CC BY
177
Таким чином, до чиннишв випереджаючого еко-ном1чного розвитку вщносимо наступш:
- наявшсть власно! стратеги економ1чного розвитку на основ1 шновацшно-швестицшного тдходу з ура-хуванням сощально-економ1чних особливостей кра!ни та своечасно виявлених перспективних напрям1в;
- полггична стаб1льшсть, м1шм1затя проциктчно-сп полтгики;
- активне державне регулювання економчних проце-ав з ор1ентащею реформ на заощадження та накопичення капiталу, створення привабливого швестицшного клшату;
- прозорють 1 доступшсть баншвсько! системи;
- державна тдтримка нацюнального економ1чного розвитку: спрощення бюрократичних процедур та по-даткового тиску, стимулювання тдприемницько! д1я-льносл, венчурного б1знесу;
- стимулювання науково-техшчного розвитку: фь нансування науково-дослвдно! д1яльност1, фюкальне стимулювання швестицшно-шновацшно! дшльносп ш-дприемств, розвиток нових високих технолопчних уст-рот, модершзатя традицшних галузей;
- виробництво 1 експорт високотехнолопчно! продукт!;
- активно зад1яний компонент культурних тради-цш, система духовно-моральних цшностей, що мае на мет1 перехвд сустльства споживання до поспндустр1а-льного, тформацшного сустльства;
- мотиватя до працц
- гнучка система освгги, що в1дпов1дае стратепч-ним завданням кра!ни, швестицп в людський каттал, технолопчний розвиток сустльства.
З уах перел1чених чиннишв в Укра1т наявт лише стратегИ економ1чного розвитку та державт програми актив1заци економ1ки, проте за вщсуттстю чггкого ме-хашзму !х реал1зацп, ефективтсть розроблених страте-гш залишаеться вкрай низькою, що слугуе перепоною для формування решти чиннишв та гальмом нацюналь-ного економ1чного розвитку. Перспективами подаль-ших дослщжень в даному напрям1 е розробка модел випереджаючого нацюнального економ1чного розвитку.
Список джерел
1. Ефремов Д.П. Формування стратеги прискореного еконо-м1чного розвитку Укра!ни: дис. ...канд. екон. наук: 08.00.01 / Ефремов Дмитро Петрович. - Кшв, 2008. - 217 с.
2. Москаленко О.М. Сучасна полгтична економ!я i мейнстрим як методолопчний шструментарш економчно! полiтики випереджаючого економчного розвитку кра!ни / О.М. Москаленко // Вюник Национального ушверситету «Юридична академ1я Украши iменi Ярослава Мудрого. - № 1 (8). - 2012. - С. 19-29.
3. Саймон Дж. Тезисы для прессы по главе 3 «Перспективы развития мировой экономики», апрель 2013 года / Дж. Саймон, T. Матесон, Д. Сандри [Електронний ресурс -Режим доступу: http://www.imf.org/external/russian/pubs/ ft/weo/2013/01/pdf/sumr.pdf. - Назва з титул. екрану.
4. Геоекономiчнi сценарп розвитку i Укра1на: монографiя / М.З. Згуровський, Ю.М. Пахомов, А.С. Фшшенко та iн. -К.: ВЦ «Академiя», 2010. - 328 с.
5. Фукс А. Оцнка технолопчного розвитку економгки Украши / А.Е. Фукс // Вчет записки. - 2009. - Вип. 11. - С. 29-32.
6. Global Information Technology Report 2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.weforum.org/ issues/global-information-technology.
7. Гражевська Н.1. Економiчнi системи епохи глобальних змш / Н.1. Гранжевська. - К.: Знання, 2008. - 431 с.
8. Задоя А.О. «Нова iндустрiалiзацiя» в стратеги випереджаючого переслщування / А.О. Задоя // Теоретичш та прик-ладт питання економгки. - Вип. 27, т.1. - С. 21-29.
9. Monthly Bulletin of Statistics Online [Електронний ресурс]. - Реж.
доступу: http://unstats.un.org/unsd/mbs/app/DataSearchTable.aspx.
10. Козка В.М. Еволюцшш процеси в китайськш економгщ та необхщтсть трансформаци моделi розвитку / В.М. Козка // Економiчний Часопис - ХХ1. - №1-2. - 2012.
11. Социально-экономические проблемы информационного общества / Под ред. д.э.н., проф. Л.Г. Мельника. - Сумы: Университетская книга, 2005. - 430 с.
12. Устиян И. Эффективность экономической реформы Китая / И. Устиян // Экономист. - М., 2007. - №8. - С. 74-86.
13. Орнат М.Р. Мехашзм ефективного реформування та зрос-тання економгки Китаю як конструктивний чинник здобут-тя лщерства у системi м!жнародних економiчних в!дносин / М.Р. Орнат // Зовншня торпвля: економiка, фiнанси, право. - №6. - 2010. - С. 64-65.
14. Илларионов А. Тайна китайского экономического чуда [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.libertarium.ru/l_ptchina_china.
15. Кудирко Л.П. М!жнародна компонента феномену китайсько! економжи в контекст! глобального тдерства / Л.П. Кудирко, К.Й. Пугачевська, К.С. Пугачевська // Науковий вгсник НЛТУ Укра!ни. - 2010. - Вип. 20.12. - С. 172-177.
16. IMSEE Monaco Statics Bulletin de l'Economie, 1er trimestre 2012. No. 33. Juin 2012. - 4 p.
17. Чудаева 1.Б. Технополюи: економiчна суть, причини створення та японський досвщ / 1.Б. Чудаева // Економ!чний Часопис-ХХ1. - №11-12. - 2010. - С. 55-59.
Т. Юр'ян
академж АЕН Украти М. Шаповал академж АЕН Украти С. Коваль
м. Кшв
НАПРЯМИ ТА ШЛЯХИ ПОДАЛЬШОГО ЗМЕНШЕННЯ ОБСЯГ1В
БЕЗРОБ1ТТЯ В УКРА1Н1
ринков! перетворення в Украш внаслвдок свое! об'ективно! сутносп та характеристики супроводжу-ються багатьма ввдчутними сотально-економ!чними наслщками для сустльства, в тому числ! й безробггтям населення як сощально-економ!чним явищем, за якого частина оаб не мае змоги реал!зувати свое право на працю та отримання заробгтно! плати (винагороди) -необх1дного джерела юнування. Тому, зменшення обся-пв безроб!ття в Укрш'ш мае стати не лише першочерго-вою умовою, а й, водночас, - одним !з шнцевих резуль-тат!в розвитку соц!ально ор!ентовано! економ!ки та
ефективно! системи господарювання вс1е! кра!ни.
Необхвдтсть впр1шення проблем безроб1ття в сучас-ному сусп1льств1 набувае все бшьшо! актуальност1 внасл1-док багатьох причин, 1 одтею з них е сощальна гострота тих чинник1в цього явища, що мають регулюватися на державному р1вт, оск1льки держава виступае загальносу-спiльним 1нститутом, який створюе умови для реал1зацИ потреби в сустльно корисн1й прац1 суб'ект1в сустльства. Слад зазначити, що Европейська рада вважае зниження обсяг1в безроб1ття одним 1з пр1оритетних напрямк1в для лшввдацп насл1дк1в ф1нансово-економ1чно1 кризи в Укра!-
т. Тому зусилля щодо виршення проблем безробптя по-виннi бути спрямован насамперед на ц1льове державне регулювання суспiльних ввдносин, що формуються на ринку прац1, оскшьки для суспiльства небезпечним е не саме безробптя, а вiдсутнiсть механзму його регулювання -надiйного захисту безpобiтних.
Характерну особливiсть соцiально-економiчних умов, що ниш складаються в Укра!ш, головним чином формуе pеалiзацiя комплексу реформ в piзних сферах сустльного життя. Тpуднощi, як1 виникають на шляху сучасного етапу реформування економiки Укра!ни серед iншого загалу проблем спричиняють, зокрема, зни-ження загального piвня зайнятостi, а неминучi вироб-ничi та стpуктуpнi змши в економiцi призводять до зро-стання структурного, часткового, прихованого та шших видiв безpобiття населення.
Потенцшне безpобiття, а ввдтак й значну загрозу для окремих осiб i сощально-економiчно! стабiльностi суст-льства, утворюють т групи населення, як1 е сощально не-захищеними та вразливими до змiн кон'юнктури ринку пращ. Особливо це стосуеться молода, жшок з неповноль тнiми дiтьми, оаб пеpедпенсiйного вiку, а також мешкан-цiв депресивних теpитоpiй, пpацiвникiв неперспективних пiдпpиемств i т. iн.
Сьогодш укра!нський ринок пpацi перебувае тд впливом багатьох соцiально-економiчних чинникiв, оскшьки можливими е «вливання» до лав безробггних вивiльнених пpацiвникiв з piзних сектоpiв економiки, в тому чи^ з державного. Цiлком прогнозованим нас-лiдком впливу таких проблем в соцiально-економiчнiй сфеpi може стати зростання офiцiйного безpобiття, адже очiкуеться посилення конкуренци мiж суб'ектами господарювання, шдвищення ефективностi функцюну-вання пiдпpиемств (робочих мiсць) на основi впрова-дження науково-технiчних досягнень, зростання мобь льносп робочо! сили та пpофесiйно-квалiфiкацiйних вимог до не! тощо. Таким чином, у короткотермшовш пеpспективi може постати загроза додавання до юную-чих масштабiв безpобiття ще доволi значно! чисельнос-тi працездатних осiб, що перебуватимуть без роботи, а тому проблеми зменшення безpобiття населення зали-шаються актуальними i на сьогодшшнш день.
Той факт, що значт зусилля вчених-теоретишв, практиков господарювання, податишв i уpядовцiв спря-мованi на подолання негативних соцiально-економiчних наслiдкiв безробптя, знаходження i запровадження метода регулювання економiки, спрямованих на шдвищення зайнятосп, е невипадковим, оскшьки багато пред-ставниюв piзних напpямiв економiчно! думки вважають безpобiття центральною проблемою сучасного сустльс-тва, неввд'емним атрибутом ринково! економiки.
Питання функцюнування ринку пpацi, механiзму його дй, причини виникнення безpобiття i тлн. знайшли висвiтлення в численних працях науковцiв, дослвджен-нях вчених - економюпв i соцiологiв: З.П. Бараник, Д.П. Богинi, В.С. Васильченка, М.1. Долiшнього, Г.1. Ку-палово!, Е.М. Лiбаново!, В.В. Оншенка, В.О. Покрищука, Л.Г. Рождественсько!, В.А. Савченка, Г.Г. Тpофiмово!, О.М. Уманського, В.М. Шамоти, Л.С. Шевченко та iн.
Але на даний час в Укра!т бракуе фундаменталь-них наукових праць, в яких би був присутнш комплек-сний пiдхiд до вивчення процесу безpобiття, його видiв та яшсних особливостей, взаемозв'язшв як на piвнi кра-!ни, так i на piвнi окремого pегiону. Вщсутш методоло-гiчнi положення щодо здшснення аналiзу безpобiття за екстенсивним та штенсивним напрямами.
Потребують на особливу увагу питання вивчення впливу складу економiчно активного населення на чисель-нiсть безpобiтних i методiв стандартизацц вщносних piвнiв безpобiття. Нерозв'язаною на сьогодшшнш день е проблема виокремлення яюсно однорщних pегiональних зон безробптя тощо. Разом з тим, у свповому досвiдi накопичено
певнi теорегичнi знання та практичн шдходи для зменшення цього загалом негативного для суспшьства явища.
З огляду на вищезазначенi обсгавини, вже най-ближчим часом насгане нагальна погреба як в ефектив-ному використаннi вiдповiдних наукових надбань (що потребуе !х адаптацп до специфiчних нацiональних умов соцiально-економiчного розвитку), так i в теоре-тичних узагальненнях та розробцi на 1х основi практич-них заходiв щодо вдосконалення механiзму регулювання ринку пращ, маючи за орiентир зниження рiвня його розбалансованостi та отримуючи в концевому рахунку зменшення обсяпв безробiття.
Метою науково! статтi е запропонувати окремi на-прями i шляхи щодо вирiшення проблем безробптя в Укрш'ш з метою його зменшення та стабшзацп ринку пращ у процеа реалiзацil соцiально-економiчноl поль тики держави.
З переходом до ринково! економжи питання безро-бiття все гострше виступають на порядку денному, адже безробптя - це неввд'емний елемент ринку працi, соц1аль-но-економiчне явище, при якому частина робочо! сили не зайнята у виробництвi товарiв i послуг. У реальному еко-номiчному жил1 безробiтгя виступае як перевищення пропозицЦ робочо! сили над попитом. Тобто, безробптя -це таке явище, яке ввдповвдае стану незайнятосп працез-датного населення, коли чисельшсть бажаючих отримати роботу е бшьшою, н1ж к1льк1сть робочих мюць (це i е пе-реважанням пропозицИ' робочо! сили над !! попитом). Без-робiття вважаеться, з одного боку, важливим стимулятором активносп працюючого населення, а з шшого - великим суспшьним лихом, оск1льки несе в собi економiчнi, демографiчнi та соцiальнi втрати для сусп1льства. Тому явище безробптя мае перебувати тд пост1йним контролем i регулюючим впливом з боку держави.
На вирiшення ще! i багатьох iнших актуальних проблем сьогодення нацiлений Закон Укра!ни «Про за-йнятiсть населення» в1д 05.07.2012 р. № 5067-У1, згiдно з яким основними напрямами державно! полтшки у сферi зайнятостi населення, зокрема, пов'язано! зi зме-ншенням обсяпв безробптя, мають стати [1]:
1) збалансування попиту i пропонування щодо об-сягу та рiвня кватфжацп робочо! сили на ринку пращ шляхом системного прогнозування потреб економiки;
2) сприяння зайнятостi громадян;
3) забезпечення створення рiвних можливостей для реалiзацi! суб'ектами господарювання iнфраструк-турних проекпв i цiльових програм, що фшансуються за рахунок державних кошпв;
4) координацiя та контроль д1яльносп суб'ектiв господарювання, як1 надають послуги з посередництва у працевлаштуваннi;
5) взаемодiя органiв виконавчо! влади, оргашв мi-сцевого самоврядування, роботодавцiв i професiйних спiлок з метою забезпечення повно! та продуктивно! вiльно обрано! зайнятостi, зокрема здiйснення заходiв щодо сприяння зайнятосп населення;
6) повернення безробiтних до продуктивно! зайня-тосп.
Вагомi змiни у структурному подш видiв економiч-но! дiяльностi в Укра!т, значнi масштаби малопродуктивно! неформально! зайнятосп в економщ, вузька економi-чна спецiалiзацiя малого та середнього бiзнесу та безлiч шших причин ктотно ускладнюють повернення безробп-них до продуктивно! зайнятост1, звужують можливост1 забезпечення г!дно! працi населення [2]. Нагальною потребою сьогодення е забезпечення можливостей продуктивно! зайнятосп не лише економiчно активного населення, а й виршення завдань залучення безробiтних до активно! продуктивно! зайнятосп, зокрема, завдяки:
- пiдвищенню рiвня конкурентоспроможностi еко-номiчно активного та безробпного населення в сучас-них умовах розвитку ринку пращ;
- сприянню розвитку самозайнятосп та зайнятосп на малих 1 середшх падприемствах з метою забезпечен-ня можливостей працевлаштування для вив1льнених пращвнишв;
- спрощенню адмшютруванпя податково!, лщен-зшно!, дозв1льно! та звггао! полтгики у сфер! малого ш-дприемництва; актив1зацИ програми державно! тдтри-мки малого тдприемництва тощо.
Держава мае забезпечувати реал1зац1ю полтшки у сфер! зайпятосп та безробитя населения шляхом [ 1]:
1) проведення податково!, кредитно-грошово!, ш-вестицшно!, бюджетно!, сощально!, зовшшньоекономь чно! та шновацшно! полтики з метою розширення сфе-ри застосування пращ забезпечення повно!, продуктивно!, вшьно обрата! зайнятосп, падвищення р1вня ква-лiфiкацi! та конкурентоспроможпосп робочо! сили;
2) визначення у загальнодержавних програмах економ!чного та сощального розвитку, програмах еко-ном!чного ! сощального розвитку Автономно! Респуб-л!ки Крим, областей, райошв, мют показнишв розвитку ринку правд та зайпятосп населення, а також !х оцшю-вання за результатами реал!зацп таких програм;
3) включення до системи регулювання ринку правд заход!в щодо запровадження стимулювання впчизня-ного виробництва до створення нових робочих мюць у прюритетних галузях економши та сшьськш мюцевостц
4) сприяння тдвищенню конкурентоспроможност! робочо! сили та зайнятосп населення;
5) сощального захисту громадян у раз! настання безробитя;
6) сприяння самозайнятосл населення шляхом стимулювання вщкриття власного б!знесу, в тому числ! в альських населених пунктах та на депресивних тери-тор!ях;
7) розвитку альського аграрного туризму, класте-р!в народних художн!х промисл!в;
8) створення умов для забезпечення пiдвищения конкурентоспроможност! робочо! сили та !! моб!льност!;
9) прогнозування та оцшки впливу на ринок пращ полтики у сфер! зайнятосп тощо.
Так! завдання значною м!рою пов'язаш з розроб-кою стратег!! полтики зайнятосп, яка б зосереджувала зусилля уах защкавлених сторш у досягненш бажаного результату - високого р!вня ефективносп основних пропорцш ринку пращ. £ сенс подшяти погляди науко-вщв, як! вважають, що досягнення високо! ефективнос-п будь-якого ринку е стратепчною метою, оскшьки це особливий стан економ!чно! р!вноваги, який об'ективно потребуе застосування економ!чних важел!в довготри-валого термшу дп. Отже, з такого розумшня випливае велика значущють прикладних розробок стратепчного характеру, зор!ентованих на ввддалену перспективу.
Визнання стратепчного характеру дослвджувано! нами проблеми не суперечить тактичним завданням щодо розвитку ринку прац!, спрямованим на вир!шення нагаль-них проблем короткострокового перюду, серед яких:
- мЫм!защя сощально небезпечних форм безробитя;
- локал!защя кризових явищ в окремих секторах територ!ального ринку пращ;
- тдвищення р!вня заробино! плати для окремих категор!й прац!вник!в тощо.
Тактичш цш ! завдання мають бути шдпорядковаш стратепчним ! опрацьовуватися конкретно за окремими позивдями. Такий тдхвд забезпечить еднють ! цшсшсть стратег!! ! тактики щодо формування та розвитку сталого за сво!ми параметрами територ!ального ринку правд. За-лежно вщ бажаних результата можна використовувати р!зш методолопчт тдходи до наукового обгрунтування ! вибору необхвдно! стратег!! досягнення ефективного розвитку ринку пращ. Проте, за будь-яких методолопч-них особливостей необхвдно одночасно стимулювати
платоспроможний попит на висококвал!ф!ковану робочу силу та сприяти перерозподшу пропозици робочо! сили мгж неофщшним ! офщйним секторами економши на користь останнього. Таким чином, зм!ни в обсягах, р!вт ! структур! попиту на робочу силу мають вщповвдати змшам в аналопчних характеристиках робочо! сили. Си-нхроннють цих зрушень може бути досягнута на основ! розробки науково обгрунтованих ! виважених економ!ч-них прогноз!в, програм, проекпв, адаптованих до реалш укра!нсько! економ!ки.
У загальноеконом!чному розумшш будь-яка стра-тепя - це проект або план з чпко визначеною довго-строковою метою, а також сукупнютю напрям!в, за-вдань ! механ!зм!в, необх!дних для досягнення ще! стратег!чно! мети. У сучасних наукових публжащях, присвячених методолог!чним ! методичним проблемам формування стратег!! розвитку нацюнально! економ!ки, рег!онального розвитку чи розвитку ринку пращ, окре-слюеться саме такий склад елеменпв загально! стратеги. Вщмшносп полягають лише в ступеш детал!зац!! тих чи шших !! складових залежно в!д р!вня нац!ональ-но! економ!ки чи об'екпв, стосовно яких ведеться роз-робка стратепчних напрям!в розвитку.
Виходячи з розумшня стратег!! полпики зайнятос-п, можна зробити висновок, що завдання зменшення безроб!ття полягае в опрацюванш ц!лей ! механ!зм!в забезпечення ефективносп, збалансованост! територ!аль-ного ринку пращ, ошгашзащ! системи зайнятост! та безробитя з урахуванням !снуючих можливостей трудового потенщалу населення, системи загроз ! обме-жень прикладання прац!. Необх!дно окремо зазначити концептуальну важлив!сть визначення тако! системи загроз та обмежень, оскшьки саме щ аспекти набувають першорядного значення в умовах, коли економ!чною системою ще не досягнуто р!вня сталого розвитку.
Звичайно, основним базовим елементом будь-яко! стратег!! е !! ц!л! та завдання, як! визначаються на основ! анал!зу передумов ! ощнюються як сприятлив! чи не сприятлив! для забезпечення ефективного розвитку ринку пращ. Проведен! аналггачш дослщження дають змогу зробити висновок про те, що в цшому в нащона-льн!й економ!ц! сформувалися необхвдш соц!ально-економ!чн! передумови для розробки ! усп!шно! реал!-зац!! стратег!! збалансованого, ефективного розвитку ринку пращ Укра!ни.
Проте, на сьогодн! пошук стратег!чно важливих ! соц!ально ефективних напрям!в розвитку нац!онального ринку пращ ведеться емпричним шляхом з використан-ням переважно монетарних метод!в впливу на економ!ч-ну систему. Внаслщок цього соц!ально-економ!чн! в!д-носини залишаються недемократичними, з диктатом ро-ботодавця ! пост!йним порушенням прав найманого пра-ц!вника, що перешкоджае встановленню р!вноваги у сформован!й систем! сощального партнерства, що дае на ринку пращ. Слад зазначити, що збалансоватсть як про-яв економ!чно! р!вноваги е як1сною ознакою ринку пращ, досягнення яко! потребуе акумуляц!! ввдповвдних матер!-ально-техиiчних, трудових, ф!нансових ресурав та опра-дювання в1дпов1дних мехашзм!в.
На нашу думку, невир!шен!сть сощальних проблем, насамперед пов'язаних з надшрною поляризац!-ею сусп!льства, е вагомою перешкодою на шляху дося-гнення збалансованого стану ринку прац!, регулювання якого мае базуватися на систем! гармоншних в1дносин м1ж ринковими суб'ектами. Сл!д погодитися також з думкою про те, що посилення поляризацп населення Укра!ни за р!внем доход!в набуло ст!йкого ! загрозли-вого характеру. Воно спричиняе фрагментац!ю едино! сощально! структури сусп!льства на чисельн! автономи та !зольован! верстви ! групи, знижуе р!вень соц!ально! сол!дарност!, що в остаточному результат! вит!сняе
окремТ KaTeropiï i3 суспiльного виробництва на перифе-рiю е ко номТчного та соцiального життя [3].
У розробц стратегiï досягнення ефективного розвитку ринку працi необхвдно виходити з того, що сощальш штереси - це основа формування ефективно функщоную-чого ринку пращ. Перехвд до реалiзацiï в економiчнiй по-лiтицi соц1альних прiоритетiв та розбудова сощально1 держави вимагають наукового обгрунтування цiлiсноï стратегiï перспективного розвитку ринку пращ з ураху-ванням досягнень свiтового та вiтчизняного досввду.
Новiтнiй свiтовий досвiд регулювання ринку пращ надае перевагу структурно -швестицшним методам. Держава мае проводити активну полiтику прямого i непрямого регулювання ринку пращ та зайнятосп населення, спрямовану на запобТгання масовому безробiттю i одночасно на прискорення технiчного прогресу шляхом надання податкових пiльг i кредитiв високотехнолопч-ним галузям, а також на створення нових п1дприемств в регюнах, де iснуе надлишок робочо1' сили. При цьому високою активнiстю щодо впливу на ринок працi вирТз-няеться пвдприемницький сектор економiки. Наприклад, в розвинених краïнах свiту поспйно формуються спеща-льнi фонди, яю акумулюють державнi кошти, внески приватних банков i кредитних установ, великих компа-нiй, та використовуються для кредитування процесу створення робочих мюць п1дприемцями. Свiтовий досввд доводить, що юнуе безлiч засобiв та шструменпв забезпечення збалансованого стану ринку пращ на регюналь-ному i нащональному рiвнях. Вони е щлком придатними для Украши, яка знаходиться на етапi вибору стратепч-них напрямiв розвитку ринку працi.
З метою планування соцiального розвитку держави на майбутне стратепчними напрямами дiяльностi Мiнiстерства соцiальноï полiтики Украни передбача-еться розроблення Концепцй' сощального розвитку Украïни на 2013-2023 роки. Стратепчно важлива цiль -досягнення шлькюно-яшсних пропорцiй ринку працi -означае виршення певних завдань, серед яких:
- розробка самого алгоритму формування стратеги розвитку ринку пращ;
- обгрунтування можливостей, потенщалу, систе-ми ризик1в та обмежень у дослвджуванш сферi;
- визначення основних положень стратеги (страте-гiчних змш у системi регулювання ринку пращ та зайнятосп), керуючись якими можна забезпечити бажа-ний стан ринку пращ;
- ощнка очшуваних соцiально-економiчних нас-л1дк1в запропоновано1' стратеги.
На ввдмшу ввд iснуючих шдходТв до вирiшення проблем безробiття, пропонуеться стратегiя, яка перед-бачае розв'язання ц1е1" проблематики в контекстi завдань розбудови сощально1' держави, основне з яких - здшс-нювати полтгику, зорiентовану на ефективне працевлаш-тування, продуктивну зайнятiсть, забезпечення достой-них умов працi, задоволення життевих потреб уах верств населення, ствердження принцитв соцiальноï справедливостi. У Конституцй' Украши окреслет основ-нi завдання сощально1' держави, проте, 1'х виконання пот-ребуе п1днесення економiки, формування необхвдних коштiв для реалiзацiï соцiальних програм i проекпв. Ви-ходячи з цього, необхвдно визначити послвдовш етапи, конкретнi заходи i механiзми, спроможш трансформува-ти ситуацiю на ринку пращ у напрямi збалансованостi попиту на робочу силу та ïï пропозицй, покращання яш-сних характеристик робочо1' сили та залучення останньо1' до сфери продуктивно1' трудово1' дiяльностi.
Перший етап. На цьому еташ необхвдно змiнити форму короткострокового характеру учасп держави в реалiзацiï поллики зайнятостi та емпiричнi методи державного втручання у процеси на ринку пращ Принци-пового значення для розвитку ринку працi набувае дов-
гострокова стабiльнiсть соцiальноï поллики, ïï зорТенто-ванiсть на продуктивну зайнятють i зростання доходТв населення. Через ввдновлення основних функцш заробь тно1' плати необхвдно забезпечити домшування економь чних методiв впливу на обсяги i структуру пропозицй' робочо1' сили, ïï ввдповвднють потребам реального сектора економши. З щею метою пропонуеться посилити функцш держави щодо розподТлу i перерозподвду ВВП (засади такого регулювання закрТплеш у Конвенцй' МОП 117 про основш цш та норми сощально1' поллики [4, с. 688-694]), осквдьки через ц процеси не ильки реалТзу-еться принцип сощально1' справедливосп, але й встанов-люються суспвдьно необхвдш пропорцй' на ринку пращ Процес додаткового стимулювання попиту на робочу силу мае ввдбуватися згвдно з вимогами спещальних (кейнаанських) методТв регулювання ринку пращ, тобто на основТ непрямих економТчних важелТв впливу, спира-ючись на наявнють розгалужено1' кредитно-банк1всько1' шфраструктури з потужним потенщалом.
Необхвдно змшити чинну систему зобов'язань робо-тодавщв щодо працевлаштування окремих категорш гро-мадян на систему 1'х активного стимулювання щодо створення утверсальних робочих мюць, придатних для працевлаштування рТзних категорш населення, у тому числ Тз обмеженою працездаттстю. Цим мае бути створене пвдг-рунтя для активТзацй' процес1в створення робочих мюць у реальному секторТ економши та збереження економТчно ефективних - у державному. Чинна практика бронювання робочих мюць, як ввдомо, е низько ефективною, оск1льки бвдьше зорТентована на умови центратзованох' системи господарювання. НовТ мехатзми спонукання роботодавщв до сприяння працевлаштуванню населення повинш спира-тися на п1льгове кредитування ¡¡х витрат на створення робочих мюць у прюритетних сферах господарювання. Чин-ним законодавством передбачеш певш дотацiï' роботодав-цям на покриття витрат на заробину плату оаб, працевла-штованих за направленням державно! служби зайнятосп, за рахунок фонду загальнообов'язкового державного сощ-ального страхування Украши на випадок безробптя.
Проте, на сьогодт цих заходав недостатньо. Необхвдно сформувати нову структурно цшсну систему еко-номТчного стимулювання роботодавц1в до комплексного виршення проблем зайнятосп: вТд професТйнох' пвдготов-ки кадрТв ввдповвдного профвдю - до хх працевлаштування. Для початку бажано було б значно збвдьшити (при-наймш, у 2,5-3 рази) розмр витрат роботодавцв на про-фесшну пвдготовку та перепвдготовку персоналу. Встано-влення розмТру витрат роботодавщв на професТйну пТдго-товку та перешдготовку персоналу у значно збвдьшеному розмТрТ з його диференцТацТею за сферами економiчноï дТ-яльностТ дасть змогу регулювати потоки пТдготовки i роз-подТлу робочоï сили. Свиовий досвТд доводить доцТль-нТсть саме такого шляху активного залучення роботодавщв до виршення проблеми забезпечення збалансованих пропорцТй ринку працТ на основТ пТднесення попиту на робочу силу в уах секторах економши.
На особливу увагу потребують ринки пращ депреси-вних територ1й зТ значним поширенням застшних форм безробптя. Саме в умовах подолання фшансово-економiчноï кризи на цих територтях мае бути запровадже-ний спещальний режим стимулювання роботодавц1в до створення нових робочих мюць на основТ пТльгового або безповоротного кредитування проекпв, як1 забезпечують працевлаштування незайнятого населення на певний тер-м1н з гарантованим доходом на р1внТ, не нижчому н1ж 7075% середнього на пТдприемствТ р1вня оплати пращ. При цьому, доцвдьно вивчити можливосп запровадження п1ль-гових ставок податку на прибуток та додану вартють, ди-ференц1ювавши ïх розмТр залежно вТд активностТ робото-давцТв у сферТ створення нових робочих мюць та працевлаштування незайнятого населення.
Шобхадно cфоpмyвaги pозгaлyженy геpигоpiaльнy iнфpacтpyктypy ринку npaui, якa б оxоплювaлa не гiльки дшч ценгри зaйнятоcтi, эле й ефекгивно пpaцюючi у cфеpi трудового поcеpедницгвa пpивaгнi структури, що володюгь повною iнфоpмaцieю cтоcовно icнyючиx вэ-кaнciй нэ ринку npam та пpофеciйно-квaлiфiкaцiйниx хэ-paктеpиcтик незанятого нacелення, яке прягне реэтзу-вэги cвою грудову aкгивнicгь. кнуюче та cьогоднi втео-ке нaвaнтaження та пpaцiвникiв ценгpiв зaйнягоcгi зумо-влюe низьку ефекгивнicгь uieï робоги, гобго унеможлив-люe пpaцевлaшгyвaння претендента вiдповiдно до 1'х щ-льових пpофеciйниx нacгaнов чи уявлень про бежэну зэ-йнягicгь, водповодний piвень витагороди i г. iн.
Другий етап. Ha цьому егaпi одд здiйcниги cиcгемy зaxодiв, cпpямовaниx та опеpaгивнicгь ринку npaui у реэ-гyвaннi та змiни ринково1' кон'юнктури, гобго кшькюно-якicне cпiввiдношення попиту та робочу cилy та ïï пропозици. Hеобxiдно зоcеpедиги зустлля та гpaнcфоpмaцiï' структури нaцiонaльноï економжи та подaльшiй реструк-^puíamií, a також cиcгеми пpофеciйноï подготовки та переподготовки кaдpiв. Зэ умов модертзади нaцiонaльноï економжи i змши ïï оcновниx геpигоpiaльно-гaлyзевиx пpопоpцiй можта очiкyвaги та icгогнy дифеpенцiaцiю структури попиту та робочу cилy в профеайно-квaлiфiкaцiйномy pозpiзi, що вимaгae pеaлiзaцiï нових щд-xодiв в оpгaнiзaцiï дiяльноcгi cиcгеми подготовки гадав вищо1' квaлiфiкaцiï та таких принципвх як cегменгaцiя по-cлyг Оз пpaцевлaштyвaння, гнyчкicгь нових прогрэм raa-лiфiкaцiйно-оcвiгньоï подготовки кэдрш та випереджэючО гемпи подготовки ф8х1вщв зэ cпецiaльноcтями, та яко yгpимyeтьcя виcокий попит та ринку прэдо.
Ocновними звходвми в cиcгемi зэбезпечення вщ-поводних мехэшзмОв pегyлювaння ринку прэцО мэюгь бути таш:
- водновлення стогеми держэвних зэмовлень та подготовку фэховщв, необхщних для гэлузей нэцОонэльно!' економОки;
- розвигок гендерних зacaд у cфеpi фэхово1' подготовки;
- поширення цшьових форм профеайного нaвчaння;
- розвигок рОзних форм cпiвpобiгницгвa мож нэ-вчэльними зaклaдaми, держэвною cлyжбою зaйнягоcгi, об'eднaннями робогодэвщв;
- cгвоpення шформадшних ценгрОв з метою розвитку коордитацшних зв'язков мОж пpедcгaвникaми робо-год8вщв, по^редни^м^ що нзднють поcлyги з праде-влaшгyвaння, та незэйнягим нacеленням.
1стогне знэчення для покpaщaння cигyaцiï та ринку прэщ мae розгвлуження мереж1 мгжшкшьних нэвчвльно-виробничих комбшэта з водповвдною 1'х оpieнгaцiю та пеpcпективнi кэдровО погреби. Hеобxiдно перейти та новО, передовО гехнологй' профеайного нянч^Ая та профе-c^toí' оpieнгaцiï молод^ викоpиcговyючи прэкгику про-ведення гемэгичних cемiнapiв зэ yчacгю пpедcтaвникiв держввнох' cлyжби зaйнягоcгi та вищих нэвчэльних зэ-кладв конкретного регюну з викоpиcгaнням Онформэцй' cгоcовно зaконодaвcтвa про прэиш та зaйнягicгь.
Головне признэчення виклэдених вище пропозици - тдвищиги якicнi xapaкгеpиcгики робочо! отли, що вперше виходигь та ринок прэдО, та зэбезпечиги зpоcтaння конкypенгоcпpоможноcгi та профестйно-квaлiфiкaцiйного погенщэлу првцОвникОв, яко вившьня-югьcя з гэлузей економши внacлiдок pеcгpyкгypизaцiï та змши cгpyкгypниx xapaкгеpиcгик ринку прэцг
Bpaxовyючи оcобливоcгi cгpyкгypи нaцiонaльноï економжи, що xapaкгеpизyeтьcя виcокою чacгкою бэзо-вих гэлузей пpомиcловоcгi, необходно тpaнcфоpмyвaти у ннпрямО доcягнення виcокоï гнyчкоcтi caме цей cекгоp ринку прэцО. Bиxодячи з диташки погазниюв обcягiв вироб-ницгвэ, оновлення виробничого погенцОэлу, викоpиcгaння робочого чacy, у промжловому cекгоpi ринку прэцО в ме-жэх бэзових гэлузей пpомиcловоcтi нaгpомaджено знэч-
ний «негагивний» погенцОэл (приховвне безробитя, не-оплaчyвaнa зaйнягicгь, низькопродукгивне викоpиcгaння робочох' cили). Bивiльнення робочох' cили гэ ïï мтжгвлузе-вий i геригорОэльний рух неродко нaбyвaюгь acоцiaльного хэрвкгеру, гобго вiдбyвaeтьcя поповнення мэргОнэльних верств нacелення эбо контингенту безробОгних. Позбвви-вши низовО економОчнО cгpyкгypи можливост! cоцiaльноï подгримки cвоïx првц0вник1в, cawa деpжaвa опинилacя не-cпpоможною виконувэги цО функцй' через дефОциг бюджета рОзних р0вн1в. У розв'язвнт цieï проблеми необходнО компpомicнi ршення, яко б врвховуввли житгeвi погреби т^лента гэ можливоcгi виробничого, iнвеcтицiйного i cоцiaльного погенцОэлОв cycпiльcгвa.
Ha цьому ет8ш необходно збОльшиги ршень зaвaнтa-ження виробничих погyжноcгей щонэйменше у 2 рэзи гэ звьершиги пpоцеc pеcгpyкгypизaцiï бэзових видОв еконо-мiчноï дiяльноcгi, оптимОзувввши чиcельнicгь звинятих пpaцiвникiв водповодно до погреб cyмiжниx гэлузей гоc-подapcького комплекcy. Оргэни геригорОэльного упрвв-лОння повиннО зэбезпечиги кеpовaнicгь мОгрэдОйних про-цеciв нэ цих геригороях, яко мэюгь озняки депpеcивноcгi гэ монопpофiльноcгi, a гэкож гpaнcфоpмaцiю приховвио-го безробОггя у зapеecтpовaнy форму, гобго гэку, що вод-повiдae умовэм офОцОйного re^ropa економОки. Здiйcнения цих змОн мae вiдбyвaгиcя у межэх проекг1в i прогрэм pеcг-руктуриззий* видОв економiчноï дiяльноcгi в Укpaïнi.
ТретШ етап. О^бл^^тю цього егэпу e нэбли-ження пропорцОй ринку прэцО до cтaлого cгaиy нэ оcно-вО мобОлОзэцй' гэ ефективного викоpиcгaиия ^^эльн^ cгaидapгiв щодо рОвня жиггя, безпечних умов прзщ, cоцiaльниx гapaигiй гэ cоцiaльного обcлyговyвaиия нэ-cеления. ПорОвняно з попереднОми, цей егэп бaзyeтьcя нэ мaкcимaльномy викоpиcгaннi можливоcгей cоцiaль-но-ноpмaгивного пОдходу до зaбезпечения розвитку ринку прэщ з гим, щоб поступово доcягти eвpопейcькиx знэчень ОндикэгорОв рОвня жиггя нacеления.
Узaгaльнення доcлiджения дозволяe cгвеpджyвaги, що проблеми в прэвовому полО pегyлювaиня безробитя породженО недоcгaгньою нayково-геоpегичною об1рун-товaнicтю як уже введеного в прэкгику мехэнОзму регу-лювaния зaйиягоcгi гэ безробОггя нacеления, гэк i концептуального бэчення пеpcпекгив розвитку ринку прэщ i його ноpмaгивно-пpaвового зaбезпечення. До цього до-дэмо, що й з прэктичного боку yкpaïнcький ринок прэцО iнcгигyцiонaльно не cфоpмyвaвcя нО под жодну з cyчac-них георОй ринку прэцО. Одшда з головних причин цього, нэ нэшу думку, e те, що в pеaльноcтi pегyлювaния безробитя ще не cклaлоcя в повноцшний н8прям держэ-вноï полОгики нэ ринку ирнцО i тому нэ cьогоднi вОн являe cобою конгломерэг подходОв, acимегpичниx зэ cвоïм по-генцiaлом впливу нэ принциповО умови доcягнення ви-знaченоï мети - зменшення безробОггя в кpaïнi (риа 1).
Cоцiaльно-ноpмaгивне плaнyвaиия гэ прогнозу-вaиия мae cгaги нэдОйною о^овою якicниx змОн нэ ринку прэщ нэ оcновi зpоcгaиия вapтоcтi pобочоï cили до рОвня cвiговиx cгaндapгiв з метою зaбезпечения еквiвa-ленгноcгi у в0дгворюв8льних иpоцеcax нэ говэрному ринку, ринку кaпiгaлy i pобочоï cили. Через cоцiaльнi нормэгиви необходно иpиcкоpиги якicнi змОни нэ ринку пряцО, мобОлОзуючи його внутршш резерви caмоpозвиг-ку. Сэме нэ цьому егэпО мae бути повною мОрою реэлО-зовaнa cоцiaльнa функщя ринку пряцО, cиpямовaнa нэ зaбезпечення yciм зэйнягим гэкого рОвня доходу, який би був доcгaгнiм для ноpмaльноï жиггeдiяльноcгi гэ ро-зширеного вОдгворення pобочоï cили. Hеобxiдно эктивь зувэги розробку регОонэльних прогрэм розвитку оcвiти, охорони здоров'я, кульгури, яко б иpиcкоpювaли позитивно змши нэ ринку пряцО через вплив нэ якicнi хврвк-геpиcгики pобочоï cили.
Доcягнения якicного cгaиy ринку прэщ - оcновне зaвдaиия цього егэпу. Зрушення у cгpyкгypi попиту нэ робочу cилy i ïï пропозици нэ коpиcгь виcокоiнгелекгya-
Рис. 1. Узагальнена схема державног полтики, спрямованог на зменшення безробття
льних видiв пращ мають ввдбуватися синхронно на осно-вi комплексного шдходу до розробки та реалiзащ! нор-мативних i програмних докуменпв. Передбачаеться, що до завершення цього етапу в цiлому буде сформований ефективний механiзм соцiально! падтримки населения, який нiвелюватиме небажаиi зрушення на ринку пращ. Крiм того, для устшно! реалiзацi! даного етапу стратеги необхвдно, щоб на попереднiх етапах були створенi не-обхiднi органiзацiйно-економiчнi падвалини для здшс-ненпя сощальних проекпв щодо зростаиия рiвия доходiв населення та його захищеностi ввд ринкових коливань.
Фактично мова йде про формування ново! соцiальноi полтгики, серед основних завдань яко! визначено ефективний розвиток ринку пращ з гнучкими регуляторами про-цеав обiгу робочо! сили. Економiчною основою тако! по-лiтики може бути лише випереджаюче зростання плато-спроможного попиту та внутрiшнього споживання, щд-вищення його частки в струкгурi валового виутрiшнього продукту. Для реашзацц соцiальних програм i проекпв, у тому числ стосовно ринку пращ, необхвдною е стабшза-ця економчно! кон'юнктури, перехвд господарюючих суб'екпв до розширеного типу ввдтворення. З метою до-сягнення бажаних результапв у сощальнш полiтицi держава повинна обмежувати подальше соцiальне розшару-вання суспiльства. На початку 90-х рошв спiввiдношення мiж доходами десяти ввдсотюв найбiльш i найменш забез-печених громадян складало близько чотирьох раав, а нинi воно майже подвошося. Поряд iз зменшенням соцiально! диференцiацii суспiльства необх;дно активно стимулюва-ти формування середнього класу [3].
Використання можливостей пiдприемництва у фо-рмувапш ринку працi стримуеться такими чинниками:
- недостатньою державною пвдтримкою цього сектора економiки;
- правовою незахищешстю iнтересiв малих пiдп-риемств щодо самофшансування;
- звуженням кредитних можливостей та недоско-налiстю системи оподаткування;
- слабкою iнновацiйною та швестицшною спро-можиiстю.
Формувапня регульованого, соцiально орiентоваиого ринку працi вимагае посилення ролi пгдприемництва у зросталт попиту на робочу силу в уах галузях економiки, насамперед шляхом створення сприятливих умов для за-лучення швестищй i накопичения капiталу в цьому секто-рi економ1ки. Для покращаиия ситуацil на ринку працi ва-жливо комплексно вирiшити нагальнi проблеми розвитку п;дприемництва, зокрема т1, що пов'язаш з визначенням i об'ективною оцiнкою його впливу на обсяги i структуру попиту на робочу силу, ощнкою спроможпостi до дивер-сифiкацii виробництва i змiною форм сощально-економiчного руху робочо! сили. Необхвдно посилити по-зицii i розширити вже iсиуючi можливост1 п;дприемницт-ва в забезпеченнi розвитку ринку пращ через розробку i реатазацто ефективних регiональних програм розвитку малого та середнього пiдприемницгва, активiзувавши дя-льнiсть територiальних оргаиiв управлiння, мюцевих ор-гаиiв виконавчо! влади щодо пошуку ефективних важелiв впливу на розвиток п!дприемницгва.
Таким чином, внаслщок реалiзацi! запропоновано! стратегi! ефективнiсть ринку пращ мае набути нових ознак - це збалалсовашсть за критерiем оптимальностi як з боку попиту на робочу силу, так i з боку !! пропо-зици. Економiчна система в цiлому та Г! репональш
складов! повинш ор!ентуватися виключно на оптималь-т кадров! потреби на ринку прац!, як! вщповщають ви-могам роботодавщв - з одного боку, та завданням пос-тупового нарощування потенц!алу конкурентоспромо-жних виробництв, - з !ншого. Не менш важливо спрог-нозувати наслвдки здшснюваних перетворень, осшльки будь-як! трансформацшш змши нерщко несуть у соб! непередбачуван! чи негативн! насл!дки.
Оскшьки запропонована стрателя не суперечить за-гальноеконом!чним трансформац!ям, основними соц!аль-но-економ!чними наслвдками и реал!защ! повинно стати:
- зростання попиту на штелектуальну, наукомютку, творчу працю, до яко! може бути залучена лише робоча сила з високим освиньо-професшним потенщалом;
- оптим!зашя к1льк1сно-як1сно! структури пропозици робочо! сили, !! наближення до реальних потреб господарських комплекс!в рег!он!в;
- перерозподш робочо! сили мгж секторами еконо-м!ки, галузями, сферами економ!чно! д!яльност!;
- скорочення, принаймш у 2-2,5 рази, р!вня прихо-ваного безробитя та нерегламентовано! зайнятостц
- зменшення середньо! тривалосп офщшно зареес-трованого безробитя, скорочення обсяпв застшного безробитя;
- ютотне тдвищення гнучкосп ринку пращ, досягнення певно! стаб!льносп його кон'юнктури;
- зростання сощально! мобшьносп робочо! сили, !! адаптац!йного потенц!алу.
Така стратепя надасть змогу вийти на яшсно но-вий р!вень розвитку ринку пращ, якому властив! висо-кий р!вень платоспроможного попиту на робочу силу, його ввдповвдшсть обсягам ! структур! пропозици робочо! сили, !х узгоджешсть мИж собою ! т. ш
У сучастй соцiально-економiчиiй практиц виршення тих чи шших проблем, пов'язаних з порушенням р1вноваги на ринку пращ (загострення проблем зареестрованого ! прихованого безроб!ття, руйнац!я територ!ально-галузево! схеми робочих шсць, масове вившьнення прадiвникiв тощо), здшснювалось переважно на емп1ричнш основ! чи ви-ходячи з наявних фшансових ресурсш. А це, значною мь рою, пов'язано з недостатшм концептуальним опрацюван-ням дано! проблематики, а також з вщсуттстю в1дпов1дних щльових посилань у програмних документах.
Укра!ш, як держав!, що штегруеться у свиове еко-ном!чне ствтовариство, слод ор!ентуватися на досягнення розвинених кра!н свиу щодо захисту власних ш-тереств у сфер! сощально-трудових вщносин, насампе-ред, ринку пращ Водночас необхщно враховувати осо-бливосп власного сощально-економ!чного розвитку, зокрема: низьку варпсть робочо! сили ! неадекватну !й оплату пращ; високе майнове розшарування сустльст-ва, вадсутшсть середнього класу; статево-вшов! особли-восп структури пропозици робочо! сили; надзвичайно низький р!вень платоспроможного попиту на робочу силу; значну територ!альну диференц!ац!ю показник!в ринку пращ та зайнятосп ! т. ш
Проведений аналз юнуючих моделей ринку пращ та свиового досвщу щодо його регулювання свадчить про те, що не !снуе едино! ун!версально! модел! забезпечення ефективного ринкового розвитку з вщповщною сукуптс-тю стаб!льних економ!чних регулятор!в, здатних позитивно вплинути на ситуацш, що складаеться на национальному ринку правд Пошук нових концептуальних щдходав до розв'язання ще! проблеми зумовлений необх1дтстю на-рощування економ!чного потенц!алу територ!й та переходу на нов! принципи територ!ального господарювання.
Не викликае сумшв!в важливють виршення на державному р!вн! тако! проблеми регулювання ринку пращ, як стимулювання активносп безробиних до по-шуку роботи, яка багато в чому визначаеться ознаками, критер!ями ! порядком визнання людини безроб!тною. Не заперечуючи цьому твердженню в ц!лому, сл!д за-
значити, що актившсть безробiтних, насамперед, зале-жить вiд мотиваци до пращ. Саме через суку пну дш матерiальних i моральних стимулiв до пращ формуеть-ся певний рiвень активносп безробиних у пошуку тд-ходящо! роботи, який безпосередньо впливае на рiвень ефективностi територiального ринку пращ.
Отже, саме вiдсутнiсть таких стимулiв у зв'язку з низьким рiвнем оплати працi у сферi офщшно! економь ки е головною причиною, зокрема, пньово! зайнятосп значно! частини працездатного населення, що, безумов-но, знижуе напругу на офiцiйному ринку пращ, але зу-мовлюе зростання обсяпв нерегульованих потоков робочо! сили. Збериаеться i недосконалiсть само! процедури реестрацй' безробiтних, внаслодок чого водсутньою е об'ективна оцiнка щодо реальних обсяпв безробитя. За м1жнародною практикою безробиними вважаються особи, яш «не можуть отримати тдхожу роботу, здатнi i готово працювати та справдi шукають роботу» (Конвенщя 168 МОП) i водповодають критер1ям: водсуттсть оплачу-вано! роботи, готовность i здаттсть приступити до под-ходящо! роботи, активнОсть у пошуку роботи [5].
Безумовно, ц ознаки з певними корективами мають бути враховаш у вичизняному трудовому законодавствг На нашу думку, слад тдтримати одею щодо широкого використання уах можливих засобОв сприяння самоор-гашзавд! безробиних, об'еднанню !х зусиль з фах1вцями центрОв зайнятосп у виршенш проблеми працевлашту-вання. У зв'язку з цим у нормативно-правовому аспекп необходно виршити цший ряд проблем, зокрема:
- забезпечити додаткове стимулювання роботодав-щв (на основО надання дотацш) до створення нових продуктивних робочих мюць для сощально вразливих верств населення;
- поширити практику створення нових робочих мюць за рахунок страхового фонду, державного i мю-цевих бюджепв;
- врегулювати питання сшвправд центрОв зайнятос-п та подприемств стосовно створення i регулювання кь лькосп робочих мюць в розрОзО професш, спещальнос-тей i тлн.
Совдальний захист вод безробитя мае бути пов'язаний з полшшенням якосп обслуговування насе-лення з метою поступового досягнення европейських стандарпв надання соцОальних послуг, щльовим та про-зорим використанням фшансових ресурсОв Фонду зага-льнообов'язкового державного сощального страхуван-ня Укра!ни на випадок безробОття для виплати матерОа-льного забезпечення зареестрованим безробОтним, тд-вищенням ефективностО роботи його виконавчо! дирек-цО!. З метою повернення зареестрованих безробОтних до активно! трудово! д1яльностО та забезпечення !х сощального захисту необхвдно:
- активОзувати взаемод1ю з роботодавцями щодо поповнення банку вакансОй для Онформування населення про можливосп працевлаштування;
- впровадити новО технологй' пошуку роботи;
- розширити практику подготовки кадрОв Оз незайня-того населення, зареестрованого в державнОй службО за-йнятосп, на замовлення роботодавцОв под конкретно робо-чО мОсця та стажування безпосередньо на робочих мОсцях;
- удосконалити форми i методи сприяння тдприе-мницькш ОнОцОативО зареестрованих безробиних;
- забезпечити шформування та консультування населення з питань вибору сфери професшно! д1яльностО, зокрема шляхом оргашзаци роботи консультацОйних пунктОв у альських i селищних радах, районних держ-адмОнОстрац1ях, податкових Онспекц1ях, запровадити систему надання автоматизованих консультацш тощо.
Таким чином, запропонованО тдходи та шляхи на-дадуть можливють розробки комплексного застосуван-ня наукових методОв у процесО подальшого виршення проблеми зменшення безробОття населення Укра!ни.
1з перелiку основних умов, за яких можливо дося-гнути зменшення безробггтя, виходить, що потрiбна чь тка вiдповiдна нацiленiсть державно! полГгики як щодо ринку працi, так i соцiально-економiчно! полiтики в щ-лому. У зв'язку з цим, виршення завдання зменшення безробiття мае бути усвщомленим i задекларованим на-прямком державно! полiтики ринку пращ, суть яко! по-лягае у регулюванш сукупностi факторiв, що виклика-ють зменшення чисельностi безробiтних серед працез-датних осiб працездатного вГку. Разом з тим втручання держави у функцюнування ринку працi з метою зменшення безробггтя е необхвдним, але при цьому воно мае бути оптимальним, обгрунтовано обмеженим. Критерь ем таких меж може слугувати стушнь врахування Г за-безпечення шгереав рГзних сощальних суб'екпв - на-йманих пращвникгв, роботодавщв, держави - вс вони е носГями специфГчних, властивих тГльки !м штереав.
Проте, в сучасних умовах розвитку ринку працг мати за мету лише абстраговане зменшення безробггтя е неаде-кватним завданням, оскгльки в умовах ринково! парадиг-ми розвитку економши безробггтя е об'ективним явищем, яке за всю юторгю юнування цих умов мало розширений режим вгдгворення. Ниш, на нашу думку, мова мае йти про зменшення безробггтя не тшьки в кшьюсному, об'емному сена (чисельшсть безробггних, рГвень безробггтя), а й стосовно якгсних його параметрГв (зменшення перюду безробггтя в трудовому житт шдивщуумГв, зни-ження чисельносп контингенту довготривало безробггних, а також вгдсотку у склад безробггних оаб, якг не ма-
ють професи, молод1, ж1нок i T.iH.). Для покращення «яко-CTi безробптя» noTpi6m вщповвдт зусилля держави, сис-темтсть яких вибудовусться в межах вщповвдного науко-во обгрунтованого шдходу. Як доведено теоретично та практично реатзуеться у розвинених кра!нах, змiна пока-зниюв безpобiтгя можлива лише через здшснення державного регулювання ринку пращ, власне, через мехатзм якого й повинне зменшуватися безpобiгтя як результат збшьшення збалансованостi мiж обсягами та структурою попиту i пропозищ! робочо! сили.
Список джерел
1. Закон Укра!ни «Про зайнятiсть населения». [Електрон. ресурс]. -
Реж. доступу: http: // zakon3.rada.gov. ua/laws/show/5067-17.
2. Людський розвиток в Украш: мiиiмiзацiя соцiальиих ризи-кiв (колективна иауково-аиалiтичиа моиогpафiя) / За ред. Е.М. Шбаново!. - К.: 1н-т демографи та соцiальиих досль джень iм. М.В. Птухи НАН Укра!ни, Держкомстат Укра!-ни, 2010. - 496 с.
3. Розроблення теоретичних та практичиих пiдходiв до зменшення безробптя в сучасиих умовах сощально-екоиомiчиого розвитку Укра!ни / Зви НД1 пpацi i зайиято-стi населения Мiнiстеpства сощально! полижи Укра!ни i НАН Украши (держр. №0112U003197). - К., 2012. - 185 с.
4. Конвенщя 117 про основш цiлi та норми сощально! полгш-ки. / Конвенци та рекомендацп, ухвалеиi Мiжиаpодною ор-гашзащею пpацi 1919-1964. - Жеиева, 1999. - Т. I. - 775 с.
5. Конвенция 168 про професшну реабштащю та зайнятють ш-валiдiв. / Конвенци та рекомендацп, ухваленi Мiжнаpодною оргатзащею пращ 1919-1964. - Женева, 1999. - Т. I. - 775 с.
П. Кливец
академик АЭН Украины г. Днепропетровск
ИННОВАЦИОННЫЕ МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К ПОДГОТОВКЕ СПЕЦИАЛИСТОВ ДЛЯ РЫНОЧНОЙ ЭКОНОМИКИ
Подготовка молодых специалистов традиционно базируется на так называемом «знаниевом» подходе, который заключается в усвоении комплекса основных и специализирующих дисциплин. Высшая школа все еще пытается обеспечить качество подготовки количеством передаваемых знаний, тогда как работодатели ожидают определенных умений и даже профессиональных навыков. На рынке труда усиливается противоречие между предложением со стороны высшей школы и спросом со стороны работодателей. Причины можно рассматривать на различных уровнях:
- на всеобщем: между теорией и практикой;
- на уровне особенного: отраслевая реструктуризация в сфере высшего образования отстает от структурных сдвигов в народном хозяйстве;
- на уровне единичного: слабая гибкость большинства вузов и чрезмерный практицизм, ориентация на быструю отдачу у большинства работодателей, предпринимателей.
Задача состоит в изучении опыта отдельных вузов с позиций общих тенденций и обосновании собственных обобщений и предложений по ослаблению существующих противоречий, и возможному решении их в недалеком будущем.
Высшее образование призвано обеспечить уровень профессиональной подготовки специалистов, отвечающих современным требованиям рыночной экономики. Впрочем, наблюдается существенное расхождение между спросом рынка труда и предложением специалистов, которых готовит система высшего образования. Опыт последних лет убеждает, что сложилось опреде-
ленное противоречие в представлениях о качестве профессиональной подготовки молодых специалистов со стороны учебных заведений и требованиями работодателей. Об этом свидетельствуют явления: безработица среди молодых специалистов значительно выше его среднего уровня; более 2/3 выпускников работают не по специальности. В целом падает престиж высшего образования, которое органично сочетает два начала: знания и нравственность, а разрыв между ними неизбежно порождает эгоистов, моральных калек [1, с. 5].
Подготовка специалистов для условий рыночной экономики в Украине ориентирована на предоставление суммы знаний и некоторых умений, а не формирование креативного мышления и способностей к анализу конкретных ситуаций. Причем, анализу нового типа - системном и рефлексивном, нацеленном на определение альтернатив деятельности, их комбинаторику и дальнейшую оценку по различным критериям для принятия решений.
Действующие методологические подходы - «зна-ниевый» и даже «обучающий» и «специализирующий» - не фокусируют усилия на методах, технологиях, приемах, техниках и инструментах системного анализа, что является и задачей, и условием эффективной подготовки специалистов.
Задачи обучения в контексте развивающего методологического подхода - это использование разносторонних знаний теории и практики рыночных отношений как основы формирования специалиста. И осуществляется это преимущественно с помощью активных, тренинговых методов, для получения специфических навыков и умений в профессиональной деятельности.
