CC BY
67
Proposals, which will facilitate the introduction of strengthening the stability of the existence of a public-law institution like the judiciary.
Key words: stability of the judiciary, the legal certainty of the judicial system, the integrity of the judicial system, the stability of the judicial system.
Hadiuuina do pedaKuj'i21.01.2013 p.
УДК 347.962(477) О. О. Овсянткова,
канд. юрид.наук, асистент Нац'юнальний ушверситет «Юридична академ'м У крат и ¡меш Ярослава Мудрого», м. Харю в
СТАНОВЛЕНИЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ОРГАН1В СУДД1ВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРА1Н1
У статп дослщжуеться генеза ¡институту суддшського самоврядування в УкраТж, розгля-даються основы його форми. АналЬуеться законодавство зарубикних краш щодо створення та дтльност1 органш суддщського самоврядування. Надаються пропозицм щодо перспектив розвитку оргажв суддщського самоврядування в Украшк
Ключов/ слова: суд, суддя, суддшське самоврядування, збори суддщ, конференцм суд-Д'в, ради судд1в, з'Тзд судд1в.
Становления в УкраТн1 судовоТ влади як самост1йноТ та незалежноТ г1лки державноТ влади передбачае необхщнють вир1шення багатьох завдань, пов'язаних з системою суд1в та управл1ння ними. Одним ¡з них е змщнення \ розвиток суд-д1вського самоврядування, осктьки саме воно виступало й виступае т1ею основою, що збе-р1гае ц1л1сн1сть судовоТ влади. Саме завдяки судд1вському самоврядуванню корпус судд1в мае перспективу вщстоювати та захищати право громадян на незалежний суд [11, с. 105].
Питания, пов'язаы з д1яль-нютю судд1вського самоврядування, неодноразово розгля-далися у працях в1тчизняних \ роайських дослщниюв, а саме: О. АбросимовоТ, В. Бринцева, В. Городовенка, Ю. Жданова, В. Косарева, В. Кривенко,
B. Лазарева, В. Лебедева, Д. Лус-пеыка, I. Назарова, I. Петрухша,
C. Подкопаева, С. Прилуцького, В. Савицького, В. Стефановича, О. Шандули, В. Швеца, С. Што-гуна та ¡н.
Сьогодн1, в умовах постм-ного зм1нення та доповнення законодавства щодо судо-
устрою та статусу судд1в, питания створення, д1яльност1 та необидного забезпечення роботи оргаыв судд1вського самоврядування в УкраТы набу-вають нового значения. Метою статп е дослщження ¡сгори створення ¡нституту судд1вського самоврядування в УкраТы, роз-гляд основних його форм, ана-л1з законодавства заруб1жних краТн з даного питания, а також розкриття бачення автора щодо перспектив розвитку оргашв судд1вського самоврядування в УкраТш.
Зазначимо, що самоврядування як правовий ¡нститут роз-глядаеться як тип со^ального управлЫня, за якого суб'ект \ об'ект управлЫня зб1гаються, тобто сам1 люди управляють своТми справами, сптьно при-ймають ршення та дють з метою Тх реал1заци [2, с. 413].
Учеш по-р1зному визнача-ють сутнють судд1вського самоврядування. Так, В. В. Городо-венко стверджуе, що судд1вське самоврядування - це плка в систем! забезпечення незалеж-ност1 судовоТ влади, що надае суддям як ноаям судовоТ влади можпивють сптьно виршувати питания функцюнування судовоТ влади з метою забезпечення реального захисту прав \ свобод громадян незалеж-ним \ неупередженим судом [5, с. 119].
На думку В. В. Кривенко, судд1вське самоврядування - це д1яльнють судд1вського ствтовариства, його окремих частин та Тх представницьких оргашв, спрямованих на забезпечення належного функцюну-вання судовоТ системи, прав та ¡нтереав судд1в шляхом участч у виршенш управлЫських питань у межах \ порядку, встановле-них законом. Учений розглядае судд1вське самоврядування як частину судового управлшня [9, с. 6].
На наш погляд, бтьш точно визначае судд1вське самоврядування С. В. Прилуцький, який вказуе, що воно е первинною, прямою та безпосередньою формою участч вах судд1в у сфер1 оргашзацн та д1яльност1 судовоТ влади [11, с. 101].
Вважаеться, що ¡сторт суд-д1вського самоврядування роз-починаеться ¡з середини XIX ст. \ пов'язана ¡з судовою реформою 1864 р. в Роем. Саме у цей перюд беруть св1й початок ¡деТ деяких демократичних принципе, серед яких - вщокремлення суду в1д адмУстрацм, принцип незалежносп й незмЫностч суд-д¡в [6, с. 3].
Судд1вське самоврядування у дореволюцмшй Роем вщ1гравало ключову роль при виршенш важпивих кадро-вих питань судовоТ влади. Так, згщно з1 статтями 213-214 «Уче-
реждения судебных установлений», коли в окружному суд1 чи судовм палат1 з'являлася втьна судд1вська ваканая, в тому числ1 судового слщчого, негайно оргашзовувалися збори суду чи палати за участю прокурора для обговорення кандидатур на ц1 посади з кола оаб, як\ вщповн дають вимогам, передбаченим цим статутом. Подання окруж-них суд ¡в та судових палат щодо кандидате, як\ дали згоду обн йняти посаду члеыв цих суд1в, надходили до мшютра юстици через старшого голову судовоТ палати [18].
Одним ¡з досягнень реформи 1864 р. слщ визнати введения судового управлЫня, що розумтося як належнють управлЫня самим судом. Однак ¡дея самоврядування судд1в в Роем наприюнц1 XIX ст. не була сформована остаточно I не зна-йшла в повшй м1р1 вщображення у законодавств1.
ГИсля ЖовтневоТ революци 1917 р. в першому радянському Положенн1 про народы суди вщ 30.11.1918 р. йшлося про те, що в кожному судовому окруз1 ство-рювалася рада народних судд1в, до компетенцИ' якоТ належало рев1зування судд1в, вир1шення питань про усунення судд1в з посад, надання консультацм, нагляд за виконанням судових вироюв тощо. Ради народних судд1в створювалися I в губерн-
ських в1дд1лах юстицИ' та очолю-валися вщповщальними прац1в-никами вщдт1в [12, с. 217].
У вказаний перюд прямо визнавалось, що судова д1яль-н1сть е лише одыею з функ-ц1й державного управлшня [4, с. 634]. У наступы роки принцип незалежност1 судд1в, а з ним I самоврядування судд1в були забутк
3 початком демократичних перебудов у колишньому СРСР Законом «Про статус судд1в» вщ 04.08.1989 р. були передба-чен1 органи, як\ органами судд1в-ського самоврядування прямо не називалися, однак були над1-леш Ух основними повноважен-нями, а саме: конференцм суд-д1в I квал1ф1кац1йн1 колегм судд1в [5, с. 223].
В УкраТы початок нормативного закр1плення судд1вського самоврядування було покла-дено на I з'Тзд1 судд1в УкраТни, який вщбувся у 1991 р., невдо-вз1 п1сля проголошення Верховною Радою УкраТни Деклара-цИ' про державний сувереытет нашоТ' держави. На з'Т'зд1 було ухвалено Положения про з'Т'зд судд1в УкраТни, в якому вперше висловлено ¡дею щодо Т'х само-врядност1.
На оф1ц1йному р1вш вперше про судд1вське самоврядування було згадано у п. 13 розд. IV Кон-цепци судово-правовоТ' реформи [8].
Поява ж новоТ соц1альноТ сптьноти - оргаыв судд1вського самоврядування - в УкраТы пов'язана ¡з прийняттям Закону УкраТни «Про статус судд1в УкраТни» вщ 15.12.1992 р. [14, ст. 56]. Даний Закон виявився етапним для становления судд1вського самоврядування, осктьки
позначив значения даного ¡нсти-туту для незалежного функцю-нування судовоТ влади \ управляя судами на демократичних засадах; визначив оргаызацмы форми судд1вського самоуправ-л1ння, Ух компетенцю.
У Закоы УкраТни «Прооргани судд1вського самоврядування», ухваленому 02.02.1994 р., було розширено повноваження оргашв судд1вського самоврядування, чпжше регламенто-вано Ух права [13]. Цей Закон мав доленосне значения для реформування судовоТ системи УкраТни, в\и закртлював судд1в-ське самоврядування як одну з найважпивших гарантм неза-лежносп суд ¡в \ судд1в вщ адмУ-стративного впливу, розширював оргаызацмы форми судд1вського самоврядування. Кр1м того, змн нами до цього Закону, яю вносились на вимогу наступних з'Т'зд1в суддю УкраТни, було розширено повноваження оргаыв судд1в-ського самоврядування, чпжше регламентовано Т'х права.
У подалыиому судд1вське самоврядування було закрн
плено в ст. 130 Конституци УкраТни, в яюй, зокрема, вказано, що для виршення питань внутрш-ньоТ' д1яльност1 суд ¡в д1е судд1в-ське самоврядування.
Особливо широких повно-важень органи судд1вського самоврядування набули в редакци Закону УкраТни «Про судоустрм УкраТни», прийнятого 07.02.2002 р. У Закоы були вже чпжо визначеш завдання, орга-н1зац1йн1 форми, правомочнють \ порядок здмснення самоврядування судд1в. Згщно з цим Законом до внутршньоТ д1яль-ност1 судд1в належать питания щодо оргаызацмного забезпе-чення суд ¡в та д1яльност1 судд1в, соц1альний захист судд1в та Т'х амей, а також ¡ним питания, що безпосередньо не пов'язаш ¡з здмсненням правосуддя. Орга-ызацмними формами судд1в-ського самоврядування визна-чалися: 1) збори судд1в м1сцевих суд1в, вищих спец1ал1зованих суд ¡в, Верховного Суду УкраТни; 2) конференци суд ¡в Автономно!' Республки Крим, областей, мют Киева та Севастополя; 3) кон-ференц1я судд1в спец1ал1зова-них суд ¡в; 4) з'Т'зд судд1в УкраТни; 5) ради судд1в та Т'х виконавч1 органи [15].
За даним Законом найдн евшими органами судд1вського самоврядування були ради суд-д1в на р1вы областей \ спец1а-л1зованих суд1в, а також Рада
судд1в УкраТни, яю були виконав-чими органами конференцм \ з'Тзду судд1в. Ршення рад судд1в були обов'язковими для гол1в суд ¡в в межах Тх територ1аль-ноТ юрисдикци, а ршення Ради судд1в УкраТни - для вах оргашв судд1вського самоврядування.
На перюд дм вказаного Закону актуальним було питания забезпечення представництва в радах судд1в уах ланок судовоТ' системи, осктьки на практик бтьшють з них контролювалась Т'х кер1вництвом. Наприклад, до складу Ради судд1в УкраТни, що формувалась у 2005 р., входило загалом78судд1в, зяких 53судд1 перебували на адмшютратив-них посадах, 11 судд1в - з Верховного суду УкраТни, 8 судд1в - з Вищого господарського суду УкраТни. Таким чином, серед члешв Ради судд1в УкраТни було лише 6 судд1в (2 судд1 м1сцевих \ 4 судд1 апеляцмних суд ¡в), як\ не обммали адмЫютративш посади в судах \ не були суд-дями найвищих судових оргашв.
У радах судд1в на обласному р1вш, як правило, домЫували судд1 обласних суд ¡в та голови м1сцевих суд1в.
Отже, принцип формування оргашв судд1вського самоврядування не забезпечував повною м1рою захист прав та корпора-тивних профеайних ¡нтереав судд1в уах р1вн1в. При цьому неодноразово висловлювалася
думка, що органи судд1вського самоврядування у своТ'й основ1 повинш формуватися ¡з судд1в низових ланок, а не вищих, \ реально забезпечувати та охо-роняти судд1вську незалежнють [19, с. 8].
Разом ¡з тим у вказаний перюд органи судд1вського самоврядування вщ1гравали значну роль у здмсненш право-суддя, встановлюючи його м1ш-мальш демократичш стандарти.
Однак не вс\ питания суд-д1вського самоврядування були виршеж в рамках даного Закону, у зв'язку з чим особли-вий ¡нтерес викликало законо-давство заруб1жних краТ'н, яке регулюе судд1вське самоврядування, визначае завдання такоТ' д1яльностк
Так, головними ¡нститутами судд1вського самоврядування в Канад1 е судов1 ради на федеральному та провЫцмному р1в-нях та дв1 асоц1ацм судд1в. Рада судд1в Канади була заснована 1971 р. \ складаеться з 39 члешв, виключно судд1в, також до неТ' входять голови та пом1чники гол1в апеляцмних \ вищих суд ¡в провшцм, очолюе Раду суд-д1в головний суддя Верховного Суду Канади за посадою. Д1яль-нють Ради судд1в Канади стосу-еться питань дисциплши феде-ральних судд1в, а також освп"шх ¡нщатив. ПровЫцмш судов1 ради р1зняться за ктькютю Т'х
члешв - вщ трьох до тринад-цяти, \ включають додатково до судд1в практикуючих юриспв \ присяжних, як\ ¡нод1 становлять бтьшють. Так само, як \ рада на федеральному р1вш (з якою у них немае жодного зв'язку), про-вшцмш ради займаються дис-циплЫарними питаниями судд1в \ можуть рекомендувати Тх до звтьнення.
Канадська Асоц1ац1я судд1в провЫцмних суд ¡в була засно-вана 1973 р., а в 1979 р. - Канадська асоц1ац1я судд1в вищих суд1в. 1х завданнями е захист \ змщнення судовоТ незалежност1, забезпечення безперервного навчання судд1в, покращення оргашзацм правосуддя та проведения роботи з населениям щодо розумЫня ним рол1 суд-д1в в судовм системк Асоц1ацм е членськими оргашзац1ями, як\ ¡снують на внески Тх члешв, зазвичай щороку вони прово-дять збори.
У США для федеральних судд1в як орган судд1вського самоврядування д1е судд1вська конференц1я США, створена 1922 р. П' очолюе голова Верховного Суду США. До складу конференцм входить 26 члешв, серед яких голови апеляцмних суд1в, по одному судд1 вщ кожного репонального округу та голова суду з м1жнародноТ' тор-пвлк Робота Конференцм проводиться в ком1тетах, створен их
за конкретним напрямком д1яль-ностк М1ж сеаями Конференцм д1е виконавчий ком1тет, який е головним виконавчим органом конференцм.
Згщно ¡з Законом ЛитовськоТ Республки «Про суди» там д1е самоврядування суд1в, а не суд-д1в, на вщмЫнють вщ УкраТ'ни. Зокрема, цей Закон встановлюе, що незалежнютьсудд1в визначае 1'х оргашзацмну самостмнють, яка реал1зуеться через самоврядування судд1в, що фунтуеться на представництв1, виборност1, пщзвп"ност1 його виконавчих оргашв, а також на вщповщаль-ност1 оргашв самоврядування суд ¡в за належне виконання доручених функцм. Даним Законом визначено судове самоврядування як право \ реальна здатнють судд1в \ суд ¡в втьно \ самоспйно, на власну вщповн дальнють, виршувати питания д1яльност1 суд1в. Таким чином, на вщмЫу вщ визначення суд-д1вського самоврядування в УкраТш, Закон ЛитовськоТ Рес-публки «Про суди» дае право органам самоврядування не обмежуватись внутршньою д1яльнютю суд1в. Кр1м того, що у вказаному Закош питания про призначення на адмЫютративш посади судд1в виршено таким чином, що орган судд1вського самоврядування - судова рада - надае пропозицм Президенту Республки стосовно призна-
чення гол1в суд1в, Тх заступниюв, гол1в вщдт1в \ звтьнення Тх з посади [17, с. 502].
Законодавч1 акти РоайськоТ Федерацм: Федеральний кон-ституцмний Закон «Про судову систему РоайськоТ Федерацм» та Федеральний Закон «Про органи судд1вського сгпвтова-риства в Роайсьюй Федерацм» терм1н «судд1вське самовряду-вання» не вживають, замють нього використовуеться поняття «судд1вське ствтовариство», яке е бтьш загальним. До оргашв судд1вського ствтовариства вщнесеш також й квал1ф1кац1йн1 ком1см судд1в. До повноважень оргашв судд1вського сгпвтова-риства вщносяться питания вдосконалення судд1вськоТ сис-теми \ судового провадження, укр1плення статусу судд1в, орга-шзацмного \ кадрового забезпе-чення судовоТ' д1яльност1, дотри-мання суддями закошв \ норми Кодексу суддтськоТ етики, ¡нформацмноТ вщкритост1 пра-восуддя.
На жаль, такий широкий спектр питань не був вщнесений до компетенцм оргашв судд1в-ського самоврядування в УкраТш.
Наступш кроки розвитку оргашв судд1вського самоврядування в УкраТш були визначеш в Концепцм вдосконалення право-суддя для утвердження справедливого суду в УкраТш вщповщно
до Свропейських стандарте вщ 10.05.2006 р. (дал1 - Концепцт).
У ч. 1 розд. VIII Концепцм зазначалося, що ¡снуюча на той час система оргашв судд1в-ського самоврядування потре-буе суттевого вдосконалення. Зокрема, вона мае формуватися з урахуванням розвитку сис-теми суд1в загальноТ' юрисдикцм'. Також у Концепцм' йдеться про необхщшсть надання Рад1 суд-д1в УкраТ'ни права брати участь у пщготовц1 та опрацюванн1 законопроект!в щодо судового устрою, статусу судд1в, судочин-ства, у вир1шенн1 питань забез-печення суд1в, етики, призна-ченш судд1в на адм1н1стративн1 посади в судах [7, ст. 1376].
Часткове вттення зазна-чених пропозиц1й вщбулося в Закон1 УкраТ'ни «Про судоустрм i статус судд1в» вщ 07.07.2010 р. (дал1 - Закон).
Згщно з новим Законом орга-шзацмш форми судд1вського самоврядування залишилися Ti ж caMi, що й у ран1ше дючому: збори судд1в, конференцм суд-Aie, ради судд1в, Рада судд1в УкраТ'ни i з'Т'зд судд1в УкраТ'ни. Хоча в науковм л1тератур1 вису-валася точка зору про те, що до оргашв судд1вського самоврядування повинш бути вщнесеш й квал1ф1кац1йш KOMiciï, що вщ-повщало б практик заруб1жних краТ'н. Зокрема, ТТ п1дтримували В. Стефанюк [16, с. 31], С. Под-
копаев [10, с. 81], С. Прилуцький [11, с. 102] та деяю ¡н. Напри-клад, С. Прилуцький вважае, що тенденци розвитку сучас-ного свп"у виробили два само-стмш, але т1сно взаемопов'язаш форми оргашзаци судовоТ влади - судд1вське самоврядування та самооргашзацю судовоТ влади. Квал1ф1кац1йш ком1см судд1в як самоспйш органи у судовм систем!, а також Вищу раду юсти-ци, на його думку, потр1бно роз-глядати як центральш складов! ¡нституту самооргашзаци судовоТ влади УкраТ'ни [11, с. 102].
На наш погляд, за своТ'м призначенням, характером покладених на них повнова-жень квал1ф1кац1йн1 ком1си суд-д1в являють собою один ¡з вид1в оргашв судд1вського самоврядування. Правова природа квалн фкацмних ком1ай судд1в, порядок Т'х формування \ д1яльност1 свщчать про те, що вони мають певш схож1 завдання з органами судд1вського самоврядування. Д1яльнють квал1ф1кац1йних комн ай, як \ оргашв судд1вського самоврядування, базуеться не на самооргашзаци, а на вимогах Закону, чим вони вщр1зняються вщ ¡нших об'еднань судд1в, як\ можуть бути вщнесеш до оргашв самооргашзаци судовоТ влади (наприклад, ВсеукраТ'нська неза-лежна судова асоц1ац1я).
Вщнесення квал1ф1кац1йноТ' ком1см до оргашв судд1вського
самоврядування вщповщало б \ м1жнародним стандартам формування судд1вського корпусу. Але, вщповщнодо вимог Закону, Вища квал1ф1кац1йна ком1ая судд1в до ¡нституту судд1вського самоврядування не вщнесена, у зв'язку з чим не ми будемо роз-глядати принципи м д1яльнють.
Оргашзацмш форми судд1в-ського самоврядування мають р1зну специфку формування. Так, збори судд1в формуються за принципом ¡нстанцмностк Статтями 1151116 Закону визна-чено повноваження та процедуру скликання збор1в судд1в Вищих спец1ал1зованих суд1в, м1сцевих та апеляцмних суд1в, збор1в судд1в Верховного Суду УкраТ'ни. Збори судд1в являють собою з1брання судд1в вщповщ-ного суду, на якому вони обго-ворюють питания внутршньоТ д1яльност1 свого суду та прийма-ють колективне ршення з обго-ворюваних питань. Збори судд1в скликаються головою вщповщ-ного суду за власною ¡нщати-вою або на вимогу не менш як третини вщ загальноТ ктькост1 судд1в даного суду. Збори суд-д1в скликаються в м1ру потреби, але не рщше одного разу на три мюяцк Вони е повноважними, якщо на них присутш бтьше половини вщ загальноТ юлькостч судд1в даного суду. На збори судд1в можуть запрошуватися прац1вники апарату суд1в, ДСА
Украши, правоохоронних оргашв, ¡ним особи. У голосуванш беруть участь лише судд1 даного суду.
Збори судд1в м1сцевих та апеляцмних суд1в: 1) обгово-рюють питания щодо внутрш-ньоТ д1яльност1 суду чи роботи конкретних суд ¡в або прац1в-ниюв апарату суду та прийма-ють з цих питань ршення, як\ е обов'язковими для судд1в та прац1вниюв даного суду; 2) визначають спец1ал1зац1ю судд1в з розгляду конкретних категорм справ вщповщноТ судовоТ юрисдикцн за пропози-ц1ею голови суду; 3) заслухову-ють зв1ти судд1в, як\ обммають адмУстративш посади вданому суд1, та кер1вника апарату суду; 4) подають вщповщшй рад1 суд-д1в пропозици щодо делегате на конференцю судд1в; здмснюють ¡нип повноваження, передбачеш цим Законом.
Збори судд1в можуть звер-татися з пропозиц1ями щодо питань д1яльносп суду до оргашв державноТ влади та оргашв м1сцевого самоврядування, як\ зобов'язаш розглянути ц1 пропозицм \ дати вщповщь по сутк Збори судд1в можуть обгово-рювати питания щодо практики застосування законодавства, розробляти вщповщш пропозици щодо вдосконалення такоТ практики та законодавства, вно-сити своТ пропозици на розгляд
вищого спец1ал1зованого суду та Верховного Суду.
На даний час, коли на р1внях областей не скликаються конференций не передбачено ство-рення рад судд1в, збори судд1в м1сцевих та апеляцмних суд ¡в вщ1грають, без перебтьшення, найважпившу роль в укртленш статусу судд1в, пщвищенш якост1 та ефективност1 правосуддя.
Зокрема, у зверненш до гол1в загальних суд ¡в вщ 08.06.2011 р. Рада судд1в загальних суд ¡в вказуе, що позитивною та необ-хщною е практика м1сцевих та апеляцмних суд ¡в щодо обго-ворення на загальних зборах, координацмних нарадах питань щодо причин тривалост1 розгляду справ судами, культури правосуддя та ¡нших питань д1яльност1 суд1в.
Так, на загальних зборах судд1в апеляцмного суду за участю гол1в м1сцевих суд ¡в кожне п1вр1ччя обговорюються узагальнення судовоТ практики щодо строюв розгляду кримн нальних та цивтьних справ, результати вивчення стану орга-шзаци роботи та надання методично!' допомоги м1сцевими судам. На збори судд1в також запрошуються представники правоохоронних оргашв та прокуратуру за участю яких вирн шуються питания щодо вжиття термЫових оргашзацмних захо-д1в про усунення причин невико-
нання ршень суд ¡в про приводи та недолив роботи конвойноТ служби [1].
Збори судд1в Верховного Суду УкраТни, збори судд1в вищого спец1ал1зованого суду: 1) обговорюють питания щодо внутршньоТ д1яльност1 суду або роботи конкретних суд ¡в чи пра-ц1вниюв апарату суду та прийма-ють з цих питань ршення, як\ е обов'язковими для судд1в та пра-ц1вниюв даного суду; 2) заслухо-вують зв1ти судд1в, як\ обммають адмУстративш посади в суд1, та кер1вника апарату суду; 3) здм-снюють ¡нип повноваження, визначеш Законом.
Збори судд1в вищого спе-ц1ал1зованого суду визначають спец1ал1зац1ю судд1в з розгляду конкретних категорм справ вщ-повщно! судовоТ юрисдикцп за пропозиц1ею голови вищого спе-ц1ал1зованого суду, приймають ршення про утворення та склад судових палат вищого спец1алн зованого суду та призначають секретар1в судових палат.
Збори судд1в Верховного Суду УкраТни та судд1в вищого спец1ал1зованого суду можуть звертатися з пропозиц1ями щодо виршення питань д1яльност1 суду до оргаыв державно!' влади та оргашв м1сцевого самовряду-вання, як\ зобов'язаш розглянути ц1 пропозицп \ дати вщповщь по сутк Збори судд1в Верховного Суду УкраТни та вищого спец1а-
л1зованого суду в порядку, вста-новленому Законом, подають вщповщнпй рад1 судд1в пропози-ц!"Г щодо делегат!в на конферен-ц!"Г судд1в та обирають делегате на з'Тзд судд1в УкраТни.
Виконання ршень збор1в суд-д1в за дорученням збор1в покпа-даеться на голову вщповщного суду або його заступника.
Конференци судд1в, а також ради судд1в формуються за вщ-повщною судовою юрисдикц1ею.
У систем! судоустрою вщ-повщно до системи суд1в дють конференц1я судд1в загальних суд1в, конференц1я судд1в госпо-дарських суд1в та конференц1я судд1в адмЫютративних суд1в.
До конференци судд1в загальних суд1в входять: 1) по два судд1 вщ Автономно!' Рес-публки Крим, кожно!' облает^ мют Киева та Севастополя, з яких один суддя е представни-ком м1сцевих загальних суд1в та один суддя е представником апеляцмного суду вщповщно!' адмшютративно-територ1ально! одиниц1; 2) шють судд1в Вищого спец1ал1зованого суду УкраТни з розгляду цивтьних \ кримЫаль-них справ; 3) суддя Верховного Суду УкраТни.
До складу конференци суд-д1в господарських суд1в та конференци судд1в адмшютратив-них суд ¡в входять: 1) по одному судд1 вщ кожного м1сцевого, апе-ляцмного суду вщповщно! судо-
воТ юрисдикцп; 2) шють судд1в вщповщного вищого спец1алн зованого суду; 3) суддя Верховного Суду УкраТ'ни.
Конференц1я судд1в склика-еться не рщше одного разу на р1к за ¡нщативою вщповщно! ради судд1в. Конференц1я суд-д1в може бути скликана також за пропозиц1ею не менш як одые! третини вщ складу делегате останньоТ конференци судд1в. У раз1 неприйняття радою судд1в зазначеноТ' пропозици ¡нщатори скликання конференци (не менш як одна третина вщ складу делегате останньоТ конференци) утворюють оргашзацмне бюро ¡з скликання конференци суд-д1в, яке мае повноваження ради судд1в щодо скликання конференци. Про день \ час початку роботи конференци та питания, що вносяться на !!' обговорення, судд1 вщповщних суд1в повщо-мляються не п1зн1ш як за 15 дшв до початку роботи конференци. Конференц1я судд1в вважаеться повноважною, якщо в !!' робот1 беруть участь не менш як дв1 третини вщ складу делегате вщповщних суд1в. На конференци можуть бути присуты також запрошен! оргаызаторами конференци судд1, як\ не е делегатами конференци. Ршення конференци судд1в приймаеться бтьшютю голоав делегате конференци вщкритим або таемним голосуванням.
Конференц1я судд1в вщповщних суд1в обговорюе \ виршуе питания щодо фЫансування та оргашзацмного забезпечення д1яльност1 вщповщних суд1в, заслуховуе з цих питань ¡нфор-мацю представниюв Державно!' судовоТ адмЫютрацп УкраТ'ни; зв1ти вщповщних рад судд1в, ¡нформацю Голови Державно!' судовоТ адмЫютрацп УкраТ'ни; формуе вщповщну раду судд1в; затверджуе положения про раду судд1в; розробляе пропозици для внесения на розгляд з'Тзду судд1в УкраТ'ни; звертаеться з пропозиц1ями щодо виршення питань д1яльност1 вщповщних суд1в до оргаыв державно!' влади та оргашв м1сцевого само-врядування; обирае делегате на з'Т'зд судд1в УкраТ'ни; ¡нщюе проведения позачергового з'Тзду судд1в УкраТ'ни в порядку, встановленому Законом; обговорюе ¡ним питания, вщнесеы до повноважень оргаыв судд1в-ського самоврядування вщповщно до Закону.
У робот1 конференци судд1в можуть брати участь представ-ники державно!' влади, орга-шв м1сцевого самоврядування, навчальних \ наукових заклад1в, правоохоронних оргаыв, гро-мадських оргашзацм.
Як уже зазначалося, дана оргашзацмна форма судд1в-ського самоврядування д1е вщповщно до судових юрисдикцм.
На наш погляд, позбавлення Законом права судд1в м1сцевих та апеляцмних судд1в скликати конференцю судд1в на р1вн1 областей не сприяе укр1пленню незалежносп судовоТ влади на м1сцях. Так, скликання конференцм за вказаним принципом не забезпечуе представництва судд1 кожного м1сцевого суду при Тх проведены. Кр1м того, таю важ-лив1 питания д1яльност1 суд1в, як Тх фЫансування та оргашзацмне забезпечення, заслуховування звтв вщповщнихуправлЫь дер-жавних судових адмшютраци та ¡нип не можуть бути обговорен! на р1вш область У зв'язку з чим, доцтьно, на нашу думку, обго-ворити питания внесения зм1н в дюче законодавство щодо принцитв д1яльност1 конференций судд1в.
Вщповщно до Закону в органах суддтського самовряду-вання передбачеы Ради судд1в загальних суд1в, господарських та адмЫютративних суд1в. У перюд м1ж конференц1ями суд-д1в рада судд1в оргаызовуе та контролюе виконання м ршень, а також виршуе питания про скликання конференцм.
Вищими органами судд1в-ського самоврядування е з'Тзд судд1в УкраТни та Рада судд1в УкраТни.
Делегати на з'Тзд судд1в УкраТни обираються на конфе-ренц1ях судд1в загальних суд ¡в за
принципом р1вного представництва вщ кожноТ з них, по одному судд1 з кожноТ облает^ Автономно!' Республки Крим, м1ст Киева та Севастополя. Вщ кожного вищого спец1ал1зованого суду обираються по три делегати з числа судд1в цих суд1в. Вони обираються шляхом вщкритого голосування на альтернативой основ1 при втьному висунены кандидате для обрання.
У перюд м1ж з'Тздами судд1в УкраТни вищим органом судд1в-ського самоврядування е Рада судд1в УкраТни, яка обираеться з'Тздом судд1в УкраТни, оргаш-зовуе \ контролюе виконання ршень з'Т'зду.
Рада судд1в УкраТни склада-еться з 11 судд1в: по три пред-ставники вщ кожноТ конференцм судд1в та по одному представ-нику вщ Конституцмного Суду УкраТни та Верховного Суду УкраТни. Не можуть бути обра-ними до складу Ради судд1в УкраТни судд1, як\ обммають адмУстративш посади в судах, та секретар1 судових палат.
Окрем1 вчеш та практики вважають, що положения ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 127 Закону, що стосуються питань представництва ¡нтереав судд1в у д1яльност1 вищих оргаыв судд1в-ського самоврядування в Укра-"Гн1, мають вщверто дискримЫа-цмний характер вщносно судд1в загальних суд1в.
Так, В. Швець вказуе, що положениями вищезазначеного Закону фактично передбачено, що з 6632 судд1в загальних суд ¡в на з'Тзд1 судд1в УкраТни як вищих оргашв судд1вського самовря-дування в УкраТш, покликаних виршувати питания оргашзацм-ного забезпечення правосуддя в судах, соц1ального та правового захисту судд1в \ члешв Тх амей, будуть представляти вдв1ч1 менше делегате, шж з 2290 судд1в спец1ал1зованих суд1в (на сьогодш за штатними розписами в УкраТш працюе 8922 судд1, ¡з них 6632 - у загальних судах, 1171 - у спец1ал1зованих адм1ш-стративних, 1119 - у спекал ¡зо-ваних господарських судах).
Отже, положениями ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 127 Закону, в яких визначено представництво судд1в загальних, адмЫютра-тивних та господарських суд ¡в на з'Тзд1 судд1в УкраТни та в Рад1 судд1в УкраТни за принципом р1в-ного представництва вщ кожноТ' судовоТ' юрисдикци, допущено обмеження прав судд1в загальних суд ¡в за ознакою мюця Тх роботи, зокрема, права на р1вне представництво в робот1 вищих оргашв судд1вського самовряду-вання.
Викликають зауваження вказаш положения \ у сптьному Висновку щодо Закону УкраТни «Про судоустрм \ статус судд1в», ухваленому Венец1анською
ком1аею на 84 пленарному заа-данш, вщповщно до ст. 96 якого рекомендуеться привести склад з'Т'зду судд1в УкраТни та Ради судд1в УкраТни у бтьшу вщпо-вщнють до принципу пропорцм-ностк
Неоднозначною е оцЫка вченими \ практиками поло-жень Закону щодо виключення судд1в, як\ займають адм1ш-стративш посади в судах, а також секретар1в судових палат з числа оаб, що мають представництво у органах судд1в-ського самоврядування. Якщо рашше у радах судд1в у пере-важшй бтьшосп перебували адмЫютративш посадовц1, то згщно чинного законодавства вони не можуть бути обраш до оргашв судд1вського самоврядування. Це, на нашу думку, може створити атмосферу конфрон-таци. Доцтьним було б обмеж-ити ктькють члешв рад судд1в, як\ займають адмЫютративш посади, наприклад, до 10 % вщ склад1в рад судд1в, або передба-чити можпивють учасп Т'ху робот1 оргашв судд1вського самоврядування без права голосу.
Кр1м того, осктьки пщ поелйним контролем рад суд-д1в перебувають питания пщви-щення р1вня правосуддя, забезпечення надмного захисту прав та ¡нтереав громадян, юри-дичних оаб \ держави, захисту судд1в \ забезпечення едносп
Тх д1яльност1, ¡нформацмно-техшчного забезпечення д1яль-ност1 судд1вського корпусу, пщ-вищення ефективност1 роботи з кадрами та ¡ншими, участь в Тх робот1 судд1в, як\ займають адмн нютративш посади, сприяло б активним пошукам подалыиих шлях1в виршення цих важпивих питань.
Також зазначимо, що в зако-нодавчому порядку не закртлеш принципи д1яльност1 оргашв суд-д1вського самоврядування, не виршеш в повному обсяз1 про-блемш питания щодо принцитв Тх формування, структури, меха-шзму реал1заци ршень.
Таким чином, незважаючи на деяю вказаш недолги, з при-йняттям Закону УкраТни «Про судоустрм \ статус судд1в» ¡нститут судд1вського самоврядування став бтьш демокра-
тичним, прогресивним, дючим. Разом ¡з тим, на наш погляд, окрем1 положения даного Закону все ж таки вимагають удоскона-лення.
Судд1вський корпус сприй-мае ¡дею самоврядносп як одну з найважпивших гарантм свое!' профеайноТ' незалежност1, пщ-вищення рол1 судд1в у зм1цненн1 законност1 та правопорядку в наимй краТ'н1. У зв'язку з чим приведения системи оргашв судд1вського самоврядування у вщповщнють з м1жнародними стандартами з урахуванням осо-бливостей формування судовоТ' системи УкраТ'ни, зростання Т'х авторитету буде сприяти забез-печенню яюсного зд1йснення правосуддя у розумш строки, ¡нформац1йн1й вщкритост1 суд1в, укр1пленню авторитету судовоТ влади.
Списокл/тератури: 1. Архш апеляц1йного суду ХаркшськоТ област1. 2. Баталов О. В. Самоврядування / О. В. Баталов // Юрид. енцикл. : в 6-ти т. - Т. 5: П-С. - К. : Укр. енцикл., 2003. - 736 с. 3. Ведомости Съезда народных депутатов СССР и Верховного Совета СССР.
- 1989. - № 9. - Ст. 223. 4. Власов В. И. История судебной власти. Кн. 2 (1917 - 2003 года) / В. И. Власов. - М. : Компания Спутник+, 2004. - 644 с. 5. Городовенко В. В. Роль оргаыв суддшського самоврядування в забезпеченж незалежност1 судовоТ влади / В. В. Городовенко // Пщ-во, держава \ право. - 2004. - № 1. - С. 119. 6. Жданов Ю. Н. Судебные уставы России 1964 г. Опыт истории и современность : учеб. пособие / Ю. Н. Жданов, А. С. Хмелин. - М. : МЮИ МВД России, 1998. - 127 с. 7. Концепцт вдосконалення судшництва для утверджен-ня справедливого суду в УкраТы вщповщно до Свропейських стандарта: схвалена Указом Президента УкраТни в!д 10.05.2006 р. № 361/2006 // ОфЩ. вюник Укра'ши. - 2006. - № 19.
- Ст. 1376. 8. Концепцт судово-правовоТ реформи // Голос УкраТни. - 1992. - № 152. 9. Кри-венко В. В. Суддщське самоврядування як елемент управлЫня судовою системою УкраТни / В. В. Кривенко // Вюн. Верх. Суду УкраТни. - 2006. - № 4 (68). 10. Подкопаев С. В. Правова природа квалфкацшних комюм суддщ / С. В. Подкопаев // Бюл. МЫ-ва юстици УкраТни. -2005. - № 10. 11. Прилуцький С. В. Суддшське самоврядування як самостмна форма орга-жзацм / С. В. Прилуцький // Судова апеляцт. - 2008 - № 4 (13). 12. Притика Д. М. 1сторико-правов1 аспекти виникнення \ розвитку форм регулювання суддщського управлЫня на УкраТж у 1917 - 1922 рр. / Д. М. Притика, Р. М. Мшченко // Актуал. проб, держави \ права. - Одеса, 2001. - Вип. 10. - С. 116. 13. Про органи суддшського самоврядування : Закон УкраТни вщ
02.02.1994 р. // Голос Укра'ши. - 1994. - № 63. - (Не чинний з 1 червня 2002 р.). 14. Про статус суддш Укра'ши : Закон Укра'ши вщ 15.12.1992 р. // Вщом. Верхов. Ради Укра'ши. - 1993.
- № 8. - Ст. 56. 15. Про судоустрм Укра'ши : Закон Укра'ши вщ 07.02.2002 р. № 3018-111 // ОфЩ. вюник Укра'ши. - 2002. - № 10. 16. СтефанюкВ. С. Судова система Укра'ши та судова реформа / В. С. Стефаник. - К. : Юршком 1нтер, 2001. - 176 с. 17. Сучасне управлшня в суд1: навч.-практ. поаб. / вщповщ. ред. : I. П. Голоснненко, П1тер Г. Соломон. - К. : Юршком 1нтер.
- 2010. - 528 с. 18. Учреждение судебных установлений 1864 г. [Электрон, ресурс]. - Режим доступа : http://constitution.garant.ru/DOC_39400.htm. 19. Штогун С. Суддшське самовряду-вання: з'Тэди проходять - проблеми залишаються / С. Штогун // Юридичний вюник Укра'ши.
- 2007. - № 31.
СТАНОВЛЕНИЕ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ОРГАНОВ СУДЕЙСКОГО САМОУПРАВЛЕНИЯ В УКРАИНЕ Овсянникова О. О.
В статье исследуется генезис института судейского самоуправления в Украине, рассматриваются основные его формы. Анализируется законодательство зарубежных стран по вопросу создания и деятельности органов судейского самоуправления. Даются предложения относительно перспектив развития органов судейского самоуправления в Украине.
Ключевые слова: суд, судья, судейское самоуправление, сборы судей, конференции судей, совета судей, съезд судей.
ESTABLISHMENT AND DEVELOPMENT PERSPECTIVES OF JUDGES'SELF-GOVERNMENT IN UKRAINE Ovsyannikova O. O.
The article studies the creation history of judges' self-government institute in Ukraine, its primary forms are reviewed. The legislature in creation and functioning of the judges' self-government bodies of foreign countries is analyzed. Propositions as to development perspectives of judges' self-government bodies in Ukraine are given.
Key words: court, judge, judges' self-government, assembly of judges, conferences of judges, councils of judges, convention of judges.
Hadiuuina do pedaKu,iï 21.01.2013 p.
