CC BY
66
УДК 342.849.2(477) В. 6. Шеверева,
канд. юрид. наук Нац'юнальний ушверситет «Юридична академ'м У крат и ¡меш Ярослава Мудрого», м. Харю в
МАС0В1 АКЦМ В К0НТЕКСТ1 ПЕРЕДВИБОРНОТ АГ1ТАЦМ
У статп розглядаються масов1 акци як прояв пол1тичноТ активности та форма передвиборноТ аптацм. ПроаналЬовано проведения таких форм передвиборноТ аптацм, як1 можна вщнести до масових акцм: м1тинги, походи, демонстраций пкети, концерти, вистави, спортив-ж змагання тощо в аспект! ¡снуючого законодавства та проекту Закону про свободу мирних зЮрань, окреслено специфку проведения масових заходш за участ1 кандидате на виборж посади.
Ключов/ слова: масов1 акци, свобода мирних зЮрань, передвиборна аптацт, виборчий процес.
Самостмною формою передвиборноТ аптацм, вщ-окремленоТ вщ ¡нших, виборче законодавство УкраТни видн ляе проведения м1тинпв, похо-д1в, демонстрацм, п1кет1в, як\ охоплюються поняттям «масов1 акцм».
Проблеми проведения масових заход1в висвгглено у працях сучасних украТнських та роай-ських дослщниюв, перш за все В. В. Букача, С. I. Ковешыкова, Д. А. Левчика, Ю. М. Лемшка, О. В. Сивопляса, О. В. Ушакова та ¡н. Однак питания проведения масових заход1в як форми передвиборноТ аптацм вп"чиз-няш вчеы не дослщжували. Виняток становлять деяю прац1 роайських науковц1в, зокрема дослщження М. В. Хачатурова [21].
В юридичшй л1тератур1 висловлюеться пропозиц1я ввести до наукового об1гу \ в законодавче регулювання об'еднуюче поняття «масов1 публ1чш заходи», осктьки воно, на вщмшу вщ ¡нших узагаль-нюючих словосполучень, таких як «масов1 заходи», «масов1 акцм», «миры збори», «миры з1брання», бтьш точно вщби-вае змют, сутнють \ спрямова-нють уах передбачених Осно-вним Законом УкраТни масових заход1в, акцентуе увагу саме на наявност1 публ1чного ¡нтересу в процеа Тх оргаызацм та проведения [8, с. 14].
Право на проведения масових акцм слщ розглядати як споаб обмЫу думками з р1зних питань життя сусптьства, споаб поширення думок, погляд1в, щей
та переконань, споаб оперативного з'ясування та вивчення громадськоТ думки та в юнце-вому пщсумку - споаб реал1за-ци права на втьне вираження власноТ думки [20, с. 23].
Згщно з позиц1ею Свропей-ського суду з прав людини (дал1 -еСПЛ) у справ1 «Фельдек проти Словаччини», сприяння втьнм пол1тичый дискуси е дуже важ-ливою рисою демократичного сусптьства. Суд придтяе най-бтьше уваги свобод! вираження погляд1в у контекста пол1тич-ноТ дискуси та вважае, що для виправдання обмежень пол1тич-них висловлювань потр1бы дуже серйозы пщстави. Якщо дозво-ляти широю обмеження пол1тич-них висловлювань, в окремих випадках це, безсумывно, впли-ватиме на повагу до свободи вираження погляд1в взагал1 в цм держав1 (п. 83) [17].
Очевидно, м1тинги, демон-страци, збори е, з одного боку, специф1чними формами, що об'еднують громадян \ мають тимчасовий характер, з ¡ншого - Тх мета полягае у вира-женн1 певних думок, переконань. Таким чином, свобода з1брань виступае як ¡нтегруюче суб'ективне право, що дозво-ляе поеднувати ефект колек-тивност1 з можливютю вира-жати власну позиц1ю з того чи ¡ншого питания сусптьного життя [3, с. 23].
Вщповщно до ч. 1 ст. 39 Кон-ституци УкраТни, «громадяни мають право збиратися мирно, без зброТ \ проводити збори, м1тинги, походи \ демонстраций про проведения яких завчасно спов1щаються органи виконав-чоТ влади чи органи м1сцевого самоврядування» [7]. Пор1вню-ючи ст. 39 Конституци УкраТни та ст. 11 СвропейськоТ конвенцИ' про захист прав \ основ них свобод людини, можна вщзначити, що положения Конституци дещо вщр1зняються вщ Конвенцп. В останнм йдеться про «кожну людину», тобто проголошуеться приналежнють права на свободу мирних з1брань уам особам незалежно вщ громадянства, а в Конституци - ттьки громадянам УкраТни.
Науковц1 з цього приводу зазначають, що закртлення ¡нших, не передбачених ст. 39 Конституци, форм проведения масових заход ¡в е неконсти-туцмним [10, с. 57]. На наш погляд, перелк масових заход1в, наведений у ст. 39 Конституци, е вичерпним \ розширювальному тлумаченню не пщлягае, а тому змЫити ¡снуючий стан справ можпиво лише шляхом внесения зм1н до Основного Закону, наприклад, такого змюту: «Законом може бути передбачене проведения й ¡нших масових заход1в (з1брань)». Такий пщхщ надав би можпив1сть уникнути
суперечок ¡з приводу законности того чи ¡ншого масового заходу.
У зв'язку з цим потребуе з'ясування питания про те, чи поширюються вимоги ст. 39 Кон-ституцп УкраТни на ва прояви пол1тичноТ активное^ у вигляд1 масових публ1чних заход1в, зокрема й на т\, що проводяться в межах референдних та вибор-чих процедур [8, с. 1].
Якщо звернутися до законо-давства Австри, Бторуси, Великобритании 1талп, РоайськоТ Федерацп (дал1 - РФ), Таджикистану, Угорщини, Франци, ФРН, то при його анал1з1 можна вщзначити, що тут передбачено регулювання та нагляд за проведениям масових заход1в, пере-важно громадсько-пол1тичних, в окремому нормативному акт1 на р1вш Закону в рамках двох пщ-ход1в: перший - в держав1 ¡снуе загальний законодавчий акт, який визначае поняття масового заходу, порядок забезпечення громадського порядку \ безпеки пщ час його проведения, та дру-гий - держава законом встанов-люе порядок проведения окре-мих вид1в масових заход1в, як правило, - громадсько-пол1тич-них, адже саме вони е найбтьш проблемними в план1 забезпечення правопорядку [18, с. 246247].
Отже, перш за все необ-хщно прийняти Закон про масов1 заходи, на що е пряме посилання
в Конституций вщсутнють якого не лише спричиняе трудной^ в регламентацп форм передви-борноТ аптаци, правозастосов-жй д1яльнооп, а й негативно впливае на стан додержання прав \ свобод громадян. При прийнягп спец1ального Закону про масов1 акци бажано зали-шити поза його регулюванням зустр1ч1 з виборцями, як\ проводяться у прим1щеннях, осктьки це набуло правового регулювання у виборчих законах \ це, на наш погляд, е достатжм.
Зазначена позиц1я знахо-дить пщтримку \ у вщповщних законопроектах, зокрема в проект! Закону УкраТни «Про свободу мирних з1брань», бтьш вщомого як законопроект № 2450 [14]. У травы 2009 р. в1н був поданий до Парламенту, який прийняв його в першому читаны 03.06.2009 р. Закон у новм редакци повторно був над1сланий Венец1ансьюй ком1си та ОБСе/БД1ПЛ для здмснення правовоТ' оцЫки.
Вщповщно до ст. 2 проекту Закону, певж види з1брань виключеж з1 сфери його дм. Сто-совно цього Венец1анська ком1ая та ОБСе/БД1ПЛ зауважують, що виключення «зустр1чей виборц1в з кандидатами» не було поши-рене на «ва пов'язаж з вибо-рами зустр1чЬ>, як рекоменду-валося у Сгпльжй думц1 2009 р. Загальний закон про з1брання
повинен охоплювати з1брання, що пов'язаы з передвиборчими кампаыями, невщ'емною части-ною яких е оргаызац1я публ1ч-них заход1в. Тому Венец1анська ком1ая та ОБСе/БД1ПЛ нагаду-ють про свою рекомендацю внести до цього положения зм1ни для забезпечення того, щоб ... зустр1ч1 виборц1в з кандидатами у депутати та обраними депутатами, кандидатами на пост Президента УкраТни, у громадських м1сцях, захищалися вщповщно до проекту Закону чи будь-якого ¡ншого первинного законодав-чого акта, що може визначатися у Проект! Закону. Також повинна забезпечуватися пере-важна сила його положень над будь-якими ¡ншими нормами, як\ стосуються з1брань та як\ можуть бути суворшими, шж ¡снуюч1 положения Проекту Закону (п. 20 Сптьного висно-вку) [16].
Як зазначалося у Сптьнм думц1 2009 р., Венец1анська ком1ая та ОБСе/БД1ПЛ втають бажання не регулювати певн1 види заход1в. Незважаючи на це, вважають, що деяю категори збор1в, що виключеы з1 сфери дм Закону у ст. 2 (наприклад, «з1брання, що проводяться з метою вщпочинку» чи «гро-мадсью розважальш заходи»), можуть пщ1рвати чпжють та передбачуванють закону. Так, оргашзатори з1брання можуть
вважати, що Тхне з1брання пщ-падае пщ категорю вщпочинку чи розваг ¡, таким чином, не потребуе повщомлення. Проте органи влади можуть мати ¡ншу думку стосовно конкретного з1брання \ вважати, що воно не проводиться для вщпочинку \ не призначаеться для цтей розва-жання громадськост1, та обумов-лювати його проведения повщо-мленням \ виконанням (¡нших) вимог Закону. Тому рекомендуемся придтити бтьшу увагу визначенню цих винятюв для точного визначення заход1в, як\ не пщлягають регулюванню, та зменшення ймов1рност1 протир1ч у тлумачены (п. 21) [16].
Це е актуальним з огляду на те, що пщ час виборчого про-цесу пщ виглядом розважальних заход1в е випадки проведения акцм громадсько-пол1тичноТ спрямованост1 з метою спону-кати виборц1в голосувати чи не голосувати за кандидата (список кандидате).
До того ж така норма, як наслщок, викликае те, що \и\-ц1атори проведения заходу не набувають статусу организатора, а вщповщно \ пов'язаних ¡з цим статусом юридичних прав та обов'язюв; на власний розсуд можуть обрати час, мюце, спо-аб проведения заходу тощо, а його учасники не мають гаранта забезпечення громадського порядку та власноТ безпеки з
боку оргашв внутршых справ, що е неприпустимим [9, с. 87].
На думку В. В. Долежана, у майбутньому Закош про масов1 публ1чш акцм категор1я розва-жальних заход1в мае регулюва-тися лише в тих випадках, коли осташ-п проводяться поза кон-цертними залами \ спортивними спорудами. При цьому, роз-глядаючи питания щодо необ-хщност1 поширення правового регулювання масовихзаход1в на р1зн1 форми передвиборноТ аптацм, в\и дотримуеться позицм, що у зв'язку 3 швидкоплиннютю виборчого процесу та законо-давчим принципом свободи передвиборноТ аптацм такоТ' потреби немае [5, с. 88].
Однак у Конституцм УкраТ'ни вщсутня вказ1вка на те, що пщ час виборчоТ кампанм загальы вимоги до проведения масо-вих заход1в не застосовуються, а тому масов1 акцм, що проводяться у форм1 передвиборноТ аптацм, на нашу думку, повины регулюватися як Законом про таю акцм, так \ виборчим законо-давством.
Проведения публ1чних заход1в, окр1м тих, що оргашзо-вуе територ1альна чи окружна виборч1 ком1см, повинно бути оплачено на догов1ршй основ1 з кошпв виборчого фонду (ч. 7 ст. 58 Закону про президентов вибори [4; 2004. - № 20-21. - Ст. 291], ч. 4 ст. 48 Закону
про м1сцев1 вибори [4; 2010.
- № 35-36. - Ст. 491]), а вщпо-вщно до Закону про парламентов вибори - проведения вох без винятку публ1чних заход1в (ч. 9 ст. 68 [4; 2005. - № 38-39.
- Ст. 449]). Проте, як вбачаеться ¡з судових ршень, не завжди вдаеться довести причетнють суб'екта виборчого процесу до проведения концерне, вистав, спортивних змагань, демонстрант фтьм1в та телепередач чи ¡нших публ1чних заход1в, осктьки мають бути факти того, що таю заходи проходять ¡з його вщома, погодження та вол1 (Постанова вщ 26.03.2006 р. [6, с. 532-533]).
Якщо, наприклад, концерти артистов проходять одразу п1сля зустр1ч1 кандидате ¡з виборцями без оплати з кошпв виборчого фонду, то це буде порушенням встановлених законом правил фЫансування виборчоТ кампанм, однак лише у тому випадку, якщо вказаш концерти е складо-вою частиною проведения кандидатами передвиборноТ аптаци. При цьому про проведения передвиборноТ аптацм, зокрема, свщчать: заклики учасниюв концерту пщтримати на виборах вщ-повщного кандидата, розповсю-дження на концерт! аптацмних передвиборних матер1ал1в, що закликають голосувати за кандидата, оголошення положень його передвиборноТ програми.
Сама ж присутнють кандидата на концерту оргаызованому в перюд проведения вибор1в, не може бути визнана порушен-ням, якщо це безпосередньо не пов'язано з проведениям ним передвиборноТ аптацм [11].
У випадку безкоштовноТ роздач1 виборцям квитюв на цей концерт (як \ на будь-який ¡нший розважальний захщ), слщ ставити питания про наяв-нють факту пщкупу виборц1в [2, с. 152]. Така позиц1я, зокрема, знайшла пщтвердження у судо-вм практик РФ: безкоштовы концерти, оргаызоваы кандидатом для виборц1в, розцЫюються як предмет пщкупу. При цьому в таких категор1ях справ суд вказуе, що обов'язковою озна-кою пщкупу е його здмснення за умови голосування «за» чи «проти» конкретного кандидата [1, с. 154].
В УкраТы також були спроби визнати проведения масових заход1в пщкупом виборц1в. Так, пщ час одыеТ з виборчих кампа-нм до суду була подана скарга щодо зобов'язання скасувати реестрацю списку кандидате вщ районноТ орган1зац1Т партИ' з мотив1в порушення нею правил ведения передвиборноТ аптацм у зв'язку з проведениям безкоштовноТ' дискотеки за пщтримки ц1еТ' парти, що позивач вважав пщкупом виборц1в. I хоч у зв'язку з тим, що позивач ч1тко не вка-
зав у позовних вимогах встанов-лення факту пщкупу виборц1в, його скарга була залишена без задоволення, у постанов! суду з цього приводу була викла-дена така позиц1я (Постанова вщ 25.03.2006 р. [6, с. 330-332]). Якщо зазначена дискотека була оргашзована згщно з виборчим законодавством (¡з пов1домлен-ням виборчоТ' ком1с1Т', укладен-ням угоди на оренду площ1 тощо) \ без умови голосування «за» чи «проти» конкретного кандидата, то це не можна вважати пщкупом. Якщо ж при проведены зазначеного масового заходу були урочисто передан! матерн альш ц1нност1, це е порушенням виборчого законодавства \ може бути означено як непрямий пщ-куп (Постанова вщ 25.03.2006 р. [6, с. 514-517]).
У ч. 2 ст. 39 Конституци УкраТы зазначаеться, що «обме-ження щодо реал1заци цього права може встановлюватися судом вщповщно до закону (курсив наш. - Ш. В.) \ лише в ¡нте-ресах нацюнальноТ безпеки та громадського порядку...» [7]. За вщсутност1 вщповщного закону, на жаль, категсря «завчасного» спов1щення про проведения масових заход1в залишаеться оцЫочною, що вщкривае шлях до можпивого обмеження кон-ституц1йних прав громадян \ зловживання з боку владних оргашв. Отже, саме шляхом
законодавчого регулювання сьогодш мае бути впорядковане питания проведения демонстра-цм, поход1в, м1тинпв, збор1в та ¡нших форм масових акцм, що набувае особливого значения у перюд виборчого процесу.
При цьому ССПЛ, розгляда-ючи справи про порушення ст. 11 Конвенци, по-перше, вивчае, чи було здмснено втручання в право на свободу мирнихзбор1в, що гарантуеться Конвенц1ею. По-друге, в\и анал1зуе, насктьки втручання було законним, тобто вщповщало нацюналь-ному праву конкретно'! держави. По-трете, Суд звертае увагу на мету, яку переслщувала держава, втручаючись у здмснення цього права. I, по-четверте, визначае, насктьки необхщним було втручання з урахуванням конкретних обставин справи. Даний пщхщ мае велике прак-тичне значения: якщо при вщ-повщ1 на одне з перерахованих питань ССПЛ даеться негативна вщповщь, то констатуеться факт порушення державою свободи мирних з1брань [22, с. 20-21].
Згщно з Кер1вними принципами щодо свободи мирних з1брань ОБСС/БД1ПЛ н\ ппоте-тичний ризик порушень громад-ського порядку, ж присутнють радикально налаштованоТ групи оаб не можуть бути законними пщставами для заборони мирного з1брання [15].
Також наголошуеться, що нав1ть при стихмних зборах у закож слщ прямо передбачити виключення з вимоги про попе-редне повщомлення у випадках, коли попередне повщомлення е неможпивим з практично!' точки зору. Навпъ у раз1 нена-дання розумного пояснения факту неподання попереднього повщомлення, влад1 належить забезпечити захист будь-якого стихмного з1брання \ сприяти його проведению за умови збе-реження мирного характеру такого з1брання. Оргажзатори, що ¡гнорують чинж вимоги про подання попереднього повщомлення або вщмовляються Тх виконувати, можуть бути згодом притягнут1 до вщповщальностк
Вважаемо за доцтьне закрн плення у Закож про масов1 акцм положения про те, що грома-дяни в межах передвиборноТ аптацм могли б без завчас-ного повщомлення проводити зустр1ч1 з виборцями поза при-м1щеннями, як\ можуть просто перейти ¡з зустр1ч1 виборц1в у масовий захщ. Звичайно, лише в тих м1сцях, де не проводиться ¡нший масовий захщ для запобн гання проведению контрдемон-страци.
Однак, як зазначалося, на сьогодж проблема законодавчого забезпечення проведения збор1в, м1тинпв, поход1в \ демонстрацм громадян в Укра-
Ты залишаеться невиршеною. Зважаючи на це, впродовж 1990 - 2000-х рр. мюью ради або ж Тх виконкоми деяких обласних центр1в УкраТ'ни, зокрема Киева, Харкова, Днтропетровська, Сум, Львова, Юровограда, Пол-тави та деяких районних центр1в прийняли власы ршення, якими затвердили порядок оргаызаци та проведения масових акцм.
Дослщники цього питания виявили таку залежысть: кть-кють судових втручань у свободу проведения мирних з1брань бтыиа там, де органи м1сце-вого самоврядування прийняли таю локальы акти, що фактично обмежують конституцмну свободу мирнихз1брань. Наприкпад, встановлюють строки сповщення оргаыв влади про проведения мирного з1брання, обмежують Тх проведения конкретними м1сцями (наприкпад, у Полтав1 - м1сцем бтя стадюну, подал1 вщ оргаыв влади) тощо [12].
На нашу думку, питания проведения масових заход1в мае визначатися виключно на зако-нодавчому р1вы, про що наго-лошуеться в Конституций жод-них положень м1сцевих оргаыв влади в ц1й сфер1 не може бути. Тим паче, що вони зазвичай обмежують проведения масових акцм з пщстав, не зазначених у Конституци УкраТ'ни. Наприклад, ршення виконавчого ком1тету СеверодонецькоТ' мюькоТ ради
вщ 05.11.2002 р. № 1836 «Про визначення м1сця проведения збор1в, м1тинпв та ¡нших акцм у м. Северодонецьк». Це ршення стало предметом судового роз-гляду. Так, судова палата у цивтьних справах Верховного Суду УкраТ'ни вщ 08.12.2004 р. зазначила, що ршення викон-кому, хоча дмсно й носять реко-мендацШний (на що вказував сам виконком. - Ш. В.), а не обов'язковий характер, однак у розумЫы ст. 22 Конституци УкраТ'ни е обмеженням прав заявника, осктьки як рекомен-дацмна норма вказуе на бажа-ний характер поведшки особи \ уповноважуе ТТ' д1яти певним чином, зокрема, утриматись вщ проведения масових з1брань в одних визначених ршеннями м1сцях, а вживати заход1в для Тх проведения в ¡нших, визначених ршеннями, м1сцях [19, с. 93].
Слщ зауважити, що у бть-шост1 випадюв сфера дп зазначених акт1в не визначена або ж окреслюеться загальним чином. I лише в окремих положениях про порядок проведения масових заход1в встановлюеться, що сфера Тх дм не поширюеться на зустр1ч1 виборц1в ¡з кандидатами та обраними депутатами, кандидатами на пост Президента УкраТ'ни (наприклад, п. 1.3 Положения про порядок оргаызаци та проведения в м. Черывцях мирних з1брань) [13]. Треба
зазначити, що у 2011 р. вщпо-вщж положения в Черывцях та С1мферопол1 були оскаржеш та скасоваы в судовому порядку як таю, що прийнят1 з перевищен-ням компетенци та порушують свободу мирних з1брань. Проте негативний вплив таких поло-жень на реал1зац1ю свободи мирних з1брань залишаеться незмЫним.
Таким чином, необхщною е актив1зац1я науковихдослщжень у зазначенм сфер1, адже на сьо-годы у конституцмному прав1 не сформульоваы конкреты ознаки розмежування понять м1тинпв, демонстрацм, вуличних похо-д1в, збор1в тощо. Це усклад-нюе Тх правову регламентацю, ефективнють якоТ багато в чому залежить вщ чпжого визначення юридичного змюту кожноТ з полн тичних свобод.
При прийнягп Закону про масов1 заходи жодних положень оргашв м1сцевого самовряду-вання в ц1й сфер1 не може бути, однак у вщсутност1 на цей час такого Закону вони повины привести своТ ршення про затвер-дження Положень про порядок проведения мирних з1брань у вщповщысть до вимог Конститу-ци УкраТни та ст. 11 СвропейськоТ конвенци про захист прав людини \ основоположних свобод.
Перспективою подалыиих наукових дослщжень може бути розкриття таких форм перед-виборноТ аптацм, як публ1чы дебати, дискусИ', «кругл1 столи», прес-конференцм стосовно положень передвиборних про-грам та пол1тичноТ д1яльност1 партм (блоюв) - суб'ект1в вибор-чого процесу чи кандидат1в у депутати тощо.
Списокл1тератури: 1. Аглеева Л. Т. Предвыборная агитация в избирательном праве Российской Федерации (вопросы теории и практики) : дисс. на соиск. учен, степени канд. юрид. наук : 12.00.02 / Лилия Тахиряновна Аглеева. - Екатеринбург, 2006. - 189 с. 2. Большаков С. В. Информационное обеспечение выборов и референдумов в Российской Федерации / С. В. Большаков, А. Г. Головин. - [2-е изд.]. - М. : РЦОИТ ; Весь мир, 2007. - 304 с. 3. Букач В. В. Змют конституцмних пол1тичних прав \ свобод громадян / В. В. Букач // Право УкраТни. - 2001. - № 9. - С. 21-23. 4. Вщом. Верхов. Ради УкраТни. Ъ.Долежан В. В. Проблеми правового регулювання оргажзацм \ проведения масових публнних акцм / В. В. Долежан // Право УкраТни. - 2003. - № 7. - С. 84-89. 6. Зб1рник ршень суд1в за результатами розгляду скарг \ заяв суб'ектш виборчого процесу з виборш депутата Верховно!' Ради АРК, мюцевих рад та стьських, селищних та мюьких гол1в 2006 року / [редкол. : Я. В. Давидович (голова), М. I. Мельник (заст. голови), М. I. Ставжйчук (заст. голови) та ¡н.]. - К. : Ат1ка, 2007. - 744 с. 7. Конституцт УкраТни. 8. Лем!шко Ю. М. Конституцшно-правов1 основи участ1 громадян УкраТни у масових публнних заходах : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.02 / Ю. М. Лемшко. - X., 2009. - 19 с. 9. МарчукД. Законодавче регулювання масових заходщ в УкраТы / Д. Марчук // Проблеми правознавства та правоохоронноТ дтльностк
- 2010. - № 4. - С. 83-90. 10. Мщенко С. М. Стаття 39 Конституци УкраТни: проблемы питания застосування / С. М. Мщенко, С. А. Солоткий // Вюник Верховного Суду УкраТни. - 2002.
- № 1 (29). - С. 56-59. 11. Постников А. Е. Путеводитель по избирательному праву России [Електрон. ресурс] : пос. для канд. и член. изб. комиссий / А. Е. Постников, Л. Г. Алехичева ; вебсайт Ин-та развития избират. систем (ИРИС). - Режим доступа : http://www.democracy.ru/
Nbrary/practice/commissions/PostnikovGuide_2003. 12. Права людини в УкраТнп - 2011. X. Свобода мирних зЮрань в УкраТнк [Електрон. ресурс] / 1нформ. портал Укр. ГельсшськоТ сптки з прав людини. - Режим доступу : http://helsinki.org.ua/index.php7icM 332322085. 13. Про визна-чення порядку орган1зац1Т та проведения у м. Чержвцях мирних зЮраньта визнання такими, що втратили чиннють ражше прийнят1 ршення з цього питания [Електрон. ресурс] : ршення Чержвец. MicbK. ради вщ 24.12.2009 р. № 1192 / Оф1ц. сайт Черншец. мюьк. ради. - Режим доступу : http://chernivtsy.eu/portal/f/mr/ses2009047-1192.doc. 14. Про порядок оргажзаци i проведения мирних заход1в [Електрон. ресурс] : проект Закону Украши Bifl 06.05.2008 р. № 2450 / ОфЩмний сайт Верхов. Ради Украши. - Режим доступу : http://w1 ,с1 .rada.gov.ua/pis/zweb2/ webproc4_1?pf3511=32431. 15. Руководящие принципы по свободе мирных собраний [Електрон. ресурс] / Website Organization for Security and Co-operation in Europe. - Режим доступа : http://www.osce.org/ru/odihr/24524. 16. Сптьний висновок Венец1анськоТ комюм та ОБСе/ БД1ПЛ стосовно Закону Украши про мирж зЮрання [Електрон. ресурс] : прийнята Венец1ан-ською комгаею на и 84-й пленаржй cecii (Венецт, 15-16 жовтня 2010 р.) / Вебсайт biog.i.ua. -Режим доступу : http://biog.i.ua/community/662/561640/. 17. Справа «Фельдек проти Словаччи-ни» (Case of Feidek v. Slovakia): ршення Свропейського Суду з прав людини Bifl 12.07.2001 р. // Вюник Верхов. Суду Украши. - 2001. - № 6 (28). 18. Стеценко С. Обмеження права на свободу зЮрання в законодавств1 зарубмних краш / С. Стеценко, А. Яременко // Проблеми державотворення i захисту прав людини в УкраТж : зб. наук. пр. за матер. XIII репон. наук,-практ. конф., Львш, 8-9 лют. 2007 р. - Л. : Вид-во юр. ф-ту Львш. нац. ун-ту ¡м. I. Франка, 2007. - С. 246-248. 19. Ухвала судовоТ палати у цивтьних справах Верхов. Суду Украши Bifl 08.12.2004 р. // Правове регулювання свободи мирних зЮрань : матер, громад, слухань / упоряд. : е. Захаров, В. Яворський. - X. : Фолю, 2005. - С. 93-94. 20. Ушаков А. В. Право на проведение публичных мероприятий и его соотношение с другими конституционными правами и свободами человека и гражданина / А. В. Ушаков // Акад. юрид. журн. - 2007. - № 4. -С. 23-27. 21. Хачатуров Н. В. Правовое регулирование и особенности реализации права на предвыборную агитацию : дисс. на соиск. учен, степени канд. юрид. наук : 12.00.02 / Николай Васильевич Хачатуров. - М., 2004. - 199 с. 22. Яковенко М. А. Конституционное право граждан Российской Федерации на проведение собраний, митингов, демонстраций, шествий и пикетирований в контексте практики Европейского суда по правам человека / М. А. Яковенко // Рос. правосудие. - 2011. - № 7 (63). - С. 19-25.
МАССОВЫЕ АКЦИИ В КОНТЕКСТЕ ПРЕДВЫБОРНОЙ АГИТАЦИИ Шеверева В. Е.
В статье рассмотрены массовые акции как проявление политической активности и форма предвыборной агитации. Проанализировано проведение таких форм передвыборной агитации, которые можно отнести к массовым акциям, как: митинги, походы, демонстрации, пикеты, концерты, выступления, спортивные соревнования и т. д. в аспекте действующего законодательства и проекта Закона о свободе мирных собраний с участием кандидатов на выборные должности.
Ключевые слова: массовые акции, свобода мирных собраний, предвыборная агитация, избирательный процесс.
MASS ACTIONS IN THE CONTEXT OF PRE-ELECTION CAMPAIGNING Shevereva V. E.
The article considers the mass actions as a manifestation of political activity and form of campaigning. Analyzes of these forms of pre-election campaigning is conducted that can be attributed to mass actions, such as: meetings, marches, demonstrations, pickets, concerts, performances, sporting events, etc., in terms of the current legislation and the draft Law on Freedom of Assembly, with the participation of candidates for election. Own recommendations on the regulation of mass actions as a form of campaigning in the future law on such events have been proposed.
Key words: mass actions, freedom of peaceful assembly, pre-election campaigning, the electoral process.
Hadidujna до редакци 19.02.2013 p.
