CC BY
149
45. Левин М. Советский век / М. Левин ; пер. с англ. В. Новикова, Н. Копелянской. -М. : Европа, 2008. - 680 с.
46. Шевченко А. С. 1стор1я оргашв внутршшх справ УСРР на транспорт! : моногр. в 3 -х кн. / А. С. Шевченко. - Донецьк : Калышус, 2011. - Кн. 1 : Правов1 основи д1яльносп оргашв внутр1шн1х справ УСРР на транспорт! у першш половиш XX ст. - 664 с.
47. Бшас I. Г. Репресивно-каральна система в Украшг 1917-1953 : Суспшьно-полггичний та юторико-правовий анал1з : у 2 кн. / I. Г. Бшас. - К. : Либщь-Вшсько Украши, 1994. - Кн. 2. - 688 с.
48. Пастернак С. Укра'ша пщ большевиками (1919-1939) : спроба юторично! студп / С. Пастернак. - Торонто : Свшан-Зшля, 1979. - 314 с.
Стаття надшита до редакци 20.12.2013 р.
g. О. Popova
main directions and forms of functioning of judicial authorities of donbass of the period of the 1925-1930th years
In article specifics of activity of judicial authorities of Donbass during 1925-1930 are considered. The considerable attention is paid to the main tendencies, the directions and forms of functioning of vessels, prosecutor's offices, legal profession and other judicial authorities of this region during the specified period. It is noted that the role of judicial authorities was reduced usually to function of the repressive mechanism. And their social legal status corresponded to the special status of official government retaliatory and repressive body. The Soviet courts all more turned from independent law enforcement agency completely we depend on the power the mechanism of implementation of its decisions and installations. The prosecutor's office, in turn, carried out function of special supervising instance practically over all law-enforcement structures, including legal agencies. It is also noted that one of the main objectives which were assigned during the period of 1925-1930 to judicial authorities of Donbass, as well as as a whole in the Soviet Union, consisted in comprehensive upholding of interests of the party government. Thus, quite mediocre part of a peculiar mechanism of execution and an embodiment in life of installations of communist party was assigned to judicial authorities.
Keywords: judicial authorities, court, prosecutor's office, legal profession, law enforcement agencies.
УДК 342.951
Б. П. Чобггок
bochha безпека державн у доктрнн1забезпечення
национально! безпеки
У cmammi проанал1зоваш актуальш аспекти формування и реал1заци державноi полтики у ccpepi запобкання и реагування на надзвичайт ситуаци военного характеру. Досл1джеш основт положения военних доктрин Украгни та окремих крат пострадянсъкого простору, що е тдхрунтям для тдготовки та прийняття военно-полтичних i военно-стратег1чних piiueiib, розроблення стратегт i програм у военнт ccpepi. Шдкреслено оборонний характер военних доктрин, необхЮшсть хрунтовног оцтки военно-полтичног обстановки, прогнозування и розвитку тощо. Доведено, що военна безпека е тдвидом нацюналъноi безпеки, ii neeid 'емним елементом.
К.иочоеЛ слова: военна безпека, военна доктрина, державна полтика, надзвичайт ситуаци, нацюналъна безпека, удосконалення.
Постановка проблемы. Сощально-полггичш перетворення у Центральны 1 Схщнш Сврош, що вщбулися протягом останшх десятилггь, призвели до геополггичного балансу сил на континент!, суттево зменшивши ймов1рнють виникнення збройних конфл1ю1в. Натомють ще залишилися протир1ччя, яи безпосередньо впливають на розвиток военно-полггично! та военно-стратепчно! обстановки довкола Украши й можуть становити загрозу й нацюнальнш безпещ.
Ниш найбшып реальними загрозами для суверенитету й територ1альноТ цшсносп Украшсько! держави е: потенщйно ¡сную1п територ1альш претензп сум1жних краш, якч за певних обставин можуть перерости у збройну агреаю (украТнсько-румунськч суперечки щодо острову Змйний у 1995 р.; украшсько-росшський конфлшт навколо острову Тузла в 2003 р., тощо); ризик виникнення локальних вшн 1 збройних конфл1кт1в у сум1жних крашах (наприклад, Приднютровський конфлшт у Республщ Молдова). Кр1м того, ймов1рне посилення протистояння м1ж окремими крашами, блоками або коалщями держав у Сврош здатне створити загрозу втягування Украши в локальний военний конфлжт.
Теоретичний 1 практичний штерес до дослщження проблем правового забезпечення военно! безпеки також пов'язаний з полггичними, сощальними, економ1чними перетвореннями, що вщбуваються у сфер1 нащонально! безпеки краши. У сучасних реал1ях наша держава стикаеться з низкою невиршених питань, розв'язання яких безпосередньо пов'язано з виявленням та анашзом реальних 1 потенщйних загроз й нащональним штересам. Вщ того, наскшьки усшшно будуть подолаш потенцшш загрози життево важливим ¿нтересам людини, суспшьства та держави, залежить подальша доля курсу пол1тичних, сощальних та економ1чних реформ в цшому [1, с. 4].
Отже, велика кшыасть глобальних небезпек р1зного ступеня складносп вимагае створення спещальних оргашзацшних 1 правових мехашзм1в регулювання суспшьних вщносин, що виникають пщ час надзвичайних ситуацш певно! генези. Одним ¡з провщних серед них е ¡н статут правового режиму военного стану, який останшм часом стае ключовим елементом правового забезпечення нащонально! безпеки.
Аналгз останшх дослгдженъ / публгкацт. Проблеми вдосконалення та розвитку надзвичайних правових режшшв у сво!х працях розглядали ще дослщники кшця XIX -початку XX ст.: О. С. Алексеев, В. М. Гессен, А. I. Слютратов, В. Ф. Дерюжинський, Я. М. Магазинер. Певною м1рою щ проблеми вивчали й сучасш вггчизняш та заруб1жш адмшютративюти: С. С. Алексеев, О. М. Бандурка, Д. М. Бахрах, Ю. П. Битяк, С. В. Додш, С. В. Клвалов, Т. О. Коломоець, С. О. Кузшченко, С. С. Машян,
B.Я. Настю к, С. В. Пчелшцев, В. Б. Рушайло, М. М. Тищенко, В. Ю. Ухов, X. Фольц,
C. Д. Хазанов, Н. В. Харечко, М. Г. Янгол та ш. Названими вченими зроблено вагомий внесок у дослщження проблем державного управлшня, правового, оргашзацшного й тактичного забезпечення дшльносп оргашв публ1чно! адмшютрацп, взаемодп правоохоронних оргашв 1 вшськових формувань шд час дп надзвичайних адмшютративно-правових режим1в, юридично! вщповщальносп громадян за порушення режимних норм 1 т. ш. Проте у !х працях розкрито лише окрем1 аспекта Военно! доктрини Украши або ж окреслено !х поб1жно у ход1 вивчення бшып загальних чи сум1жних сусшльних вщносин.
Разом з там, швидю змши в сощальшй, економ1чнш 1 полггичнш сферах, що вщбуваються в держав^ потребують додаткового грунтовного дослщження Военно! доктрини Украши у сфер1 нащонально! безпеки, сучасного стану военно-полггично! обстановки, цшей 1 напрям1в военно! полггики тощо. Отже, обумовлюеться потреба всеб1чного, комплексного, з використанням сучасних метод ¡в шзнання, урахуванням новггшх досягнень юридично! науки вивчення законом1рностей становления та
розвитку Военно! доктрини Украши, визначення шлях1в п удосконалення, що й зумовлюе актуальшсть 1 своечаснють тематики науковоТ розвщки, а також мету статп.
Виклад основного матергалу. У звичайних умовах нормальна життед1яльшсть суспшьства пщтримуеться за рахунок полггично'1, правово! та економ1чноТ систем, що ¡сторично склалися, сформованого мехашзму управлшня, який передбачае можливють застосування державно-владних заход1в для забезиечення стабшьносп в державг Таю заходи дозволяють пщтримувати в сустльста правопорядок, забезпечувати громадську безпеку, охороняти права 1 свободи громадян, законш ¡нтереси суспшьства й держави та ш. Однак 1х застосування ефективне лише в умовах стабшьноТ суспшьно-полггично1 обстановки, й неможливе коли виникають надзвичайш (екстраординарш, екстремальш, особлив1) обставини, що порушують нормальну життед1яльшсть громадян, функцюнування суспшьства й держави.
Такого роду обставини можуть бути военного характеру (агреая ззовш або безпосередня загроза тако! агресп) чи виникати за умов внутршньодержавного характеру (масов1 заворушення, спроби незаконно! змши конститущ иного ладу, стихшш лиха, техногенш катастрофи та ш.). При виникненш таких обставин напрацьоваш форми й методи охорони громадського порядку та забезпечення внутр1шньо1 безпеки не д1ють. Для стабшзацй сусшльно-полггично! обстановки та взяття й пщ контроль у таких ситуащях вимагаються шип кардинальш заходи, яю знайшли вщбиття в р1зних надзвичайних адмшютративно-правових режимах [2, с. 154].
Пщкреслимо, що, за ощнками фах1вщв, в останш роки значно загострилося становище Украши в багатьох сферах нацюнально! безпеки. На це впливають як фактори внутр1шнього розвитку держави, так 1 зовшшньополггичш обставини. Минуле десятилптя позначилося непередбачуваними змшами военно-полЬичного становища у свт, що не могло не вплинути на Украшу. Вщтак, змши вщбулися в геополггичнш, военшй, економ1чнш та сощально-правовш площиш, що прямо позначилося на аспектах забезпечення безпеки. Так, анал1зуючи Стратег!ю нацюнальноТ безпеки Украши [3], Военну доктрину Украши [4] та шип под1бш акти, вир1зняемо зовшшш та внутршш 1х аспекта.
А саме, до зовшшшх належать: вщсутнють военно-полггично! стабшьносп, виникнення на територй колишнього СРСР 1 в свт взагал1 стрних м1жнацюнальних, правових, територ1альних та шших проблем, яю, у свою чергу, можуть перерости у военш конфлшти; дестабшзащя мирних ¿шщатив низки держав з найважливших военно-полггичних аспект!в м1жнародноТ безпеки; наявшсть зростання незаконного об1гу яд ер них 1 х1м1чних матер1ал1в; незаконна м1гращя; контрабанда збро!, боеприпаав, вибухових 1 отруйних речовин. Внутршшми аспектами е: дестабшзащя становища у кредитно-фшансовш 1 науково-виробничш д1яльносп; м1жнацюнальш, м1жрелНйш та м1жконфесшш протистояння; гостр1 кризов1 явища в сощально-полггичнш сфер1; переростання оргашзовано! злочинносп у транснацюнальну антисощальну систему та ¡н. Але зауважимо, що друга група виходить за межч предмету нашого дослщження.
На сучасному еташ основними реальними та потенцшними загрозами нацюнальнш безпещ Украши, стабшьносп в суспшьст у военшй сфер1 та сфер1 безпеки державного кордону Украши визначеш: поширення збро! масового ураження 1 засоб1в й доставки; недостатня ефективнють юнуючих структур 1 мехашзм1в забезпечення мжнародно! безпеки та глобально! стабшьносп; нелегальна мгращя; можливють втягування Украши в регюнальш збройш конфлжти чи у протистояння з шшими державами; нарощування шшими державами поблизу кордошв Украши угруповань вшськ та озброень, яю порушують стввщношення сил, що склалося; небезпечне зниження р1вня забезпечення вшськовою та спещальною техшкою та
озброенням нового поколшня Збройних Сил Украши, ¡нших вшськових формувань, що загрожуе зниженням !х боездатносп; повшьнють у здшсненш та недостатне фшансове забезпечення програм реформування Военно! оргашзацй та оборонно-промислового комплексу Украши; накопичення велико! кшькосп застаршо! та не потр1бно! для Збройних Сил Украши вшськово! техшки, озброення, вибухових речовин; незавершенють допшрно-правового оформления 1 недостатне облаштування державного кордону Украши; незадовшьний р1вень сощального захисту вшськовослужбовщв, громадян, звшьнених з вшськово! служби, та члешв !хшх <лмей [5]. Однак, у Класифшатор1 надзвичайних ситуацш ДК 019:2010 перелш надзвичайних ситуащй военного характеру не наводиться, але зазначено, що пщ такими ситуащями розум1еться порушення нормальних умов життя та д1яльносп людей на окремш територп чи об'екп на нш або на водному об'ект1, спричинене застосуванням звичайно! збро! або збро! масового ураження, пщ час якого виникають вторинш чинники ураження населения, що й визначають в окремих нормативних документах [6]. Тобто особливосп ощнки та реагування на надзвичайш ситуацп военного характеру визначаються законодавством, окремими нормативами 1 вщповщними оперативними й мобшзацшними планами.
Як зазначено у ч. 2 ст. 2 Закону Украши «Про основи нащонально! безпеки Украши», вщповщно до даного Закону розробляються 1 затверджуються Президентом Украши Стратепя нащонально! безпеки Украши 1 Военна доктрина Украши, доктрини, концепцй, стратеги 1 програми, якими визначаються цшьов1 настанови та кер1вш принципи военного буд1вництва, а також напрями д1яльносп оргашв державно! влади в конкретшй обстановщ з метою своечасного виявлення, вщвернення 1 нейтрал!зацп реальних 1 потенщйних загроз нащональним ¡нтересам Укра!ни [5]. Вщтак, Стратепя нащонально! безпеки Украши 1 Военна доктрина Украши е документами, обов'язковими для виконання, 1 основою для розробки конкретних програм за складовими державно! полггики нащонально! безпеки.
Сучасна Военна доктрина Украши е системою кер1вних погляд1в на причини виникнення, сутшсть 1 характер сучасних военних конфл1кпв, принципи 1 шляхи запобшання !м, гид готовку держави до можливого военного конфл1кту, а також на застосування военно! сили для захисту державного суверенитету, територ1ально! цш1сност1, шших життево важливих нащональних ¡нтерес1в [4].
Правовою основою Военно! доктрини е Конститущя Украши, м1жнародш договори Украши, згода на обов'язковють яких надана Верховною Радою Украши, та закони Украши. Военна доктрина грунтуеться на результатах анал1зу военно-полггично! обстановки, прогнозування й розвитку, принципах оборонно! достатност1 та дотримання пол1тики позаблоковостг Вона е основою для пщготовки та прийняття военно-пол1тичних 1 военно-стратепчних р1шень, розроблення стратегий 1 програм у военшй сфер1.
Военна доктрина мае оборонний характер. Це означае, що Укра'ша не вважае жодну державу (коалщш держав) сво!м военним противником, але визнаватиме потенщйним военним противником державу (коалщш держав), дй або нам1ри яко! матимуть ознаки загрози застосування военно! сили проти Украши [4]. Кер1вництво суб'ектами забезпечення нащонально! безпеки в частиш заход1в ¡з запоб1гання виникненню военних конфл1кт1в, п1дготовки держави до збройного захисту 1 захисту нащональних ¡нтереав зд1йснюеться Президентом Украши вщповщно до Конституцп та закон1в Украши.
Реал1зац1я положень Военно! доктрини забезпечуеться Президентом Украши, Радою нащонально! безпеки 1 оборони Украши, Кабшетом Мшютр1в Украши, органами державно! влади вщповщно до повноважень, визначених Конститущею та законами
Украши. Положения ВоенноТ доктрини уточнюються 1 доповнюються в установленому порядку з урахуванням змш военно-полггично! обстановки у свт, характеру загрози застосування военноТ сили, умов сощально-економ1чного розвитку Украши [4].
Незважаючи на те, що у червш 2012 р. Военна доктрина Украши була прийнята в новш редакцй (з урахуванням нових реальних 1 потенцшних загроз у цш сфер1), окрем1 11 положения мютять певш неузгодженосп, суперечносп або прогалини, а тому потребують удосконалення. Враховуючи це, з метою проведения компаративютичного анал1зу нагальних питань у цш сфер1 дал1 розглянемо окрем1 положения законодавства краш пострадянського простору, що стосуються концептуальних пщход1в до формування й реалвацп державно! полггики у сфер1 забезпечення военно! безпеки.
Так, у Военнш доктрин! Ростсъког ФедерацИ детально викладно концептуальний пщхщ до запобшання \ реагування на надзвичайш ситуащ! военного характеру як складово! нащонально! безпеки краши. Цей нормативно-правовий акт став базовим документом стратепчного планування, що представляе систему офщшно прийнятих у держав 1 погшццв на пщготовку до збройного захисту та збройний захист Росшсько! Федерацй [7].
Военна доктрина грунтуеться на положениях вшськово! теорй \ направлена на !! подальший розвиток; вона вщдзеркалюе прихильшсть Росшсько! Федерацй до застосування полггичних, дипломатичних, правових, економ1чних, еколопчних, шформацшних, вшськових та шших шструмеш!в захисту нащональних штереав держави та ¡нтереав !"! союзников.
Таким чином, забезпечення военно! безпеки - один ¡з прюритетних напрям1в державно! пол1тики у сфер1 нацюнально! безпеки Росшсько! Федерацй. Пщ цим поняттям розум1еться стан захищеносп життево важливих ¡нтереав людини, сусшльства й держави вщ зовшшшх \ внутр1шшх загроз, пов'язаних ¡з застосуванням военно! сили або загрозою !! застосування, що характеризуеться вщсутнютю военно! загрози чи здатнютю !й протид1яти. Вщповщно, ключовими е таю поняття:
- военна небезпека - стан м1ждержавних або внутршньодержавних вщносин, який характеризуеться сукупнютю фактор1в, здатних за певних умов призвести до виникнення военно! загрози;
- военна загроза - стан м1ждержавних або внутршньодержавних вщносин, який характеризуеться реальною можливютю виникнення военного конфлжту м1ж протидшчими сторонами, високим ступенем готовносп якоюь держави (групи держав), сепаратистських (терористичних) оргашзацш до застосування сили (збройного насильства);
- военний конфлшт - форма розв'язання м1ждержавних або внутршньодержавних суперечностей ¡з застосуванням военно! сили (поняття охоплюе ва види збройного протиборства, включаючи великомасштабш, репональш, локальш вшни та збройш конфлшти) [7].
Военна доктрина Республики Казахстан становить систему погляд1в на забезпечення военно! безпеки держави, запобшання вшнам \ збройним конфлштам, розбудову военно! оргашзацп, застосування Збройних Сил, шших вшськ 1 вшськових формувань. Военна доктрина мае оборонний характер, у !! положениях поеднуеться послщовна прихильшсть до миру з р1шучютю захищати нащональш ¡нтереси й гарантувати военну безпеку держави [8].
Цжавим аспектом, на наш погляд, убачаеться закршлення такого поняття, як вшськовий конфлшт, шд яким розум1еться зггкнення, протиборство, форма вирппення суперечностей м1ж державами, народами, сощальними групами ¡з застосуванням военно! сили (поняття охоплюе ва види збройного протиборства, включаючи вшни \ збройш конфлшти). Також виокремлюються таю його види, як:
- вшськовий конфлжт низько! штенсивносп - збройний конфлжт, який виник у результат! ескалацп прикордонних конфл1кпв, д1яльносп незаконних збройних формувань 1 терористичних оргашзацш всередиш краши;
- вшськовий конфлшт середньо! штенсивносп - вшна м1ж крашами, яи не мають потужного еконо1Шчного й военного потенщалу;
- вшськовий конфлжт високо'1 штенсивносп - вшна, в якш беруть участь потужш у военному та економ1чному вщношенш держави (коалщй держав) [8].
Водночас реал1защя положень Военно! доктрини забезпечуеться за рахунок проведения комплексу взаемопов'язаних пол1тичних, дипломатичних, економ1чних, сощальних, шформацшних, правових, вшськових та шших заход1в, направлених на подальше вдосконалення системи забезпечення оборони, адекватно! прогнозованим загрозам 1 умовам сощально-економ1чного розвитку краши.
Ураховуючи виняткову важливють 1 значуицсть питань формування й реал1зацп державно! пол1тики у сфер1 забезпечення военно! безпеки, Военна доктрина Республики Бглорусъ затверджена не указом голови держави, а законом [9]. Основними цшями военно! полггики е пщтримання м1жнародного миру й безпеки, запобшання загрозам розв'язання вшни та забезпечення гарантш нащонально! безпеки Республши Бшорусь вщ потенщйних военних загроз.
Задля реашзацп самостшно! военно! полггики вщповщно до нацюнальних ¡нтереав Республша Бшорусь: дотримуеться принципу недоторканосп державного кордону, не висувае будь-яких територ1альних претензш до ¡нших держав 1 не визнае таких претензш з боку шших держав; поважае полггичну незалежнють 1 державний суверенитет ¿нших кра!н 1 визнае !х право вирппувати питания забезпечення нащонально! безпеки вщповщно до сво!х ¿нтереав без завдання шкоди безпещ шшим державам; виступае за розв'язання вах м1ждержавних суперечностей винятково шляхом переговор1в на взаемоприйнятшй основу сприяе збалансованому скороченню озброення на европейському континент! в рамках зобов'язань, визначених м1жнародними угодами й договорами; виключае односторонне скорочення озброення на шкоду военшй безпещ держави, допускаючи його тшьки з урахуванням сво!х еконо!УПчних можливостей та об'ективно! доцшьносп для забезпечення необхщного р1вня обороноздатносп краши.
Военна безпека держави, як важливший компонент нащонально! безпеки, е здатнютю держави реал1зовувати всю сукупнють наявних у !! розпорядженш сил, засоб1в \ ресурс! в з метою запобшання, локал1зацп \ нейтрал1зацп вшськових загроз, утворення сприятливих умов для оргашзацй збройного захисту !! ¡нтереав. Таким чином, забезпечення военно! безпеки Республши Бшорусь е прюритетною складовою пол1тики держави, направлено! на запоб1гання й нейтрал1защю военних загроз у реальних просторово-часових масштабах.
Отже, Республша Бшорусь виступае за створення системи европейсько! безпеки, що сприяе актив1зацп д1яльност1 м1жнародних ¡н статут ¡в безпеки на глобальному й регюнальному р1внях, з урахуванням ¡нтереав уах защкавлених держав на шдстав1 принцишв дов1ри ! взаеморозумшня [9].
Военна доктрина Республики Молдова визначаеться й зовшшньою \ внутршньою политикою, конституцшним проголошенням поелиного нейтралитету, мае винятково оборонний характер \ грунтуеться на таких принципах:
1) у полггичнш сфер1 - мирному виршенш виникаючих м1ж державами протир1ч ! недопущенш военно! конфронтацй колективними зусиллями кра!н, що визначаються принципами \ нормами м1жнародного права; встановленш полггичних, економ1чних \ военних вщносин, що виключають утиск суверенитету й незалежносп держави;
2) у военшй сфер1 - пщтримання обороноздатносп держави на р1вш, який
забезпечуе военну безпеку; змщнення заход1в дов1ри, розширення взаемовигщно! сшвпращ на принципах поваги суверенитету й невтручання у внутр1шш справи ¡нших держав [10].
Наголошено, що головною метою военно! полггики Республши Молдова е забезпечення военно! безпеки народу й держави, запоб1гання вшнам 1 збройним конфлштам м1жнародно-правовими засобами. 3 метою досягнення ще! мети краша застосовуе систему заход1в, яка передбачае:
- на глобальному р1вш - участь у д1яльносп с в ¡то во го сшвтовариства щодо запобшання вшнам, збройним конфлжтам 1 мирного врегулювання стрних проблем; утворення умов, яи забезпечують у випадку зовшшньо! военно! загрози реашзащю права Республши на допомогу м1жнародних оргашзацш; активна участь у розбудов1 едино! 1УПжнародноТ системи колективно! безпеки;
- на регюнальному р1вш - встановлення тюних дружшх стосунив з державами репону на двостороннш ! багатостороннш основах, що забезпечують високий р1вень взаемно! дов1ри й вщкритосп у военнш сфер1, а також взаемну допомогу у випадку загрози колектившй безпещ;
- на нащональному р1вш - створення военного потенщалу, достатнього для забезпечення военно! безпеки держави.
Разом з цим, держава забезпечуе створення й удосконалення правових основ военно! безпеки, вдосконалюе мехашзм формування военно! полггики, контролю за ухваленням военно-полггичних ршень, тклуеться про пщготовку громадян \ Збройних сил до захисту Батьивщини, шдвищення престижу вшськово! служби, забезпечення сощального захисту вшськовослужбовщв. При цьому Республ1ка Молдова вважае першочерговим завданням держави боротьбу за чистоту навколишнього середовища ! в цьому зв'язку вважае прийнятними тшьки т1 види в1йськово! д1яльност1, озброення та вшськових технолопй, яю не призводять до порушення еколопчно! р1вноваги (!) [10].
У свою чергу, Военна доктрина Республти Узбекистан е основою оборонно! полггики держави, складовою частиною загальнодержавно! концепцй нащонально! безпеки, базуеться на принципово нових шдходах до питань зовшшньо! полггики, м1ждержавних вщносин, проблем в1йни ! миру [11]. Потенщйними джерелами военно! небезпеки визначеш: високий р1вень концентрацй збройних угруповань у р1зних рег1онах свггу; неослабна напружен1сть пол1тично! ситуац1! у свт; прихильн1сть окремих держав до нарощування угруповань збройних сил поблизу кордошв ¿нших держав; нестаб1льн1сть полггично! обстановки у сум1жних державах \ можливють !"! ескалац1'!; д1! окремих держав щодо посилення свого впливу на обстановку у крашах Центральноаз1атського репону; терористичш акти, що зд1йснюються в репон1 екстрем1стськими пол1тичними оргашзащями, незаконними збройними формуваннями, а також !х д1яльн1сть, направлена на розпалювання нац1онал1стичних настро!в \ рел1пйно! нетерпимостт
В1дтак, Республ1ка Узбекистан р1шуче виступае проти вшни як способу розв'язання 1Шжнародних \ м1ждержавних проблем \ вважае пр1оритетним завданням свое! зовшшньо! полггики активну участь в упереджешп вшськових конфл1кпв м1ж державами свггового сшвтовариства за допомогою превентивно! дипломат!!, направления зусиль на унеможливлення або подолання причин загострення суперечностей [11].
Таким чином, головна щея военно! доктрини будь-яко! краши - закршлення й оборонного характеру, а також визначення системи офщально прийнятих погляд1в на военне буд1вництво, пщготовку й застосування збройних сил та шших вшськових формувань держави для збройного захисту нащональних штереав у цш сфер1. Реал1зац1я положень военних доктрин мае досягатися шляхом здшснення комплексу
полггичних, економ1чних, сощальних, военних, шформацшних, правовых та íhliihx заход1в, спрямованих на забезпечення военно! безпеки та оборони. Taxi доктрини мають бути основою для шдготовки та прийняття военно-иолггичних i военно-стратепчних piineHb, розробки програм у военнш сфер1 тощо.
Висновки. Узагальнюючи викладене вище, зазначимо, що военна безпека е пщ видом нацюнальноТ безпеки, !! невщ'емним елементом. I! забезпечення безпосередньо пов'язано з необхщнютю безперервного отримання достов1рно'Т, своечасно!, об'ективно! i иовно! шформаци не тшьки про загрози та ступеш !х небезпеки, але й про можливосп впливу на них з метою усунення, нейтрал1зацп (MÍHÍMÍ3auií) i зниження. Водночас важливою складовою в систем! дотримання военно! безпеки е правове забезпечення, тобто сукупнють правових норм, що регулюють д1яльнють у сфер1 военно! безпеки краши, створеш на ix ochobí державш шститути, громадськ-i та íhiiií оргашзацп, а також комплекс заход i в щодо формування i реал1зацп военно! полггики держави загалом.
Военна доктрина повинна передбачати скоординовану, цшеспрямовану, узгоджену та послщовну д1яльнють ycix оргашв иубл1чно! адмшютраци, военно! оргашзацп держави, юридичних i ф1зичних oci6, направлену на забезпечення военно! безпеки краши. При цьому погляди й пщходи до вшськового бушвництва, шдготовки держави до оборони, застосування збройних сил та шших в1йськових формувань держави, викладет у военних доктринах, мають уточнюватися (корегуватися) з урахуванням 3míh военно-полггично! обстановки, характеру военних небезпек i загроз та конкретизуватися у вщповщних нормативно-правових актах.
Список використано1 лггератури
1. Харечко Н. В. Адмшютративно-правовий режим военного стану : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Над1я Володимир1вна Харечко; Кримськ. юрид. íh-t ОДУВС. -Омферополь, 2011. -205 с.
2. Харечко Н. В. Щодо визначення поняття надзвичайного адмшютративно-правового режиму / Н. В. Харечко // Кримський юридичний bíchhk. - 2010. - Вип. 1. Ч. 1. -С. 153-160.
3. Про ршення Ради нащонально! безпеки i оборони У краши вщ 8 червня 2012 року «Про нову редакщю Стратеги нацюнальноТ безпеки УкраТни» : Указ Президента У краши вщ 8 черв. 2012 р. № 389/2012 // Офщшний bíchhk У краши. - 2012. - № 45. -Ст. 1749.
4. Про ршення Ради нащонально! безпеки i оборони У краши вщ 8 червня 2012 року «Про нову редакщю Военно! доктрини Украши» : Указ Президента Украши вщ 8 черв. 2012 р. № 390/2012 // Офщшний bíchhk Украши. - 2012. - № 45. - Ст. 1750.
5. Про основи нащонально! безпеки Украши : Закон Украши вщ 19 черв. 2003 р. № 964-IV // Вщомосп Верховно! Ради Украши. - 2003. - № 39. - Ст. 351.
6. Класифжатор надзвичайних ситуацш ДК 019:2010 : Затверджено наказом Державного ком1тету Украши з питань техшчного регулювання та сиоживчо! полггики вщ 11 жовт. 2010 р. № 457. - К., 2010. - 18 с.
7. О Военной доктрине Российской Федерации : Указ Президента Российской Федерации от 5 февраля 2010 г. № 146 // Российская газета. - 2010. - № 5106.
8. Об утверждении Военной доктрины Республики Казахстан : Указ Президента Республики Казахстан от 11 октября 2011 г. № 161 // САПП Республики Казахстан. -2011. -№ 56. - Ст. 791.
9. Об утверждении Военной доктрины Республики Беларусь : Закон Республики Беларусь от 3 января 2002 г. № 74-3 // Народная газета. - 2002. - № 45.
10. О Военной доктрине Республики Молдова : Постановление Парламента Республики Молдова от 6 июня 1995 г. № 482-XIII // Monitorul Oficial. - 1995. - № 38.
11. Военная доктрина Республики Узбекистан : Утверждена постановлением Олий Мажлиса Республики Узбекистан от 30 августа 1995 г. № 105-1 // Ведомости Олий Мажлиса Республики Узбекистан. - 1995. - № 9. - Ст. 180.
Стаття надшшла до редакцй 23.12.2013 р.
В. P. Chobitok
MILITARY SECURITY OF THE STATE IN DOCTRINE OF NATIONAL
SECURITY
In article relevant aspects of formation and implementation of state policy in sphere of prevention and reaction to emergency of military nature are analyzed. Proved that theoretical and practical interest in legal issues of military security associated with the political, social, economic transformations taking place in area of national security of a state. So, driven by the need for a comprehensive, integrated, using modern methods of learning, taking into account the latest advances jurisprudence study of patterns offormation and development of the Military Doctrine of Ukraine, identify ways of improving it.
Established that current Military Doctrine of Ukraine is the leading system of views on causes, nature and character of modern military conflicts, principles and ways ofpreventing its, preparing state for possible armed conflict, as well as use of military force to protect state sovereignty, territorial integrity and other vital national interests.
The basic provisions of the military doctrine of Ukraine and some countries of the former Soviet Union (Russian Federation, Republic of Kazakhstan, Republic of Belarus, Republic of Moldova, Republic of Uzbekistan), which is the basis for the preparation and adoption of military-political and military-strategic decisions, developing policies and programs in the military field. It is emphasized that the main idea of the military doctrine of any country - strengthening its defensive nature and definition of officially accepted views on military construction, training and employment of the Armed Forces and other military formations for armed defence of national interests in this area. The implementation of military doctrines should be achieved through complex political, economic, social, military, informational, legal and other measures to ensuring the military security and defence. These doctrines should be the basis for preparation and adoption of military-political and military-strategic decisions, developing programs in military spheres.
Keywords: military security, military doctrine, state policy, emergency, national security, improvement.
УДК 341.17(4):352(045)
Д. С. Шупик
РОЛЬ СВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТШ У ПРОЦЕСАХ КОНСТИТУЦЮНAJI13АЦП МУНИЦИПАЛЬНОГО ПРАВОПОРЯДКУ
Стаття присвячена досл1дженню такого явища, як конституцюнал1защя мунщипалъного правопорядку, та po.ii лижнароОних cmaHdapmie у процеЫ його здтснення. Автор досл1джуе поняття конституцюнал1заци, виявляе и основт характеристики, видшяе загалът напрямки процесу конституцюнал1заци мунщипалъного правопорядку та констатуе роль европейсъких cmaHdapmie локальног демократы в здтснент цих процеЫв.
Результатом досл1дження стало викладення авторсъког позщп, щодо визначення процесу конституцюнал1заци мунщипалъного права та визначення р1зних (paKmopie впливу на цей процес м1жнародних правових cmaHdapmie.
Kuonoei слова: конституцюнал1защя, м1жнародт стандарти мюцевого
