CC BY
14
УДК 331.5+378 DOI: 10.15407/econindustry2017.02.097
Людмила МиколаТвна 1льТч,
канд. екон. наук, доцент 1нститут демографп та соцiальних достджень шет М.В. Птухи НАН Украши 01032, Украша, м. Кшв, бульв. Тараса Шевченка, 60
E-mail: [email protected]
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ МЕХАН1ЗМ ВЗАСМОДП РИНК1В ПРАЦ1 ТА ОСВ1ТИ
Статтю присвячено проблем! гармошзацп ринюв пращ та осв1ти. Запропоновано авторський тдхщ до побудови сощально-економ1чного мехашзму взаемодп ринюв пращ та осв1ти, який, на вщмшу вщ юнуючих, базуеться на актив1зацп сощального д1а-логу вах защкавлених сторш у збалансуванш попиту та пропозици на квал1ф1ковану робочу силу i спрямований на забезпечення випереджувального розвитку та оновлення процесу тдготовки (перетдготовки), пiдвищення квалiфiкацii кадрiв вщповщно до до-вгострокових планiв соцiально-економiчного розвитку держави. Науково обгрунтовано дощльнють функцiонування механiзму взаемодп ринкiв пращ та осв^и, який, базуеться на принципах системности, комплексностi, достовiрностi, об'ективносп, конкретностi, точностi, комплексностi та збалансованосп, гнучкостi й адаптивностi, динамiчностi та варiативностi, своечасностi, агломерацп, безперервностi та надшносп, стратегiчного спрямування, соцiального партнерства, шновацшного характеру розвитку взаемодп, урахування штереав усiх стейкхолдерiв, правово'1' захищеносп, дшово'1' етики.
Ключовг слова: ринок пращ, ринок осв^и, пропозицiя, попит, дисбаланс, мехашзм взаемодп.
JEL: J22, J23, J53, J54
В умовах загострення осв^ньо-квалiфiкацiйного дисбалансу на ринку пращ та зростання частки незайнятого населення щорiчно посилюються проти-рiччя мiж системою пiдготовки (перетдготовки) кадрiв та реальними потребами промислових пiдприемств. Для бiльшостi пщприемств Украши сьогоднi характерне зниження витрат на пщготовку (перетд-готовку) та тдвищення квалiфiкацii кад-рiв, що за суб'ективними оцiнками обер-таеться шертнютю персоналу у здобуттi додатково'1' освiти та нарощеннi власних конкурентних переваг. У той час як дос-вщ промислово розвинутих кра'1'н свiту показуе, що побудова ефективно'1' систе-ми пiдготовки кадрiв та розвитку персоналу забезпечуе лiдируючi позицп тд-приемств не лише на внутршшх, але i на зовшшшх ринках. Результати сощолопч-ного опитування, здшсненого автором у
© Л.М. 1лыч, 2017
2016 р., щодо вiдповiдностi компетенцiй робочо'1' сили потребам нащонального виробництва (у якому взяли участь 1200 найманих пращвниюв та 300 роботодав-цiв) засвщчили, що бiльше половини найманих пращвниюв (53,3%) були охоп-леш додатковою пiдготовкою (перетдго-товкою) та тдвищенням квалiфiкацii, з них всього 32,4% опитаних навчалися за рахунок тдприемства, 18,6% - за свш рахунок, 2,3% - за рахунок третсх осiб. Решта (46,7% респонденпв) упродовж останнiх п'яти рокiв не оновлювали про-фесiйних компетенцiй, не проходили та-ко'1' пiдготовки, зокрема, 39,8% не отри-мували тако'1' пропозицп, а 6,9% вважа-ють це недоцiльним. Отже, набувае актуальности дослiдження проблем взаемодп ринюв працi та освiти, що потребуе пере-осмислення наукових поглядiв на функ-цiонування ринкiв працi та осв^и й по-
-Економгка промисловостг 4P Экономика промышленности
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 2 (78)
шуку ефективних механiзмiв налаго-дження взаемодп мiж суб'ектами цих ри-нюв. Необхiднiсть тако! взаемодп зумов-лена тим, що саме цi ринки е найважли-вiшими природними регуляторами фор-мування людського капiталу, який е ви-значальним чинником сощально-еконо-мiчного розвитку.
Дослiдження методологiчних, ме-тодичних та прикладних проблем форму-вання й розвитку ринку пращ та тдгото-вки кадрiв е об'ектом рiзнопланових нау-кових праць вггчизняних учених. У роботах таких науковщв, як О. Амоша [1],
B. Близнюк [12], О. Герасименко [10],
C. Гршевська [11], О. Гршнова [10], С. Гринкевич [2], О. Каменська [5], А. Колот [10], М. Кримова [6], Е. Ль банова [14], Л. Люогор [14], Л. Лаврине-нко [12], О. Мартякова [7], О. Новшова [11], Г. Пилипенко [8], Ю. Пилипенко [8], I. Петрова [12], В. Савченко [9], Л. Чижо-ва [13], Л. Шамшьова [1; 11], Л. Шауль-ська [15], Н. Якимова [15], висвгглено основш тенденцп та перспективи розвитку ринку осв^и в Укршш в умовах рин-ково! трансформацп суспiльства, розроб-лено рекомендацп щодо гумашзацп та гумаштаризацп осв^ньо! сфери, наголо-шено на необхiдностi тдвищення якостi пiдготовки фахiвцiв.
1нтерес до проблематики взаемодп ринюв працi та осв^и тривае i в останш роки. Так, О. Каменська й Н. Весела за-стерiгають, що старшня працюючих осiб i негативний демографiчний процес ство-рюють певш перешкоди для нормалiзацii вiдтворення робочо'1 сили. У той же час особливу актуальшсть мають проблеми мобшьносп, конкурентоспроможностi й рiвня квалiфiкацii ствроб^ниюв, вщпо-вiдностi !х пiдготовки зростаючим вимо-гам виробництва [5, с. 3]. Л. Шаульська та Н. Якимова наголошують, що ринок працi Украши характеризуеться дисбалансом попиту i пропозицп кадрiв за обся-гами, структурою та якiстю пiдготовки [15, с. 57].
Вивчаючи протирiччя взаемодп ри-нкiв працi та осв^и, Г. Пилипенко та Ю. Пилипенко дшшли висновку, що ко-мерцiалiзацiя вищо'1 освiти призвела до формування особливого сегмента тд-приемницьких структур, як спрямовува-ли свою дiяльнiсть не на забезпечення якiсних знань, а на отримання вщповщ-них документiв про вищу освiту. З часом даний процес еволющонував таким чином, що ринок осв^и майже повшстю абстрагувався вiд потреб ринку пращ. У результат нащональний освiтнiй простiр характеризуеться високим ступенем фрагментарности, наявнiстю локалiзованих i слабо взаемодiючих мiж собою навчаль-них закладiв, якi диференцiюються не лише за якютю освiтнiх послуг, але i за кiлькiстю щнових та нецiнових бар'ерiв !х надання [8].
Часто втизняш науковцi пов'я-зують проблеми дисбалансу на ринку пращ з невiдповiднiстю змiсту системи професшно'1 та вищо'1 освiти сучасним вимогам економши [4, с.173-184]. Зокре-ма, М. Кримова, оцiнюючи конкуренто-спроможнiсть молодих фахiвцiв, ствер-джуе, що дистанщювання в освiтi вщ потреб промисловостi та економши загалом виражаеться у перевищеннi обсяпв випу-ску фахiвцiв гуманiтарного профшю над реальними суспiльними потребами, що зрештою обертаеться неможливiстю пра-цевлаштування молодi за фахом, зрос-танням державних витрат на сощальш виплати з безроб^я, перенавчання тощо [6, с. 53-64].
Незважаючи на широкий спектр на-укових розробок у даному напрям^ акти-вiзацiя дослщження взаемодп ринкiв працi та осв^и неминуча, оскiльки стру-ктурнi зрушення в економiцi та дефiцит квалiфiкованих кадрiв на промислових пiдприемствах потребують удосконален-ня органiзацiйно-економiчного механiзму взаемодп обох ринюв, спрямованого на збалансування попиту та пропозицп на
робочу силу за освiтньо-квалiфiкацiй-ними характеристиками.
Метою статп е наукове обгрунту-вання структури соцiально-економiчного механiзму взаемодп ринкiв пращ та освь ти; деталiзацiя принцитв, iнструментiв, форм взаемодп, а також ресурсного за-безпечення його функщонування.
Перехiд до iнформацiйноi економь ки, активiзацiя науково-технiчного про-гресу, мехашзащя та автоматизацiя ви-робничих процеав диктують сво'1 вимоги до напрямiв вiдтворення людського капь талу. Вщ умов формування, продуктивного використання та розвитку трудового потенщалу значною мiрою залежить ус-пiшнiсть переходу краши до нового системно-структурного укладу, такого типу суспшьних вiдносин, де домiнуючим фактором прогресу е штелектуальна творча дiяльнiсть. Об'ективно виразною е потреба регулювання збалансованого розви-тку людських ресурсiв вiд iнституцiйного регулювання на макрорiвнi, яка мае бути прогнозована та структурно регламенто-вана органами державного управлшня. [2, с. 68]. У цьому контексп виникае не-обхiднiсть узагальнення концептуальних основ регулювання взаемодп ринкiв правд та освiти, теоретико-методологiчного обгрунтування п специфiки. О. Мартяко-ва та С. Сшгова пропонують при обгрун-туваннi сутностi взаемодп ринюв працi та освiти враховувати таю положення [7, с. 162]:
1) процес взаемодп ринюв працi та осв^и об'ективно обумовлений;
2) взаемодiя ринкiв працi та освiти не може грунтуватися на механiзмi само-регуляцп через диверсифiкацiю ринкових структур, суперечливють iнтересiв його суб'ектiв i наявнiсть комплексу чинникiв, що перешкоджають досягненню збалан-сованостi !х стратегiй розвитку;
3) процес взаемодп ринюв працi та освiти спочатку мае асиметричний характер, оскшьки вш змiщений убiк ринку пращ, стосовно якого ринок осв^и роз-
глядаеться як вторинний, такий, що за-безпечуе функщонування економiчного розвитку;
4) регулювання взаемодп ринюв працi та осв^и мае забезпечувати узго-дження та збалансовашсть розвитку обох структур в штересах суспiльства i держави.
Змют взаемодп ринкiв працi та осв^и розкриваеться як на рiвнi окремих контактiв, так i в контексп спшьно! дiя-льностi, тобто такох, яка реалiзуеться разом з кимось. У широкому розумшш вза-емодiя означае таку сумюну дiю кiлькох об'ектiв або суб'екпв, при якiй результат дп одного з них впливае на шшь Фактич-но вона проявляеться в реалiзацii спшьно! дiяльностi вах п суб'ектiв через систему правових норм та оргашзащйно-економiчних механiзмiв, що сприяють !х ефективному функщонуванню з метою найповнiшого задоволення шдивщуаль-них та суспiльних потреб. Таким чином, взаемоЫя ринюв пращ та освти - це технологiя узгодження поведтки вСх суб'eктiв ринкових вiдносин (держави, профстлок, оргатзацт роботодавщв, навчальних закладiв, учтв та студентiв) у процеЫ яког досягаеться узгодження попиту та пропозици на квалiфiковану робочу силу, створюються передумови для вiдтворення людського капталу та забезпечуеться сттке сощально-еконо-мiчне зростання. Якщо ощнювати взаемодп ринюв пращ та осв^и з позищй нащональних штереав, то п варто розу-м^и як узагальнену форму ствпращ вах п суб'ектiв з метою задоволення потреб у квалiфiкованiй робочш силi, збалансу-ваннi попиту та пропозицп за осв^ньо-професiйними характеристиками й поси-леннi конкурентоспроможностi ро6очо! сили на зовнiшнiх ринках.
В основу розробки сощально-економiчного мехашзму взаемодп ринкiв працi та осв^и покладено такi теоретико-методологiчнi положення:
1) соцiально-економiчний механiзм взаемодп ринюв працi та освiти мае фор-
-Економжа промисловостi Экономика промышленности
ЙБЫ 1562-109Х Есоп. ргот81. 2017, № 2 (78)
мyватиcя y тicнoмy пoeднаннi з ïï o6^-тoм та макcимальнo вpаxoвyвати ocoбли-вocтi фyнкцioнyвання o6ox pинкoвиx cтeм як y cфepi внyтpiшньoгo cepeдoви-ща, так i y cфepi ïx cпiвicнyвання iз зoв-нiшнiм cepeдoвищeм;
2) coцiальнo-eкoнoмiчний мexанiзм взаeмoдiï pинкiв пpацi та ocвiти фopмy-eтьcя вiднocнo Hацioнальнoï cиcтeми квалiфiкацiй, ocкiльки лишe в oб'eднаннi зycиль ycix зацiкавлeниx croprn щoдo ïï вдocкoналeння яcкpавo пpoявляютьcя вci мoжливocтi для yзгoджeння nonrny i пpoпoзицiï на pинкy ^ащ й дocягнeння гнyчкocтi cиcтeми ocвiти;
3) coцiальнo-eкoнoмiчний мexанiзм взаeмoдiï pинкiв пpацi та ocвiти е вiд'eмнoю чаcтинoю гаpмoнiйнoгo функ-цioнyвання o6ox pинкoвиx cиcтeм, шак-шe кажучи, йoгo cтpyктypнi eлeмeнти у взаeмoзв'язкy та eднocтi cпpияють узго-джeнню iнтepeciв ycix зацiкавлeниx croprn щoдo забeзпeчeння гнyчкocтi ocвiти та зайнятocтi й мiнiмiзацiï coцiальниx p^ зикiв, зyмoвлeниx кpитичними пepexoда-ми;
4) cтpyктypа coцiальнo-eкoнoмiчнo-гo мexанiзмy взаeмoдiï pинкiв пpацi та ocвiти е cкладнoю та iepаpxiчнoю, тому за piвнi iepаpxiï пpиймаютьcя eлeмeнти та oдиницi (пpинципи, мeтoди, iнcтpyмeнти, фopми взаeмoдiï тoщo);
5) coцiальнo-eкoнoмiчний мexанiзм взаeмoдiï pинкiв пpацi та ocвiти пepeдба-чае вiдoбpажeння да лишe йoгo cipy^yp-ниx кoмпoнeнт, алe i взаeмoзв'язкiв мiж ними, щo дoзвoляe дocягти oптимiзацiï да лишe cамoï cтpyктypи, алe i xаpактepy взаeмoвiднocин мiж yciма зацiкавлeними cтopoнами у збаланcyваннi пoпитy та пpoпoзицiï на pинкy пpацi.
Таким чинoм, coцiальнo-eкoнoмiч-ний мexанiзм взаeмoдiï pинкiв пpацi та ocвiти - да кoмплeкc eкoнoмiчниx та co-цiальниx аcпeктiв o6ox pинкoвиx cиcтeм, щo cпpияють ïx гаpмoнiзацiï та в cy^n-
нocтi забeзпeчyють eфeктивнicть функць oнyвання, cпpямoванoгo на пoдoлання диcбаланciв на pинкy пpацi, забeзпeчeння гнyчкocтi cиcтeм пiдгoтoвки кадpiв та зайнятocтi й мiнiмiзацiю coцiальниx p^ зикiв, зyмoвлeниx кpитичними пepexoда-ми poбoчoï cили на pинкy ^ащ.
Виxoдячи з цьoгo cтpyктypа шща-льнo-eкoнoмiчнoгo мexанiзмy взаeмoдiï pинкiв ^ащ та ocвiти мае бути виpажeна у пpocтopoвoмy та чаcoвoмy взаeмopoз-ташyваннi йoгo cкладoвиx, щo вiдoбpа-жатимe йoгo фyнкцioнальнicть i cnpra-тимe дocягнeнню ocнoвнoï мeти (див. p^ cyнoк).
Оcнoвними eлeмeнтами coцiальнo-eкoнoмiчнoгo мexанiзмy взаeмoдiï pинкiв ^ащ та ocвiти е:
1) cyб'eкти та oб'eкти мexанiзмy взаeмoдiï pинкiв пpацi та ocвiти;
2) мeта та завдання мexанiзмy взае-мoдiï pинкiв пpацi та ocвiти;
3) piвнi мexанiзмy взаeмoдiï pинкiв ^ащ та ocвiти;
4) фyнкцiï мexанiзмy взаeмoдiï pин-кiв пpацi та ocвiти;
5) пpинципи мexанiзмy взаeмoдiï pинкiв пpацi та ocвiти;
6) мeтoди взаeмoдiï щoдo poзpoбки, планування та peалiзацiï заxoдiв, cпpямo-ваш на yзгoджeння пoпитy i пpoпoзицiï poбoчoï cили в ocвiтньo-квалiфiкацiйнo-му poзpiзаx на кopoткo-, cepeдньo- та дo-вгocтpoкoвий пepioди;
7) iнcтpyмeнти мexанiзмy взаeмoдiï pинкiв пpацi та ocвiти, зoкpeма впливу на npo^OT фopмyвання вiдтвopeння та poз-витку люд^кж pecypciв, у тoмy чиош щoдo cтимyлювання пoпитy на ocвiтнi пocлyги та пpoфeciйнi кoмпeтeнцiï po6o-чoï cили, змiни мoтивацiï взаeмoдiï;
8) pecypcнe забeзпeчeння мexанiзмy взаeмoдiï pинкiв пpацi та ocвiти;
9) фopми взаeмoдiï pинкiв пpацi та ocвiти.
&
о G
о &
й H
È*
й И
о
s
S
M s
о К
0 «
u и
1
S и
о
«
о
g
■а §
« I й «
« 'в
И Д
О Щ
н 53
g К
S « Л
M
1)
о ft
G «
I
О
- Ekoho.míkci промисловоспп Экономика промышленности
ISSN 1562-109Х Econ. promisl. 2017, №2 (78)
Короткостроковим завданням взае-моди ринюв працi та освiти е досягнення збалансованосп робочих мiсць i люд-ських ресурсiв за професiйно-квалiфiка-цiйною структурою, а також тдвищення рiвня зайнятостi населення. Довгостро-ковi завдання проявляються в оргашзацп випереджувального розвитку й оновлен-ня процесу тдготовки (перепiдготовки), пiдвищення квалiфiкацii кадрiв вщповщ-но до довгострокових плашв сощально-економiчного розвитку.
Формування сощально! вщповща-льностi в забезпеченнi розвитку трудового потенщалу притаманне вам базовим складовим соцiально-трудових вiдносин [8, с. 4]. У бшьшосп розвинених кра!н свiту головними суб'ектами взаемодп ринкiв працi е держава (на центральному, региональному та мiсцевому рiвнях), на-вчальнi заклади професшно! та вищо! освiти (приватнi та державш), роботодав-цi та !х об'еднання (на мюцевому, галузе-вому та загальнонащональному рiвнях), iндивiди, що формують попит на осв^ш послуги.
Слщ вiдзначити, що в Укра!ш за перюд незалежностi сформувався проша-рок роботодавщв, якi нацiленi на довго-строкову перспективу створення сприят-ливих умов для виробництва в^чизняно! продукцп та пiдвищення !"! конкуренто-спроможност на зовнiшнiх ринках. З огляду на це виникла необхщшсть вста-новлення единих правил гри для вах, що дозволили б виршувати проблемнi пи-тання окремих галузей промисловостi та украшсько! економши взагалi. Поеднання зусиль власникiв i делегування об'еднан-ням роботодавцiв певно! частини сво!х повноважень у сощально-трудовш сферi дозволило !м репрезентувати сво! ште-реси на державному рiвнi, вирiшувати загальнi проблеми, адекватно вщповщати на соцiальнi запити держави та очшуван-ня громадян [3, с. 365].
На сьогодш питання професшно! орiентацii, навчання i працевлаштування молод^ прав та обов'язкiв роботодавцiв, порядок формування державного замов-лення на тдготовку фахiвцiв iз вищою осв^ою тощо регулюються Кодексом за-конiв про працю Укра!ни, законами Укра!ни «Про зайнятiсть населення», «Про сощальний дiалог в Укра!ш», «Про вищу осв^у», «Про професiйно-технiчну осв^у», «Про сприяння соцiальному ста-новленню та розвитку молодi в Укршш», «Про формування та розмiщення державного замовлення на тдготовку фахiвцiв, наукових, науково-педагопчних та робь тничих кадрiв, пiдвищення квалiфiкацii та перетдготовку кадрiв» та iншими законами Укра!ни i пiдзаконними нормати-вно-правовими актами.
Основними напрямами ствпращ суб'ектiв взаемодп у подоланш протирiч, пов'язаних iз дисбалансом попиту та пропозицп на ринку пращ, мають бути:
1) удосконалення системи мошто-рингу регюнальних ринюв працi та освi-ти;
2) запровадження в економiчну практику аналiзу стану працевлаштування випускниюв навчальних закладiв, якi навчалися за держзамовленням, та що-рiчного перспективного прогнозування потреб у кадрах вщповщно до прюрите-тiв регiонального розвитку економiки;
3) створення системи шформацш-ного обмшу мiж усiма суб'ектами ринкiв пращ та осв^и;
4) забезпечення взаемодп ринюв працi та освiти, розмежування сфер !х дiяльностi та вщповщальносп, пов'язаних iз плануванням, набуттям, оцiнкою i визнанням квалiфiкацiй;
5) розроблення концепцп щодо створення едино! системи професшно! орiентацii випускникiв та забезпечення !! реалiзацii;
6) удосконалення нормативно-пра-вово! бази з питань працевлаштування випускниюв вищих i професшно-техшч-них навчальних закладiв, якi навчалися за рахунок державного бюджету;
7) удосконалення мехашзму фор-мування державного замовлення на тд-готовку фахiвцiв, науково-педагогiчних та робiтничих кадрiв, що базуеться на прогнозних оцшках потреб у квалiфiко-ванiй робочiй сит;
8) забезпечення стимулювання ро-ботодавцiв, якi створюють новi робочi мiсця та гарантують працевлаштування молодо
9) упровадження механiзмiв вщпо-вщальносп та вiдшкодування коштiв за порушення рамкових угод держзамов-лення;
10) дотримання договiрних форм працевлаштування: роботодавець - на-вчальний заклад - випускник;
11) удосконалення оргашзацшно-економiчного механiзму безперервного оновлення змiсту професшно-техшчно! освiти шляхом залучення роботодавцiв до активно! участ в розробцi робочих навчальних планiв, основних i додатко-вих освiтнiх програм, а також при роз-робцi та апробацп професiйних стандар-тiв iз конкретних робiтничих професiй.
Об'ектами соцiально-економiчного мехашзму взаемодп ринкiв працi та осв^и е: протирiччя на ринку пращ, пов'язаш з освiтньо-професiйними характеристиками робочо! сили та структурою робочих мюць, забезпечення гнучкостi зайнятостi; створення сприятливих умов для запоб^ання сощальним ризикам, зумовленим критичними переходами працездатного населення на ринку пращ.
Мехашзм взаемодп суб'ектiв ринюв працi та освiти реалiзуеться на мшро-, мезо- та макрорiвнях.
Макрорiвень охоплюе державш ор-гани влади, що регулюють i координують
функцюнування ринкiв працi та освiти, навчальш заклади всiх типiв, Федерацiю профспшок Укра!ни, Федерацiю робото-давцiв Укра!ни тощо. Макрорiвень взаемодп ринюв працi та освiти передбачае узгодження штереав навчальних закла-дiв професшно! та вищо! освiти (вироб-ниюв освiтнiх послуг), бiзнесу та робочо! сили (споживачiв освiтнiх послуг). Вш характеризуеться взаемодiею ринкових структур та суспшьства в цiлому, iнте-реси якого представляе держава.
На мезорiвнi зосереджеш суб'екти регiональних оргашв влади сфер працi та осв^и, галузевi об'еднання роботодавцiв, профспiлки, навчальш заклади вищо! та професшно! осв^и тощо.
Мiкрорiвень охоплюе окремих еко-номiчних суб'ектiв споживачiв освiтнiх послуг, тдприемства, навчальнi заклади вищо! та професшно! осв^и, що готують робiтничi i квалiфiкованi кадри вiдповiд-ного профшю.
Бiльш ефективною взаемодiя ринюв працi та освiти може бути на мезорiвнi, оскiльки тут найповшше проявляються протирiччя у попитi та пропозицп на ква-лiфiковану робочу силу. Саме на цьому рiвнi вщбуваеться концентрацiя мiжгалу-зевих зв'язюв, органiзацiя та управлiння ними. Мезосистемне структурування го-сподарських вiдносин вщображае сукуп-нiсть взаемозв'язкiв економiчних суб'ек-тiв усiх рiвнiв та вщкривае можливостi налагодження ефективного механiзму взаемодп державних оргашв влади з ор-гашзащями представництва всiх зацiкав-лених сторiн.
У сферi координацii господарсько! дiяльностi суб'ектiв ринково! економiки актуальшсть механiзмiв взаемодii ринкiв працi та осв^и щорiчно зростае, оскiльки вони е надшним iнструментом зменшен-ня сощального напруження на ринку пращ та адаптацп всiх учасникiв госпо-дарських вiдносин до вимог економши.
-Економжа промисловостi Экономика промышленности
ЙБЫ 1562-109Х Есоп. ргот81. 2017, № 2 (78)
На цьому рiвнi найпростiше сформува-ти оптимально правильну професшно-квалiфiкацiйнy структуру кадрового по-тенцiалy, яка може бути максимальним вщображенням галузевого складу сукуп-ностi пiдприeмств з урахуванням струк-тури та динамiки робочих мюць, юную-чих кадрiв i форм ïx пiдготовки й пере-пiдготовки.
Локальнi та регiональнi ринки сут-тeво рiзняться за розмiрами, структурою економiчноï дiяльностi, рiвнем зайнятосп населення та iншими особливостями, пов'язаними з демографiчними та юто-ричними процесами вщповщно'! терито-рп. Ц розбiжностi проявляються як у чи-сельност економiчно активного населення, так i в штенсивносп процеав рестру-ктуризацп промислових пiдприeмств региону, i зрештою у рухливосп процесiв формування бiзнес-центрiв у регюш. Са-ме тому взаeмодiя ринюв працi та освiти тут може бути реалiзована якнайкраще, враховуючи поточш та довгостроковi за-вдання й напрями соцiально-економiчно-го розвитку региону.
Мiкрорiвень e найбiльшим рiвнем соцiально-економiчного механiзмy взаe-моди ринкiв пращ та осв^и за кiлькiстю суб^ктив yправлiння. На цьому рiвнi рь шення щодо управл^сь^ дiяльностi та ïï регулювання приймаються iндивiдyа-льно.
Функщональне призначення соща-льно-економiчного механiзмy взаeмодiï ринкiв працi та освiти спрямоване на уз-годження економiчних штереав yсiх сyб'eктiв взаeмодiï. Даний мехашзм e су-кyпнiстю соцiально-економiчних мето-дiв, прийомiв та iнстрyментiв, що дозво-ляють виявити потреби суб^ктив взаeмо-дй', узгодження 1'х штереав i максималь-не задоволення потреб. Важливим iн-струментом фyнкцiонyвання мехашзму взаeмодiï ринкiв працi та осв^и e оптимi-зацiя iнтересiв суб^кпв цих ринкiв на
базi отримання iнформацiï про змiни кон'юнктури ринюв та ïх конкурентного середовища. Основними функщями соцi-ально-економiчного механiзмy взаeмодiï ринкiв працi та освiти e:
1) реалiзацiя потенцiалy всiх суб^кпв взаeмодiï та посилення ïх ств-працi в напрямi подолання осв^ньо-квалiфiкацiйного дисбалансу на ринку пращ;
2) забезпечення оптимального ств-вщношення мiж регулюванням i саморе-гулюванням ринкiв працi та освiти;
3) удосконалення нормативно-пра-вовоï бази щодо регулювання ринюв працi та осв^и;
4) сприяння соцiальномy дiалогy суб^кпв ринкiв працi та освiти та до-тримання колегiальностi у прийнятп стратегiчних рiшень щодо формування кадрового потенщалу краïни;
5) збереження умов формування i вщтворення людського катталу та його повноцiнноï реалiзацiï;
6) забезпечення тдвищення якостi надання осв^шх послуг;
7) забезпечення соцiальних гаран-тiй громадян;
8) оптимiзацiя рiвня та структури зайнятостi населення;
9) створення необхщних органiза-цiйних та економiчних передумов для пiдвищення конкурентоспроможносп нацiональноï системи освiти i, як насль док, пiдвищення мобiльностi робочоï си-ли;
10) формування й удосконалення освiтньо-квалiфiкацiйних параметрiв якостi робочоï сили в системi формальноï (дистанцiйноï) та неформальноï (самоос-вiта) освiти;
11) формування оргашзацшних ме-ханiзмiв та шструмешив забезпечення якостi освiти.
Перелiченi фyнкцiï конкретизують-ся у головну функщю механiзмy взаeмо-
дй ринюв працi та освiти - забезпечення динамiчного розвитку обох структур та збалансування попиту i пропозицй на квалiфiковану робочу силу.
Методи соцiально-економiчного механiзму взаемодй ринкiв пращ та освь ти - це сукупшсть прийомiв, операцiй теоретичного та практичного вивчення реального стану обох ринкових систем, пiдпорядкованi розв'язанню завдання уз-годження попиту та пропозицп на ринку пращ, мiнiмiзацii ризиюв соцiального вiдторгнення та забезпечення гнучкосп систем освiти i зайнятосп. Практичне застосування цих методiв полягае у тому, що з використанням безлiчi економiчних важелiв досягаеться максимальний ефект вщ взаемодй всiх защкавлених сторiн. Фактично сукупнiсть запропонованих методiв може служити керiвництвом що-до оргашзацй спiльних дiй суб'ектiв рин-кiв працi та освiти в досягненш единих цiлей. Водночас перелш запропонованих методiв може змiнюватися, доповню-ючись бiльш прогресивними, що сприя-тиме посиленню спiвпрацi основних стейкхолдерiв у напрямi вдосконалення Нащональнох системи квалiфiкацiй i, як наслiдок, досягнення освiтньо-квалiфiка-цшно!' вiдповiдностi робочо'1 сили потребам юнуючих та перспективних робочих мiсць. На сучасному етат економiчного розвитку основними методами сощально-економiчного механiзму взаемодй ринкiв пращ та осв^и е такi:
Експертно-аналтичний метод -полягае в удосконаленш системи державного регулювання ринюв працi та освiти i передбачае залучення до цього процесу професiоналiв у сферах освiти та зайнятосп населення, спiльна дiяльнiсть яких спрямована на оцiнку поточного стану ринюв працi та осв^и, визначення основних тенденцiй, обсяпв дисбалансу на ринку пращ та виявлення недолтв у нормативному забезпеченш функцiонування цих ринкових систем.
1нформацтний метод - оргашзащя наукового тзнання процесiв ринкiв пращ та осв^и з послiдовним виявленням най-бiльш суттевих iнформацiйних аспекпв функцiонування цих ринкових структур.
Сегментацгйний метод - визначення ознак сегментацй та показниюв, що характеризують обидвi ринковi стру-ктури, з метою здшснення аналiзу попиту та пропозицп на них; побудова карти конкурентних груп робочо'1 сили, що дозволить наочно вщтворити потреби у квалiфiкованiй робочiй силi в розрiзi ви-дiв економiчноi дiяльностi, галузей, регi-онiв тощо.
Прогностичний метод - необхщ-нiсть визначення основних тенденцш у розвитку обох ринкових структур, ощнки перспективних потреб у квалiфiкованих кадрах та компетенщях, яких потребува-тиме ринок пращ у середньо- i довго-строковш перспективах. Використання цього методу в соцiально-економiчному механiзмi взаемодй ринкiв пращ та освь ти дозволяе сформувати уявлення про бажану концептуальну модель нащона-льно! системи квалiфiкацiй, що грунту-еться на системi взаемопов'язаних пара-метрiв та показникiв.
Оргатзацтний метод - розробка оргашзацшних ршень щодо вдосконалення Нацiональноi системи квалiфiкацiй (у виглядi нормативно-правових акпв, резолюцiй, угод, розпоряджень, вказiвок, методологий тощо), визначення термiнiв i необхщних ресурсiв для 1'х виконання, вщповщальних сторiн за дотримання до-мовленостей i забезпеченнi контролю за виконанням укладених угод. Використання цього методу у процеа взаемодй ринюв пращ та осв^и сприятиме ство-ренню органiзацiйного пiдгрунтя для ствпращ 1х суб'ектiв. Фактично за допо-могою цього методу досягатиметься роз-подш функцiй, зобов'язань, вiдповiдаль-носп, повноважень i встановлення по-
-Економгка промисловостг 4P Экономика промышленности
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 2 (78)
рядку дшових взаемовщносин основних стейкхолдерiв.
Економгчний метод - своерщний набiр способiв впливу на суб'ектiв ринкiв пращ та осв^и, якi грунтуються виключ-но на економiчних вiдносинах i проявля-ються як взаемопов'язана система стиму-лювання й економiчного впливу на вс сфери взаемодп ринюв працi та освiти. Використання цього методу дозволяе до-сягти бшьш ефективного функцiонування соцiально-економiчного механiзму взаемодп ринкiв працi та осв^и.
Метод досягнення згоди е способом дослщження взаемовiдносин суб'ектiв взаемодп ринюв працi та освiти на базi аналiзу !х дiяльностi й штереав i розроб-лення принципово важливих рiшень.
Метод анал1зу взаемодп - вивчення результапв аналiзу частоти i характеру спiвпрацi основних стейкхолдерiв ринюв працi та освiти, спрямованих на досяг-нення поставлених завдань, а також сту-пеня !! вiдповiдностi гармошзацп обох ринкових систем.
Використання перелшу цих методiв при оргашзацп взаемодп суб'екпв ринкiв працi та осв^и сприятиме досягненню
бшьшо! еластичностi й адаптивносп процесiв гармошзацп ринкових систем, забезпеченню прозоросп процесiв пла-нування i визнання квалiфiкацiй, пщви-щенню якостi нащонально! системи освь ти, скороченню адмшютративного контролю у цш сферi та розширенню меж де-централiзацii системи оргашзацп осв^-ньо-професшно! пiдготовки кадрiв.
Соцiально-економiчний мехашзм взаемодп ринкiв працi та осв^и базуеться на принципах, якi зумовлюють його цш, завдання й шструменти, що забезпечують ефективне функцiонування (див. таб-лицю). Принципи характеризують од-ночасно змiст механiзму, взаемозв'язки основних компоненпв взаемодп i технологiю його побудови, що пояснюе !х роль у процес його формування.
Зазначеш в таблицi принципи е основними положеннями, яю визначають функцiонування соцiально-економiчного механiзму взаемодп ринкiв працi та осв^и. Водночас варто зазначити, що перелш цих принципiв залежно вщ змiни мети взаемодп може трансформуватися як у напрямi !х розширення, так i в напрямi оптимiзацii.
Таблиця
Принципи взаемодИ риншв прети та освти 1_
№ Принцип Змют
1 2 3
1 Системност1 Передбачае системний тдхщ у взаемодИ ринюв пращ та осв1ти, яка спря-мована на досягнення головно! мети у розв'язанш протир1ч м1ж попитом та пропозищею на робочу силу, ¡з залученням ус1х защкавлених партнер1в та використанням широкого спектру методичного шструментарда для гармошзацп ринюв пращ й осв1ти
2 Достов1рност1, об 'ективност1, конкретност1, точност1 У сукупносп щ принципи передбачають побудову взаемодИ ринюв пращ та освгги на основ1 достов1рно!, перев1рено! шформацй, яка реально вщображае об'ективну дшснють обох ринюв, а консолщоваш ршення суб'екпв взаемодп обгрунтовуються точними анаттичними розрахун-ками. Достов1ршсть, конкретнють та об'ективнють анал1тичних дослщ-жень потребуе правильного застосування методики статистичного мошторингу обох ринюв з урахуванням !х сегментацй та чинниюв, яю впливають на структурш змши
1 2 3
3 Кoмnлeкснoсmi та збалансо-ванoсmi Пepeдбачаe кoмплeкcний n^x^ у виpiшeннi пpoблeм пoдoлання ocвiтньo-квалiфiкацiйнoгo диcбаланcy на praxy ^ащ, шляxoм ypаxyвання cerneH-таци o6ox pинкiв, ïx peгioнальниx ocoбливocтeй та взаeмoзв'язкy i взаeмo-oбyмoвлeнocтi чинниюв, щo впливають на ïx кoн'юнктypy, викoнання пpoгнocтичниx o^hok пoтpeб у квалiфiкoванiй poбoчiй crai та cтвopeння дивepcифiкoванoï cиcтeми нацюнальш1' ocвiти
4 Гнучкoсmi та адаnmuвнoсmi Пpoявляerьcя у здатнocтi p™^ пpацi та ocвiти вiднocнo швидто npraTO-coвyватиcя дo мiнливиx yмoв внyтpiшньoгo i зoвнiшньoгo pинкoвoгo ce-peдoвища. У пpoцeci взаeмoдiï pинкoвi cиcтeми шд впливoм бeзлi-ч1 чинниюв, щo тpанcфopмyють нацюнальну eкoнoмiкy, мають cтати бшьш гнучкими та адаптивними, алe npn цьoмy збepeгти cвoï ocнoвнi фу-нкцп
5 Дuнамiчнoсmi та ваpiанm-нoсmi Пepeдбачаe eтапнicть, бeзпepepвнicть i npncKopeHM тeмпiв peалiзацiï nep-cпeктивниx щтей i завдань взаeмoдiï pинкiв ^ащ та ocвiти, дифepeнцiа-цда ваpiантiв дocягнeння мeти гаpмoнiзацiï o6ox pинкiв i вибip найкpащo-гo з точки зopy yмoв peалiзацiï та peзyльтатiв
б Cвoeчаснoсmi Пepeдбачаe нeoбxiднicть oпepативнoгo впливу cтeйкxoлдepiв на ^ora-piччя та гагатовт змши у cтpyктypаx o6ox pинкiв, ocкiльки iгнopyвання poзбаланcyвання pинкiв мoжe oбepтатиcя значними cycпiльними втpатами
7 Аглoмepацiï Пepeдбачаe poзpoбкy та впpoваджeння стогеми заxoдiв, яК cпpиятимyть cиcтeматизацiï зв'язюв i пiдпopядкyванню кoмпoнeнтiв pинкoвиx одетем гoлoвнiй мeтi - забeзпeчeнню poзшиpeнoгo вiдтвopeння кадpoвoгo пoтeн-цiалy, pацioнальнoгo фopмyвання пpoпoзицiï poбoчoï cили, cтвopeння yмoв для ïï пpoдyктивнoï peалiзацiï iз забeзпeчeнням капiталiзацiï peалiзoванoï ^ащ зi cтимyлюючим мexанiзмoм ïï дифepeнцiацiï
8 Бeзnepepвнoсmi та надiйнoсmi Пpoявляerьcя у cтвopeннi такиx opганiзацiйниx yмoв взаeмoдiï cyб'eктiв pинкiв ^ащ та ocвiти, за якиx дocягатимeтьcя виcoка eфeктивнicть npo-цecy взаeмoдiï, ïï cтiйкicть та бeзпepepвнicть. Складовими пpинципy e мo-нiтopинг дocягнyтиx peзyльтатiв, кopoткo- та дoвгocтpoкoвe планування cпiльниx дiй, пocлiдoвнe poзpoблeння cтpатeгiï гаpмoнiзацiï pинкiв пpацi та ocвiти
9 Cmpаmeгi чного с^ямування Пepeдбачаe peгyлювання pинкiв пpацi та ocвiти на базi poзpoбки cтpатeгiï i тактики фopмyвання та викopиcтання квалiфiкoванoï poбoчoï cили, якi пepeдбачають вибip cтpатeгiчниx цiлeй i ^wp^e™, cиcтeмy заxoдiв щo-дo ïx peалiзацiï, пepexiд вiд пoлiтики «шкування pан» дo зважeнoï гол^и-ки peгyлювання вcix cфep пiдгoтoвки ка^в i забeзпeчeння yмoв для ïx eфeктивнoгo викopиcтання
10 ^щального nаpmнepсmва Пepeдбачаe пoбyдoвy взаeмoдiï pинкiв пpацi та ocвiти на базi шиpoкoгo залyчeння нeдepжавниx cipyRiyp (oб'eднань poбoтoдавцiв та найманиx ^а^внигав, пpeдcтавникiв вищoï та пpoфeciйнoï ocвiти, гpoмадcькoгo cамoвpядyвання), якi в кoнcoлiдацiï з дepжавними opганами влади на тд-cтавi укладання cпiльниx угод, шляxoм cпiвpoбiтництва та пoшyкy томп-poмiciв cпpиятимyть гаpмoнiзацiï o6OX pинкiв
11 1нновацШного хаpакmepу po3-витку взаемодИ' puнкiв щащ та освти Пepeдбачаe шляxoм активнoï poзpoбки та впpoваджeння iннoвацiй дocяг-нeння виcoкиx cтандаpтiв у якocтi ocвiтнix гостуг та cтвopeння пpoдyк-тивниx poбoчиx мicць, щo забeзпeчyють, пoвнoцiннy peалiзацiю люд^то-гo капiталy, гiднi yмoви та oплатy пpацю. Пocтiйний гошук нoвиx мoжли-вocтeй cтимyлюватимe poзвитoк пiдпpиeмcтва та шиpшoгo залyчeння у cфepy пpацi квалiфiкoванoï poбoчoï етли
-Економжа npoмuслoвoсmi 4P Экономика npoмышлeннoсmu
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 2 (78)
1 2 3
12 Урахування ттереав уах стейкхолдер1в Передбачае урахування штерес1в споживач1в освгтшх послуг та !х вироб-ниюв на шляху до забезпечення зор1ентованост1 на суспшьш потреби й налагодження тривалого та стабшьного сшвроб1тництва у напрям1 наро-щення конкурентних переваг робочо! сили { збалансування попиту та пропозицй на не!
13 Правовой захищеност1 Передбачае д1яльнють ус1х суб'екпв взаемодп в рамках правого поля { базуеться на р1вносп сторш взаемодп та !х обопшьно! вщповщальност за прийняття ршень щодо досягнення гармошзацй ринюв пращ та осв1ти
14 Дотримання дыовог етики суб 'ект1в взаемодп Передбачае вщкрипсть { дов1ру в узгодженш вс1х завдань щодо шдви-щення ефективносп функцюнування ринюв пращ та осв1ти, дотримання домовленостей { шдписаних угод, повагу до стратепчних партнер1в та шших учасниюв взаемодИ
1 Авторська розробка.
Наведеш принципи е основними положеннями, яю визначають функць онування соцiально-економiчного меха-нiзму взаемодп ринкiв пращ та осв^и. Водночас варто зазначити, що перелш цих принципiв залежно вщ змiни мети взаемодп може трансформуватися як у напрямi !х розширення, так i в напрямi оптимiзацii.
1нструменти механiзму взаемодп ринюв працi та освiти умовно можна подшити адмiнiстративно-правовi та соцiально-економiчнi.
Адм1н1стративно-правов1 е шстру-ментами прямого державного впливу на дiяльнiсть суб'ектiв обох ринюв. До них, насамперед, належать Концепщя соцiального розвитку Укра!ни на 20132023 рр., Нацiональна стратегия розвитку освiти в Укра!ш на перюд до 2021 р.; Стратегия державно! кадрово! полiтики Укра!ни на 2012-2020 рр., Стратепя зайнятостi населення, Стратепя розвитку державно! молодiжноi пол^ики до 2020 р., а також укази, постанови та розпорядження виконавчих органiв, яю дозволяють, забороняють, обмежують чи нормують поведiнку суб'ектiв ринкiв пращ та осв^и.
До сощально-економ1чних ¡нстру-ментгв взаемодГ! ринкiв працi та осв^и
належать грошово-кредитна, фiнансова, структурна, сощальна, iнновацiйна полiтика, а також пол^ика науково-технiчного розвитку, спрямована на забезпечення зростання реального обсягу ВВП, стабшьности цiн, досягнення ефективно! зайнятостi та вирiвнювання плапжного балансу. Крiм того, до цих шструмешив можна вiднести систему державного програмування, розраховану на виршення стратегiчних завдань у сферах пращ та освгги, розробку й упровадження податкових i кредитних пшьг роботодавцям, створення сприят-ливого середовища для залучення iнвестицiй у сфери шновацшного тд-приемництва, науки та вищо! освiти, фiнансування цшьових мiжнародних програм обмiну фахiвцями, роботи мiжнародноi системи надання iнформацГ! про попит та пропозищю на квалiфiко-вану робочу силу.
Взаемодiя ринюв працi та освiти не виключае державного втручання. Страте-гичною метою державного регулювання у цш сферi мае бути створення нормативно-правового забезпечення дiяльностi всiх суб'екпв цих ринкових структур iз послщовною розробкою та запроваджен-ням в економiчну практику комплексу заходiв щодо активiзацii дiй усiх соцiаль-
hhx паpтнepiв у фopмyваннi якicнoгo ка-дpoвoгo пoтeнцiалy cycпiльcтва вiдпoвiд-ho дo вимoг pинкy пpацi.
Iнcтpyмeнти мexанiзмy взаeмoдiï pинкiв пpацi та ocвiти peалiзyютьcя чepeз мeтoди, дepжавнoгo peгyлювання циx co-цiальнo залeжниx pинкiв абo так званi cпocoби yпpавлiнcькoгo впливу. Мeтoди взаeмoдiï pинкiв пpацi та ocвiти мoжна yмoвнo пoдiлити на мeтoди пpямoгo та нeпpямoгo впливу.
Методи np.ямого втиву пpипycка-ють такe втpyчання з бoкy дepжави у ^o^OT взаeмoдiï cyб'eктiв pинкiв пpацi та ocвiти, щo ïx пoвeдiнка ^ун^вати-мeтьcя He на cамocтiйнoмy вибopi, а на пpипиcаx дepжави. Пpикладoм такoгo пpямoгo peгyлювання взаeмoдiï pинкiв пpацi та ocвiти e ^ийн^тся закoнoдавчиx актiв та пoлoжeнь, визначeння cтpатeгiч-ниx цiлeй у poзвиткy o6ox pинкoвиx OTC-тeм, у^авлшня iнcтитyцiями, щo налe-жать дo дepжавнoï влаcнocтi, фiнанcoва пiдтpимка дepжавнoгo замoвлeння на тд-гoтoвкy фаxiвцiв, наyкoвиx, наyкoвo-пeдагoгiчниx та poбiтничиx кадpiв, тд-вищeння квалГфГкацп та пepeпiдгoтoвкy кадpiв, coцiальнi тpанcфepти у виглядi cyбcидiй, мoнiтopинг pинкiв ^ащ та ocвiти, вcтанoвлeння coцiальниx нopма-тивiв та кoнтpoль за ïx дoтpиманням, дepжавнi пpoгpами щoдo зайнятоеп та poзвиткy cиcтeми ocвiти, лiцeнзyвання, дepжавнe peгyлювання цiн та цiнoyтвo-peння на o6ox pинкаx, oбoв'язкoвe шща-льнe cтpаxyвання, пeнciйнe забeзпeчeння тoщo.
Методи не^ямого втиву пpoяв-ляютьcя у тoмy, щo дepжава He мoжe пpямo впливати на ^ийнят cyб'eктами взаeмoдiï кoлeгiальнi prneHra. Дepжава лишe cтвopюe пiдrpyнтя, щoб у пpийняrтi такиx piшeнь cyб'eкти взаeмoдiï pинкiв пpацi та ocвiти cxилялиcя дo тиx piшeнь, яК He cyпepeчать cтpатeгiчним цiлям co-цiальнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy. Дo мeтo-дiв нeпpямoгo впливу налeжать rncipy-
мeнти фicкальнoï, бюджeтнoï, гpoшoвo-кpeдитнoï, iнвecтицiйнoï, амopтизацiйнoï, iннoвацiйнoï та iншиx напpямiв eкoнoмi-чнoï пoлiтики, а та^ж мeтoди стимулю-вання KoHKypeH^ï на o6ox pинкаx.
Фyнкцioнyвання мexанiзмy взаeмo-д^' pинкiв пpацi та ocвiти пoтpeбye викo-pиcтання пeвнoгo pecypcHoro забeзпe-чeння, щo cкладаeтьcя з нopмативнo-пpавoвoгo, адмiнicтpативнo-opганiзацiй-нoгo, наyкoвo-мeтoдичнoгo, фiнанcoвoгo та кадpoвoгo забeзпeчeння.
Нopмаmuвнo-npавoвe забезтчення мexанiзмy взаeмoдГï pинкiв ^ащ та ocвi-ти cкладаeтьcя Гз закoнoдавчиx i нopма-тивниx акпв, щo peгyлюють pинки пpацi та ocвiти i peгламeнтyють cпiвпpацю вcix cyб'eктiв мexанiзмy взаeмoдiï циx cиcтeм. Оcнoвними нopмативними дoкyмeнтами e: Кoнcтитyцiя Укpаïни, укази й poзпopя-джeння Пpeзидeнта Укpаïни, закoни Укpаïни «npo ocвiтy», «npo вищу ocвi-ту», «npo пpoфeciйнo-тexнiчнy ocвiтy», «npo зайнятють наceлeння», «npo coцiа-льний дiалoг в Укpаïнi», «npo фopмyван-ня та poзмiщeння дepжавнoгo замoвлeння на гадготовку фаxiвцiв, наyкoвиx, наyкo-вo-пeдагoгiчниx та poбiтничиx кадpiв, пiдвищeння квалГфГкацп та пepeпiдгoтoв-ку кадpiв», пocтанoви та ГншГ акти Bep-xoвнoï Ради Укpаïни, пocтанoви й poзпo-pяджeння Кабiнeтy Мiнicтpiв Укpаïни, нopмативнo-пpавoвi акти цeнтpальниx opганiв (Мiнicтepcтва coцiальнoï пoлiти-ки Укpаïни, Мiнicтepcтва ocвiти i науки Укpаïни, Мiнicтepcтва peгioнальнoгo poз-витку Укpаïни, Мiнicтepcтва eкoнoмiчнo-гo poзвиткy i тopгiвлi та íh.); нopмативнi акти мicцeвиx дepжавниx адмiнicтpацiй та opганiв мicцeвoгo cамoвpядyвання, лo-кальнГ нopмативнo-пpавoвi акти, яю poз-poбляютьcя i пpиймаютьcя бeзпocepeд-ньo на пiдпpиeмcтваx (вiдoбpажeння OTe-цифГки yмoв виpoбництва, а ташж kohk-peтизацiя i дoпoвнeння цeнтpалiзoваниx нopмативниx пoлoжeнь).
-Економжа npoмuслoвoсmi 4P Экономика npoмышлeннoсmu
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 2 (78)
АдмШстративно-оргатзацтне за-безпечення мехашзму взаемодп ринюв працi та освiти передбачае стратепчну i тактичну взаемодiю органiв законодавчо! та виконавчо! влади у напрямi створення всiх передумов для консолщацп зусиль соцiальних партнерiв, що спрямоваш на розв'язання завдання гармошзацп обох ринюв. Така консолiдацiя зусиль можли-ва у процесi побудови конструктивного дiалогу органiв державно! влади при вдо-сконаленнi старих i розробки нових засад державно! пол^ики щодо сощально-економiчного розвитку Укра!ни та в тому чист розвитку трудового потенщалу, ринку працi, системи професшно! пщготов-ки, системи сощально! пiдтримки враз-ливих верств населення тд час критич-них переходiв у сферi зайнятостi, дотри-мання сощально! вщповщальносп та ак-тивiзацii соцiального дiалогу.
Науково-методичне забезпечення мехашзму взаемодп ринюв працi та освь ти передбачае насамперед удосконалення змiсту та методологи монiторингу обох ринюв, розробку методологiчного забезпечення визначення освiтньо-квалiфiка-цiйних дисбалансiв на ринку пращ та мо-делi прогнозування потреб у квалiфiко-ванш робочiй силi, а також створення механiзмiв, форм та iнструментiв консо-лщовано! спiвпрацi всiх стейкхолдерiв, защкавлених у розв'язаннi цих питань.
Фтансове забезпечення мехашзму взаемодп ринюв пращ та осв^и передбачае фшансову пiдтримку заходiв, необ-хiдних для реалiзацii стратегiчних за-вдань. Оскшьки йдеться про двi соцiальнi структури економши, то таке фшансу-вання передуам мае забезпечуватися державою (за рахунок асигнувань державного та мюцевого бюджепв, Фонду загальнообов'язкового державного соща-льного страхування Укра!ни на випадок безробггтя) у рамках розв'язання важли-вих стратегiчних завдань щодо пщви-щення ефективностi вiдтворення трудо-
вого потенщалу, забезпечення конкурен-тоспроможносп нацiональноi системи освiти, сприяння зайнятосп та соцiально-го захисту населення. Однак фшансове забезпечення взаемодii ринюв працi та освiти не вичерпуеться виключно державною тдтримкою. Воно розширюеться за рахунок поповнення кошпв вiд усiх зацiкавлених сторiн, зокрема молодiжних та громадських фондiв, кошпв приватних або цiльових фондiв, внесюв роботодав-цiв у якостi найбшьш потужних i стабi-льних тдприемств регiону або !х об'еднань (ФедерацГ! та Конфедерацii роботодавцiв), а також за рахунок трепх сторiн, якими можуть виступати мiжна-роднi оргашзацп (ПРООН, Свiтовий Банк, Gврокомiсiя, Мiжнародна органiза-цiя працi та ш.).
Кадрове забезпечення механiзму взаемодii ринюв працi та освiти насампе-ред передбачае яюсне кадрове укомплек-тування оргашв державно! влади, системи осв^и та iнститутiв ринку пращ. У цьому контексп вкрай важливим е фор-мування та розвиток нацюнально! системи пiдготовки, перетдготовки та пiдви-щення квалiфiкацii законодавщв, вищих посадових осiб i менеджерiв (управлiн-цiв), пiдвищення ефективностi та якосп навчання; перепiдготовка та тдвищення квалiфiкацГ! осiб, уперше прийнятих на держслужбу, i !х професiйна адаптащя на вiдповiдних державних посадах.
Виршення кадрових проблем й уз-годження попиту та пропозицп на ринку пращ з урахуванням прюритетних на-прямiв розвитку економiки стане можли-вим лише при поеднаннi зусиль центра-льних та мiсцевих оргашв влади, робото-давцiв та представниюв сфери освiти i науки. Функцп держави щодо регулю-вання процесу вщтворення кадрового по-тенцiалу мають полягати в такому:
розробка державно! пол^ики у сфе-рi вщтворення кадрового потенщалу на державному та региональному рiвнях;
забeзпeчeння вiдпoвiднoгo закoнo-давчoгo та адмiнicтpативнoгo peгyлюван-ня;
залyчeння у cфepy вiдтвopeння кад-poвoгo пoтeнцiалy нeдepжавниx пщ^и-eмcтв та opганiзацiй, cтвopeння OTp™^ ливиx yмoв для coцiальнoгo паpтнepcтва;
кoopдинацiя дiяльнocтi наceлeння, нeдepжавниx i дepжавниx пiдпpиeмcтв, cпiлoк та opганiзацiй, якГ пpeдcтавляють ïx irnepeOT у pамкаx coцiальнoгo rap^ нepcтва.
Кoнкpeтним виpажeнням зв'язкГв у мexанiзмi взаeмoдiï pинкiв пpацi та ocвi-ти виcтyпають ïx фopми у пpoцecаx мoнi-тopингy, планування, opганiзацiï, у^ав-лГння i cтимyлювання, yзгoджeння пoпи-ту та пpoпoзицiï на pинкаx пpацi й ocвiти. Фopми взаeмoдiï мoжyть бути як бeзпo-cepeднiми, напpиклад у виглядГ угод, так i oпocepeдкoваними, щo в^ажають пpямi та звopoтнi зв'язки мГж cyб'eктами - як фopмальними («жopcткими»), так i нeфo-pмальними («м'якими»). Таким чинoм, мexанiзм взаeмoдiï pинкiв пpацi та ocвiти e opганiзацiйнo-eкoнoмiчним мexанiзмoм yзгoджeння пoпитy та пpoпoзицiï на циx pинкаx, щo дocягаeтьcя у пpoцeci вiднo-cин кoopдинацiï, кooпepацiï, cyбopдинацiï та cтимyлювання. Bиpiшeнню данoï ^o-блeми cпpиятимe вдocкoналeння та за-пpoваджeння в eкoнoмiчнy пpактикy piз-ниx фopм взаeмoдiï cyб'eктiв pинкiв ^а-цГ та ocвiти, зoкpeма:
1) poзpoбка пpoгpам cyмicнoï пщго-тoвки кадpiв вищими навчальними закладами та пpoвiдними пiдпpиeмcтвами peгioнiв;
2) cтвopeння базoвиx кафeдp та здiйcнeння адpecнoï тдготовки фаxiвцiв за cпeцiалiзoваними навчальними ^o-гpамами для cтpатeгiчниx пiдпpиeмcтв, щo пepeдбачаe пiдгoтoвкy cтyдeнтiв за низшю напpямiв з poзpoбкoю cпeцiаль-hhx ocвiтнix пpoгpам, якГ iнтeгpyютьcя в загальн навчальнГ плани;
3) дepжавнe peгyлювання цiльoвoï пiдгoтoвки фаxiвцiв у вищж навчальниx закладаx на базГ yгoд, щo yкладаютьcя мГж cтyдeнтами, навчальними закладами та пiдпpиeмcтвами (ocнoвнoю мeтoю e забeзпeчeння: пoтpeб perioHy у фаxiвцяx виcoкoï квалГфшацп з ypаxyванням oco6-ливocтeй йoгo coцiальнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy; coцiальнo-тpyдoвиx гаpантiй майбутнГм фаxiвцям; залyчeння пpeдcтав-никГв бiзнec-cпiвтoваpиcтва дo пpoвeдeн-ня акpeдитацiï, poзpoбки ocвiтнix ^o-гpам та навчальниx плашв);
4) пpoвeдeння майcтep-клаciв Гз за-лyчeнням фаxiвцiв-пpактикiв для вeдeння аyдитopниx та лабopатopниx занять, пpo-xoджeння пpактики на виpoбництвi;
5) craopeHra мexанiзмy oцiнки якo-cтi тдготовки фаxiвцiв нeзалeжними eK-cпepтними шмГаями за тecтами, poзpoб-лeними у гаГв^а^ з poбoтoдавцями;
6) пpoвeдeння cycпiльнo-пpoфeciй-hoï акpeдитацiï (таку o^HKy мають здiйc-нювати cпeцiальнi нeзалeжнi акpeдита-цГйнГ cтpyктypи, якГ cтвopюютьcя piзни-ми пpoфeciйними cпiвтoваpиcтвами);
7) yчаcть poбoтoдавцiв у фiнанcy-ванш навчальниx закладГв, у тoмy чи^ш пpи oнoвлeннi матepiальнo-тexнiчнoï ба-зи (ocнащeння кафeдp, лабopатopiй; op-гашзащя тexнoпаpкiв й iнкyбатopiв тo-Щo).
Упpoваджeння в eкoнoмiчнy пpак-тику piзниx фopм взаeмoдiï cyб'eктiв p^ нкГв пpацi та ocвiти зpoбить cиcтeмy ocвiти бГльш гнyчкoю, а ^pOTe^^He yзгoджeнe фyнкцioнyвання циx ^вдальто залeжниx pинкoвиx cтpyктyp дoзвoлить в^шити пpoблeми cвoeчаcнoï та якicнoï тдготовки (пepeпiдгoтoвки) i пiдвищeн-ня квалГфГкацп кадpiв, диcбаланcy пoпи-ту та пpoпoзицiï пpацi, дocягти cтабiль-Hocri в cycпiльcтвi та eфeктивнocтi ^ща-льнo-eкoнoмiчниx пepeтвopeнь у нацio-нальнш eкoнoмiцi.
Кpiм тoгo, запpoваджeння cyчаcниx фopм та мeтoдiв взаeмoдiï pинкiв пpацi та
-Eкoнoмiка npoмuслoвoсmi Экономика npoмышлeннoсmu
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 2 (78)
осв^и сприятиме формуванню й активь заци iнновацiйних процесiв в економiцi, а отже, формуванню якюно нових робочих мiсць, зниженню показникiв безробiття (насамперед молодiжного), депшзацп ринку працi та, як наслщок, пiдвищенню рiвня життя населення. Вона може стати одним з шструменпв перетворення де-пресивних територiй на розвинутi та до-поможе розв'язати проблему диспропор-цш регiонального соцiально-економiч-ного розвитку. З цих позицш взаемодiя ринкiв пращ та осв^и може розглядатися як самостшний iнструмент регiоналiзацii економiки, що допоможе посилити внут-рiшнi зв'язки вае! сукупностi навчальних закладiв, осв^шх центрiв i !х пiдроздiлiв та перейти до оргашзацп пiдготовки (пе-репiдготовки) й пiдвищення квалiфiкацii за вам перелшом професiй, затребуваних економшою в рамках територiального розподiлу пращ.
Взаемодiя ринкiв працi та осв^и матиме максимальний ефект тiльки за умови виконання вах вимог i викликiв, якi постають перед обома ринками. Сту-пiнь задоволення вимог може бути рiз-ним i залежить вiд конкретних юридич-них, економiчних та органiзацiйних пе-редумов, а також якост пропозицiй, яю розробляються суб'ектами взаемодп для розв'язання основних проблем на цих ринках.
Органiзацiйно-економiчнi вщноси-ни суб'ектiв взаемодп ринкiв працi та освiти характеризують споаб !! регулю-вання, що включае шституцшш, адмшю-тративнi й економiчнi форми регулюван-ня. Оскшьки дiяльнiсть суб'ектiв ринкiв працi та осв^и визначаеться ринковими законами та системою державного регу-лювання, то мехашзм, що забезпечуе !х взаемодп, сприяе бiльш ефективному використанню людських ресурав, ство-рюе передумови для шновацшно! модер-нiзацii економiки та досягнення сощаль-но-економiчноi ефективностi. У цшому
механiзм взаемодii ринкiв пращ та осв^и не можна розглядати як щось статичне. Його склад та структура мають бути ди-намiчними i формуватися з позицiй ситуативного моделювання. Пропонуеться лише принципова конструкщя механiзму взаемодii ринюв працi й освiти та описаш його структурнi елементи. Однак варто пам'ятати, що наповнення, стввщно-шення та взаеморозташування цих еле-менпв, !х взаемозв'язки в системi можуть i повиннi змiнюватися або коригуватися вiдповiдно до структурних змiн в еконо-мiцi, а також ризиюв та загроз, якi постають перед обома ринками. Крiм того, варто враховувати неоднорщшсть обох ринюв, що, у свою чергу, потребуе поед-нання рiзних методiв, заходiв i важелiв !х регулювання з урахуванням !х сегмента-
Висновки. Науково обгрунтовано структуру соцiально-економiчного меха-нiзму взаемодii ринкiв працi та осв^и, деталiзовано принципи, iнструменти, форми взаемодп, а також ресурсне забезпе-чення його функцюнування.
Взаемодiя ринкiв працi та освiти в умовах загострення кадрового дефщиту промисловосп Укра!ни е надзвичайно важливою та покликана узгодити ште-реси вах зацiкавлених сторiн у напрямi подолання освiтньо-квалiфiкацiйних дис-пропорцiй. В умовах структурних транс-формацiй, спричинених модершзащею нацiональноi економiки, ефективне кад-рове забезпечення досягатиметься ви-ключно шляхом тюно! спiвпрацi робото-давщв, навчальних закладiв та держави. У процеа тако! спiвпрацi навчальнi за-клади набувають нових переваг, а саме:
1) постшний доступ до шформацп про кон'юнктуру ринку пращ, що дае змогу коригувати структуру й обсяги тд-готовки кадрiв;
2) урахування вимог роботодавцiв до змюту пiдготовки фахiвцiв: спiвпраця
в poзpoбцi cтандаpтiв пpoфeciйнoï ocвiти, навчальник планГв i пpoгpам;
3) opганiзацiя виpoбничoï пpактики на cyчаcнoмy oбладнаннi пГд кepiвницт-вoм фаxiвцiв-пpактикiв;
4) craopeHra мexанiзмy нeзалeжнoï oцiнки я^ел пiдгoтoвки фаxiвцiв даза-лeжними eкcпepтними кoмiciями за тec-тами, poзpoблeними у cпiвпpацi з po6o-тодавцями;
5) цiльoва пiдгoтoвка фаxiвцiв для KoHRperaoro пiдпpиeмcтва, щo cпpиятимe забeзпeчeнню мoжливocтi ^адавлашту-вання випycкникiв;
6) отГльш пpoeкти, щo дoзвoлять забeзпeчити напoвнeння пoзабюджeтниx фoндiв ocвiтнix закладГв: кypcи тдви-щeння квашфГкацп, викopиcтання матepi-альнo-тexнiчнoï бази для вишнання за-мoвлeнь пiдпpиeмcтв тoщo.
Рeалiзацiя мexанiзмy взаeмoдiï pин-кГв ^ащ та ocвiти cпpиятимe наcампepeд yзгoджeнню пoпитy та пpoпoзицiï po6o-чoï cили за ocвiтньo-пpoфeciйними xаpа-ктepиcтиками, зoкpeма в напpямi тдви-щeння мoнiтopингy o6ox pинкoвиx пiдcи-cтeм, ypаxyвання пpoгнocтичниx oцiнoк пoтpeб у квалiфiкoванiй poбoчiй cилi у cтpатeгiчниx пpoгpамаx та пpи фopмy-ванн дepжавнoгo замoвлeння на тдгото-вку фаxiвцiв, poбiтничиx i наyкoвиx кад-piв, а такoж пiдвищeнню KoHKypeHTO-cпpoмoжнocrг нацioнальнoï cиcтeми ocвi-ти та люд^кж pecypciв. Пoзитивними eфeктами вГд peалiзацiï запpoпoнoванoгo мexанiзмy будуть yзгoджeння квалГфГка-цiйнoï вiдпoвiднocтi люд^кж pecypciв Гз пoтpeбами poбoчиx мюць, дocягнeння гаpмoнiзацiï o6ox pинкiв, щo пpoявляти-мeтьcя у пiдвищeннi якocтi cиcтeми ^o-фeciйнoï пiдгoтoвки, знижeннi piвня бeз-poбirтя, cкopoчeннi ймoвipнocтi ш^аль-ниx pизикiв, пoв'язаниx Гз ^ш^чними пepexoдами на pинкy ^ащ, пiдвищeннi мoбiльнocтi poбoчoï cили та дocягнeннi pацioналiзацiï витpат на тдготовку ква-лiфiкoваниx кадpiв.
Пepcпeктивнi дocлiджeння взаeмo-дГ"1 pинкiв пpацi та ocвiти пoв'язанi з уза-галь^н^м пpoгpecивнoгo cвiтoвoгo дoc-вГду щoдo oптимiзацiï пiдгoтoвки кадpiв дo пoтpeб пpoмиcлoвocтi, yдocкoналeння нopмативнo-пpавoвoгo забeзпeчeння фo-pмyвання дepжавнoгo замoвлeння на тдготовку фаxiвцiв, наyкoвиx, наyкoвo-пeдагoгiчниx та poбiтничиx кадpiв.
Лiтература
1. Aмoша О.1., Шамiлeва Л.Л. Рoз-витoк тpyдoвoгo пoтeнцiалy пpoмиcлoвo-cri на заcадаx coцiальнoï вiдпoвiдальнoc-тГ: кoнцeптyальнe та наyкoвo-мeтoдичнe забeзпeчeння. В^ник eкoнoмiчнoï науки У^ати. 201б. № 2 (31). С. 3-8.
2. ^интевич С.С., Лупак Р.Л., Ва-cилькiв Ю.В. Фopмyвання cиcтeми та cтpyктypyвання iнcтитyцiйнoгo забeзпe-чeння peалiзацiï дepжавнoï пoлiтики poз-витку i викopиcтання тpyдoвoгo пoтeнцi-алу Укpаïни. Бiзнeс Iнфopм. 2015. №7. С. б7-72.
3. 1ль1ч Л.М. Дepжавнe peгyлюван-ня взаeмoдiï pинкiв ^ат та ocвiти. Вчеш затеки Хаpкiвськoгo тституту у^ав-лтня. 2G13. Вип. 34. Т.1. С. 363-370.
4. 1лыч Л.М. Узгoджeння квалГфь кацш з ypаxyванням пoтpeб pинкy ^ат: пpoблeми та шляxи poзв'язання. Дeмoгpафiя та сощальна економта. 2G15. Вип. 3(25). С.173-184. DOI: 10.15407/dse2015.03.012
5. Камeнcька О.О., Beceла НО. ^к^^уаль^ ocнoви фopмyвання люд-cькoгo катталу в збаланcoванiй cиcтeмi пoказникiв. В^ник eкoнoмiчнoï науки У^ати. 201б. № 2 (31). С. 91.
6. Кpимoва М.О. ОцГнка KoHKypeH-тocпpoмoжнocтi мoлoдиx фаxiвцiв з eкoнoмiчнoю ocвiтoю на pинкy пpацi Укpаïни. Дeмoгpафiя та сощальна економка. 2G15. Вип. 2(24). С. 53-б4. DOI: 10.15407/DSE2015.02.053.
7. Маpтякoва О.В., Снiгoва С.М., Мyдpа О.В. Рeгyлювання взаeмoдiï pин-
-Eкoнoмiка npoмuслoвoсmi Экономика npoмышлeннoсmu
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 2 (78)
KiB ocBiTHix послуг та працi на 0CH0Bi ме-хашзму управлiння l'x якiстю. Маркетинг i менеджмент шновацт. 2013. № 3. C. 154-168.
8. Пилипенко Г.М., Пилипенко Ю.1. Суперечносп взаемодп ринкiв осв^шх послуг та пращ в Укршш. URL: http://confcontact.com/2013_04_11/21_Pily penko.htm (Дата звернення: 28.03.2017).
9. Савченко В.А. Мехашзм форму-вання державного замовлення на пщго-товку фахiвцiв i робiтникiв. Сощально-трудовiвiдносини: теорiя та практика.
2014. № 1. С. 84-89.
10. Сощальна вщповщальшсть: те-орiя i практика розвитку: Грiшнова О.А., Герасименко О.О., Колот А.М., (ред.) та ш. К.: КНЕУ, 2012. 501 с.
11. Новшова О.Ф., Гршевська С.М., Шамiлева Л.Л. Соцiальна орieнтащя еко-номiки: механiзм державного регулюван-ня. Донецьк: 1н-т економiки пром-сп, 2009. 220 с.
12. Укра'шський ринок працi: особ-ливостi розвитку та ефективнють функ-цiонyвання: Близнюк В.В., Куликов Г.Т., Петрова 1.Л. (ред.) та iн. К.: 1н-т економь ки та прогнозування НАН Украши, 2009. 368 c.
13. Чижова Л.С. Механизм взаимодействия рынков труда и образовательных услуг. Методологические подходы. Человек и труд. 2004. № 8. С. 37-40.
14. Labour market transitions of young women and men in Ukraine: E. Libanova, A. Cymbal, L. Lisogor, I. Marchenko, O. Iarosh. Retrived 01 Apr. 2017 from: http://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/— ed_emp/documents/publication/wcms_5197 47.pdf.
15. Shaulska L., Yakymova N. Formation of educational potential of sustainable development. Scientific letters of academic society of Michal Baludansky.
2015. Vol.3. №3. Pp. 140-146.
References
1. Amosha, O.I., & Shamileva, L.L. (2016). Development of labour potential of industry on principles of social responsibility: conceptual and scientifically-methodical providing. Journal of Economic Sciences of Ukraine, 2 (31), 3-8. [in Ukrainian].
2. Hrynkevych, S.S., Lupak, R.L., & Vasylkiv, Yu.V. (2015). Structuring of Institutional Securing of Implementation of the State Policy for Development and Usage of Labor Potential of Ukraine. Biznes Inform, 7, 67-72. [in Ukrainian].
3. Ilich, L.M. (2013). State regulation of interaction between of labor and education markets. Scientific notes of Kharkiv Institute of Management, Vol. 34, T. 1, 363-370.
4. Ilich, L.M. (2015). Matching skills for labour market needs: problems and solutions. Demography and social economy, Vol. 3(25), 173-184. [in Ukrainian]. DOI: 10.15407/dse2015.03.012
5. Kamenska, O.O., Vesela, N.O. (2016). Conceptual bases of formation of human capital in the balanced scorecard. Journal of Economic Sciences of Ukraine, 2 (31), 91. [in Ukrainian].
6. Krymova, M.O. (2015). Assessment of competitiveness of young specialists with economic education in ukrainian labor market. Demography and social economy, Vol. 2(24), 53-64. [in Ukrainian]. DOI: 10.15407/dse2015.03.012
7. Martiakova, O.V., Snihova, S.M., & Mudra, O.V. (2013). The regulation of educational services market and labor market interaction based on the mechanism of quality control. Marketing and management of innovations, 3, 154-168. [in Ukrainian].
8. Pylypenko, H.M., Pylypenko, Yu. I. (2013). The contradictions of interaction between educational and labour markets in Ukraine. Retrived from http://confcontact.com/2013_04_11/21_Pily penko.htm. [in Ukrainian].
9. Savchenko, V.A. (2014). Mechanism of formation state order for the specialist and workers. Social and Labour Relations: theory and practice, 1, 84-89. [in Ukrainian].
10. Hrishnova, O.A., Herasymenko, O.O., & Kolot, A.M., (Eds.) (2012). Social Responsibility: theory and practice of development. K. : KNEU. [in Ukrainian].
11. Novikova, O.F., Hrinevska, S.M., & Shamileva, L.L (2009). Social orientation of the economy: mechanism of state regulation. Donetsk: In-t ekonomiky prom-sti NAN Ukrainy [in Ukrainian].
12. Blyzniuk, V.V., Kulikov, H.T., & Petrova, I.L. (Eds.) (2009). Ukrainian labor market, features of development and efficiency of functioning. K.: In-t ekono-
miky ta prohnozuvannia NAN Ukrainy [in Ukrainian].
13. Chizhova, L.S. (2004). The mechanism of interaction between labor and educational markets. Methodological approaches. Man and work, 8, 37-40. [in Russian].
14. Libanova, E., Cymbal, A., Lisogor, L., Iarosh, O. (2016). Labour market transitions of young women and men in Ukraine Retrived from http://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/— ed_emp/documents/publication/wcms_5197 47.pdf
15. Shaulska, L., & Yakymova, N. (2015). Formation of educational potential of sustainable development. Scientific letters of academic society of Michal Baludansky, Vol. 3, 3, 140-146.
Людмила Николаевна Ильич,
канд. экон. наук, доцент Институт демографии и социальных исследований имени М.В. Птухи НАН Украины 01032, Украина, г. Киев, бульв. Тараса Шевченко, 60
E-mail: [email protected]
СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИЙ МЕХАНИЗМ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ РЫНКОВ ТРУДА И ОБРАЗОВАНИЯ
Статья посвящена проблеме гармонизации рынков труда и образования. Предложен авторский подход к построению социально-экономического механизма взаимодействия рынков труда и образования, который, в отличие от существующих, базируется на активизации социального диалога всех заинтересованных сторон в сбалансировании спроса и предложения на квалифицированную рабочую силу и направлен на обеспечение опережающего развития и обновление процесса подготовки (переподготовки), повышения квалификации кадров в соответствии с долгосрочными планами социально-экономического развития государства. Научно обоснована целесообразность функционирования социально-экономического механизма взаимодействия рынков труда и образования, который базируется на принципах системности, комплексности, достоверности, объективности, конкретности, точности, комплексности, сбалансированности, гибкости, адаптивности, динамичности, вариативности, своевременности, агломерации, непрерывности, надежности, социального партнерства, инновационного характера развития взаимодействия, учета интересов всех стейкхолдеров, правовой защищенности, деловой этики.
Ключевые слова: рынок труда, рынок образования, предложение, спрос, дисбаланс, механизм взаимодействия.
-Економжа npoMurnoeocmi Экономика промышленности
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2017, № 2 (78)
Liydmyla Ilich
PhD in Economics, Associate Professor Ptukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv 01032, Ukraina, Kyiv, 60 Taras Shevchenko Ave.
E-mail: [email protected]
SOCIO-ECONOMIC MECHANISM OF INTERACTION BETWEEN LABOUR AND EDUCATION MARKETS
The article is devoted to the problems of harmonization of labour and education markets. The author's approach to the construction of socio-economic mechanism of interaction between labour and education markets is proposed based on the intensification of the social dialogue of all the parties concerned in balancing supply and demand for skilled labour by improving the national qualifications framework. The approach aims to provide proactive development and update process training (retraining), skills development according to long-term plans for socio-economic development of the state. Socio-economic mechanism of interaction between labour and education markets is a combination of interrelated social and economic relations actors of both markets aimed at optimizing the structure of occupational and qualification training according to economic requirements, balancing of labour supply and demand for achieving sustainable economic growth.
Author scientifically substantiated the advisability of functioning of the socio-economic mechanism of interaction between labour and education markets, determined its organizational structure, goals, objectives, principles, forms and methods of cooperation between social partners, developed the directions of its improvement, and defined the methods of intensification of the social dialogue in the field of coordination of labour supply and demand.
Socio-economic mechanism of interaction between labour and education markets is based on the principles of consistency, complexity, reliability, objectivity, concreteness, accuracy, comprehensiveness, balance, flexibility, adaptability, dynamism, variability, timeliness, agglomeration, continuity, reliability, strategic orientation, social partnership, the innovative character of cooperation, legal protection, business ethics etc. The paper presents a wide spectrum of cooperation forms for the main stakeholders and institutional instruments aimed at solving quantitative and qualitative mismatches in the labour market.
Keywords: labour market, education market, supply, demand, imbalance, interaction mechanism.
OopMamu цumуeaннн:
InbÏH H.M. Coma.nbHO-eKOHOMiHHHH Ta ocBira . EKOHOMiKa npoMuenoeoemi DOI: 10.15407/econindustry2017.02.097
Ilich, L.M. (2017). Socio-economic labour and education markets. Econ. DOI: 10.15407/econindustry2017.02.097
HadiuwMa do peda^iï 29.03.2017p.
MexaHi3M B3aeMogiï phhMb npam 2017. № 2 (78). C. 97-116.
mechanism of interaction between promisl., № 2 (78), 97-116.
