CC BY
60
ОСНОВН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТА В1ДТВОРЕННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ УКРА1НИ
Бабеева O. В.
аспирантка кафедри статистики, Китський нацюнальний економ1чний университет 1мен1 Вадима Гетьмана м. Кит, Украгна
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijite/01072018/5927
ARTICLE INFO
ABSTRACT
Received: 04 May 2018 Accepted: 23 June 2018 Published: 01 July 2018
KEYWORDS
labor potential, innovative development, state regulation, labor productivity, innovative developments.
The author presents problems and perspectives for the development of the potential of labor potential in the transition from Ukraine to the innovation system. The main tendencies of the hourly rink of Ukraine are analyzed. The first tendency is to not reject the level of GDP growth, which is due to an increase in the number of dairy products. This will lead to the fact that a significant number of countries can not solve the problems encountered in the occupation, such as the high level of unemployment, disagreement, lack of access to skills, hronical gender, and unequal education. The second tendency is to mobilize the use of new people in the labor market (including in the context of maintaining employment, ensuring effective interruption from unemployment to work), which is aimed at reducing the number of people who are in the «retained» state of the bourgeoisie. The coordination of these tendencies should be able to balance and calm down, and, most of all, as well as the parameters of the inquiry and the implementation of the work in the labor market. The author defined the basic conditions for the overcoming of educational and qualification imbalances.
Citation: Бабеева O. В. (2018) Osnovni Problemy Rozvytku ta Vidtvorennya Trudovoho Potentsialu Ukrayiny. International Journal of Innovative Technologies in Economy. 6(18), Vol. 1. doi: 10.31435/rsglobal_ ijite/01072018/5927
Copyright: © 2018 Ea6ccBa O. B. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Постановка проблеми. Одним iз головних факторiв побудови конкурентоспроможно! економши та досягнення суспiльно-економiчного комфорту для кожного громадянина е трудовий потенщал держави. Однак сучасний його стан розвитку, на жаль, змушуе констатувати переважання негативних тенденщй, що проявляються у скороченш кшьюсних та руйнаци яюсних характеристик трудового потенщалу.
Перехд до шноващйно! моделi розвитку вимагае вщ укра!нського суспшьства i держави принципово нового ставлення до питання формування трудового потенщалу. Це пов'язано передуем iз реалiзацiею Угоди про асощащю мiж Свропейським союзом i Укра!ною, потребами в шноващйно-швестищйному розвитку кра!ни, розбудовi новггньо! економши для реатзацп нащональних штереив у контекст розвитку Укра!ни як демократично!, сощально! держави з розвинутою ринковою економшою.
В умовах розбудови економши шноващйного типу, ускладнення технолопчних процеив у галузях нащонально! економши, широкого застосування автоматизованого обладнання та шформащйно-комушкащйних технологш, пред'являють яюсно новi вимоги до кшьюсних та яюсних характеристик трудового потенщалу. Усе це обумовлюе необхщнють розробки вщповщних методичних положень статистичного оцiнювання iнновацiйного розвитку трудового потенщалу.
Збшьшення частки технологш тдвищуе вимоги до якостi трудового потенщалу й навичок працiвникiв, вимагае швестищй у пiдвищення кватфшаци та переквалiфiкацiю робiтникiв, у модернiзацiю системи професшно! пiдготовки, в розвиток системи навчання протягом життя. Зростання людського капiталу, пiдвищення рiвня професiйних навичок i компетенцi! працiвникiв висувають новi вимоги до продуктивностi працi на робочих мiсцях, а отже i до якостi перспективного
планування напрямiв i прюритепв економiчного розвитку в нерозривному зв'язку з потребами ринку пращ й соцiально-демографiчними показниками.
Перехщ Укра!ни до моделi розвитку, в якш основним джерелом економiчного зростання е розвиток людського капiталу, потребуе кардинального перегляду методiв i механiзмiв регулювання ринку працi для забезпечення перерозподшу зайнятостi за видами дiяльностi й секторами економiки. Вагоме значення мають не лише рiвень i якiсть пiдготовки фахiвцiв, а i !х вiдповiднiсть потребам ринку пращ, тобто збалансованють попиту та пропозищ! кадрiв.
В умовах становлення екожмчних вiдносин особливого значення набувае проблема формування та використання трудового потенщалу, оскшьки вiн справляе вагомий вплив на зростання виробництва, стабiльнiсть та конкурентоспроможнють пiдприемства, територн, регiону, економши кра!ни загалом.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Дослiдження проблем розвитку та вщтворення трудового потенцiалу Украши школи не втрачало свое! актуальност й перебувало в центрi уваги багатьох учених. Вагомий внесок у дослщження цих проблем внесли i вносять такi вiдомi науковцi, як З. Бараник, О. Бендасюк, Д. Богиня, О. Бугуцький, Б. Генкш, М. Долшнш, С.Дуда, О. Котляр, Г. Купалова, В. Лишиленко, С. Лiбанова, I. Манцуров, П. Саблук, К. Якуба та iн. Незважаючи на вагомiсть для теорп i практики отриманих результатiв, залишаються недостатньо висвггленими деякi питання.
Мета статт полягае в визначеннi основних проблем розвитку та вщтворення трудового потенщалу Укра!ни.
Виклад основного матерiалу дослщження. Конвенщя Мiжнародно! оргашзащ! працi про основш цiлi та норми сощально! полiтики №117 проголошуе, що будь-яка полпика мае спрямовуватися насамперед на досягнення добробуту й розвитку населення (Ст. 1). Основною метою планування економiчного розвитку е пщвищення життевого рiвня населення (Ст. 2), стрижневим елементом якого е забезпечення повно! та продуктивно! зайнятостi.
На завадi забезпеченню стабiльного зростання економiки сто!ть орiентацiя на традицiйнi трудомiсткi iндустрiальнi галузi характерна для Укра!ни, Значне вщставання освпньо! та науково! бази кра!ни вiд освiти й науки кра!н, що перебувають на етат V або навiть VI технолопчних укладiв, унеможливлюе швидке просування у виробнищга технологiй та iнновацiй, спроможних конкурувати на свiтовому ринку i сприяти швидкiй змiнi укладу економши.
Фактичний внесок технологiчних нововведень в економiчне зростання в Укра!ш коливаеться в дiапазонi 5-10 % [1], тодi як розвиненi кра!ни до 85-90% приросту ВВП забезпечують завдяки виробництву й експорту високотехнолопчно! продукцп, а питома вага iнновацiйно активних пiдприемств становить 60-70 % [2]. В Укра!ш (посiдае одне з чшьних мiсць у свiтi за кшькютю науковцiв) цей показник становить близько 12 %.
Незначний попит на iнноващйm розробки мае внутрштй ринок, а частка Укра!ни становить лише 0,1 % у свновому обсязi торгiвлi високотехнологiчною, наукоемною продукщею [3]. Водночас формування робочо! сили та пщвищення рiвня знань, що адаптивно реагуе на виклики високотехнолопчно! екожмки, е головною запорукою продуктивносп працi та зростання рiвня зайнятосп.
Збiльшення частки технологiй пiдвищуе вимоги до якосн трудового потенцiалу й навичок працiвникiв, вимагае iнвестицiй у пщвищення квалiфiкацi! та переквалiфiкацiю робпниюв, у модернiзацiю системи професiйно! пщготовки, в розвиток системи навчання протягом життя.
Новi вимоги до продуктивносп пращ на робочих мiсцях висувають зростання людського капiталу, пiдвищення рiвня професiйних навичок i компетенцi! пращвниюв, а отже i до якосп перспективного планування напрямiв i прюритенв економiчного розвитку в нерозривному зв'язку з потребами ринку пращ й соцiально-демографiчними показниками.
У зв'язку з перехщ Укра!ни до моделi розвитку, в якш основним джерелом економiчного зростання е розвиток людського кашталу, потребуе кардинального перегляду метсдов i механiзмiв регулювання ринку працi для забезпечення перерозподiлу зайнятостi за секторами економши та видами дiяльностi. Не лише рiвень i якiсть пщготовки фахiвцiв мають вагоме значення, а i !х вiдповiднiсть потребам ринку пращ, тобто збалансованють попиту та пропозищ! кадрiв.
Двома суперечливими тенденщями визначаеться сучасний ринок працi ^ нацiональний, i глобальний), узгодження яких дасть змогу збалансувати i кшьюсш, i, найголовнiше, якiснi показники попиту та пропозищ! робочо! сили на ринку пращ.
Перша тенденщя - невщповщшсть рiвня зростання ВВП обсягу збшьшення кiлькостi робочих мiсць. Це призводить до того, що значна кшьюсть кра!н не може виршити накопиченi проблеми у сферi зайнятосп, таю як високий рiвень безроботя, неповна зайнятiсть, недовикористання професiйних навичок, хрошчна гендерна й вiкова нерiвнiсть тощо.
Друга тенденцiя - зростання потреби в залученш нових людей до ринку пращ (у т.ч. в контексн збереження зайнятостi, забезпечення ефективного переходу вiд безробiття до роботи), що спрямована на зменшення кiлькостi осiб i сiмей, яю перебувають на «утриманнi» держави або мунщипалггепв.
Усвщомлення того, що швестици в людський каштал е найбiльш ефективними стае рисою соцiально-економiчноï стратегiï розвитку. Прискорення темтв модернiзацiï виробництва пришвидшуе застарiвання отриманих квалiфiкацiй, навичок i знань, вимагаючи ïx постiйного оновлення задля забезпечення якомога довшого перебування особи в лавах робочоï сили (це означае, зокрема, переорiентацiю на старших i малоквалiфiкованиx працiвникiв). Демографiчнi прогнози також дають пiдстави перейматися належним управлшням наявним людським капiталом, адже якщо не вкладати ресурси в його розвиток, вш вичерпаеться швидше, за природш багатства [4].
Традицiйно високим залишаеться в Украша рiвень освгти громадян, достойною е пiдготовкою кадрiв, незважаючи на те, що середнш вiк працiвникiв сфери матерiального виробництва в Украш становить 55 роюв, з них частка робiтникiв високо1' квалiфiкацiï не перевищуе 10 % (у США - 43 %, в Шмеччиш - 56 %) [5].
Отже, вщбуваеться експлаутащя трудового потенщалу Украши, створеного здебшьшого ще за радянських часiв, а тдготовка кадрiв зазнала значно1' трансформацiï (йдеться про негативний вплив скорочення швестицшних кошпв, що видiляються на професшну пiдготовку (перепiдготовку) або на стимулювання нового працевлаштування).
Перепiдготовку (пiдвищення квалiфiкацiï) працiвники в Украïнi проходять в середньому раз на 13-15 роюв (у розвине них крашах - раз на 3-5 роюв) [6], i за умови збереження зазначених тенденцш у 2020 р. потреба нащонального ринку працi у квалiфiкованиx кадрах задовольнятиметься лише на 32-35% [6].
Водночас неузгоджешсть ринку освпшх послуг i ринку працi призводить до того, що шдготовлеш фаxiвцi залишаються недо(не)затребуваними. Виникае феномен «надлишково1' освГти», коли працiвники з високою формальною пiдготовкою виконують малоквалiфiкованi роботи, що свщчить або про низьку якiсть освiти, або про неращональне використання працi. Це призводить до того, що незатребуваш на впчизняному ринку працi фаxiвцi заповнюють ваканси, пропонованi iноземними державами. Як наслщок, Украша стае постачальником людських ресуршв.
У проблемi освiтньо-квалiфiкацiйного дисбалансу е чотири зацiкавленi сторони, мiж якими майже не вiдбуваеться системно!' взаемодп: органи державного управлiння, система вищо1' та професiйноï освiти, роботодавцi i пращвники (потенцiйнi працiвники). Зусиллями лише однiеï зi сторiн розв'язати проблему створення продуктивних робочих мiсць i насичення ix працiвниками вiдповiдноï квалiфiкацiï неможливо.
Отже, вiдсутнiсть цiлiсноï стратеги розвитку нацiональноï економiки, побудованоï на принципах гiдноï працi й технолопчного переобладнання, унеможливлюе адекватну вiдповiдь на виклики ринку пращ й подолання освiтньо-квалiфiкацiйного дисбалансу, для якого необхщними е таю умови:
• ефективне державне управлшня ринком працi як невщ'емний складник сощально-економiчноï политики;
• мiцний зв'язок мiж системою освгти (зокрема, професiйно-теxнiчноï) та ринком пращ (у т. ч. проактивна участь роботодавщв у формуваннi статистичноï бази для прогнозiв розвитку людського потенщалу, визначенш напрямiв пiдготовки фаxiвцiв навчальними закладами та пiдвищеннi квалiфiкацiï працiвникiв);
• наявнiсть системних прогнозiв щодо потреби в робочiй сит, заснованих на прiоритетаx розвитку економши, аналiзi демографiчниx i мiграцiйниx процешв;
• запровадження системи освiти протягом життя, що дае змогу зменшити розрив мiж вимогами високотеxнологiчноï економши та спецiальними компетентностями працiвникiв середнього i старшого в^;
• розвиток науки, технологи та високопродуктивних наукоемних галузей економiки, вiдповiдно до потреб яких здшснюеться пiдготовка вищими навчальними закладами;
• активна профорiентацiйна дiяльнiсть мiсцевиx органiв влади, закладiв освгти i роботодавцiв;
• особиста вщповщальшсть працiвникiв за власне професiйне зростання.
Основним чинником, який зумовлюе диспропорцл на ринку працi, е цикшчнють розвитку ринковоï економiки та, вщповщно, коливання сукупних попиту i пропозицл робочоï сили. Масова мiжпрофесiйна мобшьшсть розглядаеться як неминучий наслiдок структурних зрушень у сучаснiй економiцi, який мае, скорше, позитивний характер, даючи змогу бшьш ефективно балансувати юльюсш показники попиту та пропозиц^ робочих мюць (штучне гальмування цих проце^в загрожуе зростанням безробiття).
Проте не лише надмiрна «зарегульованiсть» сфери зайнятосп, а й вiдмова вГд належного управлiння нею призводить до значних структурних перекошв на ринку пращ, подолання яких можливе лише завдяки втручанню з боку держави, яка е головним учасником вщносин щодо:
• створення стратепчних прогнозГв стосовно кадрових (освiтньо-квалiфiкацiйниx) потреб ринку пращ вщповщно до цшей економiчноï полпики на пiдставi соцiально-демографiчного аналiзу й даних щодо регюнального розвитку;
• визначення прюритетних напрям1в пiдготовки фахiвцiв зпдно з потребами нащонально! та репональних економiк;
• постшно! модершзаци освгтнього простору (зокрема, технiчного оснащення закладiв освiти), оновлення iнформацiйно-методичних матерiалiв, забезпечення умов для пiдвищення квалiфiкащ! викладацького складу тощо.
Саме уповноваженi органи влади мають необхiднi й достатш органiзацiйнi ресурси та повноваження щодо налагодження коопераци мiж усiма сощальними партнерами для розроблення й реатзаци полiтики зайнятостi, засновано! на врахуванш не лише кiлькiсних, а i якiсних потреб ринку працi, у т.ч. вимог до професшного складу пращвниюв та рiвня !х шдготовленосп. Проте, незважаючи на схвалення Стратеги шновацшного розвитку Укра!ни на 2010-2020 роки в умовах глобалiзацiйних виклиюв, держава не мае комплексного тдходу до прогнозування потреб виробничо! та невиробничо! сфер у квалiфiкованих спещалютах i робiтниках з урахуванням структури нащонально! економiки.
Вiдсутнiсть достовiрно! статистики щодо реального сшввщношення попиту i пропозици кадрiв на ринку пращ Украши е одшею з найбшьш серйозних проблем . Вiдчуваеться й гостра нестача даних стосовно квалiфiкацiйного складу працiвникiв та його вщповщносп отриманiй ними освiтi. Згiдно з даними мониторингового дослiдження 1нституту сощологи НАН Укра!ни «Укра'нське суспшьство» лише 54,7 % опитаних працюють за спещальнютю (32 % - ш, а решта вагаються з вщповщдю), а 30 % респондентiв вважають, що поточна робота вiдповiдае 1'х освiтньо-професiйному рiвню [3].
З-помiж недолшв державного управлiння сферою зайнятостi, як усталилися за останнi двадцять роюв, вартi особливо! уваги такi:
• недотримання вимог чинного законодавства та несистемний шдхщ до нормативного забезпечення дiяльностi ринку пращ;
• вщсутнють мiжвiдомчо! взаемодп з питань забезпечення зайнятосп населення, орiентацiя на подолання безробiття, а не на запровадження механiзмiв забезпечення гiдно! та продуктивно! зайнятосп;
• нестача достовiрних вщомостей щодо стану i перспектив розвитку ринку пращ, !х вiдiрванiсть вщ даних стосовно iнших аспектiв соцiально-економiчного розвитку.
Сукупнiсть наведених проблем унеможливлюе ефективне регулювання дiяльностi ринку пращ, а отже, блокуе розвиток людського потенщалу й економiчне зростання.
Вдосконалення ситуаци на ринку працi передбачае не стшьки «ручне управлшня» пол^икою зайнятостi населення у вiдривi вщ iнших аспектiв соцiально-економiчного розвитку, скшьки створення едино! стратеги дiй низки партнерiв, з-помiж яких такi:
• Мшютерство економiчного розвитку i торгiвлi Укра!ни(Мiнекономрозвитку) - центральний орган виконавчо! влади, що вiдповiдае за економiчне прогнозування, формування полiтики державного замовлення, вироблення методологи збору та опрацювання статистично! iнформацi!;
• Мiнiстерство осв^и i науки (МОН) - центральний орган виконавчо! влади, вщповщальний за здшснення полiтики у сферi тдготовки кадрiв для економiки Укра!ни;
• Мшютерство сощально! политики (Мiнсоцполiтики) - головний орган у ^CT^i центральних органiв виконавчо! влади з формування та забезпечення реалiзацi! державно! пол^ики у сферах зайнятостi, трудових вщносин та пiдвiдомча Мiнiстерству Державна служба зайнятостц
• державнi замовники в особi галузевих мiнiстерств i вщомств, зокрема Мiнiстерство регiонального розвитку, бущвництва та житловокомунального господарства Укра!ни (Мшрегюнбуд), Мiнiстерство охорони здоров'я Укра!ни (МОЗ), Мшютерство внутршшх справ (МВС), Мшютерство аграрно! полiтики та продовольства (Мшагропол^ики) тощо;
• представницькi органи роботодавщв , якi представляють iнтереси замовниюв недержавного сектору.
З огляду на необхiднiсть мiжвiдомчо! взаемодп у сферi регулювання ринку пращ Указом Президента вщ 3 серпня 1999 р. Nо 958/99 були затверджеш Основнi напрями розвитку трудового потенщалу в Укра!ш на перюд до 2010 року. Вони стали тдгрунтям довгостроково! програми розвитку трудового потенщалу, спрямовано! на модершзащю сфери зайнятостi вiдповiдно до потреб структурно! перебудови господарського комплексу кра!ни та розбудови сощально орiентовано! економши. Передбачалося, що Указ Nо 958/99 стане основою для розроблення науково обгрунтованого бачення розвитку трудового потенщалу, яке, своею чергою, стане основою практичних дш, спрямованих на кардинальне полшшення ситуаци у цiй сферк забезпечення належних умов для повнощнного вiдтворення трудового потенцiалу та професшно-штелектуального розвитку; створення можливостей для його продуктивного використання завдяки вщповщному економiчному пiдгрунтю; збалансований регiональний розвиток; упровадження системи стимутв до працi; забезпечення належних умов пращ й життя, а також реалiзацiя сощальних гарантш зайнятого i незайнятого населення в умовах формування ринкових вiдносин.
На даний час особливо гострою е проблема невщповщносп наявного трудового потенщалу сучасним вимогам економiчного i сощального розвитку кра!ни, що зумовлюе необхщнють вжиття
державою системних заходiв для шдтримання, вщновлення i розвитку трудового потенщалу в умовах фшансово! кризи та на еташ стабшзаци економiки.
Оптимальний варiант ефективного розв'язання проблеми полягае у концентраци зусиль центральних та мiсцевих оргашв виконавчо! влади, iнших сторiн сощального дiалогу i3 залученням коштiв державного та мюцевих бюджетiв, iнших джерел на здшсненш заходiв, пов'язаних з:визначенням стратегiчних прiоритетiв розвитку трудового потенщалу, створенням органiзацiйно-правових та соцiально-економiчних умов для комплексного повнощнного формування трудового потенщалу, полшшенням якостi трудового потенщалу та шдвищенням ефективностi його використання.
Збереження i розвиток трудового потенщалу передбачаеться забезпечити шляхом: полшшення демографiчних характеристик трудового потенцiалу, зниження рiвня смертностi та збiльшення тривалостi життя населення, зменшення впливу трудово! м^аци працездатного населення за кордон на розвиток трудового потенщалу.
Особливу увагу необхщно звернути на удосконалення системи оплати та нормування працi та стабшзащю зайнятостi населення в умовах фшансово! кризи; впровадження мiжнародних стандарт щодо умов та охорони пращ на виробництвц проведення монiторингу розвитку трудового потенщалу на коротко-, середньо- i довгострокову перспективу; удосконалення трудового законодавства; шдвищення ролi сощального дiалогу у формуванш державно! полiтики та забезпечення реалiзацiï принципiв рiвноправностi його учасниюв.
Важливим аспектом розвитку трудового потенщалу е шдвищення економiчноï активност населення, посилення мотивацiï населення до укладення трудових договорiв, сприяння продуктивнш зайнятостi населення з орiентацiею на шновацшну модель розвитку виробництва, тдтримки пiдприемницькоï iнiцiативи громадян i розвитку малого та середнього шдприемництва, самостiйноï зайнятостi населення.
Вивчаючи i усвщомлюючи проблеми соцiальноï сфери Украши на шляху до майбутнього можна зробити висновок, що динамiчний розвиток краши повинен орiентуватися на соцiалiзацiю економiчноï системи з найповнiшим урахуванням потреб, штерешв населення, його стимулiв до продуктивно!' трудово!' дiяльностi з метою реалiзацiï власного трудового потенцiалу, всебiчного розвитку, одержання гiдноï винагороди за результати пращ.
Прюритетнють вирiшення сощальних завдань логiчно випливае з об'ективноï необхiдностi створення умов для динамiчного, збалансованого соцiально-економiчного розвитку регiонiв Украши, ïx оптимальноï iнтеграцiï до свiтового економiчного простору, який висувае новi вимоги до процесу вiдтворення населення, формування сощально-трудових вiдносин, розвитку вшх сфер життезабезпечення населення та його основноï складовоï - робочоï сили.
Висновки. Таким чином, подолання освiтньо-квалiфiкацiйного дисбалансу е не стiльки питанням шдвищення ефективносп функцiонування ринку пращ як такого, скшьки наочним вщображенням широкого кола проблем, що накопичилися у сферi управлiння розвитком людського капiталу. ïx вирiшення можливе лише за умов системного визначення стратепчних щлей i завдань розвитку держави з урахуванням принцишв гiдноï пращ, прюритеив промислово-економiчноï, соцiальноï, демографiчноï, освiтньоï та науковоï полiтики.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бурлака В. Прюритети iннoвацiйнoгo рoзвитку в украïнcькiй екoнoмiцi / В. Бурлака// Журнал ТПП Укрш-ни. - 2010. - № 12 (199)
2. Бутшк-Оверський O. Б.Прoблеми стимулювання наукoвo-дocлiднoï та iннoвацiйнoï дiяльнocтi / O. Б. Бут-шк-0верський // Наука Наука та наукoзнавcтвo. - 2011. - No 1. - C. 19-25.
3. Бурлака В. Прюритети iннoвацiйнoгo рoзвитку в украшськш екoнoмiцi / В. Бурлака // Журнал ТПП Украь ни «Д^вий Вюник». - 2010. -№ 12 (199)
4. Вoрначев А^ль прoфеciйниx cтандартiв у cтвoреннi кoнcтруктивниx меxанiзмiв взаемoдiï сфери працi й сфери ocвiти у Великoбританiï / А. Вoрначев // Мoдернiзацiя прoфеciйнoï ocвiти i навчання: прoблеми, штуки i перспективи: зб. наук. пр. / редтол. : В. O. Радкевич та iн. - К. : 1нститут прoфеciйнo-теxнiчнoï ocвiти НАПН Украши, 2012. - Вип. 2. - 220 с.
5. ^валь Н. О.Сучасний стан прoфеciйнoï пвдготовки трудoвиx реcурciв / Н. O. ^валь // Вicник СумДУ -2009. - No 1. - C. 161-168.
6. Теoретичнi та прикладш засади iнвеcтицiйнo-iннoвацiйнoгo рoзвитку екoнoмiки та ринку працi в Укршш : мoнoграфiя / наук. ред. В. Г.Федoренкo.- К. : 1ПК ДСЗУ 2007. - 317 с.
