CC BY
70
ФУНКЦП СУБ'еКТШ АГРОЫЗНЕСУ В ДОТРИМАНН1 КАДРОВО1 СКЛАДОВО1 СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ
Антошкш В. К. к.е.н.
Украгна, Бердянськ, Бердянський университет менеджменту i б1знесу DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijite/01072018/5926
ARTICLE INFO ABSTRACT
Received: 12 May 2018 The article highlights the substantiation of the functions of the subjects of
Accepted: 20 June 2018 agribusiness as components of the socioeconomic security of enterprises in the
Published: 01 July 2018 system of personnel potential formation. The analysis of the current situation at
- the enterprises of agricultural production, outlines the problems of preparation of
KEYWORDS skilled personnel and gives grounds for defining a list of tasks for the functional
observance of personnel security. The emphasis is on the need to strengthen the agrarian sphere, personnel, role of training employees in enterprises in the process of their work.
socio-economic security, agribusiness.
Citation: Antoshkin V. K. (2018) Functions of Subjects of Agriculture to Comply with the Personal Professional Social and Economic Safety. International Journal of Innovative Technologies in Economy. 6(18), Vol. 1. doi: 10.31435/rsglobal_ijite/01072018/5926
Copyright: © 2018 Antoshkin V. K. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Перед кра!ною з розвиненою ринковою економшою сто!ть завдання формування науково-техшчного потенщалу (НТП), адекватного викликам свтового технолопчного розвитку, на основi якого вона в змозi забезпечити тдвищення якост життя населення, нащональну безпеку i висою темпи економiчного зростання.
Одним iз механiзмiв досягнення таких цшей е розвиток неперервно! осв^и. Його безперечною перевагою е те, що така освгга робить бшьш продуктивною працю кожно! людини; висококвалiфiкованi кадри мають шдвищеш здiбностi до сприйняття i використання на практищ нових наукових щей, техшчних засобiв i методiв виробництва i управлiння, тобто вони не тшьки працюють бiльш продуктивно, з застосуванням бiльш складних засобiв пращ, але й краще розпоряджуеться ресурсами.
Таким чином, неперервна освга в аграрий сферi нацiонального виробництва виступае як необхiдний елемент, як один iз факторiв прискорення НТП i пiдвищення суспшьно! продуктивностi працi, формування економiки знань кра!н свiту. 1ншими словами, вигоди вiд неперервного навчання очевиднi. Разом з тим в Укра!ш розвиток системи професiйного навчання персоналу на виробницта мае сво! суттевi особливостi у порiвняннi з розвиненою ринковою економшою. Так, спад обсяпв ВВП у 1990-2012 рр., зростання прихованого та вiдкритого безроботя в Укра!ш негативно вплинули на яюсть трудового потенцiалу. Чисельнiсть пращвниюв, якi були навченi новим профешям в 2013 р. (196,9 тис.), скоротилася на 120,1 тис. оаб в порiвняннi iз 2005 р. (317,0 тис. оаб), або майже 1,6 раза [1, С. 71].
Результати дослщження. Важливим напрямом подолання дефiциту кадрiв та пiдвищення професшного рiвня працiвникiв е навчання персоналу на виробництва Даний напрям тдготовки кадрiв на виробництвi необхiдно удосконалювати у зв'язку iз впровадженням у виробництво нових технологш i оргашзаци працi. Водночас у кра!нах з розвиненою ринковою економшою професiйним навчанням щороку охоплюеться бiльшiсть працюючих.
Ситуащя з професiйним навчання персоналу на виробницта стала однiею з причин того, що Укра!на в 2007-2013 рр. так гостро вщчула на собi наслiдки свггово! фшансово! та економiчно! кризи та вiйськових дш на Сходi нашо! держави, внаслщок чого продовжувалось використання застаршо!
техшки i технолопчно1 бази на втизняних шдприемствах, гальмувався розвиток нащонально1 шноващйно1 системи.
Зазначена криза також негативно вплинула на розвиток системи професшно-техшчних закладiв освгти.
На агропiдприeмствах, якi традицшно залучають працiвникiв високого квалiфiкацiйного рiвня, фахiвцi пiдвищували квалiфiкацieю переважно в навчальних закладах рiзних типiв.
В Укра1ш iснуe цiлий ряд обмежувальних факторiв для здiйснення професiйного неперервного навчання, якi витiкають iз нишшньо! фшансово1 та економiчноl кризи, так i недосконалостi механiзмiв впровадження навчання. До них слщ вiднести:
• вщсутнють передумов для професiйного навчання, маючи на увазi незначнi темпи шновацшних впроваджень в сферу економiчноl дiяльностi;
• низька орieнтацiя краши на пiдвищення наукомiсткостi економiки;
• низью темпи розвитку високотехнологiчних вцщв економiчноl дiяльностi не забезпечили шновацшний розвиток економiки.
Це пояснюеться вщсутшстю належно! навчадьно-техшчно1 бази для оргашзаци безперервного неперервного навчання (iнститути шслядипломно1 освiти, навчальнi центри, курси перешдготовки i пiдвищення квалiфiкащl, профтехучилища, коледжi i технiкуми) та И застаршстю.
Безперервна освiта (професiйна освiта протягом всього життя) в Укршш мае охоплювати: формування в громадян потреби в знаннях, самоосв^и, професiйному розвитку з урахуванням попиту ринку пращ в робочш сит; забезпечення послщовносп, наступностi навчання, де кожний наступний ступiнь освiти е продовженням попереднього; оптимальний зв'язок, професшно-техшчно1 та вищо1 освiти [2, С. 22].
Неналежна увага з боку держави щодо розвитку системи безперервного навчання, практична вщсутнють фшансово1 пiдтримки цього навчання стримуе розвиток даного процесу, незважаючи на прийнятi «Рекомендаци щодо професшного навчання в сiльському господарствЬ» № 101 [3].
Сшьськогосподарсью пiдприемства здшснюють неперервне навчання, як правило, за власш кошти, що не стимулюе роботодавцiв i доросле зайняте населення навчатись впродовж життя.
Бшьшють великих агрокомпанш в Укра1ш готовi швестувати або в переквалiфiкацiю працiвникiв, або в !х навчання. Зокрема, при оргашзаци будь-яко1 шформащйно1 дiяльностi на сшьгоспшдприемсга, розробки та управлiння шфраструктурою мережi, оргашзаци шформащйно1 безпеки, розробки та встановлення програмного забезпечення для ПК i мобiльних пристро1в, реалiзацil штеграци 1С з апаратно-програмними комплексами, техшчного супроводу 1С в процес експлуатаци. Крiм того, постiйне оновлення програмного забезпечення, поява нових програм i обладнання вимагае постiйного шдвищення квалiфiкащl в сферi 1Т, тому оргашзащя спiвпрацi з фахiвцями 1Т сфери е одним з виршень питань налагодження, консультування та вибору програмного забезпечення.
Також, науковий i техшчний прогрес дозволяе сьогоднi широко застосовувати в землеробсти сучаснi технологи шд час планування i використання агротехнологш. Сьогоднi вже досить широко використовують бортовi комп'ютернi системи, GPS-приймачi, засоби дистанцiйного зондування, геоiнформацiйнi системи. Системи точного землеробства набувають все бшьшого застосування. Технологil точного землеробства спрямоваш на пiдвищення продуктивностi, зменшення собiвартостi продукцil i збереження навколишнього середовища.
Поряд з тим, кадрове питання залишаеться актуальним для бшьшосп агровиробникiв на тлi трудово1 м^ацп. Дефiцит фахiвцiв i робiтникiв особливо гостро вщчувають роботодавцi аграрно1 сфери Украши. Зокрема вiдзначаеться серед таких факторiв значний вiдтiк кадрiв «на заробгтки» до Польщi, небажання отримувати офiцiйну зарплату через можливiсть втратити державш субсидil, небажання працювати в сел^ де вiдсутня надежна шфраструктура тощо. Загальновiдомо, що утримувати кадри можна конкурентною та прозорою заробгтною платою (працiвник повинен розумiти скшьки i за що вiн отримуе: подвшний розмiр за понаднормову роботу, доплата за шчш години, премдавання) i соцiадьним пакетом (доставка на роботу, харчування, медичне страхування). Обов'язкова умова — наявшсть можливостей для професшного зростання i бонуси за результатами роботи.
За даними Державно1 служби зайнятостi, квадiфiкованi робiтники сшьського господарства займають всього 1% в загальнш структурi зайнятого населення за професшними групами, при цьому у агровиробниюв зростае попит на кадри. Найбшьш затребуванi професil в агросферi зображенi у табл. 1.
Крiм того, е специфiчна ментадьнiсть окремих прошаркiв населення вiдносного того, що отриманого диплому у ПТНЗ або у ЗВО достатньо для того, щоб забезпечити себе роботою i пдним заробiтком на все життя, а також низька участь роботодавщв у формуванш навчання за профешями та спецiадьностями отримують формування нового типу професшного ринку пращ.
Щ питання набувають особливо1 актуадьностi у зв'язку iз вступом Укра1ни до зони вшьно1 торгiвлi. На шдприемствах аграрное' сфери з'являеться вимога щодо шдвищення якосп сiльськогосподарськоl продукцil, що вимагае зростання професiйно-квалiфiкацiйного рiвня працюючих, i як наслiдок, посилення дисбалансу мiж професiйно-квадiфiкацiйним рiвнем громадян та вимогами роботодавщв до робочо1 сили.
Табл. 1 - Найбшьш затребуваш професи в аграрнш сферi Украши [4]
№ з/п Назва професн Кiлькiсть ваканс1й, од.
1. Робггник з обслуговування сшьськогосподарського виробництва 8257
2. Робггник на л1сокультурних (люогосподарських) роботах 3533
3. Робгтник фермерського господарства 2274
4. Виноградар 1780
5. Л1соруб 1657
6. Рибалка прибережного лову 1636
7. Овоч1вник 1354
8. Тваринник 1227
9. Озеленювач 1199
10. Робггаик з догляду за тваринами 1041
11. Робггаик зеленого буд1вництва 771
12. Плодоовоч1вник 754
13. Птах1вник 747
14. Дояр 718
15. Оператор машинного дошня 682
За дослщженнями науковцiв, спiвробiтництво пiдприeмств з багатьма навчальними закладами згортаеться, тому що бiзнес перестае вiрити в юнуючу систему професшно1 освiти, котра не готова до ефективного сшвроб^ництва, оскшьки не створюе для бiзнесу iнституцiональне середовище i не шукае нових форм взаемоди з ним. Роботодавщ слабо впливають на формування критерпв якостi пiдготовки фахiвцiв. Саме цьому з точки зору бiзнесу традицшна освiта неефективна [2].
Основш невирiшенi питання, якi заважають тдняти рiвень спiвробiтництва мiж роботодавцями i освiтнiми закладами у навчаннi кадрiв за професiями i спецiальностями, впливати на 1х оптимальнiсть i вщповщшсть потребам професiйного ринку працi, полягають в наступному:
• занепад системи стажування (виробничо! практики) учнiв та студенев на пiдприемствах i необхщнють И вiдновлення. Причому, ефективнiсть вщ цих заходiв буде значущою, якщо виробничою практикою охоплюватимуться як студенти, як навчаються за кошти держбюджету, так i за власнi кошти та кошти юридичних осiб;
• вщсутне розумiння необхiдностi спшьно1 учасп мiж роботодавцями i освiтнiми закладами в ощнщ освiтнiх програм i навчально-методичного забезпечення;
• вiдсутня практика представництва навчальних закладiв в робот комiсiй у прийомi працiвникiв на роботу на шдприемствах;
• важливе значення для пiдвищення спiвпрацi мали б заходи фшансово! пiдтримки як навчальних закладiв, так i тдприемств з професiйного навчання персоналу. Зокрема, зараз потрiбно бiльш гостро поставити питання перед вщповщними центральними органами виконавчо! влади про доцiльнiсть шдтримки агропiдприемств, якi спiвпрацюють з навчальними закладами. Крiм того, назрiла необхщшсть пiдняти питання про доцiльнiсть надання суб'ектами господарювання стипендiй для студенев, яю активно спiвпрацюють з шдприемствами i в яких роботодавцi мають зацiкавленiсть.
Для пiдвищення вiдповiдальностi роботодавщв за професiйний розвиток працiвникiв потрiбно:
• покласти контроль за яюстю продукци (товарiв, робiт, послуг);
• через сертифшащю вие1 продукци; розроблення механiзму, що визначатиме санкци для сшьгоспшдприемств, якi виготовлятимуть продукцiю низько! якостi, та надання певних преференцш тим пiдприемствам, якiсть продукци яких вщповщае кращим свiтовим стандартам;
• на законодавчому рiвнi встановити норми, вщповщно до яких кожен пращвник мае пiдвищувати квалiфiкацiю не рщше одно разу на 5 роюв.
Назрiла необхiднiсть посилення ролi навчання пращвниюв на пiдприемствах в процес !х трудово1 дiяльностi.
Основнi проблеми, якi зараз заважають пiдвищити дiевiсть професiйного навчання на пiдприемствах в процес трудово1 дiяльностi працiвникiв, таю:
• не в повнш мiрi виршеш питання щодо законодавчо1 бази вщтворення квалiфiкованоl робочо1 сили пiдприемств, установ i органiзацiй, яка б вщповщала потребам професiйного ринку працi.
• незащкавлешсть роботодавцiв вкладати кошти у професшне навчання працiвникiв на шдприемствах через те, що не працюе мехашзм його заохочення у вигщщ зменшення податкiв на професiйне навчання пращвниюв за кошти оргашзаци;
• не виршеш питання щодо застосування певних санкцш для працiвникiв, яю навчались за кошти пiдприемств i не вiдпрацьовували певний термiн часу на даному шдприемсга пiсля заюнчення
навчання, що призводить до неефективних витрат суб'екпв господарювання на навчання i зниження якюно1 структури працiвникiв;
• обмежений вщсоток вiдрахувань вiд фонду оплати пращ, що спрямовусться на професшне навчання персоналу пiдприeмств;
• укладання отримання лiцензiй на навчання на професи i спецiальностi, що е профiльним i надзвичайно необхiдним для тдприемства;
• вiдсутнiсть ефективно1 системи ощнки якостi пiдготовки кадрiв на шституцшному рiвнi. Це питання надзвичайно актуальне, оскiльки iснуюча система ощнки навчання пращвниюв, коли персонал навчального закладу, викладачi чи майстри виробничого навчання, яю здiйснюють процес навчання, самi ж i оцiнюють його яюсть, занадто застарiла. Тому зараз без ефективно1 системи оцiнки якост пiдготовки кадрiв складно вирiшувати питання шдвищення ефективност професiйного навчання кадрiв у навчальних закладах або професшного навчання персоналу на шдприемствах.
В сучасних умовах на переднш план виходять проблеми, пов'язанi з встановленням вiдповiдностi мiж розвитком виробництва та послуг i вимогами роботодавщв до якосп робочо1 сили; модершзащею системи вищо1 i професiйноï освiти; забезпеченням ix взаемозв'язку з розвитком професiйного ринку працi; узгодженiстю мiж системами квалiфiкацiй професiйно-теxнiчноï, вищоï та шслядипломно].' освiти; розробкою професiйниx стандартiв, удосконаленням державних освiтнix стандартiв, приведенням ix у вiдповiднiсть до мiжнародниx вимог.
При цьому основними структурними компонентами кадрово].' безпеки на пiдприемстваx агросфери, що сприяе бшьш чiткому уявленню ïï соцiально-економiчноï природи, е таю складов^ безпека життедiяльностi, соцiально-мотивацiйна безпека, професшна безпека, антиконфлiктна безпека та штелектуальна безпека.
Висновки. Виконуючи функци суб'ектiв агробiзнесу у забезпеченнi кадровоï безпеки, пiдприемствам аграрноï сфери в якосп завдань слщ виокремити наступне:
• забезпечення економiчноï ефективностi господарськоï дiяльностi, фiнансовоï стабiльностi та фiнансовоï незалежностi;
• захист працiвникiв, ïx капiталу, майна, законних прав та комерцшних iнтересiв вiд протиправних посягань з боку конкурента;
• збiр та аналiз iнформацiï для опрацювання ефективних й дiевиx управлiнськиx ршень з питань стратеги i тактики розвитку системи економiчноï безпеки тдприемства;
• забезпечення високоï конкурентоспроможностi продукци, товарiв та послуг на основi ефективного менеджменту та маркетингу;
• збiр, аналiз та ощнка iнформацiï про партнерiв, конкурентiв, ктенпв, iншиx фiзичниx та юридичних ошб, з метою прийняття превентивних заxодiв i попередження реальних та можливих погроз економiчнiй безпецi;
• забезпечення збереження матерiальниx цiнностей, грошових кош^в та вiдомостей, якi становлять комерцшну, банкiвську та iншу таемницю, що охороняеться законом;
• органiзацiя навчання пращвниюв та контролю щодо дотримання ними вщповщних вимог, норм та правил, спрямованих на забезпечення економiчноï безпеки;
• розробка iнструкцiï про допуск пращвниюв до роботи з документами, що мютять комерцiйну, банювську чи iншу таемницю, органiзацiя ведення закритого дiловодства;
• iншi завдання, спрямоваш на забезпечення економiчноï безпеки аграрного тдприемства та його стшкий конкурентоспроможний розвиток [5].
Отже, питання кадровоï безпеки визначають ступiнь захищеносп пiдприемства, галузей та нацiонального господарства загалом за професшними, iнтелектуальними, соцiально-економiчними, культурними i iншими параметрами персоналу, шших економiчниx ресурсiв. Вони характеризують ступiнь розвитку i вiдтворення штелектуального потенцiалу за рiвнями економiчноï системи, закладають засади для визначення напрямiв його поступального розвитку.
Л1ТЕРАТУРА
1. Праця Украши у 2013 р.: / Статистичний зб1рник / Державна служба статистики Украши. - К.: 2014. - 333 с.
2. Сощально-економ1чш проблеми формування та використання людського кап1талу в Украïнi [Монограф1я]. За редакц1ею Т.М. К1р'ян / Мшютерство прац1 та соцiальноï полтики Украïни, НД1 прац1 i зайнятосп населення. - К.: „Сощнформ", 2010 р. - 395 с., С. 36-101.
3. «Рекомендащя щодо професшного навчання в сшьському господарста № 101 [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/993_172
4. Змша професи в АПК: як знайти для себе нов1 можливост1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https:// nv.ua/ukr/ukraine/start-with-mhp/zmina-profesiji-v-apk-jak-znajti-dlja-sebe-novi-mozhlivosti-2450212.html
5. Мармуль Л.О. Системне управлшня економiчною безпекою аграрних пiдприемств з урахуванням корпоративних чинникiв органiзацiï дiяльностi [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.pdaa. edu.ua/sites/default/files/nppdaa/10/9.pdf
