CC BY
22
ОЕСР»). Теоргя i методика управлгння освгтою 2011. № 7. URL: http://ar hive.nuv.gov.ua/e-joumals/ttmuo/2011_7/3.pdf.
12. Харазiшвiлi Ю.М. Свило та тшь економiки Украши: резе-рви зростання та модершзаци. Економта Украгни. 2017. № 4(665). С. 22-45.
13. ХаразшвЫ Ю.М., Ляшенко В.1. Стратегiя сталого роз-витку з позицт економiчног безпеки. Мiжнародна наукова конфере-нцiя «Сучасна шформатика: проблеми, досягнення та перспективи розвитку», присвячена 60-рiччю заснування 1нституту юбернетики iM. В.М. Глушкова НАН Украши. 2017. URL: http://en.calameo.com/ read/0031683 724703e37cfd96.
14. Харазiшвiлi Ю.М., Шевченко А.1. Концепцiя модершзаци сталого розвитку залiзничного транспорту з позицiй економiчноl безпеки. Бантвська справа. 2017. № 2(143). С. 27-43.
15. Харазшвш Ю.М., Дронь B.C. Адаптивний тдхщ до ви-значення стратегiчних орieнтирiв економiчноl безпеки Украши. Економта Украгни. 2014. №5. С. 28-45.
Надшшла до редакцП 15.11.2017 р.
О.А. Гршнова, д.е.н.
ОСВ1ТА В СУЧАСНОМУ СВ1Т1: ЗМ1НА КОНЦЕПЦП В1ДПОВ1ДНО ДО ВИМОГ НОВГГНЬОГО РИНКУ ПРАЦ1
З урахуванням бурхливих економiчних, соцiальних i полпич-них процесiв, що вiдбуваються ниш в Укра1ш, зачiпаючи найваж-ливiшi iнтереси всього li населення, особливо актуальними стають тези про те, що ^m^ieM обrрунтованостi полiтики держави взагат та соцiально-економiчноl полiтики зокрема e ll вiдповiднiсть цивь лiзацiйному прогресу, його основним тенденцiям, а ефектившсть полiтики визначаеться ступенем реатзацп таких тенденцiй, якi стають все с^мюшими i складнiшими. 1нформатизащя, штелектуал> зацiя та глобалiзацiя, що охопили вс сфери життя людей у розвине-них крашах, кардинально змшюють соцiально-економiчний розви-ток свпу, держав, населення i кожно! окремо! людини, вiдкриваючи небаченi ранiше можливост та водночас створюючи новi загрози. Особливо вщчутш змiни пiд впливом зазначених тенденцiй вщбу-
© О.А. Гршнова, 2017
ваються на ринку пращ. Ц змши потребують принципового онов-лення сфер i систем, якi забезпечують сощальний розвиток.
Науково-практичне обгрунтування стратеги сощального роз-витку та економiчного зростання Украши за сучасних умов переходу до ново! економши е одним iз головних напрямiв реатзацп економiчноl думки. У межах статт розглядатиметься така важлива складова ще! стратеги, як освiта населення, зокрема в аспект 11 мо-дершзаци вiдповiдно до сучасних змiн на ринку пращ та вимог про-гресивного суспiльно-економiчного розвитку. Це завдання особливо актуалiзуеться в даний час такими факторами:
загальносвiтовi тенденци пiдвищення ролi креативностi, ште-лекту, знань, кватфшаци у сталому економiчному зростаннi, забез-печеннi конкурентоспроможностi як окремих шдприемств, так i кра!ни в цiлому;
прискорення технологiчного прогресу, стрiмке поширення новiтнiх технологiй у вшх сферах людсько! життедiяльностi, особливо у сферi виробництва i розповсюдження знань та шформаци;
принциповi та стрiмкi змiни у сферi працi, роботизацiя, яка швидко вимивае робочi мiсця, потребуе вiд пращвника високо! мо-бiльностi та постшно! готовностi вчитися i розвиватися;
поступова евроштегращя Украши, глобалiзацiйнi процеси, як посилюють конкуренцiю (у тому чи^ на ринку працi й ринку осв^шх послуг) до мiжнародного рiвня;
тривале кризове соцiально-економiчне становище Украши, яке спричинило розвиток негативних тенденцш у вiдтвореннi про-дуктивних сил людей, зокрема активiзувало емiграцiю, що призвело одночасно до високого рiвня безробiття i суттевого дефiциту пращ з багатьох професш.
Вiдомо, що роль осв^и е головною у процес людського розвитку, а також найбшьш вагомою у виршенш нагальних завдань побудови в кра!ш демократично! правово! держави iз сощально ор> ентованою ринковою економiкою, шдготовщ до евроштеграци, ор> ентацп на свiтовi тенденци економiчного i суспшьного прогресу.
У розвинених крашах значення освгти як одного з найважли-вiших чинникiв адаптаци до ново! економши, формування нового якiсного рiвня цивiлiзованого суспiльства i людиноорiентованоl економши зростае з посиленням впливу штелектуального капiталу на цi процеси. Надання прiоритетного значення розвитку нащона-льно! системи безперервно! освiти i професшно! пiдготовки, наро-щування iнвестицiй у сво!х громадян сприятиме виходу краши в короткий термiн на сучасш позици у свiтовiй економщ.
Проблемi якост освiти як основного чинника формування людського капiталу присвячено пращ провщних вiтчизняних на-уковцiв, зокрема, О. Гринькевич, I. Каленюк, А. Колота, В. Кре-меня, Е. Шбаново!, В. Лугового, С. Нiколаенка, Л. Семiв, У. Садо-во!, Ю. Харазiшвiлi та iн. Рiзнi аспекти становлення ново! економiки дослщжено в роботах Ю. Бажала, Д. Белла, П. Друкера, Я. Жалша, М. Кастельса, А. Колодюка, В. Ляшенка, Ф. Махлупа, Е. Тоффлера та шших вчених, а також в анал^ичних звiтах мiжнародних оргаш-зацiй - Всесвiтнього економiчного форуму, Оргашзаци економiч-ного спiвробiтництва та розвитку, Мiжнародноl оргашзаци працi та ш. Водночас низка питань залишаються невирiшеними. Зокрема, потрiбно з'ясувати роль осв^и в сучасному свiтi як найважлившого чинника штеграци людського розвитку, економiчноl стiйкостi й со-щального прогресу в умовах ново! економши. Важливо дослiдити суттевi змiни в процес залучення i реатзаци людського кашталу, що потребують змiни концепци професшно! освiти. Необидно уза-гальнити основш вимоги до сучасно! професшно! освiти в Укра!ш, визначити напрями И розвитку вiдповiдно до потреб нов^нього ринку працi.
Мета статт - теоретичне обгрунтування ролi осв^и в сучасному свiтi як найважлившого чинника штеграци людського розвитку, економiчноl стiйкостi та сощального прогресу в умовах ново! економши, а також визначення стратегiчних напрямiв розвитку освiти вiдповiдно до вимог нов^нього ринку працi.
У сучасному розвинутому суспiльствi саме людськi знання стають основною рушiйною силою прогресу. Пращвник, який мае унiкальнi знання, не просто стае рiвним роботодавцю на ринку пращ, вш вже може обштися без роботодавця, працюючи само-стiйно, або одночасно використовувати можливосп, що надаються кiлькома роботодавцями. Iнтелектуалiзацiя, креативнiсть змiнюють наш св^ у всiх його проявах, але особливо - св^ працi.
Зпдно з дослiдженнями К. Фрей i М. Осборн найближчим часом близько 40-50% робочих мiсць зазнають трансформаци або зни-кнуть iз ринку працi [1]. Разом з тим будуть з'являться новi робочi мiсця у технологiчних, iнтелектуальних сферах дiяльностi, якi по-требуватимуть шших професшних навичок.
2014-2016 роки виявився особливо складними i для Укра!нсь-ко! держави, i для економши, i для ринку працi. На жаль, i в 2017 р. ситуащя залишаеться невтiшною. Рiвень зайнятост досить низький, майже третина пращвниюв зайнята у неформальному секторi, швидко зменшуеться середньооблiкова чисельнiсть штатних пра-
щвниюв (приблизно на 1 млн упродовж року), зростае вимушена неповна зайнятють (бiльше 650 тис. чол.), дуже значш обсяги (1,7 млн чол.) та piBem безробiття (9,5% серед оаб працездатного вiку i 11-21% - серед молодо). Скорочуеться попит на пращвниюв, наростае дисбаланс мiж попитом та пропозицiею робочо! сили. Pi-вень заробпно! плати у ваканшях залишаеться дуже низьким. Попри це, в Укра!ш е низка професш, попит на яю достатньо великий. Спецiалiстiв потребують сфери 1Т та агросектор, частково - про-мисловiсть. Наприклад, на сайт з пошуку роботи work.ua кшьюсть вакансiй у роздiлi «IT, комп'ютери, штернет» е найбiльшою - бли-зько 2,5 тис. Заробiтна плата, яку пропонують таким спецiалiстам, становить 10-15 тис. грн i бшьше [2].
Збiльшуеться iнтерес до сшьськогосподарських професiй. На-разi важко знайти хорошого спецiалiста - ветеринара чи зоотехшка, оскiльки аграрнi професи до цього часу не були популярними в Украшу Pобiтничi професи також потрiбнi (для будiвництва, транспорту, сфери добування корисних копалин). Не вистачае вантажни-кiв, пращвниюв складу, продавцiв, прибиральниць. Великий попит на щ професи зумовлений високою плиннiстю, причиною яко! пе-реважно е надто низька зарплата за виконання важко! i часто неприемно! фiзично! роботи.
Наразi найменш затребуваними на вiтчизняному ринку пращ е: юристи (адже !х кшьюсть давно перевищила потреби ринку), пра-цiвники банкiвсько! сфери (внаслiдок фшансово! кризи в Укра!нi та закриття банкiв, а також через упровадження мобiльних додаткiв i переведення багатьох простих банювських операцiй на самооб-слуговування споживачами), рекламiсти - через скорочення витрат шдприемств на просування продукту, у т.ч. з використанням комп'ютеризацп цих процесiв.
У недалекому майбутньому в Укра!ш можуть з'явитися новi професi!, якi вже зараз зус^чаються на свiтовому ринку пращ та е досить перспективними.
Найбшьше нових професш з'являеться в IТ-сферi, медицинi, психологи, бютехнологп, космiчнiй сферi, вивченнi клiмату, освiтi, виробничiй сферi та маркетингу. Новими на сучасному ринку пращ Укра!ни е таю професи [3]: нанодiетолог, координатор фармацевти-чного ринку, шженер з радiочастотно! iдентифiкацi!, фаивець з ви-добутку сланцевого газу, пдропошк (фахiвець з вирощування рос-лин без грунту), IT-фахiвець у галузi human-interface, валеолог (фа-ивець iз збереження здоров'я людини), фахiвець iз взаемодi! з роботами, wellness-консультант (менеджер з продовження життя, який
знаеться на медикаментах, нових приладах i технолопях), спеща-лiст iз сощально! адаптаци в мережах, експерт з релшйних конфл> ктiв, фаивець з ведення бiзнесу в кра!нах Африки, ктматорегуля-тор, фахiвець з генно! iнженерil та iн.
Прогнози вчених-футуролопв дають можливiсть уявити особливостi ринку пращ майбутнього: 1) розвиток шформащйних технологш, пов'язаний з активним освоенням нових iнструментiв роботи в мережц 2) крос-функцiональнiсть: вмiння працювати на межi рiзних професiй, знання в декшькох сферах, вiдкритiсть до нового досвщу, готовнiсть вчитися i навчати iнших; 3) мобiльнiсть: справжш професiонали до 38 рокiв зможуть осво!ти 10-14 професiй; 4) збшьшення частки позаштатних працiвникiв, залучених тимча-сово для проекту, найчастiше фрiлансерiв; 5) унiверсальнiсть вмiнь i навичок [4].
Очевидно, що всi щ змiни з використанням новiтнiх техшки i технологiй приведуть до кардинально! змши знань i характеристик людей, чого можна досягти лише через абсолютно оновлену систему освгти.
Внесок освiти в людський розвиток й економiчне зростання полягае в тому, що вона надшяе робочу силу продуктивними ком-петенщями, зокрема, мобiльнiстю i здатнiстю опановувати новi види робiт, сприяе нарощуванню нових знань людини, стимулюе процес вироблення нових iдей i !х реалiзацi!.
З огляду на стрiмкi змiни на ринку працi, пов'язаш з переходом до ново! економши, а також на важливу роль осв^и в забезпе-ченш соцiально-економiчного вiдродження кра!ни, виникае необ-хiднiсть реформування системи освiти Укра!ни вiдповiдно до нових умов. Система освгти може i мае виконувати роль визначального фактора соцiально-економiчного розвитку. Однак для цього необ-хщш певнi передумови: чiткi стратегiчнi прюритети економiчного i соцiального розвитку кра!ни в цiлому, зокрема розвитку ринку пращ й осв^и як системи; широка шдтримка громадськiстю активно! осв^ньо! полiтики; вiдновлення вiдповiдальностi та провщно! ролi держави у сферi освiти; глибока i всебiчна модершзащя освiти з видiленням необхiдних для цього ресуршв i створенням мехашз-мiв !х ефективного використання.
Соцiально-економiчна полiтика Укра!ни, вiдображаючи на-щональш iнтереси в цiй сферi, мае одночасно враховувати загаль-носвiтовi тенденци розвитку. Це обумовлюе необхiднiсть суттевих змiн у системi освiти i проявляеться у:
прискоренш темшв розвитку суспiльства, розширеннi можли-востей полiтичного, соцiального й економiчного вибору, шдви-щеннi рiвня мобшьносп та готовностi громадян до такого вибору;
переходi до нового, шформацшного суспiльства, економiки знань, при яких визначальним фактором конкурентоспроможностi як окремого пращвника, так i пiдприeмства та держави в цшому ста-ють iнновацiйнiсть i креативнiсть. Це висувае новi вимоги до сис-теми освпи для перманентного розвитку таких характеристик;
зростанш ролi iнтелектуального кашталу, який у розвинених крашах становить бшьше 80% нацiонального багатства та е об'ек-том вигiдних швестицш, що приводить до iнтенсивного, випере-джального розвитку освiти як молодого поколшня, так i дорослих;
глобалiзацil економiки та суспiльного життя, розширенш масштабiв мiжкультурноl взаемоди. Це потребуе, зокрема, ушвер-салiзацil та стандартизаци соцiально-економiчних понять, iндикато-рiв i методiв дослiдження, розвитку чинникiв комушкабельносп й толерантностi, поширення академiчноl мобшьностц
зростаннi масштабiв глобальних проблем, яю можна вир> шити тiльки зусиллями мiжнародного спiвтовариства в результатi шдвищення загального рiвня вiдповiдальностi, освiченостi та куль-тури громадян, що потребуе формування глобальних сучасних знань i мислення молодого поколшня;
динамiчному розвитку ново! економши, ускладненнi конкуренции скороченнi сфери низькоквалiфiкованоl працi, глибоких структурних змшах у зайнятостi та життедiяльностi людей загалом. Це потребуе постшного шдвищення квалiфiкацil працiвникiв, !х переподготовки, самовдосконалення, пiдвищення рiвня професшно! мобшьносп.
В умовах ново! економiки на новиньому ринку працi кардинально змшюються характеристики залучення та реалiзацil люд-ського капiталу. Основнi вщмшносп узагальнено в таблицi.
Така кардинальна змша умов реалiзацil людського кашталу на новиньому ринку працi потребуе вщповщних змiн у системi освгги.
Одна з головних проблем сучасно! освiти в Украш пов'язана з неадекватшстю И рiвня, якостi, змюту стратегiчнiй спрямованостi постiндустрiального розвитку свпово! цившзаци, безпрецедент-ним темпам розвитку ново! економши. Суть проблеми полягае в тому, що i змют, i можливостi впчизняно! освпньо! системи знач-ною мiрою вiдстають вщ свiтових реалiй, особливо вiд тенденцш
Таблиця
Характеристики реалiзацu людського капталу у традицшнш _i новш економиц 1_
Характеристика Традицiйна економша Нова економша
Власник Працiвник - носiй iнтелектуальних, фiзичних, психоло-гiчних здiбностей
Споживач Роботодавець Роботодавець або безпосе-редньо споживач, або сам пращвник, якщо це самозай-нята особа
1нвестор Найчаспше роботода-вець Роботодавець, але дедалi час-тiше сам пращвник, який за-лучае ресурси багатьох поте-нцiйних споживачiв через со-цiальнi мережi
Структура людського катталу (загальний i специфiч- ний) Значна частка специфiч-ного людського катталу, який мае щншсть тшьки для одного конкретного роботодавця Зменшення частки специфiч-ного капiталу з одночасним збшьшенням загальних знань i навичок, яю мають цiннiсть для багатьох роботодавщв
Мотиви економiчноl поведшки Суттево переважають матерiальнi мотиви Збiльшуеться вплив негро-шових чиннимв: iнтересу до роботи, визнання, устху, можливостей для розвитку, додаткового вшьного часу, гнучкого графiка, комфорт-них умов роботи тощо
Рiвень мобь льносп людського капiталу Незначний, роботодавець стимулюе стабшь-нiсть, прихильнiсть пра-цiвника до пiдприемства Висока професшна i терито-рiальна мобiльнiсть. Збшь-шуеться частка тимчасово за-йнятих, дистанцшних пра-цiвникiв
Основна сфера зай-нятостi Промисловiсть Сфера послуг
Дискримь нащя у сферi працi Поширена за рiзними ознаками Швидко скорочуеться, бо втрачае свою основу - упере-дженiсть щодо продуктивно-стi рiзних працiвникiв
1 Розроблено з використанням джерела [6].
все ш^шого викоpистaння нayкомiсткиx теxнологiй та iнфоpмa-цiйниx pесypсiв сyспiльствa, досягнень y гaлyзi iнфоpмaтики й елекфошки, штучного iнтелектy тощо.
Основними дичинами, якi стpимyють пpогpесивний pозви-ток освгги i пpофесiйноï пiдготовки в нашш кpaïнi, e iнеpтнiсть, тpa-дицiйнiсть, pесypсооpieнтовaнiсть економiки i коpyмповaнiсть уп-paвлiння нею, що обyмовлюe низький попит на висококвaлiфiковa-нж пpaцiвникiв в yмовax пpaценaдлишкового pинкy, нестабшьно-стi економiчного pозвиткy, несфоpмовaностi чiткиx економiчниx пpiоpитетiв. Стpaтегiчним завданням деpжaви в цьому нaпpямi e за-безпечення умов для ефективного викоpистaння та адекватно1' оцiнки висококвaлiфiковaноï пpaцi: збеpеження iснyючиx та ство-pення новиx pобочиx мiсць висококвaлiфiковaноï пpaцi, фоpмy-вання пеpедyмов для в^овадження на пiдпpиeмствax yсix сектоpiв економiки yспiшноï та ефективно1' концепци оновлення економiки, яке потpебye тдвищення якостi pобочоï сили. Такими пеpедyмо-вами мають бути стpaтегiчнa визначенють на тpивaлy пеpспективy i кон^етт цiлi економiчноï полiтики й ид^^мни^^' дiяльностi, оновлення виpобництвa з оpieнтaцieю на нayково-теxнологiчний пpогpес, що потpебye високоï квaлiфiкaцiï пpaцюючиx та постш-ного ïï pозвиткy.
Hеобxiдно започаткувати пpинципово новий етап pозвиткy нaшоï кpaïни, кypс на пеpеxiд до iнновaцiйноï моделi новоï еконо-мши на бaзi пpiоpитетного pозвиткy та ш^окого викоpистaння досягнень науки, теxнiки i теxнологiй, вxодження в глобальне iнфоp-мaцiйне спiвтовapиство.
Сеpед пpiоpитетниx нaпpямiв pозвиткy науки, тежжи i теx-нологiй в У^шт мають бути космiчнi й aвiaцiйнi, xiмiчнi та 6wxí-мiчнi теxнологiï, електpонiкa та iнфоpмaцiйно-телекомyнiкaцiйнi теxнологiï, новi мaтеpiaли.
Реaлiзaцiя тaкоï стpaтегiï потpебye i вiдповiдноï пеpеоpieнтa-цiï системи освпи як основного чинника нayково-теxнологiчного та соцiaльно-економiчного вiдpодження кpaïни. Для цього пеpш за все необxiдно:
на бaзi нayковиx й освiтнix центpiв кpaïни ствоpити штегро-ваш нayковi, нayково-теxнологiчнi та нayково-освiтнi orpy^yp^ оpieнтовaнi на пpоведення нayковиx дослщжень i pозpобок, шдго-товку фaxiвцiв за пpiоpитетними нaпpямaми pозвиткy науки, теx-нiки i теxнологiй;
пеpеглянyти деpжaвнi освiтнi стaндapти, типовi ^охрами i бaзовi нaвчaльнi пpогpaми на всix piвняx системи освiти з метою
!х глибинно! адаптацп до iнновацiйного стратепчного курсу роз-витку кра!ни;
забезпечити постшне пiдвищення квалiфiкаци та серйозну мотивацiю викладачiв з урахуванням ново! концепци змiсту освiти;
пiдвищити яюсть пiдготовки наукових кадрiв вищо! кв^ф> каци (докторiв наук) для науково-дослщно! та педагопчно! роботи в OTcreMi освiти.
Ключовим фактором розвитку св^ово! цившзаци наразi стае глобальна шформатизащя суспiльства. Сформувався i стрiмко роз-виваеться iнформацiйний сектор св^ово! економши, що забезпечуе найвищу прибутковiсть вкладеного кашталу. Останнiм часом у цей сегмент ринку устшно увiйшли таю кра'ни, як Iндiя, Малайзiя, Угорщина, Польща, i дуже поступово входить Укра'на. Украшсью школярi та студенти - переможщ олiмпiад, у тому чи^ мiжнарод-них, з математики та шформатики, - потенцiйнi пращвники шфор-мацiйного сектору iншиx кра'н, перш за все тому, що в Укра'ш перспективи трудового життя поки що е менш привабливими.
Разом з тим створення вггчизняно! шдустри програмного за-безпечення для iнформацiйниx теxнологiй могло б стати одним iз найперспектившших напрямiв соцiально-економiчного розвитку на найближчi десятилiття. Робота тiльки в цьому одному напрям^ для якого до того ж не потрiбнi значш капiталовкладення, через кiлька рокiв дала б можливють Укра!ш забезпечити обсяги продажв, зiставнi iз сьогоднiшнiми обсягами експорту металу або зерна.
Як зазначають вченi 1нституту економiки промисловосп НАН Укра'ни [7], прiоритетом сьогодш е переорiентацiя укра'н-ських IТ-фаxiвцiв з роботи над створенням промiжного коду для iноземниx замовникiв, на розробку сучасних цифрових продуктiв для Укра'ни та !х подальше поширення у глобальному просторi з отриманням штелектуально! ренти.
Також слiд ураховувати, що «кожне робоче мiсце в IT ство-рюе додатково 5-7 робочих мюць у сумiжниx галузях, що обслуго-вують IT-компани» [8].
Визначальну ж роль у розвитку ще! проривно! галузi в Укра-rni повинна мати вiтчизняна система освгги. Для цього необxiдно:
оргашзувати пiдготовку потрiбноi кiлькостi фаxiвцiв з роз-робки програмного забезпечення для шформацшних теxнологiй, яка б за яюстю вiдповiдала сучасному мiжнародному рiвню. При цьому слiд використовувати новi форми дистанцiйного навчання i тюного зв'язку з практикою бiзнесу;
розвивати в системi вищо! освiти Укра!ни спецiалiзованi навчальнi заклади та факультети для шдготовки фахiвцiв найвищо! кватфшаци (докторiв наук) з iнформатики, шформацшних техно-логiй, програмного забезпечення, а також наукових дослiджень у цш галузi;
випереджальними темпами здiйснити шформатизащю само! системи освiти, яка мае стати основою не тшьки для розвитку ш-формацiйно! економiки, але i для iнформатизацi! всього суспшь-ства.
Оскiльки зростаюча роль освгти в суспiльствi обумовлена стрiмким розвитком нов^шх технологiй у всiх сферах життедiяль-ностi суспiльства i глобальною технолопзащею розвинених кра!н, сучасна освга в Укра!нi мае забезпечити:
високий рiвень загально! грамотностi населення (у тому чи-слi, iнформацiйно!, техшчно! та технологiчно!);
необхiдний рiвень знань i розумiння у сферi загальнолюд-ських цiнностей, особисто! та громадсько! безпеки, нацiонально! культури;
можливiсть кожному громадянину отримати таку професшну пiдготовку, яка б допомогла досягти конкурентоспроможност на ринку пращ та пдного рiвня життя;
достатнiй рiвень освiченостi населення в життево важливих питаннях особистого юнування та розвитку за умов ново! еконо-мiки.
Важливою проблемою втизняного ринку працi та вищо! освгти останнiми роками стала масова !! фiктивiзацiя [9; 10]. 1з цiе! причини в наш час наявшсть диплома про освiту не гарантуе актуа-льностi професiйних компетенцш працiвника. Водночас стрiмко по-ширюються масовi вiдкритi онлайн-курси освоення найрiзноманiт-нiших професiйних компетенцiй, тож вщсутшсть диплома наразi вже не обов'язково означае професшну непридаттсть. З огляду на зазначене, економщ потрiбна ефективна система ощнювання по-тенцiйних пращвниюв, яка б включала впровадження альтернатив-них способiв оцiнки, наприклад таю, яю вже використовуються у сферi 1Т: портфолiо, тестовi завдання, аношмш дистанцiйнi спiвбе-сiди (що унеможливлюють дискримшащю при прийомi на роботу) та ш.
До найважливiших характеристик потрiбно! в майбутньому системи осв^и належать: фундаменталiзацiя освiти, що значно шд-вищить !! якiсть; випереджальний характер системи освiти; тiсний зв'язок iз практикою, дуальнiсть освiти, значно бшьша доступнiсть
освгти для населення за paxyнок як pозшиpення i демокpaтизaцiï джеpел ïï фiнaнсового забезпечення, так i викоpистaння можливос-тей дистaнцiйного навчання та самоосвпи iз застосуванням iнфоp-мaцiйниx i телекомyнiкaцiйниx теxнологiй.
Дуже важливе значення мae також зaпpовaдження мошто-pингy piвня якостi освiти, що включae встановлення системи i^^-кaтоpiв, визначення меж безпечного iснyвaння й iнтегpaльного ощ-нювання piвня якосп освiти поpiвняно з iнтегpaльними поpоговими значеннями, що дозволяe iдентифiкyвaти юнуючий стан i задати стpaтегiчнi цш pозвиткy освiти в кiлькiсномy вимipi на сеpедньо-та довгостpоковy пеpспективy [13].
Мaйбyтнiй pозвиток Укpaïни мae pозглядaтися саме як соща-льно-економiчний, де, як мiнiмyм, piвнознaчними визнаються i еко-номiчнi, i сощальш пapaметpи, а економiчнi показники pозвиткy (пpодyктивнiсть, пpибyтковiсть та iн.) тюно коpелюють iз сощаль-ними xapaктеpистикaми (достyпнiсть гiдноï пpaцi, освiченiсть, ви-сокий piвень життя, здоpов'я населення i т.д.). Розумшня пpиpоди i значення сощальнж (нaсaмпеpед освiтнix) пapaметpiв мають гpyнтyвaтися на пpинципово новш бaзi - концепцiï людинооpieнто-вaноï цивiлiзaцiï на основi новоï економши.
В Укpaïнi все ще потpiбно вiдстоювaти такий погляд, бо зали-шaeться чимало опонентiв. За бaгaтоpiчною звичкою вони ^rep-джують, що ^о збiльшення витpaт на освпу i людський (сощаль-ний) pозвиток взaгaлi можна говоpити, тiльки досягнувши певниx економiчниx pезyльтaтiв, якi вони звикли вимipювaти видобутком сиpовини i виpобництвом пpомисловоï та сiльськогосподapськоï пpодyкцiï з низькою доданою вapтiстю. Але ^и тaкiй оpieнтaцiï Ук-parna нiколи не зможе пеpетнyти межу мiж iндyстpiaльним i постш-дyстpiaльним сyспiльством, надовго вiдстaючи вiд свiтовоï цивш-зaцiï та втpaчaючи свш нaйкpaщий людський та iнтелектyaльний ка-пiтaл, пiдштовxyючи до емiгpaцiï цше поколiння людей, налашто-вaниx на життя в yмовax новоï економши.
Висновки. Отже, пеpеоpieнтaцiя економiки на pозвиток пост-iндyстpiaльного сyспiльствa мae стати нaйбiльш значущою xapaкте-pистикою мaйбyтньоï стpaтегiï соцiaльно-економiчного pозвиткy. Посилення соцiaльноï оpieнтaцiï обумовлене також iнтегpaцieю Ук-païни y свiтовий сyспiльно-економiчний пpостip, що потpебye наба-гато вищиx стaндapтiв освiти, соцiaльноï забезпеченосп та соцiaль-ноï зaxищеностi людей.
Ринок ^ащ майбутнього xapaктеpизyвaтиметься такими осо-бливостями, як pозвиток iнфоpмaцiйниx теxнологiй, кpос-фyнкцiо-
нальшсть, yнiвеpсaльнiсть та мобiльнiсть пpaцiвникiв, мiнiмiзaцiя склaдy штaтниx пpaцiвникiв а також зменшення кшькосп нaймaниx пpaцiвникiв загалом. Конкypентоспpоможнiсть на pинкy пpaцi май-6утнього означатиме yнiкaльнiсть, необxiднiсть ^ащвника замов-нику (pоботодaвцю або ^ямо споживaчy).
Таким чином, вибip оpieнтовaного на постiндyстpiaльний pозвиток типу економiчного зpостaння потpебye своepiдного пеpе-лому в поглядax на спiввiдношення економiчного i соцiaльного ас-пектiв pозвиткy. У тpaдицiйномy тpaктyвaннi соцiaльний аспект вважався поxiдним вiд економiчного, людський pозвиток - дpyго-pядним додатком до економiчного, пpичомy в тpaдицiяx пеpевaжно iндyстpiaльного pозyмiння економiчного добpобyтy. Такий пiдxiд не вpaxовye того, що iнфоpмaцiйнa pеволюцiя вже вщ^ила новi, постiндyстpiaльнi пpiоpитети, позaекономiчнi моделi побудови сyспiльствa, в якому економiчнa могyтнiсть ствоpюeться i ^имно-жуеться пеpедyсiм за paxyнок твоpчоï шновацшно1' пpaцi, що пеpед-бачае як обов'язкову умову високий piвень осв^и, активну тpyдовy мотивaцiю i мотиващю безпеpеpвного pозвиткy, а отже, постшне зpостaння людськиx потpеб i щнностей, а також можливостей ïx за-довольняти.
У новш економiцi, в yмовax pинкy iнновaцiйноï пpaцi pоль вищо1' освiти загалом й yнiвеpситетiв зо^ема кapдинaльно зм> ниться, xочa i залишиться не менш важливою. Hеобxiдно забезпе-чити:
спецiaлiзaцiю та штенсифшащю освiти;
нaйтiснiший зв'язок пpофесiйноï осв^и з пpaктикою бiзнесy;
дyaльнiсть осв^и, поеднання навчання i pоботи за спещальш-
стю;
фiнaнсовy, теpитоpiaльнy i теxнiчнy достyпнiсть освiти для
всix;
мобшьшсть освiти, можливiсть бaгaтоpaзово пеpеpивaти i по-веpтaтися до навчання;
безумовне пеpеосмислення iдеï освiти як найважлившо1' ефективно1' життeдiяльностi не тiльки для пpодyктивноï зaйнятостi, але i для людського життя загалом.
Дуже важливо усвщомлювати, що взaeмодiя економiчного та сощального фaктоpiв забезпечуе великi можливостi задоволення со-цiaльниx потpеб i с^ияе високiй економiчнiй aктивностi. Iнвестицiï в освггу не тiльки стають економiчно доцiльними, але i виступають абсолютно необxiдним чинником, стимулом, пеpедyмовою еконо-мiчного зpостaння нового типу.
Л^ература
1. Frey C.B., Osborne M.A. The future of employment: how susceptible are jobs to computerisation. URL: https://www.oxfordmar tin. ox.ac.uk/ downloads/academic/The_Future_of_Employment.pdf.
2. Сайт пошуку роботи № 1 в Укра!ш Work.ua. URL: http://www.work.ua/.
3. Професи майбутнього: якою буде робота через 10-15 роюв. Мiжнародний кадровий портал Head Hunter Group. URL: http://por-tal.lviv.ua/news/2015/08/17/profesiyi-maybutnogo.
4. Frey T. 162 Future Jobs: Preparing for Jobs that Don't Yet Exist URL: http://www.futuristspeaker.com/2014/03/162-future-jobs-prepar-ing-for-jobs-that-dont-yet-exist/.
5. Canadian Scolarship Trust Plan: Jobs of 2030. URL: http://ca-reers2030.cst.org/.
6. Гришнова Е.А., Азьмук Н.А. Развитие человеческого капитала и трансформация форм занятости: взаимовлияние и взаимообусловленность. Демография и социальная экономика. 2014. № 1 (21). С.85-94.
7. Ляшенко В.1., Котов С.В. Украгна ХХ1: неотдустр1алъна держава або «крах проекту»?: монографiя. НАН Украши, 1н-т еко-номши пром-сп; Полтавський ун-т економши i торгiвлi. Кшв, 2015. 196 с.
8. Хмшь Р. IT-ринок показуе зростання. URL: http: //biz.nv.ua/ukr/experts/hmil/it-rinok-pokazuje-zrostannja-178114. html.
9. Грiшнова О.А., Бршцева О.Г. Фiктивний людський каттал: сутнiсть, характернi особливостi, чинники формування. Демограф1я та сощалъна економ1ка. 2015. № 1 (23). С. 90-101.
10. Бршцева О.Г. Вплив кризових явищ в сощально-трудовш сферi на процеси формування та використання людського капiталу. Соц1алъно-трудов1 в1дносини: теор1я та практика: зб. наук. праць. 2014. № 1 (7). С. 284-290.
11. Dyakon А.А., Kalenyuk I.S. Development of higher education in a globalized world. Demography and social economy. 2014. №1. С. 24-36.
12. Hrynkevych O. S. Statistical analysis of higher education quality with use of control charts. Advanced Science Letters (American Scientific Publishers). 2017. Vol. 23, Number 10. Pp. 10070-10072.
13. Харазшвш Ю.М. Методолопчш тдходи до оцшки рiвня економiчноi безпеки краши. Наука та наукознавство. 2014. № 4. С.44-58.
Надшшла до редакцП 15.12.2017 р.
