CC BY
59
УДК 338.142
РОЗВИТОК ОСВ1ТНЬОГО КОМПЛЕКСУ УКРА1НИ В УМОВАХ
еВРОШТЕГРАЦП
Евсеева О. О., д.е.н, професор (УкрДУЗТ)
Автором визначет пр1оритети в д1ялъност1 освтнъого комплексу Украгни в умовах евро1нтеграцИ'. Розглянуто суттстъ со^алъног ефективност1 освтнъого комплексу. Ефективтстъ системи освти розглядаетъся як соц1алъно-педагог1чна проблема. Визначено, що причини незадовтъного стану справ у сфер1 освти пов'язат з посиленням технократичних тенденций, ¡гноруванням гуматстичних аспект1в, недоощнкою людсъкого чинника. Доведено, що вплив систем освти на науково-техтчний та економ1чний прогрес значно зр1с. Обгрунтовано, що в умовах евро1нтеграцИ бтъш високий освтнт р1венъ стае чинником тдвищення загалъног 7 виробничог кулътури, готовност1 до оволодтня новою техшкою, до змти пращ.
Ключовi слова: освтнш комплекс, система освти, ефектившсть освтнього комплексу, евроштегращя.
РАЗВИТИЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСА УКРАИНЫ В УСЛОВИЯХ ЕВРОИНТЕГРАЦИИ
Евсеева О. А., д.э.н, профессор (УкрГУЖТ)
Автором определены приоритеты в деятельности образовательного комплекса Украины в условиях евроинтеграции. Рассмотрена сущность социальной эффективности образовательного комплекса. Эффективность системы образования рассматривается как социально-педагогическая проблема. Определено, что причины неудовлетворительного состояния дел в сфере образования связаны с усилением технократических тенденций, игнорированием гуманистических аспектов, недооценкой человеческого фактора. Доказано, что влияние систем образования на научно-технический и экономический прогресс значительно вырос. Обосновано, что в условиях евроинтеграции более высокий образовательный уровень становится фактором повышения общей и производственной культуры, готовности к овладению новой техникой, к изменению труда.
Ключевые слова: образовательный комплекс, система образования, эффективность образовательного комплекса, евроинтеграция.
DEVELOPMENT OF EDUCATIONAL COMPLEX OF UKRAINE UNDER CONDITIONS OF EUROINTEGRATION
Ievsieieva O.O., Doctor of sciences (Economics), professor (Ukrainian State University of Railway Transport)
The author defines the priorities of the educational complex of Ukraine under conditions of Eurointegration. The essence of social e fficiency of the educational complex. The effectiveness of the system of education is considered as a socio-pedagogical problem. Determined that the reasons for the unsatisfactory state of Affairs in the education sector linked with the strengthening of technocratic tendencies, disregard of humanist aspects, the underestimation of the human ^ factor. It is proved that the influence of education systems on scientific, technical and economic progress has increased significantly. It is proved that in conditions of Eurointegration a higher education level becomes a
factor of increasing total production and culture, willingness to learn new technology, to changes in labor.
Keywords: educational complex, education system, efficiency of the educational com.
Постановка проблеми та "й" зв'язки з науковими та практичними завданнями.
Метою розвитку осв^нього комплексу Укра1ни в умовах евроштеграци е тдвищення ефективност використання штелектуального потенщалу кра!ни, забезпечення тдвищення конкурентоспроможносп нащонально!
економiки, досягнення стабiльного сталого розвитку i пiдвищення добробуту громадян, створення можливостi для успiшного просування Укра!ни шляхом розбудови економiки i суспiльства, заснованих на знаннях [4, с. 342]. Тому наукова проблематика розвитку осв^нього комплексу Украши в умовах евроштеграци е дуже актуальною i потребуе штенсивних наукових розробок.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй, на як спираеться автор з посиланням на джерела. Питання розвитку осв^нього комплексу не втрачають свое! актуальност упродовж вже багатьох десятилiть, що знайшло вiддзеркалення в працях зарубiжних i вiтчизняних учених. Для аналiзу розвитку системи освiти Укра!ни нами використаш працi вiтчизняних вчених, серед яких: Г. I. Башнянин [1], О.А. Гршнова [2], О.А. Дубасенюк [3], B.I. Куценко [5], С. Л. Пакулш [7], В.П Третьяк [8], H.I. Флiнта
[9].
Видшення невир1шених частин загальноТ проблеми, котрим присвячуеться стаття. Вивчення теоретико-методолопчно! суп проблем та прюритеив розвитку осв^нього комплексу Укра!ни в умовах евроштеграци виявило вiдсутнiсть единих точок зору. Це визначило мету i завдання проведеного дослiдження.
Формулювання цiлей статт (постановка завдання). Цiлi дослiдження: визначити прюритети в дiяльностi освiтнього комплексу Украши в умовах евроштеграци: розглянути сутшсть сощально! ефективностi освiтнього комплексу; довести, що причини незадовшьного стану справ у сферi освiти пов'язаш з посиленням технократичних тенденцiй, ^норуванням гуманiстичних аспектiв, недооцiнкою людського чинника; довести, що вплив систем осв^и на науково-технiчний та економiчний прогрес значно зрiс;
обгрунтувати, що в умовах евроштеграци бшьш високий освггнш рiвень стае чинником тдвищення загально! i виробничо! культури, готовносп до оволодiння новою технiкою, до змши працi.
Виклад основного матер1алу дослщження з обгрунтуванням отриманих наукових результат1в. Сучасна сощально-економiчна ситуащя, що склалася в нашiй кра1ш, потребуе сутнiсних змiн у вшх сферах суспiльного життя, в тому чи^ й в освiтi [3, с. 12]. Не викликае сумнiвiв, що для потреб шновацшного розвитку кра!ни освiтнiй комплекс вiдiграе надзвичайно важливу роль. Вiн е не лише зв'язуючою, але й конструктивною ланкою в системi трьох головних складових шновацшно! економiки: «наука - освга - виробництво». Освiтнiй потенщал виступае одночасно як джерело поповнення науки кадрами i як головний фактор оволодшня сучасними знаннями, необхiдними для забезпечення економiчного, соцiального i культурного розвитку Украши на основi використання передових досягнень науки, технологiй, шновацш [4, с. 344].
Система осв^и сучасно! Укра!ни стратегiчно мае евроштеграцшний вектор розвитку. Нинi в економiчно розвинутих кра!нах зростае роль вищо! освiти, унiверситетiв у побудовi сощально-економiчних систем iнновацiйного типу [6]. На рубежi столiть створюеться европейський прос^р вищо! освiти, в якому вузам выводиться центральна роль у розвитку европейського культурного вимiру, у стимулюванш соцiально-економiчного
розвитку регiонiв. Тому визначення прiоритетiв розвитку освiтнього комплексу Укра!ни е актуальною науковою проблемою. Це сприяе рацiональному використанню бюджетних коштiв.
Нами були виявленi прюритети в дiяльностi освiтнього комплексу Украши в умовах евроштеграци, зокрема:
- шдтримка якнайширшо! участi Укра!ни в мiжнародних, зокрема европейських, дослiдницьких програмах;
- сприяння обмiну досвiдом щодо розробки Нащонально! рамки квалiфiкацiй;
- поширення здвоених програм на рiвнi
мапстрату та бакалаврату мiж укра!нськими та закордонними (кра!ни €С, зокрема Францiя, також кра!ни СНД, КНР, iншi кра!ни) вищими навчальними закладами;
- сприяння мiжвузiвським та мiжiнституцiйним зв'язкам, зокрема за напрямом Укра!на - США;
- розвиток договiрно-правово! бази спiвробiтництва Укра!ни в галузi освiти з 11 традицшними та новими партнерами;
- змщнення позицiй Укра!ни серед лiдерiв на св^овому ринку освiтнiх послуг. З 2011 рощ Укра!на ввiйшла до першо! двадцятки кра!н - лiдерiв на свiтовому ринку освiтнiх послуг.
Доцшьно розвивати спiвробiтництво з кра!нами СС для обговорення плану та проведення навчань та консультування з метою тдвищення рiвня обiзнаностi та участ Укра!ни в 7-iй Рамковш програмi СС з розвитку наукових дослiджень i технологiй (РП7) ( та европейських мережах пiдтримки дослщжень, розробок та iнновацiй, а також стимулювання партнерiв з кра!н СС до сшвпращ з укра!нськими оргашзащями.
Необхiдно розумiти, що фiнансування вищо! освiти - це не витрати, а вкладення. Серед полiтикiв дедалi менше тих, котрi це розумдать: частка освiтян у Верховнiй Радi неухильно скорочуеться вiд скликання до скликання. Сьогодш кiлькiсть народних депута^в - представникiв вiд учительства становить десят вiдсотка. Це при тому, що пращвниюв освiти в Укра!ш понад два мiльйони. Однак, юнують i такi негативнi тенденцп розвитку вищо! освгги: надмiрна комерцiалiзацiя освгги; в навчальному процесi значно понижена роль викладання природничих наукових дисциплш, що в минулому у вггчизнянш освiтi забезпечувало загальний високий рiвень фундаментально! пiдготовки студентiв, формувало !х науковий свiтогляд та шновацшну культуру; майже повнiстю лiквiдовано середню ланку системи професшно! пiдготовки кадрiв - професшно-технiчнi училища i технiкуми, що призвело до диспропорцш у системi вищо! освiти; в Укра!ш недостатньо розвинена система шслядипломно! вищо! освiти, вона не забезпечуе зпдно з вимогами iнновацiйного розвитку неперервне оновлення фахового рiвня всiх працюючих членiв суспiльства; вища освiта, як i наука, залишаеться майже повнiстю вiдстороненою вiд процесу
формування шновацшно! економiки. Гострота i складнiсть виявлених проблем потребують системних стратепчних рiшень.
Удосконалення системи, мехашзму i процесу менеджменту освiти нами вбачаеться в переорiентацi! !х на концепщю якостi освiти. Якiсть осв^и - це комплекс характеристик осв^нього процесу, що визначають послiдовне i практично ефективне формування компетентностi та професшно! свiдомостi. Тут можна видшити три групи характеристик: якiсть потенщалу досягнення мети освiти, якiсть процесу формування професiоналiзму i якiсть результату освгги. Результат освiти - це, зрештою, усвiдомлення професп та сощально! вiдповiдальностi.
Якiсть освiти характеризуе не лише результат осв^ньо! дiяльностi - властивосп фахiвця - випускника вищого навчального закладу, але i чинники формування цього результату, яка залежить вщ мети осв^и, змiсту i методологи, оргашзацп i технологи. Усе це характеристики, на формування яких необхщно свiдомо впливати, а отже, якими необхщно управляти. Освiта потребуе системи управлшня якiстю, яку повинен мати кожен ВНЗ. Така система неможлива без сучасно!, комплексно! системи оцшки як якост освiти в цшому, так i всiх його складових окремо. Чим точнiше побудована оцшка i повнiше враховуються характеристики, тим бшьш успiшним може бути управлшня яюстю освiти.
На сучасному етат важливе впровадження в Укра!нi освгги, яка спрямована на виробниче використання знань, iнформацi! i технологiй. Вона потребуе приведення у вiдповiднiсть до шновацшних вимог таких елементiв системи, як: штелектуальний потенцiал суспiльства; вертикаль «наука - освга - виробництво»; система структурних прiоритетiв;
органiзацiйно-iнституцiйний режим; фiзичне середовище iнновацiй; система соцiалiзацi! i освiти; фiнансовi основи дiяльностi; адаптацiя до зовнiшнього контексту шновацшних перетворень.
1нноваци в освiтi е закономiрним явищем, динамiчним за характером i розвивальним за результатами, !х запровадження дозволяе вирiшити суперечностi мiж традицiйною системою i потребами в яюсно новiй освiтi. Сутнiсною ознакою iнновацi! е !! здатнiсть впливати на
загальний рiвень професшно! дiяльностi педагога, розширювати iнновацiйне поле осв^нього середовища у навчальному закладi, регюш. Як системне утворення iнновацiя характеризусться iнтегральними якостями: iнновацiйний процес, шновацшна дiяльнiсть, iнновацiйний потенцiал, iнновацiйне середовище. Джерелом шноваци е цiлеспрямований пошук ще! з метою розв'язання суперечностей, и освоения вiдбуваеться шляхом апробаци в формi педагогiчного експерименту або пшотного впровадження. Розвиток шноваци залежить вiд того, наскiльки соцiально-психологiчне середовище потребуе ново! ще!. Подальше iснувания шноваци пов'язане з переходом у стадда стабiльною функцiонувания. Отже, шноваци в освiтi — це процес творення, запровадження та поширення в освггнш практицi нових iдей, засобiв, педагогiчних та управлiнських технологiй, у результат яких пiдвищуються показники ^вш) досягнень структурних компонентiв освiти, вщбуваеться перехiд системи до якiсно шшого стану. Слово «шноващя» мае багатомiрне значення, оскiльки складаеться з двох форм: власне ще! та процесу И практично! реалiзацi!. Стрiмкий розвиток сучасних знань та технологiй вимагае синтезу науки i виробництва, що реалiзуеться на рiвнi консалтингових цен^в, якi е осередками науково-технологiчних дослщжень кра!н i регiонiв. Вiн сприяе пiдвищенню ефективностi освiтнього комплексу Укра!ни.
Пiдвищения ефективностi освiтнього комплексу Укра!ни мае грунтуватися на економiчному, техногенно-економiчному та соцiально-економiчному пiдходах, якi враховують вплив факторiв, що зумовлюють цей процес. Перший зорiентований на мобшзащю фiнансових ресурсiв i локалiзацiю джерел фшансування, другий передбачае адаптацiю осв^и до потреб виробництва i ринку, а третш ставить завдання формування з боку суспiльства належних умов вдивщуально! адаптацi! молодого спецiалiста до реалш економiчно! дiйсностi, передусiм у разi тимчасово! незатребуваностi економiкою пропозици певно! частини робочо! сили. Основним принципом реалiзацi! сощально-економiчно! функци освiтнього комплексу е системнiсть.
Сутшсть соцiально! ефективностi освiтнього комплексу полягае в
максимальному використанш освiти як чинника сощального прогресу при мiнiмумi витрат, усiляких побiчних негативних наслщюв. Маеться на увазi не лише скорочення економiчних витрат для отримання найбшьш значних навчально-виховних результат, але i пом'якшення стресу при вiдривi дiтей вiд батькiв, що посилюеться з розвитком суспiльно оргашзованих форм виховання i навчання, подолання однобiчностi розвитку учнiв, зменшення моральних втрат, викликаних сегрегацiею рiзних вiкових груп школярiв i т.п.
Досягнення «замовлених» суспiльством певних соцiальних i економiчних результатiв, на нашу думку, складае глибинний сенс функцiонування усього осв^нього комплексу в цiлому й ушх його елементiв окремо. На вiдмiну вiд iнших видiв економiчно! дiяльностi, результати освiти виражаються не в створенш якихось засобiв полiпшения життя людей, а безпосередньо в удосконаленш i розвитку само! людини. У результат органiзованого навчально-виховного процесу рiзко пiдвищуегься i економiчна, i сощальна вiддача людини, його здатнiсть створювати новi матерiальнi блага, засоби життя, будувати новi стосунки мiж людьми.
Сам навчально-виховний процес, його мехашзми й закономiрностi становлять вщносно самостiйну сферу громадського життя, функцюнування якого вiдбуваеться за специфiчними законами педагопчно! науки. Соцiально-економiчнi аспекти в ньому е шби вищим поверхом, де визначаються стратепчш цiлi осв^нього комплексу, вихiднi цiнностi та методолопчш позицi!. Проте в переважнiй бшьшост випадкiв у повсякденнiй практицi вони залишаються наче в тiнi.
Основний же змют навчально-виховного процесу - це виршення приватних i конкретних завдань: навчити кого-небудь читати, писати, добувати квадратш коренi, розбиратися в географiчних картах, доводити теореми, користуватися персональним комп'ютером, включатися в колективну роботу, виконувати в разi необхiдностi роль лщера, дотримуватися правил поведiнки в навчальному закладi i суспiльствi тощо. Разом з тим вирiшуються i морально-психологiчнi завдання: у виховуваних долаються або послаблюються негативнi установки, утверджуються i мiцнiють позитивнi,
збагачуеться i пiдносяться потреби, розвиваються розумовi i фiзичнi здiбностi. Досягнення в цiй галузi i е педагогiчнi результати, якi разом з видатками, затратами часу i сил тих, хто навчае, i тих, хто навчаеться, служать показником педагопчно! ефективностi дiяльностi окремих педагопв, навчально-виховних установ або ефективностi використовуваних педагогiчних методiв, тих або шших органiзацiйних форм, технiчних засобiв, цшсних учбово-виховних систем.
Усi педагогiчнi процеси, цш i результати мають бшьш - менш вираженi соцiальнi й економiчнi сторони, якi можна залежно вiд практичних завдань або враховувати, або абстрагуватися вщ них. Оскшьки проводиться установка на комплексний шдхщ до пiзнання суспiльно органiзованих, шституцшних процесiв навчання i виховання, остшьки ефективнiсть освiти розглядаеться в нашому дослiдженнi як соцiально-педагогiчна проблема. Причому поняття «сощальне» береться в широкому сенш, як таке, що включае «економiчне». При розглядi рiзних питань ефективност освiтнього комплексу в умовах евроштеграцп можуть ставати предметом переважно! уваги аспекти або економiчнi, або сощальш, або педагогiчнi. Подiбнi видшення робляться для того, щоб на наступному еташ глибше зрозумiти явища, що вивчаються, в !х едносп i цiлiсностi. Якi б не були фiнансовi та матерiально-технiчнi можливосп, методики й технiчнi засоби навчання, ефектившсть усiх систем i тдсистем освiтнього комплексу вирiшально залежить вщ ефективностi працi конкретних педагогiв, вщ !х людських i професiйних якостей.
Висновки даного дослщження 1 перспективи подальших роб1т у цьому напрямку. 1. В умовах евроiнтеграцi! система осв^и може впливати на науково-технiчний прогрес опосередковано - через змши в соцiальнiй структурi i соцiальний розвиток суспiльства. Вплив систем осв^и на науково-технiчний та економiчний прогрес значно зрiс. В умовах евроштеграцп бшьш високий освггнш рiвень стае основою пiдвищення загально! i виробничо! культури, готовностi до оволодшня новою технiкою, до змiни пращ.
2. Науково-осв^нш потенцiал характеризуеться не фактичним, а теоретичним максимально можливим виходом
за цих об'ективних умов. Наприклад, використання не за призначенням учених та iнженерно-технiчних пращвниюв
безпосередньо означае зниження економiчно! ефективност науки й освiти, але не науково-освiтнього потенцiалу суспiльства. Величина останнього залежить не стшьки вщ кiлькостi людей, якi мають дипломи й атестати, скшьки вiд фактичного рiвня знань, здiбностей та вмшь, тобто вiд якостi науково! й осв^ньо! пiдготовки. В умовах евроштеграцп визнання винятково! значущостi науково -осв^нього потенцiалу як чинника економiчного розвитку сучасного суспшьства не повинно приховувати гострих суперечностей, невиршених проблем. В умовах науково-техшчно! революцп, що розгорнулася, його подальше нарощування, а найголовнiше -використання в нащональному господарствi явно не вщповщають новим об'ективним вимогам. Ця ситуацiя носить глобальний, планетарний характер, але особливо! гостроти вона набула в Укра!ш в останш десятилотя. Причини незадовiльного стану справ у цш сферi пов'язанi з посиленням технократичних тенденцш, iгноруванням гуманiстичних аспектов, недооцiнкою людського чинника.
3. Особливий науковий i практичний iнтерес в умовах евроштеграцп представляе кiлькiсна ощнка економiчно! ефективностi роботи об'ектiв освтонього комплексу. Визначення ефективностi функцiонування сприяе пiдвищенню якостi аналiтично! економiчно! роботи практичних економiчних служб установ освтонього комплексу регiону, розробцi науково обгрунтовано! стратеги !х розвитку. Актуалiзуеться проблема розробки единого тдходу до ощнки ефективностi роботи установ освiтнього комплексу.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Башнянин Г. I. Сощально-економiчна ефективнiсть освтонього комплексу суспiльства / Г. I. Башнянин, О. М. Свшцов, П. П. Гаврилко, М. Б. Шморгай [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www .nbuv .gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/ 22_7/365_Basz.pdf.
2. Гршнова О. А. Людський капiтал: формування в ^CT^i освiти i професiйно! пiдготовки / О. А. Гршнова. - К. : Знання, 2001. - 254 с.
3. Дубасенюк О.А. 1нноваци в сучаснiй освiтi // 1нноваци в освiтi: iнтеграцiя науки i практики: збiрник науково-методичних праць / за заг. ред. О.А. Дубасенюк. - Житомир : Вид-во ЖДУ iм. I. Франка, 2014. - С. 12-28.
4. Евсеева О.О. Удосконалення державного регулювання розвитку системи освгги в регiонi / О.О. Евсеева // Бiзнес 1нформ. - 2012. - № 12 (419). - С. 341-346.
5. Куценко B.I. Стадий розвиток: стратепя i тактика формування через призму соцюгумаштарно! сфери / B.I. Куценко. - К.: ДУ 1ЕПСР НАН Украши, 2012. - 168 с.
6. Нацюнальна стратепя розвитку освгги в Укра1ш на 2012-2021 роки [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http: //www.mon.gov .ua/images/files/news/12/05/ 4455.pdf
7. Пакулш С. Л. Модершзащя й тдвищення ефективносп вищо! освГти Укра1ни: змют, проблеми, системш ефекти / С. Л. Пакул^/ Проблеми економiки. - 2013. -№ 1. - С. 310-315.
8. Третяк В.П. Стан i прюритети розвитку системи освГти Харювщини / В.П. Третяк, С.Л. Пакулш, // Сб. науч. тр. «Перспективные инновации в науке, образовании, производстве и транспорте '2007». Т. 4. Экономика. - Одесса: Черноморье, 2007. - С. 4-6.
9. Фл^а H.I. 1нтегращя системи освГти Украши в свгшвий освггаш проспр / H.I. Флiнта // НуковГ записки Тернопiльського державного педагогiчного ушверситету. Серiя: Географiя. - 2002. - №2. - С. 283-286.
Експертредакцшног колеги к.е.н., доцент УкрДУЗТСухорукова Т.Г.
УДК 331.2
ПОБУДОВА ШНОВАЦШНО1 СИСТЕМИ ОПЛАТИ ПРАЦ1 В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦП ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Пакулта А.А., к.е.н, доцент (ХНУБА), Пакулта Г.С, студентка (УкрДУЗТ), Рубан Л.Р., студентка (ХНУБА)
Автори cmammi доводять, що в сучастй економщ оргатзащям при виршенш задач1 тдвищення ефекmивносmi гх дiяльносmi за допомогою посилення мотивацИ' пращвниюв необхiдно орieнmувamися на оплату пращ. Науково обгрунтовано визначення iнновaцiйног системи оплати пращ i запропонована нова класифтащя систем оплати прац з позицИ iнновaцiйног складовог, що дозволяе комплексно aнaлiзувamи взаемозв'язок мiж ощнкою ефекmивносmi роботи оргашзацИ i трудовим внеском пращвниюв. Визначеш i клaсифiковaнi чинники зовншнього i внутршнього середовища функщонування оргашзацИ (у тому чи^i пов'язаш з гг життевим циклом), що чинять вплив на трансформацИ оплати пращ в сучастй економщ Украгни. Доповнений перелт i дана змiсmовнa характеристика принцитв розробки ШновацШних систем оплати прац робтниюв з урахуванням сучасних тенденцт ринку прац Украгни, розвитку нестандартних форм зaйняmосmi i необхiдносmi iндивiдуaльного тдходу до встановлення розмiрiв заробтку.
Ключовi слова: система оплати пращ, шновацшна система оплати пращ, класифшащя, гнучка система, трансформаця.
© Пакулша А.А., Пакулша Г.С., Рубан Л.Р.
