CC BY
34
Гончарук Анатолш Григорович,
доктор eKonoMiHuux наук, професор, зав. кафедри б1знес - адмтктрування i корпоративно'1' безпеки, Мiжнародний гумантарний утверситет (м. Одеса);
Драчук Юрш Захарович доктор економiчних наук, професор кафедри бизнес - адмiнiстрування i корпоративноi безпеки, Мiжнародний гуманiтарний утверситет (м. Одеса);
Сав'юк Лариса Олександрiвна кандидат техтчних наук, доцент, 1вано-Франювський нащональний }miверситет нафти i газу (м. 1вано-Франтвськ);
Сттко Елизавета Олександрiвна кандидат техтчних наук, доцент, зав. кафедри менеджменту, Луганський нацюнальний }miверситет iм. Тараса Шевченко(м. Старобтьськ)
Беляева Ганна Свгетвна кандидат економiчних наук, доцент, Донецький державний технiчний }miверситет (м. Красноармшськ)
ЩОДО РИНКУ ОСВ1ТН1Х ПОСЛУГ У ГАЛУЗ1 ВИЩО1 ОСВ1ТИ ON THE MARKET OF EDUCATIONAL
SERVICES IN THE FIELD OF HIGHER EDUCATION
Анотацiя: Розглянуто окремi аспектиринку освiтнiх послугу галузi вищоi освти, що стосуються питань зв'язку вищоi освти iз соцiально-економiчним розвитком суспшьства, ролi людськоi особистостi, нарощення ii ттелектуального потенцiалу, методiв i форм навчання, використання нових форм вдосконалення фахово'1' май-стерностi для соцiально-економiчного зростання.
Ключовi слова: ринок освiтнiх послуг, соцiально-економiчний розвиток, конкурентоспроможнкть еконо-мжи, тформацшно-комунжацшт технологи, iнновацiйна дiяльнiсть, методи навчання
Аннотация: Рассмотрены отдельные аспекты рынка образовательных услуг в сфере высшего образования, касающиеся вопросов связи высшего образования с социально-экономическим развитием общества, роли человеческой личности, наращивание ее интеллектуального потенциала, методов и форм обучения, использование новых форм совершенствования профессионального мастерства для социально-экономического роста.
Ключевые слова: рынок образовательных услуг, социально-экономическое развитие, конкурентоспособность экономики, информационно-коммуникационные технологии, инновационная деятельность, методы обучения
Abstract: some aspects of the market of educational services in the field of higher education on issues regard higher education to the socio-economic development of society, the role of the human person, building up its intellectual potential, methods and forms of learning, the use of new forms of improvement ofprofessional skills for socio-economic growth .
Keywords: market of educational services, socio-economic development, competitiveness of the economy, information and communications technology, innovation, teaching methods
Постановка проблеми. У сучасному свт осно-вним джерелом багатства розвинених кра!н стають Знання, а !х виробництво, розподш i використання стае фундаментальним процесом економiки знань. Основ-ним джерелом економiчного зростання й конкуренто-спроможносп у такш економщ е накопичення фунда-ментальних знань i вщкритпв задля створення на цш основi проривних технологш надвисоких уклащв (ви-щих ввд 5-го, яким е high-tech). В наш час праця потре-буе високу знанняну, шформацшну, творчу насиче-шсть i перетворення на шновацшну працю. Шдви-щення знаннямюткосл сучасного виробництва i висо-кий рiвень знанняно! компоненти у людському потентат вiдкривають новi можливостi для високоосвiче-но! економiчно активно! людини: становитися дiевим учасником процесу сприйняття, використання i ство-рення знань; забезпечувати шновацшшсть трудово! да-яльностi, формувати власш конкурентнi переваги i пе-редумови для гiдного життя; щдвищувати можливосл адаптацп до умов невизначеностi та швидких змiн.
Сьогоднi вiдбуваеться становлення економiки, в як1й основним виробничим ресурсом стають знання та шформащя, розвинене iнформацiйне середовище, тобто економiки, «що базуеться на знаннях» (knowledge-based economy). Саме знання у такому сус-пiльствi безпосередньо комерцiалiзуються, перетворю-ючись на технологй' для виробництва матерiальниx то-варiв i послуг.
Якщо ранiше багатство асоцшвалося iз матерiа-льно-речовим його змiстом, то у «новш» економiцi чинниками устху кра!н е розвиток iнновацiй, шдприе-мництва, розвинена iнфраструктура шформацп й роз-повсюдження знань, сучаснi та динамiчнi освiта i наука. У новому суспiльствi головною формою багатства стае багатство людсько! особистосп, нарощення li ш-телектуального потенщалу, що визначае розвиток еко-номши i суспiльства.
Дослвдження меxанiзму впливу вищо! освгги на економiчне зростання та його удосконалення дуже ва-жливе для вдосконалення системи освгги, пвдвищення
якостг освпнього процесу, нарощення людського кат-талу. Це неминуче мае призвести до eK0H0Mi4H0r0 зро-стання через: розширення масштабiв нових розробок та вгдкритпв, збiльшення продуктивностi працi, нарощення креативного, iнгелектуального потенцiалу населенна, розвиток дiлових якостей, шдприемливосп, пгд-вищення сприйнятливостi нових щей, економiчних но-вацiй, технiчних розробок. Тому вищою освiтою ство-рюеться сприятливе середовище для створення та по-ширення в усьому сусшльсга здобутк1в економiки знань.
Доктриною розвитку освгти визначаеться створення ринку освiтнiх послуг як прiоритетного курсу спрямування зусиль вищо! школи, де виникае потреба врахування зв'язку вищо! освiти iз соцгально-еко-номiчним розвитком сусшльства. Суспiльнi потреби, що лежать в основi освiти, обумовленi рiвнем розвитку продуктивних сил i типом виробничих вiдносин, в той же час освгга зумовлюе !х рiвень i тип. Тому вищою освггою визначаеться масштабнгсть проблем, що пов'язанг гз функцгонуванням ринкових механгзмгв ав-торегуляцй' у соцгальнш сферг.
Анaлiз останшх дослiджень i публiкацiй. Пи-тання, пов'язанг з розробкою концепцп розвитку галу-зей соцгально! гнфраструктури у соцгально оргентова-нгй ринковгй економгцг, входять до кола професгйних гнтересгв таких визнаних науковцгв, як О.1.Амоша, Н.Ю.Брюховецька, В.М.Геець, М.ГДотштй, £.Т.1ва-нов, Б.Т.Клгяненко, В.К.Мамутов, О.Ф.Новгкова,
B.П.Антонюк, у працях яких закладено теоретико-ме-тодологгчний фундамент дослвдження ринково! трансформаций соцгально! сфери. Досл1дженню проблем ви-користання ринкових методгв господарювання в уп-равлшш органгзацгями вищо! освгти присвяченг роботи вгтчизняних: В.М.Андрущенка, Ю.Дгдика, 1.С.Кале-нюк,
Р.Ю.Кггеля, Т.£.Оболенсько!; О.А. Кратт г за-руб1жних вчених: З.М.Панкрухгна, Б.С.Рябуш-к1на, М.А.Хроменкова, В.П.Щетинша; М.Василевсь-кого г Р.Патори,
зусиллями яких зроблено значний внесок у фо-рмування теорп та розв'язання практичних питань пгд-вищення ефективностг функцгонування вищо! освгти в ринкових умовах господарювання.
Основи управлгння гнновацгями, де значне мгсце мае посгдати вгдповгдний гнтелектуальний потенцгал, знайшли вгдображення в працях заруб1жних вчених I. Ансоффа, Х.К. Вахрейна, Т. Герпотта, П. Друкера, Дж. Еванса, Ф. Котлера, Ф. Нгксона, М. Портера, Б. Санто, Б. Твгсса, Р. Форстера та гн. Питанням управлгння гнно-вацгйними процесами присвяченг роботи вгтчизняних вчених: Ю.М. Бажала, А.С. Гальчинського, В.М. Ге-еця, В.М. Гриньово!, M.I. Кизима, О.О. Лапко, П.А. Орлова, В.С. Пономаренка, П.Г. Перерви, Л.1. Федулово!, Д.М. Черваньова, А.1. Яковлева, а також учених кра!н СНД - С.В. Валдайцева, С.Ю. Глазьева, П.Н. Завлгна,
C.Д. 1ль!нково!, А.К. Казанцева, H.I. Лапша, Л.Е. Мгн-деллг, В.Г. Мединського, Е.А. Утшна, Р.А. Фатхутдг-нова.
Питання штерактивно! технологи у навчаль-ному процесг розглядаються вгтчизняними й зарубгж-ними дослгдниками, серед яких: Кирпичев В.Л., Конд-
ратьев В.В., Тимошенко С.П., Кабанова Л. В., Шабанова (Дунаева) Ольга, Спвен Доунс, Тош Каррер, Ти-хомiрова Олена та iн.
Досввд розвитку сучасних освiтнiх технологiй, використання iнформацiйно-комунiкацiйних техноло-гiй породжують новi методичнi завдання, новi можли-восп на ринку освiтних послуг.
Новий Закон Укра!ни "Про наукову i науково-техш-чну дiяльнiсть", прийнятий Верховною Радою 26.11.2015 № 848-VIII [1], вщкривае перед наукою уш-кальш перспективи в сучаснiй европейськ1й держав^ де ефективнiсть науково! роботи мае ввдчути звичай-ний громадянин, а Укра!нська наука мае стати сучас-ною, ефективною, iнновацiйною, що й наголошено головою держави. Одним з найважливших нововведень нового документу, як ввдзначено в Законi, е утворення при Кабiнетi Мiнiстрiв Укра!ни постiйно дiючого кон-сультативно-дорадчого органу - Нацюнально! ради Укра!ни з питань розвитку науки i технологш, основною метою дiяльностi якого е забезпечення ефективно! взаемодп представнишв науково! громадськостi, орга-нiв виконавчо! влади та реального сектору економши у формуваннi та реалiзацi! едино! державно! полггики у сферi науково! i науково-технiчно! дiяльностi.
Видiлення рашше невирiшених частин зага-льноТ проблеми. Стшке соцiально-економiчне зрос-тання мае досягатися на шновацшнш основi за активного використання сучасних наукових розробок, де за таких умов реалiзуються плани виробництва продукцi! високо! якостi, активiзацi! ресурсозбереження, тдви-щення ефективностi виробництва, забезпечення конку-рентоспроможностi продукцi! на внутршньому i свiто-вому ринках.
Визначальним чинником прискорення економь чного зростання е активiзацiя iнновацiйно! дiяльностi пiдприемств з використанням надшного штелектуаль-ного потенщалу i переход Укра!ни на шновацшну модель розвитку економiки, яка грунтуеться безпосеред-ньо на здобутп нових наукових результатiв та !х тех-нологiчному впровадженнi у виробництво, що забезпе-чуе прирiст ВВП переважно за рахунок вироблення i реалiзацi! наукомiстких продукцi! i послуг. Головною метою шновацшно! моделi розвитку нацюнально! еко-номiки е пвдвищення рiвня !! конкурентоспроможностi завдяки використанню вiтчизняного та свiтового нау-ково-техшчного i освiтнього потенцiалу.
Формулювання цшей статтi i постановка задач. Тенденци розвитку сучасного суспiльства, що пе-редбачають необхiднiсть побудови системи освгга iнновацiйного типу, визначення питань з тдготовки компетентних i креативних фахiвцiв для реалiзацi! стратегi! шновацшного прориву на свiтовi ринки, де ш-новацiйнi освiтнi проекти покликаш реалiзовувати су-часну освiтню парадигму, основним змютом яко! е ш-дивiдуалiзацiя i особистiсно-орiентована освiта, зростання можливосл творчо! самореалiзацi! в освггньому процесi, синергiя спiвробiтництва викладачiв i студен-тiв.
Виклад основного матерiалу досл1джень i об-грунтування отриманих наукових результа^в. Сус-
тльству потрiбна iнтелектуально й соцiально компетентна особиспсть, здатна критично мислити, творчо дь яти, застосовувати набуп знання в нестандартних си-туащях. Становлення особистостi починаеться зi школи, де завдання педагога «якомога рашше виявити, розпiзнати природнi нахили учня, розвинути !х i дати поштовх до самореалГзаци творчо! особистосп»
Для формування тако! особистостi мають вико-ристовуватися у навчально-виховному процесi шнова-цiйнi методи, прийоми навчання, завдання i вправи, як1 спонукали б молодь до творчо! дiяльностi Творчою вважаеться продуктивна, самостiйна, цiлеспрямована дiяльнiсть школяра, у процесi яко! учень комбшуе, змь нюе чи створюе щось нове на доступному для нього рь внi. I найкращим способом виявлення особистостi е творчi роботи учнiв, науковi працi студенпв. Основ-ними показниками творчостi в цьому випадку е самос-тшнють, iнiцiативнiсть, активнiсть, а результатом творчо! самостшно! дiяльностi - яшсно новi цiнностi учня, студента, людини. Важливим у цьому напрямi е засто-сування у роботi педагога методiв i прийомiв, як1 спонукали б молодь до творчого, неординарного мис-лення: навчальнi семшари, диспути, учнiвськi й студе-нтсьш конференцi!, конкурси на кращi твори, лггерату-рнi вечори, студентська лиературна газета тощо. У процесi проведення навчальних занять останнiм часом значна увага придiляеться вибору iндивiдуальних при-йомiв, форм i засобiв подачi навчального матерiалу. Для пiдготовки спещатспв у навчальному процесi за-стосовуються iнтерактивнi технологi!, як1 на сучас-ному етапi, як вiдзначаеться в [2], стають новим освГт-тм стандартом. При використаннi iнтерактивних ме-тодiв та засобiв навчання важливим е готовшсть викла-дачiв до здшснення iнтерактивного навчання, психоло-пчний аспект, технiчна поiнформованiсть, технiчне за-безпечення iнтерактивними засобами навчання. Ефек-тивне залучення iнновацiйних технологiй i методик ви-кладання дисциплiн, як вщзначено в матерiалах Всеук-ра!нського науково-практичного семiнару [3], сприя-тиме пгдвищенню якостi засвоення студентами навчального матерiалу.Унiкальнi можливостi шформацш-них технологш створюють передумови для штенсифь кацi! навчального процесу, сприяють розробщ методик, як1 повиннi бути орiентованi на розвиток особистосп тих, хто навчаеться.
Щодо ринку освгтшх послуг у галузi вищо! освiти, сл1д зазначити, що цей ринок е достатньо при-вабливим, зумовлений значною його мiсткiстю (попит переважае пропозицш). А також можливютю отри-мання прибутк1в.
Основним показником конкурентоздатносп пе-вного ВНЗ може слугувати зацiкавленiсть потенцiйних роботодавцiв у випускниках саме цiе! установи. Так, опитування роботодавцiв показують, що рiвень попу-лярностi того чи шшого ВНЗ залежить в1д наявностi в ньому престижних факультетiв. Отже, серед переваг державних ВНЗ роботодавцi зазначають багаторiчний досвiд на ринку освгга, усталенi традицi!, гарний ви-кладацький склад, i найважливiше - ретельшсть конкурсного вгдбору абiтурiентiв (навиъ наявнiсть грошей не е гаранпею вступу). Хоча практично в уах ВНЗ на сьогоднi вчаться як бюджетники, так i контрактники (останш становлять вiд 5 до 50% загально! кiлькостi
студентiв), всi вони складають однаковi екзамени та тести.
Незважаючи на окресленi позитивнi моменти, впчизняш дипломи поки що не визнаються зах1дними роботодавцями. Хоча останнiм часом запроваджу-ються досить успiшнi перетворення та шновацп, як1 наближають укра!нсьш дипломи до вимог ринку та за-хгдних стандартiв: поповнюеться перелГк можливих спецiалiзацiй, здiйснено переход до схеми "молодший спещал1ст-бакалавр-спещалГст-мапстр".
Сьогоднi досить швидкими темпами ринок вищо! освгга поповнюеться приватними iнституцiями. Серед основних проблем, що вони мають подолати:
• недовiра щодо рiвня одержано! освгга, осш-льки тут фактично конкурс починаеться Г зашнчуеться пiдписами в контракту
• майже ва викладачГ працюють у таких ВНЗ за сумюництвом, а вгдтак - не мае защкавленостГ викла-дача у використанш сво!х авторських розробок;
• матерГально-техшчна база, навть за умов фь нансових вливань абпурГенлв, не вибудовуеться за та-кий короткий термш; Г нарешп - недержавш ВНЗ з'явились не так давно (трохи бГльше десяти рошв), Г в них ще просто не було часу та можливосп зарекомен-дувати себе.
Щодо конкурентно спроможностГ укра!нсько! освгга на свгговому ринку освгтшх послуг, то безумов-ною е !! цшова привабливють. ОкрГм того, що освгга в нас досить дешева за европейськими мГрками, вартють життя в Укра!ш також е доступною.
Проте е суттевий недолж навГть найкращих з наших закладГв освгга - нашГ стандарти освгга не ств-вгдносяться з европейськими, Г нерщко - Г навпаки: за-хгдна освгга не визнаеться нашими роботодавцями, а це знижуе конкурентну привабливють укра!нських за-кладГв в галузГ вищо! освгга.
Бiзнес-школи. На ринк освгтшх послуг бГзнес-освгга представлена вгд початку 90-х рок1в. БГзнес-школи - навчальш заклади, що пропонують освиш програми в галузГ бГзнес-адмшютрування, оргашзацп та управлшня виробництвом у вах сферах дГяльносп. Навчальш програми таких шк1л спрямоваш на практи-чш аспекти управлшня Г майже не концентрують уваги на теоретичних знаннях.
ПорГвняно з традицшною зах1дною освгтою в цш галузГ, нашГ бГзнес-школи мають сво! переваги та недол1ки.
По-перше, вартють програми МВА в Украш майже втри рази нижча порГвняно з захщною. ОкрГм того поки-що т одна захвдна бГзнес-школа не навчить робити бГзнес "по-укра!нсьш" краще, нгж це пропонують гравщ локального ринку.
Зараз в УкраМ досить широка пропозищя бГз-нес-освгга, рГзноманиних авторських програм та тре-ншпв. Проте, стутнь МВА в !! класичному (максимально наближеному до захгдних стандарта Г нацюналь-них особливостей) варГанп надають М1жнародний ш-ститут менеджменту (М1М), "Киево-Могилянська бГз-нес-школа" (КМБС), ЛьвГвський шститут менеджменту (Л1М), Дшпропетровська академГя бГзнесу Г права (ДАУБП).
Серед основних недолЫв укра!нських програм МВА невизнання !х дипломiв не лише за межами Ук-ра!ни, але й всерединi кра!ни. В Укра!ш неможливо ак-редитувати МВА-програму в Державнш акредитацш-нiй кошси, осшльки !!' немае в держреестрi освгтшх програм. Як альтернативу пропонують проект дистан-цшно! бiзнес-освiти (розроблено Ки!вським шститу-том iнвестицiйного менеджменту та германським 1н-ститутом мiжнародних вГдносин), що буде акредито-вана у европейсьшй Фундацп з акредитування програм мiжнародного бiзнес-адмiнiстрування (FIBAA). Варто, з'ясувати особливосп дистанцiйно! форми навчання, визначити переваги та недолiки.
Дистанцiйне навчання
Дистанцшне навчання - така форма оргашзаци освiтнього процесу, при яшй основною е самостiйна робота людини, що навчаеться. Це дозволяе навчатися в зручний для студента час та вГддаленому вГд викла-дача мющ. Такий тип навчання надае можливiсть отри-мати освiту широкому колу людей, як мають обме-ження щодо того щоб вчитися очно.
ДН широко застосовують у свиовш системi освiти. Центри ДН е при вах унiверситетах США, За-хГдно! £вропи. Щдключення ЦентрГв до свггово! комп'ютерно!' мереж1 дозволяе створювати вiртуальнi класи для студенпв. Що знаходяться в рiзних кра!нах. Глобальна мережа 1нтернет е штегральним засобом широкого використання ДН.
Тобто основною проблемою тако! форми нав-чання в Укра!ш за умов не досить активного використання ресурав 1нтернет (особливо по регiонах) е скла-днiсть з отриманням шформаци.
Пропозици до розв'язання проблеми:
• Реформи у фшансуванш освiти.
• Наближення до европейських стандартiв
освии.
Вдосконалення законодавчо!' бази
Вища освгга фiнансуеться виходячи як iз суст-льних, так i iндивiдуальних потреб. Сусшльш потреби забезпечуються через державне замовлення з видшен-ням вщповвдних бюджетних асигнувань, як1 розподГля-ються на конкурсних засадах. 1ндивщуальш потреби забезпечуються за рахунок платного навчання, у тому числГ впровадження оплати за рахунок державних без-вГдсоткових кредитiв тд отримання освiти.
Важливою передумовою конкурентно спромож-ностi нацiонально! системи освгга е традицiя грунтов-но! та яшсно! освгга. На сьогодш важливим е набли-зити укра!нську освиу до мiжнародних стандартiв, збагативши и практичними аспектами, насамперед, через зрозумГлу та прозору систему державно!' акредита-ДЙ.
Звичайно, все вище зазначене мае бути правомь рним, а вГдтак - потрГбш новГ розробки в законодавствi стосовно галузi освгтшх послуг.
Здшснення мромозицш урядовими та неуря-довими оргашзащями. Управлшня освгтою здшсню-еться державними органами управлшня та органами громадського самоврядування. До державних органiв управлiння вищою освгтою належать:
• мiнiстерство освгга Г науки Укра!ни;
• центральш органи виконавчо! влади Укра!ни, яким шдпорядковаш навчальш заклади освгга;
• вища атестацшна комiсiя Укра!ни;
• державна акредитацшна комiсiя.
Цi установи здшснюють керiвництво у сферi освгга, беруть участь у визначеннi державно! поливки у сферi освiти, науки, професшно! подготовки кадрiв; розробляють програми розвитку освiти, державнi ста-ндарти; забезпечують зв'язок i3 закладами освгга, державними органами iнших кра!н з питань, як1 входять до !х компетенции проводять акредитацш вищих та професiйно-технiчних навчальних закладiв, видають !м лiцензi!, сертифiкати; органiзовують атестащю пе-дагогiчних i науково-педагогiчних пращвнишв щодо присвоення !м квалiфiкацiйних категорш, педагопч-них та вчених звань.
Органами громадського самоврядування в освт е:
• всеукра!нський з'!зд пращвнишв освгга;
• загальш збори колективу навчального закладу;
• районш, мюьш, обласнi конференцi! педагоп-чних пращвнишв;
• з'!зд працiвникiв освгга Автономно! Респуб-лши Крим.
Органи громадського самоврядування в освт вносять пропозици щодо формування державно! поль тики у сферi освии.
В Укра!ш дшть також ГншГ неурядовГ оргашза-ци з залученням шоземного капiталу. Серед найшдот-ших мГжнародний фонд "Вщродження" (частина ме-реж1 фондГв Сороса), British Counsil, Французький ку-льтурний центр. Ва вони е м1жнародними благодш-ними оргашзащями, що фшансують проекти, як1 спри-яють нащональному вщродженню та демократизаци освии, шдтримують рГзноманпш програми, надають гранти.
Необхiднi ресурси та умови. Укра!нський ри-нок освишх послуг мае вс передумови для розвитку, але обов'язковою умовою е реформи у фшансуванш освгга. Насамперед, за рахунок розвитку приватно! освгга, а також залучення кредитив для навчання, ство-рення та функцюнування спещальних накопичуваль-них та страхових фондГв.
Наш викладацький склад е досить квалГфжова-ним, проте без матерГальних стимулГв, нормально! ма-терГально-техшчно! бази, доступу до шформацшних ресурав та забезпечення учбовою лиературою, спос-тертатимемо ввдик талановитих викладачГв за кордон, або ж зростання рГвня корумпованоси, а вщтак - диплом перетвориться з показника рГвня освгга на показ-ник рГвня доходГв. Змши та реформи мають бути про-деклароваш урядом та бути законодавчо закршленими.
Висновки. З огляду ринку освишх послуг в Ук-ра!ш, слад зазначити, що конкуренщя на цьому ринку досить значна. Що ж стосуеться конкурентоздатноси, то е шдстави говорити про не! у регюнальному масш-табГ (принаймш в певних галузях освии), та передумови !! формування в глобальному масштабг Серед ш-шого це шновацшш та висококвалГфГковаш вчителГ та викладачГ, поеднаш з традицГями грунтовно! теоретично! освии.
Деяк аспекти потребують нагально! уваги: реформи у фшансуванш та менеджмент освгга. У виразГ
"ринок освгтшх послуг" розумГеться, що початкова та базова середня освгга е обов'язковими, вища ж та тс-лядипломна освгга е конкурсними, де потребуеться увага до вГдбору конкурента для навчання.
Список лiтератури: 1. Закон Украши «Про наукову Г науково-техш-чну дГяльнГсть», прийнятий Верховною Радою 26.11.2015 № 848-УШ.- http://kadrovik01.com.ua /news/prijjnjato_novijj_zakon_pro_naukovu_i_naukovo-tekhnichnu_dij alnist/;
2. Буйницька О.П. Використання штерактивних технологш у навчальному процеа // Режим доступу: http://www.psyh.kiev.ua.
3. Ш-ий Всеукра!нський науково-практичний семшар "Сучасш шформацшш технологи в дистанцш-нш освт" (MITDE-2014).-22-24 вересня 2014 р.-1вано-Франк1вськ.- ЗбГрник тез доповгдей.- 204 с.- С. 18-22, 45-48. 3.
