CC BY
21
эффективности обучения обязательной составляющей ученого процесса control for diagnosic of the student learning outcomes and
становится объективный контроль знаний и умений, что предусматривает evaluating of effectiveness of the obligatory part of training process. использование разных его форм. Key words: control of knowledges, credit-modular
Ключевые слова: контроль знаний, кредитно-модульная system, instruments of control. система, инструменты контроля.
УДК 378
М1ЖНАРОДНА ДМЛЬШСТЬ ВУЗ1В ЯК ТЕНДЕНЦ1Я ДО РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ВИЩО1 ОСВ1ТИ
Основними проблемами розвитку сучасно! ушверситетсько! осв™, як складово! системи вищо! осв™ XXI стс^ччя, е: массовiзацiя вищо! осв™, iнтернацiоналiзацiя, фiнансова криза ушверситету та шляхи виходу з нього. 1нтернацюнашзащя вищо! медично! освiти створюе новi можливостi i сприяе шдвищенню доступностi вищо! освiти i !! якосп, впровадженню iнновацiйних методiв роботи в системах вищо! осв™, змщненню мiжнародного спiвробiтництва.
Ключов1 слова: мiжнародна дiальнiсть, вища освiта.
У сучасному свт розвиток Укра!ни визначаеться в контекст! европейсько! штеграцп з ор1енташею на фундаментальш щнносл зах1дно! культури: права людини, права нацюнальних меншин, л1берал1зацю, свободу пересування, обмеження рол1 держави в суспшьств1, якюна медицина та шш1 складов1, - невщдшьш атрибути громадянського суспшьства. Протягом перших десятилпъ досягнення державно! незалежносп Укра!на здшснюе юторично неминучий 1 незворотнш перех1д до таких основ сустльного розвитку [3].
На змшу шдустр1альному суспшьству приходить суспшьство шформацшне, зумовлюе певш сощальш, виробнич1, економ1чш, полиичш зрушення та змши в медичнш сферт
Прискорення науково-техшчного прогресу зумовлюе шдвищеш вимоги до яюсного потеншалу робочо! сили, що займаеться генеруванням, розробкою та впровадженням нових технолопчних щей. При умовах трансформацп укра!нського суспшьства особливо! значущосп набувають питання формування нових життевих стратегш, компетентности посилення гнучкосп та мобшьносп сощально! поведшки.
Особливе значення при цьому набувае система освгти. Високий р1вень осв1ченост1 наци сприяе бшьшш сприйнятливосп та д1евост1 економ1чних 1 сощальних реформ, формуванню правово! та еколопчно! культури при здшсненш сошально! та технолопчно! д1яльност1, створюе умови для прогресивно! шдив1дуально! активносп особистосп в суспшьствт Прагнучи набути статусу розвинено! держави, Укра!на шдтримуе розвиток ус1е! свое! ступенево! системи освгти, зростання штелектуального потенщалу суспшьства.
Основними проблемами розвитку сучасно! ушверситетсько! освгти, як складово! системи вищо! осв1ти XXI стор1ччя, е: массов1зашя вищо! освгти, штернацюнал1зашя, фшансова криза ушверситету та шляхи виходу з нього. Перетворення вищо! осв1ти в об'ект сфери освгтшх послуг - товар, диверсифшашя вищих навчальних заклад1в, проблеми якост1 вищо! освгти, новгтш технологи навчання 1 проблема вщкритосп та конкурентоспроможносп ушверситепв, вир1внювання нацюнальних осв1тшх систем 1 роль ушверситету в цьому процеа, удосконалення управлшня, сошальна вщповщальшсть ушверситету. Ряд з них проявився (або нав1ть краще сказати з'явився) в останш десятил1ття ХХ ст. Кожна з проблем заслуговуе ретельного анал1зу, але зупинимося на штернацюнал1зацп вищо! освгти, як одше! 1з складових структур осв1ти [1].
В осв1тнш сфер1 поняття «штернацюнал1зашя» в останш роки вживаеться в досить широкому контекст 1 в значному числ1 публшацш. У багатьох з них представлено широкий спектр розумшня цього поняття: в1д повного ототожнення до протиставлення. Б. Д. Денмен штернацюнал1зашю вищо! осв1ти трактуе як «побудова взаемин м1ж двома або бшьшою кшьюстю держав, пов'язаних спшьною метою, формуванням единого осв1тнього простору». У.Т1хлер пропонуе розумгти шд штернацюнал1зашею вищо! освгти «весь масив змш сутносп 1 внутр1шнього життя вищо! освгти в б1к м1жнародно! д1яльност1, супроводжуваних зменшенням значення нацюнальних осв1тшх систем, в визначальною м1рою нав1ть «денацюнашзащею». Е.Шевченко говорить про те, що тд цим термшом в англомовнш лгтератур1 розум1ються «процеси розширення сфери д1яльносп навчального закладу за меж1 свое! освгтньо! системи, розвитку м1жнародних осв1тшх зв'язюв, приведення д1яльност1 вузу до м1жнародно-визнаним нормам, а також управлшня цими процесам» [2].
Можна навести ще ряд визначень та штерпретацш, анал1з яких свшчить про те, що одшею з важливих проблем сучасно! освгти е неузгоджешсть визначень широко використовуваних понять (в даному випадку, поняття «штернацюнал1зашя вищо! освгти») серед широкого кола тих, хто займаеться проблемами вищо! освгти.
Однак, р1шення поставлено! проблеми може з'явитися тшьки в результат! !! обговорення 1 дискусш. Наша точка зору щодо поняття «штернацюнал1зашя» стосовно до сфери вищо! освгти, в тому числ1 1 медично!, багато в чому зб1гаеться з визначенням, наведеним у У. Т1хлера, вшр1зняючись, однак у розумшш рол1 нацюнальних ушверситепв. Поняття «штернацюнал1зашя» для нас е таким, яке враховуе можливу вщповщь на негативш наслщки глобал1зацшних процеав у вищш освт. 1нтернацюнал1зашя вищо! медично! осв1ти - це весь масив змш сутносп 1 внутр1шнього життя вищо! осв1ти, спрямованих у б1к м1жнародно! д1яльност1, яю тягнуть за собою
створення ново! структури взаемин як мiжосвiтнiми системами держав, так i !х представниками, з урахуванням особливостей нацюнальних систем освгга.
Iнтернацiоналiзацiя освiти переслiдуе рiзнi цш, серед яких: диверсифiкацiя i зростання фшансових надходжень через залучення шоземних студентiв на платне навчання; розширення навчальних планiв i навчання сво!х студентiв у зарубiжних вузах-партнерах; розширення репонально! мережi вузу для ефективного використання сво!х ресурсiв; пiдвищення якосл освiти та дослiджень за рахунок учасп студентiв i викладачiв у мiжнародному процесi обмiну знаннями i iн. Розвиток мiжнародного мiжвузiвського ствроблництва дозволяе органiзовувати спiльнi дослiдницькi проекти, обмшш програми для студентiв i викладачiв, спецiальнi програми для шоземних студенлв. Згiдно перерахованим цiлям, фахiвцi ОЕСР видiляють наступнi основнi стратеги iнтернацiоналiзацil вищо! освiти, використання яких простежуеться сьогоднi в рiзних кра!нах: узгоджена стратегiя; стратегiя залучення квалiфiкованоl робочо! сили; стратегiя отримання доходу; стратепя розширення можливостей [4]. Узгоджена стратепя штернацюналiзацп спираеться на довгостроковi полiтичнi, культурнi, науково-освiтнi цiлi розвитку кра!ни. Домiнуючим принципом дано! стратеги е не конкуренщя, а мiжнародне спiвробiтництво. Реалiзацiя узгоджено! стратеги здшснюеться через пiдтримку студентсько! та академiчноl мобiльностi шляхом надання стипендiй i реалiзацil програм академiчних обмiнiв, а також програм, спрямованих на створення шституцшних партнерств у сферi вищо! професшно! освiти.
Стратегiя залучення квалiфiкованоl робочо! сили спрямована на приплив обраних iноземних фахiвцiв i талановитих студенпв в приймаючу кра!ну. Дана стратепя е засобом забезпечення економiчного розвитку та тдвищення конкурентоспроможностi кра!ни. Основним iнструментом даного пiдходу е система академiчних стипендiй, доповнена активною програмою просування системи вищо! освли кра!ни за кордоном в поеднанш з прийняттям вiдповiдного вiзового та iммiграцiйного законодавства. Стратегiя отримання доходу у главу кута ставить отримання додаткового доходу ввд надання освгтшх послуг. Вона базуеться одночасно як на узгоджено! стратеги, так i на стратеги залучення квалiфiкованоl робочо! сили. В !! рамках освпта послуги пропонуються на повнютю платнш основi.
Iноземнi студенти дають додатковий дохщ освiтнiм iнститутам, стимулюючи ушверситети реалiзовувати пiдприемницьку стратегiю на мiжнародному освiтньому ринку. Уряд у свою чергу надае вузам значну автономда, забезпечуе високу репутацiю свое! системи вищо! освгга, а також високий стутнь захисту iноземним студентам.
На мш погляд, для прориву в свiтову медицину i просування в цш галузi необхiдно влучитись в найважлившу складову системи вищо! освгга, iнтернацiаналiзацiю. Основнi шляхи для цього е: необхщно розробляти та реалiзувати проекти зi спiльного навчання; необхщно запрошувати фахiвцiв, вчених зi свловим iм'ям до нас на тематичш заходи або читати лекци; необхщно проводити рiзноманiтнi мiжнароднi заходи, змщнюючи контакти серед вузiвських студентiв; необхщно посилати студентiв закордон на екскурсп, а також вчитися, обмiнюватися досвщом та враженнями для збагачення !х знаннями та розширення !х кругозору; необхщно створювати в нашому ушверсител сприятливi умови для контактiв мiж студентами, якi при!хали з уах кiнцiв свiту з рiзноманiтними культурними цшностями, тим самим пристосовуючи студенлв до змiн свiту.
У ходi експертного опитування одного з шформацшно-анататичного центру: «Мiжнародна iнтеграцiя системи вищо! освли в Украш» представникiв 8 найбшьших вузiв Укра!ни (у тому чи^ i ВДНЗУ «Укра!нська медична стоматолопчна академiя») з'ясувалося, що на ствпрацю з укра!нськими вузами бшьш активно йдуть представники США, Канади, Польщ^ Нiмеччини, сходно! Ази та Африки. Що дуже важливо i вимагае зробити певнi висновки [5]. Досить сказати, що вс чудовi плоди велико! науково-дослщно! роботи в ушверситетах усього свiту давалися як раз за рахунок мiжнародноl ствпращ.
1. Iнтернацiоналiзацiя вищо! освгга створюе новi можливостi i сприяе пiдвищенню доступностi вищо! освiти i !! якостi, впровадженню iнновацiйних методiв роботи в системах вищо! освгга, змщненню мiжнародного спiвробiтництва.
2. Джерелом рушшно! сили розвитку науки е контакт рiзноманiтних думок i культур. Глибоке i широке мiжнародне ствробггаицтво, запозичення iдей i технiчних переваг вiдповiдають внутрiшнiм потребам самого росту науки.
Ж
1. Балихiн М.Г. Тенденцil розвитку мiжнародного ринку ocBiTHix послуг: на прикладi кра1н ввросоюзу та Росiйськоl Федерацil / М.Г. Балихш // автореф . канд. дис . - М.,- 2009.
2. Елкина А. С. Интернационализация деятельности вузов / А.С. Елкина //: автореф. дисс. . канд. экон. наук. Волгоград,- 2010, 27 с.
3. Москаленко В.Ф. Участь у розбудовiвищоlмедичноlосвiтиУкраlни / В.Ф. Москаленко // матерiали VIII мiжнар. виставки навчальних закладiв «Сучасна осв™ в Укра1ш». - 2005, - С.21-35.
4. Обзор европейского опыта интернационализации высшего образования=ТЬеге view of Europe an experience of internationalization of hig here ducation / Education, Audiovisual & Culture Executive Agency, European Comission TEMPUS - Харьков : Изд-во НУА, - 2010, - 56 с.
5. http://www.ia-centr.ru/expert/7041.
МЕЖДУНАРОДНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ВУЗОВ КАК ТЕНДЕНЦИЯ К INTERNATIONAL ACTIVITY OF UNIVERSITIES AS THE
РАЗВИТИЮ СИСТЕМЫ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ TREND TO DEVELOPMENT OF HIGHER EDUCATION
Цыганенко И.В. Tsyganenko I.V.
Основными проблемами развития современного университетского The main problems of the modern university education,
образования, как составляющей системы высшего образования XXI века, as part of the hig her education system of the XXI century, are the
являются: массовизация высшего образования, интернационализация, massification of hig her education, internationalization, the
финансовый кризис университета и пути выхода из него. Интернационализация высшего медицинского образования создает новые возможности и способствует повышению доступности высшего образования и его качества, внедрению инновационных методов работы в системах высшего образования, укреплению международного сотрудничества.
Ключевые слова: международная деятельность, высшее образование.
financia crisis of the university and ways out of it. Internationalization of higher medical education creates opportunities and promotes access to higher education and its quality, innovative practices in higher education, the strengthening of international cooperation.
Key words: international activity, higher education.
УДК 378.148:616
m
ОСОБЛИВОСТ1 ВИКЛАДАННЯ СУДОВО1 МЕДИЦИНИ 1НОЗЕМНИМ СТУДЕНТАМ
Одним iз головних елеменпв, яга необхщш шд час викладання судово!' медицини шоземним студентам - це формування експертного компоненту лшарського мислення.
Ключов1 слова: судова медицина, судово-медичш експертнi дослщження, штернацюналiзацiя, iноземнi студенти.
Судова медицина, як 1 патоморфолопя е складовими морфолопчно! науки та необх1дно! базою для формування не лише експертного, а й клшчного мислення. Але необхщно зазначити, що викладання предмету у вищих медичних навчальних закладах мае щлу низку принципових вщмшностей. Студенти-шоземщ, в тому числ1 й англомовно! форми навчання вивчають судову медицину за навчальними програмами та планами, як прийняп в Украшських медичних вузах. Вивчення судово! медицини проводиться з урахуванням особливостей судово-медичних експертиз, проведення яких регламентуеться карно-процесуальним кодексом Укра!ни. При викладанш предмету шоземним студентам необхщно враховувати вщмшносп в законодавств1 Укра!ни та кра!н ближнього Сходу, Африки, Аз1!, де судово-медичш експертизи займають р1зне положення в законодавчому простора Переважна бшьшють шоземних студенев, що навчаються у ВДНЗУ «УМСА» з мусульманських кра!н. В багатьох кра!нах, в тому числ1 й ближнього Сходу, в проведенш експертних дослщжень юнуе цший ряд труднощ1в. Так, можливосп проводити судово-медину експертизу трутв та живих оаб значною м1рою обмежеш особливостями релшозних та етшчних традицш. Функци судуво-медично! експертизи направлен лише на виконання запипв оргашв правосуддя. Вщсутш законодавч1 та шш1 документи, яш регламентують р1зш сторони д1яльносп судово-медичних експерлв. 1снують значш обмеження штату судово-медично! служби, шода взагат вщсутшй спещальний транспорт, не юнуе власних спещалюпв 1з судово-х1м1чних, судово-бюлопчних, медико-кримшалютичних досл1джень. Майже не мае можливостей узагальнити результати судово-медичного дослщження 1з-за в1дсутност1 обл1ку документац1! та арх1вних даних. Внасл1док заборон1в, яш зумовлен1 морально-правовими нормами мусульманско! релш! на розтин труп1в, дан1 про смерь та !! причини не вщображають загально! картини. Як1сть виконаних судово-медичних експертиз також страждае, в зв'язку 1з тим що в багатьох випадках експертиза проводилась тшьки шляхом зовн1шнього огляду трупа. Внутршне досл1дження продиться значно р1дше, навпъ у випадках насильно! смерт1. При дорожньотранспортних пригодах експертиза трупа також обмежуеться зовн1шн1м оглядом. Отже, можливосп для проведения досл1джень труп1в досить обмежеш, перш за все внаслщок рел1г1йних звича!в.
П1д час практичних занять студенти присутн1 при проведенш судово-медичних експертиз трушв, а також при обстеженш живих ос1б на клшчнш баз1 - у вщдшеннях бюро судово-медично! експертизи. Також, на баз1 кафедри практичн1 заняття за темами проводяться з використанням макропрепарат1в та муляж1в, фото1люстрац1й. Для покращення експертних та кл1н1чних навичок на практичних заняттях значна увага придшяеться дослщженню ушкоджень к1сток та м'яких тканин, вщстежуючи алгоритми опису. Це здшснюеться ще також завдяки широкого використання тестового контролю. Для кращого засвоення лекц1йного курсу та при проведенш практичних занять постшно застосовуеться шюстрацшний матер1ал: таблиц1, графлог1чн1 схеми, слайди, шюстрацп, мультимед1йн1 презентац1!. Тому, наявнють добре п1д1браного дидактичного матер1алу за темою практичного заняття дозволяе привернути увагу студента, п1двищити його зацшавлешсть до предмета, сприяе закршленню набутих п1д час заняття знань. Саме таш методики вважаються необхщними, коли п1д час проведення практичних занять не завжди е можливкть продемонструвати розтин або мультимед1йну демонстрацю судово-медичного досл1дження з т1е! чи шшо! причини, як1 б вщповщали тем1 практичного заняття. Розроблен1 методичш рекомендац1! для п1дготовки до практичних занять та тем, що шдлягають самостшному вивченню, а також тестов1 навчальн1 завдання, як1 безумовно, сприяють покращенню засвоеного матер1алу.
Тому, викладання предмету шоземним студентам проводиться з урахуванням зазначених особливостей, що 1 вщображае певною м1рою 1нтернац1онал1зац1ю вищо! медично! осв1ти. Серед позитивних моменпв сл1д в1дзначити меншу к1льк1сть пропусшв практичних занять та лекц1й протягом року, оск1льки оц1нка з дисциплши, залежить в1д щоденного поточного оцшювання. Необх1дно зазначити, що за останш роки студенти беруть активн1шу участь в науковш робот1, починаючи з молодших курс1в. Так, к1льк1сть бажаючих в1дв1дувати студентський науковий гурток значно збшьшилась за останн1 три роки. Реоргашзашя структури практичного заняття шдвищила ефективн1сть контролю та р1вня практичних навичок, сприяе шдвищенню значення кожно! поточно! оцшки. Сучасн1 стандарти викладання у вищому медичному заклад1, зокрема проведення практичного заняття, вимагае використання р1зних вид1в роботи, як1 б охоплювали в повному об'ем1 всю студентську
