CC BY
61
тивно1 взаемоди у повсякденнiй дiяльностi. Вона виступае прiоритетом державно: полiтики i важливим засобом адаптацiï суспiльства до швидких 3mïh середовища.
3i загально-фшософських позицiй екологiчна освiта повинна вщповь дати таким вимогам [7] :
• формувати навики для аналiзу стану навколишнього природного середовища на мiждисциплiнарному рiвнi;
• поеднувати планетарт характеристики бiосфери з локальними (мшцевими, регiональними, державними);
• бути неперервним процесом, спрямованим на майбутне;
• вмшо поеднувати науковi та практичт аспекти, як сприяють формуванню активноï громадянськоï позицiï.
У процесi формування еколопчного знання одним iз найскладшших етапiв е усвiдомлення соцiально-економiчноï сут вiдносин суспiльства до природи. У цьому плат надзвичайно важливо зрозумгги, що немае двох ок-ремих систем - соцiальноï (антропогенноï) i природноь 1снуе едина взаемо-пов'язана i взаемозалежна система, що вимагае оптимiзацiï функцiонування всiх ïï тдсистем. Нерозумно розглядати розвиток окремих тдсистем без вра-хування впливу шших пiдсистем. Великою помилкою е визнання прюритету забезпечення тiеï чи шшо1* пiдсистеми i, передусiм, ставити штереси людини поза законами природи.
У третьому тисячолiттi еколопчна освiта повинна стати необхiдною складовою гармонiйного екологобезпечного розвитку. Вона буде найбшьш ефективною тiльки тодi, коли буде здшснюватися впродовж всього життя людини. Створення тако1' системи еколопчно1" освiти повинно бути законодавчо визнано конституцшною нормою як основа державно1' екологiчноï полiтики.
Л1тература
1. Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера. - М.: Наука, 1989. - 263 с.
2. Гардащук Т.В. Кконцептуальш параметры еколопзму. - К.: Видавець ПАРАПАН, 2005. - 200 с.
3. Кисельов М.М., Канак Ф.М. Нащональне буття серед еколопчних реалш. - К.: Тандем, 2000. - 158 с.
4. Основи стшкого розвитку/ За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Л.Г. Мельника. - Суми: ВТД "Утверситетська книга", 2005. - 654 с.
5. Печчеи А. Человеческие качества. - М.: Прогресс, 1980. - 302 с.
6. Траверсо А.Б. Размышления о философском образовании в области окружающей среды. - М.: Наука, 1979. - 146 с_
УДК378:331.102.344 Викладач Л.Б. аверська -Львiвський тститут
6анмвсько1 справи Умверситету банмвськоТ справи НБУ
РОЛЬ ОСВ1ТИ У ФОРМУВАНН1 I РОЗВИТКУ 1НТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАП1ТАЛУ
Розглянуто питання джерел фшансування штелектуального катталу. Досль джуемо роль осв1ти у формуванш i розвитку штелектуального катталу. Наводиться авторська система чинниюв конкурентоспроможносп украшсько'1 менеджмент-осв1ти. Ключов1 слова: освгга, штелектуальний каттал, людський розвиток.
Teacher L.B. Siverska - Lviv institute of banking of University of banking
of the National bank of Ukraine
The role of education in forming and development of intellectual capital
Such questions free considered of ways financial intellectual capital. The educational role of forming and development intellectual education is research. The author'ssystem of factor competitorable Ukrainian educational management.
Постановка питання
Людина обшмае центральне мюце в полггичних, економiчних, сощ-альних та шших процесах. Сучасне сусшльство - це сусшльство висококваль фжованих, мобшьних та творчих особистостей, як мають вiльний доступ до шформаци та знань.
На сучасному еташ розвитку суспiльно-економiчних вiдносин висо-коквалiфiкованих спецiалiстiв розглядають насамперед, як носив штелекту-ального капiталу.
Центральною системотвiрною складовою формування та розвитку ште-лектуального капiталу е роль освгги, яка сьогоднi набувае виршального чин-ника економiчного зростання краши i мае стати головним чинником зростання економжи Украши. Якiсна освгга на думку мiжнародноï спiльноти вважаеться сьогодш однiею з необхiдних умов усшшного розвитку будь-якоï краïни.
Анал1з останн1х досл1джень та публ1кац1й
Проблематика дослщження iнтелектуального капiталу е яюсно новою, оскiльки цей термiн набув поширення тiльки у 1990-х рр. Завдяки роботам Т. Стюарта - одного з фундаторiв iнтелектуального кашталу. Подальший розви-ток теоретико-методологiчних та прикладних засад дослiдження концепцiï ште-лектуального капiталу, його формування, розвитку та використання знайшов вь дображення в багатьох роботах вiтчизняних i зарубiжних учених. Зокрема, фун-даментальш аспекти цiеï науковоï проблеми було до^джено у працях Е. Бру-кiнг, Л. Едвiнссона, М. Мелоуна, П. Саллiвана, О. Бутнiка-Сiверського, А. Гапо-ненка, В. Гейця, О. Гршново", В. Зiнова, О. Кендюхова, Л. Федулово", А. Чухно та шших учених, яю комплексно дослщжували концепцiю iнтелектуального ка-пiталу або декомпозували об'ект дослiдження за окремими напрямами.
Тому, метою цiеï роботи е дослщження впливу освiти на формування i розвиток штелектуального кашталу та створення ефективно1' системи реалiза-цй' цього впливу на практищ.
Виклад основного матер1алу
У широкому значенш iнтелектуальний капiтал - це знання, шформа-цiя, що формуються, використовуються та примножуються в дiяльностi шд-приемства i приносять позитивний економiчний та соцiальний ефект; це авансована штелектуальна вартiсть, що в процес свого обiгу та кругообшу приносить додаткову вартiсть; це нематерiальнi активи, що становлять основу функцюнування сучасного пiдприемства в новш економiцi [2].
У наш час роль держави в цш галузi дуже велика. Держава застосовуе i стимулювальш, i примусовi заходи, спрямоваш на примноження людського капiталу, а отже i шдвищення рiвня штелектуального кашталу наци. До при-
мусових належать обов'язкова для всiх формальна шкшьна освiта в установ-леному обсяз^ обов,язковi медичнi профiлактичнi заходи (наприклад, щеп-лення) тощо. Основними е стимулювальнi заходи. Уряд використовуе два дiйових способи для стимулювання приватних швестицш у людський каш-тал, до того ж цей вплив здшснюеться за допомогою економiчних ринкових заходiв. По-перше, через систему податюв i субсидiй держава впливае на доходи тих, хто здшснюе таю швестицй. По-друге, уряд може регулювати цiни на швестицп в людський каштал, регулюючи цiни: використовуваних для цього ресурЫв. Особливо велика роль держави у двох найважливших сферах формування людського капiталу - в освт та охоронi здоров'я. Саме тому в цивiлiзованому свт держава економiчними методами заохочуе шдприемства до iнвестування в людський каштал [4].
Серед соцiально-економiчних чинниюв формування та розвитку ште-лектуального капiталу найвагомiшого значення набувають у контекст формування економiки знань тенденцй розвитку сфери освiти, культури та науки. Тенденцп розвитку осв^ньо! сфери в нашiй кршт у 1991-2005 рр. мож-на схарактеризувати як переважно негативна скорочення порiвняно з докри-зовими роками частки охоплення дггей дошкiльними закладами освгги (49 % до загально! кiлькостi дiтей вiдповiдного вiку, тодi як у 1990 р. цей показник становив 57 %6); зниження доступност яюсно1 середньо! та вищо! освiти для населення сшьсько1 мюцевостц зниження iнтересу до природничих та мате-матичних наук, хоча саме вони визначають конкурентнi переваги в штелекту-альнiй iнновацiйнiй дiяльностi, i т.д.
Також позитивними моментами е технолопчна доступнiсть освiти; по-ширення мережi недержавних навчальних закладiв; модершзащя сфери освь ти, у тому чи^ у зв'язку з приеднанням Украши до Болонського процесу.[5]
Доступшсть освiти обгрунтовуеться не тiльки технолопчними чинни-ками але й формами фшансування. Основним джерелом кашталовкладень в освггянську дiяльнiсть у свiтi е кошти приватного сектора. Саме тому, св^о-вий банк проявляе шклування щодо розвитку приватного сектора в Укршт. До того ж частка видшених позичок призначено на потреби фшансування бiзнес освiти. Так, у 2002 р. Свгговий банк прийняв ршення про видiлення УкраАт позики для фшансування проекту розвитку приватного сектора. Програма розрахована на 8 роюв, складаеться з двох траншiв по 30 млн. дол. кожний. Першу частину кредиту скеровуеться для створення основ розвитку приватного середовища та фшансування освгги украшських бiзнес-менедже-рiв та консультанлв. Вважають, що шдвищення професiйного рiвня шд-приемщв позитивно впливатиме на зростання активност в приватному секто-рi економжи та на ефективнiсть реструктуризаци украшсько! економiки [6].
Низький рiвень сощальних стандартiв в УкраАт вважаеться одшею iз головних проблем, що ютотно ускладнюють вступ нашо1 краши до СС. Саме тому соцiальна переорiентацiя економiчноl полiтики, що мае грунтуватися, передусiм, на прiоритетах людського розвитку, визначена Президентом одним iз чотирьох головних прюрите^в державно1 стратеги сощально-еконо-мiчного розвитку Украши до 2015 р.
Реалiзацiя завдань Стратеги щодо прiоритетiв людського розвитку спрямована на вирiшення таких важливих проблем укра!нського суспiльства, як забезпечення зростання рiвня життя i доходiв населення, формування се-реднього класу та подолання бiдностi, забезпечення повно! продуктивно! зайнятостi населення, яюсно! освiти, медичного обслуговування, полiпшення яюсних характеристик людського потенцiалу Укра!ни. Стратепя сощально-економiчного розвитку Укра!ни до 2015 р. реалiзуючи основнi ще! сучасно! концепци людського розвитку та Цш Розвитку Тисячолiття, розглядае розви-ток людського потенцiалу як власне мету i критерiй суспiльного прогресу та економiчного зростання в кра!ш [5].
Основне стратегiчне завдання наступного етапу розвитку украшсько-го сусшльства полягае в штеграци у европейський прос^р, наближеннi до кращих свiтових стандартiв якостi життя, повнш реалiзацil можливостей пов-ноцiнного розвитку, забезпеченш прав i свобод громадян Украши. Необхщ-ною передумовою для цього е забезпечення яюсно! освгти впродовж всього життя, збереження здоров'я наци, вихiд iз демографiчноi кризи.
Ниш украшська вища школа активно реформуеться. Щ змiни особливо значш у системi економiчноi освгти. Реформи орiентованi на вимоги Бо-лонського процесу i пов,язанi з майбутшм вступом до европейського освь тянського простору.
Серед визначальних елемент1в конкурентоспроможностi економiки е якiсть освгтньо! системи, яка забезпечуе розвиток штелектуального потенщ-алу суспiльства. Сучасний ринок пращ як внутршнш, так i мiжнародний ставить сво! вимоги до рiвня пiдготовки менеджерського персоналу. Розвиток вгтчизняно! освгтньо! системи повинен вщповщати вимогам Болонського процесу, що забезпечить корелящю мiж вимогами ринку пращ (попитом) i рiвнем знань спещалют1в[1].
Нинi в краiнi юнуе необхiднiсть у пiдвищеннi загального професшно-ос-вiтнього рiвня працюючих, що дасть змогу утворити середовище, яке легко сприйматиме новi ще!, легко адаптуватиме та створюватиме новi знання. А це, по-своему, е основою шновацшного розвитку, умовою сприйняття нововведення.
Недолши украшсько! менеджмент-освiти такi[3]:
• ввдсуттсть довготривалих традиций вивчення менеджменту;
• неввдповвдтсть навчальних програм м1жнародним стандартам;
• нестача 1 недостатня квал1ф1кащя професорсько-викладацького складу;
• недостатня кшьшсть затребуваних фах1вщв;
• низька середня як1сть подготовки студенпв;
• невщповщтсть свгтовому ршню п1дготовки фахiвцiв у переважнш бтьшосп ВНЗ.
Треба визнати, що недолжи укра!нського ринку освгтшх послуг у га-
лузi менеджменту значшш^ нiж переваги.
Серед переваг украшсько! менеджмент-освiти:
• фундаментальна базова освгта;
• мережа спещал1зованих базових шк1л, коледж1в у структур1 утверситет1в.
Для перевiрки справедливостi наведеного сшввщношення переваг i
недолiкiв ринку освптах послуг ми провели авторське дослщження, у травнi 2007 р. Лабораторiя консалтингово-маркетингових послуг провела первинне
дослiдження думки працедавщв на предмет виявлення стимулювальних чин-никiв мотиваци при виборi найбiльш конкурентоспроможних працiвникiв (носив iнтелектуального капiталу) (табл. 1).
Табл. 1. Оцтки вагомостi критерЮ фаховостi випускнишв*
Стутнь Оцшка цього крите-
Фактор важливост1 рш, що иритаманна
критер1ю випускникам
Широка загальна тдготовка випускника 8,1 7,8
Фахов1 знання випускника у вузькш галуз1 сиецiалiзацii, що иередбачено його роботою 8,5 8,1
Практичт навички випускника 8,9 6,8
Анал1тичт зд16ност1 7,6 7,1
Вмшня ирацювати у невизначеному середовишд 7,5 6,5
Висок1 результати випускника тд час навчання 6,4 7,2
Психолопчт iидивiдуальиi параметри вииускни-ка, як1 ввдиоввдають специфщ1 роботи 9,1 7,2
Розкуисть та ввдсуттсть комплекшв 7,3 5,2
Здаттсть до самоосвии 9,4 7,1
1нш1 параметри: 5 5
Примггка: *Респондентам пропонувалось ощнити чинники за 10-бальною шкалою,
де 1 - найменший показник, а 10 - найвищий.
Проведене дослщження також дало змогу виявити таю основш тен-денци на ринку працедавщв (див. табл. 1):
1. Виявлено невщповщтсть реальних иоказниюв (див. табл. 1, кол. 3), як1 притамант випускникам, еталонним значениям (див. табл. 1, кол. 2), яю хочуть бачити ирацедавщ.
2. Серед основних чинниюв, як1 беруться до уваги е психолопчт та 1ндив1-дуальт иараметри випускника, ирактичт навички випускника, анал^ич-т зд1бност1 студенив, фахов1 знання у сиецiалiзацii. Таю характеристики свщчать про доцiльиiсть комплексного тдходу до иiдготовки сиещалю-та у вищш школi та ефективного иоеднання навчально!, науково!, оргат-зацшно! та виховно! роботи.
Отже, основним iмперативом сучасного цивiлiзацiйного прогресу е всебiчний розвиток людського потенцiалу. Це головна складова нащонально-го багатства i рушiйна сила суспiльного поступу, визначальний критерiй оцiнки його рiвня. Свiтовою практикою доведено, що швестици в людський капiтал - найефектившшь Саме цим зумовлюеться нова яюсть економiчного зростання, яка утвердилася за останш десятирiччя в розвинених кра!нах. У Захiднiй Gвропi цей компонент забезпечуе близько 75 % приросту нащональ-ного багатства.
Базова передумова розвитку i примноження людського кашталу в Ук-ра!ш полягае в розробленнi та реалiзацii широкомасштабно! довгостроково! стратеги модершзаци вЫе! системи освiти, наближення и якостi до стандартiв вС, потреб внутршнього розвитку держави та суспшьства, ринково! еконо-мiки. У цш визначальнiй сферi сучасного цивiлiзацiйного прогресу нашi по-зици досить вагом^ i !х потрiбно зберегти та змщнити. Молодi люди повиннi мати рiвнi i дедалi ширшi можливост отримання яюсно! освiти, у т.ч. вищо!,
незалежно вiд доходiв та матерiального стану !хтх сiмей. n0Tpi6H0 сформу-вати таке середовище, у якому позицп кожно! людини, li суспiльний статус визначалися б передусiм рiвнем освiченостi, набутими знаннями i вмiнням застосовувати !х на практицi.
Висновки дослiдження. Таким чином можемо зробити висновок про те, що роль осв1ти мае проявлятись не тшьки в шзнавальнш та iнформацiйнiй функци, але й практичнiй адаптаци учшвсько! та студентсько! молодi до ре-альних умов ринку для можливостi застосування власного штелектуального катталу. Тому ми пропонуемо розглядати роль освгги у формуванш та розвитку штелектуального катталу у створеннг ефективно! системи взаемоди працедавщв бгзнесу та навчальних закладгв; створення ефективних науково-практичних комплексгв, якг дають змогу наблизити критери фаховостг випус-кникгв навчальних закладгв до еталонних вимог по цих критергях, що став-лять працедавщ.
Лiтература
1. Бородина Е. Человеческий капитал как основной источник роста// Экономика Украины 2003, № 7. - С. 25-28.
2. Гр1шнова О.А. Людський каттал: формування в системг освгти i професшно! пгдго-товки. - К.: Знання, КОО, 2001. - 254 с.
3. Зинов В., Сафарян К. Интеллектуальный капитал как базовая характеристика стоимости бизнеса// 1нтелектуальна власнгсть - 2001, № 5-6. - С. 45-49.
4. 1нтелектуальна власнють в Украшг: проблеми теорп i практики/ 1н-т держави i права гм. В.М. Корецького НАН Украши. НАН Украши Ужгородського Д1 iнформатики, економп i права; За заг. ред. Ю.С. Шемшученка, Ю. Бошицького. - К.: Либщь, 2002. - 424 с.
5. Маркова Н. Дослщження тенденцш формування штелектуальних складових людського капiталу// Науково-економiчний та суспшьно-полгшчний журн. Укра!на: аспекти працi. -2005, № 3. - С. 38-41.
6. Право штелектуальнот власносп: Академiчний курс: Пщручник для студентiв ви-щих навчальних закладiв/ За ред. О. А. Пщопригори, О.Д. Святоцького. - 2-ге вид., переробле-не та доповнене. - К.: Концерн "Вид-ий Дтм "1н Юре", 2004. - 672 с.
УДК377.001.73 (100) Здобувач О.В. Босак - 1нститут
регюнальних до^джень НАН Украти
СВГГОВИЙ ДОСВ1Д РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПРОФЕС1ЙНО1 ОСВГГИ
Закцентовано увагу на св^овому досвщ запровадження окремих квазiринкових MexaHi3MiB фшансування професшно! освiти, окреслено можливостi його використання в Укрш'ш. Проаналiзовано св^овий досвiд розвитку освiтнього кредитування, а саме моделi з використанням так званих освiтнiх ваyчерiв, освiтнiх кредитив, освiтнiх депо-зитних вкладiв у комерцшних банках, укладання сyбдоговорiв iз комерцiйними органь зацiями на виконання окремих елементiв пiдготовки за навчальними планами тощо.
Ключов1 слова: професшна освiта, квазiринковий механiзм, монiторинг ринку, освггнш ваучер, освiтнe кредитування.
Competitor O.V. Bosak - Institute of regional researches of NAS of Ukraine World experience of reformation of the system of trade education
he article outlines introduction of world experience of special quasi-market mechanisms for higher education financing and opportunities of their adoption in Ukraine. The
