CC BY
158
Табл. 2. Основш параметри демографiчного прогнозу, _тис. оЫб на початок року [2]_
2001 2006 2011 2016 2021 2026
Загальна чисельтсть населення (ос1б) Оптимштичний вар1ант 49036,5 47330,3 46198,5 45243,7 44326,7 43352,2
Песимштичний вар1ант 49036,5 47301,6 45726,2 44054,2 42238,2 40355,5
Чисельтсть чоловтв (ос1б) Оптимштичний вар1ант 22775,7 21938,2 21427,4 21044,5 20709,4 20359,2
Песимштичний вар1ант 22775,7 21923,8 21185,8 20434,1 19635,1 18809,0
Чисельтсть жшок (ос1б) Оптимштичний вар1ант 26260,8 25392,1 24771,1 24199,2 23617,3 22993,0
Песимштичний вар1ант 26260,8 25377,8 25540,5 23620,1 22603,2 21546,5
Отже, незважаючи на певш позитивш зрушення, демографiчна ситу-ацiя в УкраХ'ш залишаеться складною. Вщсутш об'ективш пiдстави призупи-нення юнуючо! тенденци скорочення загально! чисельност населення. У цiй ситуаци напрями демографiчноi полiтики держави мають спрямовуватися пе-редусiм на пiдвищення рiвня та полiпшення якостi життя населення. Акценти варто робити не на кшьюсних, а на яюсних параметрах демографiчного вщ-творення. Необхiдно сконцентрувати зусилля на вирiшеннi поточних i стра-тегiчних завдань - економiчному забезпеченнi вiдтворення населення, належ-ному сощальному захистi сiмей з д^ьми та осiб похилого вiку, полшшенш еколопчно! ситуаци, зниженнi виробничого та побутового (передуЫм, пов'я-заного з транспортом) травматизму, популяризаци здорового способу життя (зниженш масштабiв тютюнопалiння, особливо серед молод^ формуваннi культури вживання алкогольних напо!в), забезпеченнi доступностi яюсно! медично! допомоги та освiти, що, зрештою, стане вагомим шдгрунтям для переходу до сучасного режиму вщтворення населення i пiдвищення тривалост повноцiнного активного його життя.
Лггература
1. Постанова Презид1Т' Нацюнально'Т академи наук УкраХни "Про демограф1чний прогноз розвитку УкраХни до 2050 р." № 313 вщ 21 листопада 2007 р.
2. Послання Президента УкраТни до Верховно! Ради УкраХни "Про внутр1шне 1 зовнь шне становище УкраХни у 2002 рощ".
3. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.ukrstat.gov.ua/.
4. ЛИбанова Е.М. Ринок пращ : навч. поабник. - К. : ЦНЛ, 2003. - 236 с.
УДК [330.101:331.522.4](477) Здобувач Г.В. Река -ЛьвЬвська КА
1НТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАП1ТАЛ ТА 1НТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ: КРИТЕРП РОЗМЕЖУВАННЯ
Проанал1зовано р1зш тдходи до трактування категорш "штелектуальний по-тенщал" та "штелектуальний каттал", на основ1 чого з'ясовано спшьш 1 вщмшт ри-си м1ж ними. Розглянуто структуру штелектуального катталу та умови перетворен-ня штелектуального потенщалу в штелектуальний каттал.
Ключов1 слова: штелектуальний каттал, штелектуальний потенщал, людсь-кий каттал, структурний каттал.
Competitor G. V. Reka - L 'viv commercial academy Intellectual capital and intellectual potential: criteria of delimitation
The different approaches were analyzed to treating categorys of intellectual potential and intellectual capital, on the basis of what concluded common and distinctive features between them. The structure of intellectual capital and the conversion terms of intellectual potential in intellectual capital is considered.
Keywords: intellectual capital, intellectual potential, human capital, structural capital.
На початку ХХ1 ст. каташзатором глобальних eKOHOMi4Hrn перетво-рень е шформацшна економжа, яка грунтуеться на широкому застосуванш креативних здiбностей особистост^ науковому знанш та провщнш ролi ште-лектуальних ресурЫв. За таких умов iнтелектуальний каштал суспiльства стае важливим чинником економiчного зростання i визначае могутнiсть дер-жави. Все це актуалiзуе дослщження сутностi iнтелектуального капiталу, його сшльних i вiдмiнних рис з штелектуальним потенцiалом.
Аналiз категорп мiнтелектуальний каштал" та виокремлення його складниюв виконано у дослщженнях здебiльшого зарубiжних вчених та прак-тикiв, зокрема, Л. Едвшсона, М. Мелоуна, Т. Стюарта, Е. Брукшга, Д. Клейна, Л. Прусака, П. Салiвана, Д. Тюа та iн. Серед украшських економiстiв, якi дослiджували проблематику штелектуального капiталу, слiд назвати В. Бази-левича, Г. Башнянина, О. Бутшка-Оверського, Ю. Канигiна, О. Кендюхова, Б. Малицького, Ж. Поплавську, А. Чухна, Я. Ширмера та iн. Однак, для з'ясу-вання змiсту штелектуального кашталу необхiдно розглянути концептуальнi його вщмшноси з iншими соцiально-економiчними категорiями, зокрема, ш-телектуальним потенцiалом.
Метою статл е дослiдження спiльних i вiдмiнних рис мiж штелекту-альним потенцiалом та iнтелектуальним капiталом й умов, за яких перший з них здатен перетворитися в штелектуальний каштал сусшльства.
Аналiз економiчноl л^ератури останнього десятирiччя XX - початку XXI ст. показуе, що сучасш тенденци соцiально-економiчного розвитку ок-реслюють двi теоретичнi концепци - теорiя постiндустрiального суспiльства та теорiя шформацшного суспiльства. При цьому однi автори ототожнюють цi напрями дослiджень соцiально-економiчних явищ та процесiв, а iншi дово-дять те, що шформацшне суспiльство е вищою стадiею розвитку св^ово! ци-вшзаци i е наслщком розвитку постiндустрiального суспiльства [3].
Так чи шакше, головним i визначальним ресурсом як одте1, так й ш-шо! концепци е знання та людський iнтелект. Адже у сучаснш економiцi, на динамiчному ринку, де однi технологи витюняють iншi та дiе глобальна кон-куренцiя, продукти та послуги стають застарiлими упродовж короткого про-мiжку часу, а вiдтак успiшними е т фiрми, якi постiйно створюють новi знання, поширюють !х на всю органiзацiю та швидко втiлюють у новi технологи та продукти. Для них найбшьш щнним активом стають нематерiальнi щннос-т - iнформацiя, новi знання та об'екти штелектуально1 власностi, якi станов-лять iнтелектуальний капiтал людини, фiрми чи оргашзаци. Про це свщчить i той факт, що на частку нових знань, як впроваджуються у технологи, облад-нання i органiзацiю виробництва, у економiчно-розвинених крашах припадае вiд 70 % до 85 % приросту ВВП [2].
Стосовно хронолопчних рамок, то починаючи тiльки з 90-х рр. ХХ ст. економюти вводять у науковий обш категорда мiнтелектуальний каштал", яка значно ширша за своею суттю вiд таких понять як "людський кaпiтaлм та "ш-телектуальний потенцiaл". Насамперед через те, що включае продукти ште-лектуально1 дiяльностi людини, тобто об'екти iнтелектуaльноï влaсностi, а та-кож ri iнтелектуaльнi засоби за допомогою яких створюються новi знання та штелектуальш продукти, якi е на ринку об'ектами купiвлi-продaжу.
На нашу думку, штелектуальний каштал - це сукупшсть штелектуаль-них ресурсiв людей шдприемств та оргaнiзaцiй (знання, умшня i творчi обда-рування шдивщв, ïхнiй освiтньо-квaлiфiкaцiйний рiвень, об'екти штелекту-aльноï влaсностi, мaшиннi iнтелектуaльнi засоби, оргашзацшш структури), якi е результатом попередньоï творчоï дiяльностi людини i використовуються суб'ектами пiдприемництвa для виконання поставлених щлей.
Загалом у структурi iнтелектуaльного кaпiтaлу виокремлюють "людський каштал" (human capital) та "структурний каштал" (structural capital). Людський каштал - це запас знань, навичок, мотивацш i енерги, якими надь леш iндивiди i якi використовують протягом певного перюду часу з метою виробництва товaрiв i послуг. Важливим iнструментом його формування е ш-вестицiï в освiту, охорону здоров'я, м^ращю, пошук iнформaцiï та ш. Над-звичайно складно кшьюсно оцiнити обсяг знань i навичок конкретно:' людини, i тим бшьше - точно визначити, е вони результатом освгги, природних здiбностей чи генетичноï спaдковостi. Для цього юнують тiльки вiдноснi по-казники - освггнш рiвень, освiтньо-квaлiфiкaцiйний рiвень, рiвень усшшнос-тi, а також поширена методика обчислення IQ, яка базуеться на ощнюванш здaтностi людини до виршення логiчних задач. Проте така методика харак-теризуе загальний рiвень логiчного мислення людини i не дае чггкого уявлен-ня про ïï можливостi вирiшувaти професшш зaдaчi у виробничому процесi.
До структурного кашталу вiдносять бази даних, списки споживaчiв, персоналу компани, а також торговi марки та оргашзацшш структури.
1нтелектуальний кaпiтaл варто вiдрiзняти вiд такого поширеного у вгт-чизнянiй нaуковiй лiтерaтурi поняття як "штелектуальний потенщал". 1нте-лектуальний потенщал - це сукупшсть знань, умшь i творчих обдарувань ш-дивщв, ïхнiй освiтньо-квaлiфiкaцiйний рiвень, якi дають змогу засвоювати нaбутi та творити новi знання, тобто це здебшьшого можливостi, якими воло-дiе особа [8].
Зокрема, Ю.М. Кaнигiн розглядае штелектуальний потенщал як скла-дову сощального iнтелекту в контекстi зaгaльноï соцiaлiзaцiï суспiльствa [4]. Вiн вважае, що тд соцiaльним iнтелектом варто розумгги здaтнiсть суспшь-ства та його шдсистем сприймати, зберiгaти, нагромаджувати знання, проду-кувати новi iдеï та використовувати ix заради прогресу. Б.А. Малицький дос-лiджуе штелектуальний потенщал у контекст реaлiзaцiï наукового потенщ-алу суспiльствa [6].
В.Куценко, В. Удовиченко, I. Опалева, поняття "штелектуальний потенщал" здебшьшого ототожнюють з поняттями "освггнш потенщал" та "людський каштал" [5]. Подiбноï концепци дотримуеться В. Орищенко , на
думку науковця, штелектуальний потенщал - це духовно-освггянський стан нацii, що забезпечуе здатшсть народу до виконання актуальних сустльно-економiчних завдань, створення необхiдних умов всебiчного розвитку молодого поколшня на базi найвищих духовних цшностей нацiiм [7].
На нашу думку, наведет вище шдходи до визначення сутност ште-лектуального потенцiалу зрештою допомагають краще дослщити деякi складники штелектуального капiталу, проте вони не враховують формалiзованих форм цього виду кашталу - iнтелектуальних засобiв виробництва, якi дають змогу людиш розумово! працi акумулювати знання та шформащю i творити новi ще!, або за !х допомогою отримувати прибуток. Наприклад, вiд шформа-цшно-комушкацшних технологiй та об'ектiв iнтелектуальноi власность
Вiдмiннiсть iнтелектуального потенцiалу та штелектуального кашталу на рiвнi iндивiда (розрiзняти цi поняття на рiвнi фiрми е досить складно через абстрактшсть категорii мiнтелектуальний потенцiалм) можна виразшше досль дити через призму залучення !х в економiку. Так, штелектуальний каштал -це формалiзованi здiбностi людей, якi стали об'ектами штелектуально! влас-ностi: знання, вмiння, навички, набут людиною у процесi навчання (самонав-чання), винаходи, якi запатентовав або твори мистецтва i культури, на яких поширено авторське право тощо. Про штелектуальний каштал можна сказа-ти, що це тшьки т здiбностi людини, якi персошфжоваш певним чином i ви-користовуються для виробництва економiчних благ. 1нтелектуальний потен-цiал - це здiбностi людини взагалi, якi не залежать вiд !х використання у ви-робництвi, тобто вони не розглядаються в аналггичнш економii як економiч-ний ресурс. Очевидно, що штелектуальний потенщал е значно ширшим по-няттям, шж iнтелектуальний капiтал.
Бшьшють економiстiв стверджують, що iнтелектуальний каштал - це ефективно використаний в економiчнiй дiяльностi iнтелектуальний потенцi-ал. Схематично процес перетворення iнтелектуального потенщалу в iнтелек-туальний капiтал наведено на рис. [1].
Рис. 1нтелектуальний каттал якреалiзований штелектуальний потенщал
У цьому контекст варто розглянути визначення штелектуального ка-шталу у колективнiй пращ втизняних нaуковцiв "Украша: iнтелект наци на межi столiть", якi стверджують, що "штелектуальний каштал - це штелектуальний потенщал, який активно використовуеться у процесах економiчного розвитку" [9]. Тим самим, якщо штелектуальш ресурси активно використову-ються у процесах економiчного розвитку, то штелектуальний потенщал тран-сформуеться в штелектуальний каштал.
На шдтвердження сказаного вище, можна навести твердження науков-ця Я. Ширмера, який називае Украшу единою зi ста краш, в якш iснуе найбшь-ша рiзниця мiж економiчним потенцiaлом та його реальним функцiонувaнням. У термiнологiï економiчноï теори це означае, що наявш ресурси краши, у тому чи^ iнтелектуaльнi, ефективно не використовуються i економша "розташова-на набагато нижче кривоï сво1х виробничих можливостей" [10].
Отже, викладене вище дае шдставу стверджувати, що iнтелектуaльний потенцiaл е значно ширшим поняттям порiвняно з штелектуальним кaпiтaлом. Перший з них охоплюе системи освгти, науки, зв'язку, бази даних, комп'ютер-не забезпечення, штелектуальну влaснiсть тощо. 1нтелектуальний каштал - це штелектуальний потенщал, який активно використовуеться в економiчнi дь яльност задля досягнення певноï мети. Вщ ефективностi його залучення до господар^^ дiяльностi залежить соцiaльно-економiчний розвиток краши.
Л1тература
1. Базилевич В.Д. 1нтелектуальна власнють : пщручник / Базилевич В. Д. - К. : Знання, 2006. - С. 60-63.
2. Глухов В.В. Экономика знаний / Глухов В.В., Коробко С.Б., Маринина Т.В. - СПб. : Питер, 2003. - 286 с.
3. Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы : учебн. пособие [для студ. вузов] / В. Л. Иноземцев. - М. : Логос, 2000. - С. 11-22.
4. Канипи Ю. 1нтелект народу / Канигш Ю. // Вюник Академи наук Украши. - 1993. -№ 7. - С. 37-47.
5. Куценко В. Осв1та як фактор стабшьносп та нащонально1 безпеки Украши / В. Ку-ценко, В. Удовиченко, I. Опалева // Економша Украши. - 1998. - № 1. - С. 12-21.
6. Малицький Б.А. Сощально-економ1чний змют наукового потенщалу / Малицький Б. А. // Наука та наукознавство. - 1998. - № 4. - С. 25-30.
7. Нацюнальна елгга та штелектуальний потенщал Украши // Матер. м1жнародно1 наук. конф.. - Льв1в, 1996. - С. 88.
8. Прошак В. Концепщя штелектуального катталу у сучасн1й економ1чнш теор11 / Про-шак В. // Вюник Льв1вського ун-ту : сер1я економ1чна. - Льв1в : Вид. центр ЛНУ 1м. 1вана Франка. - 2003. - Вип. 32. - С. 598.
9. УкраУна: штелект нац11 на межi стол1ть : монограф1я / за заг. ред. В.К. Врублевсько". -К. : 1нформ.-вид. центр "1нтелект", 2000. - С. 69.
10. Ширмер Я. Людський кап1тал важить б1льше, н1ж грош1, технолог^, чи шш1 ресурси / Ширмер Я. // Економют. - 2000. - № 3. - С. 20._
УДК 339. 3. (477) Доц. Т.В. Футало, канд. екон. наук - Львiвська КА
ЧИННИКИ I УМОВИ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА П1ДПРИСМСТВ РОЗДРIБНОÏ ТОРГ1ВЛ1
Розглянуто чинники i умови формування конкурентного середовища шдприемств роздр1бно1 торпвл1. Визначено сутнють поняття "конкурентного середови-
