CC BY
103
3. 1васюта М. Нарис ютори колект^заци на Тернопшьщиш (1939-1950 рр.). - К.: Вид-во АН УРСР, 1958.
4. Сила. - 1931. - 12 лип.
5. Там же. - 6 груд.
6. Ciepielewski Jerzu. Polityka agrarna rzadu polskiego w latach 1929-1935. - W., 1968.
7. Curzytek G. Badania nad oplacalnoscia gospodarstw drobnych. - Warszawa, 1936.
8. Kurjer gospodarczy a finansowy. - 1934. - N 17.
9. Kwartalnik ststyczny. - 1928. - Z. 1\2.
10. Maly rocznik statystyczny. - Warszawa, 1938.
11. Wojewodstwo tarnopolskie. - Tarnopol, 1931.
12. Льв1вський обласний державний архiв. - Ф., оп. 10. - Спр. 38.
13. Там же. - Спр. 760.
14. Там же. - Спр. 901.
15. Там же. - Спр. 1105.
16. Там же. - Оп. 13. - Спр. 1.
17. 1вано-Франк1вський обласний державний архiв. - Ф. 2\1 с, оп. 9. - Спр. 701.
УДК331.101.262:330.8 Доц. О.В. Стефанишин, канд. екон. наук -
Львiвський НУ м. 1вана Франка
ЛЮДСЬКИЙ ПОТЕНЦ1АЛ РИНКОВО1 ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Розглянуто основш теоретичш тдходи до визначення сутносп людського по-тенцiалу. Вперше обгрунтовано змiст i структуру людського штелектуального потен-цiалу ринково1 економши Украши.
Ключов1 слова: людський потенщал, людський капiтал, людський штелекту-альний потенщал, сощальний капiтал, духовно-iнформацiйний потенщал.
Doc. O. V. Stefanyshyn - L 'viv NU named after Ivan Franko Human Potential of Market Economy in Ukraine
Main theoretical approaches to study of essence of human potential have been considered. Content and structure of human intellectual potential in Ukrainian market economy have been argued for the first time.
Keywords: human potential, human capital, human intellectual potential, social capital, spiritual informational potential.
Сощально ор1ентована ринкова економжа, як свщчить св^овий дос-вщ, мае велик переваги перед планово-директивною, бо поеднання ринково-го мехашзму з економ1чним регулюванням держави забезпечуе ефектившше ii функщювання i розвиток. Щоб домогтися значних усшх1в у розвитку укра-1нсько1 економжи i шднесення добробуту населення, необхщно об'еднати ринков1 перетворення з техшчним переозброенням економжи, перейти на но-вий технолопчний споЫб виробництва. З огляду на це, перехщний перюд для укра1нсько1 економжи мае передбачати як перехщ до ринково! економжи, так i до постшдустр1ального (шформацшного) сустльства [22, с. 11].
Постшдустр1альна економiка як широке розроблення i використання ш-формацшно-штелектуальних технологiй, впровадження новiтнiх форм оргашза-цii виробництва й управлiння е головною умовою перебудови украшсько! еко-номiки, ii випереджального розвитку та шдвищення на цiй основi культурно-технiчного, науково-технологiчного рiвнiв людського потенщалу краiни, який стае головним чинником розвитку, метою i критерiем суспшьного прогресу.
Аналiз останнiх дослiджень та публiкацiй з проблем формування та розвитку людського потенщалу в Укра1ш свiдчить, що цiй темi присвяченi науковi пращ Д. Богиш, В. Гейця, М. Долшнього, С. Злупка, А. Чухна, С. Вовканича, Е. Лiбановоl, О. Гршново1', Л. Шевченко та ш. Однак у ба-гатьох роботах недостатньо уваги придшено розвитку людського потенщалу постшдус^ально! економiки.
Метою цього дослщження е проведення на основi принципiв системного пiдходу анашзу сутностi людського потенцiалу укра1нсько1 економжи, визначення його структури.
Виклад основного матерiалу. Концепцiя розвитку людського потенщалу, яка набула поширення у глобальному масштабi наприкiнцi XX ст., ви-ходить з визнання неможливост звести суспiльний прогрес до зростання грошового доходу чи примноження матерiального багатства i грунтуеться на такому принциш: економiка юнуе для розвитку людей, а не навпаки. Сусшль-ний прогрес е неможливим ш за яких темшв економiчного зростання, якщо не зреалiзованi важливi для людини можливостi, серед яких таю головш: прожити довге i здорове життя; здобути, розширювати i оновлювати знання; мати доступ до засобiв iснування, що забезпечуе пдний рiвень життя.
Людський потенщал (ЛП) вiдображае минуле, тобто е сукупшстю властивостей, нагромаджених людською економiчною системою у процесi 11 становлення, та зумовлюе 11 можливостi щодо функцiонування i розвитку. Проте поняття мпотенцiалм i "ресурси" не варто протиставляти, бо потенщал е узагальненою характеристикою ресурЫв, вiдповiдно до мюця i часу. ЛП мо-же характеризувати сучасне з погляду практичного використання наявних економiчних можливостей, що дае змогу розмежувати реалiзований i нереаль зований потенщал.
Людський потенщал i людськ ресурси варто розрiзняти з погляду залу-чення в економiку. Людськi ресурси - це "присвоеш" потенцiали людей (сощ-ально-демографiчнi, освiтньо-професiйнi, iнтелектуальнi, духовно-шформа-цiйнi, iнновацiйнi, креативнi, культурнi, мотиващйш тощо), як стали реальною власшстю. Людський потенцiал - здiбностi людини взагал^ якi не залежать вщ 1х використання у матерiальному чи нематерiальному виробництвi. Очевидно, що ЛП е за величиною бшьшим, шж людськi ресурси, тому помилково ототож-нювати людськi ресурси i людський потенщал [19, с. 31], бо людський потенщал - це можливосп, надаш людськими ресурсами у певний час i у майбутньому, як можуть бути використанi чи т для досягнення певно! мети.
Концепци людського розвитку та людського кашталу також мають ба-гато спшьного, але вони не тотожш. Якщо у концепци людського кашталу ш-вестици в людину е передуЫм засобом збiльшення продуктивностi пращ i доходу, чим i визначаеться 1хня економiчна ефективнiсть, то у концепци людського розвитку високоосвiчена, розвинена, благополучна людина - це мета. Тобто людський потенщал е не засобом досягнення добробуту людей, а обов'язковим компонентом 1хнього добробуту.
Докоршна вiдмiннiсть iндустрiальноl та постiндустрiальноl стадiй цивш-зацiйного поступу потребуе не тiльки використання, але й забезпечення взаемоди iндустрiальних та постiндустрiальних процесiв, зауважуе А. Чухно [23, с. 21].
Отже, людський каштал е за структурою одним з елеменпв людського потенцiалу, який реалiзуеться в ринковiй економiцi (у широкому розумшш). Це запас знань, здiбностей i мотивацiй, що е у кожного, як становлять каштал, бо формування 1х потребуе видшення коштiв з поточного споживання, яю ба-гаторазово буде компенсовано потоком доходiв у майбутньому (у вузькому розумшш) [5, с. 101]. Людський каштал як складова ЛП трансформацшного суспшьства засвiдчуе перехiд укра1нсько1 економжи до ринково1 економiки.
Вичерпнiсть матерiальних чинникiв виробництва як джерела еконо-мiчного зростання укра1нсько1 економiки зумовлюе 11 перехiд до шновацшно1" стратеги розвитку. Це передбачае модершзащю виробничого базису краши на основi шформацшно-комушкацшних технологiй, тобто розвиток шформа-цшно1 (постшдус^ально1) економiки.
Уперше категорiю "шформацшна економiка" у 1976 р. вжив М. Порат (США) в однойменнш науковш працi. Пiд iнформацiйною економжою розу-мiють виробничу систему у поеднанш зi сферою споживання, де шформащя е вирiшальним чинником виробництва, а також основним продуктом виробництва i предметом споживання [16, с. 27].
Людина, з одного боку, е не тшьки i не стшьки споживачем економiч-них ресурЫв, скiльки 1х активним творцем. Вона не тшьки вщтворюе себе завдяки навколишньому свiту, а й творить довкшля у доступних межах i формах, тобто ноосферу, власний прос^р. З iншого, подолання ресурсних обме-жень пов'язане з поступовою космiзацiею виробництва, уше1" господарсько1 дiяльностi, зауважуе А. Фiлiпенко [21, с. 53].
1нформащя як базовий системоутворювальний чинник надае принци-пово новi можливостi, пов,язанi з характером виробництва (модульшсть, ба-гатофункцiональнiсть, мшатюризащя та iн.), особливостями працi (зокрема, вiртуалiзацiя процесiв, пiдвищення креативностi), специфжою соцiальних вiдносин (формування мережевих систем, глобалiзацiя та iн.).
Особливо актуальною е проблема цшеспрямовано1 трансформацil ук-ра1нського суспiльства, акцентуе Л. Мельник, бо волею долi воно змушене буде за лiченi роки подолати значну дистанцш - одну епоху [16].
За даними Мшстерства статистики Украши, парк комп'ютерно1 технi-ки щорiчно зростае на 180-200 тис. комп,ютерiв. У 2002 р. вш становив близько 1 млн. 600 тис. штук [14, с. 10]. Щ даш характеризують одночасно i попит на комп,ютернi програми.
В Укра1ш налiчуеться 23 тис. сертифжованих фахiвцiв з iнформа-цiйних технологш. За цим показником вона посщае четверте мiсце у свiтi, поступаючись тшьки США (194 тис. ), 1нди (145 тис. ) i Роси (68 тис. ). А у перерахунку на душу населення наша кра1на поступаеться тшьки США [12, с. 12]. Тепер у свт ключовi позици посiдають 50 макротехнологш виробництва наукомiсткоl продукци. З них 46 контролюють Ым розвинутих кра1н свiту i тшьки 4 макротехнологи - решта кра1н.
Фахiвцi оцiнюють, що Укра1на може мати свою частку ринку у 1012 макротехнолопях. Отже, традицшш чинники виробництва не зникли, вони стали другорядними. Щ ресурси можна використовувати без особливих вит-
paт пpaцi, якщo e неoбхiднi знэння. Гoлoвними oзнaкaми iнфopмaцiйнoï е^-шмжи, нa думку А. Фiлiпенкa, e пеpедyсiм шиpoкa iнтелектyaлiзaцiя виpoб-ництвa, пpiopитетний poзвитoк нayки, склaднoï poзyмoвoï пpaцi [21, с. 14].
Сyчaснoмy yкpaïнськoмy сyспiльствy влaстивi pиси "arpap^ü", "шдус-тpiaльнoïм, a тaкoж i "пoстiндyстpiaльнoï" екoнoмiк. З oглядy m це, ввaжaeмo, щo ЛП yкpaïнськoгo сyспiльствa Mae oхoплювaти пpaцю екoнoмiчнo a^m^-ro нaселення тpaдицiйних сфеp виpoбництвa (сiльське гoспoдapствo, пpoмис-лoвiсть) i сфеp пoслyг пеpсoнaльнoгo хapaктеpy (oхopoнa здopoв,я, стpaxyвaн-ня життя тa iн.), дoстyп дo яких мaють пpaцiвники виpoбничих гaлyзей, a тэ-кoж i нoвoгo œ^opa зaйнятoстi - poзвитoк тa oбслyгoвyвaння iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйних технoлoгiй. Пoпит m знaння i нaвики пpaцiвникiв ^eï сфеpи зpoстae внaслiдoк yдoскoнaлення зaсoбiв кoмyнiкaцiï, якi зaбезпечyють дoс-тупшсть i ïx пoшиpення.
Змiни y стpyктypi зaйнятoстi тa xapaктеpi npafli тpaнсфopмyють систему цiннoстей людей, пеpеopieнтoвyючи ïx iз зoвнiшнix m внyтpiшнi, з мэте-piaльниx m немaтеpiaльнi. Hoвий змiст теxнoлoгiчнoï oснoви - це iнфopмa-цiйнo-кoмyнiкaцiйнi теxнoлoгiï, щo вимaгaють висoкoквaлiфiкoвaниx ^эвдв-ниюв, тoбтo зaстoсyвaння бiльш склaднoï, iннoвaцiйнoï, твopчoï пpaцi.
Oскiльки сyчaснi екoнoмiчнi pеaлiï пiдтвеpджyють, як зaзнaчaлoсь, в Укpaïнi нaявнiсть елементiв iнфopмaцiйнoгo сyспiльствa, ввaжaeмo, щo вэж-ливoю фopмoю фyнкцiювaння ЛП сyспiльствa (пopяд з poбoчoю силoю, людським кaпiтaлoм) e людський штелектуэльний пoтенцiaл - штужнэ склэ-дoвa людськoгo пoтенцiaлy iнфopмaцiйнoгo (пoстiндyстpiaльнoгo) суспшь-ствэ, a тэгаж неoбxiднa пеpедyмoвa йoгo pеaлiзaцiï. А. Чухш ствеpджye, щo xoчa пеpеxiд дo пoстiндyстpiaльнoï стaдiï poзвиткy нaшoï кpaïни e спpaвoю мaйбyтньoгo, эле це не oзнaчae, щo ми не мoжемo якнaйшиpше викopистoвy-вэти iнфopмaцiю тэ знэння як яюсш нoвий виpoбничий pесypс i тэк нoвi кэ-тегopiï, як штелектуельш пpaця, iнтелектyaльнa влaснiсть, iнтелектyaльний гашт^т [24, с. 21].
Пopiвняльнa xapaктеpистикa якiсниx oзнaк людськoгo пoтенцiaлy ^a-ïни пiдтвеpджye виснoвoк пpo нэближення йoгo кoмпoнент дo пoкaзникa мiжнapoднoгo iндексy poзвиткy людськoгo пoтенцiaлy, зэ яким Укpaïнa 2GG3 p. пoсiдaлa 75-те мiсце, a 1994 p. - в^д^в^д^ 45-те мiсце у свт, i нэле-жить дo кpaïн iз сеpеднiм piвнем poзвиткy людськoгo пoтенцiaлy (1РЛП отбавить G,777) i зpiс пopiвнянo з 1998 p. нэ б,б %) [8, с. 1б1-1б4]. Тенденци змши 1РЛП Укpaïни впpoдoвж 1992-2GG3 pp. зэсв^или знэчне йoгo змен-шення. Однэк цей iндекс зэ величишю пoстiйнo пеpевищyвaв piвень pеaль-шго ВВП нэ душу нэселення в Укpaïнi, щo пiдтвеpджyвaлo знэчне недoвикo-pистaння людськoгo пoтенцiaлy. Haйбiльш шзитивний вплив нэ зaгaльний пoкaзник poзвиткy людськoгo пoтенцiaлy мae oсвiтня кoмпoнентa - iндекс piвня oсвiченoстi, шр 2GG2 p. стaнoвив G,94. Це нэ 19,5 % бiльше вщ звгвль-нoсвiтoвoгo piвня. Hезнaчнo пеpевищye Укpaïнa i зaгaльнoсвiтoвий пoкaзник oчiкyвaнoï тpивaлoстi життя - нэ 5,4 %. Однэк вiдстae щoдo piвня життя нэ 12 % вщ зaгaльнoсвiтoвoгo пoкaзникa [8, с. 1б1-1б4].
Iнтелектуалiзацiя виробництва у середиш XX ст. поставила новi вимо-ги до рiвня освiти не тiльки управлiнського персоналу та шженерно-техшч-них працiвникiв, але й до робггниюв у свт. Вiдбувся процес об'еднання людських ресуршв iз зростаючими можливостями технiко-економiчноl систе-ми суспiльства, на основi яко1 зросли як продуктивнiсть працi, так i якiсть продукци [1, с. 456].
Отже, для реалiзацil стратеги у людському розвитку на середньо- i довгострокову перспективу найважлившим е формування штелектуального потенцiалу суспiльства.
1нтелектуальний потенцiал суспiльства виконуе такi функцй:
• надання квал1ф1кац11 та профес1йно1 п1дготовленост1 населения до продуктивно: д1яльностц
• розвиток творчих навичок, зокрема 1 теоретичного мислення;
• масова трансформация наукових знань у буденне знання;
• протистояння процесам руйнування сус^льно^ свщомост! [4, с. 6-7].
Розвиток штелектуального потенщалу суспшьства вщбуваеться за такими принципами:
• свобода творчостц
• недоторкантсть штелектуальго1 власносп;
• иепротиставлеиия штелекту^заци суспiльства загальному перебiгу прогре-сивних змш, 1х сиихроиiзацiя i взаемодоповнення;
• взаемопоеднання штелекту^заци та iиформатизацil;
• надання нового змюту його структурним утворенням;
• активне залучення до м!жнародного под1лу праи! [4, с. 6-7].
1нтелектуальний потенцiал реалiзуеться через штелектуальну працю, яку М. Гуревичов визначае "як творчий процес взаемоди штелекту з елемен-тами культури, який е фундаментальним творчим ресурсом i створюе iнте-лектуальну продукц1ю та вщтворюе творчу осо6ист1сть" [6, с. 31]. У цьому визначенш подано розширення к1лькост1 елементiв взаемодИ штелекту: га-лузь науки, технiки, виробництва i сфера культури.
У сучасних умовах штелектуальна праця стае всеосяжною i впливае не т1льки на матерiальнi фактори виробництва, але й на людський потенщал, удосконалюючи та шдвищуючи продуктивн1сть кожного працiвника.
Завдяки використанню шформацшно-комушкацшних технологiй су-часне виробництво вже не потребуе просторово1 та часово1 едностi як обов'язкових ознак процесу працi. 1нтелектуальна праця поеднуе створення нових знань i вщтворення в1домо! iнформацil. Необхiдною умовою створення штелектуально1 власностi (на вщмшу в1д матерiальноl) е елемент креативнос-т1, освiченостi, iнтелекту.
Креативнiсть значною м1рою залежить в1д осо6истост1 творця, його таланту i знань. Креативш продукти бувають р1зними за своею природою (новий розв'язок проблеми, вщкриття х1м1чного процесу тощо), однак вс1 вони забезпечують ринкове лщерство у д1лянц1 пiдприемництва (передовi технологи, досконалi системи органiзацiйного управлшня).
У ф1лософському розум1нн1 iнтелект (як необхщна умова створення об,ектiв штелектуально1 власностi) - це розум, здатшсть мислити, проникли-
вють, сукупшсть тих розумових функцiй (nopÏBMHM, абстракцiï, утворення понять, судження, висновки тощо), якi або перетворюють сприйняття у знан-ня, або критично переглядають вже наявнi знання, або анашзують ïx [20, с. 181]. Однак штелект у сучасних умовах асощюеться з природною розумо-вою дiяльнiстю людини i зi штучним iнтелектом, сутнiсть якого полягае у вщтворенш машинами окремих iнтелектуальниx дш людини (сприйняття ш-формацiï, елементи мiркування та iн.).
Отже, штелектуальний потенцiал - це можливостi, що наданi штелек-туальними ресурсами у певний час i в майбутньому, як створеш людським i (або) машинним (штучним) iнтелектом, можуть бути використаш для досяг-нення певноï мети, хоча такi можливостi не завжди будуть зреалiзованi.
З огляду на це, варто розмежовувати як людський штелектуальний потенщал, який е складовою людського потенщалу сусшльства, так i штучний (машинний) штелектуальний потенщал. У дослщженш ми аналiзуемо голов-но людський iнтелектуальний потенщал.
Гносеолопчно iнтелектуальний потенцiал означае можливост досяг-нення мети, а штелектуальний каштал - засiб ïï досягнення. Вважаемо за не-обxiдне вирiзняти два пiдxоди до визначення штелектуального потенцiалу в украïнськiй економiчнiй лгтератург структурний (найбiльше поширений), функцiонально-структурний.
Структурний шдхщ означае визначення iнтелектуального потенщалу сусшльства (1ПС) шляхом розкриття його структури. Структуру 1ПС тракту-ють у вузькому та широкому розумшш. Якщо Ю. Канигiн iнтелектуальний потенщал розглядае як складову сощального iнтелекту [9, с. 37-47], то В. Куцен-ко, В. Удовиченко це поняття зводять до категори освiтнiй потенцiал [13, с. 12-21]. На противагу 1'м, А. Чухно вважае, що 1ПС активно використовуеться у процес економiчного розвитку, е штелектуальним капiталом i складаеться з двох основних компонент: людський каштал i технолопчний каштал, бо в ш-формацшнш економiцi акцентуеться на штенсивних iнвестицiяx у людський каштал та в шформацшш теxнологiï [22, с. 359-360].
1нтелектуальний потенцiал (за С. Марчуком) як складова гуманитарного потенцiалу нацiï охоплюе систему освгти, комп'ютерне забезпечення, сис-теми зв'язку, бази даних (бiблiотеки та електронш системи), систему науки, штелектуальну власнiсть (патенти, лiцензiï, ноу-хау) [15, с. 15].
Заслуговуе на увагу i визначення структури 1ПС В. Прошака, який на пiдставi ознаки "уречевлешсть" виокремлюе двi складовi його частини: неуре-чевленi (освiта, наука) та уречевлеш форми (iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи i об'екти iнтелектуальноï власност^ [18, с. 7]. На нашу думку, найбшьш детально окреслив структуру штелектуального кашталу О. Кендюхов, який конкретизував людський i технолопчний каштали, означеш А. Чухно, на рiвнi пiдприемства [10, с. 29]. Кожний з типiв iнтелектуального потенцiалу сусшльства виконуе певш функцiï i вщповщно передбачае свою специфiку управлшня.
Структуру людського iнтелектуального потенцiалу сусшльства можна визначити як едшсть людського кашталу, але творчоï, а не економiчноï людини (властиве iндустрiальному суспiльству), дуxовно-iнформацiйного по-тенцiалу та сощального кашталу (рис. 1).
Людський каттал творчо1 людини
Л I
П
С
Духовно-шформацшний потенцiал
Соцiальний каттал
Рис. 1. Структура людського штелектуального потенщалу суспшьства
В шформацшному (постшдус^альному) суспшьств1 жива людська осо6ист1сть щораз менше стае ноЫем людського кашталу i дедалi бiльше -ношем людських iнформацiйних ресурЫв [7, с. 21]. Адже завдяки збережен-ню мовно1, культурно^ науково1 та шшо1 iдентичностi створюються умови для творчо1 реалiзацil кожною людиною сво1х штелектуальних потенцiй, тоб-то iнтелектуального кашталу, який е основним i невичерпним економiчним ресурсом постiндустрiального суспiльства.
С. Вовканич об'еднуе духовну компоненту з штелектуальним потенщ-алом суспiльства i визначае 11 як "духовно-iнтелектуальний потенщал" [3, с. 55-56]. Вважаемо, що духовно-iнформацiйна складова повинна функщюва-ти окремо, оскшьки 11 роль особливо зростае в шформацшнш економiцi.
Становлення постшдус^ального суспiльства передбачае зростання сукупност знань, норм, цiнностей, що, з одного боку, ускладнюе 1х засвоення людьми. З шшого, сусп1льство, окремi осо6истост1 завдяки опануванню за-гальнолюдських, наукових, св1тоглядних та поведiнкових норм, цшностей причетнi до формування сощального капiталу - передумови 1х усшшно1 ко-ординацИ i кооперацИ [17, с. 204].
Компоненти сощального кашталу:
• мережа горизонтальних зв'язюв м1ж рiвиими iидивiдами;
• норми взаемност! та довiра;
• навички колективних д1й;
• почуття причетност! до суспшьних справ [11, с. 81].
Адже як члени суспшьства люди творять мережi спiлкування i власш моральнi якост1, а як громадяни - 1х застосовують, беручи участь у виборах, захищаючи сво1 свободи.
Отже, структура людського штелектуального потенщалу суспшьства, на нашу думку, складаеться з таких елеменпв: людський каттал творчо1 людини, духовно-iнформацiйний потенщал i соцiальний капiтал.
Водночас структура штелектуального потенщалу суспшьства в цшому мае такий вигляд: людський каттал творчо1 людини, духовно-шформацшний потенщал, сощальний каттал, технолопчний капiтал (iнформацiйно-комунi-кацшш технологИ та об'екти iнтелектуальноl власносп). Як бачимо, вони р1з-няться тшьки на одну компоненту - технолопчний каттал.
Функщональне визначення штелектуального потенщалу суспшьства (1ПС) подае С. Вовканич, який вважае, що це "здатшсть (спроможшсть) аку-мулювати нагромаджену традицшну iнформацiю, творити на 11 основ1 нов1 знання та досвщ i приймати оптимальнi рiшення щодо яюсно нових засад
(догм) сшвжиття для людства як св^ово1" (а може i космiчноï) родини" [2, с. 12]. Вчений розглядае 1ПС як чинник розвитку сусшльства, людства.
Стисл1ше трактуе 1ПС В. Прошак, який стверджуе, що це е "сукупшсть творчих здiбностей шдивщв та ix освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень, якi дають змогу використовувати уречевлеш iнтелектуальнi засоби, засвоювати набутi та творити новi знання для ефективного соцiально-економiчного розвитку краïни" [18, с. 7].
Дослщжуючи тлумачення вченими поняття "штелектуальний потенщал", можна стверджувати, що воно багатогранне за зм1стом, його можна виз-начати залежно в1д поставленоï науковоï мети. Отже, людський штелектуальний потенщал сусшльства (Л1ПС) [термш наш. - О С.] - сукупшсть творчих здiбностей, знань та умшь шдив1д1в, якi дають змогу використовувати технолопчний каштал, засвоювати набут1 й створювати новi знання та шформа-цiйнi блага на основi сшвробгтництва, довiри для ефективного сощально-еко-номiчного розвитку краïни.
Висновки. Проведенi дослщження дають змогу стверджувати:
• людський потенщал сусшльства - штегральний показник граничное к1лькост1 i якост1 пращ, якою волод1е суси1льство при певному р1вн1 розвитку науки i технологи, шформаци, знань, си1вроб1тництва i дов1ри;
• людський иотенц1ал т1сно пов'язаний з категориями "людськ1 ресурси", tt_ *-»•»»»»• »-» »» »»_ »-»
людськии каштал , штелектуальнии иотеищал , людськии штелектуаль-
U * M /" и • •• • 1 ' и U
ннй иотенцlал (людськнй каиlтал творчоi людини, дуxовно-lнформацlинии иотенц1ал, соц1альниИ каштал), що е його складовими i визначають зм1ст;
• людськии потенщал трансформащйного сусшльства за структурою скла-даеться з таких елемент1в:
■ людський потенщал аграрное' економ1ки;
■ людський потенщал iндустрiальноï економ1ки;
■ людський потенщал iнформацiИноï економ1ки;
• людськии штелектуальний потенщал за функцюнальним зм1стом е сукуин1с-тю творчих зд1бностеи, знань та ум1нь 1ндив1д1в, як1 дають змогу використовувати технолопчний каттал, засвоювати набут1 и створювати нов1 знання та шформацшт блага на основ1 си1вроб1тництва, дов1ри для ефективного со-ц1ально-економ1чного розвитку краши;
• людськии потенциал сусшльства в умовах траисформаци економ1ки в Украш1 недовикористовуеться;
• необх1дна умова реал1зацп людського потенциалу - забезиечення необх1дних р1вн1в 1 теми1в нагромадження технолог1чного каи1талу, нематер1альних форм багатства (шформащйних благ: програмн1 иродукти, 1нтернет-иослуги тощо).
Л1тература
1. Блауг М. Економ1чна теория в ретроспектива. - К.: Вид-во Соломи Павличко "Осно-ви", 2001.
2. Вовканич С. Глобашзащя, евро1нтеграц1я та збереження ïï нацiональноï идентичности: цив1л1зац1йн1 виклики i нащоцентричш 1мперативи. Препринт наук. доп. - Льв1в, 2004.
3. Вовканич С. Сощогумашстичний контекст наукомiсткоï економ1ки шновацшного сусп1льства// Економ1ка Украïни. - 2005, № 2. - С. 53-59; № 3. - С. 42-49.
4. Геець В. Характер перехщних процес1в до економ1ки знань// Економ1ка Украïни. -2003, № 4. - С. 4-15.
5. Гр1шнова О.А. Економ1ка прац1 та сощально-трудов1 в1дносини: П1дручн. - К.: Знання, 2004.
6. Гуревичов М. Ринок ^електуальних продуктiв Украши// Економша Украши. -1994, № 5. - С. 31-35.
7. Добрынин А. И., Дятлов С.А., Цыренкова Е.Д. Человеческий капитал в транзитивной экономике. - СПб.: Наука, 1999.
8. Доклад о развитии человека 2004. Культурная свобода в современном многообразном мире/ По заказу ПРООН. - М.: Весь мир, 2004. - С. 161-164.
9. Канигш Ю. 1нтелект народу// Вюник Академи наук. - 1993, № 7. - С. 37-47.
10. Кендюхов О. Гносеология ^електуального катталу// Економша Украши. - 2003, № 4. - С. 29-33.
11. Колодш А.Ф. На шляху до громадянського суспшьства. Теоретичш засади й сощ-окультурш передумови демократично! трансформаци в Укрaiнi: Моногрaфiя. - Львiв: Черво-на калина, 2002.
12. Кукса К. Всезагальна мобшзащя// Дзеркало тижня. - 2002, № 42(402). - 20 жов-тня. - С. 12.
13. Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Eкономiчнa iсторiя Украши i свь ту: Пщручник. - К.: Вшар, 1999.
14. Мазниця А. Програмюти об'еднуйтесь!// Дзеркало тижня. - 2002, № 40(415). -19 жовтня. - С. 10.
15. Марчук С.К. Стратепчна орieнтaцiя суспшьства - рух на випередження// Стратепч-на панорама. 1999, № 4. - С. 15-18.
16. Мельник О. Сощальш наслщки шфляци в перюд трансформаци економiки Украши// Укра'на: аспекти прaцi. - 1998, № 1. - С. 50-53.
17. Патнам Р., Леонардi Р., Нанетл Р. Творения демократ. Традици громадянсько'' aктивностi в сучaснiй Ггали. - К., 2001.
18. Прошак В. 1нтелектуальний потенцiaл Украши в умовах ринково'' трансформаци економiки// Автореф. дис. ... канд. екон. наук. - Львiв, 2002.
19. Семiв Л.К. Региональна полiтикa: людський вимiр: Моногрaфiя. - Львiв: 1РД НАН Украши, 2004.
20. Философский энциклопедический словарь. - М.: ИНФРА+М, 1997.
21. Фшшенко А.С. Цивiлiзaцiйнi вимiри економiчного розвитку. - К., 1999.
22. Чухно А.А. Постiндустрiaльнa економша: теорiя, практика та 'х значення для Украши. - К.: Логос, 2003.
23. Чухно А. Актуальш проблеми стратеги економiчного i соцiaльного розвитку на су-часному етaпi// Eкономiкa Украши. - 2004, № 4. - С. 15-24.
24. Чухно А. Нова економiчнa пол^ика (теоретико-методолопчш засади)// Eкономiкa Украши. - 2005, № 7. - С. 15-22._
УДК331.101(477.8) Доц. О.1. Ященко, канд. екон. наук;
студ. А.О. Шевцова - Львiвська КА
ОРГАН1ЗАЦ1Я ЕФЕКТИВВНО СИСТЕМИ МАТЕР1АЛЬНОГО
СТИМУЛЮВАННЯ ПРАЦ1
Проводиться аналiз мотиваци працi на пiдприeмствах Львiвськоï областi та за-галом в Укрш'ш. Також розглядаються pi3Hi системи стимулювання працi, зокрема -матерiальне, як одне з найбiльш ефективних.
Doc. O.I. Jashchenko; stud. A.O. Shevtsova - Commercial Academy of L'viv Organization of effective system of financial stimulation of labour
In the article the analysis of motivation of labour is conducted on enterprises to the Lvov region and on the whole in Ukraine. The different systems of stimulation of labour are also examined, in particular is material, as one of most effective.
Термш "мотив" розумдать як усвщомлене спонукання особи до ди. Мотиващя - це сукупшсть взаемопов'язаних заход1в, як стимулюють пращв-
