CC BY
31
М.1. Хромов, к.е.н.
ЛЮДСЬКИЙ КАП1ТАЛ ТА ЯК1СТЬ РОБОЧО1 СИЛИ
Надано характеристику елементгв внутр1шньо'1 структури економ1чно'{ категорИ «людський капгтал». Проанал1зовано ix вплив на формування якостг та конку-рентоспроможнкть робочо'1 сили. Досл1джено мотивацшт фактори пгдвищення ефективностi трудово'1 дгяльностг та поведтки фахгвцгв на ринку працг.
Дана характеристика элементов внутренней структуры экономической категории «человеческий капитал». Проанализировано их влияние на формирование качества и конкурентоспособность рабочей силы. Исследованы мотивационные факторы повышения эффективности трудовой деятельности и поведения специалистов на рынке труда.
The elements of inside structure of such economic category as "human capital" are characterized. Their influence on formation of quality and competition ability of the labour force is analyzed. The factors motivating to increase in efficiency of labour activities and behaviour of specialists in the labour-market have been examined.
© M.I. Хромов, 2009
Динамiчний суспiльно-економiчний розвиток, удосконалення техшки i технологи, ускладнення виробничих i управлшських завдань, шших ршень, що приймаються, поставили принципово новi вимоги до структури трудового потенщалу, якост робочо! сили, а також до критерив рiвня пщготовки висококв^фжованих та шновацшно активних пращвниюв. Сучасне виробництво потребуе вщ персоналу високих професiйних навичок, здатност самостiйно приймати вiдповiдальнi ращональш рiшення, творчого ставлення до пращ, досягнення високих кшцевих результатiв оптимальним шляхом та iнших вмiнь. Великого значення набувають поняття вiдповiдальностi, корпоративно! культури тощо.
Здiбностi, знання, навички людини стають людськими ресурсами i набувають актуальностi у процесi виробництва, i цiннiсть цих знань i навичок слiд розглядати виключно через !х кориснiсть у виробництвi.
Оптимальнiсть вiдповiдностi професiйних знань, здiбностей i навичок людини вимогам сучасного виробництва в контекст чинникiв категори «людський каттал» характеризуе якiсть робочо! сили.
Засновниками науково! теорi! людського катталу е вiдомi вченi, лауреати Нобелiвськоl преми Т. Шульц i Г. Беккер. Велика роль у розвитку теори належить американським економiстам, представникам так звано! «чиказько! школи», Б. Вейсброду, Д. Miнцеру, Ч. Хансену, а також М. Браугу, I. Бен-Порету, Р. Лейарду, Ф. Уелшу.
Теоретико-методолопчш та прикладнi основи сучасного етапу розвитку концепцi! людського катталу дослщжено у працях росiйських та в^чизняних учених: Р. Капелюшнiкова, С. Дятлова, В. Щетшша, О. Гртново!, Д. Богинi, О. Бородшо!, В. Антонюк, Н. Голiково!' [1-8] та шших.
Проте трактування окремих положень е в рядi випадкiв суперечливим i некомплексним, навiть у формулюванш самого поняття людського капiталу i його спiввiдношення з iншими нематерiальними видами капiталу. Тому подальшi дослщження економiчно!' категорi!' «людський капiтал» е вельми актуальними i iз загальнотеоретично! точки зору, i з позици ролi людського чинника в пщвищент ефективностi виробництва та суспiльно-економiчного розвитку в цшому.
Мета статтi: подальше дослщження економiчно! категорп «людський каттал», системний аналiз елементiв його внутршньо! структури як чинникiв якостi робочо! сили i !х ролi у формуванш людського капiталу.
Якiсть робочо! сили, за О. Гршновою, - це сукупшсть людських характеристик, що виявляються в процес працi та включають квалiфiкацiю i особистi та дiловi риси працiвника: фiзичнi характеристики (стан здоров'я, вш та rnmi), розумовi (iнтелектуальнi) здiбностi, здатнiсть адаптуватися, гнучкiсть, мобiльнiсть, мотивованiсть, iнновацiйнiсть, професшну придатнiсть, здатнiсть навчатися, вiдповiдальнiсть, дисциплшовашсть, працездатнiсть тощо [4, 92].
Так чи не е тотожними поняття «робоча сила» та «людський каттал»? Безумовно, нi. Робоча сила - це «...спроможшсть до пращ...» [9, 178]; яюсть робочо! сили - «...сукупшсть людських характеристик, що проявляються в процесi пращ...» [4]; людський каттал -«...сукупшсть суспшьних вщносин ... щодо використання в процес виробництва ... певних запасiв продуктивних здiбностей людини... » [10, 144], це - капiталiзована робоча сила.
Практично вс представники сучасного наукового ствтовариства зiйшлися в думцi, що безпосередньо сама людина як шдивщуум не е капiталом, так само, як i здiбностi, якими вона володiе, у вiдривi вiд самого «ноая». Капiталом може бути лише реальне використання в економiчнiй дiяльностi сформованих у результатi iнвестицiй i накопичених людиною продуктивних здiбностей. Вони i е чинниками якостi робочо! сили й одночасно елементами внутршньо! структури людського капiталу.
Проте серед учених немае единого уявлення про сукупшсть внутршшх складових у структурi людського капiталу. Бiльшiсть дослiдникiв включають у перелiк елементiв внутршньо! структури людського кашталу знання, навички, здiбностi, досвiд, здоров'я, мотивацiю, мобiльнiсть. С також i прихильники розширення цих якостей iз додаванням характерних психолопчних, свiтоглядних, суспiльних, культурних, поведiнкових рис i навiть зовшшньо! привабливостi.
Дати однозначну вiдповiдь на дане питання неможливо без комплексного розгляду само! причини виникнення концепцп теори економiчноl, а якщо точнiше, то сощально- економiчно! категори «людський капiтал». Головне завдання, яке мае вирiшити концепщя людського капiталу, - максимальна вщповщшсть якостi робочо! сили вимогам сучасного суспшьного розвитку в цiлому i вимогам конкретно! сфери застосування пращ зокрема. Цшшсть людського капiталу визначаеться ефектившстю його функцiонування в певнш сферi дiяльностi. Без «прив'язки» до конкретное' сфери використання людського кашталу не можна визначити характерш ознаки його щнносп, тобто дати характеристику якост елементiв його внутрiшньо! структури. Виходячи з цього, не мають раци дослщники, якi гранично обмежують склад елементiв внутрiшньо! структури людського кашталу, так само, як i т^ хто при цьому надмiрно розширюе !х практично до вах властивих людинi якостей, квалiфiкуючи !х як властивостi капiталу.
В одних сферах дiяльностi важливе значення мають рiзнi фiзичнi здiбностi людини, в шших - переважно iнтелектуальнi, у треих - морально-етичнi тощо. Не виключаючи значущостi наявностi у пращвника максимально можливих характеристик, що е ознаками високо! якостi робочо! сили, на кожнш окремiй дiлянцi економiчноl дiяльностi затребуваними виявляються переважно певш якостi, вмiння, навички i здiбностi. З одного боку, неможливо бути фахiвцем високо! квалiфiкацi! у вЫх сферах i напрямах дiяльностi. З шшого - якщо навiть е у людини iншi навички, унаслщок !х тривалого невикористання з часом вони будуть просто втрачеш.
Залежно вiд сфери використання працi, о^м вимог високого рiвня знань i квалiфiкацi!, у певних видах дiяльностi бiльшого значення можуть мати: здiбнiсть до творчостi, професiйна iнту!цiя, здатшсть роботи з людьми або iншi якостi. У сучасних умовах об'ектами бiзнесу е i спорт, i засоби масово! iнформацi!, окремi осередки культури, модельний бiзнес тощо. Вони не е сферами, що створюють матерiальнi щнносп, але проте е значимими для повнощнного соцiально-економiчного та культурного розвитку суспшьства. I, звичайно ж, вони потребують певних яюсних параметрiв людського капiталу, що забезпечуе !х ефективну дiяльнiсть.
Чи грае роль стан здоров'я на формування здiбностей людини, на ефектившсть !! працi? Безумовно! Для того щоб людина могла, навiть, просто працювати ^зично або розумово), вона повинна, як мшмум, жити, мати фiзичну здатнiсть трудитися. I результат !! трудово! дiяльностi прямо пропорцiйний стану !! здоров'я. Дослiдження здоров'я з економiчноl точки зору, включаючи взаемозв'язки охорони здоров'я та виробничо-господарсько! дiяльностi людини, особливо важливi з точки зору профшактики захворювань, у тому чи^ професiйних, травматизму, охорони пращ, техшки безпеки та iнших сфер. Економiчними складовими цього аналiзу е вплив здоров'я працiвника на його трудовий внесок у тдвищення ефективност й досягнення високих кiнцевих результаив дiяльностi пiдприемства, органiзацi! чи установи, а також, навпаки, - вивчення можливостей суб'ектiв комерцiйно! дiяльностi щодо швестування
в оздоровлення, профшактику захворювань, створення комфортних, нешкiдливих i безпечних умов пращ персоналу.
Перераховаш питання - дуже важливi напрями дослiджень i з економiчноï, i з соцiальноï точок зору i, в щлому, з позици спiльноï концепцiï людського розвитку. Здоров'я е, безумовно, одним iз найважливiших елементiв формування якостi людського кашталу. Проте даний напрям потребуе, на нашу думку, окремого самостшного вивчення з використанням додаткового шструментарш, окрiм загальноприйнятого для дослiдження економiчних категорiй.
Мобiльнiсть - це здатшсть i можливiсть змiни або розширення сфери використання працi людиною, своïх професiйних здiбностей. Це обумовлено безлiччю чинникiв, залежних як вiд само1' людини - носiя свое1' кашталоспроможноси, так i вiд iнших суб'екив формування та використання людського кашталу.
Пращвник формуе свою мобiльнiсть, перш за все, через конкурентоспроможшсть на ринку пращ за рахунок накопичених знань, умшь, навичок, досвiду, вщповщнох' квалiфiкацiï, одержано1' в результатi професшнох' пiдготовки (перепiдготовки), опанування сумiжних професш, за допомогою особистих якостей.
Важливу роль у формуваннi мобiльностi людини ввдграють соцiальнi чинники умов ïï життя: стан здоров'я, наявнiсть дiтей, рiвень забезпеченостi житлом, матерiальний
добробут та iншi.
Чинник мобшьност може вiдiгравати як позитивну, так i негативну роль у формуванш якостi людського капiталу на конкретному мжро-, мезо- або макроекономiчному рiвнi залежно вiд стану умов життезабезпечення людини i можливостей розвитку людського кашталу.
Мобшьшсть фаивця нерозривно пов'язана з мотивацшними чинниками, якi формуються самою людиною тд впливом умов, створених iншими людьми, роботодавцями, вщповщними iнституцiями у сферi законодавства, управлшня i навiть природою.
Мотивацiя персоналу - це процес, з одного боку, усвщомленого вибору людиною того або шшого типу поведiнки, обумовленого впливом зовшшшх (стимули) i внутршшх (мотиви) чинникiв [11, 347], з шшого - спонукання людини до активноï дiяльностi для задоволення сво1х потреб або досягнення тих чи шших цiлей [12, 59].
Роботодавець повинен защкавити претендента у виборi саме даного мiсця використання своеï працi механiзмами матерiального, соцiального i кар'ерного стимулювання, що е у його розпорядженш. Звичайно ж, будь-якого пращвника (а фахiвця високоï квалiфiкацiï - тим бiльше) перш за все щкавлять питання умов оплати пращ. Грамотно побудована система оплати i стимулювання пращ, по-перше, мотивуе пращвниюв на вщповщальне ставлення до сво1х обов'язкiв, пiдвищення якостi пращ та досягнення високих ïï кшцевих результаив; подруге, орiентуе на творче ставлення до пращ, розвиток шновацш; по-трете, сприяе закрiпленню кадрiв i розширюе можливостi додаткового залучення нового висококвалiфiкованого персоналу; по-четверте, створюе в колективi середовище здоровоï професiйноï конкуренцiï.
Крiм того, ефективнi роботодавщ сьогоднi виправляють помилки перехiдного пострадянського перiоду, коли пiдприемства позбавлялися вщ так званого «економiчного баласту» (об'екив невиробничоï сфери) i активно вирiшують рiзнi соцiально-побутовi питання працiвникiв (вщпочинок, оздоровлення, забезбечення житлом, сприяння виршенню проблем виховання i навчання д^ей тощо). Важливими аргументами (однаково значущими i для працiвника, i для компани) також е можливiсть продовження навчання, пiдвищення квалiфiкацiï коштом шдприемства i, звичайно ж, доброзичливе ставлення до персоналу, сприятливий морально-психологiчний ^мат у колективi та грамотно побудований менеджмент, що не лише е мотивацшною ознакою для персоналу, але й одним iз найважливiших шструменив безпосередньо процесу розвитку людського кашталу.
Держава й органи мкцевого самоврядування, у свою чергу, також формують сферу трудовоï, соцiальноï, iнституцiйноï та iншоï мобiльностi для громадян i роботодавщв. Для роботодавцiв створюються необхщш сприятливi умови для розвитку бiзнесу, стимулювання створення нових робочих мюць i збiльшення заробiтноï плати пращвникам, запобiгання
мoжливим скopoченням пеpсoнaлy шляхoм yстaнoвлення пoдaткoвих пiльг, спpoщення системи кoнтpoлю i зв^шсп, вiдшкoдyвaння пoтенцiйних збиткiв 3a незaлежних вiд пiдпpиeмствa пpичин Ta
yci елементи внyтpiшньoï стpyктypи людськoгo кaпiтaлy e oднaкoвo вaжливими для фopмyвaння висoкoï якoстi po6o4oï сили (див. pисyнoк). Але не вс з них oднaкoвo пoтpiбнi нa кoжнiй кoнкpетнiй дiлянцi тpyдoвoï дiяльнoстi. Пpoте, як нaгoлoшенo вище, це не oзнaчae, щo тожен oкpемий i3 них не фopмye якiсть людськoгo кaпiтaлy як тaкoгo. У стpyктypi людськoгo кaпiтaлy та мaкpopiвнi ïx iндивiдyaльнa чaсткa e невелитою, aле в oкpемих специфiчних видaх дiяльнoстi нa мiкpoекoнoмiчнoмy piвнi ïx poль y фopмyвaннi людсьтого кaпiтaлy мoже 6ути виpiшaльнoю. Для швшти дoслiдження неoбxiдний iндивiдyaльний тдхвд i3 вiдпoвiдним apсенaлoм метoдiв дoслiдження, iнстpyментapiю, i вoни цiлкoм мoжyть poзглядaтися як сaмoстiйний пpедмет вивчення тa дoслiдження.
Рисунок. Складовi елементи внутршньог структури людського капталу
Ha мaкpoекoнoмiчнoмy piвнi пpoвiднy poль вiдiгpaють пеpевaжнo фaктopи зaбезбечення пpoцесiв пpидбaння, нaкoпичення i викopистaння знaнь, нaвичoк, вмiнь, здiбнoстей, дoсвiдy як сукуптост oсoбистиx якoстей тa xapaктеpистик, втшених y людинi, якi пpи нaстaннi певних yмoв (кaпiтaлiзaцiï тpyдoвoгo пoтенцiaлy людини) стaють внyтpiшнiми склaдoвими стpyктypи людськoгo кaпiтaлy.
Дo тoгo ж як ^едмет нayкoвoгo дoслiдження тас цiкaвить не пpoстo фiзичнa здaтнiсть людини тpyдитися, a пеpш 3a все aспекти iнтелектyaлiзaцiï людськoï npa^, oзнaки пpoфесiйнo-квaлiфiкaцiйнoï якoстi po6o4oï сили. Ta i сaм фaкт шяви теopiï людськoгo кaпiтaлy зoбoв'язaний poзвиткy нayкoвo-теxнiчнoгo пpoгpесy з пpинципoвoю змiнoю poлi людини тa ïï зтань у сoцiaльнo-екoнoмiчнoмy сyспiльнoмy yстpoï.
Освiченiсть тa пpoфесiйнa кoмпетентнiсть в yмoвax pинкoвoï екoнoмiки e влaснiстю, кaпiтaлoм oсoбистoстi, щo спpoмoжнa нею poзпopяджaтися нa свiй poзсyд, бути неoбxiдним i кoнкypентoспpoмoжним, aктивним сyб'eктoм та pинкy пpaцi, i3 зискoм poзмiщyючи свiй гoлoвний кaпiтaл - пpoфесiйнy кoмпетентнiсть [13, 772].
Пpoцеси глoбaлiзaцiï, стaнoвлення пoстiндyстpiaльнoгo iнфopмaцiйнoгo сyспiльствa, у ятому iнфopмaцiя тa кoмyнiкaцiйнi теxнoлoгiï стaють oснoвним екoнoмiчним pесypсoм paзoм i3 нayкoeмними теxнoлoгiями, нaявнiстю гoлoвнoгo сyб'eктa виpoбничo-екoнoмiчнoï дiяльнoстi - po6irama iнтелектyaльнoï пpaцi, пoтpебye фopмyвaння висoкooсвiченoгo,
професшно-фахового персоналу, спроможного до постшного самовдосконалення, пiдвищення квалiфiкацiï, оновлення знань, готового до здобуття сучасних iнформацiйних та технолопчних навичок.
Розвиток персоналу, на думку вщомого британського вченого Д. Джой-Меттьюза, - це iнтегрований i цiлiсний, усвiдомлений i активний пщхщ до вдосконалення пов'язаних i3 робочою силою знань i поведiнки з використанням широкого спектра наукових методiв i стратегiй [14, 21].
У сучасних умовах швидкого морального старшня технiки, технологiй, а отже, i професшних знань роль iнтелектуальних здiбностей людини, одержання та пiдвищення квалiфiкацiï неухильно зростае. Тому цi якост незаперечно е головними складовими якост робочоï сили, i при дослщжент процесiв формування i використання людського капiталу абсолютна бiльшiсть учених акцентують увагу саме на iнтелектуальнiй складовш, аж навiть iнодi до необгрунтованого ототожнення процесiв формування професiйних знань i визначення людського катталу.
Проте обмежитися виключно iнтелектуальною складовою, характеризуючи ознаки якостi робочоï сили та джерела ефективного функщонування людського катталу, було б не просто недостатшм, а i призвело б до серйозноï науковоï помилки в характеристик настiльки значущоï соцiально-економiчноï категори. На сучасному етат суспiльного розвитку взаемодiя економiчних i соцiальних чинникiв не лише забезпечуе великi можливостi в задоволенш соцiальних потреб, але i сприяе пiдтримцi високоï економiчноï активности
Людський капiтал - динамiчна багатофакторна категорiя, що поеднуе аспекти iнтелектуалiзацiï працi з властивими людинi сощальними механiзмами економiчного зростання. Його структуру слщ розглядати в дiалектичнiй едност з iнтелектуальним i соцiальним катталом. Сдиною основою, ядром людського, штелектуального i соцiального капiталiв е людина - «носш» продуктивноï здатностi особи, iндивiдуума. Тому вони не можуть бути щентифжоват у вiдривi один вщ одного.
1нтелект (лат. intelletus - розум) - розум, здатшсть мислити, проникливiсть, сукупнiсть тих розумових функцш (порiвняння, абстракци, утворення понять, судження, висновкiв тощо), якi перетворюють сприйняття на знання або критично переглядають чи аналiзують вже наявш знання [15, 151].
Термш «штелектуальний капiтал» був уперше запропонований Дж. Гелбрейтом [16]. Б. Леонтьев вважае, що штелектуальний каттал людини - це сукупшсть наявних у ^ï законних прав на результати своеï творчоï дiяльностi, ïï природних та придбаних здiбностей i навичок, а також накопичеш нею бази знань i корисних вiдносин з шшими суб'ектами [17, 37].
Один iз засновникiв концепцiï соцiального капiталу Р. Патнев вщзначае, що за аналопею з фiзичним та людським катталом, втшеним у знаряддях працi та навчанш, якi пiдвищують iндивiдуальну ефектившсть, соцiальний капiтал мае вiдношення до таких елеменив громадськоï органiзацiï, як сощальт мережi, соцiальнi норми та довiра (networks, norms and trusts), що створюють умови для координаци та коопераци заради взаемноï вигоди. Сощальний капiтал збiльшуе вiддачу вщ iнвестування в капiтал фiзичний та людський [18, 165].
Сощальний та людський каттал тшно пов'язат мiж собою. За рахунок виховання i здобутоï освiти людина не тшьки одержуе знання, особистi риси, дiловi якостi, навички, а й формуе своï дiловi зв'язки, авторитет, суспшьне визнання.
В. Антонюк у сво1х дослiдженнях дае характеристику структури та ступеня взаемоди людського, iнтелектуального i сощального капiталiв. Як спiльнi параметри для людського та штелектуального капiталiв вона визначае неформалiзованi знання i здiбностi людини, вiдповiдно людського та сощального - мотиващю, мобiльнiсть, моральт цiнностi та соцiальнi норми [7, 55].
Яшсть робочоï сили для пщприемця - це, перш за все, забезбечення конкурентних переваг у бiзнесi. Тому дослiдники трудового потенщалу розглядають аспекти оцiнювання якостi робочоï сили через ïï конкурентоспроможнiсть. Д. Богиня стверджуе, що конкурентоспроможнiсть робочоï сили - це сукупнiсть якюних та вартiсних характеристик специфiчного товару «робоча сила», яка забезпечуе конкретт потреби роботодавцiв у
пращвниках певноï професiï та квалiфiкацiï та характеризуе споживчi властивостi робочоï сили до ефективноï працi [5, 4].
0. Гршнова характеризуе конкурентоспроможнiсть у вщповвдносп якостi робочоï сили вимогам ринку пращ, як спроможшсть мати переваги та вигравати в конкуренци на ринку, повшше задовольняти потреби роботодавця порiвняно з iншими пращвниками [19, 5].
Отже, якiсть робочоï сили - основа конкурентоспроможностi пращвника на ринку пращ. А головною ознакою сучасного ринку пращ е невщповщшсть запропонованоï робочоï сили потребам роботодавця. Тому, з одного боку, ми маемо впродовж тривалого перюду вакантнi посади на пiдприемствах, в оргашзащях та установах, з шшого - велику «навантажешсть», тобто претенденив на вiльне робоче мiсце. Головна причина такого становища - низький рiвень не тшьки професiйноï, а iнодi навiть освiтньоï пiдготовки пращвниюв. Брак квалiфiкацiï, фаховостi, освiченостi персоналу обумовлюе шертшсть i вiдставання в розвитку пщприемств i економiки держави в щлому.
До того ж сучасш технологи, розвинешсть комунiкацiй, глобалiзацiя економiчних процесiв потребують вiд персоналу не тшьки високого рiвня професшних знань i вiдповiдноï квалiфiкацiï, але конкретних якiсних особистiсних характеристик i, таких як: актившсть, дисциплiнованiсть, вщповщальшсть, моральнiсть тощо. Усе це формуе новi, адекватнi викликам часу, вимоги до якост робочоï сили, як сукупност людських характеристик, що виявляються у процес працi, тобто основи формування, базису людського кашталу.
Таким чином, комплексний пщхщ у питанш дослiдження проблем формування людського кашталу i системний аналiз впливу його складових як чинникiв якостi робочоï сили у едностi iз прив'язкою до конкретних сфер використання пращ приводить до таких висновтв. Яюсть робочоï сили е одним iз найважливiших чинникiв ïï конкурентоспроможностi на ринку пращ. Основними критерiями якост робочоï сили е характеристики елементсв внутрiшньоï структури економiчноï категорiï «людський каттал»: здоров'я, знання, вмiння, навички, здiбностi, досвiд, мотивацiя, мобiльнiсть та iншi чинники, що характеризують продуктивний потенцiал людини. Не менш важливими е соцiальнi аспекти життедiяльностi людського кашталу, яю формують фундаментальну основу його шнування, а також специфiчнi характеристики особи, морально-етичнi норми тощо. Кожне iз зазначених питань залишаеться актуальним для подальшого поглибленого вивчення як окремо, так i в ix взаемообумовленостi, а також у контекст впливу на якiсть формування людського кашталу як основного джерела пщвищення ефективност господарськоï дiяльностi та соцiально-економiчного розвитку в цiлому.
Л1тература
1. Капелюшников Р.И. Концентрация человеческого капитала / Р.И. Капелюшников // Критика современной буржуазной политэкономии. - М.: Наука, 1977. - 287 с.
2. Дятлов С.А. Теория человеческого капитала / С.А. Дятлов. - СПб: УЭФ, 1994. - 160 с.
3. Щетинин В.П. Человеческий и имущественный капитал: общность и различие / В.П. Щетинин // МЭиМО. - 2003. - №8. - С. 55-61.
4. Гршнова О.А. Людський каттал: формування в системi осв^и i профессiйноï пщготовки / О.А. Гршнова. - К.: Т-во «Знання», 2001. - 254 с.
5. Богиня Д.П. Концептуальш тдходи до визначення конкурентоспроможност робочоï сили на ринку пращ / Д.П. Богиня // Украша: аспекти пращ. - 1999. - №6. - С .4-9.
6. Бородша О.С. Теорiя сощального i людського кашталу в \х взаемоди для економiчного розвитку / О.С. Бородша // Регюнальш проблеми людського та сощального розвитку. В 2 т. Т. 1 / НАН Украши. 1н-т економжи пром-ст1 - Донецьк, 2008. - С. 168-171.
7. Антонюк В.П. Формування та використання людського кашталу в Украшк сощально-економiчна ощнка та забезпечення розвитку: моногр. / В.П. Антонюк. - Донецьк: НАН Украши. 1н-т економжи пром-CTi, 2007. - 348 с.
8. Голжова Н.В. Людський каттал як фактор зростання та розвитку економжи: автореф. дис. ... к.е.н.: спец. 08.00.07 «Демографiя, економша працi, соцiальна економжа та полiтика» / Н.В. Голжова. - К.: 1н-т екон. прогнозув. НАН Украïни, 2004. - 24 с.
9. Маркс К. Капитал / К. Маркс. - Т. 2 // К. Маркс, Ф. Энгельс Соч. - 2-е изд. - Т. 24. -
648 с.
10. Хpoмoв M.I. Сутшсть i oсoбливoстi людськoгo кaпiтaлy в системi сoцiaльнo-екoнoмiчниx кaтегopiй I M.I. Хpoмoв II Экoнoмикa и пpaвo. - 2009. - №3. - С. 140-145.
11. ^влисьто У.£. Tеopетикo-метoдoлoгiчнi aспекти фopмyвaння ефективнoï системи yпpaвлiння пеpсoнaлoм пiдпpиeмств I У.£. ^влисьто II Сoциaльнo-экoнoмические aспекты пpoмышленнoй шлитики. Aктyaльные пpoблемы yпpaвления челoвеческими pесypсaми и мapкетингa в кoнтексте стpaтегии paзвития Укpaины I HAH Укpaины. Ин-т экoнoмики пpoм-сти. - Дoнецк, 2007. - Т. 2.- С. 343-351.
12. Сaвченкo Г.О. Moтиви i стимули дo npa^ тa ïx poль у шдвищенш ефективнoстi бaнкiв I Г.О. Сaвченкo, Т.П. Збpиськa, О.О. Maкapчев II Вкник Дoнецькoгo нaцioнaльнoгo yнiвеpситетy. Сеpiя В. Екoнoмiкa i пpaвo. - 2009. - Т. 2. - С. 59-63.
13. Бpеслaвец H.A. Фopмиpoвaние челoвеческoгo ranrnana в иннoвaциoннoм сoциaльнo-oбpaзoвaтельнoм пpoстpaнстве I H.A. Бpеслaвец II Регioнaльнi пpoблеми людськoгo тa сoцiaльнoгo poзвиткy: в 2 т. Т.1 I HAH y^arna Iн-т екoнoмiки пpoм-стi. - Дoнецьк, 2008. - С. 171-174.
14. Джoй-Mеттьюз Д. Рaзвитие челoвеческиx pесypсoв I Д. Джoй-Mеттьюз, Д. Mеггинсoн, M. Сюpте. -M.: Эксмo, 2006. - 432 с.
15. Филoсoфский энциклoпедический слoвapь. - M.: ИHФРA, 1997. - 576 с.
16. Гелбpейт Дж.К. Hoвoе индyстpиaльнoе oбществo I Дж.К. Гелбpейт. - M.: Пpoгpесс, 1969.-128 с.
17. Леoнтьев Б. Hoвaя экoнoмическaя пapaдигмa I Б. Леoнтьев II Жypнaл для aкциoнеpoв. -2000.-№12.-С. 37-43.
18. Кoнкypентoспpoмoжнiсть у сфеpi npa^: зб. нayк. np. Сеp. Е^том^ пpaцi тa сoцiaльнoï сфеpи I Вщп. pед. Д.П. Бoгиня. - К.: !н-т екoнoмiки HAH y^aï™, 2001. - 163 с.
19. Гpiшнoвa О. Кoнкypентoспpoмoжнiсть пеpсoнaлy пiдпpиeмствa: ^m^pii' визнaчення нa пoкaзники вимipювaння I О. Гpiшнoвa, О. Шпиpкo II y^arna: aспекти пpaцi. - 2004. - № 3. -С. 3-9.
Надшшла до редакцп 24.12.2009 р.
