CC BY
50
У вищих навчальних закладах введенi оцiнки за повноту i якiсть вико-нання навчальних дисциплш. Проте у ВНЗ не ставлять ощнок студентам за виховашсть або поведiнку.
Базова школа частково втратила функцiю виховного органу. Окремi вступники з низьким рiвнем виховання потрапляють у студентське середови-ще. У таких студентiв спостер^аеться негативне ставлення до навчально!, громадсько! та суспшьно-корисно! роботи. Тому виховна робота серед сту-дентiв мае бути системною, спланованою, спряомованою на залучення сту-дентiв до практичних справ, конкретного виконання основних обов'язюв перед сусшльством i колективом.
Пщсумовуючи сказане вище, доходимо висновку, що робота у вищих навчальних закладах мае бути спрямована на подолання перешкод у реалiза-ци положень Болонсько! деклараци в системi вищо! освiти Укра!ни, що вима-гае подальшого дослiдження.
Лiтература
1. Б|ла О.Г. Вища осв1та Укра1ни 1 Болонський процес: Опорний конспект лекцш. -Льв1в: Вид-во ЛКА, 2005. - 72 с.
2. Болонський процес у фактах 1 документах: Упорядники Степко М.Ф., Болю-баш Я.Я., Шинкарук В.Д., Груб1янко В.В., Бабин 1.1. - Кшв-Тернопшь: Вид-во ТДПУ 1м. В. Гнатюка, 2003. - 52 с.
3. Вища освгга УкраТни 1 Болонський процес: Навчальний поабник/ За ред. В.Г. Кре-меня. Авторський колектив: Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В. Д., Груб1янко В.В., Бабин 1.1. - Тернопшь: Навчальна книга - Богдан, 2004. - 384 с.
4. Воловин В. Болонський процес 1 нова парадигма осв1ти в Укра!ш// Соцюлопя: Те-ор1я, методи, маркетинг. - 2004, №4. - С. 189-200.
5. Журавський В.С., Згуровський М.З. Болонський процес: головш принципи вхо-дження в Свропейський проспр вищо! осв1ти. - К.: 1ВЦ "Вид-во "Пол^ехшка", 2003. - 200 с.
УДК[330.101:331.522.4/(477) Асист. Г.В. Прошак -nbsiscbKuU НУ
м. 1вана Франка
ОСНОВН1 КОМПОНЕНТИ ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
Проаналiзовано основш складовi людського капiталу. Показано ix взаемозв'я-зок i3 соцiально-економiчними змiнами у суспiльствi.
Ключов1 слова: людський капiтал, здiбностi, здоров'я, знання, досвiд, навики, мобiльнiсть працiвника, мотиващя працi.
Asisst. G. V. Proshak - L 'viv NU named after Ivan Franko Basic components of human capital: theoretical aspect
The basic constituents of human capital are analyzed. Their interaction is shown with the socio-economic changes in society.
Keywords: human capital, capabilities, health, knowledges, experience, skills, mobility of worker, motivation of labor.
В умовах поширення науково-техшчного прогресу та процешв глоба-л1заци виршальним напрямом економ1чного поступу Украши стае шнова-цшна модель розвитку, яка дасть змогу найбшьш ефективно використати най-вищу цшшсть сьогодення, а саме - людський каштал.
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет УкраТми
Питання про роль основних складових людського кашталу у примно-женнi нацiонального багатства завжди перебувало у полi зору дослщниюв. Окремi його аспекти висвгглеш у працях укра!нських вчених - В. Гейця, О. Гршново!, Н. Голжово!, О. Головiнова, С. Злупка, В. Куценка, А. Чухна, О. Стефанишин та iнших економiстiв. Проте, на сьогодш не юнуе однос-тайно! думки щодо виокремлення елеменлв людського капiталу.
З метою глибшого дослiдження проблеми людського капiталу розгля-немо економiчну сутнiсть ще! категорй. На нашу думку, людський капiтал -це запас розвинутих чи нагромаджених внаслщок iнвестицiй якостей люди-ни, якi вона використовуе в економiчнiй дiяльностi з метою одержання мате-рiальних i нематерiальних випд. Особливо! уваги заслуговуе аналiз структу-ри людського капiталу, що дае змогу охарактеризувати не тiльки змют понят-тя, а й врахувати вплив соцiально-економiчних вiдносин та умов, за яких вщ-буваеться його вщтворення. З помiж основних елемент1в людського капiталу розглянемо такi: здiбностi, талант, здоров'я, знання людини, досвщ, навички, мобiльнiсть працiвника, а також мотиващю працi.
Вагоме значення для формування людського кашталу мають здiбностi людини, природнi чи набутi. Здiбностi - це такi особливостi людини, як сприяють швидшому, глибшому засвоенню знань, умшь i навикiв. Розрiзня-ють якiсну та кiлькiсну характеристику здiбностей [5, с. 468-486]. Перша з них е складним комплексом психолопчних властивостей людини, якi забез-печують успiх i вагомi досягнення у рiзних видах дiяльностi (економiчнiй, спортивнiй, педагогiчнiй та iн.). Яюсна характеристика здiбностей пов'язана з !х кiлькiсною характеристикою - коефiцiентом розумово! обдарованостi (10).
Для вимiрювання здiбностей iндивiда на мiкроекономiчному рiвнi у св^овш практицi використовують тести розумово! обдарованостi, що вклю-чають набiр запитань i вправ, розв'язання яких ощнюються балами. На основi набрано! кшькосл балiв експерти визначають коефщент розумово! обдаро-ваностi (10) за формулою [5, с. 472]:
1д =_Розумовий в'к_х юс. (1)
Фактичный в\к дитини
Згiдно з дослiдженнями польських фахiвцiв [6, с. 11], на величину 10 впливають: стан здоров'я i стать; рiвень iнтелекту матер^ обумовлений !! со-цiально-фаховою належшстю, освiтою i рiвнем доходiв; яюсть батькiвського виховання (демократичний, позбавлений суворого контролю стиль виховання дитини).
Для виявлення латентних здiбностей iндивiдiв ще у дитячому та шд-лiтковому вiцi пропонуються вщповщт спостереження та дослiдження, у яких важливу роль вiдiграють спещальш тести. У багатьох кра!нах тестолопя дае можливiсть виявити тi якост людини, якi необхiднi будуть надалi виборi освiти i професiйно! дiяльностi. Зокрема, наприкiнцi ХХ ст. у США кожен долар, вкладений у розробку теслв, давав економiчний ефект у 1000 доларiв
[9, с. 67].
Розвиток людського кашталу залежить вщ стану здоров'я його носив. Якщо розглядати впливи рiзних чинниюв на формування здоров'я, то науков-
щ розподiляють ïx у такому спiввiдношеннi: стан охорони здоров'я - 10 %, сощоеколопчне середовище - 20 %, спадковють - 20 %, спосiб життя - 50 % [7, с. 63]. Отже, здоров'я людини визначаеться ïï способом життя, тобто яюс-тю харчування, виконанням фiзичного навантаження у виглядi спортивних вправ, зловживанням тютюном, алкоголем, наркотиками тощо.
Здоров'я тюно пов'язане iз багатством духовного свггу особистостi, знанням i сприйняттям культури (щнностей освiти, науки, мистецтва, рел^и, моралi, етики тощо). Вагомими чинниками впливу на здоров'я людини е: Ым'я, оргашзащя, де вона живе i працюе i громади, як е структурованими пе-реважно за територiальною ознакою. Кожнiй з названих структурних оди-ниць притаманш сво'' xарактернi особливостi культурних щнностей, звичок, традицш, спiлкування, побуту, пращ, вщпочинку, якi надалi визначають стан здоров'я людей.
Значення людського кашталу для сустльства визначаеться ^ею рол-лю, яку вщграють у суспiльному розвитку знання людини. Знання сьогодш стають четвертим чинником виробництва i 'хне значення стае бшьш вагомим, шж ресурси, каштал, праця, оскiльки 90 % уЫе' кiлькостi знань, якими воло-дiе людство, отриманi упродовж останшх 30 рокiв [4, с. 5].
Чинник знань знайшов свое висвгглення у теори людського капiталу, концепци iнформацiйного (постiндустрiального) суспiльства та ш. Якщо в аграрному суспiльствi головним виробничим чинником була земля, в шдустрь альному - каштал, то у постiндустрiальному суспiльствi ним стае знання та шформащя. За визначенням А. А. Чухна , знання - це "шформащя, яка мае практичну щншсть, слугуе отриманню конкретних результата, до того ж результата проявляються поза людиною - у суспшьств^ економщ чи розвитку самих знань" [10, с. 54].
За змютом i функщональним призначенням знання подшяють на обо-в'язковi i спецiальнi [1, с. 593-594]. Першi з них шдвишують продуктивнiсть працi на будь-якому рiвнi i характеризують фаxовi можливостi пращвника. До них можна вiднести знання структури фiрми, потенцiйниx клiентiв, здат-нiсть аналiзувати стратегiю пiдприемства тощо.
Спещальш знання певно'' квалiфiкацiï ефективно застосовуються не у вЫх фiрмаx i галузях економiки, а тшьки там, де внаслiдок ïx використання зростае продуктившсть працi. Спецiальна шдготовка пов'язана зi специфiкою пiдприемства, його функщональною приналежнiстю, використовуваною тех-нолопею i т.д.
Вагомим елементом людського кашталу е також вмшня людини. ïx можна визначити як специфiчнi здiбностi iндивiда, якi вiн отримуе у резуль-татi частого виконання певних операцш цiеï роботи. Рiвень розвитку навикiв працiвника залежить як вщ його знань, так i вщ його здiбностей (природних i набутих). Бшьшють навикiв пов'язанi з досвщом роботи. Зокрема, дослщжен-ня вчених шдтверджують, що кiлькiсть шформаци, яка вiдкладаеться у па-м'ят людини залежить вiд способу ïï сприйняття. Так, у пам'ятi залишаеться 10 % вiд почутого, 50 % вщ побаченого i 90 % вщ того, що вона робить
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
[3, с. 78]. Завдяки досвгду можна легше адаптуватися до нових умов пращ, колективу, досягти вгдповгдного професiйного та фгнансового рiвня.
У цьому контекст варто розглянути життевий та гсторичний досвiд, як основнi чинники вгдображення економiчноï культури. Вони здiйснюють значний вплив на формування як шдивгдуального, так i суспiльного людсько-го кашталу. Умiння людини чи уряду краши використовувати нагромадже-ний досвгд дають змогу 1м зробити правильний гнвестищйний вибiр. До прикладу, в розвинутих крашах ведуть полiтика активного фгнансування ос-вiти, науки та гнших передових галузей економiки, як формують людський капiтал. Такий вибiр диктуеться, насамперед, життевим та гсторичним досвг-дом, який пiдтверджуе, що саме людський капгтал визначив пгдвищення за-робiткiв iндивiдiв i зростання нацгонального багатства краïни.
Наявнiсть навикгв роботи, умiнь, що необхiднi для виконання завдань даноï посади визначають квалiфiкацiю працiвника. ïхня кiлькiсть i взаемодiя визначае складнiсть квалiфiкацiï i пгдвищуе цiннiсть людського капiталу. Важ-ливою складовою людського капiталу е мобшьшсть, яка означае здатнiсть i готовнгсть населення переходити вiд одних видiв занять до iнших та з одного реггону в гнший вiдповiдно до потреб розвитку нацiональноï економiки. Тру-дова мобiльнiсть спонукае працгвника опановувати певнi загальнi i фаховi знання, умiння, нагромаджувати досвгд щодо новоï професiï чи квалГфгкаци.
Найбiльша трудова мобiльнiсть спостерiгаеться у молодих людей. По-яснюеться це тим, що у них бшьший адаптивний потенцгал, який характери-зуе здатнгсть iндивiда пристосовуватися до вгдповгдних умов працi та соцг-ального середовища, а також вдосконалювати своï професiйнi й особистiснi якостi. У розрiзi однiеï вiковоï категорiï бгльш ймовiрна мобiльнiсть освгче-них людей, нгж малоосвiчених. Зокрема, серед груп, видглених за рiвнем ос-вгти, найбiльш схильнi до трудово1' мгграци особи iз середньою професiйною освгтою - 30 %, з вищою - 22,5 %, iз середньою спецгальною - 18,4 %, iз середньою - 14 %, а з неповною середньою освггою - тгльки 7,4 % [2, с. 20]. Це викликано тим, що ринок пращ для осгб з високим ргвнем освгти в останнг роки фактично став мгжнародним.
Особливгстю мобгльностг працiвникiв е також те, що вона допомагае переносити працю людей у тг сфери економгки, де е бшьший попит на не1' та вищг цгни на людський капгтал. Внаслгдок цього не тгльки ефективно вико-ристовуеться людський каштал, а й зменшуеться ймовгрнгсть його деградаци.
Компонентою людського капгталу е мотиващя, яка означае викорис-тання внутргшнгх або зовтштх чинникгв, що визначають поведгнку як окре-мо1' особи, так i групи людей, спонукають ïx до виконання певних дгй для за-безпечення тих чи гнших результатгв дгяльностг.
Сучасна практика свгдчить про гстотнг змгни в системг мотиваци правд - на змгну мотиваци продуктивно:' пращ приходить мотиващя гнтелекту-ально1' пращ. Вона спонукае людину до постгйного оновлення знань, профе-сгйного вдосконалення, саморозвитку, тобто призводить до якгсного оновлення людського кашталу. Результатом та^ пращ стае нова продукцгя, послуги та технологи, якг користуються попитом i мають конкурентнг переваги.
Слщ зазначити, що ефективне використання людського катталу на будь-якому рiвнi залежить саме вщ мотиваци людини до працi, яка в свою чергу подшяеться на:
• внутршню, що проявляеться в особистому в1дчути устху або невдач1 у ви-конант деяко! справи (професшна самооцшка, авторитет серед ствроб1т-нишв, компетенттсть, самореал1защя та in.);
• зовтшню, яка формуеться здебшьшого шшими людьми (зароб1тна плата, преми, фахове визнання, службове зростання, сощальний статус тощо) [8, с. 186].
Yd зовнiшнi мотиви, якi впливають на поведшку людини у сферi пра-цi, виконують економiчну, сощальну i моральну функци. Економiчна функщя проявляеться у тому, що стимулювання пращ сприяе шдвищенню ефектив-ност виробництва, продуктивностi працi, якостi продукцп. Соцiальна фун-кцiя забезпечуе формування соцiальноï структури суспiльства через рiзний рiвень доxодiв. Моральна функцiя визначаеться тим, що стимули до пращ формують активну життеву позищю людини, сприятливий кшмат в оргашза-ци та суспiльствi.
Отже, найбiльш важливими, як показуе проведене нами дослщження структури людського капiталу, е наступш його елементи: здiбностi, талант, здоров'я, знання людини, досвщ, навички, мобшьшсть працiвника, а також мотивацiя пращ. Основш компоненти людського капiталу, як ми висвiтлили дають змогу краще i повшше зрозумiти соцiально-економiчну сутшсть цього поняття.
Л1тература
1. Беккер Г.С. Человеческое поведение: экономический подход. Избранные труды по экономической теории: Пер. с англ./ Сост., науч. ред., послесл. Р.И. Капелюшников. - М.: ГУ ВШЭ, 2003. - 672 с.
2. Гнибщенко I. Проблеми трудово"1 мграцл в Укра1ш та ïx вир1шення// Економ1ка Украши. - 2001, № 4. - С. 19-22.
3. Головшов О.М. Людський каштал у систем! виробничих вщносин: Монограф1я. -Донецьк: Дон ДУЕТ, 2004. - 161 с.
4. Колот А.М. 1нновацшна праця та штелекгуальний кап1тал у систем1 факгор1в формування економши знань// Економ1чна теор1я. - 2007, № 2. - С. 3-13.
5. Петровський А.В. Введение в психологию. - М.: Изд. центр "Академия", 1995. -
496 с.
6. Ф1рковська-Манкевич А. IQ як прогноз життево1 кар'ери// Соцюлопя: теор1я, мето-ди, маркетинг. - 2005, № 2. - С. 5-23.
7. Формування здорового способу життя молодо стратегия розвитку украшського сус-пiльства. Частина 1/ О.О. Яременко, О.В. Вакуленко, Ю.М. Галустян та 1н. - К., - 2004, кн. 1. -164 с.
8. Харченко В.Е. Человеческий капитал: проблемы накопления и использования. - Белгород: Изд-во БелГТАСМ, 2001. - 248 с.
9. Ходзшський К., Мазурок П. Первюне нагромадження катталу та тдприемництва в Укра1ш// Економша Украши. - 2003, № 4. - С. 61-67.
10. Чухно А.А. Постшдустр1альна економша: теор1я, практика та ïï значення для Украши. - К.: Логос, 2003. - 632 с.
