CC BY
24
6. ОСВ1ТЯНСБШ ПРОБЛЕМИ ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК331.101.262:330.341 Здобувач А.Я. Гадзало -RbeiecbKa КА
ЗНАЧЕНИЯ ОСВ1ТИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ
ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ
Розглянуто концептуальш пiдходи до визначення впливу 0CBi4eH0CTi на форму-вання людського капiталу. Проаналiзовано основнi тенденци розвитку осв^и та "" вплив на примноження нацiонального багатства.
Ключов1 слова: освгта, людський капiтал, швестицп в освгту, людський потен-
цiал.
Competitor A. Ya. Gadzalo - L 'viv commercial academy Role of education in forming and development of human capital
The looks of domestic and world scientists are examined on the role of education in forming of human capital. Basic progress trends are analysed educations and its influence on the increase of national riches in Ukraine and abroad.
Keywords: education, human capital investments in education, human potential.
Постановка проблеми. Значения людського кашталу в економ1чному житт суспшьства змшюеться упродовж багатьох столгть. На сучасному еташ значушдсть людського кашталу невпинно посилюеться, адже чшьне мюце у вЫх сферах д1яльност1 належить висококвал1ф1кованим пращвникам з по-тужним творчим потенщалом, оскшьки знання та способи "х застосування на сьогодш е одним з основних джерел прибутку. А це посилюе роль освгти в сощально-економ1чному розвитку суспшьства.
А • • • ^ • • и г-р
АналiЗ останнiх дослiджень та публiкацiй. 1еор1ю людського кашталу розвинули таю вщом1 вчеш, як А. Чухно, О. Гршнова, О. Стефанишин, С. Злупко, В. Куценко, I. Каленюк, В. Антонюк, Г. Прошак, О. Бородша, В. Мандибура, Е. Л1банова, Ф. Волков, С. Дятлова та шшь Однак в економ1ч-нш наущ недостатньо уваги придшяеться дослщженню рол1 освгти у форму-ванш та розвитку людського кашталу. Багато аспекпв ще" проблеми залиша-ються дискусшними та потребують подальшого розгляду i доопрацювання.
Методика дослщжень. Основну увагу зосереджено на характеристик мiсця та значення освгти у формуванш та розвитку людського кашталу, роз-крито "" значення у соцГально-економГчному розвитку суспшьства.
Результати дослвдження. Людський каштал - це передушм запас природних та набутих внаслщок швестування здГбностей, навичок, досвГду, знань, шформацшно" культури, мотивацп i мобшьност шдивща, використан-ня яких в економГчнш дГяльностГ дае йому бшьшГ прибутки. Лауреат Нобе-лГвсько" преми М. Фрщмен називае людський каштал одшею з головних форм нацюнального багатства. Як i будь-як шшГ види кашталу, людський каштал не створюеться сам по со6Г, а е результатом швестування, тобто фор-муеться внаслiдок кашталовкладення у людину на здобуття нею освгти та
квалiфiкащL Таю швестици окуповуються у виглядi висококвалiфiкованоl та продуктивно! працi, яка приносить людиш не лише високу заробггау плату, а й моральне задоволення.
На сьогодш знання е одним з основних елеменпв людського кашталу та вагомим чинником виробництва. Важливим джерелом отримання знань, поряд з досвщом та навиками, е освгта. Початковий етап дослiджень впливу знань та освгги на формування людського кашталу i соцiально-економiчний розвиток сусшльства пов'язаний з працями стародавнiх мислителiв - Платона, Арiстотеля, Т. Аквшського. Так, Платон у свош "Держав^' зазначав, що "кож-не дшо можна робити не лише продуктивнее, але й краще та докладаючи менших зусиль, коли виконувати його за своши природними здiбностями".
Так само, як i Платон, на рiзноманiтнi природнi здiбностi людей, пере-дусiм, знання, розумiння та досвщ вказував i його послiдовник Арютотель. Мислитель стверджував, що "... знання i розумiння бiльше належать мистец-тву, нiж досвщу,... хто володiе якимось мистецтвом, мудрiший за тих, хто мае досвщ, бо мудрють у кожного бiльше залежить вщ знання, i це тому, що першi знають причину, а друп - нi" [1, с. 66-69].
Тома Аквшський у трактатi "Сума теологи" наголошував на важли-вост iнтелекту людини i цiнував духовну, розумову працю, ставив 11 вище вiд фiзичноl. Вiн наголошував, що "Лише один штелект схоплюе сутшсть речей" [2, с. 91-92].
Вагомий внесок у розкритл значення осв^и в економiчному життi сусшльства здшснили класики пол^ично! економи - В. Пети, А. Смiт, Д. Рь кардо. Одним з перших звернув увагу на штелектуальш здiбностi людини В. Петтi. Учений стверджував, що знання та iншi штелектуальш здiбностi людей, якi беруть участь у процес виробництва, значно примножують багат-ство краши. Вiн пише, що "... заняття, якi приносять розваги i вiдпочинок для розуму i практикуються помiрно, пiдвишують квалiфiкацiю людей i на-лаштовують 1х до занять, якi самi по собi мають велике значення", отже виз-нае, що знання людей е результатом доцшьно! працi.
Значний вплив на свггову економiчну думку мала теорiя А. Смiта, який у "Багатствi народiв", дослiджував модель економiчноl людини i наголошував, що час та витрати, здшснет на освiту, обов'язково окупляться щ-ною працi [3, с. 103], та стверджував, що "набуття здiбностей, враховуючи також утримання 1х володаря шд час його виховання, навчання або учшвства, становлять основний каштал, який немов реалiзуеться у його особистос^" [3]. Вiн видiляе людей штелектуально! працi в особливий клас, стверджуючи, що "з прогресом сусшльства наука... стае заняттям особливого класу грома-дян" [3, с. 125]. Д. Ржардо однiею з причин вщставання краш в економiчному розвитку вважав "брак освгги в ушх верствах народу". Таким чином, класики економiчноl науки особливо наголошували на значенш для формування та розвитку людського кашталу.
Про важливють освгти для формування людського капiталу та И вплив на економiчний розвиток краши писав А. Маршал. Вш стверджував, що шкiльна освiта е запорукою подальшого професiйного зростання, але загаль-
на освгта не вдаеться в деталi конкретних виробництв, а залишае ïx на вгдкуп теxнiчнiй освгтг [4, с. 285]. Маршал розумгв, що витрати на освгту окупляться, оскiльки "економiчна вигода вiд використання одного великого промислово-го вiдкриття цiлком достатня для покриття витрат на освгту для цiлого мiста" [4, с. 290]. Саме тому вш наголошував на потребi фiнансовоï пiдтримки обда-рованих дiтей.
Великого значення освт надавав представник iсторичноï школи в по-лiтичнiй економiï Ф. Лют. Учений вказував, що нацгя повинна продукувати дуxовнi знання, бо вони виробляють продуктивнi сили, тодi як iншi блага -лише обмгннг вартостi. Отже, багатство нацiï значною мiрою залежить вiд рiвня розвитку " розумового капiталу", бо "сучасний стан народiв е наслiдком нагромаджено1' маси рiзноманiтниx вiдкриттiв, винаxодiв, покращень, удос-коналень i зусиль усгх поколiнь, якi жили до нас; все це становить розумовий каттал гснуючого людства i кожна окрема нащя е продуктивною настгльки, наскгльки вона зумiла засвогга цей спадок вгд попереднix поколiнь i поповни-ти його власними надбаннями..." [5, с. 190-191].
Г. Манкгв стверджуе, що "людський капiтал - знання та квалiфiкацiя, якi працiвники набувають через освiту, - вiд початкових дитячих програм до професшно1' шдготовки на робочому мiсцi" [6, с. 144]. Про значний вплив освгги на розвиток людського капгталу у сво1'х працях говорять вгдомг амери-канськг економгсти ХХ столгття Т. Шульц ("Формування капгталу освгти" (1960) та 'Чнвестици в людський капгтал" (1961), "Капгталовкладення в людський капгтал: роль освгти i наукових дослгджень" (1971)) та Г. Беккер.
Т. Шульц наголошував, що людина здобувае якгсть кашталу не одразу шсля народження, а лише шсля певно1' оброблення. Вш пiдраxував, що витрати на освгту у США в 1900 р. становили тгльки 4 % до нагромадження фгзич-ного капгталу, а у 1956 зросли до 28 % [7, с. 395]. У сво1'х працях Т. Шульц особливу увагу придглив висвгтленню питання економгчно1' ефективностг ка-пгталовкладень у людину. Внаслгдок цього вгн дгйшов висновку, що освгта пгдвищуе продуктивнгсть пращ людини та сприяе зростанню щнностг ïï часу. У книзг "Капгталовкладення в людський капгтал: роль освгти i наукових дос-лгджень" Шульц стверджуе, що капгтал складаеться з сутностей, якг мають економгчну властивгсть надавати послуги та мають певну щншсть.
Вагомий внесок у дослгдження питання впливу освгти на формування людського капгталу здгйснив Г. Беккер. У свош пращ "Людський капгтал: те-оретичний та емпгричний аналгз" учений стверджував, що наймогутнгшг краши свгту зберггають провгдне мгсце у свгтовгй економгцг саме завдяки здгйсненню капгталовкладень в освгту, учнг та ixm батьки, здгйснюючи капг-таловкладення в освгту, поводяться рацгонально, оскгльки мають на метг от-римати в майбутньому високу вгддачу вгд таких гнвестищй.
Залежно вгд того, якг швестици були здшснеш в людину - спещальнг чи загальнг, увесь людський капгтал, стверджував Беккер, можна подглити на спецгальний та загальний. Загальний капгтал, стверджував вгн, виробляють спещальш фгрми - навчальнг заклади, а спецгальний створюеться безпосе-редньо на робочому мгсцг. У сво1'х працях Беккер зробив розрахунок рента-
бельностг капгталовкладень у людину шляхом зiставлення ocbïthïx вигiд i затрат i довiв, що за рентабельнiстю освiтня дiяльнiсть у США в 60-х роках ХХ ст. в середньому на 10-15 % перевищувала iншi види комерцшно1 дгяль-ностi [7, с. 398]. Беккер 3Mir довести, що капгталовкладення в освiту е не менш важливими, анiж в iншi сфери дiяльностi. Про це свгдчить той факт, що у США в 60-х роках минулого столгття норма вiддачi вкладень в освгту перевищувала 10 %, тодi як в акцiï - до 6 %, в облiгацiï - до 2 % [8, с. 216].
Таке розумгння освгти як запоруки високого соцiально-економiчного розвитку суспшьства було визнане мiжнародними органiзацiями, як почали враховувати стан освiти, як важливий показник, що характеризуе рiвень розвитку людських ресурсiв у мiжнароднiй статистицi. Зокрема, як гнтегральний iндикатор розвитку капiталу застосовують гндекс людського розвитку сус-пiльства, який враховуе довголгття, знання та доходи. Починаючи з 1995 р., визначення цього показника регулярно здгйснюе й Державний комгтет статистики Украши.
За статистикою, першу двадцятку за рiвнем людського розвитку у свг-тi посiдають краïни-члени Органiзацiï економiчноï спiвпрацi i розвитку - Канада, Норвеггя, США, Японiя, Бельггя, Швецiя, Австралiя, Нiдерланди, 1слан-дiя, Великобританiя, Францiя, Швейцарiя, Фiнляндiя, Нгмеччина, Данiя, Австрiя, Люксембург, Нова Зеландiя, Iталiя, Iрландiя, Iспанiя. Украша за цим показником у 2006 р. посгла лише 77-е мгсце у свт, а в 2007 р. - 91-е та увгйшла до групи краш з середнiм рiвнем людського розвитку. У 45-ти крашах, якi мають найвищий показник рiвня людського розвитку iндекс рiвня освiти становить 0,95, рiвень грамотностг дорослого населення - близько 98 %. У крашах з середнгм рiвнем людського розвитку цi показники станов-лять 0,72 та 76 % вгдповгдно [8, с. 216].
Таким чином, у постiндустрiальних крашах продуктивнг здiбностi i характеристики людини визнано людським кашталом на основi того, що ïx-нiй розвиток потребуе значних iнвестицiй в освгту, якi в пiдсумку забезпечу-ють своему власнику високий прибуток. Так, за свгдченнями американських учених, 70 % багатства США створюеться завдяки людському кашталу. Вже у друггй половинг ХХ ст. на шдготовку науково-технгчного працiвника у США витрачалось близько 800 тис. дол., що шдтверджуе зростання значення розвитку освгти працгвника як важливо1' форми швестицш суспiльства.
Обгрунтований Беккером шдхгд стосовно потреби здгйснення капгта-ловкладень в освгту на сьогодш активно реалiзуеться на практицг у розвине-них крашах. З метою досягнення високого ргвня людського розвитку значне мгсце у структург державного бюджету розвинених краш свгту займають ви-датки на освгту. Так, у США на 1'хню частку припадае близько 7 % ВВП [7, с. 398], у Канадг, Фшлянди, Новгй Зеланди, 1зраш - понад 7 %, у Швеци та Дани - 8 % [8 с. 216].
Важливими чинниками, що призводять до зниження ргвня людського розвитку в Украшг, е низький ргвень розвитку системи освгти через недос-татне ïï фгнансування та мгграцгю населення високого професгйно-квалгфгка-цгйного ргвня. Так, за оцгнками експертгв, близько 7 млн украшщв здгйснили
трудову мгграцгю за кордон, 22,5 % з яких - люди з вищою освгтою [9, с. 20]. Щоргчт витрати на освгту у крашг становлять в середньому 16-18 млрд грн, тодг як у США 7 трлн дол. (бгльш, нгж 1,5 тис. дол. на одну людину). Внаслг-док значного перевищення попиту на робочг мгсця над пропозицгею в Украшг гснуе висока небезпека знецгнення гнвестицгй в освгту [10]. Усе це негативно позначаеться на перспективг ïï економгчного розвитку. Виргшення цге1' проб-леми можливе за умови рацгонально1' державно1' полгтики на ринку пращ, спрямовано1' на пгдвищення освггаьо-квалГфгкацшного ргвня робочо1' сили. Для цього прийнято "Стратеггю демографгчного розвитку Украши на 20062015 рр.", в якгй передбачено забезпечення зростання ефективностг державно:' полгтики зайнятостг, збалансування структури шдготовки кадргв вгдповгд-но до вимог ринку, координацгя державних цгльових програм розвитку освгти та забезпечення гнших сприятливих умов для формування трудового потенцг-алу [11].
Виходячи з того, що засадничим чинником сучасного економгчного розвитку е науково-технгчний прогрес, виргшення проблем якостг трудового капгталу забезпечить Украшг змгцнення ïï конкурентних позицгй на свгтовому ринку. Про це свгдчить досвгд краïн Заxiдноï Свропи, в яких вгдбулося стргм-ке економгчне вгдродження шсля Другоï свiтовоï вгйни, а також Японп, Ко-реï, Сингапуру, Тайваню, якг, володгючи значним людським потенцгалом та не маючи iншоï потужноï ресурсноï бази, змогли досягти значних успгхгв у свгтовгй конкуренцiï.
З метою виргшення проблем якостг трудового капгталу в нащональнш економгцг потргбно удосконалити систему освгти та спрямувати на ïï розвиток додатковг кошти. Важливе значення у виргшеннг цього питання мае державна полгтика на ринку пращ, яка повинна бути спрямована на квалгфгкащю та переквалгфгкащю робочоï сили вгдповгдно до потреб ринку.
Висновки. Виходячи з того, що сутнгсть суспгльного розвитку прояв-ляеться у невпиннгй динамгцг, постгйно змгнюеться значення людського кашталу в соцгально-економгчному життг сусшльства. Науково-технгчний прогрес та глобалгзацгя сучасноï економгки зумовлюе новг вимоги до технологгй виробництва та посилюють мгжнародну конкуренцгю. В епоху НТР дедалг бгльше у виробництвг важать органгзаторськг здгбностг працгвника, його еко-номгчне мислення, здатнгсть швидко реагувати на будь-якг змгни в соцгально-економгчному життг сусшльства, адже сьогоднг основним джерелом прибут-ку все частгше виступають знання, навички та способи ix практичного засто-сування. Усе це висувае новг вимоги до людини i потребуе додаткових капг-таловкладень у розвиток людського кашталу. Однак в Украшг на сьогоднг, з огляду на доволг низький ргвень розвитку системи освгти, його стан не е задо-вгльним. Усунення цiеï проблеми потребуе додаткових зусиль на розвиток пргоритетних сфер економгки - освгту г науку, що дасть змогу забезпечити Украшг посилення конкурентних позицгй на свгтовому ринку.
Л1тература
1. Аристотель. Метафизика / Аристотель - Соч. - в 4-х т. - М., 1980. - Т.1. - С. 119.
2. Аквинский Ф. Антология мировой философии. - в 4-х т. / Ф. Аквинский. - М. : Изд-во "Мысль", 1969. - 936 с. - Т. 1. - Ч. 1 и Ч. 2.
3. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. - в 3 кн. / А. Смит. -М. : Изд-во "Наука", 1993. - 572 с. - Т. 1, 572 с.
4. Маршалл А. Принципы экономической науки / А. Маршалл. - М. : Изд-во "Про-гресс-Универс". - 1993. - Т.1. - 415 с.
5. Лист Ф. Национальная система политической экономии / Ф. Лист : пер. с нем. К. Трубникова. - СПб, 1891. - С. 190-191.
6. Манк1в Н.Г. Макроекономша : тдручник для Украши : пер. з англ., наук. ред. пе-рекл. С. Панчишина. - К. : Вид-во "Основи", 2000. - 588 с.
7. Мочерний С.В., Довбенко М.В. Iсторiя економiчних учень (Сучасна економiчна думка) : навч. поабн. - вид. 2-ге, доповнене / Мочерний С.В., Довбенко М.В. - Львiв : Вид-во "Новий свгг-2000", 2005. - 488 с.
8. Економ1чна енциклопед1я: У трьох томах / вщп. ред. С.В. Мочерний. - К. : Вид. центр "Академiя", 2001. - Т. 2. - 848 с.
9. Гнибщенко I. Проблеми трудово'1 м1грацп в Укра1т та ïx виршення / I. Гнибщенко // Економка Украши. - 2001. - № 4. - С. 19-22.
10. Поплавська Ж., Поплавський В. Економшо-фшософсью аспекти людського кат-талу / Поплавська Ж., Поплавський В. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. expert. in. ua.
11. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.osvita.org.ua.
УДК331.5-053.81(477) Здобувач М.О. Корчун -Львiвський НУM. 1вана Франка
СУЧАСНИЙ СТАН МОЛОДЕЖНОГО СЕГМЕНТУ РИНКУ ПРАЦ1 УКРА1НИ
Потреба оптимiзацii основних параметрiв молод1жного сегменту ринку пращ Укра"ни потребуе радикальних змш у цьому сегмент ринку пращ, оскшьки саме йому належить особливе мюце в iерархiчиiй структур! ринку пращ загалом, визнача-ючи перспективи розвитку на найближчу та вщдалену перспективу.
Вагомий внесок у вдосконалення процесу залучення молод1 до сфери продуктивно" трудово" д1яльносп завдяки вдосконаленню мехашзму його державного регу-лювання здiйсиюе Державна служба зайнятост Укра"ни.
Ключов1 слова: молод1жний сегмент ринку працi Укра"ни, пропозищя робочо" сили молод^ попит на робочу силу, економiчна активнiсть молод^ зайнятiсть молод^ безробiття, неформальний сектор економши, працевлаштування молодь
Competitor M. O. Korchun - L 'viv NU named after Ivan Franko The present state of the youth segment of the jobs market in Ukraine
The necessity to optimize the main parameters of the youth segment of the labor market in Ukraine radical changes in it since this is just the segment that occupies a specific place within the hierarchy of the labour market structure on the whole, which predetermines the prospects of economic developments for the nearest and remote future.
The national department of employment has made an appreciable contribution into the improvement of the process of drawing the youth into the sphere of productive labour activities by means of a meliorated mechanism of its governmental control.
Keywords: youth segment of labour market; proposals on the part of the youth working force; supply of working force; economic activities of the youth; employment of the youth; unemployment; informal sector of economics; employment of the youth.
Постановка проблеми. Комплексна оцшка молодГжного сегменту ринку пращ постае в контекст завдань формування стратеги його розвитку, спрямовано" на реашзащю трудового й творчого потенщалу молодь У цьому
