CC BY
37
М.О. Кримова
ЖИТТеВИЙ ЦИКЛ РОЗВИТКУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 ФАХ1ВЦЯ, ЧИННИКИ ТА СКЛАДОВ1 ЙОГО ФОРМУВАННЯ
Проголошення незалежностi Укра!ни призвело до кардинальних змш у пол^ичному, економiчному, суспiльному та соцiальному житп кра!ни. Змiну влади та roBi житгeвi прiоритети держави було направлено на розвиток та становлення ново! сощально-економiчно! системи ринкового типу, основними особливостями яко! е приватна власнють, свобода вибору та конкуренцiя. У зв'язку i3 цим у кра!ш з'явились новi форми власностi, широке коло суб'ектiв господарювання, поширилась конкурентна основа функщонування всiх економiчних систем.
Вважаеться, що конкуренцiя е голов-ним координуючим та органiзацiйним ме-ханiзмом ринково! економiки, в основу яко! покладено суперництво мiж окремими суб'ектами ринкового господарювання за найкращi умови виробництва та реатзащ! товарiв i послуг, можливiсть очолювати й утримувати ключовi позищ! на ринках (св^овому, галузевому, державному, товарiв тощо). Притаманна конкуренцiя i сферi сощально-трудових вiдносин. Вона виникае на ринку пращ з приводу реатзаци конкурентно! основи спроможност до працi, мiж роботодавцями, що конкурують за залучення необхiдного !м фах1вця, i мiж самими фахiвцями за отримання робочого мюця.
У сучасних умовах питанням визначення конкурентно! основи реалiзацi! спроможностi до працi придiляе увагу широке коло втизняних та зарубiжних науковцiв не тiльки у сферi працi, а й маркетингу, педагопки, управлiння та багатьох iнших сфер знань. Це шдтверджуе глобальнiсть i мiжгалузевiсть означеного питання та необхщшсть бiльш поглибленого вивчення сутностi цього процесу. Основними представниками цiе! сфери дослщжень е Д.П. Богиня, О.А. Гршнова, М.В. Семикiна, Н.М. Глевацька, Л.В. Шаульська, Л.С. Лiсогор, С.1. Сотнiкова, Н.М. Шульга та шш^ у сво!х роботах вони розглядають широке
© Кримова Мар1я Олександр1вна - асистент. Донецький нацюнальний ушверситет.
коло понять, яю висвiтлюють сутнiсть i особливостi конкуренцii на ринку пращ.
Метою статп е теоретико-методоло-пчне дослiдження конкурентноi основи реалiзацii спроможносп до працi, визначення ролi фахiвця у функцiонуваннi економiки, основних фаз життевого розвитку його конкурентоспроможностi, iх змiсту, суб'ектiв, чинникiв та складових, що впливають на цей процес.
Виходячи з дослiдження поглядiв на-уковцiв на сутнiсть та основш особливостi конкуренцii на ринку пращ, слщ зазначити, що в сучасних умовах фаивець е одним iз головних суб'ектiв конкурентноi боротьби на ринку пращ. За визначенням економiчноi енциклопедii, фаивцем вважаеться людина, праця яко1' мае спецiальнi знання у певнш галузi господарства i яка здобула спещальнють завдяки освiтi чи практичному досвщу [1, 440]. Головна особливють фахiвця та вiдмiннiсть вщ робочо!' сили та найманих пращвниюв полягае в чiткому визначеннi та розмежуванш його приналежностi до певно1' професii або ж професiйноi дiяльностi, крiм того, ця категорiя передбачае наявшсть певного рiвня професiйноi осв^и в особистостi, а отже, i специфiчних компетенцiй, знань, умiнь та навичок.
Фахiвець, як i робоча сила в щлому, е специфiчним видом товару, який пiдкорюеться вшм iснуючим законам, концепцiям та стратепям маркетингу. Це ж стосуеться й концепцп життевого циклу товару. Широке коло дослщниюв у сво1'х роботах порушують питання побудови та визначення життевого циклу найманого пращвника, у багатьох випадках порiвнюючи його властивосп з життевiстю товару. Найчастiше графiчно вiн вiдображаеться у формi графша й iлюструе змiни рiвня оплати пращ залежно вщ стадii або етапу життя працiвника. Так, С.1. Гриценко та М.П. Калиниченко зазначають, що життевий цикл кар'ери пращвника включае чотири етапи, залежно вщ проходження якого
ISSN 1562-109X
залежить попит на нього як на спещалюта. Перший - етап упровадження спещалюта на ринок - пов'язаний iз першою його появою на цшьовому ринку як товару. Для нього е характерним повiльне зростання попиту на здiбностi працiвника i мiнiмальнi прибутки. Другий - етап зростання попиту на спецiалiста - характеризуеться швидким збiльшенням попиту й обсягу «збуту» товару робоча сила. Третш - етап насиченостi (зрiлостi) - характеризуеться уповшьненням зростання «продажу» конкретного виду товару робоча сила. Четвертий - етап спаду попиту на спещалюта - виявляеться у скороченш збуту i зниженнi доходу у зв'язку з неправильно обраною стратепею розвитку або змiною технологи [2, 28-29]. Схожо! думки щодо етапiв розвитку робочо! сили дотримуються у сво!х дослiдженнях росiйськi вчеш В.В. Томiлов та Л.Н. Семеркова [4].
Зазначений вище пiдхiд до побудови концепци життевостi кар'ери фахiвця е дещо формальним i не враховуе особливосп та специфiчностi спещалюта як товару. Адже попередшм етапом упровадження фаивця на ринок пращ мае бути формування його конкурентних переваг. Крiм того, дослiдники розглядають робочу силу дещо опосередковано, зосереджуючи увагу лише на И товарних властивостях i не беручи до уваги И особливост як людського капiталу. Детальнiше концепщю життевого циклу робочо! сили розглядае Н.П. Скосирева, яка у сво!х дослщження виокремлюе п'ять етапiв И розвитку (етап розробки товару, етап виходу на ринок, що збiгаеться з початком трудово! кар'ери, етап зростання, етап зршосп та етап занепаду) [3]. Така градацiя надае можливють бiльш повно охопити процес формування та використання робочо! сили й розглянути змiни конкурентоспроможностi особистостi починаючи вiд !! набуття до безпосереднього процесу прикладання працi. Однак слщ зазначити, що запропонований метод розглядае лише загальний, глобальний випадок i не зосереджуе свою увагу на окремому фахiвцi як на особистосп, на особливостях його кар'ерного зростання. Не враховуеться й те, що людина протягом жит-тя мае можливють шдвищувати свою кон-курентоспроможнють шляхом набуття но-вих знань, вмшь та навичок, оволодiння
сумiжними професiями та практичним досвiдом.
Отже, аналiз iснуючих дослiджень показав, що бшьшють науковцiв, застосовуючи концепцi!' та стратеги маркетингу у сферi пращ, розглядають робочу силу як товар, при цьому враховуючи особливост концепцi! людського кашталу та сучаснi тенденцi! формування нового типу економши, заснованого на знаннях. Вщомо, що концепцiя людського кашталу передбачае постшний людський розвиток протягом усього життя, надбання нових, знань, вмшь, шдтримку здоров'я та належного рiвня життя. Проте слiд зазначити, що розвиток неможливий без матерiальних та нематерiальних iнвестицiй на певному еташ життя людини. Так само i формування конкурентоспроможного фаивця е неможливим без iнвестування. Тому, на нашу думку, визначаючи життевий цикл конкурентоспроможност сучасного фахiвця, слiд ураховувати роль та вплив iнвестицiй у цьому процесс
У зв'язку iз цим запропоновано схему життевого циклу розвитку
конкурентоспроможного фахiвця (див. рисунок), яка включае три взаемопов'язаш фази, на кожнiй з яких вiдбуваеться окремий процес, який безпосередньо впливае на формування конкурентних переваг особистостi, !! професiйне, кар'ерне зростання та майбутнш рiвень доходу.
Першим етапом визначення особистостi як фахiвця е фаза формування, або ж передтвестщтна фаза. Вона починаеться вщ народження людини до початку !! професiйного навчання. I! основною метою е професшне та життеве самовизначення особистосп. У цей перiод, у першу чергу, вщбуваеться становлення дитини як особистосп, його iндивiдуальне самовизначення в суспшьсга,
iнтелектуальний та творчий розвиток. Особливу роль на цьому еташ посщае родина, адже саме вона за допомогою шмейно-побутового виховання закладае основу особистостi, !! цiннiснi орiентири та життевi прiоритети, допомагае визначити та розвинути iснуючi здiбностi, що в майбутньому впливатимуть на професшний вибiр. Стосовно розвитку iнтелектуальних та творчих здiбностей особистiстю, слiд
зазначити, що в цьому процесс окр1м а також заклади позашкiльного навчання. родини, безпосередню участь беруть навчальнi заклади загально! освiти,
Фаза
Зм1стовне наповнення фази
Суб 'екти впливу
Чинники впливу
И I
I
«
^
а
о «
« е
- сiмейно-побутове виховання;
- iнтелектуальний та творчий розвиток;
- знайомство зi свiтом професiй;
- професшна iдентифiкацiя;
- професiйна орiентацiя;
- професшний вiдбiр;
- дослiдження сучасного стану ринку працi
■ родина;
■ м1сцев1 та державн1 органи управл1ння;
■ навчальн1 заклади початково!' та середньо!' осв1ти;
■ заклади з надання профор1ентац1йних послуг
- р1вень 1нтелектуального розвитку та творч1 зд1бност1;
- м1сце проживания;
- професшна спадков1сть;
- зовн1шне оточення;
- стан здоров'я;
- стан економ1ки та ринку прац1;
- престижн1сть професп;
- 1снуюча система професшно! ор1ентацд
Професшне та життеве самоешна чення
I
« « «
I
'3
Н
0 ш м
1
- дослщження ринку освггшх послуг;
- професшне навчання;
- набуття 1ндив1дуальних, базових та професшних компетенцш;
- самоосв1та, саморозвиток;
- перенавчання та шдвищення квал1ф1каци
/ : : \
- державн1 органи управл1ння;
- вищ1 навчальш заклади;
- профес1йно-техн1чн1 навчальн1 заклади;
- суб'екти господарювання
__/
: :
- м1сце проживання, р1вень розвитку
освггньо! 1нфраструктури;
- р1вень доходу домогосподарств;
- лщензшний обсяг набору навчальних заклад1в
V_
Конкуренты/ переваги фШавця
I
я
«
ш
а
«
« е
- вих1д на ринок пращ та зютавлення сво!х конкурентних переваг 1з вимогами роботодавщв;
- етап професшно! адаптаци та надбання досв1ду;
- етап професшного зростання;
- етап професшно! стабшьностц
- етап професшного спаду
■ суб'екти господарювання;
■ державш та м1сцев1 органи управл1ння;
■ навчальш заклади
- стан науково-техшчного прогресу;
- життев1 ор1ентири фах1вця;
- р1вень модерн1зац1! робочих м1сць;
- 1нновац1йн1сть виробництва
1х основна функщя полягае в оволодшш, накопиченнi та вдосконаленнi знань, формуванш вiдповiдного творчого потенцiалу, наданнi навичок самостiйностi та найголовнiше вмiння навчатися, адже в умовах функщонування економши, засновано1' на знаннях, саме це вмшня е запорукою майбутньо1' високо1'
конкурентоспроможностi на ринку працi.
Головною складовою етапу формування особистосп як фахiвця е безпосереднш вибiр майбутньо1' професii. Цей процес розпочинаеться ще в ранньому дитинствi, коли дитина вперше зустрiчаеться з рiзноманiтним колом видiв дiяльностi та шляхом практично-шзнавальних навичок знайомиться з кожним iз них, таким чином, свщомо чи несвiдомо, формуючи сво1' першi професiйнi вподобання. Пiзнiше, уже у старших класах школи, вiдбуваеться безпосереднш вибiр професii, що формуеться шд впливом широкого кола факторiв, сутшсть та вплив яких полягае в такому:
рiвень iнтелектуального розвитку та творчi здiбностi - зiставлення сво1'х знань, здiбностей та уподобань iз можливiстю 1'х використання в майбутнш трудовiй дiяльностi;
мiсце проживання - залежшсть май-бутньо1' трудово1' дiяльностi вiд господарсько-виробничо1' структури
економiки мюця проживання; можливiсть вiльного доступу до освгти, тобто здатнiсть отримати осв^у за обраною професiею у своему або ж сусщньому населеному пункп;
професiйна спадковiсть - наявнiсть у родиш наступностi поколiнь;
особливостi виховання та зовнiшне оточення - вплив думки батьюв, друзiв, однокласникiв та вчителiв на обрання майбутньо1' професп;
стан здоров'я - вiдповiднiсть стану здоров'я вимогам певно1' професiйноi дiяльностi;
стан економiки в цiлому та ринку пращ зокрема - вщповщшсть обрано1' сфери дiяльностi поточнiй та перспективнш професiйно-квалiфiкацiйнiй структурi
попиту на робочу силу;
престижнiсть професп в суспiльствi -популярнiсть професп в суспшьствц
стан чинно1' системи професшно1' орiентацii - наявнiсть централiзованоi
структури професiйноi орiентацii у кршт; використання методiв психологiчного аналiзу та дiагностики для визначення придатно1' для особистосп професii;
рiвень доходу родини - фшансова можливiсть отримати осв^у за обраним фахом.
Слiд зазначити, що в сучасних умовах стрiмкого розвитку економiчних систем, науково-технiчного прогресу та рiзноманiття сфер дiяльностi професiйне самовизначення особистостi е майже неможливим без кватфшовано1' допомоги фахiвцiв. Тому чшьне мiсце на фазi формування посщае саме професiйна орiентацiя та органи, яю безпосередньо надають цi послуги. Система професшно1' орiентацii допомагае визначитись особистост у свiтi професiй, професшно оцiнити та зiставити сво1' здiбностi та схильностi, надае iнформацiю щодо стану ринку працi в регюш та краiнi, визначае сфери професшно1' дiяльностi, якi найбiльш пiдходять особистосп.
На другiй - ШвестщШнШ фаз1 - на основi професiйного та життевого самовизначення вщбуваеться безпосередне отримання особистiстю обрано1' професii, першим етапом якого е вибiр навчального закладу для здобуття освiти. Обираючи навчальний заклад, абiтурiент вивчае ринок осв^шх послуг, визначаеться з мiсцем та формою навчання. Найчастше на вибiр особистостi впливае мiсце проживання особистосп, територiальна вiддаленiсть навчального закладу, юнуючий лiцензiйний набiр та кiлькiсть бюджетних мюць, вартiсть навчання та престижнють ВНЗ, друзi та знайомi з кола студенев.
Наступним та найголовшшим кроком iнвестицiйноi фази е безпосередне професшне навчання. Саме воно закладае основнi конкурентнi переваги особистостi, формуе професiйнi вмiння та навички, сприяе надбанню основних iндивiдуальних базових та професшних компетенцiй.
Якiсне професiйне навчання е неможливим без матерiальних витрат. Тому головну роль на цш фазi посiдае процес iнвестування, який здшснюеться як з боку само1' особистостi, так i держави, яка вкладае кошти в навчання робочо1' сили, та утримання закладiв осв^и (оплату працi професорсько-викладацького персоналу,
шдтримку належно! матерiально-технiчноï та науково-методично1' бази). Поширеним сьогоднi е й швестування суб' екпв господарювання у процес осв^и, шляхом оплати здiбностей, що в майбутньому впливатимуть на професшний вибiр.
Пiдприемства впливають на процес осв^и шляхом висунення вимог до якост навчання, вiдповiдностi отриманих професшних та базових компетенцiй; оплати за навчання або шдвищення квалiфiкацiï персоналу, надання матерiально технiчноï бази шдприемства для проходження виробничоï практики тощо.
Особливiстю другоï фази е те, що процес навчання мае бути безпосередньо прив'язаний до структури попиту на ринку пращ, ураховувати на перед перспективш вимоги роботодавцiв, адже процес старiння знань е доволi швидким та дорiвнюе приблизно вщ 2 до 5 рокiв залежно вщ галузi наук. Крiм того, вважаеться, що випускник навчального закладу, який не поповнюе сво1' знання, щорiчно втрачае 10% отримано1' шформаци, а для того, щоб тдтримувати свою квалiфiкацiю, необхiдно отримувати 20% нових знань [5,168]. Тому вагому роль у процес осв^и вiдiграе самостiйне навчання. Воно е невщ'емною частиною процесу формування конкурентних переваг, що визначаеться у прагненш особистостi до постiйного саморозвитку, у тому чи^ й у професшнш сферi, здобуттi додаткових знань, вмшь та навичок.
Вирiшальним третiм етапом у житп фахiвця е фаза реал^зацп, на якш починаеться безпосередня професiйна дiяльнiсть особистостi, що приносить ш певний рiвень доходу та визнання.
Ключовим етапом цiеï фази е вихщ особистостi на зовшшнш ринок працi, де вiдбуваеться конкурентна боротьба мiж робочою силою за отримання найвигiднiшого робочого мюця, та можливiсть використати свiй людський капiтал. Найчастiше це змагання призводить до подальшого пересування фазою реатзаци, але iнодi у зв'язку з нездатшстю конкурувати з iншими, або ж невщповщшстю структури знань вмшь та навичок потребам роботодавщв, фахiвець змушений повертатися до iнвестицiйноï фази з метою
отримання нових конкурентних переваг. Тому цей етап е центральним у визначенш конкурентоспроможностi фахiвця та ефективностi його попереднiх швестицш.
Отримавши свое робоче мiсце, фахiвець мае змогу розвивати свою кар'еру за рiзноманiтними сценарiями. В оптимальному варiантi визначаються такi кроки реатзаци фахiвця. Першим iз них е адаптащя на робочому мiсцi, надбання професшного та практичного досвiду, цей етап тривае протягом перших роюв трудового життя особистостi та його характерними рисами е зростання професшно1' майстерностi, оволодiння новими вмшнями та навичками i поступове збшьшення рiвня доходу особистостi. На другому етат вiдбуваеться стрiмке зростання продуктивносп працi, накопичення досвiду, починаеться безпосередня вщдача вiд iнвестицiй у людський каттал, збiльшення заробiтноï плати та перше кар'ерне зростання. Значну роль на цьому етат посщае самоосвга, саме вона е запорукою кар'ерного зростання та шдтримку конкурентоспроможност фахiвця вже не тшьки на зовшшньому, а й на внутрiшньому ринку пращ.
Третш етап характеризуеться деякою стабшьнютю у професiйнiй сферi, вагомютю професiйного досвiду та стабiльнiстю заро-бiтноï платнi. Однак цей етап характеризуеться й деякою двояюстю та виршальшстю в подальшiй кар'ерi фахiвця. Для пiдтримки тенденцiï до професшного зростання на цьому етат важливим е повернення до швестицшно1' фази для надбання нових та розвитку юнуючих конкурентних переваг, отримання сумiжних професш або шдвищення кватфшаци. Це дае змогу пращвнику довше утримуватись на професшних позищях, продовжувати свое кар'ерне зростання й отримувати належну заробгтну плату. Якщо фах1вець не бажае навчатися та здобувати новi знання, рiвень його конкурентоспроможностi на цш стадiï починае рiзко знижуватись, у зв'язку iз цим збшьшуеться ризик його звiльнення з малою вiрогiднiстю подальшого працевлаштування.
Виокремлюеться й четвертый, заключний етап реалгзацИ', на якому у
зв'язку з1 змшами стану здоров'я або ж з нездатшстю змагатись 1з бшьш молодими професюналами за робоче мюце фах1вець змушений перейти на менш престижну посаду з низьким р1внем дох1дност1 Але вш е характерним не для вс1х пращвниюв, деяк1 заюнчують свое трудове життя, знаходячись на стади стабшьност!
С випадки, коли фах1вець, знаходячись на будь-якому етат фази реал1зацп, завдяки впливу р1зного кола чинниюв, наприклад: змша структури виробництва, невдале попередне професшне визначення, вщсутшсть вщповщних яюсних
характеристик, може повертатись до фази формування, обрати нову профес1ю 1 почати свое становлення як фах1вця, ще раз послщовно проходячи вс фази життевого циклу.
Наведений анал1з фаз становлення особистосп як фах1вця дов1в, що основною складовою устшно! професшно! д1яльност1 е постшна тдтримка конкурентоспроможносп фах1вця, здобуття ним основних конкурентних переваг. У зв'язку 1з цим слщ дещо детальшше розглянути основш !! складов1, умови та чинники, що впливають на процес його формування. 1снуе багато погляд1в як в1тчизняних, так 1 заруб1жних науковщв на те, як1 саме характеристики визначають конкурентоспроможшсть
робочо! сили, однак у сво!х роботах вони дещо опосередковано
порушують питання визначення складових конкурентоспроможност саме на м1крор1вш.
Загалом основш складов^ що формують конкурентш переваги фах1вця можна подшити на чотири групи: демограф1чш, освггньо-квал1ф1кацшш,
сощально-особистюш та професшш (див. таблицю).
До демограф1чних характеристик, що визначають конкурентоспроможшсть
фах1вця, належать: в1к, стать, стан здоров'я та с1мейний стан особистосп.
В1к посщае одну 1з ключових позицш серед демограф1чних складових. Вважаеться, що найбшьш продуктивним у професшному, творчому та трудовому аспект е в1к вщ 25 до 35 рок1в. Тому при р1вних умовах конкурентоспроможшсть фах1вщв, що знаходяться в цш вшовш груш, е дещо
вищою пор1вняно з шшими. Найменш конкурентоспроможними вважаються особи передпенсшного вшу та молодь у вщ вщ 16 до 25 рок1в. Однак шод1 цей в1ковий розподш може змшюватись шд впливом кола фактор1в. Так, звужений режим вщтворення населення у крат та зниження тривалост трудового життя, призводить до зменшення пропозици робочо! сили, а отже й шдвищуе конкурентоспроможшсть ос1б
передпенсшного та пенсшного в1ку. Навпаки ж, якщо у кра!ш розширений режим вщтворення населення,
конкурентоспроможшсть пенсюнер1в
знижуеться, адже у крат юнуе надлишок молодо
Р1зниться конкурентоспроможшсть 1 вщ стат1. Чолов1ки мають конкурентш переваги перед жшками, це пов'язано з гендерною нер1вшстю в сустльств1, особливютю життевого статусу жшки (необхщшсть надання декретно! в1дпустки, лшарняних по догляду за дитиною, втрата часу на виховання дггей та виконання с1мейних обов'язюв). Але, сл1д зазначити, що в сучасному свт меж1 м1ж жшками та чоловшами у професшнш та трудовш д1яльносп майже вщсутш.
Вщшрае велику роль у визначенш конкурентоспроможност 1 стан здоров'я фах1вця. Деяк1 робоч1 мюця потребують зависоких показниюв здоров'я майбутнього персоналу у зв'язку з особливостями технологи та юнуючих умов пращ. Кр1м того, бшьшють роботодавщв не бажае брати на роботу ос1б з обмеженим ф1зичними можливостями, що зменшуе !х конкурентоспроможшсть.
На конкурентоспроможшсть впливае й освгтньо-квалгфгкацШна складова, яка включае таю показники, як: р1вень осв1ти, квал1ф1кащю, знання шоземно! мови, володшня сум1жними профес1ями та ¡мщж 1 статус навчального закладу, випускником якого е фах1вець.
Р1вень осв1ти та квал1ф1кащя е основними складовими
конкурентоспроможност сучасного фах1вця. Певний р1вень квал1ф1кацп або ж наявшсть вищо! освгги е перепусткою до роботи в певнш сфер! Наприклад, профес1я лшаря передбачае наявшсть мапстерсько! осв1ти, а
фрезерувальника - як мшмум третiй робочий розряд. Вважаетъся, що найбiльш конкурентоспроможними на ринку працi е особи з вищою освiтою, адже саме вони мають найбiлъший рiвенъ трудового по-тенцiалу. Але на рiвень освiченостi впливае широке коло й шших факторiв, таких як: рiвень розвиненостi ринку освiтнiх послуг у
кра!ш; можливiстъ отримати фаивцем осв^у в рiдному мiсцi, можливiстъ навчатися на бюджетнш основi, або ж доступшсть платного навчання для бшьшосп населення, обсяг лiцензiйного набору на обранш спецiалъностi.
Чинники та складов1^ формування конкурентоспроможност1 фах1вця
Таблиця
Складовi конкурентоспромож-ностi фаивця Умови та чинники формування конкурентоспроможносп фахiвця
и (г св & О м <и стать стан навколишнього середовища; статтево-вiкова структура населення; рiвень життя населення кра!ни; розвиненiстъ сощально-побутово! iнфраструктури; доступнiстъ та якiстъ медичного обслуговування, розвиненiстъ медично! iнфраструктури; середня тривалiстъ трудового життя населення; прюритетшсть здорового способу життя в суспшьсти
вiк
стан здоров'я
шмейний стан
И . >8 § 'и и 'Я О § в И рiвенъ осв^и розвиненiстъ ринку освiтнiх послуг; рiвень доступностi освiти в кра!ш; мшмальна заробiтна плата та середнiй рiвень доходу населення; престижнiстъ вищо! осв^и в суспiлъствi; iнвестицil в людський капiтал
квалiфiкацiя
знання шоземно! мови
статус та iмiдж навчального закладу
додаткова освга або сумiжна професiя
Сощально-особиспст вщповщальшсть нацiоналъно-кулътурнi та релiгiйнi традици; свобода релiгiйних вподобань; особистiснi та життевi прiоритети; iнновацiйна активнiстъ; рiвень загально1 грамотностi й освiченостi населення; шмейне виховання; соцiалъна та пол^ична стабiлънiстъ у кра!ш
менталiтет
моралънiстъ
iнновацiйнiстъ
творчi та штелектуальш здiбностi
релiгiйнi вподобання
здатшсть до навчання
соцiалънi нахили
штереси та характер
адаптивнiстъ
комунiкабелънiстъ
мобшьшсть
Професшт професiйний досвiд наявна матерiалъно-технiчна база навчальних закладiв; змiст та структура навчальних програм; рiвень розвитку науково-техшчного прогресу; галузева структура економша; розвиненiстъ ринку працi; якiснi вимоги роботодавщв до робочо! сили; умови пращ; зворотний зв'язок мiж навчальними закладами та робото-давцями
професiйнi вмiння та навички
вдивщуальш, базовi та професiйнi компетенци
професiйна придатнiстъ
Вагому роль у визначеш фахiвець. Так, наприклад, випускники конкурентоспроможностi вiдiграе статус столичних навчальних закладiв мають навчального закладу, випускником якого е перевагу перед особами, що навчались у
регюнах. Це ж стосуеться р1вня акредитаци навчального закладу, його юторично сформованого ¡мщжу та якосп шдготовки кадр1в, наявносп задекларованих зв'язюв м1ж роботодавцями та закладами освгги.
Мають конкуренты переваги й особи, що волод1ють сум1жними та додатковими профес1ями. Особливо цей компонент актуал1зуеться в сучасних умовах, коли вища осв1та, за визначенням суспшьства, стала майже стандартом майбутнього
професшного та життевого благополуччя та втратила статус привше!. Тому наявшсть додатково! професшно! осв1ти надае фах1вцю багатоплановост1, мобшьносп, поширюе коло можливостей прикладання свое! пращ.
Впливають на
конкурентоспроможшсть 1 так зваш соцгально-особистгсш характеристики
фах1вця, яю виражаються в особливостях поведшки особи в суспшьсга, рисах його характеру, професшному та трудовому потенщаш. Так, до ще! групи можна в1днести таю характеристики особистосп, як: вщповщальшсть, моральшсть, ментал1тет, творч1 та штелектуальш зд1бносп, шновацшнють, здатшсть до навчання, адаптившсть, вщповщальшсть, сощальш нахили, комушкабельшсть та штереси. Ус зазначеш складов1 формуються шд впливом як зовшшшх (культурних та релшшних традицш, сощально! та пол1тично! стабшьносп у крат, р1вня грамотност та осв1ченост1 населення), так 1 внутршшх (особистюних та життевих прюритет1в особистосп, шновацшно! активност1, особливостях с1мейного виховання) чинниюв.
Найголовшшою та найважлившою компонентою конкурентоспроможност фах1вця е професшна складова. Вона включае показники, р1вень яких е вир1шальним для роботодавщв при вибор1 персоналу, це: наявшсть професшного досв1ду, професшш знання, вмшня та навички, здобуп ¡ндивщуальш, базов1 та професшш компетенци, професшна придатшсть.
На думку роботодавщв, професшний досв1д е основною конкурентною перевагою фах1вця. Вважаеться, що наявшсть досвщу роботи передбачае високий р1вень професшних знань умшь та навичок,
професшно! компетентность Однак це тлумачення не завжди е правильним. Досвiд е запорукою ефективного використання трудового потенщалу, лише за умови якiсноï вщповщносп рiвня знань та вмiнь потребам роботодавщв та постшного ïx розвитку. Через це найголовшшою конкурентною перевагою фаxiвця слiд вважати рiвень професiйноï компетентностi, обсяг його знань вмшь та навичок, формування та накопичення яких вiдбуваеться протягом усього життя. Основа професiйниx компетенцiй закладаеться шляхом професшного навчання, здобуття
професiйного досвщу та саморозвитку особистосп. Основш компетенци фаxiвця, що були сформованi в системi освiти, знаходяться у прямш залежностi вiд змiсту навчальних програм, матерiально-теxнiчноï бази навчання, наявностi зворотного зв'язку мiж системою освiти та роботодавцями щодо якостi пiдготовки кадрiв. Крiм того, професiйна компетентнiсть напряму залежить вiд тенденцiй розвитку економши, галузевоï структури, науково-теxнiчного прогресу, стану та гнучкост ринку працi, тому ïï пiдтримка потребуе постiйноï самоосв^и та самовдосконалення особистостi.
Висновки. Отже,
конкурентоспроможшсть фаxiвця е багатогранною категорда, яка залежить вiд широкого кола складових та формуеться пiд впливом як особистюних, так i загальнонащональних чинникiв. Крiм того, слiд зазначити, що основш конкуренты переваги фаxiвця закладаються саме в системi освгги та формуються пiд ïï впливом протягом усього життя особистосп.
Л^ература
1. Економiчна енциклопедiя: в трьох томах / ред. С.В. Мочерний. - Т. 1. - К.: Академiя, 2002. - 952 с.
2. Гриценко C I. Маркетингово-логю-тичний меxанiзм формування ринку робочоï сили: моногр. / C.I. Гриценко, М.П. Калиниченко; МОН Украши, ДонНУ. -Донецьк, 2006. - 224 с.
3. Скосырева Н.П. Жизненый цикл товара - «рабочая сила» / Н.П. Скосырева // Заочная электронная конф. «Управление производством» 15-20 ноября 2005 г.
[Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.rae.
ru/zk/?section=rubricator&op=article&id=1257.
4. Томилов В.В. Маркетинг рабочей силы / В.В. Томилов, Л.Н. Семеркова [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http : //www. marketing .spb. ru/read/m6.
5. Гимпельсон В.Е. Спрос на труд и квалификацию в промышленности между дефицитом и избытком / В.Е. Гимпельсон // Экономический журнал ВШЭ. - 2007. -№2.-С. 163-199.
