CC BY
9
Суспiльнi шституци, розглядуванi у вузькому розумшш 1х причетнос-т до eKOHOMi4HOi системи, можуть бути роздiленi на три групи: каштал, але не у традицшному його розумiннi, а як сукупшсть чинникiв, якi визначають стушнь його доступностi для економiчних операторiв (суспiльний капiтал, процедурний капiтал); людський капiтал, як сукупнiсть знань та здiбностей людей, сформовану системами освгги i найму; соцiальний капiтал.
У галузi культури нова парадигма, зазвичай, видшяе такi моменти: ра-цюнальшсть - чiтка постановка розумних цшей i правильний вибiр найкра-щих способiв 1х досягнення; самоiдентифiкацiя, яка формуе "горизонтальний порядок", що залежить вiд сили чи слабостi громадянського суспiльства; вла-да - цшносл i норми, якi формують "вертикальний порядок" (держава).
В Укра1ш "нова" теорiя майже не вiдома, хоча розумшня нагальностi врахування соцiальних i культурних елементiв економiчних реформ визнають майже всi. Але на практищ склалась така економiчна система, яка становить, на нашу думку, еклектичне поеднання радянського бюрократизму, ринкового романтизму, непривабливих аспек^в "дикого капiталiзму" i того, що в сукуп-ност називають "азiйщиною". Щоправда, вона все ж грунтуеться на ринкових принципах, як забезпечують стiйке, хоча i незначне зростання. Але вщсут-шсть у суспiльствi чiткого розумiння характеру i сутi юнуючо! системи чинить перепони соцiально-економiчному розвитку i пiдвищенню конкурентос-проможностi кра1ни. Нав^ь побiжний погляд на перебiг украшських реформ через призму ново! концепци засвiдчуе, наскiльки продуктивною вона могла б бути у плат якомога реалютичтшо! самощентифжаци укра1нського суспшь-ства i вироблення ефективно! полiтики соцiально-економiчних перетворень.
Л1тература
1. Кульчицький Б. Економ1чш системи суспшьства: теор1я, типолопзащя : монограф1я. - Льв1в : Вид-ий центр Льв1вського сощального ун-ту 1м. 1вана Франка, 2003. - 352 с.
2. Р1бун Л.В. 1нституцшш засади формування та розвитку нацюнально! економ1чно'1 системи // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : НЛТУ Украши. -2008. Вип. 18.1. - С. 80-82.
3. Шемятенков В. Альтернативные системы капитализма / Мировая экономика и международные отношения. - 2003. - № 3. - С. 3-11.
4. Whitley R. Divergent Capitalisms: The Social Structuring and Change of Business Systems. Oxford, 1999. _
УДК37.015.6 Доц. О.М. Свтцов, канд. екон. наук -Дрогобицький
державный педагогiчний утверситет м. 1вана Франка
ТРАКТУВАННЯ ЗНАЧЕННЯ ОСВ1ТИ У КЛАСИЧН1Й ЕКОНОМ1ЧН1Й ЛШЕРАЛЬНШ 1ДЕОЛОГ11
Розглянуто проблеми штерпретацп осв^нього комплексу економши класиками лiберальноi економiчноi теорп. Наголошено на недопустимостi гедошстично!' утиль зацп освiтнiх послуг в Укра'ш та необхщносп стимулювання розвитку фундаментально'!' в^чизняно!' освiти.
Ключов1 слова: осв^нш комплекс, освiтня послуга, диференцiйоване та фун-даментальне знання, утилiтаризм, прагматизм.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Assoc. prof. O.M. Svincov - Drogobuch state pedagogical
university named after Ivan Franko
Interpretation of role of education in classical economical liberal ideology
Problems of interpretation of educational complex of economy by classics of liberal economy ideology as socially needed instate is considered. The author proves that utilization of educational services in Ukraine would not be appropriate and emphasizes on necessity to stimulate fundamental national science.
Keywords: educational complex, educational service, economic system, market of educational services, segmentation of the educational services market.
Вступ. Свроштеграцшш прагнення Украши, формування eKOHOMi4HOi системи ринкового типу i3 прюритетом виробництва, обмшу i споживання ш-формацшно-шновацшних благ штелектуально-духовного порядку вимагають трактувати нащональний освггнш комплекс як передумову i стратепчний чинник соцiально-економiчного розвитку украшського сусшльства, стабшь-ност та мщност державних шституцш. Використання сучасних економiчних теорш неокейнЫанства, неолiбералiзму, iнституцiоналiзму та iн. у процесах розбудови нащонально! економiки спонукуе до пошуку витокiв розумiння ролi освiти у житп буржуазного суспiльства на початкових етапах формування iндустрiально-капiталiстичноl економжи на Заходi, тобто - у творах кла-сикiв економiчноl науки.
I. Постановка завдання
Метою роботи е вщображення ще1 значущостi освггнього комплексу суспiльства в розвитку економiчноl системи та пiдтвердження цього в еконо-мiчнiй фшософи класикiв економiчноl теори. Для досягнення завдання ми ви-користали: iсторико-ретроспективний та системно-синергетичний методи на-укового дослiдження.
II. Результати
Прямий внесок осв^и у формування економiчного добробуту суспшь-ства простежуеться у теоретичнш спадщинi класиюв пол^ично1 економи: Адама Смiта, Давида Ржардо, Томаса Малтуса, Жана-Батиста Сея, Джона Стюарта М1лла, Фрiдрiха Люта та шших. Основоположник економiчноl теори як науки А. Смiт у свош фундаментальнiй роботi "Добробут нацш" [1], що стала настшьною книгою усiх поколiнь економiстiв, визначав осв^у як одну з найважливших причин в заробiтках рiзних члешв суспiльства i рiзницi в 1хньому соцiальному статусi. Вперше в економiчнiй теори освiту було охарактеризовано як швестицшний процес i на рiвнi постановки було визначено проблему ощнки ефективностi iнвестицiй в осв^у з погляду рiзних учасникiв цього процесу: учшв, 1хтх батькiв, сусшльства загалом. Такий пiдхiд дозволив А. Смггу сформулювати чотири найважливiшi висновки: 1) поряд iз речо-винними елементами (земля i машини) знання, умiння i навички члешв сусшльства також являють собою елементи кашталу; 2) з точки зору економiчно-го змiсту витрати на навчання нiчим не вiдрiзняються вiд iнвестицiй в елементи основного кашталу - вони також припускають не тшьки повне вщшкоду-вання витрат, а й одержання прибутку на весь обсяг швестованих кош^в; 3)
набут в ходi навчання здiбностi, професiйнi умшня i навички не тiльки ста-новлять основний капiтал конкретно! особи, але е i складовою частиною багат-ства того суспiльства, до якого ця особа належить; 4) у набутт знань, умiнь i навичок об'ективно зацiкавленi як окремi працiвники (для них це становить основу одержання бшьших доходiв), так i суспiльство загалом, оскшьки цим за-безпечуеться виробництво i зростання вартостi вироблених продуктiв.
Вже у 2-му роздш Книги 1 "Про причину, що веде до подшу працiм А. Смiт визначае навчання як один iз чинниюв, що обумовлюе рiзне сощаль-но-економiчне становище людей у суспiльствi, зокрема, вш пише: "Люди вщ-рiзняються одне вiд одного сво!ми природними здiбностями значно менше, нiж ми гадаемо, i сама вiдмiннiсть у здiбностях, що вiдрiзняе !х у зршому вiцi, у багатьох випадках е не так причиною, як наслщком подшу працi. Вщмш-шсть мiж найнесхожiшими характерами, мiж ученим i простим вуличним но-сильником, наприклад, створюеться, напевне, не так природою, як звичкою, практикою та вихованням" [1, с. 17]. Переходячи до дослiдження причин, внаслiдок яких рiзнi види працi за той самий час створюють рiзнi обсяги вар-тостi, А. Смiт звертаеться до понять просто! i складно!, квалiфiковано! i неква-лiфiковано! пращ. При цьому вш аналiзуе т витрати, що пов,язанi iз навчан-ням працiвникiв, зокрема, у 5-му роздш Книги 1 "Про дшсну i номiнальну щ-ну товарiв. Або про !хню цiну у пращ i !хню цiну у грошах" класик полгтеко-номi! зазначае: "час, витрачений на двi рiзнi роботи, не завжди сам по собi визначае цi взаемовiдносини. Сшд урахувати також рiзну мiру витрачених зу-силь i необхiдно! вправносл. Одна година яко!сь важко! роботи може мютити в собi бшьше працi, нiж двi години легко! роботи; точно так само одна година заняття таким ремеслом, для оволодшня яким знадобилося десять роюв пращ, може мютити в собi бшьше пращ, шж виконання впродовж мюяця яко!сь зви-чайно! роботи, що не вимагае навчання" [1, с. 25]. Далi А. Смгг продовжуе у 6-му роздш Книги 1 "Про складники щни товарiв": "... якщо який-небудь вид пращ вимагае особливого мистецтва i спритносп, то повага, iз якою люди ставляться до таких здiбностей, додае !х продуктовi бiльшо! вартостi, шж це вiдповiдало би часовi, витраченому на нього. Таких здiбностей i хисту рiдко можна набути за вщсутносл тривало! попередньо! пiдготовки, i вища вартiсть !хнього продукту часто е лише щлком розумним вщшкодуванням часу i працi, якi потрiбно було витратити на !х набуття" [1, с. 35].
Цi положення по^м отримують вагому аргументацiю i е основою для тих важливих висновюв, яких доходить А. Смгг у 10-му роздш Книги 1 "Про зароб^ну платню i прибутки за рiзних застосувань працi i капiталу", а саме: 1) причини диференщащ! в заробiтках рiзних пращвниюв можуть бути зведе-нi до кшькох основних, серед яких - розбiжнiсть у витратах на навчання; 2) розмiр витрат на ту чи шшу форму навчання зумовлюеться розмiром тих до-ходiв, що !х буде отримано завдяки навчанню у перспективу 3) витрати, пов'язаш iз навчанням, несуть як самi учнi, так i !х родичь До основних причин, як зумовлюють диференцiацiю заробiткiв, А. Смгт вiдносить такi: "приемнiсть чи неприемшсть самих занять", "легкiсть i дешевизна чи трудно-щi i дорожнеча навчання", "постшшсть чи непостiйнiсть занять", "бшьша чи
^цшнальний л^тех^чний yнiвeрситeт УкраТни
меншa довiрa до тих осiб, що ними зaймaються", "ймовiрнiсть чи неймовiр-шсть успiху в них". А. Cмiт звертae увaгу нa те, що витрaти нa нaвчaння не обмежуються лише тими витрaтaми, якi пов,язaнi безпосередньо iз учшв-ством, a мютять у собi й iншi витрaти з утримaння учня, що ix змушенi нести його бaтьки aбо родичi (зaбезпечення одягом тa iн.). I цiлком спрaведливо, m думку А. Cмiтa, що в мaйбутньому цi витрaти будуть компенсовувaтися зa рaxунок вищих зaробiткiв. А. Cмiт порiвнюe тривaлiсть i дорожнечу рiзниx видiв професiйноï пiдготовки, звертae увaгу нa те, що нaвчaння "у мистец-твax i лiберaльниx професiяx" нaбaгaто дорожче i тривaлiше порiвняно з ш-шими видaми дiяльностi. А. Cмiт зaувaжуe, що у зв'язку iз цим "грошовa ви-нaгородa xудожникiв i скульпторiв, юристiв i лiкaрiв повиннa бути нaбaгaто щедрiшою, що нaспрaвдi е", a тому "... aдвокaт-почaткiвець, який, можливо, у сорок рокiв CTa^ щось зaробляти своею професieю, повинен одержaти ви-нaгороду... зa свою тaку тривaлу i дорогу освггу".
Зaзнaченi iдеï А. Cмiтa були сприйнятi тa нaдaлi iнтерпретовaнi вчени-ми-економiстaми, зокремa, "зaвершaльнa" посгать у плеядi економю^в-кга-сикiв Джон Cтюaрт Miлл писaв: "Caму людину... я не розглядaю як бaгaт-ство. Але ïï нaбутi здiбностi, що iснують лише як зaсiб i породженi прaцею, з цшковитою певнiстю, я ввaжaю, потрaпляють до ^eï кaтегорiï... Maйстер-нiсть, енерпя i нaполегливiсть робiтникiв крaïни тaкою ж мiрою ввaжaeться ïï бaгaтством, як i ïx iнструменти i мaшини" [2, с. 139]. Один iз критикiв р^р-дiaнствa Haссaу Вiльям Cенiор серед витрaт m утримaння людини особливо видiляв витрaти нa "здiбностi, що здобувaються, i мaйстернiсть людини" як тaкi нглрями, що пов,язaнi з "очiкувaнням m одержaння вiд них вигоди в мaйбутньому" [2, с. 1S]. Творець системи нaцiонaльноï економiки тa зaснов-ник iсторичноï школи економiчноï туки Фрiдрix Лiст, розвивaючи теорiю продуктивних сил тa вчення про стaдiï господaрського розвитку нaцiï, прого-лошувaв iдеï "виховного протекцiонiзму". Зaрaxовуючи до продуктивних сил тaкi суспiльнi шститути, як уряд, морaль, мистецтво, суд, Ф. Лют до нгцд-онaльного кaпiтaлу, крiм мaтерiaльного бaгaтствa, вщносив природнi й нaбутi здiбностi людей, тобто, нaдaвaв великого знaчення культурно-осв^шм дже-релaм економiчного зростaння. Для цього необхщно продукувaти дуxовнi зтання, бо вони виробляють продуктивнi сили, тодi як iншi блaгa виробляють лише обмiннi вaртостi. Taким чином, та думку Ф. Лiстa, нaцiонaльнa освiтa виступae джерелом добувaння духовних тa суспiльниx сил, iз зaстосувaнням яких виробляються мaтерiaльнi блaгa. У мaрксистськiй полггекономп знaйшли свое подaльше обгрунтувaння i розвиток iдеï редукци прaцi тa тру-довоï теори вaртостi зaгaлом. Як i бaгaто iншиx "гaлузей сфери послуг", освь ту було вiднесено до невиробничоï сфери i сaме тому вот знaчною мiрою булa вилученa з економiчного aнaлiзу. Ha прaктицi це знгйшло вiдобрaження як у зaгaльниx принципax формувaння економiчноï полiтики, тaк i в ^arcr^-нiй господaрськiй дiяльностi в CPCP тa шших соцiaлiстичниx крaïнax.
Cьогоднi у свт aктивно обговорюються шляхи i межi реформувaння нaцiонaльниx освiтнix систем. Освггу перевaжно зведено до iнструментa сощ-aльноï успiшностi, до використaння шбутих знaнь для прaктичного зaстосу-
вання у конкретнш галузi людсько! життедiяльностi, що мае на мет збшьшен-ня добування i споживання "благ цившзаци". Освiтня послуга - продукт ви-робництва освiтнього комплексу, набувае все бшьше утилггарних рис, забез-печуючи поступ гедошзму. Цей принцип утиштаризму, посилений можливю-тю доступу до передових шформацшних технологiй, послаблюе силу зв'язюв мiж викладачем i студентом, оскшьки, викладач в очах студента втрачае свш соцiальний статус живого, одухотвореного носiя знань, видозмiнюючись у "голого" статиста i контролера тако! ж "голо!" та, переважно, безконцептуаль-но! iнформацi!. Однак саме на рiвнi вузу найпростiше нiж будь-де оргашзува-ти творчий дiалог, сшвпрацю, об'еднану альтру!стичним почуттям спiльного пошуку iстини. Адже саме у стшах аудиторi!, "храму науки" формуються щн-нiснi орiентацi! молодих людей завдяки можливостi !х спiвучастi в акт тво-рення нового знання, яке з'являеться на свiт iз мютери уособлювано! викладачем культури, i стае самозростаючою цiннiстю !хнiх юних душ [3, с. 527].
Освгтнш комплекс, таким чином, займае ключове мюце у шдживлю-ваннi щнностей гуманiзму в економiчнiй дiяльностi. Зародження в економщ iде! гуманiзму як практики життедiяльностi тiсно пов'язане з штерпретащею суспiльства як ринку i чи не вперше було вщображено в образi "невидимо! руки" А. Смгта. Гуманiзм як прагматична реальшсть щоденно! дiйсностi гос-подарюючого суб'екта зумовлюеться атомiстичним станом органiзацi! сусшльства, у якому поточний штерес i кiнцевий добробут одного суб'екта зале-жить вiд врахування ним штереЫв iнших "економiчних" людей. Економiчна поведiнка таких iндивiдiв грунтуеться на рацiоналiзмi та прагматизмi. Ращ-оналiзм представляе свiт як довершену реальшсть, у якш для реалiзацi! виго-ди слiд комбiнувати наявнi обмежеш ресурси. Прагматичне мислення зо-рiентоване на пошук нових джерел ресурЫв з використанням теорi! як методу. Саме у цш площиш знаходяться iдейнi початки техногенезу та шдвалини становлення капiталу-власностi. З точки зору системного шдходу, можемо стверджувати, що прагматизм як психiчна здатшсть творення вiртуальних бь фуркацiй у формi iдеально-образних моделей мети i способу трудово! дiяль-ностi являе собою метаболютичну функцiю здобуття енерги iз середовища економiчною системою сусшльства, а рацiоналiзм як психоенергетична здатшсть оргашзовувати та зменшувати ошр речовини природи зусиллям трудово! цшеспрямованосп у системах працi з метою виробництва вшьно! енергi!, !! розподiлу та привласнення у формi прибутку, виступае передумовою прог-ресивних бiфуркацiй зростання рiвня гомеостазу та ускладнення економiчно! структури. У системi ринково! органiзацi! економiки гуманiзм як принцип ко-мунiкацi! е внутршшм iнтровертним чинником, що зумовлюеться розширен-ням сфери обмiну на все суспшьство, а не нав'язуванню зовш морально-етич-ною нормою, що зумовлюе внутршнш спротив як у минулi iсторичнi епохи.
Цiннiснi орiентацi! становлення особистос^ формуе освiтнiй комплекс сусшльства. О^м того, що освiтня послуга забезпечуе шдивща iнформа-цiйною моделлю оргашзаци послiдовностi та управлiння майбутшм трудо-вим процесом, вона ще й будуе психоiнформацiйну модель сукупнос^ етич-них норм комунiкацi! - економiчну культуру. Спецiальнi навчальнi дисципль
Нащональний лкотехшчний ун1верситет УкраТни
ни формують утил1тарно-рацюнал1стичне сприйняття дшсност1, а фундамен-тальш - ушверсально-прагматичне.
Проблема сшвм1рност1 диференцшованого та фундаментального знан-ня у навчальному процес з метою формування цштсних ор1ентацш особис-тост - одне 1з складних завдань транзитивних сшльнот. I хоча Укра'на мае статус кра'ни з ринковою економжою, за р1внем економ1чно!' культури, що проявляеться у трудовш та б1знесовш етищ, вона займае мюце серед так зва-них "дивелопментних" кра'н. Розширення приватного сектора економжи { становлення ринкових шституцш в Укра'ш переор1ентовуе в1тчизняну освгт-ню систему на виробництво диференцшовано-спещал1зованих програм. Вод-ночас, наявшсть суспшьного сектора економжи, злиття б1знесу { влади, домь нування пол1тики над економжою, широке застосування метод1в державного регулювання не швелюють доцшьност фундаментального знання, хоча ри-нок значно звузив сферу його застосування як економ1чного ресурсу. 1нтро-вертний гумашзм в економ1чному житт Заходу розпочинаеться 1з утверджен-ня права приватно!' власност та поваги до чужо!' власность Це знайшло вь дображення у творах Дж. Локка, Д. Юма, К.А. Гельвещя, Ш. Монтеск'е, Вольтера, Ф. Кене, А. Тюрго, А. См1та, А. Токвшя та ш. Процес становлення приватного кашталу в Укра'ш, шсля розпаду СРСР, вщбувався зовЫм не так як на Заход1 - шляхом послщовно'' емансипаци пол1тики вщ церкви, а пот1м б1знесу вщ политики. Людський каштал, що мае в основ1 фундаментальну ос-вгту, в Укра'ш рщко знаходить застосування, а спещальш знання не дають впевненост у майбутньому через прогресуючу динамжу шформацшних тех-нологш та переважно моральний знос { замщення основного кашталу, який приходить в Укра'ш повторний виробничий цикл. Яюсть осв1тшх послуг не встигае за темпами техногенезу, незважаючи на мережу приватних спещаль зованих осв1тшх заклад1в, призначених розв'язувати саме це завдання. Праг-матичний гумашзм "невидимо'' руки" ринку 1з вказаних причин матиме в Ук-ра'ни обмежений вплив та зазнаватиме р1зномаштних деформацш. Укра'нсь-ке суспшьство, хоча й переважно урбашзоване, однак не атомютичне, доступ до ресурЫв обмежений, попит на робочу силу з боку б1знесу { держави обмежений - це посилюе трудову м1гращю { рют кримшогену. Понад це, кримь нальний св1тогляд нав'язуеться молод1 як етична норма { проявляеться у сфер1 суспшьного розподшу як нав'язувана кваз1рента. У такш ситуаци, як це не дивно, зростае роль фундаментально'' осв1ти, зокрема, освгги гумаштарно''. Слщ врахувати той чинник, що укра'нщ мають тисячол1тнш юторичний дос-вщ оргашзаци господарського життя. Використання етнокультурно'' традицп як впливового чинника формування морально-етичних цшностей в процес виховання молод1 може дати позитивний результат за умови державно'' шд-тримки культурно'' укра'шзацп усього простору поличного суверенитету, особливо Сходу { Швдня. Поширення принцишв етнокультурно'' традици, становлення укра'нського духу в укра'нському простор1 протиставить гумашзм вульгарному его'зму, рацюнал1зм примитивному меркантил1зму { прагматизм кримшальному паразитизму в господарському житл.
Висновки. Осв^ня послуга, як продукт специфiчного штелектуально-духовного порядку, що виготовляеться у сферi нацiонального осв^нього комплексу економiчноï системи суспiльства, набувае соцiально значимо! ваги та стратегiчноï ролi у зв'язку Ï3 викликами соцiального часу, на який сусшльства рефлексують у формi соцiально-економiчних формацiй. В умовах домь нування у свт неолiберальноï економiчноï iдеологiï освiтня послуга як ресурс виступае стратепчним чинником вщтворення людського (на мiкрорiвнi) та соцiального (на макрорiвнi) кашталу; як продукт вона виступае основним чинником рiвня шдивщуально-особистюно1" адаптацiï до умов динамiчно-прогресуючо1' соцiально-економiчноï системи не лише в межах нацюнально-державного, а й свгтового економiчного простору. 1дея значимостi освiтньоï послуги для економiчноï адаптацiï, для структуризаци та окультурення реф-лексiй прагматизму та рацiоналiзму, а також оптимiзацiï д^' зрiвноважуваль-но1' суспiльство "невидимоï руки" ринку була опрацьована i висв^лена ще класиками економiчноï теори, висновки яких збер^ають свою актуальшсть i в наш час, зокрема, для ефективност розвитку нацiональноï економiчноï системи Украши.
Л1тература
1. Смгг А. Добробут нацiй. Дослщження про природу i причини добробуту нацiй. - К. : Port-Royal, 2001. - 590 с.
2. Л1берал1зм: Антология. - К. : Смолоскип, 2002. - 1126 с.
3. Сорокин П. А. Социальная и культурная динамика. - М. : Астрель, 2006. - 1176 с.
4. Джеймс В. Прагматизм. - К. : Вид-ий д1м "Альтернативи", 2000. - 144 с.
