CC BY
395
УДК 330.142:331.101.262
В. В. КОМПАШЕЦЬ (УкрДАЗТ, м. Харюв)
ЛЮДСЬКИЙ КАП1ТАЛ: ВИЗНАЧЕННЯ, ОСОБЛИВОСТ1, В1ДТВОРЕННЯ
У стат1 дослвджено категорш «людський каштал»: з'ясовано р1зницю у тдходах до визначення людсь-кого кашталу; узагальнеш та систематизоваш особливосп людського кашталу; дослвджено процес його ввд-творення.
В статье проведено исследование категории «человеческий капитал»: определена разница в подходах к трактовке человеческого капитала; обобщены и систематизированы особенности человеческого капитала; исследован процесс его воспроизводства.
In the article the research of category «human capital» is conducted: the difference in approaches to interpretation of human capital is determined; the features of human capital are generalized and systematized; the process of its reproduction is explored.
Вступ. Перехщ економiчно розвинутих кра-!н свггу до постшдус^ального етапу розвитку мае тюний зв'язок з процесом накопичення та зростання людського кашталу. У ХХ1 столгтп лiдером буде не та кра!на, яка мае бiльше при-родних ресурсiв або основних фондiв i навiть фiнансiв, а та, яка волод^име бiльшим i яюсш-шим людським капiталом. В Укра!ш, на жаль, склалась така ситуащя, коли люди для багатьох державних дiячiв, керiвникiв пiдприемств, тд-приемщв втрачають цiннiсть. Захiдна теорiя та практика також не вщразу стала щнити люди-ну, але коли склались вiдповiднi обставини i захщна система вичерпала ресурси шдус^а-льного етапу розвитку, рацюнальний захiдний ментаттет зробив ставку на людину. Зараз ми маемо можливють не проходити десятирiччями той шлях ,який подолали захвдна наука та практика, а зробити значний стрибок уперед, скори-ставшись позитивним досвiдом. Тому нам не-обхiдне осмислення теорп людського капiталу та досвiду 11 практичного використання.
Теорiя людського капiталу виникла у 60-х роках на Захода Цей науковий напрям створили та розвинули такi вiдомi американськi та англiйськi вченi як: Г. Беккер, Т. Шульц, Л. Ту-роу, М. Блауг, С. Боуле, У. Боуен, Б. Кикер, Е. Денюон, Дж. Кендрiк, Ф. Уелч та ш.
У 90-х роках дана проблематика набула сво-го розвитку у працях росшських, укра!нських та бiлоруських вчених: В. Автономова, В. Ан-тонюка, Ю. Биченко, А. Добринiна, С. Дятлова, П. Дьомша, Р. Капелюшникова, М. Критського, I. Кокарева, Н. Кротово!, Л. Люогор, I. Нiкiтiноi та ш.
Але категорiя «людський каштал» е досить новою для в^чизняно! науки, i тому iснуе бага-то питань, яю потребують анатзу та подальшо! теоретично! розробки, зокрема т1, якi i будуть розглядатись у статп. Завдання статтi полягае у
тому, щоб: пояснити рiзницю у пiдходах до визначення категорп «людський капiтал»; уза-гальнити та систематизувати особливосп людського кашталу; проанатзувати процес його вщтворення.
Викладення основного матерiалу. Виник-нення теорii людського капiталу було пов'язане з двома моментами. По-перше, з тим , що i нау-ковцi i менеджери стали визнавати визначальну роль людини у процес виробництва, забезпе-ченнi конкурентних позицш як окремого шд-приемства, так i кра!ни у цiлому. Стало зрозу-мiлим, що без значних швестицш у розвиток людини, тобто !! освiту, пiдвищення квалiфiка-ци, творчих здiбностей, а також у !! здоров'я пiдприемство не буде мати стабшьного розвитку та лщерства на ринку. I, по-друге, з необхщ-нiстю економiчноi оцшки iнвестицiй у розвиток людського потенщалу.
Дотепер не iснуе единого визначення ще! складно! категорii. Але ус автори тдкреслю-ють декiлька важливших ознак:
- це активи, яю е у людини у виглядi приро-джених якостей: фiзичних, психолопчних, ш-телектуальних, а також т якостi, здiбностi, якi набувае людина протягом життя (знання, вмш-ня, навики, мотивацiя);
- це активи, яю потребують значних швестицш ;
- це активи, яю генерують на протязi певно-го перюду часу доход.
Так, один iз класикiв теорii людського кат-талу Г. Беккер визначав, що «людський каштал - це сукупшсть природжених здiбностей та отриманих знань, навиюв, мотивацiй, доцiльне використання яко! сприяе збiльшенню доходу (на рiвнi iндивiду, пiдприемства або суспшьст-ва)» [1, с. 162]. Також вш пiдкреслював, що «людський капiтал формуеться за рахунок шве-стицiй у людину, серед яких можливо назвати
навчання, тдготовку на виробництвi, витрати на охорону здоров'я, мiграцiю та пошук шфор-маци про цiни та доходи» [1, с. 29].
Едвш Дж Долан тд людським катталом ро-зумie «капiтал у виглядi розумових здiбностей, отриманий через формальне навчання чи осв> ту, або через практичний досвщ» [2, с. 250]. С. Фшер дае наступне визначення: «людський капiтал - це стушнь утшено1 у людинi спромо-жностi приносити дохiд. Людський каштал включае природженi здiбностi, талант, осв^у, набуту квалiфiкащю» [3, с. 303].
Захщш теоретики пiдкреслювали важли-вють iнвестицiй в освiту та здоров'я людини, важливiсть освiти протягом усього життя. Та-кож вони розумши важливу роль усiх ланок сустльства у формуваннi людського капiталу: им% яка дае виховання та забезпечуе швесту-вання в освiту; шдприемства, яке створюе умо-ви для життя i розвитку людини як творчо! осо-бистостi; i держави, яка повинна створювати умови для гармоншного розвитку людини у суспшьсга, а також брати на себе важливiшi функцп управлiння людським катталом - дер-жавнi швестици у розвиток осв^и, здоров'я, культури, регулювання заробггно1 плати та ринку пращ, рiвня майново1 диференщацп у сус-пiльствi, регулювання правових вщносин у цiй сферi та шшь
Сучаснi росiйськi, украшсью, бiлоруськi ав-тори вносять доповнення до визначення ще1 складно1 категори, наведемо окремi з них.
П. Дьомiн вважае, що людський капiтал мо-жна охарактеризувати, як «природжений, сфор-мований в результат iнвестицiй i накопичений визначений рiвень здоров'я, освiти, навичок, зд> бностей, мотивацiй, енерги, культурного розвитку, як конкретного iндивiду, групи людей, так i сустльства в цшому, якi доцiльно використову-ються в тiй чи шшш сферi суспiльного вщтво-рення, сприяють економiчному росту та впли-вають на розмiр доходiв !х володаря» [4].
H. В. Кротова пропонуе включати в структуру людського кашталу не тiльки здiбностi людей до продуктивно1 працi, але й соцiальнi, психоф> зичнi, культурш здiбностi людини [5]. Ю. Г. Биченко видшяе у складi людського кат-талу культурний каштал [6].
I. А. Кокарев дае таке визначення людського кашталу: це сукупшсть творчих здiбностей, особистюних якостей та мотиваци iндивiдiв, якi знаходяться в !х власностi, накопичуються за рахунок швестицш та використовуються в тш чи iнший сферi суспшьного виробництва на протязi усього перюду трудового життя роб№ никiв з метою отримання ними у майбутньому бшьшого доходу [7, с. 25].
А I. А. Нштша вважае, що у визначеш людського кашталу необхщно зробити акцент на зростанш нацiонального багатства кра1ни [8].
Тобто, активи людського кашталу допов-нюються такими важлившими якостями як культура людини, И моральш якосп, а ми про-понували внести до активiв капiтал духовно1 культури людини [9].
Крiм того, ми вважаемо вiрним той погляд, що мова повинна йти не тшьки про генеруван-ня доходу. Людина дае суспшьству не тiльки матерiальну користь , але i здшснюе певну со-цiальну, культурну, виховну дiяльнiсть, яка впливае на формування духовно-моральних якостей окремо1 особистост та суспiльства у цiлому. Тому результатом функщонування людського капiталу буде також сощальна користь, збшьшення нацiонального багатства кра-!ни.
Для ефективного управлшня людським катталом необхiдно мати на увазi наступш його особливостi.
Особливi характеристики:
- людський каштал неможливо вщокремити вщ людини, тому купити або продати можливо лише його послуги;
- у складi людського кашталу необхщно ви-дiляти загальний та специфiчний;
- важливiшими елементами якосп людського капiталу, як можливо видiлити як самостiйнi об'екти управлшня, е професшний рiвень, ква-лiфiкацiйний рiвень, якiсть iнтелектуальних здiбностей та рiвень духовно-морально1 культури особистосп.
На якi процеси та показники впливае:
- людський каштал е основною умовою еко-номiчного зростання;
- зростання людського кашталу впливае на зростання продуктивносп пращ, зниження ви-трат та шдвищення доходiв пiдприемства, повинно шдвищувати якiсть продукцп та обслу-говування, а отже впливати на шдвищення ефе-ктивност дiяльностi та забезпечення конкурен-тостiйкостi пiдприемства;
- вiрне використання людського капiталу повинно впливати на зростання доходiв роб№ ника та ступеня його задоволеностi працею.
Витрати та визначення вщдачк
- формування людського кашталу потребуе значних витрат як вщ само1 людини, так i вiд оргашзацп, сустльства у цшому;
- швестицшний перюд тривае 12... 20 ро-кiв - значно бшьше, нiж у фiзичного капiталу [7, с. 34].
- швестици в людський капiтал пов'язаш з високим ризиком;
- швестици у людський каштал здшснюють довгостроковий вплив на виробничий процес i !х вщдача розподiляеться на той час, поки робь тник зайнятий виконанням доцшьно1 дiяльнос-тi. Тому гостро стае проблема закршлення персоналу, який отримав навчання за рахунок ор-гашзацп;
- швестици у людський капiтал здшснюють-ся як у грошовiй, так i не у грошовiй формк ви-трат часу, психологiчних зусиль, сощально1 пiдтримки. Виробничий досвiд, професшш на-вики можуть бути отримаш за допомогою на-вчання на практищ i за допомогою досвщу ко-лег, але для цього необхщна вiдповiдна оргаш-зацiйна культура;
- швестици у людський каштал дають знач-ний за обсягом, довготривалий за часом та ште-гральний за характером економiчний та соща-льний ефект;
- рiвень накопичення людського капiталу за рахунок iнвестицiй, а також ефективнють вкла-день в нього принципово не може бути ощнено з тою точнiстю, як вщдачу вiд основного каш-талу.
Ступiнь вiддачi, на нашу думку, залежить
вiд:
- суб'ективних якостей особистост (штере-си, цiнностi, мотиващя, свiтогляд, рiвень куль-тури, стан здоров'я та матерiальний стан);
- факторiв, якi створенi на шдприемсга (си-стеми управлiння персоналом тдприемства, у тому числi системи мотиваци, стилю керiвниц-тва; оргашзацшно1 культури, культури збере-ження та обмшу iнформацieю, морально-психологiчного стану колективу та вщношен-ням з безпосередшм керiвником);
- вiд соцiально-економiчного та морально-психологiчного стану у кра!ш.
У загальному виглядi процес вщтворення людського капiталу включае наступнi стади: формування, розподiл, використання, попов-нення та розвиток, iнвестування [7, с. 31].
Формування людського катталу вщбува-еться шляхом виховання особистостi в им'1, через механiзм сощально1 взаемоди i спшку-вання та через мехашзми сощалiзацп i профес> оналiзацil у вiдповiдному iнституцiональному середовищi (система осв^и та культури, шфо-рмацшний простiр, система виробництва). Мета формування людського катталу шдприемства полягае у забезпеченш достатнього для його ефективного функщонування рiвня професш-но-квалiфiкацiйних та морально-психологiчних якостей пращвниюв.
Розподiл людського капiталу вiдбуваеться через ринок пращ, а використовуеться вш в си-стемi виробництва, яка включае шдсистеми вщ-бору та розстановки кадрiв, оргашзаци, оплати, мотиваци пращ, умови для професшного та кар'ерного зростання.
Функцiонування (використання) людського катталу безпосередньо пов'язане з процесом пращ та передбачае його утримання та тдтри-мку через належну оплату пращ, надання пшьг або сощального пакету.
Поповнення та розвиток здшснюеться в освiтнiх, iнформацiйних, рекреацшних, культу-рних системах, системi охорони здоров'я.
Ус стади процесу вщтворення потребують значних iнвестицiй, якi повинш здiйснюватись на усiх рiвнях: особистють, сiм'я, шдприемст-во, держава. Крiм цього, сам процес вщтворен-ня i окремi його стади повинш регулюватись з боку держави. Вона повинна забезпечити умови для створення нових робочих мiсць, належно1 оплати пращ, збереження та гармоншного роз-витку людини через ефективне законодавство та мехашзми фшансування. Величезне значен-ня мае державна концепцiя освiти та полггика держави у цiй сферь
Провiднi фахiвцi, менеджери визнають, що цiннiсть робiтника полягае не тшьки у його ву-зькiй квалiфiкацil, а насамперед у загальних знаннях, ерудици, спроможностi оцiнювати процеси, як вiдбуваються у суспiльствi та в економщь Цi знання та здiбностi дають можли-вiсть швидко адаптуватися до змш, приймати найбiльш ефективш рiшення. Бiльш того, окрiм знань людина повинна мати висок моральш якостi, духовну культуру. На жаль, ми майже кожного дня спостертаемо залежнiсть мiж ни-зьким рiвнем духовно1 культури та моральностi i вiдповiдними дiями деяких державних дiячiв, якi впливають на усе наше суспшьство. Корум-пованiсть, економiчнi злочини, висока майнова диференщащя у суспшьсга, розкрадання державного майна - це наслщок саме морально-духовного стану певно1 частини суспiльства. За роки ринкових перетворень, о^м нашо1 про-мисловостi, ми майже втратили нашу осв^у, а саме такий И важливший елемент, як виховання моральносп, духовно1 культури. Внасл> док складного становища у промисловосп, на залiзничному транспортi, у наущ не завжди можливо забезпечити належний зв'язок мiж навчальними закладами, наукою та виробницт-вом.
Тому концепцiя сучасно1 вищо1 освiти повинна базуватись на сполученш таких важли-вших елементiв:
- пiдготовка повинна мати загальноосвггнш характер, а на останшх курсах мати професiйну спрямованiсть;
- у процес пiдготовки важливший елемент - це виховання культури, моральносп (це сто-суеться уиа системи освiти);
- професiйна тдготовка майбутнього спещ-алiста повинна здшснюватись у тiсному пере-плетiннi з практикою на виробницга, дипломнi роботи повинш мати насамперед практичне значення;
- держава повинна фшансувати освiту за прюритетними та дефiцитними напрямами та спещальностями, сприяти росту штелектуаль-ного потенщалу наци;
- процес осв^и, тдвищення кватфшаци, самовиховання повинен бути безперервним i це повинш розумiти як освiтяни, так i тi, хто на-вчасться, це вимоги часу.
Взагалi, ефектившсть процесу вiдтворення людського капiталу залежить вiд узгодженостi мiж усiма його етапами (формування, розподiл, використання, поповнення та розвиток, швес-тування), забезпечуючими системами (ринок працi, пiдприeмства, система осв^и та культу-ри, охорони здоров'я, шформацшний простiр), важелями (економiчнi, правовi, iдеологiчнi), ланками (особистiсть, шм'я, пiдприeмство, держава).
Невiдповiднiсть призводе до негативних трансформацiй людського капiталу, якi ми спо-стерiгаeмо в економiцi Украши: це вiдтiк за кордон найбшьш квалiфiкованих працiвникiв, ш-телектуального потенцiалу краши; нестача ква-лiфiкованих робiтничих кадрiв i надмiрна кшь-кiсть фахiвцiв, якi мають економiчну чи юридичну освiту; використання отримано! освiти не за призначенням, тобто розбалансо-ванiсть ринку працi; незадоволешсть працею, i, як слiдство, зниження 11 якостi та ефективностi, концентращя працiвникiв на забезпеченнi лише матерiальних благ без творчо! реал1зацл. Ц не-гативнi процеси, у тому числ^ зв'язанi з iсну-ванням значного нелегального сектору в еко-номщ Украши, високим ступенем сощально1 та майново! диференщацп у суспiльствi, невре-гульованiстю мiж потребою ринку пращ та тд-готовкою системою осв^и вiдповiдних фахiв-цiв, взагалi вщсутшстю у держави зважено! осв^ньо1 полггики, полiтики розвитку вироб-ництва та науки, без яких неможливий розви-ток економши i вiдповiдно створення нових робочих мiсць.
Державна полiтика зайнятостi повинна бути безпосередньо пов' язана з потребами ринку пращ та бути динамiчною. Держава повинна створювати новi робочi мiсця i стимулювати пiдприeмцiв, яю створюють цi мiсця у галузях, прiоритетних для розвитку держави ^ насампе-ред, у сферi штелектуального розвитку. Витра-ти держави на науку та осв^у необхiдно роз-глядати у якостi довгострокових швестицш, якi у подальшому принесуть прибуток у виглядi наукових знань, навиюв, досвiду народу, допо-можуть здшснити духовно-iнтелектуальний прорив. Приймаючи рiшення сьогодш, не слiд забувати, що !х результати будуть отриманi через багато роюв, оскiльки це необхщний дiапа-зон спадкоeмностi поколiнь.
Висновки. Сутшсть концепци людського капiталу полягае у значущостi накопичення людиною знань, досвщу, кватфшацп, збере-женнi здоров'я, у необхщносп здiйснення вщ-
повщних iнвестицiй, i у тому, що цим процесом необхщно керувати на ycix piBHHx: держава, галузь, тдприемство, им'я, особистiсть. Рiзни-ця у визначеннях ще! категори полягае у тому, яю якостi людини включають в актив людського кашталу, та що саме чекають вщ вкладень у людину: доходiв, сощального ефекту, зростан-ня нацiонального багатства. Пщхвд захвдних теоретикiв робить акцент на людському кашта-лi як джерелi доходiв. Тодi як шдхвд зазначених нами росiйських, укра!нських, бшоруських вчених розглядае людину як особистють з 11 психологiчними та духовно-моральними якос-тями, а капiтал розглядае як складну категорiю: не тшьки як грошi, але i як народний каштал, у складi якого е нематерiальнi активи i який приносить користь усьому суспшьству. Цей шдхвд ми вважаемо бшьш вiрним, повним, ефектив-ним для держави. Для ефективного управлшня людським капiталом необхiдно мати на yвазi його особливi характеристики, процеси та категорий на якi вш впливае, особливостi швесту-вання та вiддачi вiд нього. Ефективнiсть процесу вщтворення людського капiталy залежить вщ yзгодженостi мiж yсiма його етапами, за-безпечуючими системами, важелями, ланками.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Becker G. Human Capital: A Theoretical and Empirical Analysis. - N.Y., 1964.
2. Долан Э. Дж. Рынок: микроэкономическая модель / Э. Дж. Долан, Д. Е. Линдсей. - СПб., 1992.
3. Фишер С. Экономика / С. Фишер, Р. Дорнбуш, К. Шмалензи. - М. : Дело, 1993.
4. Демин П. Человеческий капитал как фактор европейской экономической интеграции республики // Белорусский журнал международного права и межународных отношений, 2003. - № 3.
5. Кротова Н. В. Методология управления человеческим капиталом в сфере культуры / Дисс. ... д.э.н. - М., 2000.
6. Быченко Ю. Г. Важнейший показатель человеческого капитала // Человеческие ресурсы, 2001. - № 3.
7. Кокарев И. А. Управление персоналом организации в свете теории человеческого капитала / Дисс. ... д.э.н. - М.: РГБ, 2003.
8. Никитина И. А. Методология и методы формирования трудового потенциала предприятия / Дисс. ... д.э.н. - СПб., 1999.
9. 1ваншов О. С. Людський каптал у розвитку економши та залiзничного транспорту Укра!ни / О. С. 1ваншов, В. В. Компашець, I. В. 1ванкова // В1сник економiки транспорту i промисловос-тг - Вип. 15-16. - Харшв: УкрДАЗТ, 2006. -С. 149-151.
Надшшла до редколегп 27.03.2008.
