CC BY
28
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
часних умовах е гiдною альтернативою iншим пiдходам до органiзацiï стратепч-ного анашзу, як найчастiше трапляються в eKOHOMÍ4Hrn лiтературi (розподiлена та централiзована системи).
Лггература
1. Лафта Дж.К. Теория организации : учебн. пособие / Дж. К. Лафта. - М. : Изд-во ТК "Велби", Проспект, 2003. - 416 с.
2. Современный супермаркет : учебник по современным формам торговли. - 3-е изд., [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Жигульского", 2003. - 336 с.
3. Шершньова З.С. Стратепчне управлшня : навч. поабн. / З.С. Шершньова, С.В. Обор-ська. - К. : Вид-во КНЕУ, 1999. - 384 с.
4. Редченко К.1. Стратепчний анашз у б1знес1 : навч. поабн. / К.1. Редченко. - 2-ге вид., [перероб. i доп.]. - Льв1в : Вид-во "Новий Свгг - 2000"; "Альтаïр - 2002", 2003. - 272 с.
Пидлыпная Р.П. Адаптация организации стратегического анализа к структуре управления торговым предприятием
Исследовано организацию стратегического анализа к структуре управления торговым предприятием, выяснены типы организационной структуры предприятия, определено составляющие части организационной структуры управления и предложена его модель.
Ключевые слова: стратегический анализ, организационная структура управления, стратегические хозяйственные подразделения.
Pidlupna R.P. Adaptation of strategic analysis organization to management structure of mercantile establishment
It is investigated the organization of strategic analysis to the governance structure of commercial enterprise, it is clarified types of enterprise organizational structure, and it is defined the components of organizational management structure and it is offered its model.
Keywords: Strategic analysis, organizational management structure, strategic business
units.
УДК[330.101:331.522.4/(477) Здобувач Г.В. Река -Львiвська КА
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ 1НТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАП1ТАЛУ
Розглянуто структуру штелектуального катталу i взаемозв'язок окремих його елеменпв. Проаналiзовано основн теоретико-методолопчш тдходи до визначення сутносп штелектуального катталу, що дало змогу запропонувати власне трактування категорп "штелектуальний каттал".
Ключов1 слова: штелектуальний каттал, елементи штелектуального катталу, людський каттал, структурний каттал.
Постановка проблеми. Стадий розвиток вггчизняно! економ1ки можли-вий лише за умови ефективного використання яюсно нового джерела економ1ч-ного зростання - науково-техшчного прогресу, пов'язаного 1з впровадженням у виробництво передово! техшки та новггтх технологш. За таких умов визначаль-ним чинником сощально-економ1чного розвитку стають освгга, науков1 знания, компетентшсть, професюнал1зм та шш1 уткальт творч1 задатки людини, тобто 11 штелектуальний каттал. Це актуал1зуе дослщження концептуальних теорети-ко-методолопчних шдход1в до визначення штелектуального катталу.
Вагомий внесок у дослщження проблем штелектуального катталу, а са-ме у розкриття його сутносп, структури, формування, розвитку та управлшня,
зроблено у працях зарубiжних учених - Л. Едвшсона, В. 1ноземцева, М. Мело-уна, I. Нонаки, П. Сашвана, Т. Стюарта, Г Текючi, Д. Tica, а також сучасних BiT-чизняних економicтiв - В. Базилевича, Г. Башнянина, О. Бутнiкa-Сiверcького, В. Гейця, О. Кендюхова, А. Чухна та ш. Однак сучасний економiчний розвиток потребуе пошуку нових m^^iB до визначення iнтелектуaльного кaпiтaлу i ок-реслення його структури.
Методика досл1джень. Метою цього доcлiдження е з'ясування cутноcтi iнтелектуaльного кaпiтaлу, виокремлення основних його елементiв i визначення мюця та ролi у розвитку вггчизняно!" економiки.
Результати доcлiдження. У дослщженш iнтелектуaльного кaпiтaлу видь ляють три теоретико-методологiчнi пiдходи, якi узагальнюють наявний теоре-тичний мaтерiaл з ще! проблематики, а саме: структурний, функцюнально-струк-турний та термiнологiчний [1, с. 28].
Сутшсть першого тдходу полягае у спробах дати визначення штелекту-ального кaпiтaлу через розкриття його структури. Однi з перших дослщниюв ш-телектуального кaпiтaлу Л. Едвшсон та М. Мелоун на пiдcтaвi доcлiджень, здiйcнених у шведськш cтрaховiй та фiнaнcовiй компанй "Скавддя", видiлили ос-новнi складники штелектуального кaпiтaлу: "людський кaпiтaл" (human capital) та "структурний каттал" (structural capital). Своею чергою, до складу структурного катталу належить "споживчий (кшентський) кaпiтaл" (customer capital). Ав-тори зазначають, що кожна з цих форм кашталу породжена людськими знання-ми i саме !хня сукупнють визначае приховaнi джерела цiнноcтей, як надають компанй нетрaдицiйно високу ринкову ощнку. Таким чином, в штерпретацй Л. Едвiнcонa i М. Мелоуна штелектуальний кaпiтaл - це сума людського та структурного кaпiтaлiв [2, с. 11].
Цей тдхщ у визначент iнтелектуaльного кaпiтaлу подiляе американсь-кий економicт Т. Стюарт. У сво!й прaцi "1нтелектуальний кaпiтaл. Нове багат-ство оргaнiзaцiй" вiн вважае, що основними складниками штелектуального кашталу, о^м людського катталу, структурного та споживчого, е оргашзацшний каттал (organizational capital), шновацшний кaпiтaл (innovation capital) та про-цесний каттал (process capital) [3, с. 256].
Людський каттал складаеться з набутих знань, навичок, мотивaцiй i енер-гй, якими нaдiленi iндивiди i як використовуються протягом певного перюду для виробництва товaрiв i послуг. При цьому важливого значення набувае освгга, яку розглядають як швестицй у людський кaпiтaл - поряд з такими детерм^ючими його чинниками, як охорона здоров'я, миращя, пошук шформацй та iн. Виокре-мити в цьому комплекс складниюв людського катталу тшьки оcвiту, визнача-ючи li кшьюсно, досить важко; вона е невiдчутним, немaтерiaльним чинником.
До структурного катталу вщносять бази даних, списки cпоживaчiв, персоналу компанй, а також торговi марки та оргатзацшш структури.
Споживчий (клiентcький) каттал - це наявш та майбутш cпоживaчi това-рiв або послуг компанй. Цей складник штелектуального кашталу вщображае також спроможнють фiрми задовольнити потреби та запити сво!х клiентiв. Споживчий кaпiтaл ще називають "кaпiтaлом вiдноcин" компaнii зi споживачами и продукцii. Л. Едвшсон запропонував включити у поняття споживчого катталу також i поcтaчaльникiв.
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
Органiзацiйний каттал - це 3i6paHa воедино компетентность та система, що дае змогу реашзувати здатнiсть компанй щодо швестицш (ix залучення та розмiщення), а також оргатзацшт можливостi у створент капiталу. Оргатза-цiйний капiтал складаеться з процесного та iнновацiйного.
1нновацшний капiтал - це здатнiсть до оновлення фiрми, яку захищено комерцшним правом, а також iншi нематерiальнi активи та цiнностi, наприклад, вщомосп технiчного, органiзацiйного, комерцiйного, виробничого та шшого характеру, якi можуть становити комерцшну таемницю.
Процесний каттал - це сукупна вартiсть процешв як тих, як створюють вартють, так i тих, як ii безпосередньо не створюють, а слугують допомiжним чинником.
Ми вважаемо, що структуру штелектуального катталу можна доповнити об'ектами штелектуально1 власностi, якi е складовими елементами iнновацiйного капiталу. Адже використання iнтелектуального капiталу фiрмою досить часто вщбуваеться через залучення у виробничi процеси об,ектiв промислово! власнос-тi та авторського, i сумiжного з ним, права залежно вщ видiв об,ектiв штелекту-ально! власносп.
Розглянувши структурний шдхщ у доошдженш iнтелектуального катта-лу, варто наголосити на тому, що штелектуальний каттал хоча i мае свою будо-ву, проте не складаеться з окремих чггко окреслених частин, а формуеться i фун-кцiонуе через !хню взаемодiю. Вдаак важливим у дослщжент е структурно-функцiональний шдхщ.
З погляду практичного використання, значушдсть структурного кашта-лу, порiвняно з людським, пояснюють тим, що, на думку Т. Стюарта, "структурний каттал оргатзовуе ("упаковуе") людський каттал так, щоби ним можна було користуватись знову i знову, подiбно до того, як штамп робить новi i новi вщбитки" [3, с. 76-77]. Вiн, на вщмшу вiд людського капiталу, значно лег-ше пiддаеться капiталiзацil. Можна купити патент, лщензда, найняти високок-ласного фахiвця, проте не можна заборонити сшвробггнику розробляти шнова-цй для шшо1 фiрми чи компанй, яка може бути конкурентом цш, або не дати можливостi використовувати набут знання, навички й умшня поза межами ор-гатзацшно1 структури, у межах яко! !х було отримано.
Важливе мiсце у концепцй Т. Стюарта займають "неявнi знання", тут можна побачити певн аналогй з дослiдженнями I. Нонаки та Г. Текючi [4]. Дос-лщники визначають, що однiею iз цшей компанй е управлiння структурним кат-талом, тобто надання неявному знанню (implicit knowledge) форми очевидних знань (explicit knowledge). Рiч у ^м, що люди знають бiльше, тж думають i гово-рять. За багато роюв вони опановували великим запасом даних, умiнь, навичок, причому значн iнтелектуальнi ресурси iснують на шдсвщомому рiвнi. Завдання компанй полягають у тому, щоб за допомогою структурного катталу виявити цi знання i надати !м форми, а тзтше - ефективно !х використати.
У цьому процес Т. Стюарт наголошуе передушм на верифшацй неявних знань, тобто перевiрки !х якост та результативностi. Вiдтак процес !х виявлен-ня i формалiзацil здебiльшого мае аналiтичний характер, а не штуггивний, як у японськiй моделi створення органiзацiйного знання. Дiяльнiсть фiрми повинна починатись не iз закупiвлi найновiшого програмного забезпечення, корпоратив-них систем, налагодження електронних мереж або перетдготовки персоналу
оргашзацй. Насамперед, на думку Стюарта, необхщно об'ективно оцiнити людський капiтал компанй, "швентаризувати" iнформацiйнi ресурси, явнi та не-явнi знання, якими володiе персонал фiрми. Зробити це дае змогу нескладна схема, вщповщно до яко! увесь персонал потрiбно подiлити на чотири групи за критерiем - "замшшсть" та "вiддача" (рис.) [3, с. 91].
Важко замшити Низька цшшсть вщдач! Iнформатизащя - Важко замшити Висока цшшсть вщдач! КатталЬаит
Легко замшити Низька цшшсть в1ддач! Автоматишшя ^ Легко замшити ^ Висока цшшсть вщдач1 Спец 'шлЫиця або зовтшне джерело залучена я |
-*>
В I д д а ч а
Рис. Модель динамжи людського катталу за Т. Стюартом
До першо! групи потрiбно вiднести малоквалiфiкованих робгтниюв, яких умовно можна розмiстити у лiвому нижньому кутi. До друго! групи, яку зобра-жено у лiвому верхньому кутi, можна зарахувати квалiфiкованих спiвробiтникiв, контролерiв якостi, аудиторiв, досв^ених секретарок та iн. 1м не легко знайти замiну, проте !хня робота не е визначальною у привабливост продукцй фiрми для споживачiв. До третьо! групи, яку автор розмютив у правому нижньому куп, належать працiвники зi специфiчними вмiннями та навичками, наприклад, ди-зайнери для ефектного упакування товару або фахiвцi з реклами, однак i !х можна замшити. I насамюнець, до четверто! групи (правий верхнш кут) входять справжш професiонали, роботу яких важко переоцшити. Це можуть бути на-уковщ, якi займаються спецiальними розробленнями для компанй, торговельнi представники, котрi прекрасно вивчили кон'юнктуру привабливого сегменту ринку тощо. Саме таких спецiалiстiв замшити у короткотермшовому перiодi до-сить важко, адже !х професiоналiзм та унiкальнi здiбностi забезпечують конкурента переваги фiрми.
Отже, що структурний капiтал забезпечуе умови, як стимулюють людський капiтал створювати, а згодом - капiталiзувати знання. Цим самим, структурний каттал та людський каттал не тiльки взаемопов'язаш, але й велика !хня час-тина, яка характеризуе адмiнiстративнi та комерцшш рiшення, входить у структурний каттал.
Компоненти нематерiальноl частини структурного катталу, як визнача-ють вiдносини фiрми та й кшенпв, належать до клiентського капiталу.
Доповнюючи один одного, складники штелектуального катталу компанй формують й цiну у процес комерцiалiзацil. Характерно для наукомютких фiрм е те, що комерцшш знання та навички у бiзнесi доповнюють технiчнi шновацй, як створюе людський каттал, взаемодшчи з шшими складниками штелектуально-го капiталу.
На сьогодш, за дослiдженнями таких вщомих економiстiв iз ще1 проблематики, як П. Салiвана та Д. Тюа, основним джерелом цiни наукомютких компа-
Haцioнaльний лicoтeхнiчний yнiвeрcитeт Укрaïни
нiй e iнтелектyaльний кaпiтaл [5, 6]. У минулому було три умови для досягнення yraixy в пiдпpиeмництвi. По-перше, чи ^^e пoтpебa в iннoвaцiï, по-друге, чи ця iннoвaцiя мae пpaвo oб,eктa iнтелектyaльнoï влaснoстi, пo-тpетe, чи ïï буде вико-рисгано нa ринку paнiше кoнкypентiв. Тепер мoжнa нaбaгaтo швидше i з бшьшим yспixoм кoмеpцiaлiзyвaти теxнoлoгiю, шж poзpaxoвyвaти нa yсi три умови. Тому фipмa кoнцентpye сво1' зусилля нa iнфpaстpyктypi, якa зaбезпечye першу умову -створення iннoвaцiï. Щта фipми фopмyeться з двox джерел! iннoвaцiй, якi e результатом взaeмoдiï людського кaпiтaлy тa структурного кaпiтaлy i якi стaють влaснiстю фipми пiсля нaбyття стaтyсy об^кпв iнтелектyaльнoï влaснoстi (мaтеpi-aльнi a^m^, a тaкoж кoмеpцiйниx немaтеpiaльниx aктивiв. Цi двa види aктивiв кoмеpцiaлiзyються нa ринку пiд чaс пpoдaжy пpoдyктiв тa послуг кoмпaнiï.
Термшолопчний пiдxiд у дoслiдженнi iнтелектyaльнoгo кaпiтaлy пред-стaвленo у пpaцi Е. Брукшга мIнтелектyaльний кaпiтaл. Основний arcira пщ-пpиeмствa третього тисячoлiттям, у якш дoслiдник визнaчae iнтелектyaльний га-пiтaл як Mтеpмiн для позшчення немaтеpiaльниx aктивiв, без якиx комташя не може сьoгoднi iснyвaтим [7, с. 30]. У цьому визшченш, зa винятком тpaктyвaння iнтелектyaльнoгo кaпiтaлy як немaтеpiaльнoгo aктивy, не poзкpивaeться його га-тегopiaльнa екoнoмiчнa сутшсть. Kpiм цього, згiднo з визтаченням, якщо комта-нiя нa сьогодш може iснyвaти без бyдь-якиx нaявниx у не1' oб,eктiв iнтелектyaль-но1' влaснoстi, то ïx до iнтелектyaльнoгo кaпiтaлy вiднoсити не вapтo. Швряд чи з тaким пiдxoдoм мoжнa погодитись.
Дещо спрощено з теopетикo-метoдoлoгiчниx пoзицiй пiдxoдять до розу-мшня iнтелектyaльнoгo кaпiтaлy дoслiдники Д. Клейн i Л. Пpyсaк, визнaчaючи iнтелектyaльний кaпiтaл як мiнтелектyaльний мaтеpiaл, фopмaлiзoвaний i зaфiк-сoвaний, який викopистoвyeться для виpoбництвa бiльш цiннoгo мaйнa" [З, с. 67]. Хoчa тут i poзкpивaeться екoнoмiчнa сутшсть iнтелектyaльнoгo кaпiтaлy як певного iнтелектyaльнoгo мaтеpiaлy, який викopистoвyeться для виpoбництвa цiннiшoгo мaйнa, проте окреслення його тшьки як "мaтеpiaлy фopмaлiзoвaнoгo i зaфiксoвaнoгo" не мoжыa ввaжaти тауково oбгpyнтoвaним. Якщо свiдoмo сфор-мoвaнa кopпopaтивнa кyльтypa не зaфiксoвaнa i нефopмaлiзoвaнa, aле ствopюe умови для pеaлiзaцiï твopчиx здабностей пеpсoнaлy з метою створення ново1' теx-нологи aбo iнтелектyaльнoгo продукту, то ми ввaжaeмo, що ïï вapтo вщносити до елементiв iнтелектyaльнoгo кaпiтaлy фipми. Пpaвoмipним щодо цього буде i те, коли говорити про компетентшсть пеpсoнaлy, тобто про пpoфесiйнi зшння й yмiння спiвpoбiтникiв, не зaфiксoвaнi дoкyментaльнo, тобто нефopмaлiзoвaнi. У цьому фopмyлювaннi пеpеплiтaються поняття "явнi знaння" тa "неявнi знaыня", якi вapтo poзглядaти у кoнтекстi тaкoгo ск^дни^ iнтелектyaльнoгo кaпiтaлy, як "людський кaпiтaл", про що було обумовлено вище.
У межax теpмiнoлoгiчнoгo пiдxoдy мoжнa зaзнaчити спроби вiтчизняниx нayкoвцiв дaти визнaчення цieï кaтегopiï. Зoкpемa, О. Бутшк-Оверський, обгрун-товуючи теоретичний aспект iнтелектyaльнoгo кaпiтaлy, зaзнaчae, що це один iз piзнoвидiв кaпiтaлy, який мae вiдпoвiднi oзнaки кaпiтaлy й oднoчaснo вiдтвopюe xapaктеpнi лише йому специф^ i oсoбливoстi. Дaлi дослщник в основу свого тpaктyвaння ^eï кaтегopiï стaвить iнтелектyaльний продукт; "iнтелектyaльний кaпiтaл - це створений aбo пpидбaний iнтелектyaльний продукт, який мae вapтiс-ну oцiнкy, oб,eктивoвaний тa iдентифiкoвaний (вiдoкpемлений вiд пiдпpиeмствa), yтpимyeться пiдпpиeмствoм (сyб,eктoм гoспoдapювaння) з метою ймoвipнoстi от-pимaння прибутку (дoдaткoвoï вapтoстi)" [8, с. 26].
226
Збiрник нayкoвo-тeхнiчних npaub
На наш погляд, бшьш вдалим е визначення штелектуального катталу, яке запропонував шший впчизняний дослiдник О. Кендюхов. Розглядаючи гно-сеологiю iнтелектуального капiталу та спираючись на функцiональний пiдхiд, науковець подае таке визначення ще1 категорй: "iнтелектуальний капiтал - це здатнiсть створювати нову вартiсть iнтелектуальним ресурсам тдприемства, представлених людським i машинним iнтелектами, а також iнтелектуальними продуктами, створеними ним самостшно або залученими зi сторони як засоби створення ново1 вартостi" [1, с. 31].
Висновок. Отже, розглянувши та проаналiзувавши рiзнi теоретико-мето-дологiчнi пiдходи у дослщженш iнтелектуального капiталу, ми пропонуемо таке визначення ще1 категорй у контекст проблематики економiчноl теорй: штелектуальний каттал - це сукупшсть штелектуальних ресурсiв людей, пiдприемств та оргашзацш (знання, умiння i творчi обдарування iндивiдiв, 1хшй осв^ньо-ква-лiфiкацiйний рiвень, об'екти штелектуально1 власностi, машинш iнтелектуальнi засоби, органiзацiйнi структури), як е результатом попередньо1 творчо1 дiяль-ностi людини i яких використовують суб'екти пiдприемництва для виконання поставлених цшей.
Л1тература
1. Кендюхов О. Гносеология штелектуального катталу / О. Кендюхов // Економша Укра-ши. - 2003. - № 4. - С. 16-26.
2. Edvinsson L. Intellectual Capital. Realizing Your Company's True Value by Finding Its Hidden Brainpower / L. Edvinsson, M.S. Malone. - New-York : Harper Business, 1997. - 225 р.
3. Stewart T.A. Intellectual Capital. The New Wealth of Organizations / T.A. Stewart. - New-York - London, 1999. - 280 p.
4. Nonaka I. The Knowledge-Creating Company. How Japanese Companies Create the Dynamics of Innovation / I. Nonaka, H. Takeuchi. - New-York : Oxford university press, 1995. - 284 р.
5. Sullivan P.H. Profiting from Intellectual Capital. Extracting Value from Innovation / P.H. Sullivan. - New-York : John Wiley & Sons, 1998. - 336 р.
6. Teece D.J. Managing Intellectual Capital: Organizational, Strategic, and Policy Dimensions / D.J. Teece. - New-York : Oxford University Press, 2000. - 312 р.
7. Brooking A. Intellectual Capital. Core Asset for the Third Millennium Enterprise / A. Brooking. - London : Internantional Thomson Business Press, 1996. - 224 р.
8. Бутшк-Оверський О. 1нтелектуальний каттал: теоретичний аспект / О. Бутшк-Сь верський // 1нтелектуальний каттал. - 2002. - № 1. - С. 16-27.
Рэка Г.В. Теоретические основы исследования интеллектуального капитала
Рассмотрена структура интеллектуального капитала и взаимосвязь отдельных его элементов. Проанализированы основные теоретико-методологические подходы к определению сущности интеллектуального капитала, что дало возможность предложить собственную трактовку категории "интеллектуальный капитал".
Ключевые слова: интеллектуальный капитал, элементы интеллектуального капитала, человеческий капитал, структурный капитал.
Reka G. V. Theoretical bases of research of intellectual capital
The structure of intellectual capital and relationship of his main elements is considered in the article. We analyze the basic theoretical and methodological approaches to determine the nature of intellectual capital, which has made it possible to offer its own interpretation of the category "intellectual capital".
Keywords: intellectual capital, elements of intellectual capital, human capital, structural capital. _
