CC BY
62
процессе формирования компетенции при реализации образовательного проекта, а степень значимости дисциплин показывает эффективность использования каждого предмета в процессе формирования компетенции.
Ключевые слова: образовательный проект, информационная система, информационная безопасность, энтропия, информационный анализ.
Stashevsky Z.P., Grytsyuk Yu.I. Quality Product Management of Educational Projects using Shannon's Entropy
Some features of the definition of system characteristics competencies in impletion of the educational project of training in information security (IS) are studied. The formation process of constructing a model of competence as the educational system, which used Shannon's entropy for quantitative characteristics degree of integrity and competence level of significance disciplines in the process of competence, is performed. The integrity of the list of important subjects is found to show how these disciplines are involved in the competence formation in implementing educational project, and the degree of importance of discipline in candidates shows efficiency of each discipline in the process of competence.
Key words: educational project, information system, information security, entropy, information analysis.
УДК336.22:338.246.025.2 Астр. А.1. Тесля1 -Львiвський НУШ. 1вана Франка СУТЬ ТА ОСНОВН1 КОМПОНЕНТИ ШТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАП1ТАЛУ
Дослщжено суть та основш компоненти штелектуального кашталу. Зазначено, що, незважаючи на значну юльюсть праць, як стосуються проблематики штелектуального кашталу, сьогодш вщсутне едине трактування цього поняття. 1нтелектуальний капiтал е складною економiчною категорiею, яка мае сво! специфiчнi властивостi, складну структуру та вщграе важливу роль у примноженш прибуткiв фiрми, в економiчному зростан-нi та пiдвищеннi добробуту населения.
Систематизувавши та узагальнивши iснуючi шдходи, зазначено, що доцiльним е поди штелектуального кашталу на три основш складов^ людський капiтал, оргашза-цшний, клiентський. Вiдзначено, що людський, оргашзацшний та клiентський капiтал тiсно взаемопов'язаш один з одним, тому недоцшьним е iнвестуваиня тiльки в одну якусь складову частину iнтелектуального кашталу, оскшьки це системне, збiрне поняття. I тшьки розвиток усiх зазначених складових елементiв забезпечить примноження штелектуального кашталу оргашзацп та кра!ни загалом.
Ключовi слова: iителектуальний каштал, людський капiтал, органiзацiйний каш-тал, клiентський капiтал, iнтелектуальна власнiсть, штелектуальний потенцiал.
Постановка проблеми. Конкурентоспроможнiсть економжи кра'ни на-самперед визначаеться ефектившстю використання нематерiальних ресурсiв, якi пов'язаш з працею людини. Також актуальними е питания оптимального використання людських ресурсов, адже можливостi розвитку людини е надзвичайно вагомими. На сучасному етат тдвишуеться значення освии, науки, поси-люеться роль желектуально! дiяльностi в усiх сферах виробництва. У складi на-цiонального багатства домшування iнтелектуального капiталу, а особливо людського капiталу, стае очевидним.
Аналiз останнiх публiкацiй i дослщжень. Питання, що стосуються сутi та основних компонентов iнтелектуального капiталу, розглянуто у працях таких вчених, як: Г.С. Беккер [1], ТВ. Баулша [2], Т.М. Банасько [3], О. Бутшк-О-
1 Наук. кергвник: проф. Б.В. Кульчицький, д-р екон. наук.
верський [4], М.А. Бендиков [5], 6. Брукинг [6], В. Геець [7], Б.М. Генкин [8], Дж.К. Гелбрейт [9], Н.В. Казакова [10], А Н. Козырев [11], Б.Б. Леонтьев [12], Б.А. Малицький [14], О.В. Полуяктова [16], В. Прошак [17] та ш
Метою роботи е дослщження суп та основних компоненпв шгелекту-ального капiталу.
Виклад основного матерiалу. Термш "iнтелектуальний капiтал" як еко-номiчну категорiю почали дослiджувати наприкiнцi ХХ ст. Однак у сучаснш економiчнiй лiтературi немае однозначного трактування цього поняття. Вперше термiн "iнтелектуальний каттал" запропонував Дж.К. Гелбрейт у 1969 р. як поняття, яке включало шгелект людини [9]. Також вагомий внесок у першопочат-кову теорда iнтелектуального капiталу зробив Г. Беккер [1]. У сво'й пращ "Людський капiтал" дослiдник розмежовуе загальш та спецiальнi iнвестицií у людський капiтал, розглянувши питания альтернативностi ^естицш з ураху-ванням очiкуваних вигод.
Одним iз перших термiн "штелектуальний капiтал" вжив Т. Стюарт у свош робоп " Iителектуальний каштал", де вiн визначив його як суму знань всх робиниюв компанií, яка забезпечуе 11 конкурентоспроможнкть [24]. Таким чином, на перший погляд, змкт понять "знання" та "iнтелектуальний капiтал" зда-ються однаковими. Однак Т. Стюарт й iншi дослiдники з цiеí проблеми правильно зазначають, що тшьки знань працiвникiв недостатньо для тдвищення при-бутковостi. Окрiм знань, потрiбнi вiдповiдна органiзацiя працi, iнфраструктурна шдтримка (системи передачi й зберiгания шформацп), наявнiсть попиту на знання, що е в компани [24].
На сучасному етапi поняття штелектуального капiталу також трактуеться по^зному. Протягом останнiх роюв науковцi розглядали iнтелектуальний каш-тал iз рiзних позицiй. Так, ТВ. Баулiна [2] розглядала управлiния шгелектуаль-ним кашталом на макроекономiчному рiвнi, особливостi державного управлiння iителектуальним капiталом для активiзацií процесiв модершзацп нацiонального господарства. Водночас, С.Ф. Легенчук та Т.М. Банасько визначали взаемо-зв'язок понять штелектуальний каттал, нематерiальнi активи та гудвш, при цьому акцентуючи увагу на виникнення синергетичних ефектiв пiд час швесту-вання в iнтелектуальний каштал [13, 3].
Наприклад О.В. Полуяктова [16] дослщжувала категорiальнi аспекти штелектуального кашталу в системi кашталу загалом . Водночас, О.В. Шкурупш дос-лiджував iнтелектуальний капiтал у сусшльному вiдтвореннi як факторний ресурс [22], а Г.Л. Ступшкер - як "величину капiталiзованого наднормативного прибутку, який одержуе пiдприемство в процес виробничо-господарсько! дяль-ностi за рахунок наявносп в нього конкурентних переваг, обумовлених людсь-кою, технолопчною та ринковою складовими даного кашталу" [19]. Едвшссон Л. та Мелоун М. вперше виокремили у структурi iнтелектуального капiталу "людський каттал" та "структурний капiтал", який мктить "споживчий (клiеитський) капiтал". Кожен iз запропонованих капiталiв i 1х взаемодiя е результатом ефек-тивного використання знань людини, ц iнтелекту, творчих здiбностей.
Окремi автори [5, 11, 12] дотримуються визначення iнтелектуального кашталу, яке дав Л. Едвшссон, вщповвдно до якого штелектуальний каштал скла-даеться з трьох складових: людського капiталу, органiзацiйного (структурного)
кашталу та клкнтського кашталу, кожний з яких може бути як позиковим, так власним. Людський капiтал, на думку цих вчених, - це знання, вмiння, навички i досвiд конкретних фiзичних осiб як едина економiчна цiннiсть певного об'екта бiзнесу. Цей каштал е невдаужуваним вiд його власнитв.
Британський дослiдник Е. Брутнг видшяе в iнтелектуальному капiталi чотири складовi частини: ринковi активи, людсью активи, iнтелектуальну влас-нiсть як актив, шфраструктурш активи [6]. На думку I.A. 1ванюка, штелектуаль-ний каштал е сукупнктю таких складових, як: iнтелектуальний потенцiал (людський каштал); штелектуальна власнiсть або iнтелектуальна активнкть (структурний капiтал); ринковi та шфраструктурш активи (клкнтський капiтал). Автор визначае, що "сутнкть iнтелектуального капiталу як економiчноï категорп можна визначити як систему економiчних вiдносин, що виникають на рiвнi шди-вiдуального вщтворення капiталу мiж суб'ектами господарювання з приводу ви-робництва, обмiну, розподшу i споживання iнтелектуального продукту" [20]. Наприклад Н.В. Казакова розглядае штелектуальний каштал у чотирьох аспектах: як щннкть, як систему, як процес i як результат [10].
У пращ Е. Брукшга "1нтелектуальний каттал" також простежено термшо-лопчний пiдхiд до визначення iнтелектуального кашталу. Автор зауважуе, що ш-телектуальний каттал - це термiн для позначення нематерiальних активш, однак цим не вичерпуеться його економiчна сутнкть. Але викликае дискусда тверджен-ня про те, що якщо на певний момент часу компанiя може кнувати без окремих об'ектш штелектуально!' власностi (баз даних, промислових зразюв, товарних зна-юв), тод ïх не потрiбно вважати складовими штелектуального кашталу. Однак якщо вони е власнктю фiрми, тод вони е складовою ïï iнтелектуального кашталу.
У цьому контекстi варто розглянути визначення iнтелектуального кашта-лу, запропоноване Д. Клейном i Л. Прусаком. Зазначеш автори трактують ште-лектуальний капiтал як "iнтелектуальний матерiал, формалiзований i зафшсова-ний, який використовують для виробництва бiльш цiнного майна" [24]. Такий шдхвд забезпечив розкриття економiчноï сутностi капiталу, тобто використання нематерiальних активiв для виробництва шшого цiнного майна. Проте варто не погодитись, що створити таку щннкть можна тшьки завдяки формалiзованому i зафжсованому iнтелектуальному матерiалу. Адже окремi складовi людського ка-пiталу (здiбностi, талант, досвiд, компетентнiсть персоналу) неможливо зафшсу-вати документально. Вони забезпечують створення iнтелектуальних продуктiв, якi належать до штелектуального кашталу фiрми.
На увагу заслуговуе визначення О. Бутшка-Оверського, який зазначае, що "iнтелектуальний каштал - це створений або придбаний штелектуальний продукт, який мае варткну ощнку, об'ективований та iдентифiкований (ввдок-ремлений вiд пiдприемства), утримуеться шдприемством (суб'ектом господарювання) з метою ймовiрностi одержання прибутку (додатково1 вартосп)" [4]. Автор трактуе штелектуальний каштал як рiзновид капiталу, який мае вщповвдш ознаки капiталу, але водночас, володае тiльки йому притаманними специфiчними особливостями.
Вичизняний економiст О. Кендюхов дае визначення iнтелектуального кашталу в межах функцiонального шдходу. Автор розглядае сутнкть ще1 еконо-мДчно! категорп, беручи до уваги рДзш аспекти, використовуючи класифiкацiйнi
ознaки iнтелектyaльного кaпiтaлy (3a роллю y виробничо-господaрськомy проце-ci, 3a типaми, нaлежнiстю i використaнням y виробничо-комерцiйнiй дiяльностi). Отже, iнтелектyaльний кaпiтaл можнa розглядaти як cyкyпнicть iнтелектyaльниx реcyрciв, яш cтворенi внacлiдок творчо!' дiяльноcтi людини i використовуються cyб'eктaми пiдприeмництвa для досягнення поcтaвленоï мети.
Iнтелектyaльнi реcyрcи оxоплюють знaння, yмiння, нaвички, професшний доcвiд, оcвiтнiй ршень прaцiвникiв, об'екти iнтелектyaльноï влacноcтi, взaeмовiд-носини, оргaнiзaцiйнi структури тощо. Тaкож iнтелектyaльний потенцiaл можнa визнaчити як cyкyпнicть зшнь, yмiнь i творчиx обдaрyвaнь шдиввдв, ïxнiй ос-вiтньо-квaлiфiкaцiйний рiвень, ят дaють змогу зacвоювaти нaбyтi й творити новi знaння, тобто це здебшьшого можливоcтi, якими володie оcобa [17]. У досль дженнi iнтелектyaльного потенцiaлy використовують xaрaктериcтики (знaння, освта, нayкa тa нayковi доcлiдження, людський кaпiтaл, iнтелектyaльнa влac-нicть тa ш.), якi cтaли основою формyвaння теорiï iнтелектyaльного кaпiтaлy.
Haприклaд В. Геець ввaжae, що iнтелектyaльний потенцiaл e вaгомим чинником формyвaння i розвитку економжи знaнь, a iнтелектyaльний потенцiaл cycпiльcтвa - це сукупнкть повcякденниx (бyденниx) i cпецiaлiзовaниx (шуко-виx) знaнь, яш нaгромaдженi в сввдомосп людей тa мaтерiaлiзовaнi в текнолопч-ниx cпоcобax виробництвa [7].
Мaлицький Б. тaкож розглядae iнтелектyaльний потенцiaл у контекcтi ре-aлiзaцiï нayкового потенцiaлy cycпiльcтвa [14]. Шсшперед вiн aкцентye yвaгy m можливоcтяx тa особливостяк нayки, ефективносп викориcтaння нayковоï ш-формaцiï для виртення зaвдaнь cоцiaльно-економiчного розвитку cycпiльcтвa. Водночac, О. Стефaнишин доcлiджye людський iнтелектyaльний потенцiaл у cтрyктyрi людського кaпiтaлy cycпiльcтвa. Ha думку aвторa, "людський штелек-тyaльний потенцiaл cycпiльcтвa e cyкyпнicтю творчиx здабностей, зшнь тa yмiнь iцдивiдiв, якi дaють змогу викориcтовyвaти теxнологiчний кaпiтaл, зacтоcовyвa-ти нaбyтi i cтворювaти новi знaнця тa iнформaцiйнi блaгa m оcновi cпiвпрaцi, довiри для ефективного cоцiaльно-економiчного розвитку крaïни" [18].
Дощльно зaзнaчити i те, що aнaлiз економiчноï лiтерaтyри cвiдчить про те, що деят економicти дещо ототожнюють поняття "iнтелектyaльний потенщ-aл" iз поняттям "людський кaпiтaл". Зокремa В. Орищенко визнaчae штелекту-aльний потенцiaл як "дyxовно-оcвiтянcький cтaн нaцiï, що зaбезпечye здaтнicть нaродy до викошння aктyaльниx cycпiльно-економiчниx зaвдaнь, створення не-обxiдниx умов вcебiчного розвитку молодого поколшня нa бaзi нaйвищиx дyxов-ниx цiнноcтей нaцiï" [15].
Вщповщно до нaведениx вище визнaчень можш cтверджyвaти, що окре-мi озшки iнтелектyaльного потенцiaлy використовують для дослщження ште-лектyaльного кaпiтaлy, однaк вони не беруть до yвaги формaлiзовaнi форми цього кaпiтaлy (iнформaцiйно-комyнiкaцiйнi теxцологiï, об'eкти iнтелектyaльноï влacноcтi), якi у процес викориcтaння зaбезпечyють розвиток людського кaпiтa-лу i створення влacниx знaнь фiрми. Водночac, iнтелектyaльний потенцiaл e знaчно ширшим поняттям, aнiж iнтелектyaльний кaпiтaл, оcкiльки тiльки реaлi-зовaний iнтелектyaльний потенцiaл перетворюeтьcя m iнтелектyaльний кaпiтaл. Тому визнaченця njeï кaтегорiï, нaведене у прaцi "y^arna: iнтелект нaцiï нa межi столиь", e суперечливим: "iнтелектyaльний кaпiтaл - це iнтелектyaльний потен-цiaл, який a^mro викориcтовyeтьcя у процеcax економiчного розвитку" [21].
Якщо iнтелектуальнi ресурси у виглядi знань, штучного желекту тощо викорис-товуеться у процесах економiчного розвитку, тодi не доцшьно 1х називати ште-лектуальним потенцiалом.
Нагромадження iителектуального потенциалу не вiдiграе належно! ролi у сусшльств^ якщо немае його реалiзацií. Тому важливо забезпечити умови i меха-нiзми перетворення його в желектуальний капiтал, тобто активно використовува-ти сформований науково-техиiчний потенцiал в економщ кра'ни. Для бiльш пов-ного i Грунтовного дослiдження сутносп iителектуального капiталу варто проана-лiзувати основнi його види. Заслуговуе на увагу класифжащя iнтелектуального капиталу, яку запропонував О. Бутнiк-Сiверський [4], за такими ознаками: форма власностц корпоративна трансакця; резидентшсть; форма залучення; за термiном наявностi в розпорядженш суб'екта господарювання; формування желектуально-го кашталу; можливiсть визначення розмiру вартосп iителектуального капiталу.
Отже, незважаючи на значну кiлькiсть праць, яш стосуються проблематики штелектуального капiталу, сьогодш вiдсутне едине трактування цього понят-тя. Це пояснюеться не тшьки складнiстю кiлькiсного вираження всiх видiв вкла-день в iнтелектуальний каштал та одержаних вiд цього результатов, але i швид-кою змшою протягом останнiх рок1в економiчних ввдносин. Однак бiльшiсть за-рубiжних та вичизняних вчених розглядають iителектуальний каштал як понят-тя значно ширше та виокремлюють його пiдсистеми, а саме:
• людський капiтал (як сукупшсть знань, умiнь та навичок бшьшою мiрою об'екта управлшня);
• оргатзацшний (як органiзацiйнi можливостi найчастше суб'екта управлшня);
• соцiальний (як набiр неформальних цiнностей та норм, тобто створення певного середовища управлшня iнтелектуальним капiталом).
Внаслiдок взаемодл зазначених пiдсистем досягаеться одержання додано! вартосп залежно вiд р1вня розгляду [23]. Доцшьно вiдзначити, що в економiчнiй лiтературi використовують рiзнi класифжацц об'ектав права желектуально!' влас-ностi. Загалом можна виокремити такi складовi штелектуально!' власностi, як:
• об'екти промислово! власностi: патент на винахщ; свщоцтво на корисну модель; патент на промисловий зразок; свщоцтво на право штелектуально! власноси на торговельну марку (знак для товарiв i послуг); свщоцтво на право штелектуально! власносп на комерцшне найменування (свщоцтво про реестрацто юридично! особи); свщоцтво на право штелектуально! власноси на географiчне зазначення; право на недопущения недобросовюно! конкуренц!!;
• об'екти авторського права: права на комп'ютерт програми; права на бази даних; право штелектуально! власноси на компонування штегрально! мiкросхеми; права на науковi статтi;
• комерцiйна таемниця: права на комерцшт таемницi; права на виробничi таемни-цi; права на оргашзацшт таемницi; права на техтчт таемницi.
Водночас, iнтелектуальний капiтал (шдив^альний i сукупний) на стадп формування залежить вiд таких чинниюв, як:
• природних: творчi здiбностi шдиведв, здоров'я населення, демографiчна ситуация у кра!нi, стан навколишнього середовища;
• економiчних: державна демографiчна полiтика, державна полiтика зайнятостi, стан трудових ресурав, фiнансування сфери науки i освiти, величина нацюналь-ного доходу на одну особу, мехатзм цшоутворення на ринку iнтелектуальних продуктiв, шновацшна полiтика держави та iн.;
• шституцшних: законодавче регулювання iнтелектуальноí д1яльноси, мехатзм захисту об'eктiв штелектуально'1 власностi.
Позитивний вплив окреслених чинникiв формуе штелектуальний каштал, що охоплюе людський каштал i структурний капiтал. А широке застосування цих компонент iнтелектуального кашталу пiд час виробництва i реалiзацil про-дукцií та послуг забезпечуе отримання доходу. Водночас, використання частини доходу на розвиток людського кашталу (шдвищення квалiфiкацil, матерiальне заохочення персоналу) та структурного кашталу (придбання патентов чи ство-рення нових об'екпв iнтелектуальноí власностi) забезпечуе нагромадження же-лектуального капiталу.
1нтелектуальний капiтал реалiзуеться через iнтелектуальну працю, яка забезпечуе створення економiчноí шформацн, нових технологш, зростання загаль-ноосвiтнього i професiйно-квалiфiкацiйного р1вня пращвнитв, а також вищi макроекономiчнi показники розвитку сусшльства. Деякi економiсти виокремлю-ють таю елементи пращ, якi впливають на функщонування пiдприемства й еко-номжи краши [8]:
• регламентована праця (а-праця), яка не мютить елементiв творчоси; впливае на збшьшення результатiв господарсько'1 д1яльноси тiльки у тому випадку, коли збiльшуеться юльюсть працiвникiв i час пращ;
• творча, шновацшна праця (Р-праця), яка спрямована на створення чогось нового в мистещш, наущ, технiцi та шших сферах; вищих економiчних показниюв до-сягають завдяки використанню нових техтчних, органiзацiйних i тдприемниць-ких щей;
• духовна праця (у-праця), що визначае моральш основи людського юнування i опосередковано впливае, наприклад, на продуктивтсть працi.
Отже, штелектуальна праця, супроводжуючись пiзнанням чогось нового, сприяе самовдосконаленню пращвника, пiдвищенню якосп його штелектуально-го капiталу через творения нових знань.
1нтелектуальна праця - це будь-яка розумова праця, яка мктить елементи творчосп. I завдяки 1х використанню отримано оригшальш продукти працi, якi згодом можуть ставати об'ектами телектуально!' власностi. Водночас, виявити таку складову працi досить складно, оскшьки важко об'ективно вимiряти як ште-лект людини, так i ступiнь його впливу на результати штелектуально1 дiяльностi. Доцшьно зазначити, що подальша iителектуалiзацiя працi можлива за умов зростання ролi iнститутiв науки, освiти, культури; збереження iнтелектуального по-тенцiалу сусшльства; формування "середнього класу"; матерiального заохочення пращвнитв тощо.
Висновки. Отже, iнтелектуальний каштал е складною економiчною кате-горiею, яка мае сво1 специфiчнi властивосп, складну структуру та вiдiграе важ-ливу роль у примноженi прибуттв фiрми, в економiчному зростаннi та шдви-щеннi добробуту населення. Дослщження iнтелектуального капiталу найбiльш активiзувалося наприкшщ ХХ ст., однак завжди викликали пiдвищений iнтерес дослiдникiв такi питання, як: роль освiти, науки, об'екпв iнтелектуальноí влас-ностi, iнформацiйно-комунiкацiйних технологш, творчо1 працi в сощально-еко-номiчному розвитку краши.
1нтелектуальний капiтал е досить складною категорiею i не кнуе едино1 точки зору щодо трактування цiеí категорií та видшення 11 складових елемеитiв.
Систематизувавши та узагальнивши iснуючi пiдходи, дощльним е подiл штелек-туального кашталу на три основнi складовi:
1. Людський капiтал. Людський каштал - це сформований або розвинений внаслщок iнвестицiй i накопичений людьми певний потенщал фiзичних i духовних здiбностей iндивiда та iнших продуктивних якостей, якi цтеспря-мовано використовуються у вiдповiднiй сферi економiчноi' дiяльностi, що сприяе пiдвищенню продуктивностi пращ й завдяки цьому впливае на зрос-тання доходiв його власника.
Це визначення акцентуе увагу на таких принципових моментах:
• По-перше, людський капiтал - це не просто сукуптсть зазначених характеристик, а саме сформований або розвинений внаслщок швестицш i нагромаджений певний запас здоров'я, знань, навичок, здiбностей.
• По-друге, це такий !х рiвень, який доцiльно використовуеться для одержання економiчного ефекту i сприяе зростанню продуктивностi пращ.
• По-трете, використання людського кашталу закономiрно приводить до зростан-ня доходiв його власникiв.
• По-четверте, таке зростання доходiв стимулюе перманенттсть iнвестицiй в лю-дину, що приводить до подальшого зростання ц заробiткiв. У теоретичному ас-пектi потрiбно розглядати категорiю людський каштал за трьома рiнями:
■ на особиспсному рiвнi людським капiталом е знання та навички, якi людина здобула шляхом освiти, професшно! подготовки, практичного досвiду i завдяки яким вона здатна надавати дiннi виробничi послуги iншим;
■ на мжроекож^чному рiвнi людський капiтал - це сукупна квалiфiкацiя та профе-сшш здiбностi всiх пращвииюв пщприемства, а також здобутки пiдприемства щодо ефективно! оргашзаци працi та розвитку персоналу;
■ на макроекономiчному ровш людський каштал включае в себе нагромаджеиш вкла-дення в так галузi дiяльностi, як освiта, професiйна подготовка i перепiдготовка то-що, е iстотною частиною нацiонального багатства краши, i називаеться нацюналь-ним людським кашталом.
• Людський капiтал визначаеться такими головними аспектами, як: освгга, вмшня, квалiфiкацiя, навички, здiбностi, набутий досвщ, моральнi цiнностi, культура пращ тощо.
2. Органiзацiйний. Органiзацiйний каштал - це вид кашталу, який складаеться з елеменпв, як1 вщповщають на питання: що та як мають робити працiвники для шдвищення прибутку оргашзаци. Органiзацiйний капiтал - це здатшсть фiрми керувати оргашзацшною структурою з метою адаптування до кон'юн-ктури ринку, що постшно змiнюеться. Органiзацiйний капiтал, як складова частина iнтелектуального капiталу, мае вщношення до оргашзаци загалом. Цей вид капггалу вщповвдае за те, як людський капггал, перетворюючи ш-формацш, використовуеться в органiзацiйних системах.
До оргашзацшного капiталу можна вiднести таю основш структурнi еле-менти: продукти творчо! працi, тобто об'екти штелектуально!' власностi; шфор-мацiйнi технологи та ресурси фiрми; електроннi мережi; оргашзацшна структура та система управлiния бiзнесом. До складу об'ектiв желектуально! власносп входять: об'екти промислово! власностi (патенти на винахщництво, промисловi зразки, товарш знаки, кориснi моделi), об'екти авторського права (науковi та ль тературш твори, комп'ютернi програми та бази даних) та ноу-хау.
До шформацшних ресурсiв фiрми вiдносяться документи та масиви документов в шформацшних системах.
3. KiifflTCbmä Клieнтський капiтал - це система довгострокових, надшних, взаeмовигiдних вщносин фiрми з клieнтами та контрагентами, яы побудова-ш на довiрi (довiра e ключовим фактором усшшно! угоди в економiцi, осно-ванш на знаннях). Клieнтський капiтал збшьшуеться завдяки приросту ыль-костi постшних клieнтiв, змiцненню торговой марки, бренду оргашзаци. Цей вид капiталу включаe такi складовi елементи: комерцiйнi ще1 та дiловi зв'яз-ки, комерцшну мережу розповсюдження продукци, участь у комерцшних партнерствах, засоби шдишдуашзацй' оргашзаци' (те, що видiляe й' серед ш-ших) та д1лову репутацш.
Отже, людський, органiзацiйний та ктентський капiтал TicHO взаемо-пов'язанi один з одним, тому недощльним е швестування тiльки в одну якусь складову частину iнтелектуального капiталу, оскшьки це системне, збiрне понят-тя. I тальки розвиток уciх зазначених складових елементш забезпечить примно-ження iнтелектуального капiталу органiзацií та краши загалом.
Лiтература
1. Беккер Г.С. Человеческое поведение: экономический поход. Избранные труды по экономической теории : пер. англ. / сост., науч. ред., послесл. Р.И. Капелюшников; предисл. М.И. Левин. - М. : Изд-во ГУ ВШЭ, 2003. - 672 с. - (рос. мовою).
2. Баулша Т.В. Державна политика формування штелектуального кашталу в контекст мо-дершзаци национального господарства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: спец. 08.00.03 - Економжа та управлшня нацiональним господарством / Т.В. Баулша; Рада по вивч. продукт. сил Украши НАН Украши. - К., 2011. - 20 с.
3. Банасько Т.М. Бухгалтерський облiк i контроль нематерiальних актив]в: оцiнка та порядок вщображення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.09 - Бухгалтерський облж, аналiз та аудит (за видами еконошчно! дiяльностi) / Т.М. Банасько; Житомир. держ. технол. ун-т. - Житомир, 2010. - 18 с.
4. Бутнж-Оверський О. 1нтелектуальний каштал: теоретичний аспект / О. Бутнж-Оверсь-кий // 1нтелектуальний кап1тал. - 2002. - № 1. - С. 16-27.
5. Бендиков М.А. Интеллектуальный капитал развивающейся фирмы: проблемы идентификации и измерения / М.А. Бендиков, Е.В. Джамай // Менеджмент в России и за рубежом. - 2001. -№ 4. - С. 3-24.
6. Брукинг Э. Интеллектуальный капитал : пер. с англ. / Э. Брукинг. - СПб. : Изд-во "Питер", 2001. - 288 с.
7. Геець В. Характер перехщних процес]в до економжи знань / В. Геець // Економжа Украши : полггико-екожмчний журнал. - 2004. - № 4. - С. 4-14.
8. Генкин Б.М. Введение в метаэкономику и основания экономических наук : курс лекций / Б.М. Генкин. - М. : Изд. группа НОРМА-ИНФРА-М, 2002. - 238 с.
9. Гелбрейт Дж. Новое индустриальное общество : пер. с англ. Л.Я. Розовского, Ю.Б. Кочев-рина, Б.П. Лихачева, С. А. Батасова / Дж. Гелбрейт. - М. : Изд-во "Прогресс", 1969. - 480 с.
10. Казакова Н.В. Некоторые подходы к управлению знаниями и интеллектуальным капиталом в современной экономике / Н.В. Казакова // Инновации. - 2003. - № 1. - С. 54-60.
11. Козырев А.Н. Интеллектуальный капитал предприятий и политика государства в области интеллектуальной собственности / А.Н. Козырев. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.cemi. rssi.ru/aist/publ/docl/docl. htm.
12. Леонтьев Б.Б. Цена интеллекта. Интеллектуальный капитал в российском бизнесе : монография / Б.Б. Леонтьев. - М. : Изд-во "Акционер", 2002. - 194 с.
13. Легенчук С.Ф. Бухгалтерське вщображення штелектуального капггалу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.04 - "Бухгалтерський облш, аналiз i аудит" / С.Ф. Легенчук; Нац. аграр. ун-т. - К., 2006. - 21 с.
14. Малицький Б.А. Сощально-екожмчний змiст наукового потенщалу / Б.А. Малицький // Наука та наукознавство. - 1998. - № 4. - С. 25-30.
15. Национальна елпа та штелектуальний потенщал Украши : матер. Мiжнар. наук. конф. -Льв1в, 1996. - 314 с.
16. Полуяктова О.В. 1нтелектуальний капiтал в економшд Украши : автореф. дис. на здобут-тя наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.01 - Екожмчна теорiя та iсторiя екожмчно! думки / О.В. Полуяктова; Льв1в. НУ ím. 1вана Франка. - Льв1в, 2008. - 20 с.
17. Прошак В. Концепцiя штелектуального капiталу у сучаснш економiчнiй теори / В. Про-шак // Вюник Львiвського унiверситету : зб. наук. праць. - Сер.: Економiчна. - Львiв, 2003. - Вип. 32. - С. 598.
18. Стефанишин О.В. Людський потенциал економшн Украши : монографiя / О.В. Стефани-шин. - Львiв : Вид. центр ЛНУ ím. 1вана Франка, 2006. - 315 с.
19. Ступнжер Г.Л. Формування i оцшка iнтелектуального капiталу тдприемств прничо-ме-талургiйного комплексу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.04 - "Бухгалтерський облж, аналiз i аудит" / Г.Л. Ступнжер; Криворiз. ТУ. - Кривий Pir, 2010. - 20 с.
20. Иванюк И.А. Воспроизводство интеллектуального капитала в современных маркетинг-системах / И.А. Иванюк // Журнал депонированных рукописей. 2002. - № 6. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.cis2000.ru/publish/books/book_44/index.shtml.
21. Украша: штелект наци на меж столпъ : монографш / за заг. кер. В.К. Врублевського. -К. : 1нф.-вид. центр "1нтелект", 2000. - 516 с.
22. Шкурупш О.В. 1нтелектуальний каштал у суспшьному вщтворенш : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: спец. 08.00.01 - Екожмчна теорш та ira^m еконотчно!' думки / О.В. Шкурупш; КНЕУ ím. В. Гетьмана. - К., 2009. - 33 с.
23. Karl Wiig. People-Focused Knowledge Management / Wiig Karl // Taylor & Francis, 2004. - 365 p.
24. Stewart T.A. TheIntellectual Capital / T.A. Stewart // The New Wealth of Organizations. -New-York-London, 1997. - 270 р.
Тесля А.И. Суть и основные компоненты интеллектуального капитала
Исследована суть и основные компоненты интеллектуального капитала. Отмечено, что, невзирая на значительное количество трудов, которые посвящены проблематике интеллектуального капитала, сегодня отсутствует единственная трактовка данного понятия. Интеллектуальный капитал является сложной экономической категорией, которая имеет свои специфические свойства, сложную структуру и играет важную роль в преумноженных прибылей фирмы, в экономическом росте и повышении благосостояния населения.
Систематизировав и обобщив существующие подходы, отмечено, что целесообразным является разделение интеллектуального капитала на три основных составляющей: человеческий капитал, организационный, клиентский. Отмечено, что человеческий, организационный и клиентский капитал находятся в тесной взаимосвязи друг с другом, потому нецелесообразным является инвестирование только в одну какую-то составную часть интеллектуального капитала, поскольку это системное, сборное понятие. И только развитие всех отмеченных составных элементов обеспечит приумножение интеллектуального капитала организации и страны в целом.
Ключевые слова: интеллектуальный капитал, человеческий капитал, организационный капитал, клиентский капитал, интеллектуальная собственность, интеллектуальный потенциал.
Teslya A.I. The Essence and Basic Components of Intellectual Capital
The essence and basic components of intellectual capital are probed. Although there is a lot of works devoted to the problem of intellectual capital, the only interpretation of this concept is not provided today. An intellectual capital is a complex economic category characterised by specific characteristics, and complex structure. It plays an important role in augmenting of enerprise incomes, in the economic growth and increasing the welfare of the population. Having systematized and generalized existing approaches, it is marked that dividing intellectual capital into three basic constituents such as human, organizational, client capital is sufficient. Human, organizational and client capital is proved to be closely related, that is why investing only in one component of intellectual capital is not rational, as it is a system, collapsible concept. And only the development of all mentioned component elements will provid the increase of intellectual capital of the organization and country on the whole.
Key words: intellectual capital, human capital, organizational capital, client capital, intellectual property, intellectual potential.
