CC BY
13
УДК[330.101:331.522.4](477) Здобувач Г.В. Река - Льшська КА
ЕВОЛЮЦ1Я ПОГЛЯД1В НА ОСНОВН1 СКЛАДОВ1 ШТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАП1ТАЛУ ПРЕДСТАВНИКАМИ
ТЕОРIÏ "MAINSTREAM"
Дослiджено еволюцiю поглядiв на ochobhï складовi iнтелектуального капiталу представниками теорп "mainstream". Розглянуто роботи визначних eKOHOMÏCTÏB, яю аналiзували вплив освiти, об'eктiв штелектуаль^' власностi, людського капiталу, ш-формацшно-комушкащйних технологiй на розвиток економiки.
Ключов1 слова: iнтелектуальний капiтал, освiта, людський капiтал, об'екти ш-телектуаль^' власносп, iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи.
Competitor Н. V. Reka - L 'viv commercial academy
Evolution of views of intellectual capital components by representatives
of "mainstream" theory
The author research an evolution of views of intellectual capital components by representatives of "mainstream" theory. The article realizes the analysis of the works of famous economists, who researched an influence of education, intellectual property, human capital, information and communication technologies on development of the economy.
Keywords: intellectual capital, education, human capital, objects of intellectual property, information and communication technologies.
Теор1я "mainstream" (основна теч1я) формувалась i продовжуе розвива-тись у провщних економiчних крашах свггу, а тому вщображае передуЫм економiчну специфшу так званого "центру" свiтовоï цившзаци, тобто висо-корозвинутоï економши.
Погляди на роль штелектуального кашталу в економiчному житл сус-пiльства упродовж столiть змiнювались разом з еволющею економiчного свь тогляду. Початковий етап щодо дослiджень штелектуального кашталу, зокре-ма таких його складових, як освiта, об'екти iнтелектуальноï власностi, шд-приемницькi здiбностi, як iстотно впливають на економiчний розвиток, тюно пов'язаний з представниками класичноï школи полiтичноï економiï, яка е одним iз етапiв теори "mainstream" (див. рис.).
Рис. Три основт течи економьчно1 meopiï
Наук. кер1вник: проф. Г. I. Башнянин, д-р екон. наук - Льв1вська КА
Науковий вкиик НЛТУ Укра'1'ни. - 2008, вип. 18.4
Один iз засновниюв класично! школи пол^ично! економп Вшьям Пе-тi, дослiджуючи сферу виробництва, а вщповщно i нагромадження багатства, писав про "щншсть населення", зокрема, великого значення надавав системi освгти та винаходам. Особливим завданням вш ставив всебiчне сприяння вщ-бору i вихованню обдарованих, непересiчних людей. Можливо, тому, що сам вчений був талановитою i знаною людиною свого часу. В. Петi винайшов апарат, який надавав змогу писати одночасно з кошею, i отримав на нього патент вщ палати лордiв термiном на 17 роюв [1, с. 15-16].
Щкавим е погляд В. Петi стосовно пращвниюв сфери послуг, яких су-спiльство утримуе, хоча вони "шчого не роблять, а лише !дять, п'ють, сшва-ють, грають та танцюють, займаються вивченням метафiзики або шшими без-корисними абстрактними заняттями". Проте, беручи до уваги, що знання населення не приходять самi собою i не даються природою в готовому виглядi, а е результатом дощльно! дiяльностi суспшьства i, що у формуваннi штелек-туального капiталу кра!ни беруть участь як матерiальнi, так i духовш блага, В. Петi писав, що "шший характер мають заняття, як приносять розваги i вщ-починок для розуму i практикуються помiрно, пiдвищують квалiфiкацiю людей i налаштовують !х до занять, якi самi по собi мають велике значення" [1, с. 173-174].
Таким чином, В. Пет одним з перших звернув увагу на рiзноманiтнi штелектуальш здiбностi людини, що беруть участь у виробничих процесах, примножують багатство i свщчать про економiчнi можливостi те! чи шшо! кра!ни. Пiсля В. Петi глибше i детальнiше дослiджував iнтелектуальнi здiб-ност людини до працi та !х вплив на багатство кра!ни Адам Смiт. У сво1й знаменитiй пращ "Дослщження про природу i причини багатства народiв" (1776 р.) вш, говорячи про вплив подiлу пращ на суспшьний розвиток, видь ляе людей штелектуально! працi в особливий клас: "З прогресом суспiльства наука, або умогляд, стае, як i всяке шше, заняттям особливого класу грома-дян". Своею чергою, зазначае А. Смщ в науцi, як i у виробництвi, також вщ-буваеться подiл працi i, що кожний окремий науковець стае бшьш досвщче-ним у сво1й галузь "В цiлому проводиться бiльше роботи i значно зростають досягнення науки" [2, с. 125].
Смгт доводив, що праця людини вадграе головну роль в економщ будь-яко! кра!ни, а знання, якi розвиваються в процес навчання i трудово! дь яльностi, А. Смiт уподiбнював катталовь "Придбання таких здiбностей, вра-ховуючи також утримування !х володаря шд час його виховання, навчання або учшвства, становлять основний капiтал, який немов реалiзуеться у його особистост^' [2, с. 409]. Видатки на осв^у або навчання людини А. См^ роз-глядав як кашталовкладення в його можливостi заробляти в майбутньому, а щоб цi вкладення економiчно виправдали себе, вони повинш окупитися про-тягом трудового життя людини.
Послiдовник Адама Смта Давид Рiкардо, дослiджуючи економiчнi процеси i явища, зокрема, у сiльському господарствi, розглядав двi групи "по-кращень", якi дають змогу ефектившше проводити господарську дiяльнiсть. До першо! групи вiн вiдносив землеощаднi "покращення", якi збiльшують ви-
хiд продукцп з дано'' площi шляхом вдало проведено'' сiвозмiни або кращого вибору добрив. До друго'' групи Ршардо вiдносив нововведення, якi збер^а-ють кaпiтaл i працю. До них належать полшшення землеробських знарядь, економiя у використaннi коней у сшьському господaрствi, а також краще знання ветеринарно'' науки [3, с. 74-76].
Про зв'язок кшькосп технiчних знань i кшькосп виготовлено'' продукцп писав Джон Стюарт Мiль. Говорячи про елементи, як визначають продук-тивнiсть прaцi населення кра'ни, англшський економiст зауважував, що про-дуктившсть прaцi суспiльствa полягае в наявносл в його розпорядженнi мaйстерностi i знаннях, чи то квaлiфiкaцiя i знання самих робггниюв, чи тих, хто ними керуе. Дaлi вш вiдзнaчaв: "очевидним е те, що продуктившсть прaцi у народу обмежена обсягом його техшчних знань i, що будь-яке розширення таких знань, будь-яке бшьш досконале застосування предме^в або сил при-роди для виробничих потреб дае змогу за однаково'' кшькосп та штенсивнос-т прaцi виробляти бiльший обсяг продукту" [4, с. 214].
Джон Стюарт Мшь був першим, хто видшив освггу як приклад, коли ринковий мехашзм е неефективним. Тiльки тривалий досвiд, на думку еконо-мюта, може дозволити дати оцiнку якост освiти, i тому покупець штелекту-ального товару, як правило, не в змозi робити висновок про його яюсть. Вiн виступив за систему державно'' освiти, яка повинна мати в сво'й основi три економiчнi постулати: перший "не може бути компетентним суддею в питан-нях обробки той, хто не оброблений сам"; другий - "природна монолопя" (визначений мiнiмум величини шкшьного закладу, який необхiдний для ус-пiшного функцiонувaння); третiй "зовнiшнi вщмшносл" освiчених людей. Джон Стюарт Мшь також виступав за обов'язкову домашню осв^у або при-вaтнi школи до визначеного вiку в поеднанш з системою державних екзаме-тв [5, с. 196-197].
З кшця XIX - початку XX ст. дедaлi бiльше економiстiв вiдзнaчaли, що поруч з традицшними чинниками - праця, земля, каштал - важливу роль вiдiгрaе iнтелектуaльний фактор. Альфред Маршал, обгрунтовуючи цей чин-ник у пращ "Принципи aнaлiтичноï економи" (1890 p.), назвав його "оргашза-цiею". Пiд цiею кaтегорiею визначний економют розумiв певну суму знань, яю забезпечують оргaнiзaцiю усiх шших фaкторiв виробництва.
Великий теоретик наголошував, що знання, отримaнi в школ^ не важ-ливi сaмi по соб^ а вaжливi як "трамплш", який шкiльнa освiтa створюе для подальшого просування вперед. Освiтa "привчае розум" до застосування його кращих якостей у дiловому життi, а також використання самого бiзнесу як за-собу пiдвищення рiвня культури, "хоча загальна освiтa не займаеться деталями конкретних виробництв, а залишае на долю технiчноï осв^и" [6, с. 285].
На наш погляд, розумшчи вaжливiсть формування i розвитку тако'' склaдовоï iнтелектуaльного кашталу як освiтa для економiчного поступу кра-'ни, А. Маршал писав про фшансову пiдтримку для обдарованих дггей, зокрема введення широко'' системи стипендш до того часу, поки молода людина не оволодiе найкращими теоретичними та практичними знаннями. Вш вщзна-чав, що "освгга дае змогу багатьом, хто м^ би померти незнаним, отримати
^уствий вкник ИЛТУ yKpa'1'ни. - 2GG8, вип. 18.4
мoжливiсть для poзкpиття свoïx пoтенцiйниx здiбнoстей. А екoнoмiчнa виго-дa вiд викopистaння oднoгo великoгo пpoмислoвoгo вiдкpиття цiлкoм дoстaт-ня для пoкpиття витpaт m oсвiтy для цiлoгo мiстa..." [б, с. 290, 294].
Пеpетвopення зшнь нa нoвy пpoдyкцiю знaйшли свoe вiдoбpaження в iннoвaцiйниx теopiяx, бшя витoкiв яких стoяв визнaчний yкpaïнський вчений Mиxaйлo Тyгaн-Бapaнoвський. У свoïи пpaцi "Пpoмислoвi кpизи в сyчaснiй Aнглiï, ïx пpичини i близький вплив та нapoдне життя" (1894 p.) вш зaстoсy-вaв вiдтвopювaльний пiдxiд дo aнaлiзy неpiвнoмipнoстi пpoцесy poзвиткy ега-нoмiки пiд впливoм нayкoвo-теxнiчнoгo пpoгpесy. Вiдкpиттям вченoгo бyлa тезa пpo те, щo внyтpiшнi влaстивoстi виpoбничoï системи пopoджyють цик-лiчнiсть ïï poзвиткy. Пеpioдичнa змiнa пpипливiв i вiдпливiв y пpoмислoвoстi викликaeться не зaкoнaми спoживaння, a зaкoнaми виpoбництвa. Виpoбниц-твo poзшиpюeться y poки пiднесення не тому, шр в дaний чaс зpoстae сшжи-вaння, a нaвпaки - спoживaння сaме тoмy й зpoстae, шo poзшиpюeться виpoб-ництвo [V, с. 252].
Велику poль y дoслiдженнi iннoвaцiйнoï теopiï вiдiгpaв видaтний aвстpiйський вчений Йoзеф Шyмпетеp. Дoслiджyючи мнoжиннiсть стaнy piв-нoвaги екoнoмiчнoï системи, Шyмпетеp звеpнyв yвaгy m неpiвнoмipнiсть poзвиткy piзнoмaнiтниx ïï сектopiв, швидкий piст oдниx i зaстiй в iншиx. З ш-явoю бyдь-якoгo великoгo нoвoвведення, яке сyпpoвoджyeться piзким шдви-щенням пpибyткy y пiдпpиeмця-нoвaтopa, poзгopтaeться, зa Шyмпетеpoм, "штopм" aнaлoгiв цieï нoвизни бaгaтoчисельними пoслiдoвникaми, якi ^ar-нуть дo швих пpибyткoвиx сектopiв. "Штopм" нoвoвведень сyпpoвoджyeться мaсoвими iнвестицiями i пеpедбaчae цикичний pyx екoнoмiки в цiлoмy i ^с-тiйнy змiнy склaдy ïï пpoвiдниx гaлyзей. Kлaстеp нoвoвведень змшюе стpyк-тypy i пapaметpи е^^мши, викликaючи спaд в стapиx гaлyзяx i неpiвнoмip-не poзшиpення в швих.
Тaким чинoм, Шyмпетеp звoдить poль нoвoвведень дo пoстiйнoгo ш-pyшення ними екoнoмiчнoï piвнoвaги. Пpoте це пopyшення e твopчим, в тому poзyмiннi, шo не пopyшyeться системa екoнoмiки, a лише викли^еться ïï пе-pеxiд вiд oднoгo дo iншoгo стaнy piвнoвaги. "Теxнoлoгiï" е пеpвинними дo гoспoдapськoï ^a^rn^ Iнтеpпpетyючи теopiю циклiчниx кoливaнь в е^ш-мiцi М. Тyгaн-Бapaнoвськoгo, Й. Шyмпетеp кoнстaтye, шo пеpioдичнiсть в ^ш^енш нoвoвведень пpивoдить дo цик^чшсл y poзвиткy екoнoмiки.
У кшщ 50-х - нa пoчaткy б0-х pp. минyлoгo стoлiття зaвдяки публ^-цiям aмеpикaнськoгo екoнoмiстa Т. Шульвд, oснoвнi пoлoження якoгo викга-деш y пpaцi "Iнвестицiï в людський кaпiтaл" (19б 1 p.), вiдбyлoсь фopмyвaння сyчaснoï теopiï людськoгo m^rany тa ïï видiлення як сaмoстiйнoï теopетичнoï кoнцепцiï [8, с. 38-5б].
Maйже oднoчaснo з Т. Шульдом кoнцепцiю людськoгo кaпiтaлy poз-poбляв ще oдин aмеpикaнський екoнoмiст Г. Бекеp. У 19б4 p. вш oпyблiкyвaв свoю фyндaментaльнy нayкoвy пpaцю "Людський кaпiтaл: теopетичний тa ем-пipичний aнaлiз" [9]. Ha думку вчешго, сaме зaвдяки збiльшенню швестицш в oсвiтy, здopoв,я, пpoфесiйнi зшння, мoтивaцiï людей, елiтapнi кpaïни свпу збеpiгaють свoe пpoвiдне мiсце y свгтовш екoнoмiцi.
У наш час дослщники iнтелектуального кашталу розглядають людсь-кий кaпiтaл як складову iнтелектyaльного кaпiтaлy. Вперше таку концепщю запропонували Л. Едвiнссон i М. Мелоун у свош прaцi "1нтелектуальний ка-пiтaлм, де iнтелектyaльний каштал - це сума людського та структурного каш-тaлiв [10, с. 43-46].
Слщ також пiдкреслити, що сучасш дослiдники дедaлi чaстiше розглядають шформацшно-комушкацшш технологи (1КТ) як необхщну умову на-громадження штелектуального кaпiтaлy держави. За допомогою шформа-цiйно-комyнiкaцiйних технологiй людина отримала новi можливостi збирати, обробляти, поширювати i зберiгaти у величезних обсягах шформащю. Так, американський економiст Томас Стюарт у свош прaцi "1нтелектуальний каштал" пише, що в США в середиш 90-х рокiв за допомогою шформаци вироб-лялось бшя трьох четвертей додано! вaртостi, яка створювалася в промисло-востi [11, с. 14].
У багатьох сферах повшстю змшюеться характер професшно! дiяль-ностi, виникають вiртyaльнi компани, пращвники яких можуть створювати спiльний бiзнес за допомогою "вiртyaльного офiсy", перебуваючи у рiзних куточках свiтy i взaгaлi не зyстрiчaючись один з одним. З'явилися засоби ма-сово! шформаци нового типу, розвиваеться електронна торгiвля, виникла "пер-сонiфiковaнa реклама". Завдяки 1КТ стало можливим дистанцшне навчання, розробляються нayковi проекти, в яких одночасно беруть участь тисячi дос-лiдникiв з багатьох краш свiтy. Оптимiзмy додае той факт, що якщо на початку 90-х роюв минулого столiття до 1нтернету було пiдключено тiльки трохи бшьше 10 краш, то у 2001 р. цей показник збшьшився до 214 [12, с. 6-7].
Отже, на нашу думку, погляди на основш склaдовi штелектуального кашталу представниками теори "mainstream" змiнювaлись еволюцшним шляхом, iнодi досить контраверсивно, проте в наш час вони дають нам змогу щ-люно окреслити сyтнiсть ще! форми кашталу, яка пройшла етапи лопчно! кристaлiзaцil i яка е однiею з основних економiчних кaтегорiй сучасно! аналь тично! економи.
Л1тература
1. Петти В. Экономические и статистические работы. - М.: Соцэкгиз. - 1940, т. 1,2. -
324 с.
2. Смит А. Исследования о природе и причинах богатства народов. - М.: Наука. -1992. - 572 с.
3. Рикардо Д. Сочинения. - М.: Гос. изд-во полит. лит-ры, 1995. - 360 с.
4. Милль Дж. С. Основы политической экономии. - М.: Прогресс. - 1980, т.1. - 496 с.
5. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе/ Пер. с англ., 4-е изд. - М.: Дело Лтд, 1994. - 720 с.
6. Маршалл А. Принципы экономической науки. - М.: Прогресс-Универс. - 1993, т.1. -
415 с.
7. Туган-Барановский М. Периодические промышленные кризисы. История английских кризисов. Общая теория кризисов. - П.-М., 1923. - 384 с.
8. Schultz T. Investment in Human Capital// The American Economic Review. - 1961, № l. -P. 38-56.
9. Becker G.S. Human Capital: A Theoretical and Empirical Analysis, with Special Reference to Education. Third ed. - Chicago and London, 1993. - 390 p.
Науковий вкиик НЛТУ Укра'1'ни. - 2008, вип. 18.4
10. Edvinsson L., Malone M.S. Intellectual Capital. Realizing Your Company's True Value by Finding Its Hidden Brainpower. - New-York: Harper Business, 1997. - 225 p.
11. Stewart T.A. Intellectual Capital. The New Wealth of Organizations. - N.-Y.-London, 1999. - 280 p.
12. iHTe^erciya^bHa B^acmcTb. - 2004, № 8. - C. 6-7.
УДК 658.17: 338.46 Доц. I.А. Маринич, канд. екон. наук;
студ. O.I. Байда - Львiвська КА
НОРМАТИВНО-ЕКОНОМ1ЧНА ПРИРОДА ВИТРАТ ТЗОВ "МЕНС-СЕРВ1С"
Розглянуто eKOHOMi4Hy природу й особливост витрат на Marepianax ТзОВ "Менс-Сервю". Показано структуру витрат i ix динам^, шляхи та резерви ix економп.
Assoc. prof. I.A. Marynych; student O.I. Bayda - L 'viv commercial academy Normatively economic nature of charges of TZOV "Mens-Service"
Economic nature and features of charges is considered on materials of TZOV "MENS-SERVICE". The structure of charges and their dynamics, ways and backlogs of their economy is rotined.
ТзОВ "Менс-Сервю" e регюнальним сервюним центром, створене з метою розвитку авторизованих сервюних пункпв з ремонту та обслуговуван-ня тepмiнaлiв стшьникового зв'язку GSM - тepмiнaлiв Motorola, Sony Ericsson, Nokia, LG, Samsung, Fly, Alkatel в м. Львовi та Львiвськiй область
Для aнaлiзy процесу формування витрат шдприемства розглянемо природу доxодiв. Доходи ТзОВ "Менс-Сервю" отримуе вщ Сервюного центру (розташований у м. Киев^, з яким дie на пiдстaвi угод, договоpiв за: надання послуг приймання на гарантшне або шслягарантшне обслуговування yсix тер-мiнaлiв Motorola, Sony Ericsson, Nokia, LG, Samsung, Fly, Alkatel, шдприем-ство забезпечуе безоплатно споживaчiв ^зичних та юридичних осiб) необ-хщним гapaнтiйним ремонтом зазначених тepмiнaлiв, за умови наявносл оpигiнaльниx гapaнтiйниx талошв зi спeцiaльною iндeксaцieю, у випадку не-можливостi виконання гapaнтiйного ремонту регюнальний сepвiсний центр передае GSM-термшали в Cepвiсний центр; ремонт та обслуговування нес-правних тepмiнaлiв Motorola, Sony Ericsson, Nokia, LG, Samsung, Fly, Alkatel, на як не розповсюджуеться гаранпя виробника як платш послуги; здшснен-ня для фipм-пpодaвцiв допродажного ремонту товapiв, тобто ремонт з метою усунення дефекпв, виявлених у процес допpодaжноi пepeвipки, шдготовки чи установки; здiйснeння сaнкцiоновaниx доробок тepмiнaлiв, що здшснюеть-ся за технолопею та за допомогою мaтepiaлiв, що ix надае Cepвiсний центр; забезпечення споживaчiв пiдмiнними тepмiнaлaми; компенсування трудовит-рат на гapaнтiйнi ремонти; оплату транспортування деталей GSM-тepмiнaлiв та шдмшного фонду тощо.
Пiд гарантшним ремонтом та обслуговуванням треба розум^и усунення заводських дeфeктiв телефонних апара^в, що виникли з вини виробника протягом гарантшного термшу експлуатаци, проте дeякi види телефошв обслуговуються peгiонaльним центром, a ri, що не пiдлягaють ремонту,
