CC BY
56
,Свт медицини та бюлоги", номер 2 2013рж
УДК 378.147
ШТЕРНАЦЮНАЛ1ЗАЦШ ВИЩО1 МЕДИЧНО1 ОСВ1ТИ - ПР1ОРИТЕТНИИ НАПРЯМОК ОСВ1ТНЬО1
Д1ЯЛЬНОСТ1
Iнтернацiоналiзацiя - це об'ективний процес стшко! взаемоди та взаемного впливу нацiональних систем вищо! освiти на основi загальних цiлей i принципiв, що вщповщають потребам св^ово! спiльноти i вщображають прогресивнi тенденци нового тисячолiття.
Сучасна Украша ставить перед собою в област штернацюналГзацп осв^ньо!' дiяльностi практично тг ж завдання, що i весь свiт. Украшська медична стоматолопчна академiя набула певного позитивного досвгду в процесi штернацюналГзацп вищо! медично! освiти, зокрема в оргашзацп цшюного процесу пiдготовки сучасних фахiвцiв в галузi медицини для iноземних кра1н. Ключов1 слова: штернацюнал1защя, шоземний факультет, нов1 тенденцп.
Сучасне суспшьство зазнае стрГмких змш у вах сферах життед1яльносп людини. ОсвГта не е винятком. Потужним прискорювачем розвитку свГтово! системи вищо1 осв1ти е, безумовно, мГжнародне ствробгтництво. 1нтернацюналГзащя вищо1 освгти, на думку вчених 1 практиюв, що займаються II вивченням, сприяе адекватносп зм1сту 1 р1вня вищо! осв1ти потребам економ1ки, полГтики, соцюкультурно! сфери сусп1льства; вир1внюванню р1вн1в тдготовки 1 зближенню методГв навчання фах1вщв в р1зних кра!нах 1 репонах; зм1цненню мГжнародно! солшарносп i партнерства в сферi вищо! освiти; спшьному використанню знань i навичок; взаемному збагаченню викладачiв i студентiв у рiзних кра!нах i на рiзних континентах; розвитку автономностi та демократизацп вузiв, особливо в кра!нах з економшою, що розвиваеться; координацп дiяльностi освiтнiх установ з метою розвитку вищо! освГти; стимулюванню гнучкостi i якостi вищо! освiти; конкуренцп наукових шкiл i освiтнiх систем у поеднанш з академiчною солiдарнiстю i взаемодопомогою.
Сучасна Укра!на ставить перед собою в обласп штернацюналГзацп освпньо! дiяльностi практично тi ж завдання, що i весь свiт. Протягом останшх десятилiть вiдбулося значне зниження фшансово! пiдтримки вищих навчальних заклащв з боку держави; рiзко зросли вимоги до випускниюв з боку роботодавщв i, як наслiдок, вимоги студенпв, особливо iноземних, до якосп матерiалiв i навчальних програм, пропонованих ВНЗ. До освгти, все частше й у все бiльшiй мiрi ставляться як до товару, який можна "купити - продати", що знайшло вiдображення у появi не лише в освгтнш лiтературi, а й у державних законодавчих актах термша "освiтнi послуги".
Мiжнародний освпнш ринок продовжуе активно розвиватися: росте обсяг i рiзноманiтнiсть пропонованих освгтшх послуг, кiлькiсть учасникiв ринку. З кожним роком конкуренцiя посилюеться. Високе мiсце ВНЗ у мiжнародному рейтингу провшних унiверситетiв свiдчить про високу якiсть пропонованих освiтнiх послуг i приносить значнi фiнансовi вигоди. З року в рш росте частка iноземних студентiв, що здобувають вищу освГту в навчальних закладах нашо! держави, але у порiвняннi з крашами-лщерами свiтового освiтнього ринку вона досить незначна. Це говорить про можливкть (Г необхiднiсть) вжиття додаткових заходiв задля полiпшення ситуацп, i в першу чергу, забезпечення вщповщносл пропонованих освiтнiх програм свiтовим стандартам.
Iнтернацiоналiзацiя - це об'ективний процес стшко! взаемоди та взаемного впливу нацюнальних систем вищо! освiти на основi загальних цiлей i принцитв, що вiдповiдають потребам свгтово! спшьноти i вiдображають прогресивнi тенденцп нового тисячолгття [1]. Стае все бшьш очевидним, що нацiональнi системи вищо! освпи не можуть стояти осторонь глобальних процеав i тенденцiй, запипв свiтового ринку працi. Вирiшуючи питання розвитку та вдосконалення вищо! освгти окремих кра!н, вже не можна виходити тшьки з критерив нацюнального рiвня. На думку багатьох вчених Г полГтиюв, в XXI столггп вища школа не зможе готувати фахiвцiв, що вiдповiдають вимогам постшдустрГального шформацшного суспшьства Г забезпечувати сталий розвиток свое! кра!ни. Вщповкти на глобальш виклики XXI столГття вища школа може тшьки узгодженими спшьними дГями [2].
Поряд з найбшьш важливими напрямками мГжнародно! дГяльностГ вузГв, серед яких е обмш викладачами, вченими Г студентами, особливого значения набувае тдготовка фахГвщв для зарубГжних кра!н. На думку експерпв, ця освпня послуга стае одшею з найбшьш випдних статей експорту. Наявшсть шоземних студентГв е одним з найважливГших показнимв якосп та ефективносп освгтньо! дГяльностГ вузу, визнанням його престижу на нацюнальному та мГжнародному рГвнях. Вс кра!ни в тш чи шшш мГрГ прагнуть експортувати сво! культурш та нацюнальш щнносл через експорт освгтшх послуг.
В останш десятилГття тдготовка фахГвщв для зарубГжних кра!н увшшла до числа найбшьш важливих прюритепв державно! полГтики США, Великобритани, Францп, Имеччини, Канади, Японп, а з недавнього часу Г Австралп. МГж ушверситетами цих кра!н ведеться жорстка боротьба за студенпв на свГтовому ринку освгтшх послуг, посилюеться конкуренщя за залучення шоземних студенпв. Збшьшення кшькосп шоземних студенпв вщзначаеться практично у вах розвинених кра!нах, Г навГть таю кра!ни, як БразилГя, ПАР, Китай Г Нова ЗеландГя, збшьшують експорт сво!х освгтшх послуг. Практично завжди це наслщок державно! тдтримки.
Укра!на теж не сто!ть осторонь цього глобального процесу. Останшми роками посилилась робота державних структур щодо розробки Державно! програми навчання шоземних громадян в Украш, освгтшх стандарта, навчальних програм та шдручниюв рГзних напрямГв фахово! тдготовки спешалютГв для зарубГжних кра!н.
Адже шоземш студенти - це Г додатковГ фшансовГ надходження для ВНЗ, Г робота для викладачГв. I те й шше набувае особливо! актуальносп у зв'язку з тенденшею зниження державного фшансування освгти. КрГм того,
„Свт медицини та бюлогп", номер 2 2013рж
прагнення привернути шоземних студентiв змушуе вузи вдосконалювати систему тдготовки фахiвцiв, пiдвищувати якiсть навчання, розробляти новi навчальнi програми та курси, що забезпечують якiсну тдготовку випускникiв до роботи в умовах глобально! економши. Тим самим, нацюнальш унiверситети перетворюються в мiжнароднi науково-освпш комплекси, i пiдготовка фахiвцiв для зарубiжних кра!н починае працювати на реалiзацiю геополiтичних i економiчних штереав Укра!ни. Саме таке завдання ставить перед вищою освiтою уряд: мiжнародна дiяльнiсть ВНЗ повинна бути направлена на задоволення потреб нашо! кра!ни в модершзацп укра!нсько! економiки.
Отже, розширення експорту освiтнiх послуг - найважливше стратегiчне завдання. Причому мова йде про суттеве розширення: щоб навчання iноземних студентiв було рентабельним для вузу, !х чисельнiсть повинна бути високою. До числа основних причин, що гальмують розвиток мiжнародних зв'язкiв сучасно! вищо! школи, на думку експерпв, вiдносяться: фактична вщсутшсть едино! державно! полiтики у цш сферi; недостатне бюджетне фiнансування; слабке шформацшне забезпечення мiжнародного спiвробiтництва; ввдсутшсть стабiльних зв'язкiв з мiжнародними оргашзащями, фондами та програмами в галузi освiти i науки; недостатнiй досвщ мiжнародноi дiяльностi у частинi вищих навчальних закладiв.
У таких умовах, коли багато з вищезазначеного виходить за рамки контролю окремого вузу, особливого значения набувае вироблення власно! стратеги i моделi мiжнародноi дiяльностi кожного вузу з урахуванням внутршньо вузiвськоl i репонально! специфши.
Варто знайти оптимальнi варiанти участ вищо! школи Укра!ни у свпових iнтеграцiйних процесах. I при тому зберегти цiнностi вичизняно! освiти, безперечними перевагами яко! е !! науковкть, фундаментальнють i енциклопедичнiсть [4].
Крiм того, у нас е ще одна, бiльш прагматична, перевага: освгга в Украiнi значно дешевша, шж у бiльшостi наших конкурентiв. Вважаеться, що експорт освгтшх послуг можливий, якщо вуз вiдповiдае наступним критершм: мае хорошу репутацiю та високий рейтинг; пропонуе конкурентоспроможнi i яшсш програми навчання за обгрунтованою цшою; мае висококвалiфiкованих викладачiв; надае пдш умови проживання; забезпечуе безпеку студенпв.
Успiшний вихiд на мiжнародний ринок залежить, насамперед, вщ якостi освгга, пропоновано! вузом, та вiдповiдностi професшних умiнь випускникiв вимогам держав-замовникiв. Треба добре знати сво!х замовникiв i чiтко уявляти, що до нас !дуть тi, хто не в змозi платити високу плату за навчання на Заходц що рiвень !х пiдготовки на батькiвщинi часто не вщповщае укра!нським стандартам середньо! освiти, а, отже, для них необхщно органiзовувати якiсну систему тдготовки на довузiвському етапi, враховуючи що вони при!жджають зовсiм з шшого свiту, зi сво!ми традицiями, культурою та цшностями, i !м треба допомогти адаптуватися до життя в незвичному для них середовищь
Що стосуеться якосп, в европейськiй системi - це основа довiри мiж ВНЗ, !х сумiсностi та привабливосп. Пiдвищення якостi освiти в ушверситетах Свропи розглядаеться як комплексна проблема, що вимагае тдвищення ефективностi викладацько!, дослщницько! та управлшсько! дiяльностi.
Загальновщомо, що в структурi i змкп програм пiдготовки спецiалiстiв в укра!нських i провiдних европейських унiверситетах е значш вiдмiнностi, а матерiально-технiчна база бшьшосп вищих навчальних закладiв Укра!ни недостатньо розвинена. Критикуються також застарш методики викладання. Це ускладнюе конкуренцю укра!нських вузiв iз захiдними ушверситетами.
Величезне значення мають умови проживання iноземних студентiв та !х безпека. Слщ вiдразу зазначити, що ставлення iноземних студентiв до побутових проблем бшьш нетерпиме, нiж вiтчизняних студенпв. Вивчення умов проживання та навчання в бшьшосп укра!нських мiст, виявило, що якщо у вузах не будуть створеш умови, зктавш з захщними кампусами, залучати iноземних громадян в нашi вузи буде вкрай проблематично. Що стосуеться безпеки, то кожен шцидент, що стався з шоземним студентом, незмiнно отримуе величезний негативний резонанс за кордоном i попршуе репутацiю отримання освiти в укра!нських ВНЗ.
Зважаючи на вищевикладене, адмшстращя вищого державного закладу Укра!ни "Укра!нська медична стоматологiчна академiя" будуе свою роботу щодо розвитку мiжнародних зв'язкiв, створення умов для активно! ствпращ з передовими медичними ушверситетами рiзних кра!н, залучення на навчання шоземних студенпв та надання !м якiсних освiтнiх послуг, визнання дипломiв випускникiв у кра!нах-замовниках .
Вдала атесташя, лiцензувания та акредитацiя за вищим IV рiвнем Мiнiстерства освпи Укра!ни дозволили значно пiдвищити статус Полтавського медичного стоматолопчного iнституту до рiвня ВДНЗУ "Укра!нська медична стоматолопчна академiя". Безумовно, це стало заслуженим i логiчним визнанням багаторiчноi плщно! роботи колективу одного iз провщних медичних вузiв Укра!ни, який бере сво! витоки ще з чаав вiдкриття одонтологiчного факультету в 1921 рош при Харкiвськiй медичнiй академп [3].
На сьогоднi наша академiя впевнено i послiдовно рухаеться у напрямку iнтернацiоналiзацii освiти та розвитку мiжнародного спiвробiтництва.
За особистого сприяння ректора академii професора В.М. Ждана та тд керуванням начальника головного управлшня ОЗО ПОДА в академп проведена зус^ч мiж нейрохiрургами клшки "Сорока" (м. Беер-Шева, 1зра!ль) та провщними неврологами i нейрохiрургами Полтавщини.
У квит 2012 року делегащя ВДНЗУ "Укра!нська медична стоматологiчна академiя" в складi ректора академii професора В. М. Ждана та керiвника вщдшу мiжнародних зв'язк^в Новiкова В. М. вщвщала Дунайський Приватний Ушверситет (м. Кремс, Австрiйська Республiка), де було пщписано угоду мiж ВДНЗУ "Украшська медична стоматолог1чна академiя" та Дунайським Приватним Унiверситетом щодо стажування викладацького складу нашо!
академп в Дунайському Приватному Унiверситетi, проведено переговори щодо перспектив можливого стажування студентiв та слухачiв факультету тслядипломно! освiти ВДНЗУ "УМСА" в Дунайському Приватному Ушверситеи. Результатом договору стало стажування 6 науковщв академп в Дунайському Приватному Ушверситеп.
Делегацiя академп в складi першого проректора проф. В.М. Бобирьова, проректора з науково-педагопчно! роботи та мiжнародних зв'язкiв проф. А.М. Скрипшкова та керiвника вiддiлу мiжнародних зв'язюв професора кафедри ортопедично1 стоматологи з iмплантолоrieю В.М. Новiкова представляла академю на V виставцi мiжнародноl освпи в 1зраш, де отримано медаль i дипломи.
Тривають спiльнi кташчш дослiдження кафедри амейно! медицини i терапп (EliLillyandCompanyIndianapolis, USA, AmarinPharmaInc, США, фiрма "Servier", Францiя), кафедри шфекцшних хвороб з епiдемiологieю (США), кафедри педiатрil №2 ("Янссен Фармацевтика НВ", "АмiлiнФармасьютiкалз, 1нк.", США та "ChiesiFarmaceuticiS.p.A.", 1тал1я).
У травнi 2012 р. фахiвець у галузi стоматологи Кейт Джонсон (Мшнесота, США) прочитав курс лекцш для викладачiв та студенпв старших курсiв стоматологiчного факультету академп. Шд час зустрiчi були проведет попередт переговори щодо можливостей стажування викладачiв академп в стоматологiчнiй клшщ "Стоун енд Джонсон дентал груп" (м. Едайна, Мiннесота). Протягом 2012 р. в академп виступили з доповщями 15 шоземних лекторiв.
Одним iз аспектiв тернацюнашзацп освiти, як уже зазначалося, е пiдготовка фахiвцiв для зарубiжних кра1н. Слiд тдкреслити, що наша академiя розпочала прийом шоземних громадян на навчання у 1960 рощ, й до 1991 року тдготовка шоземних студенпв здшснювалась за однiею спецiальнiстю "стоматологiя" i переважно для кра1н сошалютично! ствдружносп. За цей перiод було тдготовлено 589 лiкарiв-стоматологiв.
Значним кроком до подальшого розвитку, розширення та поглиблення процесу шгернацюнатзацц вищо1 освiти взагалi i медично1, зокрема, став переход вузiв Укра1ни до пiдготовки фаивщв для зарубiжних кра1н на комерцшнш основi.
У 1992 роцi за шщативи на той час ректора нашого вузу професора М.С. Скрипшкова було створено деканат по робот з шоземними студентами, а згодом, у 1993 рощ, вщкрито повнощнний факультет пiдготовки iноземних студентiв.
З цього ж часу проблемами оргашзацп навчально-виховного процесу iноземних студентiв займаються Вчена Рада факультету, до складу яко1 входять 9 провiдних морфолопчних та клiнiчних кафедр нашо1 академп та постшно дiюча циклова методична комiсiя, працюють науковi школи "Бюлопчна хiмiя" (керiвники проф. Тарасенко Л.М., проф. Непорада К.С.), "1мунно-генетичш мехашзми розвитку соматичних захворювань" (керiвник заслужений дiяч науки i технiки Укра!ни, проф. Кайдашев 1.П.) та "Вивчення дИ крюконцервовно! плаценти на морфофункцюнальний стан внутрiшнiх органiв" (керiвник Лауреат Державно! премп в галузi науки i технiки, проф. Шепiтько В.1.).
Необидно зазначити, що факультет тдготовки iноземних студентiв нашо! академп в цьому роцi вiдзначае свое 20^ччя. Це вiдносно невеликий перiод, але за цей час вiдбулися становления, розвиток та змщнення факультету i невпинний поступ вперед, який дав щеда плоди та пiдвищив мiжнародне визнання та рейтинг не тшьки факультету, а й вузу в цшому. Так, за 20 рошв на факультетi п1дготовки iноземних студенпв було пiдготовлено 1151 лiкар для 38 кра!н свiту, з яких 770 лiкарiв за фахом "стоматолопя" та 381 лiкар з фаху "лiкувальна справа".
В рiзнi роки деканат, а попм i факультет очолювали професори Дудченко М.О., Король М.Д., доцент Шиш В.Ф., професор Баштан В.П., професор Щдзельский М.Я., професор Потяженко М.М., професор Скрипшков
A.М. З 2009 року факультет устшно очолюе доктор медичних наук, професор 1щейкш К.£.
Проректорами з мiжнародних зв'язкiв в рiзнi роки були Долот П.К., Попов В.1., Близнюк 1.О. та професор Скрипшков А.М., який i зараз працюе на цiй посадi.
З 1997 року процес пiдготовки фахiвцiв для зарубiжних кра!н почав здiйснюватися на 3-х рiвнях: довузiвському (пiдготовче вщдшення), до дипломному (факультет пiдготовки шоземних студенпв) та тслядипломному (клiнiчна ординатура та астрантура). Адмiнiстрацiя та професорсько-викладацький склад академп чiтко усвiдомлюе, що в нишшнш час та й у перспективi значення пiдготовки шоземних громадян для нашого вузу зростатиме так як, по-перше, проблема розподшу та працевлаштування випускнимв переноситься на кра!ни, звщки при!здять iноземцi. По-друге, рейтинг ВНЗ залежить вщ показника кшькосп студентiв-iноземцiв. По-трете, пiдготовка шоземних громадян дозволяе збшьшити надходження до бюджету академп, зберегти штат викладачiв та значно покращувати i розвивати навчально-матерiальну базу кафедр академп. Шдготовка iноземних громадян е прямою швестишею в систему вищо! освiти не тшьки конкретного вузу, а й держави в цшому.
Ректором академп, доктором медичних наук, професором В.М. Жданом тдготовка фахiвцiв для зарубiжних кра!н визначена як один з прюритетних напрямюв розвитку академп, завдяки чому стало можливим збшьшення контингенту шоземних студенпв в академп за останш роки, суттеве покращення матерiально-технiчного забезпечення кафедр, оснащення !х новiтнiм обладнанням, що в свою чергу дозволило тдвищити якiсть тдготовки не лише шоземних, а й впчизняних студенпв.
З метою залучення на навчання громадян зарубiжних кра!н, розширення географ^ набору студентiв та якюний пiдбiр кандидатiв на навчання ректор академп проф. В.М. Ждан, проректор з мiжнародних зв'язюв проф.
B.М.Скрипшков разом з деканатом придшяють велику увагу профорiентацiйнiй роботi, створюючи широке рекламно-шформацшне поле як всередиш кра!ни, так i за межами нашо! держави, з метою залучення потенцшних студенпв-шоземшв до навчання в нашому вузг Активiзацiя роботи з Посольствами ряду кра!н, вiзити ректора, проректора до кра!н Близького Сходу, схщно! Аз^ та Африки, а також широке залучення випускнимв-шоземшв
(яю е безпосередшми ноаями шформацп про вищий навчальний заклад, в якому вони навчались) до те! роботи, суттево тдвищують рейтинг академп у свгтовш систем! вищо! освГти [5]. На сьогодш в академп навчаеться понад 650 шоземних громадян Гз 38 кра!н свГту. З 2003 року за спещальностями "стоматолопя" та "лГкувальна справа" проводиться тдготовка студенпв англшською мовою.
Навчання шоземних студента, без сумшву, мае цший ряд особливостей, обумовлених кшцевою метою навчання, умовами отримання освГти та проживання у новому етнокультурному сошумг перюдом адаптацп, взаемовщносинами викладач-студент.
КерГвництво факультету, за тдтримки ректора академп, здшснюе тдбГр найбшьш досвщчених викладачГв з числа професорсько-викладацького складу академп для роботи в групах шоземних студента, адже викладач мае не лише навчати, передаючи певну кГлькГсть знань, а й допомогти студенту пройти психолопчно важкий адаптацшний перюд. З шею метою на факультета створений та устшно дГе шститут кураторства.
Створення належних психолого-педагопчних умов для адаптацп шоземщв до навчально! дГяльностГ допомагае запобГгти негативних явищ в !х психщ, тобто порушенню психГчно! рГвноваги, виникненню емоцшно! нестшкосп та втрати штересу до навчання.
Устшшсть психолопчно! адаптацп обумовлюеться психолопчною готовнГстю Гноземного студента до систематичного подолання труднощГв, яю е невГд'емною частиною навчально-виховного процесу.
Над проблемами оптим1заци навчання шоземних студенпв в академй працюе циклова методична комГсГя, яка розглядае особливосп методичного забезпечення, питання органГзацП та проведення практики, оргашзацп виховного процесу, матерГального забезпечення навчального процесу, його ГндивгдуалГзацп.
Укра1нська медична стоматологiчна академiя набула певного позитивного досвiду в процеа iнтернацiоналiзацil вищо! медично! освии, зокрема в органiзацil цiлiсного процесу тдготовки сучасних фахiвцiв в галузi медицини для iноземних кра!н. У цшому заходи, що здiйсненi та плануються академieю в рамках розвитку мiжнародних зв'язкiв i спiвробiтництва в галузi медицини, спрямованi на сприяння iнтеграцil академй до свiтового медичного наукового товариства, в мiжнародний ринок тдготовки лiкарiв, в забезпечення власно! фшансово! стабiльностi, створення реальних можливостей та перспектив для ефективно! роботи сшвробггниюв i випускникiв як в Укра!ш, так i за кордоном.
1. Цимбал Т.В. Буттевкне укоршення людини як соцiально-фiлософська проблема: авто-реф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата фшос. наук: спец. 09.00.03 «Сощальна фiлософiя та фiлософiя ктори» / Т. В. Цимбал // - К., 2004 - 22с.
2. Федорова О.Н. Компетентностно-деятельностный подход к обучению иностранным языкам в высшей профессиональной школе // Языковое образование в вузе / О.Н. Федорова // - СПб.: КАРО, 2005. - С. 21-36.
3.http://www.umsa.edu.ua/fakultetinozem.html
4.Lisbon declaration: [«Europe's Universities beyond 2010: Diversity with a common purpose»]. - Brussels : European University Association, 2007. - 36 р.
5. There view of Europe an experience of internationalization of hig her education / Education, Audio visual & Culture Executive Agency, European Comission TEMPUS, [Нар. укр. акад.]. -. Запесоцкий, А.С. Образование: Философия, культурология, политика Текст. / А.С. Запесоцкий, Рос.акад.наук. Ин-тфилософии. М.: Наука, 2002. - 454 с
ИНТЕРНАЦИОНАЛИЗАЦИЯ ВЫСШЕГО МЕДИЦИНСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ - ПРИОРИТЕТНОЕ НАПРАВЛЕНИЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ деятельности Ждан В.Н., Скрипников А.Н., Ищейкин К.Е., Потяженко М.М., Новиков В.М., Богиня Л.В.
Интернационализация - это объективный процесс устойчивого взаимодействия и взаимного влияния национальных систем высшего образования на основе общих целей и принципов, отвечающих потребностям мирового сообщества и отражают прогрессивные тенденции нового тысячелетия. Современная Украина ставит перед собой в области интернационализации образовательной деятельности практически те же задачи, что и весь мир. Украинская медицинская стоматологическая академия приобрела определенный положительного опыта в процессе интернационализации высшего медицинского образования, в частности в организации целостного процесса подготовки современных специалистов в области медицины для зарубежных стран.
Ключевые слова: интернационализация, иностранный факультет, новые тенденции.
INTERNATIONALIZATION OF HIGHER MEDICAL EDUCATION - PRIORITY AREA EDUCATIONAL ACTIVITIES Zdan V.M., Skrypnikov A.M., Ischeikin K.E., Potyazhenko M.M., Novikov V.M., Boginya L.V. Internationalization - an objective process susta in edinteraction and mutualin fluence of national systems of hig her education base don common goals and princip lest hat me et the needs of the world community and reflect the progressivet rends of the new millennium. Today Ukraine has set it self in the field of internationalization of educational activities virtually the same tasks as the whole world. Ukrainian Medical Stomatological Academy became a positive experience in the process of internationalization of higher medical education, particularly in the preparation of integrated modern expert sin the medical field for foreign countries.
Key words: internationalization, foreign faculty, new
trends.
