CC BY
22
Висновки
На сьогодш вкрай необхiдно вiд паливно-сировинно'' opieHTaflii, сана-цп морально i технoлoгiчнo зaстapiлих виробництв i безперспективних сощ-ально-утриманницьких пpoектiв перейти до активно!' державно!' пол^ики шд-тримки програм i пpoектiв, спрямованих на виршення невiдклaдних проблем перебудови у сфеpi сoцiaльнo-екoнoмiчнoгo розвитку всiх суб'екпв економь ки, лiквiдaцii нaслiдкiв надзвичайних ситуацш, розширеного виробництва конкурентоспроможних тoвapiв та послуг, розвитку iннoвaцiйнoгo потенщ-алу, впровадження нових iнфopмaцiйних технологш. Для створення нaйбiльш сприятливих умов, як сприяють безкризовому розвитку господа-рюючих суб,eктiв, неoбхiднi гapaнтoвaнi преференци для iнвестицiй, а саме: уpядoвi та pегioнaльнi пoдaткoвi пiльги, митш пiльги, деpжaвнi гаранти.
У зв'язку з цим дoцiльнo вiдзнaчити, що в Укpaiнi результативне вирь шення комплексу проблем сoцiaльнo-екoнoмiчнoгo розвитку i створення основ для безкризового розвитку можливе тшьки у тому випадку, коли будуть розроблеш ефективш екoнoмiчнi, пpaвoвi, opгaнiзaцiйнi, фiнaнсoвi, адмшс-тpaтивнi методи i способи змш пpiopитетiв сoцiaльнo-екoнoмiчнoi стратеги держави i господарюючих суб,eктiв, а також заходи, яю сприятимуть ство-ренню умов для швестування галузей народного господарства державним i приватним кaпiтaлoм.
Лггература
1. Альтман Г.Х. Звездные часы лидерства: лучшие стратегии управления в мировой истории - М.: ДИС, 2000. - 346 с.
2. Грязнова А.Г. Антикризисный менеджмент. - М.: Просещение, 2001. - 238 с.
3. Градов А.П. Национальная экономика. - СПб: Специальнаня литература, 1999. - 184 с.
4. Василенко В.О. Антикризове управл1ння пщприемсгвом: Навч. пос. - К.: ЦУЛ, 2003. - 432 с.
5. Коротков П.М. Антикризове управлшня. - М.: Наука, 2000. - 504 с.
6. Ларионов И.К. Антикризисное управление. - М.: Дашков и Ко, 2001. - 472 с.
7. Mason, Edward S. The economic and social modernization of the regions. Harvard University Press, 1999. - 422 с.
8. Стиглиц Дж., Эллерман Д. Мосты через пропасть: макро и микростратегии для России// Проблемы теории и практики управления. - 2000, № 5. - С. 34-37.
УДК369.223.41/46 Асист. А.1. Хомицький; студ. Р.В. Аверчук -
Львiвська комерцшна академiя
СОЦ1АЛЬНА ПОЛ1ТИКА ЗАХИСТУ МАТЕРИНСТВА: СУЧАСН1 ОСОБЛИВОСТ1
Розглядаються особливост сощально!' пол^ики захисту материнства в державах з розвинутими ринковими економшами, дослщжено вагомють впливу piзних за-сoбiв захисту материнства на piвень народжуваносп. Розкрито недолши наявно'' сис-теми захисту материнства в Укршш та обгрунтовано неoбхiднiсть змiн у тдходах до забезпечення захисту материнства в Укршш.
Ключов1 слова: сощальна пoлiтикa, захист материнства, стимулювання народжуваносп, кoефiцieнт феpтильнoстi, система догляду за дтми, вiдпусткa у зв'язку з ваптшстю.
Assist. A.I. Homyts'kyj; stud. R.V. Averchuk -L'viv commercial academy The social policy of maternity protection: current peculiarities
The peculiarities of the social policy of maternity protection in the advanced market economy countries are depicted. Author explores the importance of different means of maternity protection affecting the birth rate. The defects of current Ukrainian maternity protection system are uncovered. The need of change of the approaches towards providing maternity protection in Ukraine is emphasized.
Keywords: social policy, maternity protection, encouragement of birth rate, fertility rate, childcare system, maternity leave.
Головним нацюнальним багатством кожно1 краши е ïï народ. Люди, ïx вмшня та знання створюють економiчний та культурний потенщал держави. Тому, основним завданням держави мае бути забезпечення добробуту та розвитку населення, що реалiзуеться через ïï сощальну политику. Одним з основних напря-мiв цiеï полiтики е заходи, спрямоваш на забезпечення розширеного вiдтворення населення краïни, як можна узагальнити пiд назвою "захист материнства".
На нашу думку, захист материнства - це сукупшсть вдаосин мiж ма-т^р'ю i сiм,ею - з одного боку та державою i роботодавцями - з шшого, як спря-мованi на створення сприятливих матерiальниx та моральних умов для наро-дження i виховання дитини. Захист материнства полягае в правовому захист! жшки, економiчнiй допомозi матерi та сiм,ï, створеннi соцiальноï iнфраструктури, яка забезпечуе оптимальнi умови для народження та належного виховання дгтей.
Соцiальна полiтика захисту материнства у свт перебувае на рiзному рiвнi розвитку. Ïï вдосконалення е актуальним завданням для бiльшостi держав св^у, оскiльки швидкий соцiально-економiчний розвиток призвiв до швид^' змiни демографiчноï ситуацiï та традицiйниx культурних щнностей. Як насль док, в системi цiнностей сучасноï жiнки основне мюце часто посiдае робота, кар'ерний рют, а не сiмейне життя i народження дгтей. Процес залучення жшок у робочу силу супроводжуеться рiзким зменшенням рiвня народжуваностi у вшх економiчно розвинутих краïнаx та крашах iз переxiдними до ринку еконо-мiкаx. Це явище отримало назву "демографiчно-економiчний парадокс" [5].
Предметом цього дослщження е захист материнства в рiзниx краïнаx свiту та його вплив на рiвень народжуваностi.
Вщзначимо, що не iснуе единоï думки щодо вагомостi впливу рiзниx засобiв захисту материнства на рiвень народжуваносп. Цьому питанню та вив-ченню досв^ рiзниx краïн свiту у сферi захисту материнства в нашш державi присвячено недостатньо дослiджень. Серед шоземних дослiдникiв проблеми вiдзначимо Рейчел Хеннек, Евана Кеплена, науковцiв iз США. Наше досль дження е спробою комплексного шдходу до проблеми через вивчення досв^ рiзниx краш свiту у регулюваннi народжуваностi та аналiзу важливостi рiзниx чинниюв стимулювання народжуваностi. Дослiдження з цiеï тематики е особливо актуальними з огляду на катастрофiчну демографiчну ситуацш в Украïнi.
Метою нашого дослщження е комплексний огляд наявних в свт систем захисту материнства, ïx порiвняння, аналiз впливу дш держави у сферi захисту материнства на рiвень народжуваностi та обгрунтування доцiльностi змiн наявноï системи захисту материнства в Украшь
Проаналiзувавши стратеги захисту материнства рiзних держав свгту, ми видiлили двi основнi системи сощально1 полiтики захисту материнства i стимулювання народжуваностi, виявили вагомий вплив заходiв держави у сферi захисту материнства на рiвень народжуваностi та сощально-економiч-ну ситуацiю в суспшьств^ обгрунтували необхiднiсть змiни пiдходiв до сощ-ально! полiтики захисту материнства в УкраАт.
Попри вiдмiннiсть систем захисту материнства в рiзних крашах свiту, бiльшiсть з них зобов'язаш дотримуватись мiнiмальних вимог щодо захисту прав матер^ встановлених Конвенщею Мiжнародноi Оргашзаци Працi вiд 2000 р. "Про охорону материнства" (№183) [7]. Вщзначимо, що Конвенцiя встановлюе мшмальш вимоги, опираючись на якi уряди держав повинш прагнути до шдвищення стандартiв захисту материнства iз врахуванням де-мографiчноl та економiчноl ситуаци в краАт.
Першими зiткнулися iз проблемою рiзкого зниження рiвня народжу-ваностi краАни Евросоюзу у кшщ 60-их рокiв минулого столiття. Зауважимо, що для оцшки демографiчноl ситуаци найбшьш широко використовуеться коефiцiент фертильность Цей показник показуе умовну кшьюсть дiтей, яка припадае в середньому на одну жшку у вщ вiд 15 до 49 р. У вшх краАнах Европи, ^м Iсландil, коефiцiент фертильностi е меншим вiд рiвня, дос-татнього для вщтворення населення, що становить 2,1 [6]. Як наслщок, система сощального захисту населення в цих краАнах мае давню iсторiю i викорис-товуе широкий спектр засобiв захисту материнства з метою стимулювання народжуваность Проте, численнi дослiдження показують вагомi вiдмiнностi у розмiрах пшьг та гарантiй, що надаються жшкам-пращвникам у рiзних краАнах Евросоюзу (табл. 1).
Табл. 1. Порiвняння демографiчно'i ситуаци та фшансових птьг
з материнства у кратах Свропи [7,11]
Краша Коефщ1еит фертильност1 Тривалшть ввдпус- Дохвд за 12 мшящв
2000 рк 2006 рк тки з ваптност1 тсля полопв
Франщя 1.89 1.84 16 тижтв €6769 $8462 - податки
Норвепя 1.81 1.78 52 тижтв €18192 $22740
Датя 1.73 1.74 50 тижтв €22000 $27500
Швещя 1.53 1.66 96 тижтв €17600 $22000
Н1меччииа 1.38 1.39 14 тижтв €5923 $7403
Польща 1.38 1.25 16 тижтв €6769 $8462
1сиатя 1.28 1.28 16 тижтв €6769 $8462
1тал1я 1.18 1.28 20 тижтв €9167 $11458
Великобритатя 1.63 1.66 18 тижтв €5319 $6657
Проанашзувавши цi вiдмiнностi, можна iз певшстю говорити про юну-вання Скандинавсько! системи захисту материнства. Данiя, Норвепя, Шве-цiя, Фiнляндiя та Iсландiя ведуть найактивнiшу соцiальну полiтику у сферi захисту материнства. Для сощально! полiтики цих держав характернi щедрi грошовi виплати сiм,ям iз дпъми, розвинута мережа закладiв безкоштовно! медично! допомоги та опiки над дггьми, залучення в процес виховання батька дитини, рiзноманiтнiсть i унiверсальнiсть гарантш i допомог шм'!. Важли-вють захисту материнства в цих кра!нах шдтверджуеться великим обсягом грошових кош^в, що спрямовуються на проведення полпики стимулювання народжуваностi (табл. 2).
Табл. 2. Частка витрат на захист Ым'И та материнства у структурi ВВП в
кратах Скандинавы, % [10]
Рк Фшлянд1я 1сланд1я Норвепя Датя Швещя
1995 4,2 2,4 3,8 4,0 4,0
2002 3,0 2,8 3,1 3,9 3,2
Яскравим представником ще! системи захисту материнства е Швещя. Головним принципом шведсько! сощально! полпики захисту материнства е ушверсальшсть - охоплення вЫх верств населення без спрямованост на захист населення iз низькими доходами.
У Швецi! придшяють велику увагу допомозi матерi з догляду за дпь-ми i дитячо! освiти, поеднуючи !! зi щедрими виплатами протягом тривалих вщпусток з вагiтностi. Система закладiв з догляду за дпьми дае змогу жшщ поеднувати роботу чи здобуття освiти iз материнством. Догляд за дпъми вь ком до 12 роюв забезпечуеться системою спецiальних Цен^в догляду, пос-лугами яко! користуеться близько 75 % дпей цього вжу. Плата за користу-вання таким центрами не перевищуе 1-3 % вщ доходу батькiв [10]. Допомога батькам вщ держави не припиняеться iз досягненням дитиною шкшьного вь ку. Близько 70 % школярiв проводить дозвiльний час на територи школи, де !м забезпечений квалiфiкований догляд.
Велика увага прид^еться здоров'ю матерi та дитини. Вони мають без-коштовний доступ до медично! допомоги. Через створення спещальних кон-сультативних центрiв забезпечуеться освпа населення, зокрема молодi, у сферi планування сiм,! i мiжстатевих стосунюв. Завдяки цьому заходу у Швеци утри-муеться надзвичайно низький рiвень абортiв - всього 7 абор^в на 100 пологiв при показнику 70 абортiв на 100 полопв в Укра!нi [10, 16]. У Швеци заохо-чуеться участь батька у вихованн дитини через надання 2 мiсяцiв вiдпустки у зв'язку iз народженням дитини, яку може використати тшьки вш.
1снуе розвинута система надання кредилв для придбання житла молодим Ым'ям та допомога з утримання житла, яка надаеться у розмiрi, вщповщ-ному доходам шм'!. Серед iнших кра!н Свропи видiлимо Францiю. Система шмейно! соцiально! полiтики в цiй кра!н мiстить щедрi грошовi виплати i за-безпечуе широкий вибiр безкоштовних послуг для матерiв i дней, зокрема розвинуту систему закладiв догляду за дпьми та безкоштовну медичну допо-могу матерям та дпям.
Характерною особливютю соцiальноï полiтики Францiï, яка дiе в сис-TeMi захисту материнства, е принцип мсоцiальноï справедливостiм, який пе-редбачае встановлення вищого розмiру пiльг i виплат родинам i3 низьким рiвнeм доходу. Наприклад, до досягнення дитиною 20-рiчного вiку здшсню-ються виплати, розмiр яких залежить вiд рiвня доходiв родини. Ддать чис-лeннi соцiальнi програми: допомога багатодпним та неповним сiм,ям, допомога при сплат комунальних платeжiв родинам i3 низькими доходами. Важ-ливе значення мае гнучка система податкових пшьг, яка заохочуе народжен-ня бiльшоï кiлькостi дiтeй [3].
Швидко розвиваеться система дошкiльних цен^в догляду за дiтьми, яка забезпечуе доглядом до 90 % дней вжом вiд 2 до 6 роюв [10]. Плата за послуги закладiв залежить вiд доходу батьюв. Зауважимо, що числeннi критики системи дошюльного догляду вказують на необхщшсть виховання дитини рщною матiр,ю. Але ця система зарекомендувала себе, як найкращий шлях виршення проблеми нeстачi часу у матeрiв, що працюють. Це шдтвер-джуеться вщносно високим рiвнeм народжуваностi у крашах, де iснуе система закладiв догляду за дiтьми. Система цeнтрiв догляду за дiтьми створюе можливiсть вибору для жiнки-працiвника, яка тепер зможе зробити вибiр мiж кiлькарiчною вiдпусткою та збереженням можливост кар'ерного росту, поеднанням його iз вихованням дитини. Наслiдком е вищий рiвeнь працев-лаштування i вищий рiвeнь доходiв жiнок у тих крашах, яю забезпечують та-кий широкий спектр сощальних послуг, шж у краïнах, де iснують необхщно фiнансовi та правовi засоби допомоги матeрi [8, с. 29].
Сощальна полiтика iнших держав Евросоюзу, зокрема Шмеччини та Iталiï, спрямована на шдвищення тривалостi вiдпустки у зв'язку iз материнством та шдвищення рiвня фiнансових виплат матерям. У цих крашах не створено системи сощальних послуг, яю би допомагали матeрi у вихованнi дитини i давали змогу одночасно працювати на високооплачуванш роботi. Високим рiвнeм виплат вагпним та матерям ix заохочують залишитись вдома протягом 3 роюв оплачувано1' вiдпустки. Як наслiдок, багато жшок через прагматичнi цiлi вибирае для себе кар'еру, а не материнство, i рiвeнь наро-джуваност залишаеться невисоким.
Таким чином, прикладом для держав Свропи е система захисту материнства краш Скандинави та Францп, eфeктивнiсть яко1' шдтверджуеться по-рiвняно високим рiвнeм народжуваност в цих крашах. Можна зробити вис-новок, що головним напрямом сощально!" полiтики захисту материнства мае бути створення сощально1" iнфраструктури, яка би давала змогу матeрi поеднувати виховання дитини iз роботою, надаючи бeзкоштовнi високоякiснi послуги. Створення при цьому сприятливого фшансового клiмату внаслщок грошових виплат на утримання дпей, надання гнучких податкових пшьг, гарантш, кредш!в для придбання житла, е невщ'емним кроком ще1" полпики. Хоча прямий вплив фшансово!" допомоги на рiвeнь народжуваностi виявити складно, роль фшансових важeлiв захисту материнства е значною, осюльки вони компенсують затрати, пов'язанi iз вихованням дитини. Прикладом, що шюструе взаемозв'язок мiж фiнансовими витратами держави i народжувашс-
тю, е зниження частки витрат на пшьги дiтям у соцiальнiй частит бюджету в Ггали вiд 13,3 % у 1970 р. до 3,9 % в 1992 р., що супроводжувалось рГзким зниженням рГвня народжуваност протягом цього перiоду [8, с. 28].
Необхщно вiдзначити, що попри вщмшшсть теперiшнього стану роз-витку систем захисту материнства у рiзних краАнах, важливiсть проблеми ус-вiдомлюють всi европейськi краАни: ведеться активний пошук нових засобiв тдвищення народжуваностi. Зауважимо, що процес виконання плану стимулювання народжуваност е тривалим i, крiм використання економiчних чин-никiв впливу, вимагае переощнки моральних цiнностей у суспiльствi, розу-мiння ролi жiнки як i матер^ так i повноправного пращвника. Важливим заходом е залучення батька до виховання дитини, що заохочуеться у краАнах Скандинавiï.
Вщмшною вiд европейських систем е система соцiальноï полiтики Ка-нади та США. ÏÏ характерною рисою е мiнiмiзацiя витрат у сферi захисту материнства. Канада i США переважно звертаються до ринкових методiв, а не до бюрократичних та шституцшних рiшень [10]. Така пол^ика спрямована на пiдвищення загального рiвня доходiв населення i подолання бщноси. Про-те Канада була змушена визнати необхiднiсть впровадження певних право-вих i фiнансових i гарантш, зiткнувшись iз рiзким зниженням показника фер-тильностi, який зараз становить 1,65. Тепер вагггна жiнка мае право на 15-тижневу оплачувану вщпустку у зв'язку зi ваптшстю, 35-тижневу вiдпустку у зв'язку зi материнством iз 55 % рiвнем оплати [9]. Гарантуеться вiдновлення на робот пiсля закiнчення термiну вщпустки. Крiм того, Канада використо-вуе европейський принцип безкоштовного медичного догляду та надання ос-вгги. Федеральною компетенцiею залишаеться загальне регулювання рiвня доходiв, а суб'екти федерацн опiкуються освiтою та медициною. У США не юнуе державних пшьг i програм, спрямованих на захист материнства. Тшьки у 1993 р., на 80 роюв шзшше, тж у Францiï, було впроваджено певш гарантн та трьохмiсячну неоплачувану вщпустку для матерiв-працiвникiв великих фiрм. Bd подальшi програми приймаються на рiвнi штатiв. Деякi з них, наприклад Калiфорнiя, нещодавно ввели оплачуванi вщпустки вагiтним жiнкам [1].
Варто вщзначити, що в США ведуться численш дослiдження впливу соцiальних пiльг i виплат, вщпусток з материнства на рiвень доходiв населення, прибуток тдприемств та на здоров'я наци. За одним iз таких дослщжень встановлено взаемозв'язок мiж наявнiстю у пращвниюв певноï компанiï мож-ливост отримувати вiдпустку з материнства i пшьги з прибутком компанн. Якщо такi гарантiï iснують, то прибуток компанн, зростае на 2,5 % [1]. Важливим доказом на користь впровадження тривалих вщпусток з догляду за дГтьми е те, що наявшсть тако1' вiдпустки зменшуе постнатальну смертнiсть i смертнiсть дггей вiком до 1 року, зменшуе хворобливють дiтей.
В iншому дослщженш Лiга добробуту дiтей Америки вказуе на швес-тицiйну привабливiсть системи догляду за дГтьми, яка в США охоплюе необ-хiдно 10 % дггей [2]. Вважають, що ця система здатна постачати в бюджети вЫх рГвшв близько 9 мшьярдГв дол. i показник вiддачi вщ iнвестицiй в цю га-лузь становить 7-8 разiв [2]. Таким чином, вщбуваеться пошук доказiв пере-
важання позитивних наслщюв впровадження гарантiй i допомог над негатив-ними - збшьшенням рiвня податкiв, зростанням бeзробiття у певних галузях малого пiдприемництва. Дослщники вказують також на нeeфeктивнiсть наяв-но1' системи пiдтримки найбiднiшиx верств населення, наголошуючи на тому, що впровадження ушверсальних гарантiй та сощальних послуг для всього населення краще вплине на добробут родин iз низьким рiвнeм доходу, шж на-явнi заходи [8, с. 12].
У нашш дeржавi дeмографiчна ситуацiя е катастрофiчною. За коефь цiентом фeртильностi, який становить 1.17, Украша посiдае 221 мiсцe серед 224 краш свiту [11]. Протягом останшх 14 рокiв чисeльнiсть населення нашо1' держави скоротилася приблизно на 6 млн. чоловж. Цi даш яскраво вщобра-жають рiвeнь соцiального-eкономiчного та полiтичного розвитку Украши. Розглянемо причини цього явища.
Змiст захисту материнства в Укра1'ш визначений у Конституци Украши, статтi 24, як створення умов, яю дають жшкам можливiсть поеднувати працю iз материнством, правова, моральна та матeрiальна пiдтримка материнства i дитинства, включаючи надання оплачуваних вiдпусток та шших пiльг вагiтним жiнкам i матерям [15, с. 14].
Кодекс Закошв про Працю Украши визначае правовi гаранти захисту матeрi. Проте внаслщок недостатнього розвитку судово!" гшки влади в держа-вi, низького розвитку системи сощального партнерства в Укршт, положення Кодексу Законiв про Працю часто порушуються, i роботодавець не несе жод-но1' вщповщальност перед законом за ïx порушення. Тривалiсть вiдпустки у зв'язку з вагггшстю в Украïнi становить 126 дшв, в тому числi 56 дшв до по-логiв i 70 шсля, тобто всього 18 тижшв оплачуваноï вiдпустки [14]. Одноразова допомога при народженш дитини надаеться у сум^ бiльшiй в 22,6 раза вщ розмiру прожиткового мшмуму для дiтeй вiком до шести роюв, встанов-леного на день народження дитини [14]. Проте розмiр допомоги одиноким матерям становить необхщно 30 % вщ прожиткового мшмуму для дитини вiдповiдного вшу. Розмiр iншиx грошових виплат на утримання дiтeй е також надзвичайно низьким.
Як ми вже зазначали, вагомою частиною стратеги стимулювання на-роджуванос^ е створення eфeктивноï та доступноï для всix верств населення системи закладiв догляду за дпьми. В Укра1'ш системою дошкiльниx установ зараз охоплено всього 54 % вщ юлькосл дiтeй вiдповiдного вшу [13]. Недос-татнiй розвиток системи надання медично1' допомоги е ще одшею перешкодою на шляху до збшьшення народжуваностi. Показник дитячо1' смeртностi в нашiй краïнi зростае. Кожного року в кра1'ш здшснюеться надзвичайно велика кiлькiсть абор^в. Причиною е низький рiвeнь освгги людей у сфeрi планування нeрозумiння сутi можливих наслщюв аборту, якi призводять до того, що 20-30 % жшок в Укра1'ш не здатнi народити дитину [16]. Таким чином, важливою е просвпа населення у сфeрi репродуктивного здоров'я, про-пагування щей здорового фiзичного i духовного способу життя.
Дeмографiчна ситуацiя в Укра1'ш вiдрiзняеться вiд ситуацiï в шших крашах Свропи тим, що рiзкe падшня рiвня народжуваностi розпочалося
всього 15 роюв тому одночасно з початком економiчноi та полiтичноi кризи. Це свщчить про тiсний зв'язок мiж рiвнем народжуваностi та економiчними i полiтичними потрясiннями. Полiтична нестабшьшсть держави, вiдсутнiсть зрозумiлоi стратегii розвитку, високий рiвень корупцii в держав^ недотри-мання нормативно-правових актiв у сферi материнства, супроводжуються ду-ховним занепадом i негативно впливають на рiвень народжуваностi. Як ми вже зазначали, важливе значення мае морально-культурне вдосконалення суспшьства, пiдвищення рiвня його освiти i духовностi. Тому надзвичайно важливим е проведення державою пол^ики пiдтримки украш^ко^' культури, вiдродження традицiйних украiнських цшностей, в яких сiм,я завжди вщгра-вала головну роль. На цей час ця полгтика не проводиться.
Можна зробити висновок, що головною причиною демографiчноi кризи в Украш е затяжна полгтична та економiчна криза, наслiдком яко! е невпоряд-кованiсть економiчних та правових вщносин, низька якiсть життя, низька яюсть виконання державою сво!х функцiй, в тому чи^ у сферi захисту материнства.
Висновки. Кожна держава здшснюе власну сощальну полiтику з огля-ду на внутрiшньоекономiчну, демографiчну та сощально-культурну ситуаци. Рiвень народжуваностi та економiчного розвитку в краiнах св^у е рiзним, тому сощальна полiтика держав щодо захисту материнства переслщуе рiзнi цiлi.
Народжуванiсть в Украш знаходиться на дуже низькому рiвнi, в той час як система захисту материнства практично не сформована. Для захисту материнства в Украш характерний низький рiвень фшансових пшьг, гарантш та виплат, низька доступшсть сощальних послуг, вузький вибiр засобiв стимулювання народжуваностi, вщсутшсть чiткого бачення шляхiв розвитку керiвництвом держави i, як наслiдок, низька ефектившсть некоординованих крокiв у цш сферi. Таким чином, рiвень розвитку системи захисту материнства в Украш вщповщае загальному рiвню розвитку держави. Полшшення ситуаци в сферi захисту материнства неможливе без розвитку пол^ичних, економiчних та правових вщносин в держав^ тому система захисту материнства в Украш потребуе швидких змiн у поеднаннi iз полiтичними, економiч-ними та правовими перетвореннями.
Важливим е усвщомлення владою та всiм населенням надзвичайноi ак-туальностi питання та необхщност якнайшвидшого створення програми дiй, спрямованих на виршення проблеми. На нашу думку, першим кроком мае бути створення за участ провщних спещалютв цiлiсноi Стратеги подолання де-мографiчноi кризи, спрямованоi на виправлення наявних недолiкiв системи захисту материнства i забезпечення сприятливих умов для зростання народжува-ностi в крашь Ця стратегiя повинна закласти фундамент для розвитку системи захисту материнства в Украш, враховуючи зарубiжний досвiд у сферi захисту материнства i соцiально-економiчнi та культурнi особливост нашоi держави. Необхiдною передумовою подолання проблеми е тюна спiвпраця мiж всiма гiлками та рiвнями влади. Доречним буде ч^кий розподiл повноважень та вщ-повiдальностi мiж органами влади, що реалiзовуватимуть цю стратепю.
Необхiдно усвiдомлювати, що активнi кроки держави у сферi сощаль-но! полiтики захисту материнства вiдiграють вагому роль у подоланш бщнос-
ri, полшшенш загального добробуту населення кра'ни i зaбезпеченнi внут-piшньoi стaбiльнoстi держави, яю e важливими чинниками впливу на piвень нapoджувaнoстi. Таким чином, юнування обгрунтованого сощально-правово-го та екoнoмiчнoгo захисту материнства e необхщною умовою iснувaння роз-винуто'' сощально'' держави, яка дбае про добробут сво'х громадян i майбутне наци, ведучи боротьбу проти бщносп та заохочуючи народжуващсть.
Л1тература
1. Arindrajit "Arin" Dube, Ethan Kaplan. Paid Family Leave in California: An Analysis of Costs and Benefits. - June 19, 2002. - 51 p.
2. Child Care and Development: Facts and Figures http://www.cwla.org/programs/dayca-re/facts.htm.
3. French government eyes 'le baby boom' - http://news.bbc.co.uk72/hi/europe/4856992.stm.
4. Gap in Employment Treatment for Men and Women Still Exists -http://www.ilo.org/ public/english/bureau/inf/pr/1998/7.htm.
5. List of countries and territories by fertility rate - http://en.wikipedia.org/wiki/ List_of_countries_and_territories_by_fertility_rate.
6. Map: Parenthood policies in Europe - http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/4837422.stm.
7. Maternity benefits - European study http://www.mercerhr.com/.
8. Rachel Hennek. Family Policy in the US, Japan, Germany, Italy and France: Parental Leave, Child Benefits/Family Allowances, Child Care, Marriage/Cohabitation, and Divorce. A Briefing Paper Prepared by the Council on Contemporary Families. - May, 2003. - 50 p.
9. Rights and responsibilities related to pregnancy, childbirth and adoption. http://www.albertahumanrights.ab.ca/publications/Bull_pregnancy.asp.
10. The Clearinghouse on International Developments in Child, Youth and Family. Policies at COLUMBIA UNIVERSITY-http://www.childpolicyintl.org/.
11. The World Factbook - Rank Order - Total fertility rate - https://www.cia.gov/cia/ publications/factbook/rankorder/2127rank.html.
12. Программа условий труда и занятости. Сектор социальной защиты. Охрана материнства - http://www.ilo.ru/gender/files/wf4_rus.pdf.
13. Державний комггет статистики УкраТни - http://www.ukrstat.gov.ua.
14. Допомога при народженш дитини - http://ukrainaemb.se/ukr/cons/dopomoha/.
15. Конститущя УкраТни.
16. Hi абортам - http://www.noabort.org.ua/2006/11/28/v.
УДК 331.5 Доц. О.1.1ляш, канд. екон. наук; студ. М.1. Пасерба - Rbeiecbm КА
ЕКОНОМ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РИНКУ ПРАЦ1 В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦН РИНКОВОÏ СИСТЕМИ
Обгрунтовано органiзацiйно-eкономiчну структуру ринку пращ Украши, проведено грунтовний аналiз. Визначено головш проблеми його формування в умовах ринку.
Ключовi слова: ринок пращ, трудовi ресурси, працездатне населення, еконо-мiчно активне населення, робоча сила, зайнятють, безробггтя.
Assoc. prof. O.I. Ilyash; stud. M.I. Paserba -L'viv commercial academy
Economic description of labour-market in the conditions of transformation market system
It is explored organizationally-economic pattern of labour-market Ukraine, conducted rich analysis in content. Certainly main problems of his forming in the conditions of market.
Keywords: labour-market, labours resources, capable of working population, economic active population, labour force, employment, unemployment.
