CC BY
208
УДК 330.342.146 (4+477)
еВРОПЕЙСЬКА МОДЕЛЬ СОЦ1АЛЬНО ОР1еНТОВАНО1 ЕКОНОМ1КИ В РЕАЛ1ЯХ УКРА1НИ
Дикань В.Л., д.е.н., професор (УкрДАЗТ)
В cmammi розглянуто стандарти европейсъкоЧ сощалъног моделi, pieeHb життя европейщв та до^джено ocHoeHi проблеми соцiалъно-економiчного розвитку Украши.
Ключовi слова: европейська сощалъна модель, сощально opieHmoeaHa конкурентоспроможна економжа, сощалът стандарти.
Постановка проблеми та и зв'язок з науковими i практичними завданнями. З
розпадом Радянського Союзу вшбулося руйнування командно-адмшстративно! системи господарювання. Перша задача, яка стала перед кожною колишньою республжою - це побудова нового суспшьства на принципах сощально орiентовано! економiки, яка звучала у вах програмах уряду та передбачала курс на вiдновлення i пiдняття життевого рiвня громадян.
Однак, аналiзуючи «досягнення» 22 рок1в незалежностi, можна стверджувати, що в Укра!ш так i не вдалося побудувати конкурентоспроможну модель господарювання, яка б втшила ринковi свободи господарювання з принципами сощально! справедливости, свободи та стабiльностi.
Проблема, яка сто!ть як перед сходом, так i перед заходом, як перед твднем, так i перед швшччю кра!ни - це зростаюча сощально-економiчна нерiвнiсть. Дуже влучно цю проблему сформулював Академiк Мирослав Попович: «Чим бiднiша нацiя - тим вона дуршша. Тобто, вона дивиться собi пiд ноги. Вона просто не може дозволити собi дивитися у тслязавтра, тому що повинна думати, як розрахуватися зi сво!ми боргами. Ми живемо в такому сташ. У нас просто всихае мозок. Все тримаеться на особистому ентузiазмi» [1].
Однiею з найболючших проблем нашо! кра!ни е нищiвне зубож1ння укра!нського народу. Адже, укра!нська правляча елiта все бiльше мiнiмiзуе соцiальну вiдповiдальнiсть держави, зокрема на рiвнi декларативностi залишаються положення про визнання вiдповiдальностi держави за сощальний стан громадян, своечасну виплату заробггао! плати робiтникам державного сектора, а також пенсш, стипендiй, iнших сощальних виплат, про приведення розмiру мшмально! зарплати, стипендiй i дотацiй у ввдповвдтсть iз реальним прожитковим мшмумом. Держава з iнституту, який покликаний проводити моделювання соцiального середовища, шляхом формування законодавчо! основи взаемно! вiдповiдальностi керiвникiв i керованих, перетворилася на орган тиражування законiв, написаних виходячи з
власних штереав, i 30BciM не зацiкавлена в створенш системи сощально! вiдповiдальностi, на засадах яко! може бути реалiзоване ефективне економiчне i соцiальне управлiння, що е вирiшальним для соцiального розвитку Украши .
Це засвщчуе той факт, що сощально-економiчна система Украши й доа перебувае в стадп ключових структурних перетворень. Саме тому, вихш з кризи та будiвництво конкурентоспроможно! економiки, здорового суспшьства вимагае проведення значних стратегiчних зрушень, пов'язаних з забезпеченням сталого соцiально-економiчного та духовно-культурного розвитку кра!ни, li нащонально! безпеки, нормальних умов для шнування та розвитку суспшьства, захисту його штереав, створенням яшсно! моделi управлiння та оргашзацшно! культури, засновано! на принципах моралi, професiоналiзму i нацiленостi на людину на основi духовно-культурного, соцiального та техшко-технолопчного прориву.
Анал1з останн1х до^дженъ та видтення невиршених частин загалъног проблеми.
Дослщженню питань побудови ефективно! сощально! моделi розвитку Укра!ни придiлялася увага багатьох вичизняних вчених, серед них Н.Б. Болотша [2], В.М.Геець [3-4], Р.Р. Ларша [5], Ю.Г.Рубан [6], Н.Б. Скурапвський, О.М.Палiй [7] та А.С. Цумаева [8]. Однак, й доа залишаеться актуальним питання формування системи соцiально орiентовано! конкурентоспроможно! економiки, засновано! на принципах поваги людсько! гiдностi, соцiально! справедливостi та стабшьносп, що i обумовило вибip мети даног статтг.
Виклад основного мamеpiaлу до^дження. Iсторiя XX столггтя показала, що визнання полiварiантностi вторичного процесу означае, вiдповiдно, i визнання рiзних моделей розвитку суспiльства, яке будуе власну модель розвитку та мехашзм !! реалiзацi!, спираючись на нащональш традицп та цивiлiзацiйнi щнносп, прагнучи до широких перспектив та виршення нагальних проблем соцiально-економiчного розвитку кра!ни. Саме тому, вирiшення проблеми формування
© Дикань В.Л.
BiciiiiK економ1ки транспорту i промисловост1 № 37, 2012
ефективно1 системи соцiально орiентованоl конкурентоспроможно1 економiки, засновано1 на принципах поваги людсько! гiдностi, сощально1 справедливости та стабiльностi, в першу чергу, визначаеться формуванням стабшьно1 сощально1 шфраструктури суспiльства, 11 полггично1 структури, здатно1 забезпечити додатковий потенцiал економiчного зростання кра1ни.
Сьогоднi вiдомо дек1лька моделей розвитку сощально1 сфери, серед яких найбшьш привабливою вважаеться европейська сощальна модель, основнi положения яко1 покликаш забезпечити ефективне функцiонування економiки та розвиток европейського сустльства. Вона гарантуе гiдний рiвень життедiяльностi суспiльства за рахунок встановлення мiнiмальних соцiальних норм до яких належать [9]:
1) показник очжувано1 тривалосп життя при народженнi (вiд мiнiмального показника 25 рошв до максимальних 85 рошв);
2) показник грамотносп дорослого населення (на рiвнi 100%);
3) середня тривалiсть навчання (неменше 15 рошв);
4) реальний ВВП на душу населення за ПКС (вщ мшмальних 200 дол. до максимального рiвня 40 тис. дол. США);
5) сумарний коефщент народжуваносп (на рiвнi 2,14-2,15);
6) коефiцiент старiння населення (не бiльше
7%);
7) розрив у рiвнi доходiв граничних децильних груп населення (не повинен перевищувати 10:1);
8) частка населення, яке проживае за межею бiдностi (не бшьше 10%);
9) спiввiдношення мшмально1 та середньо1 заробггно1 плати, що не перевищуе 1:3;
10) мiнiмальний рiвень погодинно1 заробггно1 плати - не менше 3 дол.США;
11) рiвень безробiття, що не перевищуе 810%;
12) шльшсть правопорушень на 100 тис. населення - до 5 тис. випадшв;
13) рiвень депопуляцп - 50:50;
14) к1льк1сть психiчних патологiй на 100 тис. населення - не бшьше 284 оаб.
Разом з тим, ця модель представляе собою не просто мехашзм вирiшення соцiальних проблем, а е проектом по забезпеченню розвитку всього суспiльства, заснований на принципах сощально1 держави, серед яких головними виступають: прiоритет прав людини, економiчна свобода, соцiальна справедливють та соцiальна вiдповiдальнiсть, визнання регулюючо1 ролi ринку, вiдповiдальнiсть держави за створення i пiдтримку умов, що упорядковують економiчнi та соцiальнi вшносини. Пропагуючи iдею сощально1 справедливостi та прюритетносп прав людини,
европейська сощальна модель втшила традицп та щнносп европейсько1 цившзацп, розвиваючись та трансформуючись паралельно розвитку сустльства.
Доказом дiездатностi ще1 моделi е юнування численного середнього класу, що нараховуе близько 2/3 громадян Свропейського союзу, до якого, в першу чергу, належать люди, як вчать, л^ють, управляють процесами виробництва, програмують, тобто працюють, творячи i змщнюючи суспiльство, опiкуючись тим, вiд чого залежить суспiльний розвиток. Саме ця категорiя громадян виконуе роль економiчноl «подушки безпеки»: купiвельна спроможнiсть громадян мiнiмiзуе безробiття, так як кожен незатребуваний спiвробiтник може зайнятися власним виробництвом. На думку давньогрецького фшософа Плутарха саме середнiй клас е опорою наци i держави [10].
В еврот середнiй клас е господарем свого становища, заробляючи вш одше1 до п'яти тисяч доларiв за мiсяць. Взагалi, вартiсть наймано1 працi е досить високою, так, лише в Бельгп розмiр мшмально1 заробггно1 плати складае 46 тис. бельгшських франков (або 4,6 тис.грн) при прожитковому мiнiмумi 21 тис. франшв. Якщо звернутися до конкретних цифр, то щкавим фактом е те, що Фiнляндiя, Швецiя, Датя, Австрiя, Нiмеччина, Iталiя та Юпр взагалi не мають фжсовано1 мшмально1 заробггно1 платнi, права робiтникiв там захищають профспiлки в кожнiй сферi дiяльностi або iншi структури. Iншi ж кра1ни мають наступну мшмальну заробiтну платню (в евро): Люксембург - 1642; Iрландiя - 1462; Бельпя
- 1387; Нiдерланди - 1382; Франщя - 1321; Антя
- 1010; Iспанiя - 728; Грещя - 681; Мальта - 630; Португалiя - 525; Чехiя - 360; Туреччина - 319; Словаччина - 296; Польща - 281; Естошя - 278; Угорщина - 270; Латвiя - 254; Литва - 232; Румушя - 153; Болгарiя - 123 [11].
В Укра1ш ситуацiя з середшм класом е зовсiм протилежною, осшльки на думку багатьох соцiологiв вш майже вiдсутнiй, адже рiвень доходу одше1 частини населення тяж1е до полюсу багатства, а шших - е надто низьким i прирiвнюеться до рiвня доходiв бiдних, що сввдчить про значний рiвень диференщацп доходiв. 1снування такого явища як деполяризащя доходiв призвело i до роздвоення споживчого ринку, як1 вiдрiзняються мiж собою не тiльки рiвнем цiн, але й поведiнко та вподобаннями споживачiв. Низький рiвень доходу призвiв до того, що на ввдшну вiд розвинуто1 европи, де пращвники освiти, медицини, формують середнш клас, в Украlнi працiвникiв бюджетное' сфери необхiдно визнати бiдняками. Така ситуащя може негативно позначити на якосп пiдготовки спецiалiстiв та наданш медично1 допомоги, адже звичайний пращвник офiсу без належно1 освiтньоl
квалiфiкацil отримуе в два рази бшьше, нiж звичайний украшський вчитель.
За рiвнем грошових доходiв в нашiй державi середнiм класом фактично е високопоставленi чиновники, заробггаа плата яких е значно вищою нiж тих, хто працюе в реальнш економiцi. За даними Держкомстату Украши середньомiсячна номiнальна заробiтна плата штатних працiвникiв за 2011 рж склала 2633 грн., тодi як реальний дохш правлячо! верхiвки в сотш разiв вищий [12]. Наглядно демонструе цей факт, оприлюднена колишшм головою СБУ В.Хорошковським на вимоги Украшсько! правди декларацiя про доходи, в якш зазначено, що у 2010 рощ 235,37 тис. грн. доходу чиновником отримано у виглядi заробггао! плати[13].
В так1й ситуацп головними прiоритетами украшсько! держави в сощальнш сферi повинно стати формування сучасного середнього класу як головно! складово! реформованого суспiльства, який, як основний платник податшв, забезпечуе формування державного та мюцевих бюджети, визначае споживчу поведiнку населения i внутрiшнiй ринок кра!ни, забезпечуе iнвестицiйний потенцiал i значною мiрою формуе моральнi стандарти суспшьства, виконуючи функцiю носiя демократп та полiтичних свобод. [14] .
Величезна увага в европейськ1й сощальнш моделi придiлена i соцiальнiй шдтримщ бiдних категорiй населення, рiвень доходу яких не вшповшае встановленим стандартам, та пенсiонерiв, що забезпечуеться шляхом надання рiзного роду державних субсидш та пiльг. Так, в Шмеччиш на фiнансування сощально! сфери та тдтримку соцiально незахищених категорiй населення щорiчно витрачаеться близько 28% ВВП кра!ни, забезпечуючи цим 4 мюце в Gвропi за розмiром пенсшних виплат та надаючи щомiсячну допомогу на дней - 154 евро.
Ситуащя, в як1й опинилася непрацездатна частина населення Украши - швалди, пенсiонери, а також ам'! з датьми - е дуже скрутною, адже держава не забезпечуе рiвного доступу до встановлених параметрiв споживання (здоров'я, освiта, належне харчування та матерiальний добробут), при яких забезпечуеться нормальне функцюнування суспiльства, подальше недотримання яких неминуче призведе до його деградацп та i, взагалi, поставить тд загрозу саме його iснування. Так, близько 74% украшських пенсiонерiв отримують менше 1 тис. грн. на мюяць, тодi як у Францп мiнiмальна пенсiя складае 7084 евро на рщ у Швецп - 8860евро на рiк, у Бельгп - 12058 евро на рж (данi 2010 року)[15].
Величезна увага в £врош придiляеться матерiальному забезпеченню ветеранiв. Так, у Францп для тдтримки ветеранiв вiйни передбачена пшьга, за якою вони отримують
пенсш не з 65, як ва iншi пенсiонери, а з 60 рошв. При цьому розмiр пенсп настiльки високий (мiнiмальна пенсiя складае бшьше 6000 евро на рж — приблизно 5750 грн на мюяць), що, досягнувши пенсiйного вжу, люди починають подорожувати по свиу. У Великобританп розмiр допомоги залежить вiд ступеня завдано! шкоди i може досягати $ 9500 на рж. До ще! суми ветерану додатково покладаються щотижневi виплати в розмiрi вiд $ 13 до 40, яш вiн може витратити на спецхарчування або оплату послуг доглядальницi. В 1зраш учасники Друго! свиово! вiйни ще в 2008 рощ зi всiма пiльговими нарахуваннями отримували близько $ 1500 (12 тис. грн).
Соцпакет украшських ветерашв у порiвняннi з iншими крашами виглядае досить жалюгiдно. За даними Пенсшного фонду Украши середня пеная ветеранiв вiйни з урахуванням вах необхшних виплат залежно вiд категорп становить: в iнвалiдiв вiйни — 2 366 грн, в учаснишв бойових дш — 1 642 грн, в учаснишв вшни — 1 043 грн, у члешв амей померлих ветерaнiв — 1 128 грн. [16].
Наглядно факт того, що Украша е нерiвня бшьшосп европейським кра1нам за рiвнем витрат на продукти харчування, демонструе продуктовий кошик в цiновому розрiзi: середньостатистична укра1нська сiм'я близько 50% амейного бюджету витрачае на харчування, тодi як у Нiмеччинi на щ цiлi витрачаеться 11%, в США - 10%. Цжавим виявилося aнaлiтичне дослiдження швейцарського банку UBS, яке проведено серед нaйбiльших мют та столиць свiту за варпстю проживання, серед пaрaметрiв якого були щни на 1жу, одяг, варпсть про1'зду. За результатами цього дослщження цiновий iндекс Киева як столищ Украши склав 59 бaлiв по вшношенню до 100 бaлiв Нью-Йорка, це означае, що те, на що витрачаеться в Нью-Йорщ 100 долaрiв, в Киевi - 59 долaрiв. Однак, це за пе! умови, що в Нью-Йорку за роботу заплатять 100 долaрiв, то в Киевi - лише 12,2 дол. В цшому, рiзниця м1ж рiвнем европейських щн та укра1'нських майже не вщчуваеться, однак зaробiтнa плата вiдстaе в декшька рaзiв[17].
Таке «зубож1ння» украшського народу призводить тiльки до попршення соцiaльноl нaпруженостi в крaíнi, викликаючи зростання рiвня злочинностi та корупцп в нaшiй держaвi. Адже, якщо людинi нi за що юнувати, вона вимушена йти на злочин та брати хабар. Чому ми тодi дивуемося, що за рiвнем корупцií в рейтингу швейцарсько! компанп IMD Укра1на посiлa останню позищю (59 мiсце) [18] та демонструе стабшьний рiвень злочинностi, зарееструвавши у 2011 рощ 515,8 тис. злочишв [19].
На противагу нам, розвинута Свропа з 11 колосальним досвшом в сферi соцiaльноí пiдтримки та захисту населення, здшснила рiшучий крок на шляху забезпечення добробуту европейського суспшьства - шдшшла до реaлiзaцil
iдеï соцiальноï iнтеграцiï. 1дея соцiальноï iнтеграцiï £С, в першу чергу, передбачае розробку програми сощально1' адаптацiï держави, бiзнесу та громадського суспiльства на засадах полiтики сощального партнерства, яка шляхом досягнення балансу штереав мiж працiвниками, державою та 6i3œœM, сприяла не тiльки врегулюванню соцiальних конфлiктiв, пiдвищенню загальних показнишв розвитку суспiльства та подоланню кризових явищ в ньому, але й стала основою становления бшьш розвиненого, морально вшповшального суспiльства.
В умовах поливки соцiального партнерства посилилася роль багатофункщональних суспiльних органiзацiй - профстлок, як1 виражаючи загальногромадянсьш iнтереси, надаючи пiдтримку не тiльки членам профстлок i iншим соцiальним категорiям громадян та контролюючи дiï держави по вшношенню до працiвникiв, намагаються знизити ризик негативних насладив проведених державою реформ.
Сощальна ситуащя, в якш опинилася Украша в результатi ряду тривалих структурних реформ, результатом яких е не тшьки вiдсутнiсть стратегiчних планiв економiчного i соцiального розвитку, але й вшсуттсть власно1' соцiальноï моделi розвитку, побудовано1' на традицiях та щнностях украшського суспiльства, демонструе критичний стан сощально1' сфери, проявом чого е загострення протистояння в серединi сустльства.
Складтсть проведення соцiальних перетворень зумовлена тим, що так добре зарекомендована в £врош система соцiального партнерства й доа не знайшла свого застосування в Украш, на противагу такш активнiй пропагандi та полiтицi насадження з боку Заходу.
Виступаючи провшним соцiальним партнером та гарантом реалiзацiï соцiальноï полiтики, держава в украшських реалiях покликана в рамках реалiзацiï стратегiï сощально-економiчного розвитку виршити соцiальнi проблеми украшського суспiльства. Адже, розпад Радянського союзу, перехiд на засади ринково1' економiки та тривалий кризовий стан соцiальноï сфери призвели не тiльки до повно1' руйнацп цивiлiзацiйних цiнностей та стереотипiв в середиш суспiльства, а й не забезпечили формування нових традицiй вшповшно до нових часових виклик1в.
Вшсутшсть стратегiï соцiального розвитку суспiльства призвело до кардинального зниження рiвня та якосп життя, свадченням чого е [12]:
- не вшповшшсть мiж темпами зростання мiнiмальноï заробiтноï плати та темпами зростання прожиткового мшмуму, який станом на 1 ачня 2012 року на 1,95% вище розмiру мiнiмальноï заробiтноï плати;
- низький рiвень охорони здоров'я та початково!' освiти, що характеризуеться видатками
держави на функцiонування цих сфер, яш в Украïнi становлять менше 5% ВВП;
- погiршення демографiчноï ситуацiï, проявом чого е скорочення рiвня народжуваностi та зростання рiвня смертностi, зменшення середнього прожиткового вшу як у чоловiкiв, так i у жшок.
1снування таких тенденцш ще бiльше загострюе становище в сустльстш, викликаючи його соцiальну диференщащю та дезорiентацiю. В так1й ситуацп дiï держави повиннi бути спрямоваш виключно на покращення соцiального ктмату в суспiльствi, зростання вiри украшщв в майбутне економiчне процвiтання держави та тдвищення рiвня довiри до влади, шляхом посилення функцiй управлшня, регулювання та контролю над взаемовшносинами в умовах ринку, досягнення чого можливо лише за рахунок реалiзацiï ефективноï соцiальноï стратегiï. При цьому сощальна стратепя повинна включати заходи, спрямоваш на вщтворення й розвиток людини (демографiчна полiтика, освiта, виховання тощо), формування соцiокультурного простору, сприятливого для самореалiзацiï кожиоï людини; стимулювання творчого зростання людини, утшення в життя принципiв соцiальноï справедливость Вiдображаючи та захищаючи iнтереси не тшьки найбшьш незахищених верств населення, але й всього сустльства, держава повинна створити умови, за яких реалiзована ним стратепя сощального розвитку буде сприйнята належним чином та користуватися довiрою в населення, опираючись на нього як на фундамент, держава зможе забезпечити реалiзацiю своеï полiтики.
Ще одшею проблемою Украши е почуття соцiальноï незахищеностi окремих верств населення, що е результатом високого рiвня корумпованосп всiх рiвнiв влади та недiевостi в краïнi законiв, яш представляють права та iнтереси людини, що безумовно призводить до зростання соцiальноï напруженостi в суспiльствi та виникнення рiзного роду соцiальних конфлiктiв. За таким умов сощальна политика держави повинна бути спрямована на досягнення збалансованосп мiж цiлями та штересами окремих соцiальних груп i суспшьством в цiлому, щоб громадяни укра^сь^ держави почувались захищено, а держава стала опорою для сво1х громадян. Наглядним прикладом вiдповiдальностi кра1ни за зниження соцiальноï напруги в суспшьсга е досвiд £С по створенню «£вропи громадян», яка не тшьки вшображае iнтереси суспiльства та проводить контроль над дiяльнiстю виконавчоï влади, але й забезпечуе досягнення вах соцiальних стандартiв, вирiвнюючи в правах рiзнi верстви населення [20].
Затяжтсть формування в Украïнi ефективноï системи сощально орiентованоï
конкурентоспроможно! економiки, засновано! на принципах поваги людсько! гiдностi, сощально! справедливости та стaбiльностi, стримуеться самою природою юнуючого в нaшiй кра!т полiтичного та суспiльного простору, характерними
особливостями якого е:
в полтичнш сфери
- вщдалешсть полггачних структур вiд громaдськостi, неефектившсть дiяльностi владних iнституцiй;
- не розумшня владою того, що в кра!ш не збудоване громадянське суспшьство;
- не розумiння керiвникaми кра!ни проблем трудящого народу;
- iлюзорнiсть розвитку мюцевих громадянських iнiцiaтив;
в економiчнiй сфери
- корумповашсть дiй мiсцевих та державних оргашв влади, закладена в законах;
- не захищешсть законом прав власносл громадян та !х безпеки;
- вiдсутнiсть aнaлiзу та глибоко! оцiнки результaтiв модернiзaцiйних процеав, що призводить до подальшого регресу;
в сощальнш сфери
- розпад суспiльствa на дуже вщдалеш мiж собою верстви населення за сощальними параметрами та як1стю життя;
- переоцiнкa моральних цiнностей, що знайшло свое вшображення нaвiть у вiросповiдaннi украшщв;
- зневiренiсть народних мас суспшьства в перспективи майбутнього економiчного процвггання Украши;
- видшення додаткових коштiв на розвиток медицини, освгга, як1 нaспрaвдi не передбачаються бюджетом;
- використання електронних технологiй з метою послаблення зв'язку мiж населенням та владними структурами.
Саме тому, вихiд Украши з сощально-економiчноí кризи прaвомiрно розглядаеться не тiльки шляхом формування ринково! системи господарювання на засадах розвитку ринково! конкуренцп, прийняттям рiзного роду полiтичних програм, законодавчих актив, а й побудовою сощально! держави, яка бере на себе обов'язок тклуватися про сощальну спрaведливiсть, добробут громадян, !хню соцiaльну зaхищенiсть та забезпечить досягнення високого рiвня продуктивносп прaцi, соцiaльно-полiтичного та iнтелектуaльного розвитку суспшьства, прагнучи поеднати економiчну свободу iз соцiaльним захистом окремих прошаршв населення.
В першу чергу, комплекс реформ пов'язаних зi створенням ефективно! соцiaльно-економiчноí моделi розвитку Украши повинен включати ряд напрямк1в по тдвищенню сощально!
справедливостi, захищеностi та вшповшальносп в укра!нському суспiльствi, пов'язаних 3i:
- змiною прiоритетiв, 3MicTy та спрямованосп дiй держави, за яких у сучасному украшському сyспiльствi на перший план мае вийти людина, ïï права та свобода, перевага штереав особистосп над iнтересами держави;
- активiзацiею соцiальноï ролi держави та формуванням ефективноï системи сощального захисту населення, спрямованоï на забезпечення пдних умов життя, працi та добробуту суспшьства;
- усвшомленням владними структурами ролi особистостi та, i взагал^ сyспiльства в забезпеченнi економiчного процвiтання кра1'ни;
- пом'якшенням нерiвностей в розподiлi доходiв та створенням умов для високопродуктивно!' сyспiльноï пращ i можливостей реалiзацiï кожним громадянином iндивiдyальних здiбностей;
- формуванням ефективноï системи соцiально-трyдових вiдносин шляхом тдвищення ефективностi використання трудового потенцiал^, зростання продyктивностi працi та робочих мюць, що, безумовно, забезпечить формування ринку працi та сприятиме зростанню зайнятосп населення;
- формуванням в yкраïнськомy суспшьстга почуття соцiальноï солiдарностi та налагодження теплих вiдносин мiж рiзними сощальними групами;
- проведенням активноï демографiчноï политики спрямованоï на забезпечення нормального вщтворення населення шляхом пiдвищення рiвня народжуваносп та зниження рiвня смертностi;
- зростанням прiоритетностi працi працiвникiв, яш б за рiвнем квалiфiкацiï правомiрно забезпечували формування середнього класу в крашц
- переходом на принцип розвитку потенцiал^ людини, а не досягнення макроекономiчних показник1в дiяльностi краши.
Ще одним вектором соцiально-економiчного розвитку краши повинна стати политика сприяння розвитку промисловостi та сiльського господарства. Адже, плодючий yкраïнський чорнозем та потужний вiтчизняний iнтелектyальний констрyкторсько-технологiчний потенщал промисловостi залишаються единими надбаннями украшського народу, як1 здатнi вiдродити економiчне багатство Украïни та вивести ïï економжу на конкурентоспроможний рiвень з мшмальними iнвестицiйними вкладеннями. На ввдшну вiд Китаю, який займае 2-е мiсце за темпами зростання економiки, володiючи при цьому 9,6% розораними сшьськогосподарськими yгiддями, земельний фонд Украши складае 60,4 млн. га, а нашi знаменип
чорноземи при ефективному землекористуванш здатнi прогодувати 300 - 320 млн. оаб[21].
Висновок. Таким чином, для побудови в Укра1т ефективно! системи соцiально орiентованоl конкурентоспроможно! економiки, засновано1 на принципах поваги людсько! гiдностi, сощально1 справедливостi та стабшьносп, необхiдно, пройти довгий тернистий шлях по вщродженню украшського суспiльства, збалансуванню його розвитку, забезпеченню стабiльностi державного правлшня, соцiального захисту населения, створенню сприятливих умов для iснування iндивiдiв i сощально1 спiльноти, сприяючи цим подоланню сощально1 напруги, досягненню рiвноваги, стабiльностi, цiлiсностi, консолщацп, злагоди й динамiзму суспiльства та сприяти шдвищенню конкурентоспроможиостi
сiльськогосподарського i промислового секторiв кра1ни. При цьому, соцiальнi орieнтири, визначенi стратегieю соцiального розвитку Украши, повиннi стати основою и сощального прогресу, соцiальна полiтика - представляти не просто набiр методiв, спрямованих на забезпечення мiнiмального рiвия сощальних гарантiй, а визначатися стратегieю сощального розвитку Украши по створенню сприятливого сощального ктмату в крашг Запорукою ж перетворення Укра1ни в сильну сощальну державу, в першу чергу, стане досягнення консенсусу мiж владою та суспiльством, коли проблеми украшських громадян стануть проблемами влади, яка конституцiйно покликана представляти i захищати права та iнтереси свого народу, в тому чи^ i сощальш.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Попович: чем беднее нация - тем она глупее [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://mignews.com.ua/ru/articles/72854.html.
2. Болотша Н. Б. Право сощального захисту: становлення i розвиток в УкрашЦТекст]/ Н.Б. Болотша. - К.:Знання, 2005. - 381 с.
3. Геець В.М. Соцiально-економiчний стан Украши: наслщки для народу та держави: Нащональна доповiдь / За заг. ред. В.М. Гейця [та ш.] [Текст]/ В.М.Геець. - К.: НВЦ НБУВ, 2009. -687с.
4. Геець В.М. Новий курс: реформи в Украшг 2010-2015. Нащональна доповщь / За заг. ред.В.М. Гейця [та ш.] [Текст]/ В.М.Геець. - К.: НВЦ НБУВ, 2010. - 232 с.
5. Ларша Р.Р. Моделi сощально1 полггики // Зб. наук. праць Донецько1 державно1 академи управлiния "Державне регулювання економiчного розвитку".[Текст]/Р.Р.Ларша. - Т. IV. - Вип.29. -Серiя: "Державне управлшня". - Донецьк: ДонДАУ, 2005. - С. 23 - 30.
6. Рубан Ю.Г. Укра!на в 2008 рощ: щорiчнi оцiнки сустльно-полггачного та сощально-eK0H0Mi4H0r0 розвитку : монографiя / За заг. ред. Ю.Г. Рубана. [Текст]/Ю.Г.Рубан. - К.: Н1СД, 2008. -655с.
7. Скурапвський В. А. Основи сощально! политики: Навч. посiбник. [Текст]/ В. А.Скурапвський, О. М. Палiй. Мiжрегiональна академiя управлiння персоналом. - К.:МАУП, 2002. - 199 с.
8. Цумаева А.С. 1нститущональш передумови впровадження сощально! полiтики в Украшг [Текст]/А.С.Цумаева. // Збiрник наукових праць Черкаського державного технолопчного унiверситету. - Серiя: Економiчнi науки. - Випуск 17. - Черкаси: ЧДТУ, 2007. - С.101 - 105.
9. Черленяк I.I. Про методику дослщження щентифжацп европейських соцiальних стандартiв. [Текст] / I.I. Черленяк // Стратегiчнi прiоритети. -2008. - № 4(9).- С. 121-128
10. Аверинцева С. Плутарх. Сравнительные жизнеописания. Трактаты и дiалоги. [Текст]/С.Аверинцева, А.Лосева, А.Столярова. /пер. с древнегреческого. - Сост. С. Аверинцева, вступ. статья А. Лосева, коммент. А. Столярова. -М.: «РИПОЛ КЛАССИК», 1998. - 672 с.
11. Манько О. Запровадження европейських сощальних стандарпв в УкраМ справа сощалкпв [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www. spu.in.ua/ua/ideology/24065.
12. Офщшний сайт Державного комiтету статистики Украши [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
13. Хорошковський задекларував 5 млн. доходу. Документ. [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://news.dt.ua/POLITICS/horoshkovskiy_zadeklaru vav_5_mln_grn_dohodu_dokument-81371.html.
14. Лiбанова £.М. Соцiальна стратифiкацiя украшського суспшьства: спроба статистичного визначення та вимiрювання. [Текст]/£.М.Лiбанова. // Украшський соцiум. - 2003. - № 1 (2). - C.146-164.
15. Чапко I. Шформащйно-аналггачна довщка Про деяш параметри соцiально (пенсiйного) забезпечення в свт [Електронний ресурс]. Режим доступу:http://brc.undp.org.ua/img/puЫications/Dovi dka_Social_payment_MLSP.pdf.
16. Вецько Е. Пенсии ветеранов в Украине -одни из самых низких в Европе [Электронный ресурс]. Режим доступа: http: //news. finance. ua/ru/~/2/0/all/2011/05/08/237591.
17. Украша давно вже в £вропi за щнами [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //news. finance. ua/ua/~/2/2011/10/04/254073.
18. За рiвнем корупцп Укра!на найпрша в £вропi [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://molbuk.ua/vnomer/suspilstvo/37682-za-rivnem-korupciyi-ukrayina-najjgirsha-v-yevropi.html.
19. Темпи зростання злочинносп в Укра!ш трохи сповшьнилися [Електронний ресурс]. Режим доступу:http://news.dt.ua/SOCIETY/tempi_zrostanny a_zlochinnosti_v_ukrayini_trohi_spovilnilisya-95695.html.
20. Каргалова М.Европейская социальная модель: опит для России. [Текст]/ М. Каргалова. // Мир и политика. - 2011. - №1(52). - С.78-87.
21. Через сшльки рошв Укра!на може залишитися без чорноземiв? [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dumka.pl.ua/ukraine/1012-2011-05-12-15-12-14.html.
Аннотация. В статье рассмотрены стандарты европейской социальной модели, уровень жизни европейцев и исследованы основные проблемы социально-экономического развития Украины.
Ключевые слова: европейская социальная модель, социально ориентированная конкурентоспособная экономика, социальные стандарты.
Summary. In the article the standards of the European social model, quality of life of Europeans and investigates the main problems of socio-economic development of Ukraine.
Keywords: еш-opean social model, social-oriented competitive economy, social standards.
Експертредакцшног колегП к.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименко Н.В.
УДК 031. 84(477)
МОДУС «ЕКОНОМ1ЧНОГО ПРОСТОРУ» В АРХ1ТЕКТОНЩ1
ГЕОКОНУ
Домбровський О.Г., к.е.н., директор (Ыституту глобальних трансформацш)
В cmammi до^джуеться проблема «економiчного простору» як demepMiHaHma об'ективних процеав i явищ, як пpоходяmь в реальтй дiйсносmi; показана його обумовлeнiсmь суб 'екmивним вимipом i кореля^я з meмпоpaльними aспeкmaми буmmя, а maкож спiвмipнiсmь з геоконом - гeоeкономiчною консmpукцiею сучасного свimу.
Ключовi слова: економiчний простiр, сощальний простiр, топос, цивШзацш, геокон, сощальний час.
Постановка завдання. Останш два десятилитя визначальним фактом сощально-економiчного (як i полггачного, культурного) життя свиово! спшьноти стала глобaлiзaцiя, котра обумовлюе динам^ суспшьного розвитку. Очевидним став факт реaлiзaцií глобальних проекпв шляхом здшснення цшого ряду практичних крошв фшансового, економiчного, полггачного, дипломатичного i вшськового характеру. Як вщомо, ядром проекту
глобaлiзовaного свиу е фшансовий каттал, котрий використовуе шновацшш досягнення, насамперед в обласп розвитку сучасних шформацшних технологш, для формування единого вiртуaльно-фшансового простору. Дане завдання здiйснюеться шляхом подолання нaцiонaльних кордонiв i суверештепв, як1 видаються в даному контексп за арха!ку, з метою проникнення у всi
© Домбровський О.Г.
частини свггового простору в штересах здiйснення вiльних фiнaнсово-економiчних оперaцiй, а також тдкорення периферп центром. Вщтак осмислення нового соцiaльно-економiчного простору (топосу), в якому здшснюються процеси глобaлiзaцií, та особливостi його прояву, мае значний тзнавальний iнтерес.
Анал1з останнгх до^джень i пубткацш. Проблематика соцiaльно-економiчного та господарського простору в рiзних аспектах розглядаеться в працях вичизняних та зaрубiжних вчених 1.Р.Бугаяна, Ю.М.Павлова, А.I.Смiрновa, В.В.Чекмарьова, В.С.Кемерова, А.С.Гальчинського та ш.
Значне методологiчне значення для усвщомлення сутнiсних характеристик проблеми топосу (простору) у його культурних, сощально-економiчних вимiрaх внесли 1.Кант, М.Гайдеггер,
Вкиик економ1ки транспорту i промисловост1 № 37, 2012
