CC BY
92
Ключевые слова: бюджет, бюджетные отношения, доходы и расходы бюджета, финансовая система, Киевская Русь, Гетьманщина, Запорожская Сечь.
KoryaginM.V. There is an evolution of budgetary relations in the days of Kievan Russia, Get'manschini and Zaporozhia Sitch
The stages of development of the financial system of Ukraine are selected. The chart of organization of budgetary relations is analysed in times of Kievan Russia, Get'manschina and Zaporozhia Sitch. Certainly pre-conditions of liquidation of the Ukrainian state system and loss of national colour budgetary relations.
Keywords: budget, budgetary relations, profits and charges of budget, financial system, Kievan Russia, Get'manschina, Zaporozhia Sitch.
УДК 338 Здобувач Л. О. Фурдичко - 1нститут РДНАН Украгни;
доц. Л.€. Фурдичко - НУ "Львiвська полiтехнiка"
СОЦ1АЛЬНА ПОЛ1ТИКА В СИСТЕМ1 ОСВ1ТИ ТА ОХОРОНИ
ЗДОРОВ'Я УКРА1НИ
Сощальна пол^ика - чи не найважливший напрям державного регулювання економши, оргашчна частина внутршньо'1 пол^ики держави, яка спрямована на за-безпечення добробуту, всебiчного розвитку ii громадян i суспшьства загалом. Сощальна полггика е багатомiрною системою програм i заходiв, спрямованих у сощальну сферу, яка охоплюе рiзноманiтнi напрями суспiльного буття, а ii нормальне функщ-онування е гарантом злагоди, солщарносп в суспшьсга, яка створюе умови для реаль зацп економiчноi i сощально'1' безпеки кожного члена суспшьства.
Ключов1 слова: сощальна пол^ика, сощальш вiдносини, сощальний захист громадян, рiвень сощального забезпечення, державна пiдтримка, фiнансування галуз^ напрями розвитку суспiльства, сфера осв^и, сфера охорони здоров'я.
Актуальнiсть теми. Конститущею Украiни, статтею 1, проголошено, що Украiна е сощальною i правовою державою. Тому здшснення правильносп фор-мування та проведения соцiальноi политики е прюритетним завданням держав-них оргашв влади в краш.
Сощальна политика держави спрямовуеться на добробут i всеб1чний роз-виток кожного ii громадянина. Тому, основною метою соцiальноi политики е створення умов для такого розвитку та оптимального функщонування сощаль-них в1дносин, надання особливого захисту тим верствам населення, як його пот-ребують i всього населення краши.
У Конституци Украши сощально-гумаштарне спрямування мають 12 статей, але найважлившою е стаття 46 стосовно гарантп сощального захисту. Меха-шзми реал1заци сощального розвитку держави, покращення життя ii громадян вь дображено в численних законах, прийнятих Верховною Радою Украши та зат-верджених Президентом Украши, у постановах i декретах Кабшету М1н1стр1в Украiни. Для подальшого функцiонування цих законiв i постанов необхiдне лише ix оргашзацшне впровадження, фiнансове забезпечення та законопослуш-нiсть громадян.
Постановка проблеми. Значення соцiальноi полiтики визначаеться ii впливом на процеси вщтворення робочоi сили, на пiдвищення продуктивност працi, осв^нього i квалiфiкацiйного рiвня трудових ресуршв, на рiвень науково-теxнiчного розвитку продуктивних сил, на культурне i духовне життя суспшь-ства. Сощальна политика, спрямована на покращення умов пращ й побуту, розви-
ток фiзкультури i спорту, сприяе зниженню захворюваностi i цим самим в^ут-но впливае на скорочення економiчних втрат у виробництвi. Завдяки розвитку таких систем сощально1" сфери, як громадське харчування, дошкшьна освiта, звiльняеться частина населення зi сфери домашнього господарства, шдви-щуеться зайнятiсть у суспшьному виробництвi. Наука i наукове забезпечення, визначальш перспективи економiчного розвитку кра1ни в епоху НТП, також е частиною сощально1" сфери, а ефектившсть 1хнього розвитку регулюеться в межах сощально! полiтики [1].
Сощальна полiтика не тальки регулюе процеси зайнятост населення, а й забезпечуе роботою мiльйони людей в кра!ш. Так галузi соцiального комплексу, як освгта, охорона здоров'я, культура, торпвля й iншi забезпечують робочими мюцями до 20 % економiчно активного населення, а в економiчно розвинених кра1нах у сферi послуг зайнято до 70 % всiх пращвниюв. Якiсть сощально1" сфери важлива не тшьки завдяки 11 величезному впливу на економ^, але й задоволь-няе матерiальнi, культурнi i духовш потреби, формуе всебiчно й гармоншно розвинених членiв суспiльства. Це i е стратегiчна, вища мета розвитку будь-яко! ци-вшзовано1' держави [2].
Викладання основного матерiалу. У будь-якiй державi свiту прюритет-ним у веденнi сощально1" пол^ики е здоров'я i життя 11 громадян, 1х духовний рь вень, а також рiвень i яюсть 1хньо1 освiти.
Вища освiта е основою людського розвитку та прогресу суспшьства. Во-на забезпечуе шдив^альний розвиток особистостi майбутнього фахiвця, формуе штелектуальний, духовний, виробничий потенщал держави, е стратегiчним ресурсом соцiально-економiчного i культурного розвитку суспiльства, е джере-лом покращення добробуту людини, забезпечуе нацiональнi iнтереси та змщнюе авторитет i конкурентоспроможнiсть держави на мiжнародному рiвнi.
У 90-тi роки минулого столiття в багатьох кранах свiту спостерiгалось уповiльнення темпiв зростання державно1 пiдтримки вищо1 освiти. Державне фь нансування освiти в бшьшосп промислово розвинених кра1н вже досягло гранично можливо1 величини ^ напевно, не варто чекати нарощування державного фiнансування освiти. За цих умов особливо актуальними е розроблення i реалiза-цiя рiзних методiв адаптаци до умов обмеженого бюджетного фшансування, нес-тачi коштiв, як видiляе держава на вищу освгту.
У кра1нах Захщно1" Свропи частка держави у фшансуванш вищо1 освгти значно бiльша, нiж, наприклад у США. У ФПН, Австри i Гтали частка державного фшансування у витратах на вищу освгту становила в середиш 90-х роюв близько 90 %, у Великобритании Португали, Фiнляндil - приблизно 80 %. Пито-ма вага на вищу освгту у ВВП у бшьшосп европейських кра1н в цих роках пере-вищувала 1 %. За перюд з 60-х роюв цей показник збшьшився у 2-3 рази [3].
На сьогодт як державш, так i приватш вищi навчальнi заклади в Укра1ш дiють за державними лiцензiями, акредитацшними документами, тобто регулю-вання освгтньо1 дiяльностi закладiв вищо1 освiти залишаеться за державою, тому власник диплому повинен бути захищений авторитетом держави. Коли цей авторитет стае недостатньою гаранпею, то виникае факт кризи у вищш освт. Проте найголовшшою причиною виникнення криз у сферi вищо1 освiти е брак кошпв держави для ефективного функцюнування державних вищих навчальних закла-дiв та високо1 якостi надання ними освгтшх послуг. Питанням фiнансування та
розвитку управлгння фiнансовими ресурсами вищо1 освiти займаються науковг установи Нaцiонaльноï aкaдемiï наук Украши, Академи педaгогiчних наук, галу-зевг нayково-дослiднi iнститyти i вищг нaвчaльнi заклади.
У сферi освгти i науки працюе понад 1,6 млн ошб, або бгльш нiж 7 % зайнятих у всгх сферах економiки Укрaïни. Загальна кiлькiсть безпосереднiх yчaсникiв освiтнього процесу становить близько 1 млн ошб, або 22 % всього зайнятого населення держави. Нацюнальна система середньоï освгти охоплюе 216 тис. загальноосвгтшх навчальних закладав, зокрема 14,9 тис. у сшьськш мгс-цевостi в Укрш'ш. У системi професiйно-технiчноï освгги нaлiчyеться 967 дер-жавних професшно-техшчних навчальних закладгв, у яких навчаеться близько 530 тис. громадян. У системг вищо1' освгти Укрaïни функцюнують вищг навчаль-нг заклади державно1' i гнших форм власностг, до яких входять 978 вищих навчальних закладгв I-II ргвнгв акредитаци (училища, технiкyми, коледжi, шститути, академи, унгверситети) з них 664 вищих навчальних зaклaдiв I-II ргвнгв акредитаци, зокрема 593 державно1' форми власностг та 71 гнших форм власностг гз за-гальною чисельнгстю 528 тис. стyдентiв (223 тис. державно1' форми влaсностi).
Серед них функцгонуе 106 yнiверситетiв, 59 академш, 150 шститутгв. Статус нaцiонaльного мають 38 yнiверситетiв i aкaдемiй [4].
Державне фшансування вищо1' освгти та науки в Украшг е вкрай незадо-вгльним. Вгдповгдно держава втрачае передовi позици щодо ргвня освiченостi громадян, згортае нayковi дослiдження з важливих прiоритетних нaпрямiв розвитку суспшьства, скорочуються масштаби та рiвень якостг тдготовки науково-педaгогiчних кадргв, помгтно поггршуються умови для творчо1' роботи вчених та виклaдaчiв. Реальне бюджетне фiнaнсyвaння на вищу освгту i науку не вгдповг-дае вимогам i нормам Законгв Украши "Про освпу" та "Про вищу освпу" [5].
Табл. 1. ПрофесШно-техшчш навчальш заклади в Укрш'ш
Роки Кшькгсть заклад1в Кшькгсть учтв, тис.
2006 р. 1021 473.8
2007 р. 1022 454,4
2008 р. 1018 443,6
2009 р. 975 427,3
Як бачимо, кшьюсть учнгв з кожним роком зменшуеться, на що вплива-ють певнi чинники, передусгм демогрaфiчний чинник. I тому навчальш заклади не рацюнально утримувати, вгдповщно, однг з них об'еднуються, гншг - закрива-ються. Не всг студенти хочуть здобувати технiчнy освпу, на якгй спецiaлiзyються цг заклади.
Табл. 2. Вищi навчальш заклади в УкраШ
Кшькшть заклад1в Кшькгсть студенив, тис. чол
Роки I-II р1вень III-IV р1веиь I-II р1вень III-IV р1вень
акредитаци акредитаци акредитаци акредитаци
2005/06 606 345 505,3 2203,8
2006/07 570 350 468,0 2318,6
2007/08 553 351 441,3 2372,5
2008/09 528 353 399,3 2364,5
2009/10 511 350 354,2 2245,2
Анашзуючи дат, бачимо, що за останш п'ять роюв зменшуеться юльюсть студентов 1-11 рiвня акредитаци, вiдповiдно - зменшуеться юльюсть самих закла-дав. Так за цей перюд кiлькiсть студентов зменшилась на 150 тис. ошб, а ВНЗ - на 95. Якщо у 2005/06 рр. на один ВНЗ 1-11 рiвня акредитаци припадало в середньо-му 834 студенти, то в 2009/10 рр. це число становить приблизно 693 студенти.
Юльюсть студентов Ш-1У рiвня акредитаци не значно змiнюеться. Ста-бiльним е i чисельнiсть ВНЗ цього рiвня.
Табл. 3. Фшансування М'иистерства оаити i науки Украти, тис. грн
Показники 2007 р. 2008 р. 2009 р.
Фшансування МОН 11 319 352,6 16 034 807,8 17 689 665,5
Загальт видатки Державного бюджету 174 631 522,2 253 207 875,1 274 156 440,7
% видатшв на МОН в Державному бюджета 6,48 6,30 6,45
Збшьш./зменш.видатшв иор1вняно з 2007 р. - 4 715 455,2 6 370312,9
Збшьш./зменш.видатшв пор1вняно з 2008 р. - 4 715 455,2 1 654 857,7
Проаналiзувавши показники, видно, що в грошовому виразi фшансування збшьшилось у 2009 р. на 6,37 млрд грн порiвняно з 2007 р. Проте структура за-гальних витрат у вiдсотках трохи зменшилась - вщ 6,48 до 6,45. Саме в щ роки збшьшились стипенди та зарплати в сферi освiти. З 1 вересня 2008 р. стипенди для студентов ВНЗ 1-11 рiвня акредитаци становили 400 грн, а Ш-1У - 530 грн. У 2008 р. зросла зарплата педагопчних пращвниюв майже на 45 %, а середня зарплата зросла вщ 1460 грн до 1819 грн.
Сощальна политика Украши у сферi здоров'я здшснюеться вiдповiдно до основних напрямiв розвитку держави i евроiнтеграцiйних процешв.
Охорона здоров'я е системою державних заходiв, яю сприяють здоров'ю, запоб^анню захворювань та попередженню передчасно1 смерт!, забезпеченню активно: життедiяльностi та працездатност людини. Держава, як основний суб'ект вщносин iз сво1ми громадянами, повинна забезпечити: попередження захворювань, ешдемюлопчну безпеку, зниження ризикiв, пов'язаних iз забрудненням та шкiдливим впливом довкiлля i способом життя, доступну i яюсну медичну допо-могу, соцiальний захист медичних працiвникiв. Тому державна политика у сферi охорони здоров'я спрямовуеться на тдвищення рiвня здоров'я громадян кра1ни, покращення якост життя i збереження генофону украшського народу. Для забез-печення цих прюритетав у сферi охорони здоров'я в Укра1ш визначено форми за-безпечення галузi, таю як: бюджетне фшансування, добровшьне медичне страху-вання, самофiнансування, благодшництво i спонсорство. Традицшно важливим джерелом фiнансування охорони здоров'я е фiнансовi ресурси бюджетiв, тодi як кошти отриманi iз шших джерел е додатковими фiнансовими ресурсами.
Бюджетш видатки на охорону здоров'я в Укра1ш розподаляються вщпо-вiдно до елементiв затрат, головним з яких е лiкарнянi лiжка. Витрати на оплату працi та комунальш платежi становлять 2/3 видатюв зведеного бюджету на охорону здоров'я. Тодi як на закушвлю товарiв, матерiалiв та послуг витрачаеться
лише 1/5, а на каштальш видатки - 1/10 сукупних витрат. Тому покривати певну частину видаткiв за надання медичних послуг змушенi пацiенти [6].
Крiм бюджетних коштiв, функцюнальна модель галузi, незважаючи на на-явнiсть нормативно-правових рiшень щодо обмеження платних медичних послуг у державних i комунальних закладах системи охорони здоров'я, ш^чно додае до процесу фшансування кошти, власноруч заробленi закладами та установами.
В Укра1ш з питанням про фiнансування з державного бюджету медично1 галузi не так, як наприклад, у США, де за даними Всесвгтньо1' оргашзацй охорони здоров'я (ВООЗ) доводить, що на 2001 р. загальна сума витрат з державного бюджету США на систему охорони здоров'я становила майже 15 % вщ ВВП, у Норвеги цей показник становив 13 %, або 2920 $ на душу населення, у Франци -2567$, у Польщд - 629$, Бшорус - 464$, Росй - 454$ i навiть в Грузи - 108$. В Укра1ш це навгть не 6,41 % фшансових витрат на охорону здоров'я вщ ВВП кра-1ни, про яю ВООЗ говорить як про мтмальний рiвень бюджетного фшансуван-ня чи рiвень виживання медично1 галузi [7].
Табл. 4. Видатки Державного бюджету Украти на охорону здоров'я (грн)
Показники 2005 р. 2006 р 2007 р. 2008 р. 2009 р.
Загальна сума фшансування галуз1 з Державного бюджету 2731681,1 3154722,4 4534193,0 5780011,0 5904196,2
Загальна сума видатюв 117 394 140 199 174 631 233 207 274 156
Державного бюджету 610,1 363,7 522,2 875,1 440,7
Частка статей видатюв у загальнш сум1 видатюв Державного бюджету 2,33 2,25 2,60 2,28 2,15
ВВП 441452000 544153000 720731000 948056000 914720000
% до ВВП 0,62 0,58 0,63 0,61 0,65
Ланцюговий темп зрос-тання статп видатк1в га-луз1 - 15,49 43,73 27,48 2,15
Базовий темп зростання статт1 видатк1в галуз1 (%) - 15,49 65,99 111,59 116,14
Аналiзуючи показники таблищ, можна зробити висновок, що найбшьша частка видатюв на галузь охорони здоров'я в Укра1ш припадае на 2007 р., вщсо-ток видатюв до ВВП в державi постшно змiнюеться i найвищий вiдсоток 0,65 становив у 2009 р. Тому збшьшення видатюв на охорону здоров'я е основ-ним, бо здоров'я наци е основою розвитку держави загалом.
Одним iз напрямiв тдвищення ефективностi галузi медицини в Укра1ш й альтернативним джерелом фiнансування охорони здоров'я е запровадження обов'язкового медичного страхування, яке мае забезпечити формування принци-пово ново1, адаптовано1 до ринково1 економiки сощально1" iнфраструктури, ство-рити прозорi механiзми правових, соцiально-економiчних i фiнансових взаемо-вiдносин мiж виробниками та споживачами медичних послуг. Обов'язкове ме-дичне страхування зменшить навантаження на державний бюджет краши.
Висновки. Соцiальна полiтика е найважлившою сферою дiяльностi будь-яко1 кра1ни i в цiй сферi набуто значного досв^. Сучаснi моделi соцiальноl
полiтики вiдрiзняються ступенем втручання держави в сощально-економ1чну сферу сyспiльства та ступенем сощально! захищеностi громадян. Забезпеченост свободи сощального вибору в рiзних верствах населення та впливу соцiальних процесiв на економiчний розвиток кра!ни.
Укра!на, як молода держава, повинна брати приклад з розвинених кра!н, у яких системи освгги та охорони здоров'я спроможш надати людиш конститу-цшне право на безоплатну медичну допомогу, забезпечити яюсш та достyпнi ос-вiтнi i медичнi послуги сво!м громадянам, здатнi запропонувати своему народовi реальнi ринковi механiзми оплати за отримаш послуги.
Л1тература
1. Пилипенко П.Д. Право сощального забезпечення : навч. поабн. / П.Д. Пилипенко та ш. - К. : Вид-во "Юн Юре", 2006. - 496 с.
2. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua.
3. Пилипенко П.Д. Захщноевропейський досвiд диверсифшацп джерел фiнансyвання ви-що! освгш // Науковий вiсник НАУ : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НАУ. - 2006. - Вип. 23. -С. 120-128.
4. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.osvita.org.ua.
5. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nis.gov.ua.
6. Гладун З.С. Державна пол^ика охорони здоров'я в Укра!н (адмiнiстративно-правовi проблеми формування i реалiзацii) : монографiя / З.С. Гладун. - Тернопшь : Вид-во "Економiч-на думка", 2005. - 260 с.
7. Малагардк А. Стратепчне планування для ефективностi розмiщення ресyрсiв // Ci-мейний лiкар. - Львiв : Вид-во "Плюс". - 2005. - № 9. - С. 134-138.
Фурдычко Л.О., Фурдычко Л.Е. Социальная политика в системе образования и здравоохранения Украины
Социальная политика - одно из важнейших направление государственной регуляции экономики, органическая часть внутренней политики государства, которое направлено на обеспечение благосостояния, всестороннего развития ее граждан и общества в целом. Социальная политика является многомерной системой программ и мероприятий, направленных в социальную сферу, которая охватывает разнообразные направления общественного бытия, а ее нормальное функционирование является гарантом согласия, солидарности в обществе, которое создает условия для реализации экономической и социальной безопасности каждого члена общества.
Ключевые слова: социальная политика, социальные отношения, социальная защита граждан, уровень социального обеспечения, государственная поддержка, финансирование отрасли, направления развития общества, сфера образования, сфера здравоохранения.
Furdichko L.O., Furdichko L.E. A social policy is in the system of education and health protection Ukraine
Social policy is one of the most important directions of the governmental control of economy, it's an organic part of the domestic policy which is targeted at providing social welfare, all-round development of it's citizens and society as a whole. Social policy is a system of multidimensional events dimed at social sphere which covers various directions of social life and its normal functioning is a guarantee of harmony and collective responsibility in the society which creates conditions for implementation of economic and social security of each member of the society._
