CC BY
69
1.М. Миценко, О.А. Кролевець
ФОРМУВАННЯ СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ В КОНТЕКСТ НАЦЮНАЛЬНИХ 1НТЕРЕС1В
Нацiональнi iнтереси можна визначити як сукупнють життево важливих загальних штерешв ycix соцiальних груп суспiльства. Концепщею нащонально! безпеки нацiональнi iнтереси Укра!ни визначаються як «...сyкyпнiсть збалансованих штерешв особи, сyспiльства i держави в економiчнiй, внyтрiшньополiтичнiй, соцiальнiй,
мiжнароднiй, шформацшнш, вiйськовiй, екологiчнiй i iнших сферах. Вони носять довгостроковий характер i визначають основш цiлi, стратепчш i поточнi завдання внутршньо! i зовшшньо! полiтики держави. Нацiональнi штереси забезпечуються iнститyтами державно! влади, що здiйснюють сво! функцп у тому чи^ у взаемоди з ддачими на основi Конституцп Укра!ни i громадськими органiзацiями [1].' Нацiональнi штереси е вираженням колективно! волi наци, яка реатзуе себе в довгостроковш перспективi за допомогою як внутршньо!, так i зовнiшньоекономiчно! полiтики кра!ни. Нацiональнi iнтереси - це об'ективний чинник, що обумовлений сукупнютю життевих потреб кра!ни i вiдображае певну стадiю розвитку нащонально! самосвiдомостi та взаемоди кра!ни з iншими кра!нами. Нацiя сподiваеться на широку модершзащю, пiдвищення добробуту i гiдне мюце Укра!ни у свiтi у XXI ст. Для подiбних надiй е шдстави. Початок нового сторiччя ознаменувався для Украши виходом iз затяжно! соцiально-економiчноl кризи. Пiсля десятирiччя економiчного спаду,
обумовленого змiною сyспiльного устрою, кра!на поступово yвiйшла до реально! економiчно! i полiтично! стабiлiзацi!' У 2000 р. ВВП зрю на 5,9%, у 2001 р. - на 9,2, у 2002 р. - на 5,2, у 2003 р. - на 9,6%. За п'ятирiчний перюд (1999-2003 рр.) Укра!на збшьшила ВВП бшьше як 2,5 раза. У 2004 р.
економiчне зростання в Укра!ш склало -12,1%, у 2005 р. - 2,7, у 2006 р. - 7,3, в 2007 р. - 7,9%, у 2008 р. - 2,1% [2]. Найсклад-тша структура суспшьства, глибока нерiвномiрнiсть розвитку, сощальна нерiвнiсть обумовлюе вiдмiннiсть iнтересiв сощальних прошаркiв. 1нтереси рiзних соцiальних груп можуть бути рiзними, iнколи схожими, а iнодi - несумiсними. Несшвпадання iнтересiв окремих громадян i сощальних груп обумовлюе можливють неоднозначного впливу держави на безпеку i добробут шдивщв. Тому важливе значення мае стушнь прiоритетностi особистих, суспiльних i державних iнтересiв, а також можливють !х узгодження. Саме тому з'являеться об'ективна необхщнють знаходження прийнятного для рiзних соцiальних сил компромiсу. Процес сощально! диференцiацi! торкаеться iнтересiв ушх прошаркiв суспiльства i призводить до змши балансу цих iнтересiв. Ця проблема значно ускладнюеться у процес радикальних економiчних перетворень. У перехщнш економiцi баланс iнтересiв порушуеться. Рiзкi змiни соцiально! диференцiацi! та реакци людей на такi змiни можуть стати бар'ером на шляху сощально-економiчного розвитку. Сучасний укра!нський капiталiзм характеризуеться глибокою нерiвнiстю i широкою диверсифшащею iнтересiв рiзних суспiльних груп. Конфлшт цих iнтересiв може загальмувати подальший розвиток, а коалiцiя сустльних сил, що припускае деяке самообмеження, - забезпечити модернiзацiю кра!ни. 1нтереси представникiв середнього класу найбiльшою мiрою збiгаються з iнтересами суспiльства: штереси
високозабезпечених верств можуть бути реалiзованi й за межами дано! держави, а штереси малозабезпеченого населення
© Миценко 1ван Михайлович - доктор економ1чних наук, професор; Кролевець Олексш Андршович - астрант. К1ровоградський нацюнальний техшчний утверситет.
ISSN 1562-109X
направлеш на виршення питань власного виживання. Питаннями вирiшення соцiальних та економiчних проблем присвяченi науковi роботи втизняних учених, таких як Е.М. Лiбанова, В.О. Мандибура, В.П. Антонюк.
Нерiвнiсть мiж людьми характерна риса людського суспiльства на будь-якiй стади його розвитку. Ця нерiвнiсть утворюе страти, а сам процес називаеться стратифшащею. Загальна модель
стратифшацп виглядае таким чином: бщш, заможнi, багатi. Велию суспiльнi страти називають ще класами. Сощальна стратифiкацiя - це сукупнють великих соцiальних груп (стратiв), розташованих iерархiчно за критерiями сощально1 нерiвностi.
Соцiальна поляризация е виникненням у суспiльствi крайнiх ступенiв багатства i бiдностi, погiршення життевого стану основно! маси населення i розмивання середнього класу. Навт на початковому еташ перехвдного перiоду можна було знайти певш тенденци в соцiальнiй стратифшаци украшського суспiльства, перш за все майново! та прибутково! диференщаци населення, появi нових соцiальних груп i класiв. 1з моменту розпочатих економiчних перетворень у кра1ш розмiр власних (сiмейних) доходiв населення стае нашстотшшим результатом сощально1 диференщаци. У 1990-1995 рр. вщбулася рiзка змiна структури грошових доходiв населення. Рiзниця мiж доходами 10% найбiльш високодохвдних груп населення i 10% низькодохiдних груп зрюла з 4,5 раза в 1991 р. до 16,8 раза в 2007 р. (а за даними Всесв^нього банку - у 20 разiв), при пороговому значенш показника 8 разiв. Особливо показовим стае цей факт з урахуванням високого ступеня егалгаризму радянського перiоду [3].
У будь-якш кра1ш мiж елiтою (багатими) i низами (бiдними) iснуе ще один, середнш прошарок. Термiн «середнш клас», або «середнiй прошарок», виник досить давно. Ним стали визначати сукупнють суспшьних груп, якi посщають промiжне мiсце мiж крайнiми суспшьними класами (маргiнальними групами). Меж середнього класу динамiчнi: вiн то вбирае в себе новi групи людей, що виходять iз рiзних
соцiально-економiчних причин iз класiв, мiж якими вш розташовуеться, то вилучае iндивiдiв у маргiнальнi групи. Дохiд е одним iз традицiйних показникiв, за якими оцшюеться мiсце iндивiда в сощальнш структурi суспiльства. Багато дослщниюв видiляли середнiй клас як групу в суспiльствi з середнiми доходами. Проте вщмшносп в рiчному доходi не повнiстю вiдображають рiзницю в економiчному станi iндивiдiв, оскiльки люди навт iз близьким рiвнем доходiв можуть володiти широкою рiзноманiтнiстю осв^ньо1 класифшацп, виду дiяльностi, стандартiв споживання. Найважливiшим iндикатором середнього класу е стабшьнють i постiйнiсть джерел доходу, оскшьки переважна бiльшiсть громадян юнуе перш за все за рахунок основное' постшно1 офщшно1 роботи i розраховуе на дохiд вiд не1.
Економiчний потенцiал сучасних соцiальних груп базуеться на трьох складових: по-перше, володiннi капiталом, що визначае дохвд; по-друге, причетностi до процесiв розподшу суспiльного продукту; по-трете, рiвень особистих доходiв. Сьогоднi динамiчно формуеться клас приватних власникiв, що володiють великою, середньою, дрiбною власнiстю i належать до рiзних прошаркiв суспiльства. Для багатьох дослщниюв ознакою середнього класу е розмiри власностi й доходiв, змiст працi i престиж роботи, певний спошб життя та ш. Нижньою межею середнього класу е те, що його представники, як правило, не зайняп фiзичною, i особливо ручною працею. Верхньою межею виступае те, що його представники не мають у свош власностi великого майна.
Сучасна ринкова економша - це, перш за все, шновацшна економiка. Вщповщно до теорil людського капiталу основним оргашзацшним принципом И побудови е штелектуально-шформацшне виробництво, а основним ресурсом, господарським суб'ектом i кiнцевим результатом функцюнування - людський капiтал. Сьогодшшнш середнiй клас - це не просто забезпечеш люди, що заробляють собi на життя своею працею i рацiональнi у сво1й поведшщ. Це люди, якi завдяки сво1м знанням i навичкам займають особливi позицil на ринку працi.
Представники середнього стану не вщповщають повнютю характеристикам будь-якого одного основного класу, а поеднують ознаки декшькох. Наприклад, дрiбнi власники, з одного боку, е власниками засобiв виробництва, а з шшого -займаються продуктивною працею. Керiвники середньо1 ланки е, з одного боку, найманими пращвниками, а з шшого - самi беруть участь в оргашзаци найму. Сьогодш прийнято розрiзняти «традицшш (або «старi») i «новi» середш класи». До перших слiд вщнести дрiбних приватних власникiв, самостiйних виробниюв, зайнятих, як правило, у роздрiбнiй i оптовiй торгiвлi, сервiсi, приватно практикуючих фахiвцiв, осiб вiльних професш та iн. Iншi включають ряд професшних груп найманих працiвникiв розумово1 працi, потреба в умiннях i здiбностях яких зростае в умовах вдус^атзаци i НТП. «Новi середш класи» -це особи, що володдать штелектуальною власнiстю, навиками складно1 трудово1 дiяльностi: менеджери, iнтелiгенцiя, службовщ. Останнiми десятилiттями тенденцiею, що наголошуеться в економiках розвинутих кра1н, стало скорочення питомо1 ваги «старих» i збiльшення питомо1 ваги «нових середшх прошаркiв».
Радикальнi економiчнi реформи украшського суспшьства серйозно позначилися на його сощальнш структура Нинi ця структура змшилася i продовжуе змiнюватися. Сьогодш в нашш кра1ш все частше говорять про необхiднiсть формування бшьш широкого третього стану або середнього класу суспшьства, що е багаточисельним класом дрiбних власниюв i квалiфiкованих найманих працiвникiв. Трансформацiя iнститутiв украшського суспшьства серйозно позначилася на його сощальнш структура Змшилися i продовжують змiнюватися вiдносини власностi, перебудовуеться мехашзм сощально1 стратифкаци. У 1991 р. розпочався процес розшарування. У частини колишнього радянського середнього класу життевi можливостi полiпшились, але таких було небагато; в шшо1 частини вони зменшилися - таких була бшьшють.
Наявнють i велика питома вага середнього класу е одшею з ютотних ознак суспiльства, визначеного як розвинуте,
цивiлiзоване i безпечне. Сучасному типу розподiлу доходiв у розвинутих крашах свiту властиве значне скорочення питомо1 ваги бiдних i таке ж значне тдвищення питомо1 ваги середнього класу. У цих кра1нах середнiй клас складае 60% усього суспшьства, що е джерелом його стабшьность Слщ погодитися з твердженням, що «Середнiй клас вщграе в суспiльствi особливу роль. Образно його можна порiвняти з функщею хребта в людському органiзмi, завдяки якому оргашзм зберiгае рiвновагу i стiйкiсть.... Там, де вiдсутнiй середнш клас або вш ще не сформувався, суспшьство нестабiльне» [4]. В Укра1ш рiвень доходу i споживання ще1 групи населення не вщповщае И уявленням про гiдне юнування i соцiальну справедливiсть. Вiдчуття несправедливосп представникiв цих страт призводить до здшснення в тиску на роботодавщв i державу з тим, щоб досягти збшьшення соцiальних витрат.
Про невщповщний рiвень мшмально1 зароб^но1 плати свщчить i И спiввiдношення iз середньою заробiтною платою. За висновками Мiжнародноl комiсil СС (1989 р.), справедливою вважаеться мiнiмальна заробiтна плата на рiвнi 68% середньо1 оплати пращ в кра1ш [5]. В Укра1ш в листопадi 2008 р. середня зароб^на плата становила 1823 грн., а мiнiмальна - 545 грн., тобто 30% вiд середньо1 [6].
За висновками мiжнародних оргашзацш (ООН, МОП) заробiтна плата, що е нижчою 3 дол. за год. обумовлюе людиш напiвголодне юнування. В Укра1ш у 2007 р. мшмальна заробiтна плата становить 0,3 дол. за год., тодi як у США пращвники не можуть отримувати менше 5,15 дол. за год., у Великобритани - 10, а у Фшлянди - 12,6 дол.
[7].
Економiчним i пол^ичним
вираженням середнього класу е центризм. Саме брак стабiлiзуючого впливу середнього класу на економiчнi i пол^ичш процеси свiдчить про характерну для Украши нестабiльнiсть у державi, що школи виражаеться в революцiйному пiдходi до вирiшення проблем еволюцiйного розвитку суспшьства.
Сьогодш передумовою формування середнього класу е високий рiвень розвитку
виробництва i високий добробут суспiльства. Тшьки за таких умов бiльшiсть населення може користуватися соцiальними благами у значно бшьших масштабах, нiж низи, як складова меншина населення. Чинниками структурного розвитку середнього класу е добробут, складшсть i технократизм iндустрiальних суспiльств. Середнi прошарки сучасних захщних кра!н е породженням iндустрiального суспшьства, у якому потоковi методи виробництва створюють стандартизованi
високотехнологiчнi предмети споживання, забезпечуючи зростання рiвня i якост життя наймасовiшо! та економiчно активно! частини населення. Основною проблемою формування середнього класу в Укра!ш е те, що кра!на не тшьки не досягла постiндустрiально! стадi! розвитку, але i пережила глибоку економiчну кризу, що вiдкинула !! в розвитку на декшька рокiв. До цього часу, за часи незалежност не вдалося забезпечити високий економiчний розвиток кра!ни, рiвень ВВП не може досягти рiвня 1990 р.
Ниш у свт iснуе лише понад 25 кра!н iз сощально орiентованою економiкою [8]. Особливе значення для формування середнього класу в нашому суспiльствi мае належне вщношення держави i приватного капiталу до розвитку науково-шформацшно! сфери. Сдиний шлях у майбутне, який е в Укра!ш, - це перехщ до постiндустрiального суспiльства. У разi занепаду ще! сфери Укра!на буде приречена на становище кра!н третього св^у, на економiчну вiдсталiсть i пол^ичну залежнiсть. Для вирiшення цiе! проблеми важливо, щоб не скорочувалося, а навпаки, збшьшувалося державне фiнансування наукових, технiчних i iнших навчальних закладiв. Основною умовою формування повноцiнного середнього класу в Укра!ш е структурш перетворення i модернiзацiя економiки, сьогодшшнш рiвень розвитку яко! в бшьшосп галузей вiдповiдае 50-60-м рокам ХХ ст.
Та все ж таки процес формування самостшного i найманого середнього класу в Укра!ш повiльно, але рухаеться незважаючи на всi труднощi й перешкоди. Для появи представниюв нового середнього класу кра!ни необхщно було майже п'ять рокiв. Сьогодш вже намiтилася тенденцiя
перерозподiлу доходiв вiд багатих до професiоналiв. Ця тенденцiя пояснюеться тим, що бiзнес-елiта, накопичивши велику власнiсть (i каттали, i засоби виробництва, i ресурси), зiткнулася з необхiднiстю управляти нею i розвивати !!. Отже, !й стали потрiбнi управлiнцi та спещалюти, оплачуючи професiйнi послуги яких, вона вщдае !м частину сво!х доходiв. Тим самим у суспiльствi створюеться матерiальна основа для формування i розвитку середнього класу.
Переважна бшьшють укра!нцiв не мае нi власних капiталiв, нi можливостi брати участь у розподш суспiльного багатства. 1х економiчний потенцiал визначаеться рiвнем доходiв вiд роботи за наймом. У зв'язку з цим пом^но тдвищуеться роль таких iндивiдуальних якостей, як талант, працездатшсть, рiвень освiти,
професiоналiзм, органiзацiйнi здiбностi. За час реформ на ринку пращ з'явилися люди, яким вщкрите шформацшне середовище допомогло зорiентуватися i якi встигли навчитися тим спещальностям, яких потребуе сучасний ринок.
Сьогодш укра!нський середнiй клас -це, як правило, керiвники вищого i середнього рiвня (у тому чи^ представники малого бiзнесу) i професiонали, якi обслуговують нову систему, а це 6-11% населення кра!ни. За рiзними оцiнками щ люди витрачають i зберiгають у рш майже 20 млрд дол. У цих людей немае особливих складнощiв iз придбанням побутово! електрошки i технiки або меблiв. Грошi вони вiдкладають, як правило, для купiвлi нерухомостi, автомобiля або на навчання дитини.
Можна видiлити два джерела формування «традицшних середнiх прошарюв». Перший представлений керiвниками галузей, великих тдприемств, верхнiм шаром управлiнського персоналу, незначною частиною вчених i техшчних фахiвцiв, частиною гуманiтарно! iнтелiгенцi!. Цей прошарок ранiше становив майже до 15% населення i монопольно розпоряджався своею владою i суспiльним продуктом, а ниш використовуе свш вплив у боротьбi за власнiсть при переходi до ринку. 1ншим джерелом формування середнього класу нашого суспшьства е численш професюнально пiдготовленi пращвники, якi
складають масовi загони штел^енцп, квалiфiковану робочу силу, фермери. Ще одним джерелом поповнення традицшних прошаркiв укра1нського суспшьства е бiженцi i вимушенi переселенщ з iнших республiк колишнього Союзу. Бшьшють iз них мае вищу або середню спецiальну освiту або «мюцев^ регiональнi» спецiальностi. При1зд на юторичну батькiвщину змушуе 1'х освоювати iншi сфери дiяльностi. «Новi прошарки» укра1нського середнього класу знаходяться сьогодш поки що на початковому стань Можна назвати два джерела 1'х формування. По-перше, базою формування «нових» середшх прошарюв в укра!нському суспiльствi е фахiвцi з вищою i середньою освiтою, якi зайнят в народному господарствi. Проте бшьшють цих людей е найманими пращвниками iз гранично низьким рiвнем доходiв, часто нижчим за прожитковий мшмум. По-друге, сьогоднi тiльки формуються т представники середнiх прошаркiв, якi е невщ'емною рисою розвинуто! ринково! економши, тобто фахiвцi з маркетингу, менеджменту, банювсько! справи та iн.
Економiчнi реформи в кра!ш дають можливосп для створення вертикально! сощально! мобшьност та матерiального добробуту. Сьогоднi рiвень доходу iндивiда визначаеться рiвнем його дшово! активностi. Сучасна демократична держава защкавлена в проведеннi соцiально-економiчноl пол^ики, що пiдтримуеться широкими колами населення. Отже, сьогодш результати економiчного зростання повиннi бути доступними всiм громадянам Укра1'ни. У свiтовiй практицi немае прикладiв благополучних кра1'н, якi б при низькому i середньому за мiжнародними стандартами
pÎBHÎ ВВП на душу населення шдтримували б високий pÎBem економiчноï нерiвностi. Досвiд економiчно розвинутих краш пiдтвеpджуe, що економiчний прогрес незмiнно пов'язаний i3 зростанням добробуту населення. Економiчна ситуацiя держав, що розвиваються, демонструе тi ж закономipностi.
Лiтература
1. Постанова Веpховноï Ради Укpаïни «Про Концепщю (основи деpжавноï полiтики) нацiональноï безпеки Украши» -http://www.uazakon.com/document/spart85/inx 85170.htm.
2. http://www.ukrstat.gov.ua.
3. http://www.worldbank.ua.
4. Кравченко А.И. Социология: учебник. - М.: ТК «Велби», Проспект, 2007. - С. 139.
5. Татарников А. Оплата труда в странах с рыночной экономикой (Австрия, ФРГ, Швеция, Дания, Италия, Франция, США, Япония). - М.: Экономика, 1992. -143 с.
6. Основш показники piвня життя населення // Праця i зарплата. - 2009. -№ 2 (630). - С. 6.
7. Сощальш стандарти та сощальш гарантн: теоретичш аспекти, проблеми, свгговий досвщ. - К.: ЦПСД, 2007. - 320 с.
8. Вишневський О.С. Поpiвняння соцiально-економiчного розвитку Украши з piвнем задоволеностi життя населення // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. - Вып. 1: В
2 ч., ч. 1 / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти; Редкол.: Землянкин А.И. (отв. ред.) и др. - Донецк, 2008. - С. 227-238.
