CC BY
36
19. Новий свгтовий економiчний порядок та гло-бальш виклики для Укра1ни : моногр. / [В.Козюк, А.Крисоватий, 6.Савельев та ш.] ; за наук. ред. проф. А.Крисоватого i 6.Савельева. — Тернопшь: ТНЕУ, 2014. — 504 с.
20. Экономическая теория: политэкономия: Учебник / Под ред. В. Д. Базилевича. — М.: Рыбари; К.: 2009. — 870 с.
21. Энциклопедия юриста [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://dic.academic.ru/dic.nsf/ епс_ 1а'^1991/римское право.
22. Мировое хозяйство. Понятие и этапы развития мирового хозяйства [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.ereport.ru/artic1es/ mirecon/ mirhoz.htm.
23. Сиденко В.Р. Глобализация — европейская интеграция — экономическое развитие: украинская модель: в 2-х т. / В.Р. Сиденко. — Т.1: Глобализация и экономическое развитие. — К.: Феникс, 2008. — 376 ^
24. Бхагвати Джагдиш. Разоряющий рост: геометрическая иллюстрация [Электронный ресурс] / Джагдиш Бхагвати. — Режим доступа: http://www. seinstitute.ru/ Fi1es/Veh6-25_Bhagwati.pdf.
25. Большая Советская Энциклопедия / гл. ред. Б. А. Введенский. — 2-е изд. — 1957. — Т. 40. — 648 с.
26. Гуриев С. Видеолекция "Экономическое развитие" [Электронный ресурс]. — Режим доступа: https://www.youtube.com/watch?v=sGJSxdcRXoo.
Ю. М. Харазшвш
д-р екон. наук м. Кшв
СТАН ТА СТРАТЕПЧШ ОР1€НТИРИ ШВЕСТИЦШНО-ШНОВАЦШНО1 БЕЗПЕКИ УКРА1НИ
Актуальшсть проблеми. 1нвестицп в сучасному шновацшному процес е одним з основних фактс^в. 1нвестицшна привабливють шновацшних проекпв — основне обГрунтування фшансування iнновацiй. Успiх шновацшно! дiяльностi належною мiрою залежить вщ достатностi ресурсного забезпечення, у тому чист i вiд швестицшно'1 забезпеченоси. Отже, управлiння шно-вацiями мае враховувати особливосп iнвестицiйноl дь яльноси. Поступальне збшьшення iнвестицiй мае низ-хiдну вщдачу, що обумовлено структурною кризою — старi технологiчнi ршення не приносять очiкуваного прибутку, i продовження iнвестування в традицiйнi напрямки обертаеться збитками, тобто знецiнюванням катталу. Тут працюе добре вiдомий в теорп науково-технологiчного прогресу закон, згщно з яким в житте-вому циклi будь-яко'1 технологи настае етап наси-чення, коли кожне наступне пiдвищення iнвестицiй дае спадну вщдачу. Будь-яка технологiя наближуеться зрештою до моменту, коли нiякi швестици вже не спроможнi дати необхщний прибуток i в цiй фазi роз-витку настае стадiя знецшення капiталу, вкладеного в цю технолопю. Подальший розвиток можливий тальки за рахунок впровадження новгттх технологiй, прин-ципово iнших, тобто за рахунок шновацшного роз-витку — переходу вiд вiдтворювального до шновацшного типу розвитку.
1дея перспективносп iнновацiйного розвитку на-цюнально'1 економiки iз уам 11 очевидним позитивним ефектом не нова i не викликае сумнiвiв. Саме тому iнновацiйна економiка на сьогодш цiлком справедливо заявлена як один iз прiоритетних напрямiв розвитку, а 11 потенщал усвiдомлений на загальнодержав-ному рiвнi. Тому особливо! актуальностi набувае роз-роблення системи дiагностики та забезпечення еконо-мiчно! безпеки (ЕкБ) кра!ни та 11 регiонiв, де швести-цiйно-iнновацiйна безпека е однiею з головних компонента. Крiм того, дiагностика стану та обГрунтування стратепчних орiентирiв рiвня швестицшно-
шновацшно! безпеки може служити основою розроб-лення стратеги iнновацiйного розвитку — стратепч-ного планування розвитку держави та '!! регiонiв.
Анал1з останн1х дослщжень та публ1кац1й. Досль дженням проблем, пов'язаних з вивченням швести-цшно-шновацшно! безпеки, присвяченi працi як зару-бiжних, так i вгтчизняних вчених. Серед них варто ви-дшити працi О.1. Амошi [1], О.1. Барановського [2], З.С. Варналiя [3], В.М. Гейця [4], Я.А. Жалша [5], А.А. Мазараю [6], Ю.В. Макогона [7], О.Ф. Новжово! [8], Л.1. Федулово'1 [9]. У зазначених працях проводиться оцшювання стану шновацшно! сфери в Укра!ш; ви-значення найбшьш актуальних проблем, а також бар'eрiв, що гальмують шновацшну д!яльшсть; об-Грунтовуються стратегiчнi напрями шновацшного розвитку держави та конкретш пропозищ! щодо його активного стимулювання в умовах подальшо! штегра-ц1! Укра!ни у свгтовий економiчний та науково-техно-лопчний просир.
Важливим аспектом шновацшно! политики кра-!ни вважаеться стратегiчний аналiз, основним шстру-ментом якого е форсайт, шдикатори шновацшно! ак-тивносп, пор!вняльний аналiз, цикли системного ощнювання i вивчення м!жнародного досвщу. Загальна мета цих дослщжень, в першу чергу, полягае в обГру-нтуванш стратепчних напрям!в шновацшного розвитку держави. Д1евим катал!затором шновацшного про-риву мають стати технолог!!, що становлять ядро нового, шостого технолопчного укладу: конвергентш технолог!!, нано-, бю-, шформацшно-комушкацшш технолог!!, новгтш матерiали. Вважаеться, що визна-чення найважливших прiоритетiв, на реалiзацü яких зосереджеш максимально можлив! ресурси i зусилля держави, е одним !з найбшьш дieвих механiзмiв стра-тепчно! поливки кра!ни, i, перш за все, науково-тех-нолопчно! та шновацшно!.
М!ж тим наголошуеться, що визначення прюри-тетних напрямiв шновацшно! д!яльноси не забезпечуе очiкуваного здiйснення цшеспрямовано! политики
держави у щи надзвичаино важливш длоя и економ1-чного маИбутнього сфер!, а тому потребуе ютотного та негаИного вдосконалення. Застосування методики форсайт1 хоча 1 допомагае у визначенш перел1ку прю-ритетних сфер розвитку та довгострокового плану-вання, однак не дае чггких, конкретних результата ди — кшьюсних стратепчних ор1ентир1в шдикатор1в, мо-шторинг яких дозволив би контролювати процес шно-вацшного розвитку визначених напрям1в. Саме тому головним висновком нацюнально! доповда 'Чннова-цшна Украта 2020" е виств, що "...Остаточне форму -лювання прюритетних напрям1в повинно було б ви-значатися на основ! серИозних прогнозно-аналггачних дослщжень, що 1 передбачено законом. Сьогодш ж це наполовину шту!тивне бачення к1пькох фах1вщв, з яким погодилася Верховна Рада Укра!ни" [4, с. 140].
Мета статп — наукове обГрунтування стратепч-них ор1ентир1в швестицшно-шновацшно! безпеки Украши на середньо- та довгострокову перспективу.
Виклад основного матерiалу дослщження. Для того щоб управляти швестицшно-шновацшною безпекою, необхщниИ зворотниИ зв'язок, якиИ вимагае розроб-лення методичного шструментар1ю для щентифшацп шдикатор1в та ощнення р1вня безпеки в кшьюсному вим1р1 за кшцевими результатами сощально-економь чного розвитку в поточному та прогнозному перюдах. Наявшсть такого шструментарда дасть можливють наукового обГрунтування кшьюсних стратепчних ор1-ентир1в, оцшення поточного та прогнозного сташв шновацшноси, ефективносп приИнятих заход1в 1 ви-роблення необхщних керуючих вплив1в.
За визначенням [11, с. 8], твестицшна безпека — це стан швестування економжи, якш забезпечуе 11 ро-зширене вщтворення, рацюнальну реструктуризащю 1 технолопчне переозброення; тновацшна безпека — стан розвитку економжи, що дозволяе генерувати яю-сш зрушення у виробнищга, протистояти зовншшм технолопчним загрозам та забезпечувати конкурент-шсть кра'1ни (регюну) на свгтовому ринку технологш.
1нвестицшну та шновацшну безпеку можна оха-рактеризувати наступними шдикаторами, перелш яких не е догмою та може змшюватись залежно вщ цшеИ та глибини дослщження (табл. 1).
Загалом поточниИ стан сощально-економ!чного розвитку кра'1ни характеризуемся кшькома десятками макропоказниюв, на основ! яких обчислюються ¿нди-катори безпеки. Варто вщм1тити, що розвиток — один ¿з компонента ЕкБ. Якщо економша не розвиваеться, то у не! р1зко скорочуються можливосп протистояння зовншшм та внутршшм загрозам. Тому пор1вняння шдикатор1в сощально-економ1чного розвитку з вектором порогових значень буде характеризувати р1вень безпеки /небезпеки.
Кожен з шдикатор1в у поточному перюд1 може зростати або знижуватися. Виникае питання, в якому з двох розглянутих перюд1в сощально-економ1чниИ розвиток, або р1вень безпеки, е наИкращим. При на-явност бшьш н!ж трьох шдикатор!в завдання ютотно ускладнюеться. Щоб оцшити р1вень безпеки, недос-татньо анал1зувати окрем1 шдикатори, яю мають об-
межену цшшсть. Необхщно ощнити загальну тенден-щю, яка враховуе взаемовплив ветх шдикатор!в з вра-хуванням !х важливость Тому для вщповда на це питання необхщна розробка штегрального шдексу ощ-нки шляхом поетапно'1 згортки шдикатор1в та !хшх по-рогових значень.
Складовi та шдикатори безпеки
Таблиця 1 швестицшно - шновацшно''' Укра'ши*_
1. 1нвестиишна безпека'.
- р1вень швестування (вщ-ношення кап1тальних ш-вестицш до ВВП), % (8);
- частка приросту прямих шоземних швестицш (ак-ц1онерниИ кап1тал) щодо ВВП, % (8);
- р1вень оновлення основ-них засоб1в, % (8)
2. 1нноваишна безпека.
- р1вень видаткш на на-уково-техн1чн1 роботи, % вщ ВВП (8);
- темп науково-технолопч-ного прогресу, % за рж (8);
- р1вень ф1нансування шновацшно! д1яльност1, % вщ ВВП (8);
- питома вага спещалюпв, що виконують науково-тех-н1чн1 роботи, ос1б на 1000 заИнятих, % (8);
- питома вага пщприемств, заИнятих шновацшною да-яльн1стю, у загальн1И кшь-кост1 промислових пщпри-емств, % (8);
- питома вага пщприемств, що впроваджували шнова-цй, у загальнш кшькосп промислових пщприемств, % (8);
- питома вага реал1зовано! шновацшно! продукцй у за-гальному обсяз1 реал1зовано! промислово'1 продукцй, %
18)_
* S — стимулятор, В — дестимулятор.
Використовуючи сучасш досягнення штеграль-ного оц1нювання р1вня безпеки [12, с. 6—17], а саме: форма штегрального 1ндексу — мультиплжативна; метод нормування — комбтований; вагов1 коеф1ц1енти — динамiчнi: на основ1 застосування методу "Головних компонент" та методу "ковзноИматрицг"; порогов! зна-чення — комплекс методiв з перевагою аналтичних тд-ходiв, отримаемо динам1ку штегральних 1ндекс1в швестицшно! та шновацшно! безпеки Укра!ни (рис. 1, а,б).
Як свщчать розрахунки (див. рис. 1), динам1ка ¿н-тегральних ¿ндекйв !нвестиц1Ино! та шновацшно! безпеки знаходиться в кризиснш зон! — нижче нижнього порогу та нагадуе "хрон1ку тюруючого бомбардуваль-ника". Якщо не потягнути своечасно ручку керування на себе для виходу з тке, може вщбутися руИнування системи та Укра!на назавжди залишиться сировинним придатком економ1чно розвинених кра!н. Визначаль-ними шдикаторами тако! динам1ки е р1вень швестування економ1ки та темп науково-технолопчного прогресу, р1вень яких залишае бажати кращого — обидва знаходяться нижче нижнього порогу (рис. 2, а, б).
1 Форсайт - накопичення знань та шформаци на систематичнш основi, залучення всiх суб'eктiв полiтики i формування бачення про середньостроковi i довгостроковi перспективи розвитку з метою
прийняття рiшень i мобiлiзацil спiльних зусиль для ре^заци спiль-них дш [10, с. 20].
114
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф
, 1нвестицшна безпека
1нтегральний iндекс Нижне опт. Верхнй порiг_
Нижнiй порiг Верхне опт. Чнпндекс (дин.ваги)
lнновацiйна безпека
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016
Нижнй порiг Верхне опт. Чнпндекс (дин. ваги)
Нижне опт. Верхнiй порiг
Рис. 1. Динамка ттегральних тдекЫв твестицшног та тновацшног безпеки
а
Рiвень швестування, % ВВП
Темп НТП, % за рiк
35
30
25
20
15
10
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016
■ 1нг. Ыдекс Верхне опт.
Нижнй порiг Верхнiй порiг
Нижне опт.
00 20 02 20 04 20 06 20 08 20 10 20 12 20 14 20
16
• 1нт. Ыдекс Верхне опт.
Нижнiй порiг Верхнiй порiг
Нижне опт.
6
5
б
а
Рис. 2. Динамка визначальних iндикаторiв твестицшноИ та тновацшноИ безпеки
Значення процесу швестування в економщ будь-яко! краши важко переощнити, адже швестицп висту-пають основою усього процесу розширеного суспшь-ного вщтворення. Саме швестицп визначають стутнь реатзацп заощаджень у формi нагромадження вироб-ничого капiтапу. Зв'язок м1ж iнвестицiями та еконо-мiчним зростанням реалiзуeться трояко, а саме через:
1) збыьшення сукупного попиту, що обумовлюе од-ночасно зростання шфляцп (дефлятора ВВП) i наяв-ного доходу домогосподарств, збшьшуючи заощад-ження як наспiдок, швестицп, що збшьшуе вироб-ничий капiтап, збшьшуючи зайнятiсть i сукупну про-позищю, скорочуючи, тим самим, iнфпяцiю. Тобто збшьшення сукупного попиту стимулюе зростання су-купно'1 пропозицп, як би "пщтягуючи" сукупну про-позицiю до сукупного попиту, пщтверджуючи тезу Дж. М. Кейнса "попит породжуе пропозищю";
2) нагромадження виробничого капталу. У розгля-нутому перiодi (як правило, рш) в економiцi кра'1ни спостер^аеться певний рiвень шфляцп (дефляцп), тому вартють капiтапу повинна бути переощнена з урахуванням загального iндексу шфляцп Р (дефлятора ВВП). Припустимо, що часовий лаг впливу швестицш на виробничий каттал дорiвнюe одному року, тобто
вартють виробничого капiтапу, що працюе в перiодi t, визначаеться в попередньому перiодi (t -1). Причому
вартють капiтапу в попередньому перiодi К—1 розра-
ховуеться як середне арифметичне катталу на початок i на кшець цього перiоду. Отож, збшьшення обсягу надходжень iнвестицiй спочатку збшьшуе сукупний попит та шфлящю, тобто розрив м1ж сукупним попитом та сукупною пропозицieю, але з деяким затзню-ванням збшьшуе виробничий капiтап, тобто збшьшуе сукупну пропозицiю;
3) збыьшення завантаження виробничого капталу в поточному перiодi. У процес моделювання на основi офiцiйних даних державно! статистики встановлена статистична запежнiсть коефiцieнта завантаження катталу ($) вщ швестицш в поточному перюдь Цей коефщент визначае темпи зростання економiки (реа-льний ВВП) краши та шфлящю (кут нахилу визначае, якою мiрою вплив iнвестицiй буде розподшятися мiж економiчним зростанням та шфлящею) i непiнiйно за-лежить вiд обсягiв залучених iнвестицiй. Визначення тако'^ запежностi (рис. 3) дозволяе обчислювати про-гнознi значення коефщента завантаження капiтапу, обчислювати потенцiйний ВВП та передбачати на
Рис. 3. Статистична залежтсть завантаження капталу eid твестицш
прогнозш перюди необхщний обсяг швестицш для за-безпечення заданих темтв eK0H0Mi4H0r0 зростання.
На жаль, piBeHb iнвестування в Украшу становив 14,1% у 2014 р. та близько 9%, за прогнозом, у 2015 р. В економiчно розвинених крашах цей показник зна-ходиться в дiапазонi 17—25%, а в окремих крашах до-сягае 30—35% ВВП.
Забезпечення якостi економiчного розвитку е ос-новним питанням макроекономiчноï политики Укра-ши. Одним iз головних чинниюв як1сних змiн еконо-мiчноï системи е науково-технологiчний прогрес (НТП), визнаний в усьому свт як найважливший чинник економiчного розвитку. Дедалi частiше у за-хiднiй та вгтчизнянш лiтературi НТП пов'язуеться з поняттям iнновацiйного процесу. М1ж тим, причини виникнення iнновацiй, 1хня роль, динам^, механiзм поширення, ефект впливу на економiчний розвиток у науковш лiтературi трактуються неоднаково в межах riei чи iншоï теорп шновацш.
1ндикатор "темп НТП" визначаеться за методом "залишку Солоу" [13, с. 208—209] та дорiвнюe рiзницi м1ж величиною зростання обсягу випуску (або ВВП, ВРП) i величиною, зростання яко! пояснюеться зрос-танням капiталу i працi (а також технологи виробни-цтва — частки ВВП у випуску) та служить мiрою не-знання причин економiчного зростання. У виробничiй функцИ темп НТП (у) присутнiй як показник ступеня члена, що визначае внесок НТП в обсязi випуску або
ВВП (eY) , шшими словами — сукупну факторну про-дуктивнiсть, яка збшьшуе (зменшуе) вщдачу вщ iнших макрофактс^в. Якщо темп НТП вiд'eмний — сукупна факторна продуктивнiсть менше 1, якщо позитив-ний — бшьше 1. Фактично в Украш маемо науково-технологiчний регрес — вщ'емш темпи НТП.
Серед шших факторiв, вiд яких залежить темп НТП, е рiвень фiнансування науково-техшчних робiт, як1й у 2014 р. становив 0,66%. У розвинених крашах 6С, як Шмеччина i Франщя, ставиться завдання пе-ревершити 3-вщсотковий руб1ж, а у Швецп та Фiнлян-дп вiн вже зараз близький до 4% ВВП. За результатами дослщжень багатьох вчених, для пщтримання темпiв
НТП на постшному (нульовому або позитивному) рi-вш необхiдно дотримуватись рiвня фiнансування НТР до ВВП не менше 2%, а для його зростання — 3% та бшьше.
Отже, для кожного шдикатора ЕкБ задаеться вектор порогових значень, а саме: нижнш пор^
( х"п0р ), нижне оптимальне ( х"опт ), верхне оптимальне
( ХоПт ), верхнш порiг ( Хв„0р ). Оптимальш значення iн-
дикаторiв характеризують допустимий штервал величин, у межах якого створюються найсприятливiшi умови для функщонування держави. Пороговi значення iндикаторiв — це кiлькiснi величини, пору-шення яких спричинюе несприятливi тенденц11 в еко-номiцi держави. Для перспективних дослiджень доцi-льно розширити вектор порогових значень додаван-ням ще двох порогових значень, як це запропоновано у Методищ МЕРТ—2007 р. [14]: нижне критичне
( хКр ), верхне критичне ( ХвКр ), порушення яких може
призвести до руйнування системи. Отже, визначення порогових значень тюно пов'язане з поняттям "гомео-стазу". Без знання границь безпечних умов життедь яльноси е неможливим захист життево важливих iнте-реав об'eктiв безпеки. З урахуванням задання вектора порогових значень пропонуеться розширити "гомеос-татичне плато", запропоноване в роботi [15, с. 50] (рис. 4).
Отже, головне завдання ЕкБ — не максимiзацiя рiвня ЕкБ, а забезпечення знаходження рiвня ЕкБ в межах порогових, а краще оптимальних, значень (у границях "гомеостатичного плато").
З кожного боку "гомеостатичного плато" розта-шоваш областi з нейтральним та додатшм зворотнiм зв'язком, перебування в яких е небезпечним або вза-галi загрожуе iснуванню системи. У цьому сена важ-ливого значення набувае мошторинг стану ЕкБ в щ-лому й за окремими складовими та iндикаторами для встановлення юнуючого стану порiвняно з порого-вими значеннями, визначення загроз та обГрунтування стратепчних орieнтирiв ЕкБ на середньостро-
116
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАШИ ф
кову перспективу. Визначення стратепчних орieнтирiв ЕкБ в цшому, ïï складниюв та ïхнiх шдикатс^в може служити критерiями забезпечення Стратеги ЕкБ Укра-
Отже, порiвняння рiвня безпеки з пороговими значеннями е основним завданням анатзу, осюльки дозволяе визначити поточний стан сощально-еконо-мiчного розвитку держави (регiону) у всш багатогран-ностi його аспектiв. Своечасне реагування на дестабь лiзувапьнi фактори зумовлюе визначення таких значень окремих шдикатс^в або складников ЕкБ, яю до-зволяють забезпечувати знаходження рiвня ЕкБ на ба-жаному (заданому) безпечному рiвнi, тобто виршення зворотноЧ задачi — задачi синтезу. На перший погляд, виршення цього завдання може здатися досить тривь альним: забезпечити ус iндикатори в межах оптима-льних значень. Проте, з огляду на рiзний поточний стан складових ЕкБ та 1х iндикаторiв, а також рiзний 1х вплив на iнтегральний iндекс i нелшшний ефект, отримання таких значень може бути практично недо-сяжним завданням. Бажаним е тдхщ, здатний вста-новлювати необхiднi значення складових та шдикато-рiв, яю б забезпечували будь-який заданий рiвень ЕкБ.
Вирiшення задачi синтезу необхiдних значень ш-дикаторiв для знаходження iнтегрального iндексу складниюв безпеки у межах заданих значень можливо за допомогою адаптивного методу регулювання [17, с. 37—40]. Причому, спочатку цей пiдхiд застосову-еться на рiвнi складниюв з урахуванням кнього рiз-ного впливу, а далi на рiвнi iндикаторiв кожного складника ЕкБ. Так, для забезпечення рiвня ЕкБ Укра-ши (рис. 5) на рiвнi середнього значення нижньо-го порогу та нижнього оптимального значення: If = 0,5(7™ +1НЖ ) у 2020 р., отримаемо необхщш зна-
1ни, а монiторинг — для визначення результативносп запровадження державно'1 политики нацiональноï без-пеки.
чення iнвестицiйноï та шновацшно1 безпеки в кожному рощ (табл. 2).
Наступним кроком визначення стратепчних орь eнтирiв ЕкБ е використання отриманих iнтегральних шдекетв iнвестицiйно-iнновацiйноï безпеки як еталон-них значень, формування критерда якостi та вирь шення обернено'1 задачi для обГрунтованого визначення бажаних значень iндикаторiв. Пiсля 1хнього визначення здшснюеться 1х переведення з нормованих значень до початкових одиниць вимiру за використо-вуваними формулами нормування (табл. 3).
Стратепчш орieнтири ЕкБ та ïï складових, що ви-значеш з урахуванням чутливостi впливу кожноï окре-моï складовоï на штегральний iндекс ЕкБ, е метою стратепчного планування на середньо- та довгостро-кову перспективу. Основним завданням державних оргашв управлiння, що вщповщають за поточну оцiн-ку рiвня ЕкБ та розробку перспективних та шдикати-вних планiв соцiально-економiчного розвитку, е здш-снення монiторингу та прогнозування макроеко-номiчних показникгв з метою штегрального оцiню-вання рiвня ЕкБ як в целому по краш, так i за окре-мими сферами дiяльностi та репонами.
На жаль, динамiка iнтегрального шдексу ЕкБ впродовж всiх рокгв незалежноси Украïни жодного разу не перетинала нижнього порогу (див. рис. 5), що свщчить про постiйний кризовий стан економiки Ук-раïни та неефектившсть iснуючоï моделi економiчного розвитку i чинноï макроекономiчноï полiтики в щ-лому. На думку акад. О. Мiрошниченко, "^саме
0 п
1 Р
с и с т е м i
к
е р
У в а н н я
Руйнування системи
Керуючi впливи на систему
Рис. 4. "Гомеостатичне плато " динамiчноï системи "Економiчна безпека '
внутршньополггичш аспекти на сучасному етат ма-ють визначальний вплив щодо збереження загрозливо критичного стану ЕкБ, створюючи постшно юнуючу загрозу усш нацюнальнш безпещ. ... А актуальшсть питання ЕкБ, у першу чергу, обумовлюеться перма-
0,95 0,85 0,75 0,65 0,55 0,45 0,35 0,25
0,15
Економмчна безпека Украши
1-Н 1=0—1 с« 1=0=£ 1=0—1 МММ ✓
А "ч -О- Г1 Шф'
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016 2018 2020
1нтегральний iндекс • Нижне опт. Верхнi й пор^_
Нижн й пор г Верхне опт.
нентно критичним станом нащонально1 економ1ки, який, на думку автора, е наслщком суто в1тчизняних проблем, лише усугубленим свгтовими кризовими явищами" [18, с. 97].
Економiчна безпека Украши
0,5 0,45 0,4 0,35 0,3 0,25 0,2
0,15 -I
ММ1
/
/ / /
/
/ ✓
» 0 /
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016 2018 2020
1нтегральний Ыдекс Нижне опт. Верхн й пор г
Нижн й пор г Верхне опт.
Рис. 5. Дитамжа ттегральтого тдексу ЕкБ Украши порiвняно з ттегральтими пороговими значениями
Таблиця 2
Стратепчш орieнтири штегральних щдекыв економiчноl безпеки Украши*
Складники ЕкБ 2015 прогноз 2016 2017 2018 2019 2020
ЕкБ Укра1ни 0,2832 0,3177 0,3527 0,3878 0,4228 0,4579
1. Макроеконом1чна 0,3366 0,3525 0,3711 0,3916 0,4136 0,4369
2. Ывестищша 0,2289 0,2612 0,2967 0,3338 0,3720 0,4107
3. Ыновацшна 0,1461 0,1920 0,2386 0,2848 0,3305 0,3757
4. Фшансова 0,2489 0,2772 0,3088 0,3424 0,3771 0,4127
5. Зовншньоеконом1чна 0,1417 0,1847 0,2286 0,2722 0,3153 0,3580
6. Сощальна 0,3171 0,3329 0,3513 0,3716 0,3934 0,4164
7. Продовольча 0,6923 0,7037 0,7174 0,7329 0,7500 0,7686
8. Демограф1чна 0,2734 0,3016 0,3334 0,3672 0,4025 0,4387
9. Енергетична 0,4541 0,4714 0,4917 0,5144 0,5388 0,5649
а
* Розрахуики автора.
Таблиця 3
Стратепчш орieнтири швестицшно-шновацшно! безпеки Украши*
__(на рiвиi iидикаторiв) ____
Складники ЕкБ 2015 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2020
у почат. прогноз ттег. ттег. ттег. ттег. ттег. у почат.
один. ттег. 1ндекс 1ндекс ¡ндекс тдекс тдекс одит.
вим1ру ¡ндекс вим1ру
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1нвестицшна: 0,2289 0,2612 0,2967 0,3338 0,3720 0,4107
- р1вень швестування (вщно-шення каштальних швести- 8,90 0,2966 0,3207 0,3497 0,3821 0,4168 0,4529 13,6
цш до ВВРП), %
- частка приросту прямих
шоземних швестицш (акцю-нерний каптал) щодо ВВП),% 13,50 0,2595 0,2757 0,2955 0,3178 0,3420 0,3675 19,1
- р1вень оновлення основних засоб1в, % 1,60 0,1653 0,2070 0,2531 0,3007 0,3491 0,3976 3,9
118
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРАШИ ф
Зактчення табл. 3
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Гнновацшна: - 0,1461 0,1920 0,2386 0,2848 0,3305 0,3757 -
- р1вень видатюв на науково-техн1чн1 роботи, % вщ ВВП 0,44 0,0883 0,1217 0,1607 0,2007 0,2406 0,2798 1,4
- темп науково-технолопч-ного прогресу, % за рж -2,47 0,3507 0,3664 0,3886 0,4153 0,4451 0,4772 -1,01
- р1вень ф1нансування шновацшно! дiяльностi, % в1д ВВП 0,34 0,0982 0,1498 0,2068 0,2639 0,3198 0,3743 1,31
- питома вага спещалюпв, що виконують науково-техшчш роботи, осiб на 1000 зайня-тих, % 3,5 0,2306 0,2548 0,2874 0,3247 0,3647 0,4062 6,1
- питома вага пщприемств, що займалися iнновацiйною дiяльнiстю, у загальнш кГль-костi промислових пщпри-емств, % 13,0 0,1625 0,1936 0,2333 0,2766 0,3214 0,3667 29,3
- питома вага пщприемств, що впроваджували шнова-цГ!, у загальн1й кшькосп промислових п1дприемств, % 10,5 0,1615 0,1792 0,2029 0,2300 0,2589 0,2889 18,8
- питома вага реагазовано! шновацшно! продукци у за-гальному о6сяз1 реал!зовано1 промислово! продукци, % 2,8 0,0712 0,1361 0,2013 0,2642 0,3249 0,3637 15,3
* Розрахунки автора.
Одшею з таких проблем е всеосяжна корупщя та як одна з причин юнування тшьово! економiки. За методом ощнювання тшьово! складово! ВВП — методом сощальног справедливостi [19, 20] на кшець 2015 р. рь вень тшзащ! вiдносно офщшного ВВП за прогноз-ними розрахунками складае 38,3%1, обсяг тiньового ВВП — 708,5 млрд грн, який переважно зосереджений у великих промислових пщприемствах; обсяг тiньових доходiв зведеного бюджету — 153,4 млрд грн; тшьова мюячна заробiтна лата — 3453 грн; тшьова зайнятють — 4,0 млн оетб; обсяги тшьового споживання паливно-енергетичних ресурсiв — 145 млрд грн; тшьове заван-таження виробничого капiталу — 20%; обсяг тшьового промiжного споживання (на який збшьшено пром1жне споживання) — 708,5 млрд грн.
Виршення цих проблем хоча б частково (змен-шення тшзащ! економiки до середнього рiвня еконо-мiчно розвинених кра!н — 15%) дозволить суттево по-кращити стан ЕкБ Украши, рiвень життя населення та реально перейти вщ вiдтворювального до тновацшного типу розвитку. Але ця тема шшо! публшащ!.
Висновки
1. З огляду на наявнiсть методологiчних помилок в офiцiйних пiдходах щодо штегрального оцiнювання рiвня безпеки доцшьним е застосування сучасних шд-ходiв, яю б дозволяли усувати iснуючи недолiки та за-безпечувати адекватне реагування на дестабiлiзувальнi фактори, а саме: форма штегрального шдексу — муль-типлiкативна; метод нормування — комбшований; ва-говi коефiцiенти — динамiчнi, на основi застосування методу "головних компонент" та методу "ковзног матриц"; пороговi значення — комплекс методiв з перевагою аналггичних пiдходiв.
1 Якщо враховувати той факт, що офщшний ВВП вже включае приблизно 15-18% тшьово! складово! за розрахунками Держстату Украши, то в1днесення обсяпв розрахованого
2. За допомогою визначених п1дход1в проведено iдентифiкацiю сучасного стану динамiки рiвня швес-тицшно-шновацшно! безпеки Украши, яка засвщчуе Ii вкрай незадовшьний стан — постiйне знаходження у кризисному станi.
3. Застосування адаптивного шдходу дозволило визначити стратеггат орiентири швестицшно-шнова-цшно! безпеки Украши шляхом виршення задачi синтезу необхщних значень складових та !хн1х шдика-торiв для знаходження iнтегрального шдексу швести-цшно-шновацшно! безпеки в межах заданих значень, як! можуть служити пщГрунтям розроблення досить д1-евого способу стратегганого планування Стратеги 1н-вестицiйно-iнновацiйного розвитку Укра!ни на серед-ньостроковий перiод до 2020 р.
4. Визначення стратегганих напрямiв швести-цiйно-iнновацiйного процесу розвитку е умовою не-обхiдною, але недостатньою для переходу вщ вгдтво-рювального до тновацшного типу розвитку. Необхщним е етап науково обГрунтованого визначення стратепчних орiентирiв iндикаторiв швестицшно-шновацш-ного розвитку та 1х монiторинг для визначення резуль-тативностi запровадження державно! полггики нащо-нально! безпеки.
Список використаних джерел
1. Амоша О.1. Активiзацiя шновацшно! дшльно-стi: оргашзацшно-правове та соцiально-економiчне забезпечення: моногр. / О.1. Амоша, В.П. Антонюк, А.1. Землянк1н та iн. — Донецьк: 1ЕП НАН Укра!ни, 2007. — 328 с.
2. Барановський О.1. Iнвестицiйна безпека / О.1. Барановський // Фiнанси Укра!ни. — 1998. — № 9. — С. 60—70.
тшьового ВВП до "чистого" офщшного ВВП дае значно бшь-ший результат тшзаци при незмшному обсяз! розрахованого тшьового ВВП.
3. Варналш З.С. Конкурентоспроможшсть нащо-нально1 економ1ки: проблеми та прюритети шновацш-ного забезпечення / З. С. Варналш, О. П. Гарма-шова. — К.: Знання Укра1ни, 2013. — 387 с.
4. Гнновацшна Укра1на 2020: нащональна допо-вщь / за заг. ред. В.М. Гейця та ш.; НАН Укра1ни. — К., 2015. — 336 с.
5. Жалшо Я. А. Стратепя забезпечення економ1ч-но1 безпеки Укра1ни. Прюритети та проблеми 1мпле-ментацП / Я.А. Жалело // Стратепя нацюнально! безпеки Укра1ни в контексп досвщу свггово1 спшьноти: зб. ст. за матер. м1жнар. конф. — К.: Сансанга, 2001. — С. 141-142.
6. Мазараю А. А. Гнновацшний потенщал Укра-1ни: Монограф1я / А. А. Мазараю, Т. М. Мельник, В.
B. Юхименко та ш.; за заг. ред. А. А. Мазараю. — К.: Ки1вський. нащональний торговельно-економ1чний ушверситет, 2012. — 592 с.
7. Макогон Ю.В. 1нновацшний розвиток кра1н як зааб забезпечення зростання глобально'! економ1чно1 системи / Ю.В. Макогон, Т.С. Медведюн // Теорети-чш 1 практичш аспекти економ1ки та штелектуально1 власносп: зб. наук. пр. — Мар1уполь: Вега-Принт, 2009. — С. 189—193.
8. Новшова О.Ф. Економ1чна безпека: концепту-альне визначення та мехашзм забезпечення: Моногра-ф1я / О.Ф. Новшова, Р.В. Покотиленко; НАН Украши, 1н-т економжи пром-сть — Донецьк, 2006. — 408 с.
9. Федулова Л.1. Тенденцп розвитку шновацшно1 политики та 11 вплив на економ1чне зростання / Л. I. Федулова // Економша 1 прогнозування. — 2011. — № 2. — С. 63—81.
10. Денисов В.Т. Форсайт як формування загаль-нонащонального середовища шновацшного стратепч-ного розвитку / В.Т. Денисов, О. С. Авдеева // Вюник економ1чно1 науки Укра1ни. — 2014. — № 3(27). —
C. 20—23.
11. ХаразшвЫ Ю.М. Щодо вдосконалення методологИ штегрального оц1нювання р1вня економ1чно1 безпеки Укра1ни: Анал1тична записка [Електронний
ресурс] / Ю.М. ХаразшвЫ, А.1. Сухоруков, Т.П. Кру-пельницька. — К.: Н1СД, 2013. — Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1358/.
12. ХаразшвЫ Ю.М. Проблеми штегрального оцшювання рiвня економiчно1 безпеки держави / Ю.М. ХаразшвЫ, 6.В. Дронь // Банювська справа. — 2015. — № 1 (133). — С. 3—21.
13. Сухоруков А.1. Моделювання та прогнозування соцiально-економiчного розвитку репошв Украши: монографiя / А.1. Сухоруков, Ю.М. Харазь швiлi. — К. : Н1СД, 2012. — 368 с.
14. Методика розрахунку рiвня економiчно1 безпеки Укра1ни, затверджена наказом Мiнекономiки Укра1ни №60 вiд 02.03.2007 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: me.kmu.gov.ua/control/uk/publish/ar-
15. Качинський А. Б. Засади системного аналiзу безпеки складних систем / А. Б. Качинський. — К. : ДП «НВЦ «бвроатлантик-шформ», 2006. — 336 с.
16. Качинський А.Б. 1ндикатори нацiонально1 безпеки: визначення та застосування 1х граничних зна-чень: моногр. / А.Б. Качинський. — К.: Н1СД, 2013. — 104 с.
17. ХаразшвЫ Ю.М. Адаптивний пщхщ до визначення стратепчних орiентирiв економiчно1 безпеки Укра1ни // Ю.М. ХаразшвЫ, 6.В. Дронь // Еконо-мжа Укра1ни. — 2014. — № 5 (630). — С. 28—45.
18. Мiрошниченко О.В. Економiчна безпека Украши: стан i дослiдження питання (погляд скрiзь 20-рiччя незалежностi) / О.В. Мiрошниченко // Вiсник економiчно1 науки Укра1ни. — 2012. — № 2. — С. 97— 101.
19. ХаразшвЫ Ю.М. Вимiрювання тшьового ВВП за допомогою функцiй сукупного попиту та су-купно1 пропозиц11 / ХаразшвЫ Ю.М. // Економ^ Укра1ни. — 2007. — №1. — С. 57—63.
20. ХаразшвЫ Ю.М. Тшьова зайнятють та тi-ньова оплата пращ в Укра1ш: ощнки та прогнози / Ха-разшвЫ Ю.М. // Стратегiя розвитку Укра1ни (еконо-мiка, соцiологiя, право). — К.: НАУ, 2011. — № 4, т. 1. — С. 171—182.
С. Б. Холод
катд. техт. таук
С. М. Войт
д-р екот. таук м. Дтпропетровськ
КРИТЕРП ЕФЕКТИВНОСТ1 УПРАВЛ1ННЯ У СКЛДДНИХ САМОРЕГУЛЮЮЧИХ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМАХ МЕЗОР1ВНЯ
Постановка проблеми. З поглибленням процеетв трансформацп економiчно1 системи значною мiрою зростае необхщшсть у пошуках найбгльш оптимальних варiантiв мiж особових виробничих вщносин i най-бгльш ефективних систем управлшня, що забезпечу-ють входження у свiтову економiчну систему. При-родно, що головним критерiем ефективносп управ-лiння, на основi якого розробляються рiзного роду ва-рiанти тако1 трансформац11, е отримання максималь-
но1 вигоди при мiнiмiзацi1 економiчних i соцiальних витрат кра1ни.
Традицiйно, пiдвищення ефективносп репональ-ного розвитку потребуе теоретичних дослщжень та практичних дiй управлшщв. Але бiда в тому, що, як правило, вважаеться, що поняття «ефектившсть», в силу свое1 загально1 вiдомостi, мов не потребуе пояс-нень i конкретизац11. Та бачите все це зовсiм не так. В рядi випадк1в сучасностi, вщношення до цього по-
120
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф
