Научная статья на тему 'Социо-эколого-экономическое развитие регионов с позиций экономической безопасности (на примере Донецкой области)'

Социо-эколого-экономическое развитие регионов с позиций экономической безопасности (на примере Донецкой области) Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
139
51
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
СОЦіО-ЕКОЛОГО-ЕКОНОМіЧНИЙ РОЗВИТОК / РЕГіОНИ / ЕКОНОМіЧНА БЕЗПЕКА / іНТЕГРАЛЬНИЙ іНДЕКС / ЗАГРОЗИ / СОЦИО-ЭКОЛОГО-ЭКОНОМИЧЕСКОЕ РАЗВИТИЕ / РЕГИОНЫ / ЭКОНОМИЧЕСКАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ / ИНТЕГРАЛЬНЫЙ ИНДЕКС / УГРОЗЫ / SOCIAL-ECOLOGICAL AND ECONOMIC DEVELOPMENT OF REGIONS / ECONOMIC SECURITY / INTEGRAL INDEX / THREAT

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Харазишвили Ю. М.

Разработана методология интегральной оценки уровня социо-эколого-экономического развития регионов с позиций экономической безопасности, предусматривающая сравнение интегральных индексов составляющих развития с интегральными пороговыми значениями при использовании современных достижений интегральной оценки. Предложен инновационный перечень составляющих и индикаторов, проведена идентификация состояния социо-эколого-экономического развития Донецкой области для оценки важнейших угроз.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Socio-ecological-economic development of regions from the standpoint of economic security

The methodology of the integrated assessment of the level of socio-ecological and economic development from the standpoint of economic security of the region. This involves a comparison of the integral components of the index with integral thresholds. It uses the latest achievements of integrated assessment. A list of innovative components and indicators. Identification of the state of social, ecological and economic development of the Donetsk region to assess the major threats.

Текст научной работы на тему «Социо-эколого-экономическое развитие регионов с позиций экономической безопасности (на примере Донецкой области)»

робничого потенщалу, ефектившстю дiяльностi щд-приемства та узагальнення шформаци, щодо форму-вання управлшських рiшень та збалансування вироб-ничого потенщалу пщприемств.

Висновки i перспективи подальших дослщжень.

Виробничий потенцiал суб'екта господарюван-ня — комплексне поняття, що характеризуе здатнiсть пiдприемства забезпечити досягнення щлей при пев-ному рiвнi прибутковостi i стiйкостi ринкового стану. З позици системного пщходу, виробничий потенцiап — це штегральний показник, що вiдображае технiчний, трудовий, фiнансово-економiчний, ресурсний, право-вий аспекти дiяльностi об'екту.

Застосування представленого алгоритму ощню-вання виробничого потенцiалу промислового пщпри-емства дозволяе визначити стутнь привабливостi щд-приемства у порiвняннi з iншими суб'ектами галузi для iнвесторiв, а також визначити його можливосп до простого та/або розширеного вiдтворення, що надасть можливiсть власникам промислових пiдприемств роз-робити ефективну стратегiю розвитку в умовах конкурентного середовища.

Список використаних джерел

1. Бабан Т. О. Застосування категори "потенщал" у сучасних економiчних дослiдженнях [Електронний ресурс] / Т. О. Бабан // Вюн. Харюв. нац. техн. ун-ту iм. П. Василенка. — Режим доступу: http://www. khntusg. com.ua/files/sbornik/vestnik_127/09.pdf.

2. Бова Т. В. Ощнка ефективноси використання виробничого потенцiалу сучасних промислових тдприемств [Електронний ресурс] / Т. В. Бова. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_ Gum/ Ekpr/2008_12/2/bova.pdf.

3. Гаевська Л. М. Виробничий потенщал — основа розвитку пщприемства / Л. М. Гаевська, О. В. Чернова // Вюн. ЖДТУ. Економiчнi науки. — 2011. — № 1 (55). — С. 184—185.

4. 1щук С. О. Концептуальш засади формування та розвитку виробничого потенщалу промислових тдприемств / С. О. 1щук // Регюнальна економжа : наук.-практ. журнал. — 7/2005. — № 3. — С. 48—56.

5. Кондратюк О. I. Економiчний потенщал кра-!ни, його суть та тенденци розвитку / О. I. Кондратюк // Актуальш проблеми економжи. — 2010. — № 3 (105). — С. 91—98.

6. Круш П. В. Економ^ пщприемства / П. В. Круш ; за заг. ред. П. В. Круша, В. I. Подвшьно!, Б. М. Сердюка. — К. : Ельга-Н, КНТ, 2009. — 780 с.

7. Лапин Е. В. Оценка экономического потенциала предприятия : монография / Е. В. Лапин. — Сумы: ИТД "Университетская книга", 2004. — 360 с.

8. Перерва П. Г. Визначення ефективноси використання виробничого потенщалу машинобущвного пщприемства / П. Г. Перерва, Н. М. Побережна // Маркетинг i менеджмент шновацш. — 2012. — № 2. — С. 191—198.

Ю. М. Харазшвш

д-р екон. наук

1нститут економки npoMuaaoeocmi НАН Украти, м. Кшв

СОЦЮ-ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ РОЗВИТОК РЕГЮН1В З ПОЗИЦ1Й ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ (на прикладi Донецько! обласп)

Актуальшсть проблеми. Виршення проблем роз-робки обГрунтовано! стратеги регюнального розвитку е важлившим завданням сьогодення. Але ця стратем повинна Грунтуватись на аналiзi рiвня сощо-еколого-економiчного розвитку регiону. Така назва апрiорi пе-редбачае три складових розвитку: сощальну, еколоп-чну та економiчну, збалансований розвиток яких зай-мае одно з перших мюць серед головних проблем розвитку теритс^альних об'еднань — економiчних райо-тв. Найбшьш коректно трактувати це поняття iз по-зицiй теорiй гармоншного розвитку сощо-еколого-економiчних (СЕЕ) систем, тобто iз позицiй сталого розвитку [1]. Тому щд поняттям "економiчний район" будемо розумиимемо "...частину економiчного простору, що характеризуеться географiчною та сощо-еко-лого-економiчною цiлiснiстю, спещалiзащею в межах нащонально! та свггово! економiки, координацiею го-сподарюючих суб'екпв i керованiстю економiки, ная-вшстю одного або клькох центрiв тяжшня, спiльнiстю iнфраструктури" [2, с. 13]. При цьому необхщно вра-ховувати, що кожний регюн вiдрiзняеться сво!ми при-

родними, географiчними, iсторико-суспiльними та ви-робничо-споживчими особливостями.

Слiд вщмггити, що регiональнi аспекти забезпе-чення СЕЕ розвитку дослщжеш не достатньо, вони потребують подальшого теоретико-методологiчного i прикладного обГрунтування. Найактуальнiшими з них е обГрунтування мшмально необхiдного перелiку ш-дикаторiв для вiдображення основ0них регiональних проблем (соцiальних, екологiчних, економiчних), удо-сконалення методичних пiдходiв комплексно! ощнки стану та динамiки СЕЕ розвитку та ощнки загроз, до-слщження кiлькiсних параметрiв гарантування еконо-мiчноi безпеки регiонiв Укра!ни на заданому рiв-нi. Крим того, недостатньо визначати комплексну ди-намiку складових СЕЕ розвитку, яка засвщчуе тiльки збiльшення або зниження в окремi перiоди. Необхщ-ним е порiвняння динамiки iнтегральних iндексiв рь вня СЕЕ розвитку з штегральними пороговими зна-ченнями (нижнiй пор^, нижне оптимальне, верхне оптимальне, верхнш порiг), що дае змогу щентиф^-вати стан розвитку.

Забезпечення ефективного СЕЕ розвитку регюшв потребуе державного регулювання, виважено! поль тики, узгоджених дш органiв влади ycix рiвнiв. Його основна мета полягае в забезпеченш стабильного еко-номiчного зростання та розвитку економiки, пщтри-мцi фшансово-економГчно! стабiпьностi, гармонiйного екологiчного розвитку й гарантуванш сощально! спра-ведпивостi. Досягти цього без застосування кшьюсних методiв, сценарного аналiзy та економiко-математич-ного моделювання неможливо.

Актуальшсть тематики, пов'язано! з моделюван-ням регюнального розвитку та вдосконаленням регю-нально! полiтики, посилюеться також у зв'язку з тим, що регюналГзащя економiки е складником процесiв лГбералГзацп та демократизацГ! yправлiння в економГч-нiй, соцiапьнiй та екологiчний сферах.

Аналiз останн1х дослщжень i публшацщ. ДослЬ дженням проблем сталого розвитку регюшв Укра!ни присвяченi працi як зарубГжних, так i вiтчизняних вче-них. Серед них варто видшити працi М.З. Згуровсь-кого [3-5], Н.Д. Панкратово! [6], О.Ф. Новжово! i О.1. Амоши [7], Е.М. ЛГбаново! i М.А. Хвесика [8] та ш-ших.

В працях М.З. Згуровського [3-5] використано метрику для вимiрювання процеетв сталого розвитку (МВСР), в просторi вказаних трьох складових та ви-конано оцiнювання цих процеетв для регiонiв Укра!ни. Вказана метрика розроблена 1нститутом прикладного системного аналiзy Нацюнально! академГ! наук Укра-!ни i Мiнiстерства освгга i науки Укра1ни. Наголошу-еться на надзвичайно1 важливостi системного узго-дження трьох складових розвитку: сощально!, еколоп-чно! та економГчно!.

Узагальненням та втшенням iдей сталого розвитку у практичне впровадження е праця Н.Д. Панкра-тово! [6], де розробляеться платформа сценарного ана-лГзу у виглядГ науково-методичного i програмного забезпечення виявлення перспективних напрямГв розвитку новгтшх технологiй шновацшного розвитку на рь вш великих тдприемств, галузей та регюшв на основГ методологи технолопчного передбачення в межах ста-лого розвитку.

В пращ О.Ф. Новиково! та О.1. Амоши [7] увага придглена визначенню засад забезпечення сталого розвитку Укра!ни та ll промислових регюшв у контекси сощального та людського розвитку. Розроблено систему ощнки ризиюв ресурсного забезпечення сталого розвитку та розкрито вплив сощального катталу на формування сталого розвитку. Визначено взаемо-зв'язок i взаемозалежшсть людського та сталого розвитку через теоретичну модель та розкрито мехашзми активГзацГ! учаси населення у забезпеченш сталого розвитку промислового регюну.

У нацюнальнш доповда 6.М. ЛГаново! та М.А. Хвесика дослщжуються сучасний стан, тенденцГ! i про-блеми вщтворення сощально-економГчного потенщ-алу сталого розвитку Укра!ни та ll регюшв. Запропо-новано методолопю формування системи шдикаторГв ефективносп розвитку регюнальних сощально-еконо-мГчних систем та здшснено системно-комплексну ощ-нку сощально-економГчного потенщалу сталого розвитку Укра!ни. Значну увагу придглено концептуаль-ним i науково-методичним пщходам до ощнки сощального потенщалу держави та ll регюшв, перспективам модершзацп сощально! шфраструктури та форму-

ванню i використанню територГальних мГграцшних систем.

Незважаючи на об'емшсть виконаних дослщжень слщ зауважити, що недостатньо уваги придшяеться методологи штегрального ощнювання рГвня СЕЕ розвитку. У першу чергу це стосуеться обГрунтуванню пе-релГку складових та !х шдикаторГв для вщображення сощального, еколопчного та економГчного стану реп-ону або кра!ни. Головна мета створення системи шди-каторГв — мошторинг сталого розвитку суспшьства, якш повинен вщображати вс сторони СЕЕ розвитку регюшв або кра!ни.

Бшьшють шдикаторГв замють вщносних е абсо-лютними показниками, що спотворюе реальну дшс-шсть. Висновки, що робляться за таких дослщжень можуть призвести до реалГзацГ! "не тих 3axodie i не тому мющ". Не завжди шдикатори подгляються на стимулятори та де стимулятори. ВаговГ коефщенти визначаються експертним шляхом, що вносить певну частку суб'ективГзму, або взагалГ приймаються одна-ковими та рГвними одинищ. Вщсутне порГвняння ш-тегральних шдекетв з штегральними пороговими зна-ченнями, що власне i дозволяе щентифГкувати стан СЕЕ розвитку. Потребують удосконалення форма ш-тегрального шдексу, методи нормування, методи фор-малГзованого визначення "динамтних" вагових коефь щенпв. З урахуванням суттевих змш в полггащ та в зовншньоекономГчний ситуацГ!, що призводять через деякш час до радикальних структурних змш в еконо-мщ та змш емтричних ощнок економетричних взае-мозв'язкгв, сталють вагових коефщенпв по всьому часовому перюду е неадекватною та не вщображае реа-льнш дшсность Заслуговують також на увагу методи визначення вектору порогових значень.

Отже, слщ констатувати, що важливими i дос до-статньою мГрою не розробленими е методолопчш засади створення систем об'ективного оцГнювання по-казникгв сталого економГчного розвитку на регГональ-ному р1вш.

Мета CTaTTi — розроблення методологи щентифь кацГ! стану соцГо-еколого-економГчного розвитку реп-ошв Укра!ни з позицш економГчно! безпеки для монГ-торингу та виявлення загроз на загальний розвиток регюну.

Виклад основного MaTepiany дослщження. СЕЕ розвиток регюну як i держави е штегральною характеристикою стану економГчно! системи, оскшьки система включае ряд пщсистем — найважливГших, з погляду авторГв, взаемозв'язаних структурних складових розвитку економГчно! системи, як1 вщображають функцГ-онування окремих сфер економГки: eKOHOMiHHy - мак-роекономГчну (структурну, формальну та неформа-льну, шфраструктурну складовГ), ГнвестицГйно-фГнан-сову (ГнвестицГйну та фшансову складовГ), Гннова-цГйну, зовншньо-внутршню, сощально-демографтну (соцГальну та демографГчну складовГ), еколого-рекреа-цшну (рекреацГйно-туристичну та еколопчну скла-довГ),

Цей перелГк, якш вГдображае соцГо-еколого-еко-номГчнГ аспекти розвитку не е догмою, а може допов-нюватись або уточнюватись як за складовими, так i за шдикаторами в кожнш складовш. Саме порГвняння Гнтегральних ГндексГв СЕЕ розвитку регюну з штегра-льними пороговими значеннями переводить СЕЕ роз-виток в розряд економГчно! безпеки (ЕкБ) регГону,

тобто розвиток е складовою безпеки. Тому, ЕкБ реп-ону можна вважати пiдсистемою ЕкБ держави, яка, у свою чергу, е пщсистемою системи бшьш високого рь вня — нащонально! безпеки, що досягаеться таким рь внем розвитку та таким станом захищеносп еконо-мiки, який повною мiрою забезпечуе потреби кра'1ни та 11 громадян в загальному процесi юнування дано! держави. Цей висновок шдтверджуе складнiсть та ба-гатограннiсть поняття "економiчна безпека".

1снуе багато прикладiв розрахунку iнтегральних iндексiв економiчного, сощального та екологiчного розвитку кра!ни та 11 регюшв без порiвняння або зi спрощеним порiвнянням ("не бЛьше", "не менше") з iнтегральними пороговими значеннями, що може привести до помилкового висновку щодо максимiзацi! iнтегрального iндексу. Насправдi необхщно забезпе-чити таке регулювання соцiально-економiчного розвитку, щоб iнтегральний шдекс знаходився у межах порогових (а краще, оптимальних) значень. Визна-чення динамiки iнтегральних iндексiв сощо-еколого-економiчного розвитку та !х вiдхилень вщ порогових значень обумовлюе необхiднi регуляторш ди та дае мо-жливють наукового обГрунтування стратегiчних орiен-тирiв для рiзних сценарпв Стратегiй розвитку.

Наповнення складових сощо-еколого-економiч-ного розвитку регюшв конкретними iндикаторами з вщповщним вектором порогових значень е необхщ-ною умовою для iдентифiкацi! стану регюну. На жаль, офiцiйна статистика не дае достатньо вичерпно! та щ-лком достовiрно! iнформацi! щодо багатьох аспекпв мiжрегiонально! економiчно! взаемодп. Наприклад, не пiдлягають визначенню в натуральному виглядi обсяги мiжрегiонального руху товарiв i послуг. Це обумовлено тим, що гад поняттям "експорт та iмпорт товарiв i послуг" розумдать обмiн товарами й послугами iз закор-доном, осюльки неможливо видшити в явнiй формi

експорт та 1мпорт товар1в i послуг м1ж репонами, осюльки немае облаштованих митних пункив та кордошв м1ж регюнами Укра'1ни [9, с. 43-45].

Не повною м1рою висвилюються т1ньов1 аспекти регюнально! економ1ки: наприклад, тшьове пром1жне споживання, тшьове завантаження катталу, тшьова заробггаа плата, р1вень тшзащ! доход1в зведеного бюджету, в жодному перел1ку шдикатор1в немае темтв науково-технолопчного прогресу [10, с. 15-20], якш в1дображае шновацшшсть розвитку економ1ки реп-ону. Без таких шдикатор1в отриман1 результати не бу-дуть в1дображати реальну дшсшсть. Тому для вир1-шення цього завдання застосовуеться макроекономь чна модель загально! економ1чно! р1вноваги "Альфа" [11, с. 89-98], адаптована для регюнального р1вня [2, с. 155-170], що дае можливють визначення шновацш-ного складу шдикатор1в СЕЕ розвитку, що вщобража-ють взаемопов'язан1сть вс1х сфер економ1чно! д1яльно-ст1 рег1он1в (табл.1).

Докладний анал1з недол1к1в юнуючих тдход1в до штегрального оц1нювання р1вня ЕкБ наведено в [1214], яю стосуються як набору ¿ндикатор1в, так i методологи оцiнювання, а саме: форми штегрального iнде-ксу, методам нормування, методам визначення ваго-вих коефщенпв та спектру методiв оцiнювання вектору порогових значень. Крим того, в зазначених пра-цях запропоновано новi методи у рiзних аспектах ш-тегрального ощнювання, а саме:

форма iнтегрального шдексу — мультиплжативна

(1):

J,=П ; Z ai=1 ai > о,

(1)

де I — штегральний iндекс; z тор; a — ваговий коефiцiент.

нормований шдика-

Складов1 та 1ндикатори сощо-еколого-економ1чного розвитку рег1он1в Укра'ши'

Таблиця 1

Складовi та щдикатори Вектор порогових значень1:

1 2

Макроекономiчний розвиток

I. Структурна складова

- валовий регюнальний продукт (ВРП, номшал) на одну особу, грн/особу (82) 14,5; 28; 60; 140

- питома вага додано! вартоси у сшьському господарствi у ВРП,% (О) 13; 5; 1,6; 0,9

- питома вага додано! вартоси у промисловосп до ВРП,% (О) 48; 36; 22; 18

- питома вага додано! вартоси у сферi послуг до ВРП,% (8); 22; 52; 75; 85

- питома вага зайнятих у сшьському господарстта до загально! зайнятосп,% (О) 30; 9,5; 2,8; 2

- питома вага зайнятих у промисловосп до загально! зайнятосп,% (О) 40; 24; 15; 5

- питома вага зайнятих у сферi послуг до загально! зайнятосп,% (8) 37; 50; 70; 85

II. Формальна та неформальна складовг.

- узагальнена продуктивтсть (випуск на одиницю продуктивно! потужносп)(8) 1; 1,56; 2,6; 3,5

- темп приросту ВРП,% (8: ) 2; 5; 8; 13

- рiвень технологи виробництва (частка ВРП у випуску)(8) 0,4;0,45;0,55;0,65

- рiвень тiнiзацi! економiки,% вiд офщшного ВРП(О) 25; 15; 10; 5

- рiвень використання потенцшних можливостей (потенцiйного ВРП повного завантаження макрофактс^в) (8) 0,35; 05,0,7; 0,9

- рiвень тшьового завантаження капiталу (О) 0,14;0,095; 0,055; 0,12

- рiвень тiньового промiжного споживання,% до офщшного (О) 23; 14; 6,5; 3

1 Нижнш пор1г, нижне оптимальне., верхне оптимальне, верхнш пор1г.

2 S - стимулятор; D - дестимулятор;

Продовження табл. 1

1 2

III. 1нфраструктурна складова:

- транспортоемшсть ВРП по з^зничному транспорту, прив. т-км /$ ДО) 23; 3; 1; 0,05

- транспортоемшсть ВРП по автомобильному транспорту, прив. т-км /$ ДО) 4,75; 2,4; 0,57; 0,05

- щшьтсть з^зничних колiй загального користування, 1/км (S) 10; 25; 45; 75

- щшьтсть автомобшьних дорiг загального користування, 1/км 300; 550; 1300; 1500

- iнтенсивнiсть перевезення ванташв автомобшьним транспортом, т/км (S) 4; 12; 28; 45

- штенсивтсть перевезення пасажирiв автомобшьним транспортом, оЫб/км 13; 24; 40; 70

- iнтенсивнiсть перевезення пасажирiв залiзничним транспортом, оЫб/км 10; 30; 60; 150

- iнтенсивнiсть перевезення вантажiв залiзничним транспортом, т/км (S) 10; 46; 80; 130

Iнвестицiйно-фiнансовий розвиток

I. 1нвестицшна складова:

- рiвень iнвестування (вiдношення капiтальних швестицш до ВРП),% (S) 13; 17; 25; 30

- частка приросту прямих iноземних iнвестицiй (акщонерний капiтал) щодо ВРП,%(S) 17; 22; 37; 52

- рiвень оновлення основних засобiв,% (S) 2; 4; 6; 10

II. Фтансова складова:

- рiвень перерозподшу ВРП через зведений бюджет (вщношення доходiв зведе-ного бюджету до ВРП),% (S) 20; 25; 35; 45

- рiвень дефiциту бюджету,% до ВРП ДО) 5; 3; 2; 1

- рiвень трансфертiв з державного бюджету до ВРП,% (D) 15; 10; 4,5; 1

- рiвень видатюв зведеного бюджету до середньорiчноí чисельностi населення, тис. грн / особу 2; 4,3; 9; 16,8

- рiвень тшзацп доходiв зведеного бюджету,% до офщ.бюдж. (D) 25; 10; 15; 5

- iнфляцiя, прирют 1СЦ за рiк,(р/р)% (D) 12; 10; 4; 2

- вартють банювських кредитiв,% за рж (D) 10; 5; 3; 2

1нновац1йний розвиток

- рiвень видатюв на науково-технiчнi роботи,% вщ ВРП (S) 1; 2; 4; 5

- темп науково-технолопчного прогресу,% за рiк (S) 0,2; 0,5; 2; 5

- рiвень фiнансування шновацшно1 дiяльностi,% вщ ВРП (S) 0,5; 1,5; 2,5; 3,5

- питома вага спещалютав, що виконують науково-технiчнi роботи, оетб на 1000 зайнятих,% 3,5; 5; 10; 15

- питома вага пiдприемств, що займалися iнновацiйною дiяльнiстю, у загальнш кiлькостi промислових пiдприемств,% (S) 25; 45; 60; 80

- питома вага пщприемств, що впроваджували шновацп, у загальнiй кiлькостi промислових пщприемств,% (S) 10; 20; 50; 65

- питома вага пщприемств, що реалiзовували iнновацiйну продукщю, у загальнiй кiлькостi промислових пщприемств,% (S) 10; 20; 50; 65

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

- питома вага реалiзованоl шновацшно1 продукцп у загальному обсязi реалiзова-но'1 промислово! продукцп,% 10; 15; 30; 40

- рiвень винахщницько1 активностi (кшьюсть отриманих охоронних документiв — патенив на 1 млн населення), 60; 100; 190; 325

Соцiально-демографiчний розвиток

I. Сощальна складова:

- рiвень використання пращ (вщношення оптимального попиту на працю до И пропозицп) (S) 0,8; 0,9; 0,98; 1

- рiвень оплати працi у випуску (коефiцiент сощально1 справедливостi) (S) 0,2; 0,26; 0,32; 0,382

- рiвень тшьово1 заробггно1 плати до офщшно1 (D) 60; 45; 30; 15

- рiвень видатюв на освiту до ВРП,% 3,3; 4,8; 6,6; 8,1

- рiвень видатюв на охорону здоров'я до ВРП,% (S) 4; 5; 8; 10

- вщношення середньо1 заробггно1 плати до прожиткового мiнiмуму разiв, (S) 3; 4; 6; 7

- питома вага зароб^но1 плати у структурi доходiв населення,% (S) 40; 50; 60; 70

- рiвень витрат домогосподарств на продовольчi товари, у% до сукупних витрат (D) 56; 30; 18; 10

II. Демографiчна складова:

- оч^вана тривалiсть життя при народженш, рокiв (S) 57,3; 66; 77; 85,5

- коефiцiент депопуляцп (D) 1,2; 1,05; 1; 0,9

- загальний коефiцiент смертносп населення (число померлих на 1000 оаб ная-вного населення), промые ДО) 15; 11,3; 6,8; 3,1

Зактчення табл. 1

1 2

- смерттсть немовлят (число дiтей, померлих у вщ до 1 року, на 1000 народже-них), промые (О) 5; 4; 2; 1

- загальний коефiцieнт народжуваностi, промые (8) 8; 10; 12; 15

- захворювашсть населення (кьлькгсть уперше зареестрованих випадюв захворю-вань) на 100000 населення (О) 60000; 55000; 50000; 40000

- демографiчне навантаження непрацездатного населення до працездатного (ефективно! чисельностi платниюв страхових внесюв),% (О) 60; 50; 45; 40

Еколого-рекреацiйний розвиток

I. Рекреацшно-туристична складова:

- питома вага курортно-рекреацшно! (природно-заповщно!) територп у загальний територп регiону,% (8) 1; 2,5; 7; 13

- частка мюць санаторно-курортних закладiв до 1000 населення, (8) 1; 2; 6; 10

- рiвень використання мюткосп готелiв, (8) 0,1; 0,15; 0,4; 0,7

II. Екологiчна складова:

- рiвень викидiв забруднюючих речовин в атмосферне повгтря у розрахунку на 1 км2 , т (О) 40; 12; 5; 1,5

- рiвень утворення вiдходiв (1-ГУ рiвнiв небезпеки) на 1 ос., т. (О) 50; 5,5; 0,73; 0,1

- рiвень використання свгжо! води на 1 ос., млн м3 (О) 700; 250; 150; 50

- рiвень обсягу оборотно! та послiдовно (повторно) використано! води на 1 ос., млн м3 (8) 725; 1500; 2500; 4015

- рiвень скидання забруднених зворотних вод у поверхневi воднi об'екти на 1 ос., млн м3 (О) 60; 10; 5; 0,5

- потужшсть очисних споруд за рiк, млн м3 (8) 100; 500; 1000; 2000

- рiвень вщтворення лесiв, га на млн ос., (8) 0,6; 2; 4; 8,5

Зовншньо-внутршнш економiчний розвиток

- коефщент вiдкритостi економiки (8) 25; 35; 45 ;55

- коефщент покриття експортом iмпорту (8) 0,85; 1; 2; 5

- рiвень шновацшно1 продукцп у товарному експорта,% (8) 15; 18; 35; 50

- рiвень експортно! залежностi,% до ВРП (8) 15; 30; 50; 60

- рiвень iмпортноl залежностi,% до ВРП (О) 50; 40; 20; 15

- частка iмпорту товарiв у внутрiшньому споживаннi,% (О) 40; 30; 20; 15

- рiвень економiчноl залежностi ^жрегюнальш перетоки додаткового чистого експорту), % до ВРП (Б) 70; 20; 8; 2

- рiвень тшьового чистого експорту,% до ВРП (О) 27; 8; 3; 1

* Складено автором.

Метод нормування — комбтований (2):

5 : = ■

к — х.

7-, норм 1

Б : 2, = - у

кнорм > Хтах '

(2)

к 1 к

норм норм

де х — значення iндикатора; кнорм — нормувальний коефiцieнт.

Ваговi коефiцieнти — динамгчт: на основi засто-сування методу "Головних компонент" та методу "ков-зноИ матриц¡" (3);

' + а2 с 2 +. . + Л)с1 ]

С, х д = . + ^с2 ] = а = ^ (3) 1 X ^

ч ^Сд + й?2 2 + . . + Л3С1) у V 1 У

де С — матриця абсолютних величин факторних на-вантажень; Б — вектор-матриця дисперсiй.

Для визначення динамiчних вагових коефщен-т1в, враховуючих змiни в полггачнш та зовншньоеко-номiчнiй ситуацп пропонуеться метод "ковзноИ матриц", заснований на застосуваннi методу "головних компонент" та полягае у послiдовному зсувi матрицi мшмально необхiдного розмiру вздовж перiоду часу та

визначення вагових коефщенпв за даний часовий пе-рiод. Мшмально необхiдний розмiр матрицi (кшьюсть рядюв( п ) — перiодiв часу) визначаеться з умови рiвно-ст кшькосп iндикаторiв (кшькосп стовпчиюв (т ) — основних компонент) кшькосп позитивних власних значень ще! матрицi. Як правило, мiнiмально необхщний розмiр матрицi дорiвнюe (п + 1) х п .

Пороговi значення — результатирозрахунк1в ¡з за-стосуванням комплексу метод1в з перевагою аналтич-них тдход1в: функцюнальних залежностей, макроеко-номiчних моделей, стохастичш, нелшшно1 динамiки, законодавчий тдхщ, евристичнi, аналоговий пiдхiд, експертних ощнок; врахування оцiнок мiжнародних органiзацiй.

Отже, для кожного шдикатора сощально-еконо-мiчного розвитку задаеться вектор порогових значень, а саме: нижнш порiг (х ^ ), нижне оптимальне

(х"н„т ), верхне оптимальне (х"опт ), верхнш порiг (

х "пор ). Оптимальнi значення iндикаторiв характеризу-

ють допустимий iнтервал величин, у межах якого ство-рюються найсприятливiшi умови для функцiонування системи. Пороговi значення iндикаторiв — це кшьюсш величини, порушення яких спричинюе несприятливi

тенденцп в економщ регюну або держави. Для перс-пективних дослiджень доцiльно розширити вектор по-рогових значень додаванням ще двох порогових зна-чень, як це запропоновано у Методищ МЕРТ—20071 р. [15]: нижне критичне (х^р), верхне критичне (хкр), по-

рушення яких може призвести до руйнування системи.

Застосовуючи згортку першого рiвня для всiх складникiв СЕЕ розвитку, отримаемо динамiку штег-ральних шдекетв, що характеризують поточний стан вщповщно1 складово1 СЕЕ розвитку Донецько1 обласп (рис. 1).

1

0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1

Структурна складова

Формальна та неформальна складовi

0

2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016

• 1нт. iндекс Верхне опт.

Нижнй порiг Верхнiй порiг

■ Нижне опт.

1

0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0

2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016

• 1нт. iндекс Верхне опт.

Нижнiй пор i г Верхнi й пор^

Нижне опт.

1нфраструктурна складова

lнвестицiйна складова

1

0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0

1 Ж 9 1 Ж ^ 1 Ж ^ ( Ж Ж

г-** и-

> к

I I—Л—х I—Л—х 5 О Е

2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016

■ 1нг. iндекс Верхне опт.

Нижн й пор г Верхн й пор г

Нижне опт.

1

0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0

2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Чнт.ндекс Верхне опт.

Нижн й пор г Верхн й пор г

Нижне опт.

Фiнансова складова

lнновацiйна складова

1

0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0

2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016

■ 1нт. i ндекс Верхне опт.

Нижн й пор г Верхн й пор г

Нижне опт.

0,8

0,6

0,4

0,2

0

2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016

■ 1нг. iндекс Верхне опт.

Нижн й пор г Верхн й пор г

Нижне опт.

1 Методика розрахунку рiвня економiчноl безпеки Украши, затверджена наказом Мiнекономiки Украши вiд

2.03.2007 р. №60 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: me.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article7art_id.

а

г

в

д

е

Сощальна складова

1

0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2

0,1

( )( )( )( )( )( )( )( )( )( )( )( )( )( )( )(

2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016

Ряд1 ■ Верхне опт.

Нижн й пор^ Верхнй порi г

■ Нижне опт.

Демографiчна складова

Ж Ж I

2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016

■ 1нг. iндекс Верхне опт.

Нижн й пор г Верхн й пор iг

Нижне опт.

Туристично-рекреацiйна складова

Еколопчна складова

0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1

нж-* НЖ—1

Г"0—]

г^п—п п г л! —

2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016

■ 1нг. Ыдекс Верхне опт.

Нижн й пор г Верхнй пор^

Нижне опт.

1

0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0

2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016

• 1нт. i ндекс Верхне опт.

Нижн й пор г ВерхН й пор iг

Нижне опт.

Зовншньо-внутршна складова

0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0

X—Ж—Ж—Ж—X—X—X—Ж—Ж—Ж—X—X—X—Ж—Ж—X

2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016

■ 1нт. i ндекс Верхне опт.

Нижн й пор г ВерхН й пор iг

Нижне опт.

Рис. 1. Динамка ттегральних тдексгв СЕЕ розвитку ДонецькоИ областг

Згщно проекту Концепцп сталого розвитку У;кра1ни "...стадий розвиток визначаеться як процес побудови держави на основi узгодження i гармошзацп сощально1, еколопчно1 та економiчноl складових з метою задоволення потреб нинiшнiх i майбутнiх поко-лiнь" [16]. Групування за головними складовими ста-лого розвитку:

економiчна: макроекономiчна (структурна, формальна та неформальна, шфраструктурна складов^, iнвестицiйно-фiнансова (iнвестицiйна та фшансова складовi), iнновацiйна, зовнiшньо-внутрiшня;

соцiально-демографiчна: сощальна та демографь чна складовi; еколого-рекреацшна: рекреацшно-тури-стична та екологiчна складов^

та iнтегральна згортка другого та третього рiвня складових СЕЕ розвитку дозволяе визначити динам^ iнтегральних шдекетв та !х порогових значень соща-льно-демографiчного, еколого-рекреацiйного та еко-номiчного розвитку регiону (Донецько1 областi) (рис.2, а-б, г) (4):

1а3, t

Т = Таи . ,

СЕЕ, t соц, t екол, t

екон, t'

(4)

де ТСЕЕ t — штегральний iндекс сталого розвитку; I о t — iнте6гральний iндекс соцiально-демографiчного ро-

звитку; I'

— ште6гральний iндекс

ж

з

к

0,7

0,6

л

Соцiально-демографiчний розвиток

-

:( ж ) ( ж ) ( Ж ) ( Ж ) ( Ж ) ( Ж ) ( Ж ) Н1

2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014

■ 1нт. Ыдекс Верхне опт.

Нижнй nopir Веpхнiй nopir

• Нижне опт.

Еколого-рекреацiйний розвиток

1

0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0

2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016

• 1нт. Ыдекс Верхне опт.

Нижн й пор r BepxHi й nopir

Нижне опт.

1

0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Економiчний розвиток

V

0

2000

2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016

■ 1нт. i ндекс Верхне опт.

Нижнй nopi г Верхн i й opi г

Нижне опт.

1

0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1

Соцiо-еколого-економiчний розвиток

2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016

■ 1нт. i ндекс Верхне опт.

Нижнiй пор ir верхн й пор ir

Нижне опт.

Рис. 2. Динамка ттегральних тдекЫв складових СЕЕ розвитку

рекреацшного розвитку; Iекон t — штегральний шдекс

eK0H0Mi4H0r0 розвитку; a 1 t , a,t, 0,t — динамiчнi ва-

roBi коефiцieнти.

Як слiдуe з розрахунюв, piBeHb СЕЕ розвитку Донецько! област балансуе на межи нижнього порогового значення т а мае вщ'емну динамжу у 20132015 рр. завдяки вщ'емно! динамiки вах складових СЕЕ розвитку. З одинадцяти складових першого рiвня СЕЕ розвитку (рис. 1) ciM складових (формальна та неформальна, швестицшна, фiнансoва, шновацшна, сoцiальна, демoграфiчна, зoвнiшня-внутрiшня) знахо-дяться у критичний зош — нижче нижнього порогу та являються загрозами СЕЕ розвитку Донецько! oбластi. Динам^ вiдхилень поточних значень iнтегральних ш-дексiв вiд !хшх середнiх оптимальних значень визначае важливiсть загроз (рис. 3).

Застосовуючи визначенi динамiчнi вагoвi коефь цieнти для iдеальнoгo вектору складових СЕЕ розвитку (сoцiальнo-демoграфiчнoгo, еколого-рекреацш-ного та екoнoмiчнoгo), отримаемо динамiку iснуючoгo та оптимального стану збалансованого СЕЕ розвитку Донецько! oбластi (рис. 4).

Динамжа вiдхилень iнтегральних шдекетв вiд !х оптимальних (середне мiж нижнiм та верхнiми опти-

мальними значеннями вектору порогових значень) дае шформащю щодо розроблення вiдпoвiдних захoдiв по-кращання та сценарпв Стратеги розвитку Донецько! область

Висновки

1. Розроблено методолопю штегрального ощню-вання р1вня сoцio-екoлoгo-екoнoмiчнoгo розвитку ре-гюшв з позиц1й екoнoмiчнo! безпеки, що передбачае пор1вняння iнтегральних iндексiв складових розвитку з штегральними пороговими значеннями з викорис-тання сучасних досягнень штегрального ощнювання, а саме: форма штегрального шдексу — мультиплжати-вна; метод нормування — комбшований; вагов! коефь цieнти динамiчнi, на основ1 застосування методу "го-ловних компонент" та методу "ковзноИ матрищ"; порогов! значення — комплекс метoдiв з перевагою аналь тичних п1дход1в.

2. Запропоновано шновацшний перелж складових, !х шдикатс^в та визначено вектори порогових значень, що вщображають р1зн1 аспекти сощо-еко-лoгo-екoнoмiчнoгo розвитку регioнiв, як1 не висвгглю-ються оФ1ц1йною статистикою: мiжрегioнальнi перетоки тoварiв, т1ньов1 аспекти екoнoмiчнo! д1яльност1 регioнiв, темпи науково-технолопчного прогресу. Ви-явлення нов1тн1х шдикатс^в засвiдчуe той факт, що визначення р1вня СЕЕ розвитку з позицш екoнoмiчнo!

а

0

в

г

Вщхилення вщ середнього оптимального значення

О Соц1ально-демограф1чний розвиток □ Еколого-рекреац1 йний розвиток А Економ 1чний розвиток Рис. 3. Динамка вгдхилень ттегральних тдексгв вгд Их оптимальних значень

Соцiо-еколого-еклономiчний розвиток

О 1нт. 1 ндекс — Нижн 1 й пор1 г Д Нижне опт.

Верхне опт. ж верхн й пор1 г О |деальний 1 ндекс СЕЕ розвитку

Рис. 4. Динамка оптимального та ¡снуючого стану СЕЕ розвитку ДонецькоИ област1

безпеки без зазначених шдикатс^в е неадекватним реальний економiцi регюну, що може привести до вть лення не тих заходiв i не в тому мiсцi.

3. За допомогою визначених mдходiв проведено щентифжащю сучасного стану динамiки рiвня соцю-еколого-економiчного розвитку Донецько1 област з позицiй економiчноl безпеки Украши, що дае можли-вiсть визначити найважливiшi загрози розвитку регi-ону.

Список використаних джерел

1. Дейлi Г. Поза зростанням. Економiчна теорiя сталого розвитку / Г. Дейль — К. : 1нтелсфера, 2001. — 312 с.

2. Сухоруков А.1. Моделювання та прогнозування соцiально-економiчного розвитку регюшв Укра1ни: монографiя / А.1. Сухоруков, Ю.М. Харазiшвiлi. — К.: Н1СД, 2012. — 368 с.

3. Zgurovsky, M. The Sustainable Development Global Simulation: Quality of Life and Security of the World Population [Text] / M.Z. Zgurovsky. — K.: Publishing House, "Polytechnica", 2007. — 218 p.

4. Згуровский, М.З. Сталий розвиток у глобальному i регюнальному вимiрах: аналiз за даними 2005 р. / М.З. Згуровский. — К. : НТУУ «КП1», ВП1 ВПК «По-лггехшка», 2006. — 84 с.

5. Сталий розвиток регюшв Украши / науковий керiвник М.З. Згуровський. — К.: НТУУ «КП1», 2009. — 197 с.

6. Розробка платформи сценарного аналiзу в межах сталого розвитку : звгг про НДР (заключ.) НТУУ "КП1" ; кер. роб. Н. Панкратова. — К., 2011. — 277 с.

7. Сталий розвиток промислового регюну: соща-льш аспекти: С77 моногр. / О.Ф. Новжова, О.1. Амоша, В.П. Антонюк та iн.; НАН Украши, 1н-т еко-номiки пром-стi. — Донецьк, 2012. — 534 с.

8. Соцiально-економiчний потенщал сталого розвитку Украши та ïï регiонiв: нащональна доповiдь / за ред. акад. НАН Украши Е.М. Лiбановоï, акад. НААН Украши М.А. Хвесика. — К.: ДУ 1ЕПСР НАН Украши, 2014. — 776 с.

9. ХаразшвЫ Ю.М. Мiжрегiональний рух товарiв i послуг як новiтнiй шдикатор економiчноï безпеки ре-гiонiв Украши / Ю.М. ХаразшвЫ, В.6. Дронь // Еко-номiка Украши. — 2014. — № 12 (637). — С. 38-56.

10. ХаразшвЫ Ю. М. Теоретико-методолопчш пiдходи до визначення внеску науково-технiчного

прогресу в моделi економiчного зростання / Ю. М. Ха-разiшвiлi, В. А. Денисюк // Банкiвська справа. — 2010. — № 6. — С. 6—21.

11. ХаразшвЫ Ю. М. Теоретичш основи системного моделювання соцiально-економiчного розвитку Украши : монографiя / Ю. М. ХаразшвЫ. — К. : ТОВ «Пол^раф-Консалтинг», 2007. — 324 с.

12. ХаразшвЫ Ю.М. Щодо вдосконалення методологи штегрального оцiнювання рiвня економiчноï безпеки Украши: Аналiтична записка [Електронний ресурс] / Ю.М. ХаразшвЫ, А.1. Сухоруков, Т.П. Кру-пельницька. — Н1СД, вересень 2013 р. — Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1358.

13. ХаразшвЫ Ю.М. Адаптивний пщхщ до визначення стратепчних орieнтирiв економiчноï безпеки Украши // Ю.М. ХаразшвЫ, 6.В. Дронь. — Еконо-мжа Украши. — 2014. — № 5 (630). — С. 28—45.

14. ХаразшвЫ Ю.М. Проблеми штегрального оцшювання рiвня економiчноï безпеки держави / Ю.М. ХаразшвЫ, 6.В. Дронь // Банювська справа. — 2015. — № 1 (133). — С. 3—21.

15. Методика розрахунку рiвня економiчноï безпеки Украши, затверджена наказом Мiнекономiки Украши вщ 2.03.2007 р. №60 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: me.kmu.gov.ua/control/uk/publish/arti-cle?art_id.

16. Проект концепци сталого розвитку Украши / щд керiвництвом Б.6 Патона, Ю.1. Самiйленко, 1.О. Зайця. — К., 2000. — 23 с.

А. Т. Шевченко

астрант

Нацюнальний тститут cmpameeiuHux до^джень, м. Kuïe

МОН1ТОРИНГ TPAHCnOPTHOÏ 1НФРАСТРУКТУРИ У ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 EKOHOMI4HOÏ БЕЗПЕКИ УКРАШИ (на приклад1 залiзничного транспорту)

Актуальн1сть проблеми. У загальному розумiннi економiчна безпека держави у транспортнiй галуз^ як складова нацiональноï безпеки, характеризуе стан за-хищеностi нацiональних штереав особи, економiки, держави вiд реальних та потенцiйних загроз яюсному транспортному забезпеченню на внутрiшнiх та мжна-родних ринках перевезень на основi ефективного ви-користання транспортного потенщалу.

Для визначення перелiку iндикаторiв (параметрiв, що дають змогу вимiряти величину вщхилень фактич-них показниюв вщ орieнтовних значень) економiчноï безпеки держави (i^i — ЕкБ) у галузi залiзничного транспорту необхiдно здiйснити мошторинг транспо-ртно1 iнфраструктури.

Анал1з останн1х дослщжень та публ1кац1й. Проблеми економiчноï безпеки Украши висвiтленi в пра-цях багатьох дослiдникiв. Серед них О. С. Власюк [1], В.М. Геець [2], Б.В. Губський [3], А.Ф. Гуцал [4], Я.А. Жалшо [5], В.1. Мунтiян [6], А.1. Сухоруков [7], Ю.М. Харазiшвiлi [8, 9] та шшь В роботах цих вчених розк-риваеться поняття категори «економiчна безпека», ви-значаються складовi, показники, критери та пороговi значення параметрiв економiчноï безпеки, придшено

увагу методам розрахункiв, а також запропоноваш стратегiчнi напрями та концептуальш заходи щодо пiдвищення рiвня економiчноï безпеки краши. Проте в працях зазначених дослiдникiв практично не знай-шли вiдображення питання економiчноï безпеки у га-лузi транспорту. В той же час проблеми транспортно! галузi в Украïнi найшли вщображення в працях таких дослiдникiв, як О.О. Бакаев [10], О.Ю. бмельянова [11], Ю.Ф. Кулаев [12], 1.А. Малярчук [13], А.М. Новжова [14], Ю.6. Пащенко [15], Д.К. Прейгер [16], Ю.М. ХаразшвЫ [17], Ю.М. Цветов [18] та шшь На жаль, в дослщженнях цих науковщв не визначеш ме-тоди розрахунку показниюв ЕкБ залiзничного транспорту.

Метою статт1 е визначення шдикатс^в ЕкБ заль зничного транспорту, а також порядку гх розрахунюв шляхом мошторингу транспортно! iнфраструктури Украши.

Виклад основного матер1алу досл1дження. Глобаль защя економiчних процесiв основнi стратегiчнi напрями европейсько! iнтеграцiï Украши у галузi транспорту зумовила актуалiзацiю проблем прискорення те-рмiнiв вантажних перевезень, розвитку i ефективного

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.