CC BY
50
робничого потенщалу, ефектившстю дiяльностi щд-приемства та узагальнення шформаци, щодо форму-вання управлшських рiшень та збалансування вироб-ничого потенщалу пщприемств.
Висновки i перспективи подальших дослщжень.
Виробничий потенцiал суб'екта господарюван-ня — комплексне поняття, що характеризуе здатнiсть пiдприемства забезпечити досягнення щлей при пев-ному рiвнi прибутковостi i стiйкостi ринкового стану. З позици системного пщходу, виробничий потенцiап — це штегральний показник, що вiдображае технiчний, трудовий, фiнансово-економiчний, ресурсний, право-вий аспекти дiяльностi об'екту.
Застосування представленого алгоритму ощню-вання виробничого потенцiалу промислового пщпри-емства дозволяе визначити стутнь привабливостi щд-приемства у порiвняннi з iншими суб'ектами галузi для iнвесторiв, а також визначити його можливосп до простого та/або розширеного вiдтворення, що надасть можливiсть власникам промислових пiдприемств роз-робити ефективну стратегiю розвитку в умовах конкурентного середовища.
Список використаних джерел
1. Бабан Т. О. Застосування категори "потенщал" у сучасних економiчних дослiдженнях [Електронний ресурс] / Т. О. Бабан // Вюн. Харюв. нац. техн. ун-ту iм. П. Василенка. — Режим доступу: http://www. khntusg. com.ua/files/sbornik/vestnik_127/09.pdf.
2. Бова Т. В. Ощнка ефективноси використання виробничого потенцiалу сучасних промислових тдприемств [Електронний ресурс] / Т. В. Бова. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_ Gum/ Ekpr/2008_12/2/bova.pdf.
3. Гаевська Л. М. Виробничий потенщал — основа розвитку пщприемства / Л. М. Гаевська, О. В. Чернова // Вюн. ЖДТУ. Економiчнi науки. — 2011. — № 1 (55). — С. 184—185.
4. 1щук С. О. Концептуальш засади формування та розвитку виробничого потенщалу промислових тдприемств / С. О. 1щук // Регюнальна економжа : наук.-практ. журнал. — 7/2005. — № 3. — С. 48—56.
5. Кондратюк О. I. Економiчний потенщал кра-!ни, його суть та тенденци розвитку / О. I. Кондратюк // Актуальш проблеми економжи. — 2010. — № 3 (105). — С. 91—98.
6. Круш П. В. Економ^ пщприемства / П. В. Круш ; за заг. ред. П. В. Круша, В. I. Подвшьно!, Б. М. Сердюка. — К. : Ельга-Н, КНТ, 2009. — 780 с.
7. Лапин Е. В. Оценка экономического потенциала предприятия : монография / Е. В. Лапин. — Сумы: ИТД "Университетская книга", 2004. — 360 с.
8. Перерва П. Г. Визначення ефективноси використання виробничого потенщалу машинобущвного пщприемства / П. Г. Перерва, Н. М. Побережна // Маркетинг i менеджмент шновацш. — 2012. — № 2. — С. 191—198.
Ю. М. Харазшвш
д-р екон. наук
1нститут економки npoMuaaoeocmi НАН Украти, м. Кшв
СОЦЮ-ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ РОЗВИТОК РЕГЮН1В З ПОЗИЦ1Й ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ (на прикладi Донецько! обласп)
Актуальшсть проблеми. Виршення проблем роз-робки обГрунтовано! стратеги регюнального розвитку е важлившим завданням сьогодення. Але ця стратем повинна Грунтуватись на аналiзi рiвня сощо-еколого-економiчного розвитку регiону. Така назва апрiорi пе-редбачае три складових розвитку: сощальну, еколоп-чну та економiчну, збалансований розвиток яких зай-мае одно з перших мюць серед головних проблем розвитку теритс^альних об'еднань — економiчних райо-тв. Найбшьш коректно трактувати це поняття iз по-зицiй теорiй гармоншного розвитку сощо-еколого-економiчних (СЕЕ) систем, тобто iз позицiй сталого розвитку [1]. Тому щд поняттям "економiчний район" будемо розумиимемо "...частину економiчного простору, що характеризуеться географiчною та сощо-еко-лого-економiчною цiлiснiстю, спещалiзащею в межах нащонально! та свггово! економiки, координацiею го-сподарюючих суб'екпв i керованiстю економiки, ная-вшстю одного або клькох центрiв тяжшня, спiльнiстю iнфраструктури" [2, с. 13]. При цьому необхщно вра-ховувати, що кожний регюн вiдрiзняеться сво!ми при-
родними, географiчними, iсторико-суспiльними та ви-робничо-споживчими особливостями.
Слiд вщмггити, що регiональнi аспекти забезпе-чення СЕЕ розвитку дослщжеш не достатньо, вони потребують подальшого теоретико-методологiчного i прикладного обГрунтування. Найактуальнiшими з них е обГрунтування мшмально необхiдного перелiку ш-дикаторiв для вiдображення основ0них регiональних проблем (соцiальних, екологiчних, економiчних), удо-сконалення методичних пiдходiв комплексно! ощнки стану та динамiки СЕЕ розвитку та ощнки загроз, до-слщження кiлькiсних параметрiв гарантування еконо-мiчноi безпеки регiонiв Укра!ни на заданому рiв-нi. Крим того, недостатньо визначати комплексну ди-намiку складових СЕЕ розвитку, яка засвщчуе тiльки збiльшення або зниження в окремi перiоди. Необхщ-ним е порiвняння динамiки iнтегральних iндексiв рь вня СЕЕ розвитку з штегральними пороговими зна-ченнями (нижнiй пор^, нижне оптимальне, верхне оптимальне, верхнш порiг), що дае змогу щентиф^-вати стан розвитку.
Забезпечення ефективного СЕЕ розвитку регюшв потребуе державного регулювання, виважено! поль тики, узгоджених дш органiв влади ycix рiвнiв. Його основна мета полягае в забезпеченш стабильного еко-номiчного зростання та розвитку економiки, пщтри-мцi фшансово-економГчно! стабiпьностi, гармонiйного екологiчного розвитку й гарантуванш сощально! спра-ведпивостi. Досягти цього без застосування кшьюсних методiв, сценарного аналiзy та економiко-математич-ного моделювання неможливо.
Актуальшсть тематики, пов'язано! з моделюван-ням регюнального розвитку та вдосконаленням регю-нально! полiтики, посилюеться також у зв'язку з тим, що регюналГзащя економiки е складником процесiв лГбералГзацп та демократизацГ! yправлiння в економГч-нiй, соцiапьнiй та екологiчний сферах.
Аналiз останн1х дослщжень i публшацщ. ДослЬ дженням проблем сталого розвитку регюшв Укра!ни присвяченi працi як зарубГжних, так i вiтчизняних вче-них. Серед них варто видшити працi М.З. Згуровсь-кого [3-5], Н.Д. Панкратово! [6], О.Ф. Новжово! i О.1. Амоши [7], Е.М. ЛГбаново! i М.А. Хвесика [8] та ш-ших.
В працях М.З. Згуровського [3-5] використано метрику для вимiрювання процеетв сталого розвитку (МВСР), в просторi вказаних трьох складових та ви-конано оцiнювання цих процеетв для регiонiв Укра!ни. Вказана метрика розроблена 1нститутом прикладного системного аналiзy Нацюнально! академГ! наук Укра-!ни i Мiнiстерства освгга i науки Укра1ни. Наголошу-еться на надзвичайно1 важливостi системного узго-дження трьох складових розвитку: сощально!, еколоп-чно! та економГчно!.
Узагальненням та втшенням iдей сталого розвитку у практичне впровадження е праця Н.Д. Панкра-тово! [6], де розробляеться платформа сценарного ана-лГзу у виглядГ науково-методичного i програмного забезпечення виявлення перспективних напрямГв розвитку новгтшх технологiй шновацшного розвитку на рь вш великих тдприемств, галузей та регюшв на основГ методологи технолопчного передбачення в межах ста-лого розвитку.
В пращ О.Ф. Новиково! та О.1. Амоши [7] увага придглена визначенню засад забезпечення сталого розвитку Укра!ни та ll промислових регюшв у контекси сощального та людського розвитку. Розроблено систему ощнки ризиюв ресурсного забезпечення сталого розвитку та розкрито вплив сощального катталу на формування сталого розвитку. Визначено взаемо-зв'язок i взаемозалежшсть людського та сталого розвитку через теоретичну модель та розкрито мехашзми активГзацГ! учаси населення у забезпеченш сталого розвитку промислового регюну.
У нацюнальнш доповда 6.М. ЛГаново! та М.А. Хвесика дослщжуються сучасний стан, тенденцГ! i про-блеми вщтворення сощально-економГчного потенщ-алу сталого розвитку Укра!ни та ll регюшв. Запропо-новано методолопю формування системи шдикаторГв ефективносп розвитку регюнальних сощально-еконо-мГчних систем та здшснено системно-комплексну ощ-нку сощально-економГчного потенщалу сталого розвитку Укра!ни. Значну увагу придглено концептуаль-ним i науково-методичним пщходам до ощнки сощального потенщалу держави та ll регюшв, перспективам модершзацп сощально! шфраструктури та форму-
ванню i використанню територГальних мГграцшних систем.
Незважаючи на об'емшсть виконаних дослщжень слщ зауважити, що недостатньо уваги придшяеться методологи штегрального ощнювання рГвня СЕЕ розвитку. У першу чергу це стосуеться обГрунтуванню пе-релГку складових та !х шдикаторГв для вщображення сощального, еколопчного та економГчного стану реп-ону або кра!ни. Головна мета створення системи шди-каторГв — мошторинг сталого розвитку суспшьства, якш повинен вщображати вс сторони СЕЕ розвитку регюшв або кра!ни.
Бшьшють шдикаторГв замють вщносних е абсо-лютними показниками, що спотворюе реальну дшс-шсть. Висновки, що робляться за таких дослщжень можуть призвести до реалГзацГ! "не тих 3axodie i не тому мющ". Не завжди шдикатори подгляються на стимулятори та де стимулятори. ВаговГ коефщенти визначаються експертним шляхом, що вносить певну частку суб'ективГзму, або взагалГ приймаються одна-ковими та рГвними одинищ. Вщсутне порГвняння ш-тегральних шдекетв з штегральними пороговими зна-ченнями, що власне i дозволяе щентифГкувати стан СЕЕ розвитку. Потребують удосконалення форма ш-тегрального шдексу, методи нормування, методи фор-малГзованого визначення "динамтних" вагових коефь щенпв. З урахуванням суттевих змш в полггащ та в зовншньоекономГчний ситуацГ!, що призводять через деякш час до радикальних структурних змш в еконо-мщ та змш емтричних ощнок економетричних взае-мозв'язкгв, сталють вагових коефщенпв по всьому часовому перюду е неадекватною та не вщображае реа-льнш дшсность Заслуговують також на увагу методи визначення вектору порогових значень.
Отже, слщ констатувати, що важливими i дос до-статньою мГрою не розробленими е методолопчш засади створення систем об'ективного оцГнювання по-казникгв сталого економГчного розвитку на регГональ-ному р1вш.
Мета CTaTTi — розроблення методологи щентифь кацГ! стану соцГо-еколого-економГчного розвитку реп-ошв Укра!ни з позицш економГчно! безпеки для монГ-торингу та виявлення загроз на загальний розвиток регюну.
Виклад основного MaTepiany дослщження. СЕЕ розвиток регюну як i держави е штегральною характеристикою стану економГчно! системи, оскшьки система включае ряд пщсистем — найважливГших, з погляду авторГв, взаемозв'язаних структурних складових розвитку економГчно! системи, як1 вщображають функцГ-онування окремих сфер економГки: eKOHOMiHHy - мак-роекономГчну (структурну, формальну та неформа-льну, шфраструктурну складовГ), ГнвестицГйно-фГнан-сову (ГнвестицГйну та фшансову складовГ), Гннова-цГйну, зовншньо-внутршню, сощально-демографтну (соцГальну та демографГчну складовГ), еколого-рекреа-цшну (рекреацГйно-туристичну та еколопчну скла-довГ),
Цей перелГк, якш вГдображае соцГо-еколого-еко-номГчнГ аспекти розвитку не е догмою, а може допов-нюватись або уточнюватись як за складовими, так i за шдикаторами в кожнш складовш. Саме порГвняння Гнтегральних ГндексГв СЕЕ розвитку регюну з штегра-льними пороговими значеннями переводить СЕЕ роз-виток в розряд економГчно! безпеки (ЕкБ) регГону,
тобто розвиток е складовою безпеки. Тому, ЕкБ реп-ону можна вважати пiдсистемою ЕкБ держави, яка, у свою чергу, е пщсистемою системи бшьш високого рь вня — нащонально! безпеки, що досягаеться таким рь внем розвитку та таким станом захищеносп еконо-мiки, який повною мiрою забезпечуе потреби кра'1ни та 11 громадян в загальному процесi юнування дано! держави. Цей висновок шдтверджуе складнiсть та ба-гатограннiсть поняття "економiчна безпека".
1снуе багато прикладiв розрахунку iнтегральних iндексiв економiчного, сощального та екологiчного розвитку кра!ни та 11 регюшв без порiвняння або зi спрощеним порiвнянням ("не бЛьше", "не менше") з iнтегральними пороговими значеннями, що може привести до помилкового висновку щодо максимiзацi! iнтегрального iндексу. Насправдi необхщно забезпе-чити таке регулювання соцiально-економiчного розвитку, щоб iнтегральний шдекс знаходився у межах порогових (а краще, оптимальних) значень. Визна-чення динамiки iнтегральних iндексiв сощо-еколого-економiчного розвитку та !х вiдхилень вщ порогових значень обумовлюе необхiднi регуляторш ди та дае мо-жливють наукового обГрунтування стратегiчних орiен-тирiв для рiзних сценарпв Стратегiй розвитку.
Наповнення складових сощо-еколого-економiч-ного розвитку регюшв конкретними iндикаторами з вщповщним вектором порогових значень е необхщ-ною умовою для iдентифiкацi! стану регюну. На жаль, офiцiйна статистика не дае достатньо вичерпно! та щ-лком достовiрно! iнформацi! щодо багатьох аспекпв мiжрегiонально! економiчно! взаемодп. Наприклад, не пiдлягають визначенню в натуральному виглядi обсяги мiжрегiонального руху товарiв i послуг. Це обумовлено тим, що гад поняттям "експорт та iмпорт товарiв i послуг" розумдать обмiн товарами й послугами iз закор-доном, осюльки неможливо видшити в явнiй формi
експорт та 1мпорт товар1в i послуг м1ж репонами, осюльки немае облаштованих митних пункив та кордошв м1ж регюнами Укра'1ни [9, с. 43-45].
Не повною м1рою висвилюються т1ньов1 аспекти регюнально! економ1ки: наприклад, тшьове пром1жне споживання, тшьове завантаження катталу, тшьова заробггаа плата, р1вень тшзащ! доход1в зведеного бюджету, в жодному перел1ку шдикатор1в немае темтв науково-технолопчного прогресу [10, с. 15-20], якш в1дображае шновацшшсть розвитку економ1ки реп-ону. Без таких шдикатор1в отриман1 результати не бу-дуть в1дображати реальну дшсшсть. Тому для вир1-шення цього завдання застосовуеться макроекономь чна модель загально! економ1чно! р1вноваги "Альфа" [11, с. 89-98], адаптована для регюнального р1вня [2, с. 155-170], що дае можливють визначення шновацш-ного складу шдикатор1в СЕЕ розвитку, що вщобража-ють взаемопов'язан1сть вс1х сфер економ1чно! д1яльно-ст1 рег1он1в (табл.1).
Докладний анал1з недол1к1в юнуючих тдход1в до штегрального оц1нювання р1вня ЕкБ наведено в [1214], яю стосуються як набору ¿ндикатор1в, так i методологи оцiнювання, а саме: форми штегрального iнде-ксу, методам нормування, методам визначення ваго-вих коефщенпв та спектру методiв оцiнювання вектору порогових значень. Крим того, в зазначених пра-цях запропоновано новi методи у рiзних аспектах ш-тегрального ощнювання, а саме:
форма iнтегрального шдексу — мультиплжативна
(1):
J,=П ; Z ai=1 ai > о,
(1)
де I — штегральний iндекс; z тор; a — ваговий коефiцiент.
нормований шдика-
Складов1 та 1ндикатори сощо-еколого-економ1чного розвитку рег1он1в Укра'ши'
Таблиця 1
Складовi та щдикатори Вектор порогових значень1:
1 2
Макроекономiчний розвиток
I. Структурна складова
- валовий регюнальний продукт (ВРП, номшал) на одну особу, грн/особу (82) 14,5; 28; 60; 140
- питома вага додано! вартоси у сшьському господарствi у ВРП,% (О) 13; 5; 1,6; 0,9
- питома вага додано! вартоси у промисловосп до ВРП,% (О) 48; 36; 22; 18
- питома вага додано! вартоси у сферi послуг до ВРП,% (8); 22; 52; 75; 85
- питома вага зайнятих у сшьському господарстта до загально! зайнятосп,% (О) 30; 9,5; 2,8; 2
- питома вага зайнятих у промисловосп до загально! зайнятосп,% (О) 40; 24; 15; 5
- питома вага зайнятих у сферi послуг до загально! зайнятосп,% (8) 37; 50; 70; 85
II. Формальна та неформальна складовг.
- узагальнена продуктивтсть (випуск на одиницю продуктивно! потужносп)(8) 1; 1,56; 2,6; 3,5
- темп приросту ВРП,% (8: ) 2; 5; 8; 13
- рiвень технологи виробництва (частка ВРП у випуску)(8) 0,4;0,45;0,55;0,65
- рiвень тiнiзацi! економiки,% вiд офщшного ВРП(О) 25; 15; 10; 5
- рiвень використання потенцшних можливостей (потенцiйного ВРП повного завантаження макрофактс^в) (8) 0,35; 05,0,7; 0,9
- рiвень тшьового завантаження капiталу (О) 0,14;0,095; 0,055; 0,12
- рiвень тiньового промiжного споживання,% до офщшного (О) 23; 14; 6,5; 3
1 Нижнш пор1г, нижне оптимальне., верхне оптимальне, верхнш пор1г.
2 S - стимулятор; D - дестимулятор;
Продовження табл. 1
1 2
III. 1нфраструктурна складова:
- транспортоемшсть ВРП по з^зничному транспорту, прив. т-км /$ ДО) 23; 3; 1; 0,05
- транспортоемшсть ВРП по автомобильному транспорту, прив. т-км /$ ДО) 4,75; 2,4; 0,57; 0,05
- щшьтсть з^зничних колiй загального користування, 1/км (S) 10; 25; 45; 75
- щшьтсть автомобшьних дорiг загального користування, 1/км 300; 550; 1300; 1500
- iнтенсивнiсть перевезення ванташв автомобшьним транспортом, т/км (S) 4; 12; 28; 45
- штенсивтсть перевезення пасажирiв автомобшьним транспортом, оЫб/км 13; 24; 40; 70
- iнтенсивнiсть перевезення пасажирiв залiзничним транспортом, оЫб/км 10; 30; 60; 150
- iнтенсивнiсть перевезення вантажiв залiзничним транспортом, т/км (S) 10; 46; 80; 130
Iнвестицiйно-фiнансовий розвиток
I. 1нвестицшна складова:
- рiвень iнвестування (вiдношення капiтальних швестицш до ВРП),% (S) 13; 17; 25; 30
- частка приросту прямих iноземних iнвестицiй (акщонерний капiтал) щодо ВРП,%(S) 17; 22; 37; 52
- рiвень оновлення основних засобiв,% (S) 2; 4; 6; 10
II. Фтансова складова:
- рiвень перерозподшу ВРП через зведений бюджет (вщношення доходiв зведе-ного бюджету до ВРП),% (S) 20; 25; 35; 45
- рiвень дефiциту бюджету,% до ВРП ДО) 5; 3; 2; 1
- рiвень трансфертiв з державного бюджету до ВРП,% (D) 15; 10; 4,5; 1
- рiвень видатюв зведеного бюджету до середньорiчноí чисельностi населення, тис. грн / особу 2; 4,3; 9; 16,8
- рiвень тшзацп доходiв зведеного бюджету,% до офщ.бюдж. (D) 25; 10; 15; 5
- iнфляцiя, прирют 1СЦ за рiк,(р/р)% (D) 12; 10; 4; 2
- вартють банювських кредитiв,% за рж (D) 10; 5; 3; 2
1нновац1йний розвиток
- рiвень видатюв на науково-технiчнi роботи,% вщ ВРП (S) 1; 2; 4; 5
- темп науково-технолопчного прогресу,% за рiк (S) 0,2; 0,5; 2; 5
- рiвень фiнансування шновацшно1 дiяльностi,% вщ ВРП (S) 0,5; 1,5; 2,5; 3,5
- питома вага спещалютав, що виконують науково-технiчнi роботи, оетб на 1000 зайнятих,% 3,5; 5; 10; 15
- питома вага пiдприемств, що займалися iнновацiйною дiяльнiстю, у загальнш кiлькостi промислових пiдприемств,% (S) 25; 45; 60; 80
- питома вага пщприемств, що впроваджували шновацп, у загальнiй кiлькостi промислових пщприемств,% (S) 10; 20; 50; 65
- питома вага пщприемств, що реалiзовували iнновацiйну продукщю, у загальнiй кiлькостi промислових пщприемств,% (S) 10; 20; 50; 65
- питома вага реалiзованоl шновацшно1 продукцп у загальному обсязi реалiзова-но'1 промислово! продукцп,% 10; 15; 30; 40
- рiвень винахщницько1 активностi (кшьюсть отриманих охоронних документiв — патенив на 1 млн населення), 60; 100; 190; 325
Соцiально-демографiчний розвиток
I. Сощальна складова:
- рiвень використання пращ (вщношення оптимального попиту на працю до И пропозицп) (S) 0,8; 0,9; 0,98; 1
- рiвень оплати працi у випуску (коефiцiент сощально1 справедливостi) (S) 0,2; 0,26; 0,32; 0,382
- рiвень тшьово1 заробггно1 плати до офщшно1 (D) 60; 45; 30; 15
- рiвень видатюв на освiту до ВРП,% 3,3; 4,8; 6,6; 8,1
- рiвень видатюв на охорону здоров'я до ВРП,% (S) 4; 5; 8; 10
- вщношення середньо1 заробггно1 плати до прожиткового мiнiмуму разiв, (S) 3; 4; 6; 7
- питома вага зароб^но1 плати у структурi доходiв населення,% (S) 40; 50; 60; 70
- рiвень витрат домогосподарств на продовольчi товари, у% до сукупних витрат (D) 56; 30; 18; 10
II. Демографiчна складова:
- оч^вана тривалiсть життя при народженш, рокiв (S) 57,3; 66; 77; 85,5
- коефiцiент депопуляцп (D) 1,2; 1,05; 1; 0,9
- загальний коефiцiент смертносп населення (число померлих на 1000 оаб ная-вного населення), промые ДО) 15; 11,3; 6,8; 3,1
Зактчення табл. 1
1 2
- смерттсть немовлят (число дiтей, померлих у вщ до 1 року, на 1000 народже-них), промые (О) 5; 4; 2; 1
- загальний коефiцieнт народжуваностi, промые (8) 8; 10; 12; 15
- захворювашсть населення (кьлькгсть уперше зареестрованих випадюв захворю-вань) на 100000 населення (О) 60000; 55000; 50000; 40000
- демографiчне навантаження непрацездатного населення до працездатного (ефективно! чисельностi платниюв страхових внесюв),% (О) 60; 50; 45; 40
Еколого-рекреацiйний розвиток
I. Рекреацшно-туристична складова:
- питома вага курортно-рекреацшно! (природно-заповщно!) територп у загальний територп регiону,% (8) 1; 2,5; 7; 13
- частка мюць санаторно-курортних закладiв до 1000 населення, (8) 1; 2; 6; 10
- рiвень використання мюткосп готелiв, (8) 0,1; 0,15; 0,4; 0,7
II. Екологiчна складова:
- рiвень викидiв забруднюючих речовин в атмосферне повгтря у розрахунку на 1 км2 , т (О) 40; 12; 5; 1,5
- рiвень утворення вiдходiв (1-ГУ рiвнiв небезпеки) на 1 ос., т. (О) 50; 5,5; 0,73; 0,1
- рiвень використання свгжо! води на 1 ос., млн м3 (О) 700; 250; 150; 50
- рiвень обсягу оборотно! та послiдовно (повторно) використано! води на 1 ос., млн м3 (8) 725; 1500; 2500; 4015
- рiвень скидання забруднених зворотних вод у поверхневi воднi об'екти на 1 ос., млн м3 (О) 60; 10; 5; 0,5
- потужшсть очисних споруд за рiк, млн м3 (8) 100; 500; 1000; 2000
- рiвень вщтворення лесiв, га на млн ос., (8) 0,6; 2; 4; 8,5
Зовншньо-внутршнш економiчний розвиток
- коефщент вiдкритостi економiки (8) 25; 35; 45 ;55
- коефщент покриття експортом iмпорту (8) 0,85; 1; 2; 5
- рiвень шновацшно1 продукцп у товарному експорта,% (8) 15; 18; 35; 50
- рiвень експортно! залежностi,% до ВРП (8) 15; 30; 50; 60
- рiвень iмпортноl залежностi,% до ВРП (О) 50; 40; 20; 15
- частка iмпорту товарiв у внутрiшньому споживаннi,% (О) 40; 30; 20; 15
- рiвень економiчноl залежностi ^жрегюнальш перетоки додаткового чистого експорту), % до ВРП (Б) 70; 20; 8; 2
- рiвень тшьового чистого експорту,% до ВРП (О) 27; 8; 3; 1
* Складено автором.
Метод нормування — комбтований (2):
5 : = ■
к — х.
7-, норм 1
Б : 2, = - у
кнорм > Хтах '
(2)
к 1 к
норм норм
де х — значення iндикатора; кнорм — нормувальний коефiцieнт.
Ваговi коефiцieнти — динамгчт: на основi засто-сування методу "Головних компонент" та методу "ков-зноИ матриц¡" (3);
' + а2 с 2 +. . + Л)с1 ]
С, х д = . + ^с2 ] = а = ^ (3) 1 X ^
ч ^Сд + й?2 2 + . . + Л3С1) у V 1 У
де С — матриця абсолютних величин факторних на-вантажень; Б — вектор-матриця дисперсiй.
Для визначення динамiчних вагових коефщен-т1в, враховуючих змiни в полггачнш та зовншньоеко-номiчнiй ситуацп пропонуеться метод "ковзноИ матриц", заснований на застосуваннi методу "головних компонент" та полягае у послiдовному зсувi матрицi мшмально необхiдного розмiру вздовж перiоду часу та
визначення вагових коефщенпв за даний часовий пе-рiод. Мшмально необхiдний розмiр матрицi (кшьюсть рядюв( п ) — перiодiв часу) визначаеться з умови рiвно-ст кшькосп iндикаторiв (кшькосп стовпчиюв (т ) — основних компонент) кшькосп позитивних власних значень ще! матрицi. Як правило, мiнiмально необхщний розмiр матрицi дорiвнюe (п + 1) х п .
Пороговi значення — результатирозрахунк1в ¡з за-стосуванням комплексу метод1в з перевагою аналтич-них тдход1в: функцюнальних залежностей, макроеко-номiчних моделей, стохастичш, нелшшно1 динамiки, законодавчий тдхщ, евристичнi, аналоговий пiдхiд, експертних ощнок; врахування оцiнок мiжнародних органiзацiй.
Отже, для кожного шдикатора сощально-еконо-мiчного розвитку задаеться вектор порогових значень, а саме: нижнш порiг (х ^ ), нижне оптимальне
(х"н„т ), верхне оптимальне (х"опт ), верхнш порiг (
х "пор ). Оптимальнi значення iндикаторiв характеризу-
ють допустимий iнтервал величин, у межах якого ство-рюються найсприятливiшi умови для функцiонування системи. Пороговi значення iндикаторiв — це кшьюсш величини, порушення яких спричинюе несприятливi
тенденцп в економщ регюну або держави. Для перс-пективних дослiджень доцiльно розширити вектор по-рогових значень додаванням ще двох порогових зна-чень, як це запропоновано у Методищ МЕРТ—20071 р. [15]: нижне критичне (х^р), верхне критичне (хкр), по-
рушення яких може призвести до руйнування системи.
Застосовуючи згортку першого рiвня для всiх складникiв СЕЕ розвитку, отримаемо динамiку штег-ральних шдекетв, що характеризують поточний стан вщповщно1 складово1 СЕЕ розвитку Донецько1 обласп (рис. 1).
1
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1
Структурна складова
Формальна та неформальна складовi
0
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016
• 1нт. iндекс Верхне опт.
Нижнй порiг Верхнiй порiг
■ Нижне опт.
1
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016
• 1нт. iндекс Верхне опт.
Нижнiй пор i г Верхнi й пор^
Нижне опт.
1нфраструктурна складова
lнвестицiйна складова
1
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0
1 Ж 9 1 Ж ^ 1 Ж ^ ( Ж Ж
г-** и-
> к
I I—Л—х I—Л—х 5 О Е
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016
■ 1нг. iндекс Верхне опт.
Нижн й пор г Верхн й пор г
Нижне опт.
1
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016
Чнт.ндекс Верхне опт.
Нижн й пор г Верхн й пор г
Нижне опт.
Фiнансова складова
lнновацiйна складова
1
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016
■ 1нт. i ндекс Верхне опт.
Нижн й пор г Верхн й пор г
Нижне опт.
0,8
0,6
0,4
0,2
0
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016
■ 1нг. iндекс Верхне опт.
Нижн й пор г Верхн й пор г
Нижне опт.
1 Методика розрахунку рiвня економiчноl безпеки Украши, затверджена наказом Мiнекономiки Украши вiд
2.03.2007 р. №60 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: me.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article7art_id.
а
г
в
д
е
Сощальна складова
1
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2
0,1
( )( )( )( )( )( )( )( )( )( )( )( )( )( )( )(
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016
Ряд1 ■ Верхне опт.
Нижн й пор^ Верхнй порi г
■ Нижне опт.
Демографiчна складова
Ж Ж I
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016
■ 1нг. iндекс Верхне опт.
Нижн й пор г Верхн й пор iг
Нижне опт.
Туристично-рекреацiйна складова
Еколопчна складова
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1
нж-* НЖ—1
Г"0—]
г^п—п п г л! —
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016
■ 1нг. Ыдекс Верхне опт.
Нижн й пор г Верхнй пор^
Нижне опт.
1
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016
• 1нт. i ндекс Верхне опт.
Нижн й пор г ВерхН й пор iг
Нижне опт.
Зовншньо-внутршна складова
0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0
X—Ж—Ж—Ж—X—X—X—Ж—Ж—Ж—X—X—X—Ж—Ж—X
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016
■ 1нт. i ндекс Верхне опт.
Нижн й пор г ВерхН й пор iг
Нижне опт.
Рис. 1. Динамка ттегральних тдексгв СЕЕ розвитку ДонецькоИ областг
Згщно проекту Концепцп сталого розвитку У;кра1ни "...стадий розвиток визначаеться як процес побудови держави на основi узгодження i гармошзацп сощально1, еколопчно1 та економiчноl складових з метою задоволення потреб нинiшнiх i майбутнiх поко-лiнь" [16]. Групування за головними складовими ста-лого розвитку:
економiчна: макроекономiчна (структурна, формальна та неформальна, шфраструктурна складов^, iнвестицiйно-фiнансова (iнвестицiйна та фшансова складовi), iнновацiйна, зовнiшньо-внутрiшня;
соцiально-демографiчна: сощальна та демографь чна складовi; еколого-рекреацшна: рекреацшно-тури-стична та екологiчна складов^
та iнтегральна згортка другого та третього рiвня складових СЕЕ розвитку дозволяе визначити динам^ iнтегральних шдекетв та !х порогових значень соща-льно-демографiчного, еколого-рекреацiйного та еко-номiчного розвитку регiону (Донецько1 областi) (рис.2, а-б, г) (4):
1а3, t
Т = Таи . ,
СЕЕ, t соц, t екол, t
екон, t'
(4)
де ТСЕЕ t — штегральний iндекс сталого розвитку; I о t — iнте6гральний iндекс соцiально-демографiчного ро-
звитку; I'
— ште6гральний iндекс
ж
з
к
0,7
0,6
л
Соцiально-демографiчний розвиток
-
:( ж ) ( ж ) ( Ж ) ( Ж ) ( Ж ) ( Ж ) ( Ж ) Н1
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014
■ 1нт. Ыдекс Верхне опт.
Нижнй nopir Веpхнiй nopir
• Нижне опт.
Еколого-рекреацiйний розвиток
1
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016
• 1нт. Ыдекс Верхне опт.
Нижн й пор r BepxHi й nopir
Нижне опт.
1
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1
Економiчний розвиток
V
0
2000
2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016
■ 1нт. i ндекс Верхне опт.
Нижнй nopi г Верхн i й opi г
Нижне опт.
1
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1
Соцiо-еколого-економiчний розвиток
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016
■ 1нт. i ндекс Верхне опт.
Нижнiй пор ir верхн й пор ir
Нижне опт.
Рис. 2. Динамка ттегральних тдекЫв складових СЕЕ розвитку
рекреацшного розвитку; Iекон t — штегральний шдекс
eK0H0Mi4H0r0 розвитку; a 1 t , a,t, 0,t — динамiчнi ва-
roBi коефiцieнти.
Як слiдуe з розрахунюв, piBeHb СЕЕ розвитку Донецько! област балансуе на межи нижнього порогового значення т а мае вщ'емну динамжу у 20132015 рр. завдяки вщ'емно! динамiки вах складових СЕЕ розвитку. З одинадцяти складових першого рiвня СЕЕ розвитку (рис. 1) ciM складових (формальна та неформальна, швестицшна, фiнансoва, шновацшна, сoцiальна, демoграфiчна, зoвнiшня-внутрiшня) знахо-дяться у критичний зош — нижче нижнього порогу та являються загрозами СЕЕ розвитку Донецько! oбластi. Динам^ вiдхилень поточних значень iнтегральних ш-дексiв вiд !хшх середнiх оптимальних значень визначае важливiсть загроз (рис. 3).
Застосовуючи визначенi динамiчнi вагoвi коефь цieнти для iдеальнoгo вектору складових СЕЕ розвитку (сoцiальнo-демoграфiчнoгo, еколого-рекреацш-ного та екoнoмiчнoгo), отримаемо динамiку iснуючoгo та оптимального стану збалансованого СЕЕ розвитку Донецько! oбластi (рис. 4).
Динамжа вiдхилень iнтегральних шдекетв вiд !х оптимальних (середне мiж нижнiм та верхнiми опти-
мальними значеннями вектору порогових значень) дае шформащю щодо розроблення вiдпoвiдних захoдiв по-кращання та сценарпв Стратеги розвитку Донецько! область
Висновки
1. Розроблено методолопю штегрального ощню-вання р1вня сoцio-екoлoгo-екoнoмiчнoгo розвитку ре-гюшв з позиц1й екoнoмiчнo! безпеки, що передбачае пор1вняння iнтегральних iндексiв складових розвитку з штегральними пороговими значеннями з викорис-тання сучасних досягнень штегрального ощнювання, а саме: форма штегрального шдексу — мультиплжати-вна; метод нормування — комбшований; вагов! коефь цieнти динамiчнi, на основ1 застосування методу "го-ловних компонент" та методу "ковзноИ матрищ"; порогов! значення — комплекс метoдiв з перевагою аналь тичних п1дход1в.
2. Запропоновано шновацшний перелж складових, !х шдикатс^в та визначено вектори порогових значень, що вщображають р1зн1 аспекти сощо-еко-лoгo-екoнoмiчнoгo розвитку регioнiв, як1 не висвгглю-ються оФ1ц1йною статистикою: мiжрегioнальнi перетоки тoварiв, т1ньов1 аспекти екoнoмiчнo! д1яльност1 регioнiв, темпи науково-технолопчного прогресу. Ви-явлення нов1тн1х шдикатс^в засвiдчуe той факт, що визначення р1вня СЕЕ розвитку з позицш екoнoмiчнo!
а
0
в
г
Вщхилення вщ середнього оптимального значення
О Соц1ально-демограф1чний розвиток □ Еколого-рекреац1 йний розвиток А Економ 1чний розвиток Рис. 3. Динамка вгдхилень ттегральних тдексгв вгд Их оптимальних значень
Соцiо-еколого-еклономiчний розвиток
О 1нт. 1 ндекс — Нижн 1 й пор1 г Д Нижне опт.
Верхне опт. ж верхн й пор1 г О |деальний 1 ндекс СЕЕ розвитку
Рис. 4. Динамка оптимального та ¡снуючого стану СЕЕ розвитку ДонецькоИ област1
безпеки без зазначених шдикатс^в е неадекватним реальний економiцi регюну, що може привести до вть лення не тих заходiв i не в тому мiсцi.
3. За допомогою визначених mдходiв проведено щентифжащю сучасного стану динамiки рiвня соцю-еколого-економiчного розвитку Донецько1 област з позицiй економiчноl безпеки Украши, що дае можли-вiсть визначити найважливiшi загрози розвитку регi-ону.
Список використаних джерел
1. Дейлi Г. Поза зростанням. Економiчна теорiя сталого розвитку / Г. Дейль — К. : 1нтелсфера, 2001. — 312 с.
2. Сухоруков А.1. Моделювання та прогнозування соцiально-економiчного розвитку регюшв Укра1ни: монографiя / А.1. Сухоруков, Ю.М. Харазiшвiлi. — К.: Н1СД, 2012. — 368 с.
3. Zgurovsky, M. The Sustainable Development Global Simulation: Quality of Life and Security of the World Population [Text] / M.Z. Zgurovsky. — K.: Publishing House, "Polytechnica", 2007. — 218 p.
4. Згуровский, М.З. Сталий розвиток у глобальному i регюнальному вимiрах: аналiз за даними 2005 р. / М.З. Згуровский. — К. : НТУУ «КП1», ВП1 ВПК «По-лггехшка», 2006. — 84 с.
5. Сталий розвиток регюшв Украши / науковий керiвник М.З. Згуровський. — К.: НТУУ «КП1», 2009. — 197 с.
6. Розробка платформи сценарного аналiзу в межах сталого розвитку : звгг про НДР (заключ.) НТУУ "КП1" ; кер. роб. Н. Панкратова. — К., 2011. — 277 с.
7. Сталий розвиток промислового регюну: соща-льш аспекти: С77 моногр. / О.Ф. Новжова, О.1. Амоша, В.П. Антонюк та iн.; НАН Украши, 1н-т еко-номiки пром-стi. — Донецьк, 2012. — 534 с.
8. Соцiально-економiчний потенщал сталого розвитку Украши та ïï регiонiв: нащональна доповiдь / за ред. акад. НАН Украши Е.М. Лiбановоï, акад. НААН Украши М.А. Хвесика. — К.: ДУ 1ЕПСР НАН Украши, 2014. — 776 с.
9. ХаразшвЫ Ю.М. Мiжрегiональний рух товарiв i послуг як новiтнiй шдикатор економiчноï безпеки ре-гiонiв Украши / Ю.М. ХаразшвЫ, В.6. Дронь // Еко-номiка Украши. — 2014. — № 12 (637). — С. 38-56.
10. ХаразшвЫ Ю. М. Теоретико-методолопчш пiдходи до визначення внеску науково-технiчного
прогресу в моделi економiчного зростання / Ю. М. Ха-разiшвiлi, В. А. Денисюк // Банкiвська справа. — 2010. — № 6. — С. 6—21.
11. ХаразшвЫ Ю. М. Теоретичш основи системного моделювання соцiально-економiчного розвитку Украши : монографiя / Ю. М. ХаразшвЫ. — К. : ТОВ «Пол^раф-Консалтинг», 2007. — 324 с.
12. ХаразшвЫ Ю.М. Щодо вдосконалення методологи штегрального оцiнювання рiвня економiчноï безпеки Украши: Аналiтична записка [Електронний ресурс] / Ю.М. ХаразшвЫ, А.1. Сухоруков, Т.П. Кру-пельницька. — Н1СД, вересень 2013 р. — Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1358.
13. ХаразшвЫ Ю.М. Адаптивний пщхщ до визначення стратепчних орieнтирiв економiчноï безпеки Украши // Ю.М. ХаразшвЫ, 6.В. Дронь. — Еконо-мжа Украши. — 2014. — № 5 (630). — С. 28—45.
14. ХаразшвЫ Ю.М. Проблеми штегрального оцшювання рiвня економiчноï безпеки держави / Ю.М. ХаразшвЫ, 6.В. Дронь // Банювська справа. — 2015. — № 1 (133). — С. 3—21.
15. Методика розрахунку рiвня економiчноï безпеки Украши, затверджена наказом Мiнекономiки Украши вщ 2.03.2007 р. №60 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: me.kmu.gov.ua/control/uk/publish/arti-cle?art_id.
16. Проект концепци сталого розвитку Украши / щд керiвництвом Б.6 Патона, Ю.1. Самiйленко, 1.О. Зайця. — К., 2000. — 23 с.
А. Т. Шевченко
астрант
Нацюнальний тститут cmpameeiuHux до^джень, м. Kuïe
МОН1ТОРИНГ TPAHCnOPTHOÏ 1НФРАСТРУКТУРИ У ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 EKOHOMI4HOÏ БЕЗПЕКИ УКРАШИ (на приклад1 залiзничного транспорту)
Актуальн1сть проблеми. У загальному розумiннi економiчна безпека держави у транспортнiй галуз^ як складова нацiональноï безпеки, характеризуе стан за-хищеностi нацiональних штереав особи, економiки, держави вiд реальних та потенцiйних загроз яюсному транспортному забезпеченню на внутрiшнiх та мжна-родних ринках перевезень на основi ефективного ви-користання транспортного потенщалу.
Для визначення перелiку iндикаторiв (параметрiв, що дають змогу вимiряти величину вщхилень фактич-них показниюв вщ орieнтовних значень) економiчноï безпеки держави (i^i — ЕкБ) у галузi залiзничного транспорту необхiдно здiйснити мошторинг транспо-ртно1 iнфраструктури.
Анал1з останн1х дослщжень та публ1кац1й. Проблеми економiчноï безпеки Украши висвiтленi в пра-цях багатьох дослiдникiв. Серед них О. С. Власюк [1], В.М. Геець [2], Б.В. Губський [3], А.Ф. Гуцал [4], Я.А. Жалшо [5], В.1. Мунтiян [6], А.1. Сухоруков [7], Ю.М. Харазiшвiлi [8, 9] та шшь В роботах цих вчених розк-риваеться поняття категори «економiчна безпека», ви-значаються складовi, показники, критери та пороговi значення параметрiв економiчноï безпеки, придшено
увагу методам розрахункiв, а також запропоноваш стратегiчнi напрями та концептуальш заходи щодо пiдвищення рiвня економiчноï безпеки краши. Проте в працях зазначених дослiдникiв практично не знай-шли вiдображення питання економiчноï безпеки у га-лузi транспорту. В той же час проблеми транспортно! галузi в Украïнi найшли вщображення в працях таких дослiдникiв, як О.О. Бакаев [10], О.Ю. бмельянова [11], Ю.Ф. Кулаев [12], 1.А. Малярчук [13], А.М. Новжова [14], Ю.6. Пащенко [15], Д.К. Прейгер [16], Ю.М. ХаразшвЫ [17], Ю.М. Цветов [18] та шшь На жаль, в дослщженнях цих науковщв не визначеш ме-тоди розрахунку показниюв ЕкБ залiзничного транспорту.
Метою статт1 е визначення шдикатс^в ЕкБ заль зничного транспорту, а також порядку гх розрахунюв шляхом мошторингу транспортно! iнфраструктури Украши.
Виклад основного матер1алу досл1дження. Глобаль защя економiчних процесiв основнi стратегiчнi напрями европейсько! iнтеграцiï Украши у галузi транспорту зумовила актуалiзацiю проблем прискорення те-рмiнiв вантажних перевезень, розвитку i ефективного
