CC BY
34
Ю. М. Харазшвш
д-р екон. наук
1нститут економти промисловостi НАН Украти, м. Кшв,
О. А. Гршнова
д-р екон. наук
Кшвський нащональний утверситет iменi Тараса Шевченка
СТРАТЕГ1ЧШ ПР1ОРИТЕТИ П1ДВИЩЕННЯ Р1ВНЯ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ: ПОР1ВНЯЛЬНА ОЦ1НКА РОЗВИТКУ УКРА1НИ I ГРУЗП
Постановка проблеми. Вщповщно до конвенцiй М1жнародно'1 оргашзацп пращ кожна людина мае право на такий життевий рiвень (включаючи 1жу, одяг, житло, медичний догляд, сощальне обслуговування), який необхiдний для тдтримання здоров'я i добробуту 11 та 11 родини, а також право на забезпечення у ви-падку безробiття, iнвалiдностi, втрати годувальника i т.п. У кожнiй кра'1ш цi права реалiзуються на основi нащонально1 концепцГ1 рiвня життя.
Шдвищення рiвня життя виступае водночас метою та прюритетним напрямом суспшьного розвитку й асоцiюеться з сощальним прогресом суспшьства. Динамiка показниюв рiвня життя свiдчить про резуль-тати економiчного розвитку кра'1ни, а також про сту-пiнь соцiалiзацií економiки. Особливого значення щд-вищення рiвня життя набувае у орiентованому на люд-ський розвиток суспiльствi.
З позицш концепцп людського розвитку най-бшьш повно сутнiсть поняття <^вень життя» розкри-вае таке визначення: ргвень життя — це комплексна сощально-економгчна категоря, що вгдображае ргвень розвитку фгзичних, духовних I сощальних потреб насе-лення, стутнь Ихнього задоволення й умови в суспыьствг для розвитку I задоволення цих потреб [1].
У системi визначення рiвня життя населення центральне мюце посщають показники доходiв як основного джерела задоволення особистих потреб у товарах та послугах i тдвищення рiвня добробуту. Зрос-тання рiвня доходiв розглядаеться нами через концеп-цiю людського розвитку як один з основних засобiв, що сприяють розширенню можливостей людини i щд-вищенню рiвня добробуту [13]. Однак доход не е мь рилом людського щастя. Його недостатньо для задо-волення багатьох нагальних потреб, що сягають за межi матерiального добробуту. Так, iсторiя демонструе чимало прикладiв, коли збшьшення нацiонального ба-гатства не супроводжувалося належною мiрою розши-ренням людсько'1 свободи, змщненням здоров'я людей чи пiдвищенням безпеки 1хнього життя. Подiбна картина була характерна для колишнього СРСР в 60-80-х роках. Бшьш того, як це не парадоксально, економiчне
зростання може супроводжуватися збшьшенням рiвня бiдностi в кра'шь
Водночас прояви життедiяльностi людей та 1х потреби характеризуються рiзноманiтнiстю та рiзнопла-новiстю, тому неможливо видiлити доход, як один уш-версальний показник для повно'1 оцiнки рiвня життя населення. Для цього необхщна сукупна система характеристик, показниюв i параметрiв, що у сво'1й ед-ностi спроможнi вiдобразити стан задоволення суст-льних потреб.
Мета статп — запропонувати систему iндикаторiв i методологiю оцiнювання 1х, яка дае можливiсть най-бшьш точно ощнити умови в суспiльствi для задоволення людських потреб на основi ключових макропо-казниюв з урахуванням тшьово'1 зайнятостi та тшьово'1 оплати працi, без яких ощнка рiвня життя е неадекватною.
Виклад основного матер1алу. Рiвень життя як скла-дова сощально'1 безпеки характеризуемся такими тди-каторами [10]:
1) рiвень використання працi (вiдношення оптимального попиту на працю до 11 пропозицп)^1);
2) рiвень оплати пращ у випуску (8);
3) рiвень ВВП, створеного тiньовою зайнятютю та оплатою працi, % до ВВП (О);
4) рiвень тшьово! зайнятоси до загально'1 зайня-тоси (О);
5) рiвень видатюв на освггу до випуску2, % (8);
6) рiвень видатюв на охорону здоров'я до випуску, % (8);
7) вщношення середньо'1 заробгтно1 плати до про-житкового мшмуму (8);
8) питома вага заробгтно1 плати у структурi дохо-дiв населення, % (8);
9) рiвень пенсiйних видатюв до випуску, %(Б);
10) рiвень дефiциту пенсiйного фонду до випуску, % (Б).
Для розрахунку значно'1 частини iндикаторiв рь вня життя використовуеться авторська модель функцп сукупно'1 пропозицп, основою яко'1 е модифiкована функцiя Кобба—Дугласа [11]:
V? = е (Р)ркш [Щ (I ,)К, (Км, 1-1, Ам,Р(_1)]1~а',
(1)
де V — випуск; е * — науково-технологiчний прогрес НТП); у — темп НТП; Ь — затрати пращ (Ь = (Ж /Р)кт); Ые^, = — ефективна чисельшсть платниюв податюв (наймаш працiвники плюс iнша категорiя зайнятих, приведена до екшваленту найманих пращвниюв); ^ — частка чисельностi платниюв податюв у загальнiй зай-
1 8 — стимулятори, збшьшення яких бажано; Б
дестимулятори, зменшення яких бажано.
2 Згщно Системи Нащональних Рахунюв (СНР), випуск дор1внюе сум1 пром1жного споживання (ПС) та ВВП (ВДВ для вид1в економ1чно! д1яльноси);
нятоси; N — загальна зайнятють; Ж — середньорiчна номiнальна зароб^на плата найманих працiвникiв; кш — коефщент соцiальних навантажень; Ь— коефщент завантаження капiталу; I — швестицп; А — споживання основного катталу; К — вартiсть капiталу; а — коефщент еластичностi; — дефлятор ВВП(ВДВ); t — перюд часу.
Зазвичай, частина iндикаторiв рiвня життя (част-ка оплати пращ, рiвень видатюв на освiту, рiвень видатюв на охорону здоров'я, рiвень пенсiйних видатюв та дефщиту пенсiйного фонду) розраховуються вщ-носно ВВП кожно'1 кра'1ни. Iнодi це призводить до абсурду в кра!нах з високим рiвнем корупцп та тшьово'1 економiки, як, наприклад, в Укра'1ш: таке визначення окреслених iндикаторiв засвiдчуе !х найкращi зна-чення серед економiчно розвинених кра!н. Однак !х реальнi абсолютнi значення е вкрай низькими, недос-татшми навiть при порiвняннi з менш розвиненими кра!нами. Це пояснюеться штучним збшьшенням про-мгжного споживання та вщповщним зменшенням ВВП, вiдносно якого розраховуються зазначеш шди-катори. Тому бшьш адекватним е визначення цих ш-дикаторiв вiдносно випуску, а не ВВП, який е штучно заниженим через процвггання тшьово'1 економiки.
Розрахунок обраних нами iндикаторiв рiвня життя проводимо за такою методикою:
1. Рiвень використання пращ вдношення оптимального попиту на працю до И пропозици кщ(. Як об-
Грунтовуеться в мжроекономщ, максимум прибутку можна одержати при вартоси граничного продукту пращ (Р), рiвнiй номiнальнiй ставцi заробггао! плати Ж (2):
Р— = Ж. (2)
дЬ '
Застосовуючи перетворення (2) до функцп випуску К(1), можна вивести функщю оптимального по-
питу на працю N (Р) (3) [5]:
мБ =
1
1- а
N" =
Тм гК Тм Дмт1
(
2К
2К
• = 0.5Т,
N ,г
1 -
Дм
Л
К
,(4)
на працю N ( (Р) до функцп пропозицп працi
N ? (К) (5):
к = пр,г
N Б (Р)
^ (К)
(5)
2. Рiвень оплати пращ у випуску а( . Невщ'емною складовою економiки е сощально-трудова сфера. У 11 центрi - людина з 11 насущними потребами, штере-сами, рiвнем життя. У той же час саме людина е i го-ловним елементом продуктивних сил суспшьства, вiд рiвня мотивацп 11 працi багато в чому залежить успiх економiчних i соцiальних реформ. Тому одним з ос-новних показниюв, що надае уявлення про реальний рiвень соцiально-економiчного розвитку кра'1ни е частка оплати пращ у випуску. Вщповщно до системи нацiональних рахунюв (СНР) величина оплати пращ найманих пращвниюв мютить у собi заробiтну плату, фактичш внески на соцiальне страхування й умовно нараховаш внески найманих пращвниюв на сощальне страхування.
Застосування моделi функцп сукупно'1 пропозицп дозволяе розрахувати коефщенти еластичностi ви-робничо'1 функцп при затратах пращ та катталу на ос-новi офiцiйних статистичних даних по кра'1ш, регiонах та основних видах економiчноl дiяльностi, що визна-чають розподш доходу мiж працею i капiталом (6):
К
(Р )Рк _Р
V
(6)
(3)
З другого боку, використовуючи функщю кори-сностi домогосподарств и = ^у¥ , можливiсть одер-
жання домогосподарствами доходу у при наявноси вь льного часу В за допомогою функцп Лагранжа, можна отримати вираз для функцп пропозицп пращ N х (К ) для умов наявносп грошово'1 шюзп (4) [4]:
де ТN — середньорiчна чисельнiсть населення; г —
*
гранична продуктивтсть капiталу; К — майно (кат-тал) у власносп домогосподарств; Дм — дохщ на душу населення з майна як власносп домогосподарств.
Ъвд коефщент використання працi можна ви-значити як вщношення функцп оптимального попиту
3. Рiвень ВВП, створеного ттьовою зайнятютю та
оплатою пращ ктнъ ОЩ . Низький рiвень оплати працi
— результат чинно'1 в Укра'1ш недосконало'1 по-датково'1 системи. Головною складовою податкових доходiв, як це не парадоксально, е праця, а точнше — фонд оплати пращ (ФОП). У результата ветх нараху-вань i утримань близько 75% податкових надходжень прямо чи опосередковано пов'язано з фондом оплати пращ. Але в той же час заробггаа плата в Укра'1ш е одшею з найнижчих у свт. Виявляеться неймовiрний парадокс — найбшьш пригноблений фактор виробни-цтва — праця, е основним наповнювачем доходно'1 ча-стини бюджету кра'1ни. Така реальнiсть е результатом диспропорцш м1ж первинними факторами виробни-цтва (праця i капiтал), наслщком чого е невиправдано високе податкове навантаження на доходи населення i бiзнесу.
Застосування розробленого i апробованого нами методу обчислення тшьового ВВП [11] дае можливють обчислити внутршню частину ВВП, яка створена ть ньовою економiкою з урахуванням мультипткатора споживання1 — ОПтЫь {. Отже, частка ВВП, створена
1 Мультиплжатор споживання, розрахований для Украши за допомогою модел1 загально1 економ1чно1 р1в-новаги, дор1внюе 2,58. За вщсутноси аналог1чних розра-хунк1в для Грузп в1н приймаеться таким самим.
тшьовою зайнятютю та оплатою пращ, буде визначати рiвень тшьово'1 економiки у ВВП:
к
ОПт
ттъ_ ОП, X
ВВПГ
-•100%.
(7)
оф, X
4. Р1вень тшьовоЧзайнятост1 до загальноЧзайнято-
ст1 ктннъ м ,. Тшьова зайнятють в умовах трансфор-
мацшно'1 економiки е беззаперечним фактом, а П не-легапьнiсть обумовлена слабюстю сощально-еконо-мiчних iнститутiв. Збшьшення тшьово'1 зайнятостi спричиняе скорочення виробництва в основних видах економiчноl дiяльностi, низьку частку оплати працi у випуску, збереження високого рiвня бiдностi працю-ючого населення, високий рiвень оподаткування легального бiзнесу, внесюв до державних сощальних фон-дiв, низький рiвень дотримання встановлених законiв ^ як наслiдок, утрату довiри до правоохоронно'1 й су-дово'1 систем держави.
Разом з тим, зайнятють у тiньовiй економiцi сприяе розвитку нових пiдприемницьких спроможно-стей людини, бшьш повнiй реалiзацil 11 здатносп до працi, адаптуванню робочо'1 сили до сучасних ринко-вих умов. Можливють реалiзацil працiвником свое'1 здатноси до працi та його особиспсна мотивацiя щодо одержання гщно'1 винагороди за працю (у бшьшосп випадюв) обумовлюють вiдносно високу ефективнiсть мехашзму формування зайнятостi в умовах тшьово'1 економiки, хоча вимагають вiд пращвниюв пщвище-но'1 iнтенсивностi працi за вщсутносп державних га-рантiй щодо забезпечення у випадку хвороби, нещас-ного випадку, старостi тощо. Таю особи суттево змен-шують свою майбутню пенаю.
Отже, зайнятiсть у тшьовш сферi певним чином дозволяе зберегти трудовий потенцiал, сприяе збшь-шенню поточних доходiв, а нерщко навiть елементар-ному виживанню деяко'1 частки населення. З iншого боку, зайнятють у тiньовiй економiцi вщволжае масу ресурсiв i зусиль на приховування само'1 дiяльностi та 11 результатiв, породжуе додатковi витрати суб'екпв господарювання, втрату обов'язкових податкових над-ходжень внаслiдок тшьово'1 оплати пращ, яю конче не-обхiднi для здшснення державою сво'1х функцiй, i сприяе розвитку корупцп. Тому кшьюсне визначення та урахування тшьово'1 зайнятосп, тшьово'1 оплати працi та пошук механiзмiв 11 зниження е дуже актуа-льними.
Використовуючи модель функцп сукупно'1 пропо-зицп [5], можна обчислити коефщенти завантаження капiталу для офщшно'1 та тiньовоl економiки в цшому по краlнi, регiонах та за основними видами економiч-но'1 дiяльностi. Визначення коефiцiентiв завантаження капiталу дае тдставу висунути гiпотезу про взае-мозв'язок завантаження капiталу в тшьовш економщ та рiвня тiньовоl зайнятосп [6]. Використовуючи офь цiйнi та прогнозш статистичнi данi середньорiчноl ю-лькостi зайнятих та найманих пращвниюв можна ви-значити величину тшьово'1 зайнятостi пропорцiйно за-вантаженню катталу. А вiдношення тiньовоl зайнято-сп ЫтЫъ х до загально'1 зайнятосп N х буде визначати
ршень тшьово1 зайнятостi:
к
Nт
ттъ N, /
N.
(8)
5. Р1вень державних видатк1в (видатки зведеного бюджету) на освту до випуску косв х. Загальновщомо,
що освiта — це шститут, який впливае на ва сфери життя сусп^льства та е вагомим чинником досягнення високих темтв економiчного зростання й пщвищення добробуту сусп^льства. Саме завдяки постшному зрос-танню видатк1в на освиу розвиненi кра'1ни зберiгають провiднi позицп у свiтовiй економiцi, причому, в бшьшосп з них у структурi вкладень в освiту переважае державна частка. При цьому вигоду вщ високого рiвня освiти отримуе не лише окремий громадянин, а й су-спшьство в цшому, осюльки пiдвищення рiвня загаль-ноосвгтньо1 та професiйноl пiдготовки й квалiфiкацil кожного працiвника е важливими чинниками зростання продуктивносп працi та економiчного розвитку кра'1ни. З урахуванням викладеного розрахунок п'ятого iндикатора буде таким: вщношення обсягу державних
видатюв на освiту &осв,1 до випуску V г (9):
Оо
к о.
Vt
-100%
(9)
6. Р1вень державних видаткгв на охорону здоров'я
до випуску кохзд, X. Право на охорону здоров'я, медичну
допомогу та медичне страхування е одним з основних громадянських прав i зазвичай встановлюеться в Основному закош (наприклад, в Укра'1ш — стаття 49, у Грузи — стаття 37 Конституцп). Охорона здоров'я за-безпечуеться державним фiнансуванням вiдповiдних соцiально-економiчних, медико-саштарних i оздо-ровчо-проф^лактичних програм. Держава сприяе розвитку л^вальних установ уетх форм власностi. 1нди-катор показуе, яку частку сусп^льних ресуретв держава вид^ляе на збереження здоров'я громадян i розрахову-еться як вщношення видатюв на охорону здоров'я
Оохзд;г до випуску V1 у вiдсотках (10):
к.
Оо
ох.зд, X
ох.зд, \
100%
(10)
7. Ыдношення середньоЧ заробтноI плати до про-
житкового мштуму кп/ПМ, X. Цей показник е одним з
найважливiших iндикаторiв соцiальноl безпеки. Про-житковий мiнiмум е державним нормативом, що ви-користовуеться при загальному оцiнюваннi рiвня життя в крашь
Прожитковий мiнiмум е стрижневою основою сощально'1 полiтики держави, оскшьки саме з цим по-казником щонайбшьше узгоджуються всi iншi стан-дарти i результати реформування соцiальноl сфери i мiнiмуми. Вiн також е одним iз важливих соцiально-економiчних iндикаторiв, застосування яких у широ-к1й практицi дае можливiсть виявити об'ективш зако-номiрностi та вимiряти к1льк1сно й як1сно загальнi тенденцп змiни рiвня життя населення. Такий вимiр е адекватною основою прийняття виважених управлiн-ських рiшень. Отже, чим ближче до критично'1 межi рiвень життя, тим важливiша сощальна роль держави, вища 11 вщповщальшсть за соцiальнi наслiдки еконо-мiчноl полiтики, проведено'1 в краlнi.
Визначення прожиткового мiнiмуму повинно бути пов'язане iз соцiально-економiчними умовами в кра'1ш, а також враховувати необхiднiсть переходу до
м1жнародних стандарта в умовах зростаючо'1 глобаль зацп. Суттевою проблемою е бщшсть працюючого населення, яке отримуе зароб1тну плату, що недостатньо перевищуе прожитковий мшмум, що i вщображаеться вщношенням середньо'1 зароб1тно1 плати W t до про-житкового мшмуму nMt (11):
W t
к
w / ПМ, t
ПМ t
-100%.
(11)
к
W„.
W / D, t
D„
-100%
(12)
Дев'ятий шдикатор розраховуеться як вщно-шення щор1чних сукупних видатюв ( GneHC t ) Пенсш-ного Фонду (ПФ) до випуску Vt (14):
кп
G,
пенс, t
100%
(14)
З огляду на стандарти 6С та МОП [2; 12] 3-х ра-зове перевищення зароб1тно1 плати над прожитковим мшмумом можна вважати нижшм пороговим значен-ням гщного р1вня життя. За европейськими стандартами середня заробггаа плата мае становити 5-6 про-житкових м1шмум1в.
8. Питома вага заробШног плати у cmpyKmypi до-
xodie населення kw/D, t. Доходи населення включають
обсяг нарахованих у грошовш та натуральнш формк зароб1тно1 плати (включаючи одержану населенням з-за кордону), прибутку та змшаного доходу, одержаних доход1в вщ власносп, сощальних допомог та шших по-точних трансферов. Висока частка заробггно1 плати разом з низькою часткою сощальних допомог в доходах показуе ефектившсть зайнятоси, сощальну само-достатшсть найманих пращвниюв.
1ндикатор розраховуеться як вщношення сукуп-но1 номшально1 зароб1тно1 плати населення WHac t до
сукупних доход1в населення DHac t (12):
10. PieeHb дефщиту ПФ до випуску кдеф пфу, t. 1н-
дикатор мае вщображати частку випуску, що йде на покриття дефщиту бюджету ПФ та розраховуеться як вщношення дефщиту бюджету ПФ ДефПФУ t до ви-
пуску Vt (15):
ДефПФУ, t
к,
деф _ ПФУ, t
Vt
-100%
(15)
9. PieeHb пенсшних видатюв до випуску кпенс t.
Пенсшш видатки виконують одну з функцш сощаль-ного забезпечення. Ця функщя реал1зуеться через аку-мулящю кошт1в в особливих фондах i 1х розподш на р1зш щль Це дп оргашв держави, мюцевого самовря-дування, оргашзацш щодо вщрахування кошт1в у фонди сощального забезпечення, спрямування зазна-чених коштав для виплати пенсш, допомог, обслугову-вання пенсюнер1в та ш.
У загальному випадку баланс Пенсшного фонду сол1дарно1 пенсшно1 системи, яюй забезпечуе функщ-онування системи I-го р1вня, визначаеться так (13) [3]:
Nеф ' W'серед 'n _ кпенс ' Рсеред, (13)
де ^еф — ефективна чисельшсть платник1в страхових внесюв; Wсеред — середня зароб1тна плата (середня величина об'екту справляння страхових внесюв); n — розм1р (%) страхового внеску; кпенс — чисельшсть пе-
нсюнер1в; Рсеред — середня пенс1я.
Якщо л1ва частина р1вняння (13) (власш доходи пенсшного фонду) менша за праву (видатки пенсшного фонду), виникае дефщит бюджету пенсшного фонду, единим джерелом покриття якого е кошти держбюджету краши. В р1внянш (13) чисельшсть пен-сюнер1в е единою об'ективною змшною (за умови за-конодавчо'1 незмшносп пенсшного вжу). Решта мае суб'ективний характер, тобто потенцшно тдлягае ре-гулюванню за допомогою адмшютративних чи еконо-м1чних важел1в.
Одшею з причин незбалансованоси бюджету Пенсшного фонду е дисбаланс його дохщно'1 i видат-ково'1 частин через значш обсяги тшьово'1 економ1ки i низьк1 зароб1тш плати.
Методологiя ттегрального оцтювання рiвня життя включае виршення таких завдань:
- визначення структури ощнювання р1вня життя;
- формування перел1ку шдикатор1в та складових об'екту ощнювання;
- виб1р форми штегрального шдексу;
- виб1р методу нормування;
- наукове обГрунтування динам1чних вагових коефщенпв;
- наукове обГрунтування вектору порогових значень.
Аналопчно до запропоновано'1 нами i усп1шно ап-робовано'1 на практиц1 методолог^ ощнювання р1вня економ1чно1 безпеки [9] (держави, регюну, вид1в еко-ном1чно1 д1яльносп), ми пропонуемо методолог1ю 1н-тегрування описаних вище 10 шдикатор1в р1вня життя, яка включае так! елементи:
• форма штегрального 1ндексу — мультиплжа-тивна (16):
Jt=П ; Z a=
а, > 0,
(16)
i=1
де I — штегральний 1ндекс; z — нормований шдикатор; а — ваговий коефщент;
5 : z =
метод нормування — комбтований (17): г к - x
Л, D: , _ НОРМ 1
к > г
норм max
(17)
кнорм кнорм
де х — значення шдикатора; кнОрМ — нормувальний ко-еф1щент;
• вагов1 коефщенти — динамiчнi: на основ1 застосування методу "Головних компонент" та методу "Ковзног матрищ" (18) ;
Ci x D,
d1c11 + d 2 С12 + ... + djC1 j 21 + d 2C 22 + ... + d j С 2 j
djCjj + d 2 c j 2 + ... + d jC j
\ Л.
Z wi
(18)
де С — матриця абсолютних величин факторних нава-нтажень; D — вектор-матриця дисперс1й.
w
w
2
а
w
CyrreBÎ змши в полггачнш та зовншньоеконо-мiчнiй ситуацп призводять з часом до суттевих 3mîh емтричних оцiнок економетричних взаемозв'язюв, а це, у свою чергу, спричиняе змши вагових коефщен-тiв.
Метод "ковзно'1 матриц", заснований на застосу-ванш методу "головних компонент", полягае у посль довному зсyвi матрищ мiнiмально необхiдного розмiрy вздовж перюду часу та визначення вагових коефщен-тiв щораз за останнiй часовий перюд. Мiнiмально не-обхiдний розмiр матрицi (кшьюсть рядив ( n ) — перЬ одiв часу) визначаеться з умови рiвностi юлькосп ш-дикаторiв (кiлькостi стовпчиюв ( m ) — основних компонент) юлькосп позитивних власних значень ще1 матрищ. Як правило, мшмально необхщний розмiр матрицi дорiвнюe (n + 1) х n ;
• пороговi значення — результати розрахунюв iз застосуванням комплексу методiв (переважно аналти-чних): функщональних залежностей; макроекономiч-них моделей; стохастичних; нелшшно1 динамiки; за-конодавчий пiдхiд; евристичних; аналогових пiдходiв;
З кожного боку "гомеостатичного плато" розта-шованi областi з нейтральним та додатшм зворотнiм зв'язком, перебування в яких е небезпечним або вза-галi загрожуе iснyванню системи. У цьому сенс важ-ливого значення набувае мониторинг рiвня життя в щ-лому й за окремими складовими та iндикаторами для встановлення реального стану порiвняно з порого-вими значеннями, визначення загроз та обГрунту-вання стратегiчних орieнтирiв сценарпв розвитку на середньо- та довгострокову перспективу.
Порiвняльний аналв р1вня життя Украши та Грузи. Використовуючи зазначенi методи визначення поро-гових значень, обчислимо вектор порогових значень
експертних оцiнок; врахування оцiнок м1жнародних органiзацiй.
Для кожного iндикатора задаеться вектор порого-вих значень, а саме: нижне критичне, нижнiй пор^, нижне оптимальне, верхне оптимальне, верхнш порiг, верхне критичне. Пара оптимальних значень утворю-ють "гомеостатичне плато", у межах якого юнуе вщ'емний зворотнiй зв'язок та створюються найкращi умови iснyвання системи, а порушення критичних значень може призвести навиъ до руйнування системи. 1нтегральна згортка проводиться як для шдика-торiв рiвня життя, так i для гхшх порогових значень, що дае змогу саме iдентифiкувати рiвень життя.
Отже, визначення порогових значень досить тюно пов'язане з поняттям динамiчноï стiйкостi еко-номiчноï системи та окремих ïï складниюв, або з ме-ханiзмом гомеостазу. Без такого порiвняння будемо мати динам^ iнтегральних iндексiв, яю визначати-муть к збшьшення/зменшення в окремi перiоди, що може привести до помилкового висновку щодо макси-мiзацiï iнтегрального iндексy, а бажано його знахо-дження в межах порогових, а краще оптимальних, зна-чень (у границях "гомеостатичного плато") (рис. 1).
запропонованих шдикатс^в та нормувальнi коефщ-енти з урахуванням досвщу економiчно розвинених краш. Перевагу надаемо методам функщональних залежностей, макроекономiчних моделей, стохастичним (табл. 1).
Динам^ визначених iндикаторiв рiвня життя для Украши та Грузи за перюд 2000-2017 рр. у порiвняннi з вщповщними пороговими значеннями наведена на рис. 2. Таке ствставлення дае змогу iдентифiкувати стан окремих шдикатс^в, ят становлять загрозу без-печному стану рiвня життя та обумовлюють необхiднi регуляторнi дп.
О п
с и с т е м и
к
е р
У в а н н я
Область додатного оберненого зв'язку
Руйнування системи
Гомеостатичне X ' впт i i i
плато 1 и 1
1 1 1
J !
V i
Область вщ'емного i i
оберненого зв'язку i i i
кр
пор
Область нейтрального оберненого зв'язку
Руйнування системи
Керуючi впливи на систему
Рис. 1. ".Гомеостатичне плато " динамiчноï системи
р
Таблиця 1
Вектор порогових значень iндикаторiв р1вня життя
1ндикатори Нижнш Нижне Верхне Верхнш Норм.
порк опт. опт. порк коеф-т
Рiвень використання працi 0,8 0,9 1,0 1,0 1,0
Рiвень оплати пращ у випуску 0,2 0,26 0,32 0,382 0,382
Рiвень ВВП, створеного тшьовою зайнятютю та оплатою пращ 15,0 8,0 5,0 3,0 45,0
Рiвень тiньовоl зайнятостi до загально'1 зайнятостi 20,0 15,0 10,0 7,0 37,0
Рiвень видатк1в на освиу до випуску, % 2,5 2,8 3,9 6,0 6,0
Рiвень видатк1в на охорону здоров'я до випуску, % 4,0 4,9 6,3 7,4 7,4
Вщношення середньо'1 заробггао1 плати до прожит-кового мшмуму 3,0 4,0 6,0 7,0 7,0
Питома вага заробiтноl плати у структурi доходiв на-селення, % 40,0 50,0 60,0 70,0 70,0
Рiвень пенсшних видатюв до випуску, % 7,5 6,0 4,0 3,5 8,5
Рiвень дефщиту ПФ до випуску, % 1,5 1,0 0,5 0,25 3,0
!нтегральш пороговi значення 0,46188 0,62133 0,79713 0,9073
* Розрахунок автор1в.
За рiвнем використання пращ Грузiя завжди ви-переджала Украшу та навиъ мала оптимальнi показ-ники у 2000-2006 рр. з поступовим зниженням до рiвня нижнього порогового значення. В Украш з 2012 р. цей показник впав нижче нижнього порогу i особливо сильно зменшуеться пiсля 2014 р., що вiдо-бражае реальну загрозу.
За часткою оплати пращ у випуску, що обумов-люе середню номшальну зароб^ну плату, Украша ви-переджала Грузiю до 2015 р., але потiм ситуацiя змь нюеться, i обидвi кра'1ни за цим iндикатором наразi знаходяться у критичнiй зош — нижче нижнього порогу.
Попри антикорупцшш реформи у Грузи за перюд 2004-2013 рр. тiньова оплата пращ та тшьова зайня-тють все ж таки були суттевими, навiть большими, нiж в Укра'1ш аж до 2015 р., а попм ситуацiя змiнилась. Обидвi кра'1ни за цим iндикатором знаходяться у кри-тичнiй зонi — нижче нижнього порогу. За модельним прогнозом у 2017 р. рiвень тшьово'1 оплати пращ (ть ньовi зарплати у конвертах — внутрiшня частина офь цiйного ВВП, створена тшьовою економiкою з ураху-ванням мультипткатора споживання) в Грузи — 21,9%, в Укра'1ш — 40,6%, а тшьова зайнятють вщпо-вiдно 23,9 та 26,5%.
За рiвнем видатюв на освиу Грузiя завжди знахо-дилась у критичнiй зонi — нижче нижнього порогу, що свщчить про вкрай недостатне фшансування освгга в крашь Укра'1на за цим шдикатором мае значно кращi показники: у 2006-2014 рр. в оптимальнш зонi, що вiдповiдае рiвню економiчно розвинених кра'1н свiту i тшьки за останнi два роки (2016-2017) мае негативну динамiку та знаходження в критичнiй зонi.
Протилежною е ситуащя з рiвнем видатюв на охорону здоров'я: Грузiя мае безперечно кращi показники. Вони знаходилися в оптимальний зонi у 20002014 рр., але дещо попршилися в останнi роки. Украша за всi роки мала наднизький рiвень видатюв на охорону здоров'я — постшно у критичнiй зош на рiвнi нерозвинених африканських кра'1н, що е важливою причиною зменшення чисельностi населення та емь граци.
За iндикатором перевищення заробггао1 плати над прожитковим мшмумом Грузiя вже у 2008 р. ви-
йшла на стандарти 6С (4-разове перевищення), i про-довжуе зростання аж до 6,5 раза у 2017 р. На противагу цьому, Украша у 2015 р. наблизилась до нижнього порогового значення кра'1н 6С i тальки у 2017 р. досягла значення перевищення в 4,4 раза. Однак, як у Грузи, так i в Укра'1ш зароб^на плата i прожитковий мтмум е значно заниженими вiдносно випуску продукцп.
Рiвень заробггао1 плати у доходах населення в Ук-ра'1ш приблизно постiйний — ближче до нижнього порогового значення, що свщчить як про низький абсо-лютний рiвень оплати працi, так i про тiньову зайня-тють. В Грузи цей iндикатор знаходиться у критичнш зонi — нижче нижнього порогу, але з позитивною ди-намжою наближення до нижнього порогового значення, що свщчить про поступове зростання зарплат i зменшення тшьово'1 зайнятостi.
Рiвень пенсшних видатюв вщносно випуску у Грузи до 2008 р. е занадто низьким, що свiдчить про суттевi резерви його пiдвищення за умови орiентацil на економiчно розвиненi краши. В Укра'1ш цей шди-катор в окремi роки знаходився у кризовш або перед-кризовiй зош — нижче нижнього порогового або м1ж нижшми пороговими та оптимальними значеннями. За останнi 4 роки вш наблизився до верхнього оптимального значення та вщповщае рiвню економiчно розвинених кра'1н. Тобто оптимiзацiя пенсiйного забезпечення громадян може здшснюватися за рахунок нарощення випуску i бшьш справедливого розподшу пенсшного фонду, але не за рахунок збшьшення рiвня пенсiйних видатк1в у випуску.
Якщо рiвень дефiциту ПФ в Укра'1ш до 2014 р. знаходився у прийнятних межах, то в остант 3 роки вш досяг критичних значень, що пов'язано з низьким наповненням доходно'1 частини ПФ через низью заро-бгтт плати, падiння виробництва та трудову ем^ра-цiю. В Груз11 не юнуе пенсiйного фонду, а пенси ви-плачуються з державного бюджету. До 2008 р. юнував сощальний податок у розмiрi 20%, але, згщно зi змi-нами, яю увiйшли в силу з 1 ачня 2008 р., соцiальний податок в розмiрi 20% для фiзичних осiб був об'една-ний з прибутковим податком в розмiрi 12%, а ставка нового податку знижена до 25%. Тому для порiвняння з Укра'1ною ми змоделювали вiртуальний пенсiйний фонд Груз11, де сощальний податок (якого в Грузи з 2008 р. не юнуе) був визначений таким чином:
xAPA3mBrnI ю. М, гpшнoвA О. А.
Рiвeнь викорисгання прaцi
1,G5 1
0,95 G,9 G,B5 G,B
G,75
2GGG 2GG2 2GG4 2GG6 2GGB 2G1G 2G12 2G14 2G16 2G1B
Грузiя Нижне опт.
Украша Верхне опт.
Нижнiй nopir Веpxнiй nopir
4aciHa oплaти прaцi у випуску
G,4 0,Э5 0,Э G,25 G,2 G,15 G,1 4-
2GGG 2GG2 2GG4 2GG6 2GGe 2G1G 2G12 2G14 2G16 2G1e
45 4G Э5 Э0 25 2G 15 1G 5
G
Рiвeнь тшьово!' oплaти прaцi, %
Рiвeнь тшьово!' зaйнятocтi, %
2GGG 2GG2 2GG4 2GG6 2GGB 2G1G 2G12 2G14 2G16 2G1B
2000 2002 2004 2006 200B 2010 2012 2014 2016 201B
в
У 6 5
Pißehb s^a-ms 4a ocвiту,%
Рiвeнь видaткiв нa охорону здоровя, %
4 Э 2 1
^ -
BS
2GGG 2GG2 2GG4 2GG6 2GGB 2G1G 2G12 2G14 2G16 2G1B
B У 6 5 4 Э 2 1
2GGG 2GG2 2GG4 2GG6 2GGB 2G1G 2G12 2G14 2G16 2G1B
д
Спiввiднoшeння ЗП / ПМ, pa3ÍB
B У 6 5
4 -Э 2 1 G
2GGG 2GG2 2GG4 2GG6 2GGB 2G1G 2G12 2G14 2G16 2G1B
ж
BG 7G 6G 5G 4G Э0 2G 1G
Рiвeнь ЗП у дoхoдaх нaceлeння, %
2GGG 2GG2 2GG4 2GG6 2GGB 2G1G 2G12 2G14 2G16 2G1B
з
Рiвeнь пeнciйних видaткiв, %
g
B У 6 5 4 Э 2 1 G
2000 2002 2004 2006 200B 2010 2012 2014 2016 201B
Э 2,5 2 1,5 1 -G,5 G
-G/ -1
к
Рiвeнь дeфiциту ПФ, %
а
G
г
e
Puc. 2. Дшамжа mdu^mopie pieня жuття Укра1ш i rpy3iï
есв=-
20
20+12
• 25 = 0,625- 25 = 15,625%, (19)
а доходи i видатки вiртуального пенсшного фонду ро-зраховувались за формулою (13). За результатами роз-рахунюв рiвень дефiциту вiртуального ПФ Грузи ще може бути збшьшений (до рiвня економiчно розвине-них краш).
Кожен шдикатор в окремому перiодi може збшь-шуватись, або зменшуватись, тому недостатньо аналь зувати окремi показники або iндикатори розвитку. Це
не дае повного уявлення про ршень життя загалом. Для однозначного оцшювання рiвня життя населення аналiтично визначимо штегральний iндекс, який за-безпечуватиме методолопчну еднiсть усiх показниюв.
Одночасне нормування iндикаторiв та iхнiх поро-гових значень за единим нормувальним коефiцiентом дозволяе в одному масштабi порiвнювати динамiку ш-тегрального шдексу з iнтегральними пороговими зна-ченнями, тобто iдентифiкувати стан рiвня життя населення Грузи (рис. 3) та Украши (рис. 4).
Рiвень життя в Грузи
1
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3
0,2 -I
1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2015 2017 2019 2021
2023 2025
1нт. шдекс
Нижнм пор^
Нижне опт.
Верхне опт.
Верхнм пор^
Рис. 3. Динамжа рiвня життя в Грузи (пунктиром — стратегiчнi сценари розвитку)
Рiвень життя в УкраТн
1
- , •** *
нц г \ И и ——- " — "
0,9
0,8
0,7
0,6
0,5
0,4
0,3
0,2 -I
1999 2001
2003 2005 2007 2009 2011 2013 2015 2017 2019 2021
2023 2025
1нт. шдекс
Нижнм пор^
Нижне оптимальне
Верхне оптимальне
Верхнм пор^
Рис. 4. Динамжа рiвня життя в Укра'Ш (пунктиром — стратегiчнi сценари розвитку)
Як показують розрахунки, рiвень життя в Грузи з 2007 р. перетнув межу нижнього порогового значення, мае позитивну динам^ та наближаеться до нижнього оптимального значення економiчно розвинених кра1н 6С. Цжаво, що у розглянутому перiодi можна видь лити два етапи: 1 — перюд 2003-2009 рр. з кутом розвитку 34о, 2 — перюд 2011-2017 рр. з кутом розвитку
14о, тобто майже у 2,5 раза повшьнше. Це можна по-яснити ефектившстю проведених лiберальних реформ в соцiальнiй та економiчних сферах в першому перiодi, в результата чого грузинська економжа пережила швидкий пiдйом, що знайшло свое вщображення в м1жнародних iндексах, звггах i рейтингах, а також в
динамщ рiвня життя, що i пiдтверджують нашi розра-хунки.
З десяти шдикатс^в рiвня життя Грузи п 'ять зна-ходяться нижче нижнього порогу, тобто викликають тривогу i потребують уваги: рiвень оплати пращ у ви-пуску; рiвень тiньового ВВП, створеного тiньовою економшою; рiвень тiньовоi зайнятостi до загально1
зайнятостi; рiвень видатюв на освиу до випуску; пи-тома вага заробiтноi плати у структурi доходiв насе-лення.
Найбшьш наочно важливiсть загроз та диспропо-рцiйнiсть розвитку демонструе динам^ вiдхилень нормованих значень iндикаторiв вiд iхнiх середнiх оп-тимальних значень: найбiльшi вiдхилення визначають найбшьшу загрозу (рис. 5).
Вiдхилення
0,8
-0,6
о Nd/Ns □ a/V Д ОПТ1П/ВВП Ntin/ N Gosv/V
Goxzd/V —^М/РМ - Wnas/Dnas - Gpens/V Def_PFGr/V
Рис. 5. Динамка в1дхилень поточних значень тдикатор1в в1д 1хн1х середтх оптимальних значень для Грузи
На жаль, на вщмшу вщ Грузи, рiвень життя в Ук-ра1ш з 2000 р. школи не пiднiмався вище меж нижнього порогового значення, що свщчить про системну кризу в сощальнш сферi. Така ситуацiя обумовлена критичним рiвнем бiльшостi ключових показниюв.
З десяти iндикаторiв сiм знаходяться у критичнш зонi (нижче нижнього порогу), два — у передкризовш зош (м1ж нижнiм пороговим та нижшм оптимальним), один — рiвень пенсiйних видатюв до випуску — в оп-тимальнiй зонi. Зазначимо, що хоча обсяг пенсшних видатюв вiдповiдае iснуючому обсягу випуску, в абсолютному вимiрi випуск надто малий для забезпечення гiдного рiвня пенсiй громадянам Украши.
Отже, основш загрози для гiдного рiвня життя населення Украши показують таю шдикатори: рiвень використання працi, рiвень оплати пращ у випуску, рiвень ВВП, створеного тшьовою економiкою; рiвень тшьово1 зайнятостi до загально1 зайнятостi; рiвень видатюв на освiту до випуску; рiвень видатюв на охорону здоров'я до випуску; рiвень дефщиту ПФ до випуску.
Найкритичнiшими з них е ргвень оплати пращ у випуску (свщчить про дуже низьку номшальну заро-бiтну плату), ргвень ттьовоИ оплати пращ (показуе ви-соку частку зарплати «у конвертах»), ргвень видаткгв на охорону здоров 'я (виявляе катастрофiчно низьке фшан-сування охорони здоров'я), що наочно демонструе ди-намша вщхилень (рис. 6).
Необхiдно зауважити, що застосування реалю-тичного та оптимютичного стратегiчних сценар11в розвитку зберiгае диспропорцшшсть рiзною мiрою (див. на рис. 6 траектори частки оплати пращ у випуску), а реалiзацiя повнощнного сталого розвитку для
складово1 рiвня життя повнiстю усувае цю диспропорцшшсть. Крiм того, за реалютичним сценарiем, хоча i зменшуеться дефщит ПФУ, але зберiгаеться; за оптимютичним сценарiем профiцит ПФУ починаеться з 2022 р., а для повнощнного сталого розвитку — з 2020 р. Таким чином, показники рiвня життя в Украш (ва, крiм одного) не лише не вщповщають (навiть у вiдносному вимiрi) европейським стандартам, вони ще i практично не мають позитивно! динамiки впродовж тривалого часу. То ж i не дивно, що за таких умов де-далi бшьше активних, мотивованих, висококвалiфiко-ваних громадян, втративши надiю на покращення си-туац11, емiгрують до iнших краш.
Продовження тако1 тенденц11 призведе до рiзкого зменшення працюючого населення, а, вщповщно, — i вiдрахувань сощальних внеск1в, зб^льшення дефiциту ПФ, подальшого падiння рiвня життя i повно1 втрати потенцiалу економiчного зростання Украши.
Наукове обГрунтування стратегiчних орieнтирiв р1вня життя. Головною метою соцiальноi полiтики, а також 11 складових, е досягнення сталого розвитку. Стратепчне бачення сталого розвитку передбачае спо-чатку визначення: на як1й вiдстанi вщ бажаного рiвня розвитку знаходяться шдикатори рiвня життя. Тобто бажано визначити вщправну точку для кожно1 складо-во'1 рiвня життя, а попм — обГрунтувати стратегiчнi орiентири досягнення бажаного рiвня iндикаторiв. Критерiем досягнення рiвня сталого розвитку е се-редне значення м1ж нижнiм та верхшм оптимальними значеннями — гомеостатичне плато [8], у межах якого юнуе негативний зворотнш зв'язок та забезпечуються найкращi умови iснування системи.
Рис. 6. Динамжа вiдхилень поточних значень iндикаторiв eid 1хн1х середнх оптимальних значень для Украти
Отже, визначимо сценарп розвитку: Для Грузи (див. рис. 3):
реалктичний (шерцшний) — досягнення рiвня нижнього оптимального значення;
оптимстичний — досягнення рiвня 0,5 середнього оптимального значення;
повноцтнш сталий розвиток — досягнення рiвня середнього оптимального значення. Для Украши (див. рис. 4):
реалктичний (шерцшний) — досягнення рiвня нижнього порогового значення;
оптимстичний — досягнення рiвня нижнього оптимального значення;
повноцтнш сталий розвиток — досягнення рiвня середнього оптимального значення.
ОбГрунтування стратепчних орieнтирiв передба-чае виршення задачi послщовно'1 декомпозицп штег-ральних iндексiв, тобто завдання синтезу необхщних значень складових та к iндикаторiв для знаходження iнтегрального шдексу у заданих межах шляхом вирь шення зворотно'1 задачi. Вирiшення тако'1 задачi для кожно'1 складово'1 рiвня життя, коли вiдомо (або задано) його бажане значення, дозволяе з урахуванням
чутливоси складових або iндикаторiв, вагових коефь цieнтiв впливу та адаптивних методiв регулювання з теорп управлшня [7] визначити необхiднi значення складових та к iндикаторiв, яю задовольняють визна-ченим цшям, впродовж перюду прогнозування у кожному рощ.
Використовуючи вiдповiднi формули обчислення iндикаторiв кожно'1 складово'1 рiвня життя та формули нормування у зворотному порядку, можна отримати стратепчш орieнтири ключових макропоказниюв (табл. 2, 3), яю поряд iз стратегiчними значеннями iн-дикаторiв е к1нцевою метою регулювання для досягнення бажаного рiвня життя населення Грузи та Украши (табл. 4, 5).
Стратепчш орieнтири рiвня життя по кожному року прогнозування, що визначеш з урахуванням чут-ливоси впливу кожного окремого шдикатора на iнте-гральний шдекс, е, по-сyтi, стратегiчним планом на середньо-, або довгострокову перспективу. Визначеш стратепчш орieнтири рiвня життя на рiвнi iндикаторiв необхiднi для порiвняння з фактичними значеннями iндикаторiв при мошторингу, для визначення набли-женосп до бажаних показник1в сталого розвитку та ефективноси заходiв макроекономiчноï полгтики.
Таблиця 2
Стратегiчнi значення iндикаторiв р1вня життя ГрузК за сценаршми сталого розвитку у 2025 р.*
Показник Реалют. сценарiй Оптимют. сценарш Повноц. сталий роз.
1. Рiвень використання працi 0,8320 0,8618 0,94
2. Рiвень оплати працi у випуску 0,2025 0,2215 0,29
3. Рiвень ВВП, створеного тшьовою оплатою працi, % 19,69 17,5 6,5
4. Рiвень тiньовоï зайнятостi, % 21,42 19,08 17,5
5. Рiвень видатк1в на освiтy, % 1,927 2,176 3,35
6. Рiвень видатк1в на охорону здоров'я, % 4,688 4,847 5,6
7. Вщношення ЗП до прожит. мшмуму, % 6,64 6,83 5
8. Пит. вага ЗП в o^y^^i дох. населення, % 41,04 44,08 55
9. Рiвень пенсшних видатюв у випуску, % 2,89 2,57 3,67
10. Рiвень дефщ.(-)/проф.(+) ПФУ у випуску, % 0,0 0,49 0,0
* Розрахунки автор1в.
Таблиця 3
Стратепчш значення шдикаторiв р1вня життя Укра'ши за ^ сценаршми сталого розвитку у 2025 р.*
Реалют. Оптимют. Повноц.
Показник сценapiй сценарш сталий розвиток
1. Рiвень використання пpaцi 0,7917 0,8569 0,94
2. Рiвень оплати пpaцi у випуску 0,1972 0,2464 0,29
3. Рiвень тiньового ВВП, створеного тшьовою оплатою пpaцi, % 33,62 23,41 6,45
4. Рiвень тiньовоï зaйнятостi, % 22,37 16,27 12,5
5. Рiвень видатюв на освiту, % 2,58 3,50 3,35
6. Рiвень видатюв на охорону здоров'я, % 2,38 3,93 5,6
7. Вщношення ЗП до прожит. мтмуму, % 4,79 5,44 5
8. Пит. вага ЗП в стpуктуpi дох. населення, % 46,69 51,32 55
9. Рiвень пенсшних видатюв у випуску, % 3,81 2,77 5,0
10. Рiвень дефщ.(-)/проф.(+) ПФУ у випуску, % -0,55 0,99 2,04
* Розрахунки aemopie.
Змша найважливших макропоказниыв р1вня життя для
Таблиця 4
Реaлiст. Оптимют. Повноц.
Показник сценарш сценарш сталий розвиток
Валовий внутршнш продукт (ном.), млрд ларг 94,53 137,07 179,6
Оптимальний попит на працю, млн ос. 1,7472 1,8098 1,9470
Номшальна заробггаа плата, лар1/ мкящь 2194,7 3361,5 5286,5
Тшьова заробггаа плата, ларг / мсящь 2551,6 3692,1 2742,4
Тшьова зайнятiсть, млн ос. 0,2357 0,2098 0,1375
Видатки на освiту, млрд ларг 3,01 4,93 9,95
Видатки на охорону здоров'я, млрд ларг 7,33 10,98 16,62
Прожитковий мшмум, ларi/ мкящь 330,7 491,9 1057,3
Мшмальна заробiтна плата, лар^мгсящь 1097,4 1680,7 2643,2
Пенсшш видатки, млрд ларг 4,53 5,82 10,9
Середньомiсячний розмiр пенсп, ларг 388,8 500,1 936,6
Дефiцит(- )/ профщит.(+) ПФГр, млрд ларг 0,0 1,11 0,0
* Розрахунки aemopie.
Змша найважливших макропоказниыв р1вня життя для Украши
Таблиця 5
Показник Реалют. сценарш Оптимют. сценарш Повноц. сталий розвиток
Валовий внутршнш продукт (ном.), млрд грн 6174,4 11731,3 22960,0
Оптимальний попит на працю, млн ос. 15,65 17,05 18,79
Номшальна заробггаа плата, грн/ мгсящь 20020,0 43908,0 92209,0
Тшьова заробггаа плата, грн/ мгсящь 20667,0 37609,0 23570,0
Тшьова зайнятють, млн ос. 3,2438 2,3591 1,8125
Видатки на осв^, млрд грн 303,4 782,9 1465,0
Видатки на охорону здоров'я, млрд грн 280,4 878,9 2449,2
Прожитковий мшмум, гр./ мгсящь 4180,8 8078,3 18441,8
Мшмальна заробггаа плата, гр./мгсящь 10010,0 21954,0 46104,0
Пенсшш видатки, млрд. грн. 448,3 619,6 874,7
Дефщит(- )/ профщит.(+) ПФУ, млрд грн -64,9 221,3 891,3
Середньомюячний розмiр пенсп, грн 3113,4 4302,8 6074,1
* Розрахунки aвmopiв.
Висновки.
1. Ми визначаемо piBeHb життя як комплексну œ^anbHO-eKOHOMÎ4Hy категорiю, що вiдображае pi-вень розвитку фiзичних, духовних i соцiaпьних потреб населення, ступiнь 1хнього задоволення й умови в су-
сп!льств1 для розвитку i задоволення цих потреб. Ви-сокий р1вень життя е метою i критер1ем ефективносп сощально-економ1чно! политики, умовою людського розвитку, складовою сощально! безпеки. Запропоно-вано перелж шдикатор1в р1вня життя з урахуванням
тшьово'1 зайнятосп та тшьово'1 оплати пращ, без яких оцiнка рiвня життя е неадекватною.
2. Без знання меж безпечних умов функцюну-вання економiчноï системи не можливо захистити ïï життево важливi штереси. Тому ми обГрунтували век-тори порогових значень кожного шдикатора (нижне порогове, нижне оптимальне, верхне оптимальне, верхне порогове) з урахуванням досвщу економiчно роз-винених краш 6С, що, власне, i дае змогу щентифжу-вати рiвень життя Грузи та Украши.
3. Проведено щентифжащю рiвня життя населення Грузи та Украши за авторською сучасною мето-дологieю iнтегрального ощнювання та виявлено го-ловнi загрози. Це дае змогу визначити, на скльки далеко вщ iндикаторiв сталого розвитку знаходяться складовi рiвня життя Грузи та Украши:
— штегральний iндекс рiвня життя в Грузи ще у 2009 р. перевищив критичну межу нижнього порогового значення, мае позитивну динамiкy та наближа-еться до нижнього оптимального значення краш 6С. Однак, з десяти iндикаторiв рiвня життя п 'ять все ще знаходяться нижче нижнього порогу, тобто становлять загрозу для пдного рiвня життя;
— штегральний шдекс рiвня життя в Украш останнi 17 роив перебувае нижче критично'1 межi (нижнього порогового значення), що показуе стабильно низький рiвень життя, який ще й попршився в останнi три роки. Це створюе загрозу нащональнш безпещ зi сторони соцiyмy. Така ситуащя обумовлена незадовшьним станом бiльшостi iндикаторiв рiвня життя. З десяти шдикатс^в дев 'ять становлять загрозу пдному рiвню життя.
4. Запропоновано три сценари стратегiчного розвитку з метою тдвищення рiвня життя населення Грузи та Украши до 2025 р.: реалютичний, оптимютичний та сценарш повноцiнного сталого розвитку, в яких на-укове обГрунтування стратепчних орieнтирiв здшс-нено за допомогою адаптивних методiв регулювання з теори yправлiння через визначення цiльових орieнти-рiв та декомпозицiю iнтегральних шдекетв. Юнцевим результатом стратегiчного планування е значення ш-дикаторiв рiвня життя та вщповщних макропоказни-юв, яю забезпечують бажаний розвиток.
5. Визначеш стратепчш орieнтири сталого розвитку на рiвнi iндикаторiв е, по суп, стратепею тдви-щення рiвня життя населення Грузи i Украши. Вони необхщш для порiвняння з фактичними значеннями iндикаторiв для визначення мiри наближеностi до сталого розвитку та ефективносп заходiв макроекономiч-но'1 полiтики. Доведено, що застосування реалютич-ного та оптимiстичного сценарив зберiгаe диспропор-цiйнiсть розвитку, яка усуваеться лише сценарieм повноцiнного сталого розвитку — досягненням значень iндикаторiв середшх оптимальних значень (критериев сталого розвитку): збшьшенням частки оплати працi у випуску та, як наслщок, суттевим збiльшенням заробпно'1 плати i зменшенням рiвня тшзаци еконо-мiки, що вирiшye проблему рiвня життя та дефiцитy бюджету Грузи та Украши.
6. Практична реалiзацiя визначених сценарив рiвня життя в Украш неможлива без суттевого зни
ження корупци та тшзаци економiки. Залишаються нагально необхiдними ефективш системнi реформи, включно з передачею повноважень виконавчо'1 влади штучному штелекту (смарт-роботам), для подолання корупци на ветх рiвнях влади i перелому негативних тенденцш соцiально-економiчноï полiтики. Лише так можна зупинити знищення середнього класу, тотальну ем^ращю, депопyляцiю, вiдновити довiрy до держав-но'1 влади, економiчне зростання i пiдвищення рiвня життя.
Список використаних джерел
1. Гршнова О.А. Людський, iнтелектyальний i сощальний капiтал Украши: сyтнiсть, взаемозв'язок, ощнка, напрями розвитку. Соцiально-трудовi вiдно-сини: теорiя та практика. 2014. № 1. С. 34-42.
2. Завора Т.М., Чепурний О.В. Пдвищення со-щальних стандарта у контексп забезпечення нащона-льно'1 безпеки держави у сощальнш сферi. Полтавсь-кий нащональний технiчний yнiверситет iменi Юрiя Кондратюка. URL: http://www.rusnauka.com/30_0IN XXI_2013/Economics/13_146887.doc. htm/
3. Коваль О.П. Перспективи впровадження зага-льнообов'язково'1 накопичувально'1 пенсiйноï системи в Украш: вплив на економiчнy безпеку: монографiя. Ки'1в: Н1СД, 2012. 240 с.
4. Макроекономика / [Тарасевич Л. С.,Гальперин В. М.,Гребенников П. I., Леуский А. I.]. Изд. 3-е, перераб. и доп. Спб.: Изд-во СПбГУЭФ, 1999. С. 55.
5. ХаразшвМ Ю. Класична модель функц11 су-купно'1 пропозицИ в контекстi кейнетансько'1 теор11. Статистика Украти. 2006. № 1. С. 42-48.
6. ХаразшвМ Ю.М. Тiньова зайнятiсть та ri-ньова оплата працi в Украш : ощнки та прогнози. Стратегiя розвитку Украти (економжа, соцiологiя, право). Ктв: НАУ, 2011. № 4.Т 1. С. 171 — 182.
7. ХаразшвМ Ю.М., Дронь В.6. Адаптивний пiдхiд до визначення стратепчних орieнтирiв економi-чно'1 безпеки Укра'1ни. Економжа Украти. 2014. №5. С. 28-45.
8. ХаразшвМ Ю.М., Шевченко А.1. Концепцiя модернiзацiï сталого розвитку залiзничного транспорту з позицш економiчноï безпеки. Бан^вська справа. 2017. № 2(143). С. 27-43.
9. ХаразшвМ Ю.М., Дронь 6.В. Проблеми ште-грального оцiнювання рiвня економiчноï безпеки держави. Банквська справа. 2015. № 1 (133). С. 3—21.
10. ХаразшвМ Ю.М., Дронь 6.В. Прогнозування iндикаторiв, порогових значень та рiвня економiчноï безпеки Украши у середньостроковш перспективi; аналiт. доп. Ктв: Н1СД, 2014. 117 с.
11. ХаразшвЫ Ю.М. Свiтло та тшь економiки Укра'1ни: резерви зростання та модершзацИ. Економжа Украти. 2017. № 4(665). С. 22-45.
12. Шаповал М., Вiтер В. Бщшсть — проблема планетарного масштабу. Урядовий кур'ер. 2007. 11 кшт.
13. Mishchuk H., Grishnova O. (2015). Empirical study of the comfort of living and working environment — Ukraine and Europe: comparative assessment, in Journal of International Studies, 8 (1), 67 — 80.
