Dichotomy. Rockfeller Foundation. (2016). rockefellerfoun-dation.org. Retrieved from https: //www.rockefellerfoun dation.org/blog/five-characteristics-inclusive-economy-get ting-beyond-equity-growth-dichoto my.
9. Pouw N.; Gupta J. Inclusive Development: A Multi-Disciplinary Approach. Current Opinion in Environmental Sustainability. March 2017.
10. Ranieri R., Ramos R.A. (2013). Inclusive Growth: Building up a Concept. Working Paper 104. Brazil.
11. Samans R. A new way to measure economic growth and progress. World Economic Forum. (2018). wefo-rum.org. Retrieved from https://www.weforum.org/ agenda/2018/01/towards-a-new - measure-of-growth/.
12. Stec M., Grzebyk M. (2017). The implementation of the Strategy Europe 2020 objectives in European Union countries: the concept analysis and statistical evaluation
CrossMark Publishing, Poland. researchgate.net. Retrieved from https: //www.researchgate.net/publication/3107637 04_The_implementation_of_the_Strategy_Europe_2020_o bjectives_in_European_Union_countries_the_concept_an alysis_and_statistical_evaluation.
13. Walby S. The concept of inclusive economic growth. lwbooks.co.uk. Retrieved from https://www.lw books. co.uk/sites/default/ files/ s68 _12walby.pdf.
14. Inclusive Growth Commission (2017). Inclusive growth for people and places: challenges and opportunities. London: RSA. thersa.org. Retrieved from https: //www.thersa.org/globalassets/ pdfs/reports/rsa_inclusive-growth-commission-final-repor t-march-2017.pdf.
15. What is Economic Inclusion? Federal Deposit Insurance Corporation. US. (2017). economi cinclusion.gov. Retrieved from https://economi cinclusion.gov/whatis/.
Ю. М. Харазшвш
д-р екон. наук ORCID 0000-0002-3787-1323
e-mail: [email protected]
1нститут економки npoMuaaoeocmi НАН Украти, м. Кшв
СТРАТЕГ1ЧН1 ОР1ЕНТИРИ Р1ВНЯ ЖИТТЯ ТА Р1ВНЯ ОСВ1ТИ ЯК ОСНОВА 1СНУВАННЯ СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ В УКРА1Ш
Актуальшсть проблеми. Узагальнюючи численш визначення, середнш клас — група людей, що мае стшю доходи ^вень життя), достатш для задово-лення широкого кола матерiальних i сощальних потреб, високий рiвень освiти i квалiфiкащi, незалежну громадянську позицiю i займають в суспшьсга про-мiжне становище: мiж дуже багатими та бiдними. Вщ-повiдно до сторiнки «American middle class» [1], особи, що належать до середнього класу в загальному, мають: комфортабельш стандарти життя, значну eKOHOMiHHy безпеку, чималу робочу автономт та покладаються на свог знания для самозабезпечення.
Однак представники середнього класу в Укра!ш, за висловлюваннями фахiвцiв [2-4], жодним чином не вщповщають критерiям, встановленим для представ-ниюв середнього класу демократичних держав свгту. Мiж тим, до середнього класу себе зараховують бли-зько половини украшщв. Проте, експерти вважають [5], що «...за двома головними ознаками — рiвнем життя та рiвнем освiти, до середнього класу в Укра!ш можна вiднести близько 10% населення. Якщо ж до-дати до цього ще один визначальний чинник — полЬ тичш вподобання i полiтичну активнiсть, — то частка укра!нського середнього класу вийде не большою, нiж 5%, тобто на межi статистично! похибки».
У класичному розумiннi, у будь-яюй розвиненiй кра!ш середнiй клас — рушш зростання потенцiалу держави. Але, на жаль, в Укра!ш середнього класу практично не юнуе. За ощнками Швейцарсько! фшан-сово! групи (Credit Suisse), щоб належати до середнього класу в Швейцар!!, потрiбно мати 73,0 тис. дол. рiчного доходу, у США — 50,0, у Кита! — 28,0, в польщ! — 25 тис. дол. [6].
За даними експертав, приналежшсть до середнього класу слщ визначати за такими критерiями:
1) стшю доходи, достатш для задоволення широкого кола матерiальних та сощальних потреб;
2) значний рiвень достатку, який дозволяе забез-печувати процвiтання власно! сiм"i;
3) наявшсть особисто! власностi та достатньо! кiлькостi майна;
4) зазвичай високий рiвень освiти;
5) усвiдомлення себе щасливою людиною;
6) розумiння власного статусу та готовнiсть його вщстоювати;
7) високий рiвень соцiального розвитку;
8) висока тривалiсть життя.
Отже, найголовншими ознаками iснування середнього класу е рiвень життя та рiвень освiти. Звiдси виникае актуальне питання: чи вiдповiдае рiвень життя та рiвень освiти в Укра!ш економiчно розвине-ним кра!нам та якими повиннi бути стратегiчнi зна-чення вiдповiдних iндикаторiв, щоб вщповщати вимо-гам сталого розвитку?
Мета статп — iдентифiкувати рiвень сощальних складових рiвня життя та рiвня освiти населення Ук-ра!ни з позицш безпеки та наукове обГрунтування стратегiчних орiентирiв iхнiх iндикаторiв в контексп сталого розвитку.
Виклад основного матерiалу досл1дження. Кожна з кра!н, яка намагаеться реалiзувати стратегiю сталого розвитку, в тому чи^ в сощальнш сферi, прагне роз-робити свш набiр iндикаторiв сталостi. Тому бшьшють науковцiв на даний час розходяться у поглядах щодо кшькосп iндикаторiв та !х змiсту. Крим того, виника-ють i iншi питання. Зокрема, немае едино! достсгарно!
статистики, дат за тими ж шдикаторами часто не збь гаються. Вщсутшсть необхiдних статистичних даних ускладнюе використання iндикаторiв в багатьох кра!-нах. Це означае, що стратегiя сталого розвитку повинна передбачати також розвиток статистичних служб у кра!нах, що переходять до ре^зацп ще! стратеги. Тому не можна забувати, що iстинним критерiем побудови будь-яко! системи iндикаторiв е можливiсть 11 обл^. Також очевидно, що кшьюсть iндикаторiв для рiзних кра!н може в^^знятися. Отже, будь-який наведений перелiк сощальних iндикаторiв рiвня життя та освгга вiдображае бачення авторiв. Бiльш того, жо-ден набiр iндикаторiв не може бути досконалим та ос-таточним, тому потребуе подальшого розроблення та удосконалення з плином часу, щоб вiдповiдати кон-кретним кра!нам, прiоритетам та можливостям.
З урахуванням викладеного пропонуеться на-ступний перелж iндикаторiв рiвня життя [7, с. 10] та рiвня освiти [8, с. 160] (ресурсне забезпечення, як одна зi складових рiвня освгга) (табл. 1).
Частина iндикаторiв розраховуеться за даними Держстату Укра!ни, шша — е похiдними вщ офщшних статистичних даних та розраховуеться за допомогою макроекономiчно! моделi загально! економiчно! рiвно-ваги «Альфа» [9].
Для досягнення мети стати застосовуеться су-часна концепцш сталого розвитку [10, с. 41-43] з пози-цш безпеки, що «...являе собою управлiнську кон-
* Складено за джерелами [7; 8].
З урахуванням виявлених недолтв юнуючих тд-ходiв [10, с. 72-81] запропоновано методолопю ште-грального оцiнювання рiвня економiчно! безпеки (держави, регюну, пiдприемства), яка використовуе:
• форму штегрального iндексу — мультиплжати-вна (1):
=Н2а:,; Xа = 1 а > (1)
1=1
1 Вектор порогових значень: нижне критичне, нижне
порогове, нижне оптимальне, верхне оптимальне, верхне порогове, верхне критичне.
струкцiю, яка мютить загальне системне уявлення щодо шляхiв переходу вiд поточного становища об'ек-та управлiння до бажаного», та включае наступнi етапи:
1. Визначення структури сталого розвитку.
2. Визначення меж безпечного юнування.
3. Iцентифiкацiя рiвня сталого розвитку.
4. Визначення дисбаланетв сталого розвитку.
5. ОбГрунтування стратепчних орiентирiв сталого розвитку.
6. Визначення впливу загроз та розроблення ш-ституцшних заходiв.
Визначення меж безпечного юнування е найваж-ливiшим етапом обГрунтування вектору порогових значень1, порiвняння з якими iнтегрального iндексу переводить поняття «розвиток» в поняття «безпека». Серед множини iснуючих методiв рекомендуються ме-тоди функцiональних залежностей, макроекономiчних моделей та стохастичний метод <4-критерт», який по-лягае у побудовi функцп щiльностi ймовiрностi задано! вибiрки з розрахунком статистичних показниюв: ма-тематичного очiкування, середнього квадратичного вщхилення та коефiцiента асиметрп. З усього розма-!ття видiв функцп щiльностi ймовiрностi для всiх ш-дикаторiв можна видшити типи з характерним законом розподшу: нормальним, лог-нормальним й експо-ненцiальним, для яких виведено формули розрахунку вектору порогових значень [10, с. 70-72].
де I — штегральний шдекс; 7 — нормований шдика-тор; а — ваговий коефщент;
• метод нормування — комбтований (2): 5 := -Х-, Б : 2. = кнорм ~Х , к > х , (2)
1 7 1 1 норм тах> V /
норм норм
2 8 — стимулятор, збшьшення якого бажана; Б — де-стимулятор, зменшення якого бажано.
Таблиця 1
1ндикатори сталого розвитку р1вня життя та р1вня освiти*_
Рiвень життя Рiвень освiти (ресурсне забезпечення)
1. Рiвень використання працi (82) 2. Рiвень оплати працi у випуску (8) 3. Рiвень ВВП, створеного тшьовою оплатою працi, % ВВП (Б) 4. Рiвень тшьово! зайнятоси до загально!, % (Б) 5. Рiвень видатюв на освiту до випуску, % (8) 6. Рiвень видатюв на охорону здоров'я до випуску, % (8) 7. Вщношення середньо! ЗП до ПМ (8) 8. Питома вага заробггао! плати у структурi доходiв населення, % (8) 9. Рiвень пенсiйних видатюв до випуску, % (8) 10. Рiвень дефщиту ПФУ до випуску, % (Б) 1. Рiвень охоплення вищою освггою, на 10 тис. населення; (8) 2. Рiвень охоплення середньою освiтою, % до юлько-ст дiтей вiдповiдного вiку; (8) 3. Рiвень охоплення дошюльною освiтою, % до юль-костi дiтей вщповщного вiку; (8) 4. Рiвень державного фшансування освiти, % до ви-пуску; (8) 5. Рiвень державного фiнансування вищо! освiти, % до випуску; (8) 6. Рiвень державного фшансування середньо! освгга, % до випуску; (8) 7. Середш витрати на 1 учня (студента), тис. дол. США за ПКС; (8) 8. Рiвень каттальних вкладень в освиу, % до загаль-них видатюв на освиу; (8) 9. Рiвень оплати працi в освт до випуску; (8)
де х — значення шдикатора; кт коефщент;
нормувальнии
• ваговi коефiцiенти — динамiчнi: на основi засто-сування методу «Головних компонент» та методу «Ков-зноИ матрищ» (Ю.М. ХаразшвЫ) (3):
С,, х О = ( ¿с и 1С.21 1- ¿2 с12 + . + ¿2 с22 + . .+] ] . + ] ] — (^ , « — V", , (3) V
ч ¿1е ]1 + ¿2 с] 2 + ..+¿]с]]) V ] У
де С — матриця абсолютних величин факторних на-вантажень; О — вектор-матриця дисперсiИ.
Використовуючи запропоноваш пiдходи, отрима-емо динамiку штегральних iндексiв рiвня життя та рiвня освiти у порiвняннi з штегральними пороговими значеннями (див. рисунок).
Як бачимо з розрахунюв, як рiвень життя, так i рiвень освгги знаходяться нижче нижнього порогового значення, що свiдчить про реальний стан загроз: з десяти шдикатс^в рiвня життя сiм знаходяться у критичнш зонi (нижче нижнього порогу), а з восьмi iндикаторiв рiвня освiти — шiсть у критичнш зош. НаИголовнiшими загрозами рiвня життя та рiвня освiти за вагомютю впливу та вiддаленiстю вiд точки сталого розвитку е наступнi (див. табл. 2), що визна-чеш через розрахунок коефiцiентiв еластичностi.
1
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3
/ /
✓
/ *
✓
У *** N ч 1 *
о- Г V к/
1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2015 2017 2019 2021 2023 2025
—0— 1нтегральний iндекс □ Нижнiй пор^
Д Нижне оптимальне —и— Верхне оптимальне
Верхнiй порiг
1
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3
Ршень освти в Ук
1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2015 2017 2019 2021 2023 2025
1нт.ндекс Верхне опт.
Нижнм пор^ ВерхТ'ый пор^
Рисунок. Динамка ттегральних тдекЫв рiвня життя та рiвня освти в Украши (пунктиром позначено стратепчш цМ)
Таблиця 2
Найважлив1ш1 загрози р1вня життя та рiвня освгги*
Рiвень життя Рiвень освiти (ресурсне забезпечення)
1. Рiвень оплати працi у випуску. 2. Рiвень офiцiИного ВВП, створеного тшьо-вою оплатою працi. 3. Рiвень видатюв на охорону здоров'я 1. Рiвень фiнансування освiти загалом. 2. Рiвень фiнансування вищоI освiти. 3. Рiвень оплати працi в освт
* Розрахунок автора.
Слщ зазначити про тюну взаемопов'язашсть без-пеки рiвня життя та рiвня освiти (вiдсутнiсть загроз для сощуму) та навдональноИ небезпеки (присутнiсть загроз для держави iз боку соцiуму), що засвiдчуе к дзеркальне вiдображення. Критично низький рiвень життя та рiвень освiти населення Украши не дае мож-ливосп вiдродитися середньому класу — рушж> зрос-тання потенцiалу держави. За висловлюванням директора сощолопчноИ служби Центру Разумкова Андрiя Биченко [5]: «...Викривлена система укра1нсько'1 еко-номiки, де левова частка виробництва зосереджена в руках великого i дуже великого бiзнесу (олiгархiв), а бшьша частина населення працюе або на нього, або
на державу, яка виплачуе мiзернi зарплати сво1м службовцям (окрiм того, заробiтна плата доктора наук дорiвнюе заробiтниИ платi прибиральника на трамвай-нiИ зупинцi), зумовлюе i викривлену систему розпо-дшу суспшьства за класами». Тому середнш клас тiкае за межи Украши у пошуках пдноИ оцiнки свое! кваль фiкацiI.
Головною метою сощально! полiтики, а також II складових (в тому числi освiти), е досягнення сталого розвитку. Стратепчне бачення сталого розвитку перед-бачае спочатку визначення: на якш вiдстанi вщ бажа-ного рiвня розвитку знаходяться шдикатори рiвня освiти. Тобто бажано визначити вщправну точку для кожно! складово! рiвня освiти, а попм — обГрунтувати стратегiчнi орiентири досягнення бажаного рiвня освiти та II iндикаторiв. Критерiем досягнення рiвня сталого розвитку е середне значення м1ж нижшм та верхнiм оптимальними значеннями — гомеостатичне плато [10, с. 195], у межах якого юнуе негативниИ зво-ротнiИ зв'язок та забезпечуються наИкращi умови ю-нування динамiчноI системи. Визначено так1 сценарп розвитку (див. рисунок):
реалктичний — досягнення рiвня нижнього порогового значення;
оптимстичний — досягнення рiвня нижнього оптимального значення;
повноцтний сталий розвиток — досягнення рiвня середнього оптимального значення.
а
Знания стратепчних цшей обумовлюе необхщ-нiсть вирiшення завдання декомпозицп iнтеграпьного iндексу, тобто синтезу необхщних значень складових та !х iндикаторiв для знаходження iнтеграпьного ш-дексу в заданих межах. Розв'язок тако! задачi (оберне-но!) для кожно! складово! сталого розвитку, коли вь домо (або задано) його необхщне значення, дозволяе
з урахуванням чутливоси складових або iндикаторiв, вагових коефщенив впливу та адаптивних метсщв регулювання [10, с. 83-89] з теорп управлiння визна-чити необхщш значення складових та !х iндикаторiв упродовж перiоду прогнозування в кожному рощ (табл. 3, 4).
Стратепчш значення iндикаторiв р1вня життя за сценаршми розвитку у 2025 р.
Таблиця 3
Показник Реалютичний сценарш Оптимютичний сценарш Повнощнний сталий розвиток
1. Рiвень використання пращ 0,7922 0,8408 0,94
2. Рiвень оплати пращ у випуску 0,2089 0,2456 0,29
3. Рiвень офщшного ВВП, створеного тiньовою оплатою пращ, % 29,97 23,34 6,50
4. Рiвень тiньовоï зайнятосп, % 22,03 17,16 12,5
5. Рiвень видаткiв на освиу, % 2,49 3,26 3,35
6. Рiвень видатюв на охорону здоров'я, % 2,59 3,83 5,6
7. Вщношення ЗП до прожиткового мшмуму, % 5,64 6,31 5
8. Питома вага ЗП у структурi доходiв населення, % 41,13 45,11 55
9. Рiвень пенсiйних видатюв у випуску, % 5,50 6,67 9,0
10. Рiвень дефщиту (-) / профщиту (+) ПФУ у випуску, % -1,73 -2,24 -3,76
* Розраховано автором.
Таблиця 4
Стратепчш значення ресурсних шдикаторiв р1вня освiти Украши
_за сценар1ями сталого розвитку у 2025 р.*_
Показник Реалютичний сценарiй Оптимютич-ний сценарш Повнощнний сталий розвиток
1. Рiвень охоплення вищою освиою, на 10 тис. населення 372,80 421,20 375
2. Рiвень охоплення середньою освиою, на 10 тис. населення 1015,46 1270,86 1497,5
3. Рiвень охоплення дошкльною освиою, % до клькоси дией вiдповiдного вжу 57,26 63,17 85
4. Рiвень державного фiнансування освии, % до випуску 2,65 3,33 3,35
5. Рiвень державного фiнансування вищо'1 освiти, % до випуску 0,5854 0,8109 0,86
6. Рiвень державного фшансування середньо! освии, % до випуску 1,2194 1,3906 1,415
7. Середш витрати на 1 учня/студента, тис. дол. США за ПКС 4,504 6,147 11,1
8. Рiвень каштальних вкладень в освiту, % до загальних ви-даткiв на освиу 3,151 4,513 9,95
9. Рiвень оплати пращ в освт у випуску 0,1864 0,2255 0,29
* Розраховано автором.
Використовуючи вщповщш формули обчислення поряд i3 стратегiчними значеннями шдикатс^в е кш-iндикаторiв piBM життя i рiвня освiти та формули цевою метою регулювання для досягнення бажаного
нормування у зворотному порядку, можна отримати рiвня життя та рiвня освiти населення (табл. 5, 6). стратепчш орiентири ключових макропоказниюв, як
Таблиця 5
Змша найважливших макропоказниюв р1вня життя для Украши
_за сценар1ями розвитку у 2025 р.* ___
Показник Реалiстичний сценарiй Оптимютичний сценарш Повнощнний сталий розвиток
Валовий внутршнш продукт (ном.), млрд грн 12046,2 13105,9 17215,9
Середнш темп приросту реального ВВП, % 4,7 6,0 10,3
Оптимальний попит на працю, млн ос1б 15,84 16,82 18,8
Номшальна заробина плата, грн/ м1сяць 33365,0 40216,0 55784,0
Тшьова заробина плата, грн/ м1сяць 33401,0 36327,0 14419,0
Тшьова зайнятють, млн ос. 3,36449 2,72 1,98
Р1вень офщшного ВВП, створеного ТОП** 29,96 23,34 6,5
Видатки на освиу, млрд грн 638,8 910,3 1229,0
Видатки на охорону здоров'я, млрд грн 664,7 1069,8 2054,5
Прожитковий мшмум, грн/ м1сяць 5912,7 6368,1 11156,8
Мшмальна зароб1тна плата, грн/м1сяць 16682,8 20108,0 27892,0
Пенсшш видатки, млрд грн 1411,9 1683,6 3301,9
Середньомюячний розм1р пенс!!, грн 9804,7 12941,5 22930,1
Коефщент зам1щення 0,2939 0,3218 0,4110
* Розрахунки автора.
** ТОП — ттьова оплата пращ.
Таблиця 6
Зм1на наиважлив1ши\ макропоказник1в р1вня освии для Украши _за сценар1ями розвитку у 2025 р.* _
Показник Реалютичний сценарш Оптимютичний сценарш Повнощнний сталий розвиток
Кшьюсть студенив ВНЗ I-IV рГвтв акред., оЫб 1511,9 1701,5 1537,5
Кшьюсть учтв середньо'1 освии, осГб 4164 5210 6140
Державн видатки на освиу, млрд грн 649,1 893,6 1229,0
Державн видатки на вищу освиу, млрд грн 141,9 216,6 315,5
Державт видатки на середню освиу, млрд грн 301,1 374,5 519,1
Середн витрати на 1 учня/студента, тис. грн 44,63 60,63 113,22
Каттальт швестици в освиу, млрд грн 8,15 12,68 34,64
Середня заробина плата в освт**, грн 27693,0 33379,0 46300,8
* Розрахунки автора.
** Середня ЗП в сферi освти визначена як 0,83 (за остант 2 роки) вiд середньоï ЗП в УкраШ).
Стратепчш орiентири ресурсних iндикаторiв рiвня освии по кожному року прогнозування, що ви-значеш з урахуванням чутливоси впливу кожного ок-ремого iндикатора на штегральний iндекс, е, по-сутi, стратепчним планом на середньо-, або довгострокову перспективу. Визначеш стратегiчнi орiентири рiвня освiти на рiвнi ресурсних шдикаторГв необхiднi для порiвняння з фактичними значеннями iндикаторiв при монiторингу, для визначення наближеноси до ба-жаних показниюв сталого розвитку та ефективноси заходiв макроекономiчноï полiтики.
Висновки
1. В Украш немае нацiональноï системи монио-рингу рiвня життя та якосп освiти, основним завдан-ням яко'1 е формування об'ективно'1 системи шдикато-рiв, 1х обрахунку, наукового обГрунтування меж безпечного юнування — вектору порогових значень, тобто освишх й життевих стандартiв з урахуванням досвщу економiчно розвинених краш, iдентифкаци рiвня якостi життя та освгга — iнтегрального ощнювання, стратегування — наукового обГрунтування стратепч-них орiентирiв на середньо- та довгострокову перспективу.
2. Запропоновано перелж шдикаторГв рГвня життя та ресурсних шдикаторГв рГвня освии Украши, визначено к динамiку та вектор порогових значень з урахуванням досвщу економiчно розвинених краш, що е необхщною умовою для подальшо'1 iдентифiкацiï та стратегування рГвня життя та рГвня освии.
3. Проведено iдентифiкацiю рГвня життя та рГвня освии через визначення динамiки iнтегральних шдек-етв за сучасною методологiею оцiнювання з динамГч-ними ваговими коефiцiентами, що засвщчуе 1х кри-тичний стан за вс роки iснування незалежно'1 Украши.
4. Визначено вагомiсть впливу загроз на рiвень освии через розрахунок коефщенпв еластичностi, якш засвщчуе три прюритетних напрямiв впливу: для рiвня життя: рiвень оплати пращ у випуску, рiвень офщшного ВВП, створеного тшьовою оплатою працi, рiвень видатюв на охорону здоров'я; для рiвня освти: рiвень державного фшансування освгга загалом, рь вень державного фшансування вищо'1 освии та рГвень оплати пращ в освт, що становлять загрозу нащона-льнш безпещ краши.
5. Критично низький рГвень оплати пращ, низь-кий рГвень видатюв на охорону здоров'я, освиу та ви-сокий рГвень тшзацп економГки i зосереджешсть ле-вово'1 частини виробництва в руках олГгархату заважа-
ють економГчному зростанню Украши та не сприяють вщродженню середнього класу — головного рушж> зростання потенщалу держави.
6. Розроблено стратепчш сценарп розвитку рГвня життя та рГвня освии за реалютичним, оптимютичним та сценарГем повнощнного сталого розвитку з науко-вим обГрунтуванням вщповщних стратепчних орГен-тирГв шдикаторГв до 2025 р. для мониторингу наближеносп поточних значень шдикаторГв до бажаних значень сталого розвитку та ощнення ефективноси захо-дГв макроекономГчно1 полиики.
Список використаних джерел
1. Dennis, Gilbert (1998). The American Class Structure. New York: Wadsworth Publishing.
2. ЛГбанова Е.М. Сощальна стратифжащя украш-ського суспгльства: спроба статистичного визначення та вимГрювання. Ukr. socMum, 2003, № 1(2). С. 146-164.
3. Саенко Ю. Середнш клас у сощолопчних ви-мГрах. Украта-2002. Монторинг сощальних змн. Ктв, 2002. С. 60-79.
4. Грищенко К., Рудницька Т. Середня майнова верства як база формування середнього класу в Укра-ïm: самощентифжацшш характеристики. Украта-2002. Монторинг сощальних змн. Ктв, 2002. С. 46-59.
5. Зануда А. Середнш клас в Украшп нечислен-ний i невпливовий. ВВС Украта, 5 червня 2013 р. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/ 2013/06/130604_ukraine_middle_class_az/.
6. Чорна Н. Середнш клас Украши: вщновити втрачене. Finarne.ua. 14.09.2017. URL: https://news. finance.ua/ua/news/-/410426/serednij-klas-ukrayiny-vid novyty-vtrachene/.
7. ХаразшвЫ Ю.М. Методолопчш пщходи до ощнки рГвня економГчно'1 безпеки держави. Наука та наукознавство. 2014. № 4. С. 44-58.
8. ХаразшвЫ Ю.М., Гршнова О.А. Яюсть життя в системГ сощально'1 безпеки Украши: шдикатори, рь вень, загрози. Економка Украти. 2018. № 11-12. С. 157-171.
9. ХаразшвЫ Ю.М., Любич О.О. Системне мо-делювання сощально-економГчного розвитку Украши. Бан^вська справа. 2006. № 3. С. 46-65.
10. ХаразшвЫ Ю.М. Системна безпека сталого розвитку: шструментарш ощнки, резерви та стратепчш сценарп реалГзацп / НАН Украни, 1нститут еко-номжи промисловость Ктв, 2019. 304 с.
ШЕВЧЕНКО Н. Ю, ЗАМУЛА В. В.
References
1. Dennis, Gilbert (1998). The American Class Structure. New York: Wadsworth Publishing.
2. Libanova E.M. (2003). Sotsialna stratyfikatsiia ukrainskoho suspilstva: sproba statystychnoho vyzna-chennia ta vymiriuvannia [The social stratification of Ukrainian society: an attempt of statistic identification and measurement]. Ukr. socium, 1(2), pp. 146-164 [in Ukrainian].
3. Saienko Yu. (2002). Serednii klas u sotsiolo-hichnykh vymirakh [Middle class in sociological dimensions]. Ukraina-2002. Monitorynh sotsialnykh zmin — Ukraine-2002. Monitoring social change, pp. 60-79. Kyiv [in Ukrainian].
4. Hryshchenko K., Rudnytska T. (2002). Serednia mainova verstva yak baza formuvannia serednoho klasu v Ukraini: samoidentyfikatsiini kharakterystyky [The average property level as the basis for the formation of the middle class in Ukraine: self-identification characteristics]. Ukra-ina-2002. Monitorynh sotsialnykh zmin — Ukraine-2002. Monitoring social change, pp. 46-59. Kyiv [in Ukrainian].
5. Zanuda A. (2013). Serednii klas v Ukraini: nechyslennyi i nevplyvovyi [Middle class in Ukraine: small and not influential]. BBC Ukraine, June 5. www.bbc.com. Retrieved from https://www.bbc.com/ukrainian/ entertain ment/2013/06/130604_ukraine_middle_class_az/ [in Ukrainian].
6. Chorna N. (2017). Serednii klas Ukrainy: vidno-vyty vtrachene [Chornaya N. Middle class of Ukraine: to recover lost]. Finance.ua. 14.09.2017. Retrieved from https://news.finance.ua/ua/news/-/410426/serednij-klas-ukrayiny-vid novyty-vtrachene/ [in Ukrainian].
7. Kharazishvili Yu.M. (2014). Metodolohichni pid-khody do otsinky rivnia ekonomichnoi bezpeky derzhavy [Methodological approaches to assessing the level of economic security of the state]. Nauka ta naukoznavstvo — Science and science of science, 4, pp. 44-58 [in Ukrainian].
8. Kharazishvili Yu.M., Hrishnova O.A. (2018). Yakist zhyttia v systemi sotsialnoi bezpeky Ukrainy: indykatory, riven, zahrozy [Quality of life in the system of social security in Ukraine: indicators, level, threats]. Ekonomika Ukrainy — Economy of Ukraine, 11-12, pp. 157171 [in Ukrainian].
9. Kharazishvili Yu.M., Liubych O.O. (2006). Sys-temne modeliuvannia sotsialno-ekonomichnoho rozvytku Ukrainy [System modeling of socio-economic development of Ukraine]. Bankivska sprava — Banking, 3, pp. 4665 [in Ukrainian].
10. Kharazishvili Yu.M. (2019). Systemna bezpeka staloho rozvytku: instrumentarii otsinky, rezervy ta stra-tehichni stsenarii realizatsii [Systemic Safety of Sustainable Development: Assessment Tool, Reserves and Strategic Implementation Scenarios]. Kyiv, IIE of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
Н. Ю. Шевченко
канд. екон. наук,
В. В. Замула
Донбаська державна машинобудiвна академiя, м. Краматорськ
КРИТИЧНИЙ АНАЛ1З АЛГОРИТМ1В ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ВИПАДКОВИХ ПРОЦЕС1В СЛУЖБИ ТЕХНIЧНОÏ П1ДТРИМКИ
1НТЕРНЕТ-ПРОВАЙДЕРА
Постановка проблеми. В сучасних умовах госпо-дарювання шформащя е найбшьш ходовим товаром. 1нформатизащя суспшьства — це глобальниИ сощаль-ниИ процес, особливють якого полягае в тому, що до-мшуючим видом дiяльностi в сферi суспшьного ви-робництва е збiр, накопичення, продукування, оброб-ка, зберЬання, передача i використання шформацп, здшснюваш на основi сучасних засобiв мжропроце-сорно'^ та обчислювальноI технiки, а також на базi рiз-номаштних засобiв iнформацiИного обмiну. 1нстру-ментами, за допомогою яких робота з шформащею стае досить ефективною, е сучасш засоби мжропроце-сорноI та обчислювальноI технiки. Iнформацiя переда-еться в мережi iнтернет через провайдерiв, постачаль-никiв iнтернету, i бувають випадки виникнення тех-нiчних несправностей, як на сторош провайдера, так i на сторонi клiента, але не кожна людина-користувач мае достатш знання i вiдповiдниИ технiчниИ шструме-нтарiИ, для того щоб грамотно i точно виправити цi проблеми. Для виршення даного виду проблем юнуе служба технiчноI пiдтримки клiентiв.
Аналiз останн1х дослщжень. Управлiнню шформа-цiйними системами на ochobî сучасних 3aco6iB мжро-процесорно'1 та обчислювально1 TexHÎKH, а також на 6a3i рiзноманiтних засобiв iнформацiйного обмiну зав-жди присвячувалося багато уваги науковщв та практи-KiB (В.М. Вапна [1], С.В. Маклакова [2], В.О. Горба-чова [3] та ш.).
Проте потребують подальшого розвитку та вдос-коналення пiдходи до визначення оптимальних меха-нiзмiв управлiння службою техшчно! пiдтримки 1н-тернет-провайдера та тдвищення ефективностi дiяль-ностi пращвниюв за рахунок розробки iнформацiйноï системи i застосування комплексу математичних ме-тодiв.
Метою CTaTTi е розробка методичних пiдходiв до вдосконалення управлшня службою технiчноï пiд-тримки 1нтернет-провайдера та пiдвищення ефектив-ностi дiяльностi працiвникiв за рахунок розробки ш-формацiйноï системи i застосування комплексу математичних методiв для служби технiчноï пiдтримки 1н-тернет-провайдера.