CC BY
9
13. Энергетика Украины. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/ Энергетика_Украины.
14. Концепция развития биоэнергетики на Украине. URL: http://www.lina.com.ua/index.php?page=aktualno&nid=33.
15. Мировой энергетический рынок. URL: http://bibliofond. ru/view.aspx?id=537973.
16. Британия планирует строить тепловые электростанции нового поколения. Известия. URL: http://izvestia.ru/news/449603.
17. Самая крупная ТЭС в мире. URL: http://news1tech.ru/ arhitektura/ samaya-krupnaya-tes-v-mire.html.
18. Шеберстов О.М. Стан теплових електростанцш Украши, перспективи ïx обновлення i модершзаци. URL: http://mpe.kmu.gov. ua/minugol/control/uk/publish/ article?art_id=93895&cat_id=3 5082.
19. EU energy and transport in figures, 2010. Statistical Pocket-book, European Commission. URL: http://ec.europa.eu/energy/.
20. Renewables Information 2010, IEA. URL: http://www.iea.
org/.
21. Державна служба статистики. URL: www.ukrstat.gov.ua.
Поступила в редакцию 20.10.2017 г.
Ю.М. ХараишвЫ, д.е.н.
СТРАТЕГ1ЧН1 ОР1СНТИРИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНО!' ОСВ1ТИ УКРАШИ
З урахуванням важливост тдвищення рiвня освiти населення як вщтворювального чинника розвитку економiки, що дае кумуля-тивний ефект у майбутшх перiодаx через збiльшення штелектуаль-ноï складовоï населення, набувае особливоï актуальностi вирiшення проблеми оцiнки юнуючого стану та посилення конкурентоспро-можност освiти краïни на шляху до сталого розвитку. Це потребуе не тшьки створення системи монiторингу якост освiти, яко1' в Ук-ршш не iснуе [1], але i методологи ïï стратегування.
За даними дослщження [2] у 2011 р. в Укра1'ш лише 38% населення задоволено освiтньою системою i школами. Натомють ана-логiчний вщсоток помiтно вищий в усix крашах-сусщах Украши
© Ю.М. Харазiшвiлi, 2017
(вщ 42% у Роси та 57% у Бшорус до 60% в Угорщиш та 66% у Польщ^, не кажучи вже про розвинут кра!ни, наприклад, «Велику амку» (вщ 53% у Япони та 59% у Шмеччиш до 70-71% у Канад^ США, Великобритании Франци). «Регулювання конкурентоспро-можностi освгтньо! системи е досить актуальним питанням для кожно! кра!ни. На жаль, в укра!нських реалiях аспект пiдвищення конкурентоспроможностi вищо! освiти е проблемним та нагальним, адже яюсть надання освiтнiх послуг вищими навчальними закладами нащонально! системи з кожним роком знижуеться, що справ-ляе негативний ефект на iмiдж кра!ни на зовшшньому ринку осв№ нiх послуг» [3].
Порiвняння значень освiтнiх iндикаторiв окремо! кра!ни з мiжнародними значеннями дае змогу щентифшувати стан освiти, виявити проблеми й окреслити стратегiчнi напрями розвитку. Роз-робка методологи штегрально! оцiнки iснуючого стану та науко-вого обгрунтування стратегiчних орiентирiв осв^шх iндикаторiв у напрямi зближення з европейським простором е актуальним.
Проблемам функщонування системи вищо1 освiти присвя-чено працi Б. Данилишина, С. Срохша, М. Згуровського, I. Каленюк, Е. Лiбановоl, С. Юрiя та ш. Питання пiдвищення конкурентоспро-можност вищо! освiти висвiтлюють такi науковщ, як О. Амоша, О. Гршнова, М. Долiшнiй, А. Колот, В. Кремень та ш.
З урахуванням того, що освiтнiх iндикаторiв юнуе кiлька де-сяткiв, кожен з яких може збiльшуватись або зменшуватись в окремi перiоди, недостатньо уваги придшяегься методологи штегрально! оцiнки, що включае: визначення приналежностi iндикаторiв до сти-муляторiв або дестимуляторiв; вибiр форми iнтегрального iндексу; вибiр методу нормування; наукове обгрунтування динамiчних ваго-вих коефiцiентiв та вектора порогових значень. У жоднiй iз вщомих праць не визначено динамiки рiвня освiти Укра1ни та не розроблено стратеги розвитку. Виключенням iз цього можна вважати пращ О. Гринькевич та О. Левченка, як виконали ощнку конкуренто-спроможностi вищих навчальних закладiв за допомогою теори не-чiтких множин [4] i застосували SWOT-аналiз для виявлення наяв-них можливостей, загроз, сильних та слабких сторш для нащонально! системи вищо1 освiти [3].
Мета статт - визначення динамiки iнтегрального рiвня освiти в Укра!ш на прикладi ресурсних iндикаторiв та наукового обгрунтування стратепчних орiентирiв у контекст сталого розвитку на довгострокову перспективу.
Рiвень осв^и в групi iндикаторiв «ф!нансов! та людськг ре-сурси, що твестуються в осв1ту» е найважлившою характеристикою ресурсного забезпечення осв^ньо! системи та характеризуемся такими шдикаторами:
рiвень охоплення вищою освггою на 10 тис. населення (Б1); рiвень охоплення середньою освiтою на 10 тис. населення
рiвень охоплення дошкiльною освiтою, % до кшькост дiтей вiдповiдного вiку (8);
рiвень державного фiнансування освiти, % до випуску (8); рiвень державного фшансування вищо! освiти, % до випуску
рiвень державного фiнансування середньо! освiти, % до випуску (8);
середш витрати на 1 учня/студента, тис. дол. США за ПКС
(Б);
рiвень капiтальних вкладень в освiту, % до загальних видаткiв на освiту (Б);
рiвень оплати працi у випуску (Б).
1дентифшащю та стратегування рiвня освiти здшснювати-мемо за методолопею, яка апробована на рiвнi сталого розвитку кра!ни, регiонiв та вцщв економiчноl дiяльностi [5-7].
Для визначення вектора порогових значень застосуемо метод 1>критерда [8], який використовуеться як для великих, так i для ма-лих вибiрок. 1з застосуванням вказано! вибiрки будуемо функцiю щшьносп ймовiрностi з розрахунком статистичних показниюв: ма-тематичного очiкування, середнього квадратичного вщхилення та коефiцiента асиметри. З усього рiзноманiття видiв функци щшьносп ймовiрностi для всiх iндикаторiв можна виокремити типи з ха-рактерним законом розподiлу: нормальним, лог-нормальним та екс-поненцiальним. Довiрчий коефщент, що враховуе залежнiсть рiвня довiри вiд розмiру вибiрки, позначаеться як / = (х - /) / а , де х -випадкова величина; / - середне значення, а - середне квадрати-чне вiдхилення, де ^ береться iз таблиць ^ - розподiлу Стьюдента [9]. Отже, вектор порогових значень для характерних типiв розподiлу визначаеться таким чином:
1 Б - стимулятор, збшьшення якого бажано; Б ншення якого бажано.
- дестимулятор, зме-41
нормальний:
нижнш пор^ = ¡-/ а; верхнiй порiг = ц + / а; нижне оптимальне = ¡-а; верхне оптимальне = ¡л + а;
лог-нормальний:
нижнш пор^ = ¡1 -1 ■ а / ка!!; верхнш пор^ = ¡ + / а; нижне оптимальне = ¡-а / кш; верхне оптимальне =
1-а/ка,;
експоненцгальний:
нижнiй порiг = 1 - а / кш; верхнш пор^ = ¡ + / ■ а; нижне оптимальне = ¡; верхне оптимальне = ¡ + а. Визначення деяких ресурсних iндикаторiв потребуе пояс-нень. У табл. 1 наведено порiвняльнi даш щодо рiвня видаткiв на освпу рiзних краш у 1995, 2000 та 2008 рр. вщносно ВВП [10]. При цьому робиться помилковий висновок, що Украша витрачае на освпу навiть дещо бшьше вiдносно встановлених свiтових пропор-щй [11, с. 10].
Таблиця 1
Р'шень видаттв на освту в рiзних кралнах_
Краша Рiвеиь видагкiв на освиу
% ВВП* % випуску**
1995 р. 2000 р. 2008 р. 1995 р. 2000 р. 2008 р.
Кра!ни ОЕСР 5,5 5,6 6,1 3,03 3,08 3,36
США 4,7 4,9 5,4 2,59 2,69 2,97
Великобригаиiя 4,3 5,0 5,4 2,37 2,75 2,97
Польща 5,2 5,0 5,1 2,86 2,75 2,81
Росiя 2,9 4,1 1,59 2,56
Украша 4,2 6,4 1,78 2,72
* Даш доповщ ОЕСР.
** Розрахунки автора: у 2017 р. вщповщш значения для Укра!ни ста-новлять 4,35 та 1,94.
Зазвичай, частина сощальних iндикаторiв (частка оплати працi, рiвень видаткiв на освiту, рiвень видатюв на охорону здоров'я, рiвень пенсiйних видаткiв та дефiциту пенсшного фонду) розраховуються вiдносно ВВП кожно! краши. Iнодi це призводить до абсурду в крашах iз високим рiвнем корупци та тшьово! еконо-мiки, як, наприклад, в Украшк згiдно з розрахунками Держкомстату Украши частка оплати працi найманих пращвниюв у ВВП в 20102014 рр. перебувала в дiапазонi 46,3-50,2%, що вщповщае найкра-
щим показникам - п'япрщ краiн-лiдерiв €С за цей самий перiод. Таке визначення окремих iндикаторiв засвiдчуe !х найкращi зна-чення серед економiчно розвинених кра!н. Однак !х абсолютш зна-чення е найнижчими навт серед нерозвинених кра!н. Це поясню-еться штучним збiльшенням промiжного споживання та вщповщ-ним зменшенням ВВП, вщносно якого розраховуються зазначенi ш-дикатори. Тому бiльш адекватним е визначення цих iндикаторiв вiдносно випуску, а не ВВП, яке штучно е заниженим через юну-вання тшьово! економiки [12, с. 31-35].
Аналопчш висновки стосуються також шдикатора рiвня ф> нансування освiти до ВВП або видатюв зведеного бюджету -штучне заниження ВВП автоматично занижуе i видатки зведеного бюджету. У зв'язку з цим як шдикатор пропонуеться вщнесення ви-датюв на освiту до випуску, бо саме вш показуе справжню ситуащю з фiнансуванням освiти.
У робот [11, с. 10] наголошуеться, що iндикатор витрат на одного учня (студента) «... е бiльш точним показником рiвня фшан-сування освiти. Адже, на вщмшу вiд показника фшансових витрат по вiдношенню до ВВП, вш характеризуе не вiдносний, а абсолют-ний рiвень витрат на осв^у. Тому ми не можемо порiвняти укра!н-ськi данi з тенденщями, висвiтленими в Education at a Glance 2011...». По-перше, не можна порiвнювати абсолютнi показники, тому що кожна краша мае свою чисельшсть населення, рiвень еко-номiчного розвитку та, як наслiдок, вщповщний ВВП й обсяг ви-датюв на освiту. Тому порiвнювати можна тшьки вiдноснi показники. По-друге, витрати на одного учня (студента) не е абсолютним показником, а розраховуються як вщношення загальних видатюв на освiту до кiлькостi учшв (студентiв), тобто е порiвняльним i^^ra-тором. Так само, як ВВП на одну особу е порiвняльним i^^^TO-ром, а не абсолютним показником.
Отже, використовуючи данi визначених iндикаторiв для еко-номiчно розвинених кра!н i метод t-критерiю, одержимо вектор по-рогових значень для подальшо! iдентифiкацii стану освiти (табл. 2).
Для щентифшаци рiвня осв^и застосовуються сучаснi досяг-нення штегрально! оцiнки рiвня безпеки [5-7], а саме:
форма штегрального iндексу - мультиплжативна:
I =П zl; I a = 1; a ^ о, (1)
i=1
де I - iнтегральний iндекс; z - нормований iндикатор; а - ваговий коефiцiент;
Таблиця 2
1ндикатор Нижиiй порiг Нижне оптима-льне Верхне оптима-льне Верхнш пор^ Норм. коефщь ент
Рiвень охоплення ви-щою освiгою на 10 тис. населення 220 300 450 600 600
Рiвеиь охоплення серед-ньою освiгою на 10 тис. населення 1050 1345 1650 2300 2300
Рiвень охоплення до-шкiльиою освiгою, % до кшькосп дiгей вщповщ-ного вiку; 70 80 90 95 95
Рiвень державного фь иаисуваиия освiги, % до випуску 2,5 2,8 3,9 6,0 6
Рiвеиь державного фь иаисуваиия вищо! освiги, % до випуску 0,65 0,72 1,0 1,55 1,55
Рiвень державного фь нансування середньо! освiги, % до випуску 1,05 1,18 1,65 2,5 2,5
Середш витрати на 1 учня/студента, тис. дол. США за ПКС 6,8 9,7 12,5 18,0 18
Рiвень капiгальиих вкла-день в освиу, % до зага-льних видагкiв на освiгу 6,5 8,9 11,0 15,0 15,0
Рiвеиь оплати пращ у випуску 0,2 0,26 0,32 0,382 0,382
1нтегральш пороговi значення 0,4417 0,5469 0,7197 1,0
* Розрахунки автора.
метод нормування - комбгнований:
х. к„„р„ - х.
Б: г,. =-
-, В : г, =-
к > х
' норм тах'
(2)
к ' ' к
норм норм
де х - значення iндикатора; кнорм - нормувальний коефiцiент; Б стимулятор; В - дестимулятор.
Ваговi коефщенти - динамгчш: iз застосуванням методу го-ловних компонент та методу «ковзно! матрищ» (Ю.М. Харазшвш):
гd1c11 + d2cn +... + djc1 j Л (ш Л
а х д =
"^12 .....
d1C2l + d2c22 + ... + djC2 ,
V+ d2Cj2 + ... + djCjj у
V 3 У
ш
а =
£
ш
(3)
де С - матриця абсолютних величин факторних навантажень; О -вектор-матриця дисперсш; а - ваговi коефiцieнти.
1з застосуванням зазначено! методологи щентифшацл встано-влено рiвень освiти за ресурсними iндикаторами (рис. 1), який в Ук-ра!ш нiколи не пiднiмався вище нижнього порогового значення, тобто постшно перебувае в критичнiй зонi. 1з дев'яти iндикаторiв рiвня освiти шм - нижче нижнього порогу, тобто викликають три-вогу i потребують негайно! уваги; два (рiвень охоплення середньою освiтою та рiвень фшансування середньо! освiти) - в оптимальнш зонi.
Рiвень освiти
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4
0,3
1999 2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2015 2017 2019 2021 2023 2025
О 1нт.Ыдекс □ Нижшй порк Д Нижне опт.
Верхне опт. * Верхнiй порiг
Рис. 1. Динамгка гнтегрального индексу ргвня освгти за ресурсними индикаторами з! стратег1чними цыями
Для визначення важливост впливу загроз розрахуемо коеф> щенти еластичносп, яю через ваговi коефщенти складових та шди-каторiв показують ступiнь впливу окремих складових й iндикаторiв
та е необидною шформащею для розробки прюритетних заход1в впливу. Можна обчислити коефщенти еластичност кожно! складо-во!, яю визначають: на скшьки вщсотюв змшиться вихщна величина (у) при змш на 1% вхщно! величини (X) (табл. 3):
Лу х
Ах у
(4)
Таблиця 3
Iидикагор Вагомкть впливу
1. Р1вень охоплення вищою освиою на 10 тис. населення. 0,1336
2. Р1вень охоплення середньою освгтою на 10 тис. населення 0,1336
3. Р1вень охоплення дошкшьною освгтою, % до кшькосп дгтей вщповщного в1ку 0,0994
4. Р1вень державного фшансування освгти, % до випуску 0,1369 (2)
5. Р1вень державного фiиаисуваиия вищо! освгти, % до випуску 0,1519 (1)
6. Рiвень державного фiиаисуваиия середньо! освiги, % до випуску 0,0893
7. Середш витрати на 1 учня/студента, тис. 46ол. США за ПКС 0,0631
8. Рiвень капiгальиих вкладень в освиу, % до загальних видатмв на освiгу 0,0529
9. Рiвеиь оплати пращ у випуску 0,1356 (3)
1 Розрахунки автора.
Отже, серед ресурсних 1ндикатор1в р1вня освгти Украши най-бшьший вплив на полшшення або попршення стану освгти мають шдикатори в такш послщовносп:
1. Р1вень державного фшансування вищо! освгти.
2. Р1вень державного фшансування освгти.
3. Р1вень оплати пращ у випуску.
Здшснеш форматзоваш розрахунки шдтверджують низький р1вень фшансування вищо! осв1ти та осв1ти в щлому, а також при-низливий р1вень оплати пращ, який е каташзатором вщпливу сту-денпв (учшв) i фах1вц1в за кордон у пошуках пдно! оплати пращ, що е величезною загрозою нащонально! безпеки.
Найбшьш наочно важливють загроз i диспропорцшшсть роз-витку освиньо! системи Украши демонструе динамша вщхилень
нормованих значень iндикаторiв вщ !х середшх оптимальних зна-чень, якi можна вважати критерiями досягнення сталого розвитку [13]: найбiльшi позитивнi вiдхилення визначають найбiльшу за-грозу (рис. 2).
вгд гх середшх оптимальних значень
Головною метою сощально! полiтики, а також И складових (у тому чи^ освiти) е досягнення сталого розвитку. Стратепчне ба-чення сталого розвитку припускае встановлення вiдстанi вщ бажа-ного рiвня розвитку, на якш перебувають iндикатори рiвня освгги. Тобто доцiльно визначити вiдправну точку для кожно! складово! рiвня освни, а потiм - обгрунтувати стратепчш орiентири досягнення бажаного рiвня освiти та !! iндикаторiв. Критерiем досягнення рiвня сталого розвитку е середне значення мiж нижшм i верхнiм оптимальними значеннями - гомеостатичне плато [14], у межах якого юнуе негативний зворотний зв'язок та забезпечуються найкращi умови юнування динамiчно! системи.
Отже, визначимо сценари розвитку:
реалгстичний (iнерцiйний) - досягнення рiвня нижнього порогового значення;
оптимгстичний - досягнення рiвня нижнього оптимального значення;
повноцгншй сталий розвиток - досягнення рiвня середнього оптимального значення.
Обгрунтування стратепчних орiентирiв передбачае розв'язок задачi послщовно1 декомпозици iнтегральних iндексiв, тобто задачi синтезу необхiдних значень складових та !х iндикаторiв для зна-ходження iнтегрального iндексу в заданих межах шляхом розв'язку зворотно1 задача Розв'язок тако1 задачi для кожно1 складово1 рiвня життя, коли вщомо (або задано) його бажане значення, дозволяе з урахуванням чутливосп складових або iндикаторiв, вагових коеф> щенпв впливу та адаптивних методiв регулювання з теори управ-лiння [15] встановити необхщш значення складових та !х шдикато-рiв, якi задовольняють визначеним цiлям, упродовж перiоду про-гнозування в кожному роцi.
1з використанням вiдповiдних формул обчислення iндикато-рiв кожно1 складово1 рiвня освгги та формул нормування у зворот-ному порядку можна отримати стратепчш орiентири ключових макропоказникiв (табл. 4), яю разом iз стратегiчними значеннями iндикаторiв е кiнцевою метою регулювання для досягнення бажа-ного рiвня освiти Укра1ни (табл. 5).
Таблиця 4
Сmраmегiчнi значення ресурсних iндикаторiв рiвня освти Украти за сценарiями сталого розвитку у 2025 р.'_
Показник Реалктич- ний сценарш Оптимк-тичний сценарш Повноцшний сталий розвиток
1 2 3 4
1. Р1вень охоплення вищою освь тою на 10 тис. населення 372,80 421,20 375
2. Рiвень охоплення середньою освггою на 10 тис. населення 1015,46 1270,86 1497,5
3. Рiвень охоплення дошкiльною освiтою, % до кшькосп дiтей вiд-повщного вiку 57,26 63,17 85
4. Рiвень державного фшансу-вання освiти, % до випуску 2,65 3,33 3,35
5. Рiвень державного фiнансу-вання вищо! освiти, % до випуску 0,5854 0,8109 0,86
6. Рiвень державного фiнансу-вання середньоl освiти, % до випуску 1,2194 1,3906 1,415
7. Середш витрати на 1 учня/сту-дента, тис. дол. США за ПКС 4,504 6,147 11,1
1 2 3 4
8. Рiвень капiтальних вкладень в освиу, % до загальних видаткiв на освиу 3,151 4,513 9,95
9. Рiвень оплати пращ у випуску 0,1864 0,2255 0,29
1 Розрахунки автора.
Таблиця 5 Змша найважливших макропоказнитврiвня освти для Украти за сценарiями розвитку у 2025 р. 1
Показник Реалю-тичний сценарiй Оптимк-тичний сценарш Повнощнний сталий розвиток
Кшькють студенпв ВНЗ ¡-IV рь вшв акредитацп, чол. 1528,0 1727 1537
Кiлькiсть учнiв заклащв середньо! освiти, чол. 4164 5210 6140
Державш видатки на освiту, млрд грн 311,78 744,67 1465,07
Державнi видатки на вищу освгту, млрд грн 68,87 181,21 376,11
Державнi видатки на середню освiту, млрд грн 143,42 310,75 618,83
Середш витрати на 1 учня / студента, тис. грн 44,63 62,70 113,22
Каттальш швестицп в освiту, млрд грн 6,534 12,055 38,595
Середня заробгтна плата в освт*, грн 15702,5 33362,2 76533,3
1 Розрахунки автора.
* Середня зарплата у сферi освии визначена як 0,83 (за останш два роки) вщ середньо! зарплати в Украш.
Як свщчать розрахунки, застосування iнерцiйних сценарив розвитку при збереженш ддачо! техшко-технолопчно! структури освiти, яка вiдображаеться ваговими коефщентами впливу, демон-струе збереження юнуючих диспропорцiй розвитку (див. рис. 2), тобто за шерцшними сценарiями розвитку рiвновiддаленiсть ште-гральних iндексiв не спостершаеться. Така диспропорцiйнiсть розвитку усуваеться збалансованим сценарiем сталого розвитку з пози-
цш економiчноl безпеки - рiвновiддаленiстю штегральних iндексiв складових розвитку вiд !х середнiх оптимальних значень.
Стратегiчнi орiентири ресурсних iндикаторiв рiвня освiти по кожному року прогнозування, визначеш з урахуванням чутливостi впливу кожного окремого шдикатора на iнтегральний iндекс, е по суп стратегiчним планом на середньо- або довгострокову перспективу. Визначеш стратепчш орiентири рiвня освпи за ресурсними iндикаторами необхiднi для порiвняння з фактичними значеннями iндикаторiв при монiторингу, для виявлення наближеност до бажа-них показникiв сталого розвитку й ефективностi заходiв макроеко-номiчноl полiтики. Аналогiчнi розрахунки встановлення iснуючого стану та розробки прогнозу стратепчних орiентирiв рiвня освiти можна отримати i за iншими складовими освiти: наприклад, ефек-тивнiсть осв^шх установ, доступ до освiти, осв^не середовище та органiзацiя процесу навчання в школах.
Висновки
1. В Укра1ш немае нацюнально1 системи мошторингу якостi освiти, основним завданням яко! е формування об'ективно1 системи осв^шх iндикаторiв, !х обчислення, наукове обгрунтування меж безпечного iснування - вектора порогових значень, тобто осв^шх стандарт з урахуванням досвiду економiчно розвинених кра1н, дентифшаци рiвня якостi освпи - штегрально1 оцiнки, стратегу-вання - наукового обгрунтування стратегiчних орiентирiв на серед-ньо- та довгострокову перспективу.
2. Запропоновано перелш ресурсних iндикаторiв рiвня освiти Украши, визначено !х динамiку та вектор порогових значень з урахуванням досвщу економiчно розвинених кра1н, що е необхщною умовою для подальшо1 iдентифiкацil та стратегування рiвня осв^и.
3. Здiйснено iдентифiкацiю рiвня осв^и за ресурсними iнди-каторами шляхом визначення динамiки iнтегрального iндексу за су-часною методологiею оцiнювання з динамiчними ваговими коефi-цiентами, що засвщчуе критичний стан рiвня освпи за всi роки iс-нування незалежно1 Укра1ни: з дев'яти iндикаторiв сiм перебувають нижче нижнього порогового значення.
4. Визначено вагомють впливу загроз на рiвень освiти шляхом розрахунку коефщенпв еластичностi, який засвщчив три прiори-тетних напрями впливу: рiвень державного фiнансування вищо1 освпи, рiвень державного фiнансування освiти загалом та рiвень оплати пращ у випуску, що становлять загрозу нацiональноl безпеки кра1ни.
5. Розроблено стратепчш сценари розвитку освгти за реалю-тичним, оптимiстичним та c^rnpieM повноцiнного сталого розвитку з науковим обгрунтуванням вiдповiдних стратепчних оpieн-тиpiв iндикатоpiв та макропоказниюв до 2025 р. для мониторингу наближеноcтi поточних iндикатоpiв до бажаних значень сталого розвитку й ефективносп заходiв макpоекономiчноl полiтики.
Лiтература
1. Бабин I.I., Гриневич Л.М., Лшарчук 1.Л. та iн. Аналтична donoeidb про стан мотторингу якост1 освти в УкраЫ; за заг. ред. 1.Л. Лшарчука. Ки!в: МБО «Центр тестових технологш i монгтори-нгу якосп освни». Х.: Факт, 2011. 96 с.
2. Нацюнальна donoeidb про стан i перспективи розвитку oceimu в Укран; за заг. ред. В.Г. Кременя. Ки!в: Педагопчна думка, 2011. 448 с.
3. Левченко О.М., Царенко 1.О. Конкурентоспроможшсть ви-що! оcвiти Украши у вимipi мiжнаpодних систем ранжування. Еко-номта i оргатзащя управлтня. 2016. № 3 (23). С. 73-81.
4. Гринькевич О. С., Сорочак О.З. Застосування теорп неч№ ких множин у рейтинговш ощнщ конкурентоспроможносп ВНЗ. Екoнoмiчна юбернетика. 2011. № 1-3(67-69). С. 61-68.
5. Харазшвш Ю.М., Дронь G.B. Проблеми штегрального ощ-нювання piвня економiчноl безпеки держави. Бантвська справа. 2015. № 1 (133). С. 3-21.
6. Харазшвш Ю.М., Ляшенко В.1. та ш. Модертзащя еконо-мти Донецьког oбластi: стратегiчнi сценарп реалiзацii з позицт сталого розвитку до 2020 року: наук. доп.; НАН Украши, 1н-т еко-номши пpом-cтi. Ки!в, 2016. 119 с.
7. Харазшвш Ю.М., Ляшенко В.1. Проблеми оцшки та штег-pальнi iндекcи сталого розвитку промисловосп Укра1ни з позицш економiчноl безпеки. ЕкономЫа Украти. 2017. № 2. С. 3-23.
8. Панютто В. I., Максименко В. С., Харченко Н. М. Стати-стичний аналiз сoцioлoгiчних даних. Ки!в: ВД «КМ Академiя», 2004. 269 с.
9. Тернер Д. Вероятность, статистика и исследование операций. Москва: Статистика, 1976. 432 с.
10. Education at a glance 2011: OECD Indicators. URL: http://www.oecd.org/dataoecd/61/2748631582.pdf/
11. Гриневич Л.М. Освгтш iндикатоpи для мiжнаpодного по-piвняння (на пpикладi доповщ «Погляд на освну 2011: шдикатори
ОЕСР»). Теоргя i методика управлгння освгтою 2011. № 7. URL: http://ar hive.nuv.gov.ua/e-journals/ttmuo/2011_7/3.pdf.
12. Харазiшвiлi Ю.М. Свило та тшь економiки Украши: резе-рви зростання та модершзаци. Економта Украгни. 2017. № 4(665). С. 22-45.
13. ХаразшвЫ Ю.М., Ляшенко В.1. Стратегiя сталого роз-витку з позицт економiчног безпеки. Мiжнародна наукова конфере-нцiя «Сучасна шформатика: проблеми, досягнення та перспективи розвитку», присвячена 60-рiччю заснування 1нституту юбернетики iM. В.М. Глушкова НАН Украши. 2017. URL: http://en.calameo.com/ read/0031683 724703e37cfd96.
14. Харазiшвiлi Ю.М., Шевченко А.1. Концепцiя модершзаци сталого розвитку залiзничного транспорту з позицiй економiчноl безпеки. Бантвська справа. 2017. № 2(143). С. 27-43.
15. Харазшвш Ю.М., Дронь B.C. Адаптивний тдхщ до ви-значення стратегiчних орieнтирiв економiчноl безпеки Украши. Економта Украгни. 2014. №5. С. 28-45.
Надшшла до редакцП 15.11.2017 р.
О.А. Гршнова, д.е.н.
ОСВ1ТА В СУЧАСНОМУ СВ1Т1: ЗМ1НА КОНЦЕПЦП В1ДПОВ1ДНО ДО ВИМОГ НОВГГНЬОГО РИНКУ ПРАЦ1
З урахуванням бурхливих економiчних, соцiальних i полпич-них процесiв, що вiдбуваються ниш в Укра1ш, зачiпаючи найваж-ливiшi iнтереси всього li населення, особливо актуальними стають тези про те, що ^m^ieM обrрунтованостi полiтики держави взагат та соцiально-економiчноl полiтики зокрема e ll вiдповiднiсть цивь лiзацiйному прогресу, його основним тенденцiям, а ефектившсть полiтики визначаеться ступенем реатзацп таких тенденцiй, якi стають все с^мюшими i складнiшими. 1нформатизащя, штелектуал> зацiя та глобалiзацiя, що охопили вс сфери життя людей у розвине-них крашах, кардинально змшюють соцiально-економiчний розви-ток свпу, держав, населення i кожно! окремо! людини, вiдкриваючи небаченi ранiше можливост та водночас створюючи новi загрози. Особливо вщчутш змiни пiд впливом зазначених тенденцiй вщбу-
© О.А. Гршнова, 2017
