Научная статья на тему 'Соціально-екологічна складова економічної безпеки сільського господарства'

Соціально-екологічна складова економічної безпеки сільського господарства Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
138
10
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
SOCIAL SECURITY / ENVIRONMENTAL SAFETY / INDICATORS / INTEGRAL INDEX / THREATS / : СОЦИАЛЬНАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ / ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ / ИНДИКАТОРЫ / ИНТЕГРАЛЬНЫЙ ИНДЕКС / УГРОЗЫ / СОЦіАЛЬНА БЕЗПЕКА / ЕКОЛОГіЧНА БЕЗПЕКА / іНДИКАТОРИ / іНТЕГРАЛЬНИЙ іНДЕКС / ЗАГРОЗИ

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Костюк Т. О.

Костюк Т.О.Соціально-екологічна складова економічної безпеки сільського господарства За сучасною методологією проведено інтегральне оцінювання рівня соціально-екологічної безпеки сільського господарства України, що засвідчує вкрай незадовільний (критичний) стан соціальної безпеки та передкризовий стан екологічної безпеки. Виявлено загрози в кожній складовій та розраховано вектор порогових значень з урахуванням досвіду економічно розвинених країн.Костюк Т.А.Социально-экологическая составляющая экономической безопасности сельского хозяйства По современной методологии проведена интегральная оценка уровня социально-экологической безопасности сельского хозяйства Украины, что свидетельствует о крайне неудовлетворительном (критическом) состоянии социальной безопасности и предкризисном состоянии экологической безопасности. Выявлены угрозы в каждой составляющей и рассчитан вектор пороговых значений с учетом опыта экономически развитых стран.Kostiuk T.The socio-ecological component of the economic security of agriculture According to modern methodology, an integral assessment of the level of social and ecological safety of Ukraine's agriculture is carried out, which indicates an extremely unsatisfactory (critical) state of social security and a pre-crisis state of environmental security. Threats in each component are identified and a vector of threshold values is calculated taking into account the experience of economically developed countries.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Соціально-екологічна складова економічної безпеки сільського господарства»

УДК 316.3:338.43

Т. О. Костюк,

Нац1ональний университет бюресурав / природокористування Украгни, м. Кигв

СОЩ1АЛЬНО-ЕКОЛОГ1ЧНА СКЛАДОВА ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ С1ЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Актуальшсть проблеми. Сощально-еколо-пчна складова згiдно принципiв сталого розвитку е найважливiшою складовою не лише економiчноl безпеки сiльського господарства, але й у«е1 нащо-нально! економiки, що додатково тдкреслюеться 13 статтею Конституцп Украши, де серед iншого за-значено, що Украша е сощальною державою i «держава забезпечуе захист прав усiх суб'екпв права власностi i господарювання, сощальну спрямова-нiсть економiки i людина, И життя i здоров'я, честь i гiднiсть, недоторканнiсть i безпека визнаються най-вищою соцiальною щннютю» [1]. Пiдвищення рiвня економiчноl безпеки на у«х рiвнях нащонально1 економши неможливе без сощально1 та еколопчно1 захищеност населения у мiстах та селах нашо1 кра-ши, але на сьогодн iсиуе недостатньо сформоване наукове тдгрунтя для кiлькiсного визначення цих стратегiчиих iидикаторiв.

Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. Науковцi, ям причетнi до формування загально1 теори сощально1 безпеки (М. Диба, Л. 1льчук, В. Кириленко, С. Крихтш, Е. Лiбанова, О. Новiкова, Ю. Олениченко, О. Палiй, С. Пирожков, Г. Сш-ласте, В. Серебряшков, С. Синчук, О. Хомра,

A. Хлоп'ев, П. Шевчук та шш [2-8]), не пов'язу-вали сво! дослiджения iз екологiчними проблемами розвитку сшьських територiй. I незважаючи на досить велику кшьшсть публшацш у сферi сталого розвитку та економiчноl безпеки (О. Новшо-ва, О. Амоша, В. Антонюк [9], Ю. Харазiшвiлi,

B. Дронь, В. Ляшенко [10-11], В. Залiзко [12-13] та iн.), дослiджеиия сощально1 та еколопчно1 складо-вих економiчноl безпеки сiльського господарства за-лишилися недостатньо висвiтлеиими у науковiй ль тературi.

Мета та завдання дослщження. Основна мета роботи полягае у науковому обгрунтуваииi та кшь-шснш оцiнцi сощально-еколопчно1 складово1 еко-номiчноl безпеки сiльського господарства на основi методологи iитегрального оцiиюваиня.

Виклад основного матерiалу дослiдження. Соцiальна, економiчна та еколопчна безпека досль джувалися у проввдних наукових центрах Укра1ни та свгту. У науковiй лiтературi зустрiчаеться значна кшьшсть тлумачень сутност процесу забезпечення соцiального захисту сiльського населення, зокрема, ми подiляемо думку М. Срмошенка [2], згiдно якш на економiчну безпеку все бiльше впливае здатшсть забезпечити ефективний розвиток вггчизняно1 сощ-ально1 сфери.

Також можна погодитись з думкою, що «.. .не-вiд'емною складовою економiки е сощально-тру-дова сфера. У И цеитрi - людина з И насущними потребами, iитересами, рiвнем життя. У той же час саме людина е i головним елементом продуктивних сил суспiльства, вiд рiвня мотивацл И працi багато в чому залежить успiх економiчиих i соцiальиих реформ» [14, с. 206].

Такий пiдхiд дозволяе на теоретичному рiвиi оцiнити становище сощально1 iнфраструктури сшь-ських територiй, враховуючи !х деградацiю, низьк доходи сшьського населення, демографiчнi та еко-лопчш проблеми, що робить це до^дження не лише актуальним, а й нагальним, оскiльки воно за сучасних умов мае серйозний вплив на рiвень еко-номiчноl захищеностi сшьського господарства.

Зупинимось детальнiше на сощальнш та еколо-гiчиiй складових та !х iндикаторах економiчноl безпеки сшьського господарства. Кожна складова мае ввдповвдний набiр iидикаторiв, якi можна ввднести до стимуляторов (Б) (збшьшення яких бажано), або до дестимуляторгв (Б) (зменшення яких бажано).

Сощальна безпека сiльського господарства може бути охарактеризована iндикаторами, перелiк яких не е взiрцем та може бути змшений залежно вiд глибини та цшей дослiджеиия (табл. 1).

Для однозначного ощнювання сощально1 скла-дово! економiчноl безпеки сiльського господарства аналгтично визначимо iнтегральиий iидекс, який за-безпечуватиме методологiчиу едшсть усiх показни-кiв. Дослiджения методичних пiдходiв до iитеграль-ного оцiиювания стану розвитку або безпеки ви-явило низку недолтв, якi призводять до викривле-них оцiнок, тому застосовуються сучасн досяг-нення iнтегрального оцiиюваиия рiвня безпеки [15], а саме:

- форма штегрального iидексу - мультипликативна (1):

I = П 2Ь; Е а = 1; а > 0,

(1)

де I - iитегральний iидекс; z - нормований iидика-тор; а - ваговий коефщент;

- метод нормування - комбтований (2):

V к - х.

(2)

5:7,. =-

-, Б :7 =•

к . к

норм норм

кнорм > Хтах ,

де X - значення шдикатора; кнорм - нормувальний коефiцiеит;

Таблиця 1

1ндикатори сощальнот безпеки сiльського господарства*

1. Частка альського населения (Б).

2. Рiвень безробiття (Б).

3. Коефщент економiчноl активностi сiльського населения (8).

4. Коефщент депопуляци (Б).

5. Сумарний коефщент народжуваностi у сшьськш мiсцевостi, промте (8).

6. Загальний коефiцieнт смертностi, (число померлих на 1000 оаб наявного населення), промте (Б).

7. Нетто показник вщтворення населення на 1 жшку (8).

8. Кшьшсть лiкарняних закладiв у сшьськш мюцевосп, на 10000 оаб сiльського населення (8).

9. Кшьшсть самостшних лiкарських амбулаторiй та полклшк, на 10000 осiб сiльського населення (8).

10. Кшьшсть фельдшерсько-акушерських пункпв, на 10000 осiб сiльського населення (8)

*Джерело: сформовано автором.

- вагов1 коефщенти - динамгчт: на основ1 за-стосування методу «Головних компонент» (3) та методу «Ковзног матриц» (Ю.М. Харазшвш [12, с. 14-15]):

^ (3)

■ X ч

\>. 1 /

де С - матриця абсолютних величин факторних на-вантажень; В - вектор-матриця дисперсш; а - ва-гов1 коефщенти; с \ ё — елементи матриць С \ В; ч — результуючш вклад /-го шдикатора в штегральний 1ндекс.

Дуже важливим е визначення вектора порого-вих значень 1ндикатор1в, як характеризують межу безпечного юнування системи, на в1дм1ну ввд за-надто спрощених ощнок «не бшьше», «не менше». Для визначення вектора порогових значень й 1нди-катор1в використовуеться низка метод1в [11, 15], з яких найбшьш доступним е метод «й-критерто», якш полягае у побудов1 функци щшьносп ймов1рносп для задано! виб1рки, розрахунку математичного очь кування, середнього квадратичного вадхилення, ко-ефщента асиметрп та розрахунку вектора порогових значень з використанням таблиц значень крите-рто Стьюдента ^-критерто).

Отже, головна мета створення системи 1ндика-тор1в - мошторинг стану складових безпеки сшь-ського господарства (табл. 2).

С, х В, =

"ГЦ т "242

1 11 ^/С1

ё,с:, + ё2 с, 2

. + ё,с„

Таблиця 2

Динамжа iндикаторiв сощальнот безпеки сшьського господарства*_

Складов! та шдикатори Рк Вектор порогових

2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 значень

Сощальна складова

1. Частка сшьського населення (Б) 31,38 31,28 31,18 31,07 32,67 30,85 30,76 35;24;18;12

2. Р1вень безробггтя (Б) 7,10 7,50 7,50 7,30 9,50 9,40 9,70 12,7;8,5;4,5;3,5

3. Коефщент економ1чно! активно-ст сшьського населення (8) 67,50 68,10 67,70 68,50 61,80 60,80 60,90 60;65;80;90

4. Коефщент депопуляци (Б) 1,561 1,460 1,403 1,441 1,488 1,620 1,763 1,2;1,05;1;0,9

5. Сумарний коефщент народжува-ност у сшьськш м1сцевост1, промте 1,777 1,801 1,868 1,825 1,827 1,710 1,763 1,32;1,56;2,1;3

(8)

6. Загальний коефщент смертности (число померлих на 1000 омб наяв- 18,733 17,902 17,839 17,837 17,283 18,018 17,783 15;11,3;6,8;3,1

ного населення), промте (Б)

7. Нетто показник вщтворення населення на одну жшку (8) 0,843 0,854 0,890 0,871 0,871 0,808 0,720 0,9;1,05;1,15;1,2

8. Кшьюсть лкарняних заклад1в у сшьськш м1сцевост1, на 10000 омб 0,543 0,333 0,268 0,114 0,104 0,074 0,063 0,8;1;1,4;1,6

сшьського населення (8)

9. Кшьюсть самостшних лкарських амбулаторш та полклшк, на 10000 3,440 2,956 2,988 0,911 0,591 0,525 0,468 1;2;3;4,8

омб сшьського населення (8)

10. Кшьюсть фельдшерсько-аку-шерських пункпв, на 10000 омб 14,934 12,484 11,553 14,154 13,295 13,205 13,133 12,5;14;15,5;18,2

сшьського населення (8)

* Джерело: складено за даними Держстату Украгни та розраховано автором.

Отже, використовуючи для розрахунку штегра-льного iндексу ощнювання соц1ально1 складово1 eKOHOMi4HOÏ безпеки сшьського господарства су-

часнi пiдходи [11, 15], отримаемо динамiку iнтегра-льного iндексу соцiальноï безпеки сiльського господарства (рис. 1).

1

Сощальна безпека

0,9 ч 0,8 0,7 4

Н-

H-H

*

«-M-M-«-«-«-«-«-«-«->

0,6 0,5 0,4 0,3

0,2

2005

2016

2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015

о 1нт. Ыдекс □ Нижнй nopir Д Ниене опт. х Верхне опт. ж Верхнй nopir

Рис. 1. Динамжа iнтегрального iндексу соцiальноï безпеки сшьського господарства

Запропонований методологiчний пiдхiд im^-рального оцiнювання рiвня безпеки передбачае од-ночасне нормування як iндикаторiв, так i ïxrnx поро-гових значень, що дае можливiсть порiвнювати в одному масштабi динамшу iнтегрального iндексу та iнтегральниx порогових значень, тобто iдентифiку-вати стан виробничоï безпеки (див. рис. 1).

За аналiзований перiод рiвень соцiальноï безпеки сiльського господарства тшьки у 2006-2012 рр. знаходився мiж нижнiм пороговим та нижшм опти-мальним значеннями, тобто у передкризиснш зонi, а з 2013 по 2016 р. - нижче нижнього порогового значения з негативною динамшою, що становить знач-ну загрозу сощальнш безпецi та сввдчить про не-ефективне керування сощальною безпекою галузг З 10 iндикаторiв соцiальноï безпеки 5 знаходиться нижче нижнього порогу, 4 - на грат нижнього порогу i тшьки один - в оптимальнш зон - «Сумарний коефщент народжуваност1 у стъсъкт мгсцево-cmi».

Отже, головною причиною низького iитеграль-ного рiвня соцiальноï безпеки сшьського господарства Украши е перебування низки iндикаторiв нижче або на граш нижнього порога, а саме:

нижче нижнъого порогу - коефщент депопу-ляци (D); загальний коефщент смертности, (число померлих на 1000 о«б наявного населення), промте (D); нетто показник вiдтворення населення на одну жшку (S); кшьшсть лшарняних закладiв у сiльськiй мiсцевостi, на 10000 о«б сiльського населення (S);

кшьшсть самоспйних лiкарськиx амбулаторiй та по-лiклiнiк, на 10000 о«б сiльського населення (S);

на грат нижнъого порогу - частка сшьського населення (D); рiвень безробгття (D); коефщент економiчноï активности сiльського населення (S); ш-льшсть фельдшерсько-акушерських пункпв, на 10000 осiб сiльського населення (S).

Еколопчна безпека сiльського господарства. Враховуючи територiальнi особливостi розмь щення сiльськиx територiй, спочатку розпочнемо до^дження проблем змiцнення екологiчноï безпеки селтебних та сiльськогосподарськиx земель, яш безпосередньо впливають на економiчну безпеку сiльськиx територiй та краши загалом.

У ХХ1 ст. економiчнi та екологiчнi проблеми у результат! глобалiзацiйниx процесiв створюють загрозу голоду та скорочення життя на всш планетi. Негативний антропогенний влив на яшсть грунтiв, висока iитенсивнiсть господарювання, масова ви-рубка лiсiв, чорнобильська катастрофа, утворення мiст та сш «привидiв» (спустошених у результат! спаду економiчноï дiяльностi або техногенних катастроф) призводять до серйозних еколого-економiч-них деформацш, якi ослаблюють економiчну безпеку Украïни та сусвдшх краш, що пiдтверджуе актуальшсть та важливють дослiджуваноï тематики.

За чаав Радянського Союзу в економшах його республiк працювало олiмпiйське правило «вище, швидше, сильшше», яке в основному втшювалось у зростанн валового внутрiшнього продукту. Вважа-

лось, чим бшьше буде розорано та поаяно, I в результат! з1брано урожаю, тим швидше наступить ко-мушзм [ покращиться добробут населенна. Проб-леми екологп, що стосуються якост земель, юто-рично! !х щнносп, не були тод1 на першому плат, 1 навгть сьогодн вони розглядаються виключно у те-оретичнш площиш. Так само як за час1в фашист-сько! окупацп вивозили ешелонами украшський ро-дючий чорнозем, сьогодш, щоправда, в 1нший спо-с1б знищуеться вковий каттал Украши - родюча земля. Останшм часом спостершаеться «варвар-ське» ставлення до земель сшьськогосподарського призначення та селгтебних сшьських територш, яке не тдлягае лопчному поясненню.

Нагадаемо, що поняття «селгтебна територ1я» застосовуеться до тих земель, на яких розмщуються житлов1 квартали, дшянки культурно-побутових та суспшьних буд1вель, зелеш насадження суспшьного призначення, вулищ, площ1 тощо. Досл1дження у цш сфер1 частше проводяться для мюьких територш, оскшьки там антропогенний вплив е бшьш значним внаслвдок високо! концентраци населення.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Серед досл1джень агроеколопчного стану грунтов сшьських сел1тебних територш варто ввдзначити досл1дження 1нституту агроекологп I природокори-стування НААН Украши, де колективом автор1в (О. Фурдичко, Н. Макаренко, Н. Палапа [16]) було висвгглено деяк аспекти еколопчного стану сшь-ських сел1тебних територш Украши. Зокрема, ними встановлено, що у бшьшост особистих селянських господарств на присадибних земельних дшянках вмют фосфору та обм1нного калто у грунт! значно перевищуе нормативн показники (у середньому в 510 раз1в), а вмют пдрол1зованого азоту, навпаки, е

недостатн1м 1 коливаеться у межах в1д низького до дуже низького р1вшв.

Для виршення еколопчних проблем останшм часом вщбулася актив1защя кредитних операцш серед сшьських жител1в та тдприемщв, що деякими вченими вважаеться позитивною ознакою I можли-вим шляхом до економ1чного зростання та розши-рення середнього класу на сел1 (мова йде про так зван «тепл1 кредити»). Але бшьшють ввдсоткових кредитних ставок коливаються ввд 2 до 4% на мюяць 1, враховуючи страхов1 внески та 1нш1 виплати, отри-маемо, що за 2 роки користування такими кредитами переплата складатиме майже 100% суми кредиту. Невилдшсть вгтчизняного кредитування тд-тверджуеться даними Державного управл1ння статистики, зпдно якого учасниками фшансово-кре-дитних ввдносин е лише 13,6% провщних сшьсько-господарських приватних тдприемщв (21,8% респондентов вважають, що не зможуть повернути отриманий кредит [12]).

Ми роздшяемо думку В. Зал1зка [13] щодо ви-користовування однакових метод1в виршення сощ-альних проблем для вс1х населених пункпв Украши не е доцшьним, це так само як розробляти !х для кожного окремо. Найоптимальшшим способом змщнення економ1чно! безпеки сшьського госпо-дарства е виокремлення характерних соцю-еколого-економ1чних загроз, як пропонуеться ощнювати за методолопею 1нтегрального ощнювання з позицш економ1чно! безпеки [15].

Еколопчну безпеку сшьського господарства пропонуеться ощнювати за такими 1ндикаторами та розрахованими пороговими значеннями (табл. 3).

Динамжа iндикаторiв еколопчнот безпеки сшьського господарства*

Таблиця 3

Складов! та шдикатори Рк Вектор порого-вих значень

2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016

Еколог1чна складова

1. Р1вень удобрено! площ1 мшеральними добривами, % (8) 2,175 1,988 2,134 2,200 2,200 2,500 2,841 3,5;7;14;33,5

2. Р1вень удобрено! площ1 оргашчними до-бривами, % (8) 60,819 75,718 78,102 80,900 81,800 80,800 79,812 30;50;70;100

3. Р1вень господар-ського освоення земель, % (8) 68,886 68,855 68,820 68,803 68,779 70,792 72,863 68;69;75;80

4. Р1вень розораност територп, % (Б) 53,81 53,85 53,88 53,89 53,90 53,92 53,93 52;30;17;10

5. Р1вень розорано-ст с.-г. земель, % (Б) 78,11 78,20 78,29 78,33 78,37 76,16 74,02 71,5;50;30;20

* Джерело: складено за даними Держстату Украгни та розраховано автором.

Отже, використовуючи для розрахунку штегра-льного 1ндексу ощнювання еколопчно! складово! економ1чно! безпеки сшьського господарства су-

часш тдходи [11, 15], отримаемо динамку 1нтегра-льного 1ндексу еколопчно! безпеки сшьського гос-подарства (рис. 2).

Еколопчна безпека

о 1нт. iндекс □ Нижнiй порiг Д Нижне опт. х Верхне опт. ж Верхнй порiг

Рис. 2. Динамiка штегрального iндексу еколопчноТ безпеки сiльського господарства

Джерело: побудовано автором.

За результатами розрахуншв рiвень еколопчно1 безпеки сшьського господарства за 12 рошв знахо-диться практично у стабiльному передкризисному станi - на рiвиi нижнього порогового значення, що говорить про повну бездiяльиiсть керiвництва в еко-логiчиiй сферi сiльського господарства, про що за-свiдчуе динамiка iндикаторiв еколопчно1 безпеки. З 5 iндикаторiв еколопчно1 безпеки 3 знаходяться у критичнш зонi - нижче нижнього порогового зна-чення: рiвеиь удобрено1 площi мiнеральними добри-вами, % (Б); рiвень розораностi територп, % (Б); рь вень розораност сшьськогосподарських земель, %

(Б).

Виконуючи наступний етап iитегральноl згорт-ки порогових значень (табл. 4) та iндикаторiв за формулою (4), отримаемо динамшу iнтегрального iидексу сощально-еколопчно1 безпеки сшьського господарства (рис. 3).

I _ 1а1,1 х 1°2,1 (4)

соц.-еколсоцекол,Х ' V /

де 1сее г - iнтегральиий iидекс сощально-еколопч-но! безпеки; I г - iитегральиий iндекс сощально1 безпеки; Iае2к'0^ - iнтегральний iидекс еколопчно1 безпеки; а1 (, а2 ( - вaговi коефщенти.

Вектори порогових значень складових сощально-еколопчноТ безпеки

Таблиця 4

Окремм склaдовi Нижне порогове Нижне оптимальне Верхне оптимальне Верхне порогове

Соцiaльиa 0,353322 0,556335 0,719613 0,885244

Еколопчна 0,202793 0,432502 0,646857 0,921112

Сощально-еколог1чна безпека 0,272614 0,494609 0,684663 0,901820

Джерело: розраховано автором.

Отже, для сощально-еколопчно1 безпеки сшьського господарства Украши 12 iндикaторiв з 15 (майже 80%) становлять загрозу безпечного юну-вання. На полiпшения стану цих iндикaторiв у першу чергу мае бути спрямована стрaтегiя розвитку сощально-еколопчно1 безпеки сiльського господарства.

Ввдомо, що однiею з найголовшших складових шфраструктури будь-яко1 системи е И енергетична

складова. Нaявнiсть електропостачання ввдкрила широкi можливостi використання сучасних на-уково-техшчних винaходiв, що спростило вико-нання багатьох видiв сiльськогосподaрських робгт та покращило побутовi умови проживання сшь-ського населення. Проте слад зазначити, що на сьо-годш електрична енергiя на сiльських територiях ви-користовуеться не повною мiрою.

1 -,

Сощально-еколопчна безпека

0,9 ,

0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1

0

2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016

о 1нт. Ыдекс □ Нижнiй пор^ Д Нижне опт. х Верхне опт. ж Верхнiй порiг

Рис. 3. Динамжа iнтегрального iндексу сощально-еколопчноТ безпеки сiльського господарства

Так, наприклад, опалення споруд та тд!гр!в води ввдбуваються шляхом затрат енергп згорання природного газу чи твердого палива (дров, вугшля, брикету 1 т.д.), що мають прш! показники коефщь ента корисно! ди 1 висом закутвельш щни. Бшьше того, держава невиправдано витрачае бюджетт кошти на газифшащю сш, незважаючи на те, що останшми роками виникало ряд полгтично-газових та вшськових проблем, зростали щни на природний газ 1 нафтопродукти, тому варто бшьш ¿нтенсивно використовувати електроенерпю.

При цьому потр1бно враховувати, що на тери-торп Укра!ни (до останнього часу) електроенергп вироблялося з надлишком 1 тому, доцшьно шукати шновацшш способи збшьшення штенсивносп та ефективносп використання електрично! енергп на сшьських територ1ях. Зокрема, доцшьно збшьшити пшьги на електроенерпю у сшьськш мюцевосп, що стимулюватиме приватний б1знес актившше ввдкри-вати в межах сшьських територш несшьськогоспо-дарськ тдприемства, як вимагають значних затрат електроенергп, що позитивно вплине на зниження сшьського безробгття та надасть поштовх економщ сшьських територш.

Враховуючи, що на бшьшосп сшьських територш Укра!ни найбшьш поширеним е аграрне ви-робництво, де у зв'язку з1 створенням сучасних ав-томатизованих комплекив з використанням ком-п'ютерних технологш кшькють людей, як зад!яш в сшьськогосподарському виробництв!, зменшилась у рази. Так, приватному тдприемцю за наявносп су-часно! техшки достатньо вюьмох пращвниюв для обслуговування бшьше 5000 га орних земель. Тобто, скупивши (чи взявши в оренду) земл1 сшь-ських територш одного села роботу отримае до 1% населення. Одшею з вщповвдей на питання, що ро-бити решт 99%, можливо, е модершзащя сшьсько! системи складських примщень, ангар1в та загот!-

вельних контор, а також створення на таких сшьських територ1ях пунктов з переробки вирощено! продукцп, на яких буде розмщено сушильне, охо-лоджувальне, сортувальне обладнання тощо.

Отже, як перспектива подальших дослвджень, потребуе врахування 1ндикатор1в енергетично! безпеки сшьського господарства в еколопчнш складо-вш. Для сощально! складово! потр1бно врахування шдикатор1в р1вня життя, пньово! зайнятост1, тшьо-во! заробгтно! плати та ш.

Висновки.

1. Для вдентифшацл р1вня сощально! та еколо-пчно! складових економ1чно! безпеки у галуз1 сшь-ського господарства розроблено перелш ¿ндикато-р1в, як характеризують окрем1 сфери економ1чно! д1яльност1: для сощально! - 10 1ндикатор1в; для еко-лопчно! - 5 1ндикатор1в. Наведений перелш не е вз1рцем та може бути змшений залежно ввд глибини та цшей дослвдження.

2. Для кожного ¿ндикатора розраховано вектор порогових значень (нижнш порш, нижне оптима-льне, верхне оптимальне, верхнш порш) з урахуван-ням досв1ду економ1чно розвинених кра!н за методом «1 - критерто», що дозволило визначити головш загрози безпечного юнування економ1чно! системи - сощально-еколопчно! безпеки сшьського господарства Украши. Для сощально-еколопчно! безпеки сшьського господарства Укра!ни 12 ¿ндика-тор!в з 15 (майже 80%) становлять загрозу безпечного юнування.

3. Проведено вдентифшащю стану сощально-еколог!чно! безпеки сшьського господарства Украши, що визначае ефектившсть функщонування, з використанням сучасно! методолог!! штегрального оц!нювання, а саме: форма ¿нтегрального ¿ндексу -мультиплшативна; метод нормування - комбшова-ний; вагов! коеф!ц!енти - динам!чш. Досл!дження засв!дчуе вкрай незадов!льний стан сощально! та

68-

Економiчний вюник Донбасу № 3(49), 2017

еколопчно' безпеки сшьського господарства та по-требуе негайних заходiв щодо ix пом'якшення або усунення.

4. Впровадження системи мониторингу i рей-тингування соцiо-еколоro-економiчноi ефективно-ст дiяльностi сiльськогосподарськиx виробникiв дозволить виявити чинники, якi сприяють або пере-шкоджають досягненню сталого розвитку, розро-бити заходи щодо тдвищення ефективностi функ-щонування суб'екпв сшьського господарства та ви-значити прюритетш завдання для посилення еконо-мiчноi безпеки сiльськиx територiй.

Лiтература

1. Конститущя Украши // Вiдомостi Верховно].' Ради Украши. - 1996. - № 30. - С. 141. 2. Ермо-шенко Н.Н. Определение угрозы национальным интересам в финансово-кретитной сфере / Н.Н. Ермо-шенко // Економша Украши. - 1999. - № 1. -С. 4-12. 3. Новикова О. Ф. Сощальна безпека: орга-нiзацiйно-економiчнi проблеми i шляхи вирiшення / О. Ф. Новшова. - Донецьк : 1ЕП НАН Украши, 1997. - 460 с. 4. Силласте Г. Социальная безопасность в системе внутренней безопасности общества и механизм ее обеспечения / Г. Силласте // Национальная безопасность и геополгтика России. - 2001. -№ 4-5. 5. Пирожков С. I. Концептуальш тдходи до формування системи нащонально' безпеки Украши. Проблеми нащонально' безпеки [Електронний ресурс] / С. I. Пирожков // Стратепчна панорама. -2003. - № 1. - С. 93-106. 6. Шевчук П. I. Сощальна полгтика / П. I. Шевчук. - Львiв : Свгт, 2003. - 400 с. 7. Лiбанова Е. Ринок пращ та сощальний захист : навч. пос. iз соц. пол^ики / Е. Лiбанова, О. Палш. -К. : Основи, 2004. - 491 с. 8. Хомра О.У. Сощальна безпека: виклики, загрози, критерп / О. У. Хомра, Т. €. Русанова // Стратепчна панорама. - 2004. -№ 1. - С .73-78. 9. Сталий розвиток промислового репону: сощальш аспекти : моногр. / Новшова О.Ф., Амоша О.1., Антонюк В.П. та iн.; НАН Украши, 1н т економiки пром-сп. - Донецьк, 2012. - 534 с. 10. Ха-разшвШ Ю.М. Адаптивний пiдxiд до визначення стратегiчниx орiентирiв економiчноi безпеки Украши / Ю.М. Харазшвш, B.C. Дронь // Економша Ук-ра'ни. - 2014. - № 5. - С. 28-45. 11. Модершзащя економши Донецько' области стратегiчнi сценарп реалiзацii з позицш сталого розвитку до 2020 року: наук. доп. / Ю.М. Харазшвш, B.I. Ляшенко, Л.Л. Шамшева, Ю.1. Жихарева; НАН Украши, 1н-т еко-номiки пром-сп. - Ки'в, 2016. - 119 с. 12. Зал^ зко В. Д. Методика ощнювання економiчноi безпеки сшьських територiй / В. Д. Залiзко, В. I. Мар-тиненков // Економша Украши. - 2016. - № 1 (650). - С. 19-34. 13. Залiзко В. Д. Сшьсьш територп Ук-ра'ни: стратепчш прiоритети розвитку в контекстi змщнення економiчноi безпеки : [монографiя] /

В. Д. Залiзко; Нащональний ун-т ДПС Украши. - 1р-тнь: Видавництво НУДПСУ, 2014. - 502 с. 14. Ха-разiшвiлi Ю.М. Теоретичн основи системного мо-делювання соцiально-економiчного розвитку Украши : монографiя / Ю.М. Харазiшвiлi. - Ки'в: ТОВ «Полкраф-Консалтинг», 2007. - 324 с. 15. Хараз^ швШ Ю.М. Проблеми iнтегрального ощнювання рiвня економiчноi безпеки держави / Ю.М. Харазь швiлi, G.B. Дронь // Баншвська справа. - 2015. - № 1 (133). - С. 3-21. 16. Фурдичко О. I. Еколопчний стан сшьських селтебних територш Украши / О. I. Фурдичко, Н. А. Макаренко, Н. В. Палапа // Вюник аграрно' науки. - 2009. - № 8. - С. 5-9.

Костюк Т. О. Сощально-еколопчна скла-дова економiчноT безпеки сшьського господарства

За сучасною методолопею проведено штегра-льне ощнювання рiвня соцiально-екологiчноi безпеки сшьського господарства Украши, що засвщчуе вкрай незадовiльний (критичний) стан сощально' безпеки та передкризовий стан еколопчно' безпеки. Виявлено загрози в кожнш складовiй та розраховано вектор порогових значень з урахуванням досвiду економiчно розвинених кра'н.

Ключовi слова: сощальна безпека, еколопчна безпека, iндикатори, iнтегральний iндекс, загрози.

Костюк Т. А. Социально-экологическая составляющая экономической безопасности сельского хозяйства

По современной методологии проведена интегральная оценка уровня социально-экологической безопасности сельского хозяйства Украины, что свидетельствует о крайне неудовлетворительном (критическом) состоянии социальной безопасности и предкризисном состоянии экологической безопасности. Выявлены угрозы в каждой составляющей и рассчитан вектор пороговых значений с учетом опыта экономически развитых стран.

Ключевые слова: социальная безопасность, экологическая безопасность, индикаторы, интегральный индекс, угрозы.

Kostiuk T. The socio-ecological component of the economic security of agriculture

According to modern methodology, an integral assessment of the level of social and ecological safety of Ukraine's agriculture is carried out, which indicates an extremely unsatisfactory (critical) state of social security and a pre-crisis state of environmental security. Threats in each component are identified and a vector of threshold values is calculated taking into account the experience of economically developed countries.

Keywords: social security, environmental safety, indicators, integral index, threats.

Стаття надшшла до редакци 31.08.2017

Прийнято до друку 12.09.2017

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.