CC BY
22
УДК 330.111.4
Т. О. Костюк,
Нац1ональний университет бюресурав / природокористування Украгни, м. Кигв
ВИРОБНИЧА СКЛАДОВА ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ С1ЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА: ТЕОР1Я I ПРАКТИКА
Постановка завдання. У сучасних умовах сшьське господарство Украши - це основна галузь нацiональноI економiки, що ввдграе важливу роль у житп як сшьських, так i мiських жителiв. Однак висок! темпи виробництва ставлять пiд загрозу еконо-мiчну безпеку цiеI галузi, оскшьки ефективне управ-лiння сiльськогосподарським виробництвом та ви-користання природних ресурсiв мають виршальне значения для забезпечення сталого розвитку сшьсь-ких територiй. Бшьш того, економiчна безпека сшь-ського господарства залежить вiд ефективностi со-цiальиих, екологiчних, економiчних, правових та полгтичних складових системи господарювання, а також вмшня протистояти ендогенним та екзоген-ним викликам.
Особливого значення у процеа змiциеиня еко-номiчноl безпеки сшьського господарства набувае адекватна ощнка 11 складових, зокрема, виробничо!, яка перманентно змшюеться у зв'язку зi зростанням ефективност виробництва у сiльському господар-ствi, нарощуванням виробництва конкурентоспро-можно! продукцп тощо.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй щодо проблематики до^дження вказуе на два шляхи змщнення сiльського господарства - перший, пов'язаний iз розвитком сучасно! економiчноl теорп такими вченими, як Б. Вшсон [1], П. Вiитерс [2], К. Вульф [3], Б. Дiрк [4], К. Крупшк [5], П. Гайдуць-кий [6], Ю. Лупенко [7], П. Саблук, В. Месель-Весе-ляк [8], Л. Молдаван, Б. Пасхавер [9] та iншi, а дру-гий пов'язаний з публiкацiями М. Згуровськкого [10], Е. Лiбановоl [11], Ю. Харазiшвiлi [12-14], В. Ляшенка [13-14] тощо.
Але поза увагою цих вчених залишилося багато теоретичних та практичних аспектiв дослiджеиня особливостей ощнки виробничо1 компоненти у про-цесi змiцнеиня економiчноl безпеки сшьського гос-подарства.
Мета статт полягае у висв^ленш важливостi виробничо1 складово1 у процес змiцнеиня еконо-мiчноl безпеки сшьського господарства.
Основш результати дослщження. Поняття «економiчноl безпеки» вже досить тривалий час ви-користовуеться у свтовому економiчному просторi, тому наведемо лише деяк найбiльш основнi реперш точки впровадження цього полiсистемного поняття, починаючи з визначення сутносп базового термiну «безпека» у контекст можливого застосування до поняття «сшьське господарство», яка у бшьшост
випадкхв еволющйно асощюеться iз захистом лю-дини, громади, нацп, або ж результатами фшансово-економiчноl, чи iнтелектуальноl дiяльностi (синош-мами е так1 поняття: «захист», «захищенють» тощо). Загалом систематизащя наукових пiдходiв до визна-чення сутносп поняття «безпека» (табл. 1) цшком однозначно вказуе на доцшьнють використання цього поняття не лише для окреслення захисних фу-нкцш держави, але й для характеристики бшьш ло-кальних секторiв безпеки (на рiвнi громади, сощаль-них та економiчних систем або iндивiдiв).
Таким чином, на нашу думку, досить лопчним i науково виправданим е введення в науковий оби-нових економiчиих понять, в основi яких закладено поняття «безпека»: «валютна безпека», «кредитна безпека», «iнформацiйна безпека», <антелектуальна безпека», «фiнансова безпека», «економiчна безпека», «економiчна безпека галузЬ», «економiчна безпека територп» тощо. При цьому було сформовано новi напрями подальших наукових дослiджень, ям, щоправда, досi не утворюють повнощнш теорп у традицiйному розумiииi.
У ввдношенш подальшого формування та розвитку теорп економiчноl безпеки юнуе ряд наукових пiдходiв, що мають рiзиi тлумачення сутносп цього системного поняття, оскшьки вченими використо-вуються рiзиi об'екти та iнструмеити дослвдження. Так, одним iз перших вгтчизняних вчених, який ви-користав композищю «економiчна безпека держави» був Г. Пастернак-Таранушенко, що розумiв тд цим поняттям «...стан держави, що забезпечуе можливiсть створення i розвитку умов для плвдного життя И населення, перспективного розвитку И еко-номiки в майбутньому та зростання добробуту II мешкаидiв» [1, с. 23-24], а попм, наслiдуючи його вдех, було сформовано ряд iиших визначень.
Наприклад, З. Варналiй стверджуе, що еконо-мiчна безпека - це «... полюистемне явище, генезис i розвиток якого зумовлен об'ективною необхвдш-стю забезпечувати вiдтвореиня нацiональноI еконо-мiки в умовах внутршшх та зовнiшнiх загроз та не-безпек» [16].
На думку В. Гейця, яку наслiдував М. Пен-дюра, «економiчна безпека - це складова нащона-льно! безпеки, яка ввдображае причииио-наслiдко-вий зв'язок мiж економiчною могутшстю краши, и военно-економiчним потеидiалом та нащональною безпекою» [17].
Таблиця 1
Систематизацш наукових пщходш до визначення поняття «безпека»
Тип Автори Характеристика поняття «безпека»
Суспшьно-державний Платон Специфiчний стан, який можна досягти виключно за допомогою со-щальних перетворень, де держава вщграе ключову роль в таких пе-ретвореннях
Н. Макiавеллi Ефективне державне управлшия тдвищуе безпеку (захист) та зага-льний добробут населения кра1ни
Т. Гоббс Кожна держава мае придшяти значних зусиль для безпеки громадян вiд зовнiшнiх загроз
I. Кант Проблемам, зокрема в1н видiлив конфлжтт вiдносини мiж рiзними соцiальними прошарками як одну з основних загроз державнш без-пецi
Олександр II Поняття «державна безпека» вперше офiцiйно внесено у збiрник за-конiв Росшсько1 iмперil i прийнято «Положения про заходи щодо охорони державного порядку i громадського спокою»
Т. Рузвельт Ввiв у суспшьний обiг поняття «нацiональна безпека», що стало основою для прийняття «Закону про нацюнальну безпеку»
Соцiальний О. Конт Визначаеться гармонiзацiею iнтересiв рiзних соцiально-економiч-них прошаркв
Г. Спенсер Характеризуеться социальною рiвновагою розумiв результат прис-тосовницьких дш людей
Колективний Ж. Руссо Характеризуеться прагненням до групування з метою спшьного за-хисту вщ страждань, болю, голоду та шших небезпек, що виникло у результата спрацювання iнстинкту самозбереження
Джерело: сформовано автором на основi [1-8].
Я. Жалiло [18] розглядае економiчну безпеку держави як складну багатофакторну категорiю, що характеризуе спроможнють нац1онально! економiки до розширеного самовiдтворення з метою збалансо-ваного задоволення потреб населения краши, проти-стояння дестабiлiзуючому впливу внутрiшнiх i зов-нiшнiх чиинишв, забезпечения конкурентоспро-можност нацiональноl економiки у свгговш системi господарювання.
В. Паньков [19] формулюе визначення еконо-мiчноl безпеки як стану економiки, який характери-зуеться сталютю (iмунiтетом) до впливiв виутршшх i зовнiшнiх факторiв, як порушують нормальне функдiонувания суспiльного виробиицтва.
В. Мунпян [20] вважае, що «..основними скла-довими економiчноl безпеки Украши е сировиино-ресурсна, енергетична, фшансова, военно-еконо-мiчна, техиологiчна, продовольча, демографiчна безпека та iн., сама економiчна безпека е виршаль-ним, основоположним поияттям нацiональноl безпеки, яка водночас нерозривно залежить i взаемодiе з iншими И складовими (оборонною, полiтичною, iнформацiйною, iителектуальною, правовою тощо).
Н. Срмошенко [20, с. 4-12] до визначальних складових економiчноl безпеки ввдносить: фшансо-вий, виутрiшньо- i зовнiшньоекономiчнi компонент, що дозволяе бшьшосп галузей нацiональноl економiки розвиватися динамiчно й ефективно вирь шувати соцiальнi завдання через незалежну соща-льно-економiчиу полiтику.
Найбiльш типовi тдходи до сутносп економiч-но! безпеки сформоваш у пострадянському про-
стора Зокрема, бiлоруський вчений В. Дадалко [22], який стверджував, що економiчна безпека - це здат-нють економiки забезпечувати ефективне задоволення громадських потреб на нацiональному та мiж-народному рiвиях.
Таким чином, зазначене доводить можливють введення в наукове поле поняття виробничог компо-ненти економгчног безпеки сыъсъкого господар-ства. Бшьше того, зафшсований перехвд ввд техногенного розвитку до соцiо-економiчного зумовлюе нову якiсть функцiоиування сiльськогосподарських виробнишв. Замiсть традищйно1 економiчноl ефек-тивностi, засновано1 на ощнщ прибутковостi виробиицтва, необхiдним стае дотримання комплексного оцiиювання економiчноl безпеки сiльських територiй та сшьського господарства, зокрема.
Виробничу складову економiчноl безпеки сiль-ського господарства можна характеризувати такими структурними елементами (рис. 1): структурна скла-дова, структура виробиицтва, структура спожи-вання, iнвестицiйно-фiнансова складова.
Кожна складова мае ввдповвдний набiр iндика-торiв, якi можна ввднести до стимуляторов (Б) (збь льшення яких бажано), або до дестимуляторгв (Б) (зменшення яких бажано) (табл. 2).
Кожний iндикатор в окремому перiодi може збiльшуватись, або зменшуватись, тому недостат-ньо аналiзувати окремi показники або iндикатори розвитку. Це не дае повного уявлення про стан сшьського господарства загалом. Отже, стан виробничо1 безпеки сшьського господарства описуеться декшь-
кома десятками iндикаторiв (26). Тому виникае питания: в якому з двох розглянутих перiодiв стан виробничог безпеки сшьського господарства був най-кращим? Для однозначного оцiнювання виробничо1
складово1 економiчноl безпеки сiльського господарства аналгтично визначимо iитегральний iндекс, який забезпечуватиме методологiчну еднiсть усiх показнишв.
Виробнича складова еконолпчно!- безпеки сшьського господарства
1 г 1 г г
Структурний розвиток Структура споживання
1 Г 1
Структура виробництва 1нвестицшно-фшансовий розвиток
Рис. 1. Структура виробничот складовоТ економ1чнот безпеки с1льського господарства
Джерело: складено автором.
Складовi та мдикатори виробничо'1 безпеки сiльського господарства
Таблиця 2
1. Виробнича безпека
1.1. Структурний розвиток:
- валова додана вартють сшьського господарства (номшал) на одну особу, тис. грн /особу (Б);
- питома вага додано1 вартост у сiльському господаре до ВВП, % (Б);
- рiвень технологи виробиицтва (частка ВДВ у ви-пуску) (Б);
- питома вага зайнятих у сшьському господарствi до загально1 зайнятосп, % (Б);
- частка сектору АПК у загальному обсязi валютних надходжень вiд експорту по державi (Б).
- темп приросту ВДВ (V), % (Б: );
- урожайнють зернових i зернобобових культур, ц/га (Б);
- рiвень рентабельности виробиицтва у с.-г. тдпри-емствах, % (Б);
1.2. Структура виробництва, кг на 1 особу:
- зерна (Б);
- овочiв (Б);
- плодiв, ягвд, винограду (Б);_
- м'яса (Б);
- молока (Б);
- яець (Б).
1.3. Структура споживання, кг на 1 особу:
- зерна (Б);
- овочiв (Б);
- плодiв, япд, винограду (Б);
- м'яса (Б);
- молока (Б);
- яець (Б).
1.4. 1нвестицшно-фшансовий розвиток:
- рiвень швестування (ввдношення каттальних ш-вестицш до випуску), % (Б);
- частка приросту прямих шоземних iнвестицiй за ВЕД (акцюнерний капiтал) до випуску, % (Б);
- рiвень оновлення основних засобiв, % (Б);
- частка кредитив у сiльське господарство у креди-туваннi економiки, % (Б);
- iндекс цiн виробникiв сшьськогосподарсько1 продукци, % (Б)._
Джерело: складено автором.
До^дження методичних пiдходiв до штегра-льного ощнювання стану розвитку або безпеки ви-явило низку недолтв, якi призводять до викривле-них ощнок, тому застосовуються сучасн досяг-нення iнтегрального оцiнювання рiвня безпеки [12], а саме:
- форма штегрального iндексу - мулътиплжа-тивна (1):
I = ГК« ; £ а = 1; a > 0, (1)
i=1
де I - iнтегральний iндекс; z - нормований iндика-тор; а - ваговий коефiцieнт;
- метод нормування - комбтований (2): S : Z = f~, D : z = ^^, kHopM > xmax, (2)
норм норм
де x - значения iндикатора; кнорм - нормувальний коефiцieнт;
- ваговi коефщенти - динамгчт: на основi за-стосування методу «Головних компонент» (3) та методу «Ковзног матриц/» (Ю.М. Харазiшвiлi [12, с. 14-15]):
ё1с11 \- ё2 с12 + . . + , , ( м1 >
С, х В, = ё1С21 + ё2 с22 + . .. + , = М , а, = X ,(3)
ч ё1с,1 + ё2 с, 2 + . .. + ) \ , /
де С - матриця абсолютних величин факторних на-вантажень;
В - вектор-матриця дисперсiй; а - ваговi кое-фiцieнти; с i ё — елементи матриць С i В;
м — результуючiй вклад /-го шдикатора в штегра-льний iндекс.
Дуже важливим е визначення вектору порого-вих значень iндикаторiв (що включае такi елементи:
нижнш порiг, нижне оптимальне, верхне оптима-льне, верхнiй порiг), якi характеризують межу без-печного iснування системи, на вiдмiну вiд занадто спрощених оцiнок «не бiльше», «не менше». Для визначення вектору порогових значень i iндикаторiв використовуеться низка методiв [12-14], з яких най-бiльш доступним е метод <й-критерто», який поля-гае у побудовi функци щiльностi ймовiрностi для задано! вибiрки, розрахунку математичного очшу-вання, середнього квадратичного вiдхилення, коефь цiента асиметрп та розрахунку вектора порогових значень з використанням таблиц значень критерто Стьюдента (t-критерiю).
Отже, головна мета створення системи iндика-торiв - монiторинг стану виробничо! безпеки сiльсь-кого господарства (табл. 3).
Таблиця 3
Динамжа iндикаторiв виробничо'' безпеки сiльського господарства_
Складов1 та шдикатори Р1к Вектор порогових
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 значень
1 2 3 4 5 6 7 8 9
I. Виробнича безпека
Структурний розвиток
1. ВДВ сшьського госпо- 1,802 2,419 2,484 2,910 3,747 5,597 6,492 12;18;35;62
дарства (номшал) на одну особу, тис. грн/особу (Б)
2. Питома вага додано! 7,657 8,505 8,062 9,033 10,155 12,115 11,631 7;10;14;22
вартост1 у сшьському го-сподарст до ВВП, % (Б)
3. Р1вень технологи ви- 0,426 0,425 0,419 0,419 0,423 0,419 0,434 0,4;0,5;0,6;0,65
робництва (частка ВДВ у випуску), (Б)
4. Питома вага зайнятих у 15,374 16,780 17,176 18,523 17,105 17,458 17,497 22;10;4,25;3
сшьському господарств1
до загально1 зайнятосп,
% (Б)
5. Частка сектору АПК у 19,319 18,721 25,986 26,890 30,925 38,196 42,033 9;15;30;55
загальному обсяз1 вал.
надходжень в1д експорту
по держав1 (Б)
6. Темп приросту ВДВ -1,000 19,400 -4,000 13,000 2,300 -4,400 6,000 2;5;8;13
(V), % (Б: )
7. Урожайшсть зернових 27,200 37,200 31,800 40,600 43,700 41,100 43,900 30;45;62;78
[ зернобобових культур, ц/га (Б)
8. Р1вень рентабельносл 21,100 27,000 20,500 11,200 25,762 45,600 37,300 20;30;50;70
виробництва у с.-г. тд-
приемствах, % (Б)
Структура виробництва, кг на 1 особу
10. Зерна (Б) 856 1242 1014 1386 1485 1403 1549 960; 1300; 1700;2000
11. Овоч1в (Б) 177 215 220 217 224 215 221 160;180;210;270
12. Плод1в, япд, вино- 38 41 44 50 46 50 47 60;80;105;120
граду (Б)
13. М'яса (Б) 44,9 46,9 48,5 52,5 54,9 54,2 54,5 68;75;90;115
14. Молока (Б) 245,2 242,5 249,5 252,5 258,9 247,8 243,3 330;360;400;420
15. Яець (Б) 372 409 419 431 456 392 354 300;345;415;555
Структура споживання, кг на 1 особу
16. Зерна (Б) 111,3 110,4 109,4 108,4 108,5 103,2 104,5 111; 120;133;170
17. Овоч1в (Б) 143,5 162,8 163,4 163,3 163,2 160,8 163,5 140;165;200;250
Зактчення табл. 3
1 2 3 4 5 6 7 8 9
18. Плод1в, япд, винограду (Б) 48 52,6 53,3 56,3 52,3 50,9 60 60;80;100;120
19. М'яса (Б) 52 51,2 54,4 56,1 54,1 50,9 47,9 50;70;90;110
20. Молока (Б) 206,4 204,9 214,9 220,9 222,8 209,9 200 300;360;400;420
21. Яець (Б) 290 310 307 309 310 280 300 280;300;350;400
1нвестицшно-( фшансовий розвиток
22. Р1вень швестування (вщношення кап. шв. до випуску), % (Б) 5,959 6,331 6,995 5,890 4,930 5,271 7,904 8;10,7;12,5;19,5
23. Частка приросту П11 за ВЕД (акц. кап.) до випуску, % (Б) -0,589 0,154 0,017 -0,019 0,184 -0,611 -0,449 1,25;3;6,5;10
24. Частка кредита у сшьське господарство у кредитуванш економши, % (Б) 5,360 5,998 6,027 5,988 7,105 6,147 6,123 10;12;17;20
25. 1ндекс Цн виробниюв с.-г. продукцп, % (Б) 30,0 13,6 6,8 -2,9 24,3 54,5 9,0 30;22;9;2
Джерело: складено автором.
Таким чином, використовуючи для розрахунку сучасш тдходи [12-14], отримаемо динамiку iнтег-
штегрального iндексу ощнювання виробничо! скла- ральних iндексiв складових виробничо! безпеки
дово! економiчно! безпеки сiльського господарства сшьського господарства (рис. 2).
1
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1
Структурний розвиток
п
2005
2007
2009 2011 2013 2015
1нт. ндекс Верхне опт.
Нижнiй пор^ Верхнiй порiг
Структура споживання
1
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5
0,4 2005
2007
2009
2011
2013
2015
1нт. Ыдекс Верхне опт.
Нижнй порiг Верхнiй порiг
Структура виробництва
1
0,6 0,5
2009
1нт. ндекс Нижне опт. Верхнiй порiг
Нижнiй порiг Верхне опт.
1
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1
б
1нвестицшно-фшансовий розвиток
/
2005
2007
2009
2011
2013
2015
1нт. iндекс Верхне опт.
Нижнiй порiг Верхнiй порiг
Рис. 2. Динамжа iнтегральних iндексiв виробничоТ безпеки сiльського господарства
Джерело: складено автором.
0,9
0,8
0,7
0
0,4
а
0
г
Ввдмшшстю запропонованого методологiчного пiдходу iнтегрального ощнювання е одночасне нор-мування як iндикаторiв, так i !хшх порогових зна-
чень (табл. 4), що дае можливiсть порiвнювати в одному масштабi динамiку iнтегрального iндексу та iнтегральних порогових значень, тобто iдентифiку-вати стан виробничо! безпеки.
Таблиця 4
Окрем1 складов1 Нижне порогове Нижне оптимальне Верхне оптимальне Верхне порогове
Структурний розвиток 0,2693 0,4308 0,6586 0,9422
Структура виробництва 0,5724 0,6752 0,8183 1,0000
Структура споживання 0,5883 0,7033 0,8345 1,0000
1нвестицшно-фшансовий розвиток 0,3558 0,5043 0,7438 0,9750
Виробнича безпека 0,4241 0,5669 0,7603 0,9789
Джерело: розраховано автором.
1нтегральний iндекс розраховуеться спочатку штегральний iндекс виробничо! безпеки сiльського
для кожно! складово!. Наступна згортка головних господарства Укра1ни в цiлому (рис. 3). складових виробничо! безпеки дозволяе отримати
Виробнича безпека
1нт. iндекc Нижнм порiг Нижне опт. ^^Верхне опт. Верхнiй порiг
Рис. 3. Динамжа iнтегрального iндексу виробничо'1 безпеки сшьського господарства УкраТни
Джерело: побудовано автором.
Деталiзуючи основнi показники дiяльностi вгг-чизняних сiльськогосподарських виробниив [23, 24], варто зазначити на хвилеподiбну динамiку роз-витку, яка залежить вiд багатьох факторiв. Зокрема, спад виробництва сшьськогосподарсько! продукцп у 1991-2000 рр. пов'язаний iз системною трансфор-мацiйною кризою вггчизняно! економiки, а почина-ючи з 2000 р. ввдбулося зростання та стабiлiзацiя сшьськогосподарського виробництва аж до 20002014 рр. Суттевш спад виробництва спостер^аеться у 2010 та 2016 рр, що пов'язано з 30- та 20-разовим спадом приросту прямих шоземних iнвестицiй, а та-кож гшердевальващею нащонально! валюти.
Загалом рiвень виробничо! безпеки сшьського господарства постшно знаходиться на граш або нижче нижнього порогу, що засвiдчуе вкрай незадо-вiльний (критичний) стан виробничо! безпеки. З чо-тирьох складових виробничо! безпеки тшьки струк-турний розвиток наблизився до нижнього оптимального значения, iншi складовi - структура виробництва незначно перевiшуе нижнш порiг, структура споживання - незначно нижче нижнього порогового значення, а iнвестицiйно-фiнансовий розвиток -суттево нижче нижнього порогового значения (див. рис. 2).
T. 0. Kocttok
ronoBHoro nprnHHoro HH3bKoro imerpanbHoro piBHa bhpoShhhoi 6e3neKH cinbcbKoro rocnogapcTBa YKpaiHH e nepe6yBaHHa hh3kh iHgHKaTopiB HH^ne a6o Ha rpaHi HH^Hboro nopora, a caMe:
no cmpyKmypHOMy po3eumKy - HH3bKHH piBeHb BflB cinbcbKoro rocnogapcTBa (HOMiHan) Ha ogHy oco6y, HH3bKHH piBeHb TexHonorii BHpo6HHnTBa (3aBH-meHe npoMmHe cno^HBaHHa), HH3bKa ypo^aHmcTb 3epHOBHx i 3epHo6o6oBHx KynbTyp;
no cmpyKmypi eupo6H^mea - HH3bKHH piBeHb bh-po6HHnTBa nnogiB, arig Ta BHHorpagy, M'aca Ta mo-noKa;
no cmpyKmypi cnowueaHHH - HH3bKHH piBeHb cno^HBaHHH 3epHa, nnogiB, arig Ta BHHorpagy, M'aca Ta MonoKa;
no meecmu^uHo-^maHcoeoMy po3eumKy - HH3b-khh piBeHb iHBecTyBaHHa, kphtMho HH3bKiH piBeHb npupocTy npaMHx iHO3eMHHx iHBecTHnift, nacTKH Kpe-gHTyBaHHa cinbCbKoro rocnogapcTBa.
0T®e, gna bhpo6hhho! 6e3neKH CinbCbKoro roc-nogapcTBa YKpaiHH 13 iHgHKaTopiB i3 25 (MaH^e 52%) CTaHOBnaTb 3arpo3y 6e3nenHoro icHyBaHHa. Ha nonin-meHHa CTaHy nux iHgHKaTopiB y nepmy nepry Mae 6yTH cnpaMOBaHa CTpaTeria po3BHTKy bhpo6hhho! 6e3neKH CinbCbKoro rocnogapcTBa.
Biiciiobkii:
1. He3Ba®aronH Ha 3pocTarony Ba^nHBy ponb cinbCbKorocnogapcbKoro Bupo6HHUTBa y 3a6e3neneHm BHyTpimHix Ta 3OBHimHix noTpe6 HaceneHHa YKpaiHH piBeHb Horo bhpo6hhho! 6e3neKH He3MiHHO 3Haxo-gHTbca Ha piBHi a6o HH^ne HH^Hboro noporoBoro 3Ha-neHHa, mo CHMBoni3ye npo He6e3neKy, pag npo6neM Hee^eKTHBHoro ynpaBniHHa cinbCbKHM rocnogapcTBOM Ta HepanioHanbHe BHKopucTaHHa bhpo6hhhhx pecyp-ciB, aKi 6e3nocepegHbO BnnHBaroTb Ha 3a6e3neneHHa eKOHOMinHOi 6e3neKH i CTanoro po3BHTKy cinbCbKHx TepHTopiH.
2. 3 MeTOTO MOHiTopHHry CTaHy bhpo6hhho! 6e3-neKH CinbCbKoro rocnogapcTBa YKpaiHH 3anp0n0H0-BaHO CTpyKTypy bhpo6hhho! 6e3neKH, mo BKnronae CTpyKTypHHH po3bhtok, CTpyKTypy BHpo6HHnTBa, CTpyKTypy cno^HBaHHa Ta iHBeCTHniHHO-^iHaHCOBHH PO3BHTOK.
3. 3anp0n0H0BaH0 nepeniK iHgHKaTopiB (3aranoM 25) Ta BH3HaneHO BeKTopu noporoBux 3HaneHb Bupo6-hhhoi 6e3neKH CinbCbKoro rocnogapcTBa YKpaiHH, mo go3Bonae igemu^iKyBaTH ii cynacHHH CTaH y BciH 6a-raTorpaHHOCTi Horo acneKTiB.
4. npoBegeHO igemu^iKaniro CTaHy bhpo6hhho!
6e3neKH CinbCbKoro rocnogapcTBa YKpaiHH, mo BH3Ha-nae e^eKTHBHicTb ^yHKnioHyBaHHa, 3 BHKopHCTaHHaM
cynacHOi MeTogonorii iHTerpanbHoro oniHTOBaHHa, a caMe: $opMa imerpanbHoro iHgeKcy - MynbTHnniKa-THBHa; MeTog HopMyBaHHa - KOM6iHOBaHHH; BaroBi ko-e^inieHTH - gHHaMWHi; BeKTop noporoBux 3HaneHb -MeTog «t-Kpumepirn». ^ go3Bonuno igeHTH^iKyBara
CTaH bhpo6hhho! 6e3neni y gHHaMini Ta BH3HanuTH ro-noBHi 3arpo3H 6e3nenHoro icHyBaHHa eKOHOMWHOi' CH-CTeMH - bhpo6hhho! 6e3neKH CinbCbKoro rocnogapcTBa YKpaiHH.
5. BnpoBag^eHHa CHCTeMH MOHrropHHry i peH-THHryBaHHa conio-eKonoro-eKOHOMWHoi e^eKTHBHO-CTi gianbHOCTi cinbCbKorocnogapcbKux bhpo6hhkib go3BonuTb BHaBHTH hhhhhkh, aKi cnpuaroTb a6o nepe-mKog^aroTb gocaraeHHro CTanoro po3BHTKy, po3po-6hth 3axogu mogo nigBHmeHHa e^eKTHBHocT ^yHKni-OHyBaHHa cy6'eKTiB CinbCbKoro rocnogapcTBa Ta bh-3HanHTH npiopuTeTHi 3aBgaHHa gna nocuneHHa eKOHO-mWhoi' 6e3neKH CinbCbKHx TepHTopiH.
^iTepaTypa
1. Wilson Barry K. Farming the System. How Politics and Farmers Shape Agricultural Policy / Wilson Barry K. Saskatoon, Saskatchewan, 1990. 2. Winters Paul. Patterns of Rural Development: A Cross-Country Comparison Using Microeconomic Data. / Paul Winters, Timothy Essam, Benjamin Davis, Alberto Zezza, Calogero Carletto and Kostas Stamoulis. - ESA Working Paper No. 08-06 August 2008. - 36 p. 3. Wolf C. (Jr.). Markets or Governments. Choosing Between Imperfect Alternatives / Wolf C. (Jr.). Cambridge, The MIT Press, 1988; Opram3a^H Bupo6HunTBa i arpap-Horo 6i3Hecy b cinbCbKorocnogapcbKux nignpueM-CTBax: nigpynHHK / C.n. A3i3OB, n.K. KeHiHcbKHH,
B.M. CKynuH / 3a peg. C.n. A3i3OBa. - K.: IAE, 2001. -834 c. 4. Dirk B. Agriculture, Development, and Urban Bias / B. Dirk, D. Headey// World Development 36.8: 1342-64. 5. Krupnik K. Development of rural areas in cultural landscape / K. Krupnik, M. Brozek // Teoge3., KapTorp. i aepo$OTO3HiMaHHa: Ykp. MmBig. HayK.-
TexH. 36. - 2007. - Bun. 68. - C. 24-29. 6. Tafiay^-k'uii n. I. ArpapHa pe^opMa H.fl. KyHMH b YKpaiHi. -K. : iH^opManiHm CHCTeMH, 2015. - 447 c. 7. Arpap-hhh ycTpiH YKpaiHH (HayK. Bug.); 3a peg. M.0. Hy-neHKa, M.O. KponuBKa. - K. : HHЦ «IAE», 2017. -64 c. 8. E^eKTHBrncTb cinbCbKorocnogapcbKoro bh-po6HunTBa b oco6hcthx rocnogapcTBax rpoMagaH (3a MaTepianaMH o6cTe®eHHa) [TeKCT] / M-bo arpap. noniTHKH YKpaiHH, Ykp. aKag. arpap. HayK, Ih-t arpap. eKOHOMiKu; n.T. Ca6nyK, B.^. Mecenb-BecenaK, M.-S. Hy3aH Ta iH.; 3a peg. n.T.Ca6nyKa Ta iH. - K. : [6. h.], 2001. - 377 c. 9. nacxaBep E. H. OcHOBHi npo6neMH
po3BHTKy cinbCbKorocnogapcbKoro Bupo6HHUTBa / E. H. nacxaBep, H. B. MongaBaH, 0. B. ffly6paBCbKa // EKOHOMiKa AnK. - 2012. - J№ 9. - C. 3-9. 10. 3ry-poBCbKHH M.3. CTanuH PO3BHTOK y rno6anbHOMy i perioHanbHOMy BHMipax: aHani3 3a gaHHMH 2005 p. -K.: HTYY "Kni", Bni BnK "nonhexHiKa", 2006. -84 C.; 3rypoBCbKHH M.3. CTanuH PO3BHTOK perioHiB YKpaiHH. - K. : HTYY "Kni", 2009. - 197 c. 11. Co^-
a^bHO-eKOHOMiMHHH noTeHnian CTanoro po3BHTKy YKpaiHH Ta ii perioHiB : Han. gon. ; [3a peg. E.M. Hi6a-H0B0i, M.A. XBecHKa]. - K. : flY IEnCP HAH
Укра1ни, 2014. - 776 с. 12. ХаразшвШ Ю.М. Про-блеми iнтегрального ощнювання р1вня eKOHOMi4HOi безпеки держави / Ю.М. Харазшвш, G.B. Дронь // Банивська справа. - 2015. - № 1 (133). - С. 3-21. 13. Модершзащя економши Донецько! области стратегiчнi сценарп реалiзащl з позицш сталого ро-звитку до 2020 року: наук. доп. / Ю.М. Харазшвш,
B.1. Ляшенко, Л.Л. Шамшева, Ю.1. Жихарева; НАН Украши, 1н-т економiки пром-стi. - Ки1'в, 2016. -119 с. 14. ХаразшвШ Ю.М. Проблеми оцiнки та штегральш iндекси сталого розвитку промисловостi Украши з позицш економiчноl безпеки / Ю.М. Ха-разiшвiлi, В.1. Ляшенко. - Економша Украши. -2017. - № 2. - С. 3-23. 15. Паламарчук Л. Ефек-тивнють використання сiльськогосподарських земель у нових умовах господарювання / Л. Паламар-чук, В. Корнieнко // Вiсник Львiвського нацюналь-ного аграрного унiверситету. - 2013. - № 20(2). -
C. 113-117. 16. Варналш З.С. Економiчна безпека Украши: проблеми та прюритети змiцнення: [моно-графiя] / З.С. Варналш, Д.Д. Буркальцева, О.С. Са-енко. - К.: Знания Украши, 2011. - 299 с. 17. Кон-цепщя економiчноl безпеки Украши / 1н-т економiч-ного прогнозування / кер. проекту В.М. Геець. - К. : Вид-во "Логос". - 1999. - 56 с. 18. Жалшо Я.А. Еко-номiчна стратегiя держави: теорiя, методологгя, практика : монографiя / Я. А. Жалшо. - К. : Вид-во Н1СД, 2003. - С. 53-87. 19. Паньков В. Экономическая безопасность / В. Паньков // ИТЕРЛИНК. -1992. - № 3. - С. 114. 20. Мунлян В.1. Екожмчна безпека Украши / В.1. Мунпян. - К. : Вид-во КВ1Ц, 1999. - С. 37. 21. Ермошенко Н.Н. Определение угрозы национальным интересам в финансово-кре-титной сфере / Н.Н. Ермошенко // Економша Украши. - 1999. - № 1. - С. 4-12. 22. Дадалко В. А. Основные аспекты экономической безопасности Республики Беларусь / В. А. Дадалко // Предпринимательство в Белоруссии. - 1991. - № 4. - С. 44-47. 23. Державна служба статистики Украши [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www.ukrstat.gov.ua. 24. Залiзко В.Д. Шляхи тдви-щення ефективносп виробничих ресурав сшьсь-кого господарства Украши у контекст! змiцнеиня економiчноl безпеки / В. Д. Залiзко // Економша АПК. - 2014. - №10. - С.19-26.
Костюк Т. О. Виробнича складова eKOHOMi4-но1 безпеки сшьського господарства: теорiя i практика
Розглядаються проблеми неефективного використання виробничих ресурав у сiльському госпо-дарствi через сучаснi пiдходи до ^егрального ощ-нювання рiвня безпеки, тобто його вдентифшацп та виявлення загроз з метою подальшого розроблення заходiв щодо пiдвищення ефективност функцюну-вання сiльськогосподарських виробниив з позицш змщнення економiчноl захищеност кра1ни.
Ключовi слова: сiльське господарство, виробнича безпека, iндикатори, iнтегральний iндекс, ефектившсть виробництва, загрози.
Костюк Т. О. Производственная составляющая экономической безопасности сельского хозяйства: теория и практика
Рассматриваются проблемы неэффективного использования производственных ресурсов в сельском хозяйстве через современные подходы к интегральной оценки уровня безопасности, то есть его идентификации и обнаружения угроз с целью дальнейшей разработки мероприятий по повышению эффективности функционирования сельскохозяйственных производителей с позиций укрепления экономической защищенности страны.
Ключевые слова: сельское хозяйство, производственная безопасность, индикаторы, интегральный индекс, эффективность производства, угрозы.
Kostiuk T. Production component of economic security of agriculture: theory and practice
The problems of inefficient use of productive resources in agriculture through modern approaches to an integrated assessment of the level of safety, that is, its identification and detection of threats, with the purpose of further development of measures to increase the efficiency of functioning of agricultural producers from the point of view of strengthening the country's economic security, are considered.
Keywords: agriculture, industrial safety, indicators, integral index, production efficiency, threats.
Стаття надшшла до редакцл 20.06.2017
Прийнято до друку 22.06.2017
