CC BY
26
УДК 330.1
ПЕРСПЕКТИВИ ДИВЕРСИФ1КАЦП АГРАРНИХ ШДПРИеМСТВ В НАПРЯМКУ eВРОIНТЕГРАЦIÏ
В.В. Лебедева, к.е.н.
Одеський нацюнальний полгтехтчний унгверситет, Одеса, Украта
Розвиток iнтеграцiï на европейському piBHi е сучасною ознакою прогресивних 3mîh у сiльському господарствi та порiвняно новим напрямом дослiджень вiтчизняноï аграрноï науки. £вропейсьш орiентири надають аграрному сектору вiдповiдний вектор розвитку та вщкривають новi можливостi для вщродження сiльського господарства, створюють додатковi порiвняльнi переваги на агропродовольчому ринку в умовах глобалiзацiï економiки. Серйозним кроком з позицiï поглиблення торговельних вщно-син мiж Украшою та £С мае стати Угода про зону вшьно1' торгiвлi (ЗВТ), яка сприятиме наближенню вiтчизняного аграрного сектора економiки до европейських стандарпв, адаптацiï його до Спiльноï аграрно1' полiтики £С (САП £С) та розширенню присутностi на украшському агропродовольчому ринку нових краш-члешв £С.
Для успiшного розв'язання завдань евроштеграцп аграрний сектор економiки Украши мае достатньо передумов: багатий природно-ресурсний та експортний потенцiал, вагомий людський капiтал, поступово зростаючу швести-цшну привабливiсть, збережений уклад сiльського життя та багатовiковi традицiï ведения сшьського господарства. У цьому контекстi дослщження та наукове осмислення досвiду формування евро-пейсько1' аграрно1' моделi сприятимуть проведен-ню структурних реформ у галузi сiльського господарства та тдвищенню рiвня конкуренто-спроможностi агропродовольчо1' продукцп на европейському та свiтовому ринках.
Анaлiз останшх дослiджень
Дослiдженню конкретних напрямiв iнтеграцiï аграрного сектора економiки в умовах його реформування, структурно!' перебудови та формування прюритепв евроiнтеграцiйного розвитку присвяченi роботи вичизняних економюпв-аграрник1в: В. Андрiйчука, I. Гришовой, С. Квашi, С. Дем'яненка, I. Кириленка, О. Могильного, Т. Осташко, О. Шубравсько1', В. Зшовчука, Б. Пас-хавера, П. Саблука, Г. Черевка, В. Юрчишина та ш. Отриманi ними результати дозволяють сфор-мувати систему знань на евроштеграцшну перспективу вiтчизняного аграрного сектора економiки.
Метою дослiдження е дослщити перспективи адаптацiï аграрних пiдприемств в напрямку £вроiнтеграцiï, оцiнити економiчнi умови форму-
Лебедева В.В. Перспективи диверсифкаци аграрних тдприемств в напрямку еврогнтеграцИ'.
У статп розкрито основш шституцшш характеристики европейського сiльського господарства i сiльськоï мiсцевостi; виокремлено спiльнi шституцшш особливосп розвитку аграрних секторiв Украши та Росiï; запропоновано напрями подальших iнституцiйних перетворень обох краш у контексп загальноевропейських цiнностей.
Ключовi слова: сшьське господарство i село, шституцшш особливосп, спiльна аграрна политики £С, iнституцiйне середовище
Лебедева В.В. Перспективы диверсификации аграрных предприятий в направлении евроинтеграции.
В статье раскрыты основные институциональные характеристики европейского сельского хозяйства и сельского развития; выделены общие институциональные особенности развития аграрных секторов Украины, предложены направления дальнейших институциональных преобразований в двух странах в контексте общеевропейских ценностей.
Ключевые слова: сельское хозяйство и село, институциональные особенности, общая аграрная политика ЕС, институциональная среда
Lebedevа V. V. Prospects for diversification of agricultural enterprises in the direction of European integration.
The article covers the main institutional features of European agriculture and rural development; highlighted common institutional features of the agricultural sector of Ukraine, proposed directions for further institutional reforms in the two countries in the context of European values.
Keywords: agriculture and village, institutional characteristics, institutional environment, Common Agricultural Policy
вання його адаптаци та диверсифжацп в умовах становления ринкового середовища. Виклад основного матерiалу
Характерне для останнього десятилiття зрос-тання попиту на сiльськогосподарську та люову продукцiю в £С паралельно з ринковою политикою i технологiчним розвитком призвели до штенсифжацп та спецiалiзацil в системi сшьсь-кого господарства, результатом чого стало посилення тиску на природнi ресурси. Проте штенсифжащя сiльськогосподарського виробниц-тва як результат зростання попиту на його продукцш, незважаючи на iснування серйозних еколопчних ризик1в, е рушieм економiчного розвитку сшьських територiй.
У зазначеному контексп формуеться ключове завдання та, водночас, i основний виклик щодо политики сiльського розвитку £С - пошук балансу мiж екологiчними, економiчними та сощальними складовими розвитку сiльських територш з урахуванням нових можливостей, що виникають перед ними завдяки спшьним для всiх краш-членiв об'еднання прiоритетам полiтики згурту-вання.
Для того, щоб подолати виклики мiж сощальними, ринковими та еколопчними прюритетами функцiонування сiльських територiй, в £вро-пейському Союзi запроваджено i постшно вдоско-налюеться полiтика сiльського розвитку. Вщповвд-но до визначення £вропейсько1 комюп, полiтика сiльського розвитку повинна супроводжувати та доповнювати полiтику тдтримки ринку та дохо-дiв у межах Спшьно! аграрно! полiтики (САП) £С i сприяти досягненню и завдань. Крiм того, полiтика сiльського розвитку мае враховувати економiчнi та сощальт завдання полiтики згуртування, об'еднуючи !х головнi прiоритети на теренах сшьських територш з метою забезпечення високого рiвня !х конкурентоспроможностi як середовища життедiяльностi та пiдтримки сталого розвитку [2]. Вщгак, зважаючи на складшсть та важливiсть мюп сучасно! полiтики сiльського розвитку в £С, сформованi основнi пiдходи до И реалiзацil:
— по-перше, полiтика сшьського розвитку £С пропонуе гнучкий пiдхiд, заснований на субсидiарностi та сшвпращ. Це означае, що при проектуванш полiтики сiльського розвитку на нацюнальному рiвнi, незважаючи на спiльнi принципи та прiоритети, кра1ни-члени £С е повноправними у визначеннi власного «меню» заходiв пiдтримки розвитку сiльських територш, цшшсть яких визначаеться з огляду на специфiчнi галузевi та територiальнi обмежен-ня конкретно1 сшьсько1 регюнально1 сощаль-
но-економiчноl системи, И переваг та недоль к1в;
— по-друге, гарантування цiлеспрямованого використання ресурав вимагае вiд полiтики сiльського розвитку застосування страте-гiчного тдходу, що базуеться на дотриманш прiоритетiв стратегш, прийнятих у Лiсабонi та Гетебурзi щодо примноження робочих мiсць i забезпечення сталого розвитку, та нацюналь-них прiоритетiв розвитку сшьсько1 мюцевостц
— по-трете, дотримання тематичного пiдходу, який передбачае групування заходiв довкола вшповшних об'ектiв впливу (вiдомих на програмному рiвнi як аксиси): економiчний -конкурентоспроможнiсть та зайнятiсть; еколопчний - бiорiзноманiття, змiни клiмату, сталi основи природокористування; соцiальний - яшсть життя;
— по-четверте, полiтика сшьського розвитку заснована на iнтегрованому пiдходi, що демонструеться завдяки визначеним для не1 завданням, як1 вiдображають економiчнi, соцiальнi та екологiчнi прiоритети. Крiм того, незважаючи на !х вшнесення до конкретного аксису, !х виконання забезпечуе значно ширший результат, вщчутний i в iнших сферах [2].
У будь-якому випадку, полiтика сшьського розвитку повинна забезпечувати множинний ефект: швестування в людський каттал критично важливе для максимально1 експлуатацп можли-востей з метою економiчного зростання та збiльшения зайнятостi в сшьськш мiсцевостi. Саме так1 чинники чiтко вирiзияються серед повного перелжу заходiв сiльського розвитку, оск1льки вони можуть забезпечити: допомогу людям в адаптаци до ринково орiентованого сшьського господарства; пошук нових шляхiв збуту продукцп та подолання ризик1в на ринках високого рiвня конкуренции тдвищення рiвия економiчноl активностi; пiдтримку розвитку дрiб-них бiзнес-структур. У свою чергу, це сприяе динамiчному розвитку тдприемництва, полшшен-ню управлiнських процеав в агропродовольчому ланцюз^ пiдвищенню рiвня корисностi вiд вдоско-налення мюцевого iнфраструктурного забезпечення та еколопчно обгрунтованого менеджменту земельних ресурсiв. З огляду на охарактеризовану логiку полггики сiльського розвитку, в £вропейсь-кому Союзi були визначенi та законодавчо закрш-ленi у суспiльних стратепчних напрямах сшьсь-кого розвитку ключовi И цiлi [2], трактування яких вшображено на рис. 1.
Цinв 1
nigBumeHHa K0HKypeHT0cnp0M0®H0cTi arpapHoro Ta nicoBoro ceKTopiB
Цinв 2
no^iTHKa CWBCBKOrO p03BHTKy
ec
Цinв 3
noninmeHHa CTaHy HaBKonumHboro npupogHoro cepegoBuma i cinbcbKHx TepHTopifi
....................................
3a6e3nehehha akocti ®htta b cinbcbkin мicцeвocтi ta gubepcu^ikama cinbcbkoi
ek0h0mikh
Цinв 4
ä-u......I......ä-u......I......I...U......I......;...;■;......i......;...;.;......i......;...;.;......i......;...;.;......i......;...;.;......i......u.u
Iнiцiaтнвa LEADER
Phc. 1. CrpaTeriHHi цi^i noniTHKH cinbcbKoro po3BHTKy £C Ha 2013-2015 pp.
nigBH^eHHH K0HKypeHT0cnp0M0®H0cri arpapHoro Ta nicoBoro ceKTopiB B6aHaeTbca M0®nHBHM 3a paxyH0K 3axogiB, mo MaMTb Ha MeTi 3a6e3neHeHHa cinbcbKoro Ta nicoBoro rocnogapcTB, a TaKo® xapH0B0i npoMHcnoBocri nrogcbKHMH Ta MaTepianb-hhmh pecypcaMH 3agna 3a6e3neHeHHa aKocTi arponpogoBonbHoi Ta nicoBoi npogyKmi, 30KpeMa, nepegaHi 3HaHb, gocBigy i nomupeHHa iHH0Bamn. Peani3ama gpyroi цi^i noTpe6ye 3axogiB, 3opiemo-BaHHx Ha 3axucT Ta npuMH0®eHHa npupogHHx pecypciB, 36epe®eHHa 3HaHHMocri niciBHHUTBa Ta cinbcbKoro rocnogapcraa gna KynbTypHux naHgma$-TiB cinbcbKHx TepHTopin. ^KicTb ®HTTa y cinbcbKin Mic^Bocri b KoHTeKcTi TpeTboi mni nomTHKH cinbcbKoro po3BHTKy noBHHHa 3a6e3neHyBaTuca 3aBgaKH HagaHHa gonoMoru y po3BHTKy noKanbHol rn^pacrpyKTypH, noninmeHHM yM0B gna cTBopeHHa gogaTKoBHx po6oHHx мicцb y Bcix ceKTopax cinbcbKoi eK0H0MiKH Ta gHBepcu^iKami rocnogapcb-koi gianbHocTi. Iнiцiaтнвa LEADER cepeg rnmux mnen noKnHKaHa gna cnpuaHHa cTBopeHHM M0®nu-Bocren gna iHH0BamnH0r0 po3BHTKy мicцeвнx rpoMag, mo rpymyeTbca Ha nigxogi «3HH3y-BBepx».
Heo6xigH0 3a3HaHHTH, mo npoBegeHHH aHani3 BH3HaneHHa mnen noToHHoro nporpaMHoro nepiogy (2013-2015 pp.) y nonnum cinbcbKoro po3BHTKy £C go3Bonae cTBepg®yBaTH npo nocnigoBHicTb nig-tphmkh цboro пpoцecy. TaK, nicna nepe^opMa-TyBaHHa 3aBgaHb noniTHKH cinbcbKoro po3BHTKy BignoBigHo go BHMor Hacy Ta crnyami b cinbcbKifi мicцeвocтi 6yno npuHHaTo TaKo® pimeHHa mogo Heo6xigHocTi ^opMyBaHHa BignoBigHoro iHcmTymä-Horo 3a6e3neneHHa peani3ami ii mnen. B pe3ynbTaTi 6yno cTBopeHo £BponencbKHH cinbcbKorocnogapcb-khh $0Hg cinbcbKoro po3BHTKy (EAFRD), Miciera aKoro BH3HaneH0 cnpuaHHa cTanoMy cinbcbK0My po3BHTKy £C y cnoci6, K0MnneMeHTapHHH mogo phhkobhx iHcrpyMeHTiB i noniTHKH 3a6e3neneHHa
goxogiB, cninbHoi arpapHoi Ta pH6anbcbKoi noniTHK, noniTHKH 06'egHaHHa. KpiM Toro, noHHHaMHH 3 2013 pp., caMe BiH KoopgHHye $rnahcobi n0T0KH b Me®ax KpaiH-HneHiB ^opMyBaHHa, cnpaM0BaHi Ha cnpuaHHa 3 6rog®eTy £C cinbcbK0My po3BHTKy.
3rigH0 3 eBponencbKHM 3aK0H0gaBcTB0M, po3no-gin $iHaHcyBaHHa 3 $0Hgy Ha peani3amro BcraH0B-neHHx mnen 3gincHMeTbca i3 goTpHMaHHaM TaKHx пpннцнпiв: iнiцiaтнвa LEADER - He MeHme 7% KomTiB, Bici 1 i 3 - He MeHme Hi® no 15%, Bicb 2 -He MeHme 25% [5]. nponopmi noginy $rnaHcoBHx pecypciB BH3HaHaMTbca ypagaMH oKpeMHx KpaiH-HneHiB £C iHgHBigyanbHo, mo 3yM0BneH0 pi3HHMH npo6neMaMH Ta noTpe6aMH, ane 3a yM0BH o6oB'a3-KoBoro goTpHMaHHa HaBegeHHx BHMor mogo MiHi-ManbHoi BaroMocTi ko®hoi 3 ocen $rnahcoboro nnaHy. Heo6xigH0 3a3HaHHTH, mo 3 $0Hgy EAFRD Ha BHKoHaHHa 94 nporpaM cinbcbKoro po3BHTKy, b aKHx geTani30BaH0 HanpaMH peani3ami mei noniTHKH, BHginaeTbca Man®e 90,8 Mnpg. eBpo, 3 aKHx 12,7 Mnpg. eBpo HagingyTb 3a paxyH0K Mogynami npaMHx gonnaT gna BenHKHx rocnogapcTB. y mnoMy nnaHy-eTbca ^opMyBaHHa 6rog®eTy noniTHKH cinbcbKoro po3BHTKy gna gaHoro nporpaMHoro nepiogy B cyMi 226 Mnpg. eBpo [4]. 3BigcH M0®Ha 3po6HTH bhcho-bok, mo He3Ba®aMHH Ha noTy®Hy $rnahcoby nig-TpHMKy cinbcbKoro po3BHTKy 3 6oKy iHCTHTymHHol cHcTeMH £C, ocHoBHa HacTKa BHTpaT Ha ii peani3a-mro (Man®e 135 Mnpg. eBpo) noKnagaeTbca Ha Hamo-HanbHi 6Mg®eTH, 30KpeMa Ha npuBaTHHx iHBecTopiB. Pa30M 3 thm, Ha gyMKy eBponencbKux aHaniTHKiB, eMnipHHHHH aHani3 peanbHHx ^rnaHcoBux n0T0KiB 3i cTopoHH EAFRD y 6inbmocTi KpaiH-HneHiB £C y HanpaMi 3a6e3neHeHHa aKocTi ®HTTa B cinbcbKin Mic^Bocri Ta gHBepcu^iKami cinbcbKoi' eK0H0MiKH He BignoBigaMTb BcTaH0BneH0My 3aK0H0gaBcTB0M MiHiMyMy (puc. 2):
35,0 30,0 25,0 20,0 15,0 10,0 5,0
,0
^ ^ .С Л V i- ^ ^ ^ г? ^ «г JV ^ А А" > ч? ^ ^
<7 ^
©
JT * ^ ^
—♦—Частка витрат фонду EAFRD на яюсть життя та диверсифжацю стьсько! економки, % Рис. 2 Частка у загальному обсяз1 витрат фонду EAFRD на реал1зацш цш 3 в кра!нах-членах £С, %
Наведеш даш сввдчать про те, що у 12-и кра!нах-членах £С не забезпечуеться дотримання встановлено! вимоги щодо вщведення як мшмум 10% кошт1в на цшь 3, в той час як бшьш урбашзоваш кра!ни, наприклад Мальта та Нщерланди, використовують у даному напрям1
Збереження та розвиток стьсько! спадщини 10%
Пщтримка туристично! дшльност1 11%
майже 30%. Кр1м того, варто зауважити, що асигнована сума для тдтримки процесу дивер-сифжаци в сшьськш м1сцевосп тдлягае розпод1лу на р1зш заходи, найбшьш вагомими серед яких е наступш (рис. 3):
Розвиток людського капталу для локальних стратепй розвитку 2,3%
Диверсифкацш нестьсь когос по дарсько! дшльност1 12%
Створення та розвиток б1знесу 18%
Вщновлення т; розвиток ст 25%
Базов1 послуги для сiльських економiки та жителш 22%
Рис. 3. Структура витрат фонду EAFRD на реал1зацш заход1в щодо забезпечення якосп життя та
диверсифжаци сшьсько! економ1ки £С, %
AcHrHyBaHHH 3a3HaneHHx ^rnaHcoBHx pecypciB gna mgTpHMKH npo^cy gHBepcu^iKa^l cinbcbKOl eROHOMiKH, 3rigHO 3 BH3HaneHoro gna 2013-2015 pp. napaMeTpiB ^rnaHcoBoro 3a6e3neHeHHa noniTHKH cinbcbKoro po3BHTKy £C, Mae Ha MeTi cnpuaHHa ^opMyBaHHM MO^nHBocTen gna ^a^BnamTyBaHHa cinbcbKoro HaceneHHa Ta yMOB gna 3pocraHHa cinbcbKHx TepHTopin mnaxoM Ha6yTTa HaBHKiB Ta
oprarn3a^l noKanbHHx cTpaTerin po3BHTKy, ^o rapaHTyBaTHMyTb 36epe®eHHa npHBa6nHBocTi cinbcbKHx TepHTopin gna Man6yTHix noKoniHb. npoTe, 3 TOHKH 3opy npaKTHKH ^opMyBaHHa Ha^OHanbHOl Mogeni cinbcbKoro po3BHTKy, oco6-nHBy цiннicтb cTaHOBHTb cTpyKTypHO-norinHHH MexaHi3M 3a6e3neneHHa gHBepcu^iKa^l cinbcbKOl eROHOMiKH Ta noro 6eHe$i^apu (pHc. 4).
4iiBC|)C"(|>ik'aiiiH ei^bCbKoi ckomomIKMI
HanpaMH
gHBepcu^iKa^a HecinbcbKorocnogapcbKol gianbHocTi
mg^HeMHu^TBO. мiкpoпigпpнeмннцbкi npoeKTH
arpoTypHcTHHHa gianbHicTb
6eHe$i^apH
• пigпpнeмcтвa, mTaT aKHx
< 10 oci6, a pinHHH o6opoT -
< 2 MnH eBpo;
• cinbcbKe HaceneHHa
• o6'eKTH peKpea^nHol iH^pacTpyKTypH Ta MapKeTHHroBHx rocnyr;
• cinbcbKe HaceneHHa
iHcTpyMeHTH
пigтpнмкa тpagнцiнннx Ta anbTepHaTHBHHx BHgiB gianbHocTi
мiкpoпigпpнeмннцтвo
po3mHpeHHa кoмyнiкaцiнннx Mepe®
TypH3M
ynacTb ®iHOK y pHHKy пpaцl
po3BHTOK BigHOBHHx g®epen eHeprii
po3BHTOK noKanbHol' iH^pacrpyKTypH
TpeHiHrH
Phc. 4. CTpyKTypHO-norinHa cxeMa iMraeMeHTa^l gHBepcu^iKa^l cinbcbKOl eKOHOMiKH b KpaiHax-HneHax £C
HaBegeHa cxeMa пpoвag®eннa gHBepcu^iKa^l ochobhI нaпpaмн цboro пpoцecy, TaK i roTeH^nHe cinbcbKOl eKOHOMiKH b £C go3Bonae BH3HanHTH aK Kono noro cy6'eKTiB.
EKOHOMIKA: peajiii nacy
№3(8), 2013
ECONOMICS: time realities
Pa30M 3 thm, oco6nuBy yBary BapTO npnginHTH iHCTpyMeHTaM ftoro 3a6e3neneHHa, ocKinbKu Big npaBunbHocri lx nig6opy, 3OKpeMa, 3 tohkh 3opy ageKBaTHOCTi yMOBaM KOHKpeTHoro cinbcbKoro perioHy Ta gomnbHocri 3acrocyBaHHa 3 ypaxyBaHHaM naHyronoro b £C TpueguHoro nigxogy [3], 3ane®aTb como-eKonoro-eKoHoMiHHi HacnigKu gнвepcн$iкaцп gna cinbCbKHx TepuTopift.
OopMyBaHHH Heo6xigHoro Ha6opy TaKHx iHcrpy-MeHTiB 3ane®urb Big: ochobhhx mneft guBepcu^i-Kami b KOHKpeTHift мicцeвocтi; piBHa iepapxii cy6'eKTiB guBepcu^iKamftHux iнiцiaтнв (iHcrmy^i £C, HamoHanbHi opraHu Bnagu Ta HeypagoBi opraHi3ami, cinbcbKi rpoMagu Tomo); c^opMOBa-HOCTi Ta roToBHocTi comanbHoro Kanirany neBHoi TepuTopii go nigTpuMKH Ta ynacri b цbOмy npo^ci.
Buxoganu 3 HaBegeHoro Mo®Ha 3po6uTH bucho-bok, mo guBepcu^iKama cinbCbKoi eKoHoMiKH cnpuae yTBepg^eHHM Ta noBHomHHift peani3ami KoH^nmi cranoro cinbcbKoro po3BHTKy b £C, npoTe oKpeMi KpalHH-nneHH MaroTb cboi HamoHanbHi oco6nuBocTi, aKi Mo®Ha po3rnagaTH aK BHKnuKu gHBepcu^iKaml, mo 3arpo®yroTb cranocri cinbCbKux TepuTopift [6]. TaK, go KaTeropii BHKnuKiB Ha mnaxy gнвepcн$iкaцil CinbCbKoi eKoHoMiKH Mo®Ha BigHecTu:
1) cmyamro mogo 3aftHaTocri b pi3Hux ceKTopax eKoHoMiKH Ta craBneHHa ^epMepiB go rnmux BugiB npu6yTKoBol gianbHocri, oцiнкa noTeHmany gna po3BuTKy c^epu 3aftHaTocri;
2) Mo^nuBocri (piBeHb ocBrra, KBani^iKama) cinbcbKoro HaceneHHa 3agoBonbHaTu HaaBHuft nonur Ha puHKy пpaцi, пigпpнeмннцbкi 3gi6HocTi Ta 3gaTHicTb prouKyBara, oцiнкa HaBHaHHa, nparHeHHa Ta iH^opMamftHi noTpe6u;
3) noKanbHi Mo^nuBocTi (npuBaTHi Ta cycninbHi) gna po3BuTKy cTpaTeril cTanoro BuKopuc-TaHHa eHgoreHHoro пoтeнцiany, oцiнкy мicцeвнx noTpe6 b ynpaBniHHi npoeKTaMu. y Kparnax-nneHax £C Ko®eH 3 цнx BuKnuKiB Mo®e icHyBaTu oKpeMo a6o b KoMnneKci 3 rnmumu Ta Mara pi3Huft piBeHb rocTpora, BigTaK noBHomHHo BpaxyBaTu lx y 3aranbHoeBponeftcbKux nporpaMax, mo CTuMynroroTb cinbcbKuft po3butok b mnoMy Ta guBepcu^iKamro cinbcbKol eKoHoMiKu 3oKpeMa, npaKTuHHo HeMo®-nuBo. ToMy Bce цe BpaxoByeTbca npu ^opMyBaHHi нaцioнanbннx crpaTenHHux nnaHiB Ta noKanbHux crpaTerift po3BuTKy.
y gaHoMy KoHTeKcri oco6nuBoi Ba^uBocri Ha6yBae aKicTb Ta po3BuHeHicTb nrogcbKoro Kani-Tany, ftoro 3gaTHicTb go no6ygoBu coцianbннx Mepe®, aKi cnpuaroTb пoвнoцiннoмy BuKopucraHHro HaaBHux KoHKypeHTHux nepeBar cinbcbKux Tepmo-pift [7], Ha ocHoBi aKux ^opMyroTbca nepcneKTuBu gna gнвepcн$iкaцп eKoHoMiHHoi gianbHocTi Ta po3BuTKy пigпpнeмннцтвa. npaKTuKa £Bponeftcb-Koro CoM3y y mft c$epi goBoguTb e^eKTuBHicrb ^yHKmoHyBaHHa iнiцiaтнвн LEADER, Ha aKy noKnageHo $yHKqil' craMynaml po3BuTKy nrogcbKoro Ta coцianbнoгo KaniTany y cinbcbKift мicцeвocтi,
iHguKaTopoM BuKoHaHHa aKux e Hanarog®eHHa B3aeMogil' Mi® HneHaMu cinbcbKux rpoMag, lx o6'egHaHHa gna gocarHeHHa cninbHux mneft Ta no6ygoBu, oцiнкн i peaniзaцii crpaTerift noKanbHoro po3BuTKy, cniBnpaua 3 opraHaMu gep®aBHol Bnagu.
3a cBoew cyTHic™ iнiцiaтнвa LEADER Mae nporpaMHuft xapaKTep, to6to aK nporpaMa BoHa 6yna 3acHoBaHa b 2000 p. Ta nepmoneproBo cnpaMo-ByBanaca Ha 3aoxoneHHa iнiцiaтнвн cinbcbKux мemкaнцiв go caMopo3BuTKy TepuTopil [5]. HuHi ® ^ ropu3oHTanbHa Bicb y noniтнцi cinbcbKoro po3BuTKy £C, 3aBgHKu KoMnneKcHoMy nigxogy aKol 3a6e3nenyeTbca peaniзaцia Tpbox BepTuKanbHux oceft (KoHKypeHTocnpoMo®HicTb arpapHoro Ta nicoBoro ceKTopiB, noninmeHHa cTaHy HaBKonum-Hboro npupogHoro cepegoBuma Ta cinbcbKux Tepu-Topift, gнвepcн$iкaцia cinbcbKol eKoHoMiKu) Ta oHoBneHol MeTu - o6'egHaHHa 3ycunb gna po3BuTKy cinbcbKol eKoHoMiKu [3].
Oco6nuBicTb nigxogy цieI nporpaMu Bu3Hana-eTbca o6'egHaHHaM TaKux igeft: eucxtdnt mi^amueu cinbcbKux мemкaнцiв Ta rpoMag mogo napTHepcraa 3 opraHaMu Bnagu b npoцeci $opMyBaHHa cTpaTerift po3BuTKy нaцioнanbнoгo Ta noKanbHoro 3HaneHHa; opieнтaцia Ha ендогенниu nomen^cui Tepuropil; napmnepcmeo Mi® cycninbHuM Ta npuBaTHuM ceKTo-paMu b npoцeci cinbcbKoro po3BuTKy; iHHoe^ii; cnienp^x; eidKpumicmb mc 83ceModw Mi® cinbcb-kumu perioHaMu, po3butok lOKcibHux груп diu (LAG) Tomo (puc. 5).
aktubhum iHcrpyMeHToM peaniзaцii iнiцiaтнвн LEADER e noKanbHi rpynu gift, aKi 3a6e3nenyroTb nomupeHHa iн$opмaцiI Ta 3ycTpini 3 ynacHmaMu pi3HoMaHiTHux npoeKTiB, TexHinHe cnpuaHHa po3-BuTKy npoeKTiB, po3rnag Ta omHKa nponoзнцift, Bu6ip npoeKTiB Ha ocHoBi cycninbHo-npuBaTHol cniвnpaцi Tomo. KpiM Toro, 3Ba®aroHu Ha Bu3HaHHa TaKux rpyn Ba®nuBuM huhhukom iнiцianiзaцii cinbcbKoro po3BuTKy, lx HaaBHicTb aBnae co6ow cBoepigHuft iHguKaTop aKTuBHocTi nig Hac peani3ami iнiцiaтнвн LEADER.
Pe3ynbTaTu gocnig®eHHa cBignaTb, mo Haft6inbm e^eKTuBHuMu HanpaMaMu po3BuTKy $epM Ha ocHoBi gнвepcн$iкaцiI gianbHocTi e po3mupeHHa Ta Mogep-Hi3ama rocnogapcTB Hepe3 BuKopucTaHHa cynacHux Hoy-xay, mo 6a3yeTbca Ha nopagax cnemanicriB 3anpoBag®eHHa BucoKonpogyKTuBHux TexHonorin, кoмepцianiзaцia внpo6ннцтвa 3aBgaKu arpopuHKo-BoMy aHani3y Ta pi3Ho6iHHoMy po3BuTKy Big cinbcbKoro rocnogapcTBa go nepepo6Ku Ta MapKe-TuHry [6]. y KomeKcri 3a3HaneHoro 3po3yMinoM cTae Ba®nuBicTb gna npoцecy gнвepcн$iкaцiI cinbcbKol eKoHoMiKu He nume gep®aBHol noniTuKu 3 Ha6opoM cTuMynMMHux iHcrpyMemiB, gianbHicTb pi3HoMaHiTHux rpoMagcbKux Ta ypagoBux opraHi-зaцift, a TaKo® - icHyBaHHa po3BuHeHoro nwgcbKoro KaniTany, mo e 6a3ucoM gna 3apog®eHHa npo^cy po3mupeHHa HanpaMiB gianbHocTi aK B Me®ax cinbcbKoro rocnogapcTBa, TaK i no3a hum.
Рис. 5. Реал1защя тдходу LEADER в реал1зацп полгтики сшьського розвитку £С
Висновки
Для узагальнення розумшня рол1 диверсифь кацп сшьсько! економ1ки в сшьському розвитку £вропейського Союзу, напрям1в та шструменпв 1мплементац1! даного процесу в крашах-членах спшьноти, можна зробити висновок про його важливють у досягненш соц1о-еколого-економ1ч-них прюритепв розвитку сшьсько! мюцевостг В сучасних умовах визнаного значения сшьських територш у зростанш £С процес диверсифжацп
сшьсько! економ1ки, в тому числ1 завдяки тд-силенню з1 сторони шщативи LEADER, поклика-ний забезпечувати сощальну та економ1чну сталють у сшьськш мюцевосп, закршляти молодь для життя i пращ на сел1 завдяки формуванню продуктивно! зайиятостi та iнновацiйним проектам в рiзних секторах сiльськоï економiки. формуванню привабливого сiльського середовища для суспшьства в цiлому.
Список л^ератури:
1. Tarassevych O. Ukraine: Livestock and Products Voluntary Annual Report [Електронний ресурс] // Global Agricultural Information Network. Режим доступу:
http://gain.fas.usda.gov/Recent%20GAIN%20Publications/Livestock%20and%20Products%20Vo luntary%20Annual%20Report_Kiev_Ukraine_9-8-2011.pdf
2. Прокопа I.B. Заселешсть сшьських територш: деструктивш змiни i загрози / I. В. Прокопа, О. Л. Попова // Економжа i прогнозування. - 2008. - № 1. - С. 63-84.
3. Аграрний сектор Украши на шляху до евроштеграцп : монографiя / М. Бетлiй, О. Бородша, Т. Зiнчук [та iн.]; за ред. О.М. Бородшог Ужгород: IBA, 2006. - 496 с.
4. Саблук П.Т. Аграрна реформа : стан i напрями розвитку / П.Т. Саблук // Економiка АПК. -2000.- № 4. - С. 3-10.
5. AH^iä4yK В.Г. Надконцентращя агропромислового виробництва i земельних ресурав та !! наслiдки / В.Г. Андайчук // Економiка АПК. - 2009. - № 2. - С. 3-9.
6. Дем'яненко С. Спшьна аграрна полггака £С: суть, тенденцп та значения для Укра!ни / С. Дем'яненко //Економша Укра!ни. - 2003. - № 3. - С. 82-83.
7. Могильний О.М. Спшьна аграрна полггака £вропейського Союзу щодо сталого сшьського розвитку: уроки для Укра!ни / О.М. Могильний // Економжа АПК. - 2004. - № 7. - С. 3-12.
8. Зiнчyк Т.О. £вропейська штегращя: проблеми адаптацп аграрного сектора економiки: монографiя / Т.О. Зiнчyк; 1н-т економiки та прогнозування НАН Укра!ни. - Житомир : ДВНЗ «Держ. агроекол. ун-т», 2008. - 384 с.
9. Кваша С.М. Заходи едино! аграрно! политики на сiльськогосподарських ринках кра!н £С / С.М. Кваша // Економжа АПК. - 2011. - № 11. - С. 144-147.
10. Корольков А.Ф. ЕС: сельское хозяйство и аграрная политика // Современная Европа. - 2002. - № 4. - С. 93.
11. Гришова 1.Ю Змщнення фшансово! складово! економiчно! безпеки пiдприемства / 1.Ю. Гришова, Т.С. Шабатура // Облж i фiнанси. - 2013. - № 1(59). - С. 99-104.
12. Гришова 1.Ю. Проблеми формування шновацшно! системи Укра!ни / 1.Ю. Гришова, Т.М. Гнатьева // 1нновацшна економiка. - 2012. - № 12. - С. 14-17.
13. Гришова 1.Ю. Державна тдтримка як невш'емний механiзм економiчного зростання. Iнститyцiйнi чинники розвитку пiдприемницьких структур. Колективна монографiя / Пiд ред. д.е.н., професора О.О. Непочатенко. - Умань: СПД Сочшський, 2013. - С. 36-44.
14. Fischer, G., Ermolieva, T., Ermoliev, Y., and van Velthuizen, H. (2007) Sequential downscaling methods for Estimation from Aggregate Data. In K. Marti, Y. Ermoliev, M. Makowski, G. Pflug (Eds.), Coping with Uncertainty: Modeling and Policy Issue. Springer Verlag, Berlin, New York.
15. Agriholdings in Ukraine: Good or Bad? German-Ukrainian Policy Dialogue in Agriculture. Institute for Economic Research and Policy Consulting, Policy Paper Series [AgPP No 21], 2008.
Надано до редакцп 28.08.2013 Лебедева Вiра Василiвна / Vera V. Lebedeva
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Перспективи диверсифжацп аграрних тдприемств в напрямку eвроiнтеграцii [Електронний ресурс] /В.В. Лебедеева //Економiка: реалп часу. Науковий журнал. — 2013. — № 3 (8). — С. 172-179. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2013/n3. html
