CC BY
51
УДК 336.658
ТРАНСФОРМАЦ1Я 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ ПОТОК1В В КОНТЕКСТ1 КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 ХАРЧОВО1 ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ
В.О. Непочатенко
Уманський нацюнальний унгверситет садгвництва, Умань, Украша
Непочатенко В.О. Трансформащя iнвестицшних пототв в контекстi конкурентоспроможностi харчовоi промисловостi Украти.
В статт дослщжуеться ефектившсть застосування шструмен-пв залучення шоземних швестицшних потоюв в економшу Укра!ни, зокрема, залучення швестор!в на умовах здшснення угод злиття та поглинання, як в м!жнароднш практищ залишаються одним i3 перспективних напря]шв шве-стицшного розвитку галузей економiки, нарощування !х стратепчного потенцiалу, як прiоритетний фактор полшшення iнвестицiйного клiмату харчово! промисловостi Укра1ни. Автори доводять, що головним шструментом розвитку шве-стицiйного напрямку розвитку харчово! промисловосп були i будуть процеси поглинання промислових та сшьсько-господарських активiв, а також пов'язаш з ними технологiчнi та техшчш удосконалення.
Ключовi слова: iнвестицiйнi потоки, швестицшний клiмат, глобалiзацiя економiки, харчова промисловють, аграрне виробництво
Непочатенко В.А. Трансформация инвестиционных потоков в контексте конкурентоспособности пищевой промышленности Украины.
В статье исследуется эффективность применения инструментов привлечения иностранных инвестиционных потоков в экономику Украины, в частности, привлечение инвесторов на условиях совершения сделок слияния и поглощения, которые в международной практике остаются одним из перспективных направлений инвестиционного развития отраслей экономики, наращивания их стратегического потенциала, как приоритетный фактор улучшения инвестиционного климата пищевой промышленности Украины. Авторы показывают, что главным инструментом развития инвестиционного направления развития пищевой промышленности были и будут процессы поглощения промышленных и сельскохозяйственных активов, а также связанные с ними технологические и технические усовершенствования.
Ключевые слова: инвестиционные потоки, инвестиционный климат, глобализация экономики, пищевая промышленность, аграрное производство
Nepochatenko V.O. Investment flows transformation in the context of competitive food industry in Ukraine.
The article examines the effectiveness of tools for attracting foreign investment flows into the economy of Ukraine, in particular , the involvement of investors in terms of the implementation of mergers and acquisitions that are internationally are one of the promising areas of investment sectors of the economy , increasing their strategic potential as a priority factor to improve the investment climate of the food industry in Ukraine. The authors shows that the main instrument of investment towards the development of the food industry have been and will be the processes of absorption of industrial and agricultural assets, and related technology and technical improvements.
Keywords: investment flows, investment climate, economic globalization, food processing, agricultural production
Враховуючи глобальш змши нацю-нальних економж, одшею з провщних властивостей штенсифжацп процеав транснащонал1заци, глобал1зацп та ште-рнащонал1зацп системи м1жнародних фшанав е постшне зростання обсяпв руху м1жнародного катталу у форм1 шоземних швестицшних потоков. Тому сьогодш стратепчно важливим питаниям розвитку харчово! промисловосп Укра!ни е створення сприятливого швестицшного ктмату для шоземних швестор1в, в1д реатзаци якого залежать динашка економ1чного розвитку вае! галуз1 та можлив1сть i"i подальшо! модершзацп, шляхом актив1заци швестицшно!' д1яльносп, що стане реальним кроком для тдвищення конкурентоспроможност1 продукпв харчування, зростання продуктивносп пращ, нарощення ринково! вартосп б1знесу тдприемств та виршення багатьох сощальних проблем кра!ни.
Аналiз публiкацiй
На науковий свггогляд автора в контексп шноващйно-швестищйного забезпечення розвитку тдприемств харчово! промисловосп та тдви-щення !х конкурентоспроможност! найбшьш вплинули роботи вщомих вчених- аграрников Малша М.Й., Лупенка Ю.О., Кропивка М.Ф., Да-щя О.1., Демяненка М.Я., Гришовой 1.Ю, Шпику-ляка О.Г., Саблука П.Т., Тотхи В.1., Наумова О.Б, Гнатьевой Т.М., Стояновой-Коваль С.С., Майоровой Т.В., Соколенко С.1, Сичевського М.П, Купча-ка П.М, Марченко В.М, Прокопенко О.В., Федо-ренко В.Г [1-12]
Поряд 1з значною к1льк1стю наукових праць, присвячених питанням актив1зацп швестицшно-шновацшного розвитку нацюнально! економ1ки, висока динамша трансформацп швестицшних потоков вимагае пошуку ефективних шститупв, як1 здатш збшьшити !х обсяги та ефектившсть залучення, спрямованих на шновацшне оновлення харчово! промисловосп.
Метою е дослщити процеси трансформацп швестицшних потоков харчово! промисловосп Укра!ни в контексп тдвищення конкуренто-спроможносп галуз1 на м1жнародних ринках та сприяння позитивного швестицшного ктмату.
Виклад основного матерiалу дослiдження
Створенню благоприемного швестицшного ктмату харчово! промисловосп Укра!ни, i вщпо-вщно тдвищенню конкурентоспроможиостi продукт! харчових тдприемств на м1жнародних ри-
HKax, nepemKog®ae HecraHa Heo6xigHHx gna 3a-6e3neHeHHa cra6inbHoro ^yHKqioHyBaHHa npaBOBO-ro nona eKCTepHanbHHx iHCTHTy^H, ^o rapamyBano 6 gieBicTb aHTHMoHononbHoro 3aKoHogaBCTBa, go-TpHMaHHa KoHTpaKTHHx 3o6oB'a3aHb, npaBa Bna-CHocTi H t. iH. npoTe B®e CborogHi Ha TepHTopii' yKpai'HH gna iHo3eMHHx iHBeCTopiB BcraHoBnroeTbca Ha^oHanbHuH pe®HM iHBecm^HHoi gianbHoCTi mnaxoM CTBopeHHa 6naronpueMHoro npaBoBoro nona, ^o perynroeTbca BignoBigHHMH 3aKoHaMH yKpai'HH, 3oKpeMa: «npo iHBecm^HHy gianbHicTb», «npo ycyHeHHa gHCKpHMiHa^i' b onogaTKyBaHHi
cy6'eKTiB nignpHeMHH^Koi' gianbHoCTi, CTBopeHHx 3 BHKopHCTaHHaM MaHHa Ta KomTiB BiTHH3HaHoro noxog®eHHa» «npo pe®HM iHo3eMHoro iHBecTyBaHHa» to^o, aKHMH nepeg6aneHa:
— gep®aBHa rapamia 3axHCTy iHBecm^H, He3ane®Ho Big $opM BnacHocri;
— BigmKogyBaHHa 36htk1b, y t. h. yny^eHy BHrogy Ta MopanbHy mKogy, 3aBgaHHx i'M BHacnigoK gin, 6e3gianbHocTi a6o HeHane®Horo BHKoHaHHa gep^aBHHMH opraHaMH yKpai'HH hh nocagoBHMH oco6aMH nepeg6aneHHx 3aKoHogaBCTBoM o6oB'a3-KiB ^ogo iHo3eMHoro iHBecTopa;
— noBepHeHHa iHBecTH^i' iHo3eMHoMy iHBecTopy b HaTypanbHin $opMi, a6o y Banrori iHBecTyBaHHa 6e3 cnnaTH MHTa, a TaKo® goxogiB 3 цнх iHBecm^H y rpomoBiH hh ToBapHiH $opMi b pa3i npunHHeHHa iHBecm^HHoi gianbHoCTi;
— 3acTocyBaHHa нaцioнanbнoro pe®HMy Banroraoro perynMBaHHa Ta cnpaBnaHHa nogaTKiB Ha TepHTopii' yKpai'HH go cy6'eKTiB nignpueMHH^-Koi' gianbHoCTi a6o rnmux ropuguHHux oci6, CTBopeHHx 3a yHaciro iHo3eMHHx iHBecm^HHHx
noToKiB, He3ane®Ho Big $opM Ta Hacy i'x BHeceH-Ha [1].
Pa3oM 3 цнм, CTBopeHHa cnpuaTnHBoro iHBecm^HHoro KniMaTy TaKo® 3ane®HTb Big e^eKTHBHocTi 3acTocyBaHHa iHCTpyMeHTiB 3anyHeH-Ha iHo3eMHHx iHBecm^HHHx noToKiB b eKoHoMiKy yKpai'HH, 3oKpeMa, 3anyHeHHa iHBeCTopiB Ha yMoBax 3gincHeHHa yrog 3nHTTa Ta nornuHaHHa, aKi b Mi®HapogHin npaKTH^ 3anumaroTbca ogHHM i3 nepcneKTHBHHx HanpaMiB iHBecm^HHoro po3BHTKy rany3eH eKoHoMiKH, Hapo^yBaHHa i'x CTpaTeriHHoro noтeнцiany.
OcKinbKH xapHoBa npoMHcnoBicTb 3a eKoHo-MiHHoM Ta TexHonoriHHoro cyraic™ e bhcoko-iHTerpoBaHoro rany33M внpo6ннцтвa 3 cinbCbKHM rocnogapcTBoM, a e^eKTHBHicTb i'i ^yH^ioHyBaHHa 3ane®HTb Big 3a6e3neHeHocTi chpobhhhhmh pecyp-caMH, to ronoBHHM iHCTpyMeHToM po3BHTKy 3a3HaHeHoro HanpaMKy 6ynu i 6ygyTb npo^cu nornHHaHHa npoMHcnoBHx Ta cinbCbKorocno-gapcbKHx aKTHBiB, a TaKo® noB'a3aHi 3 hhmh TexHo-noriHHi Ta TexHiHHi ygocKoHaneHHa.
y внpo6ннцтвi arpapHoi' npogyKqii' Ta b xapHoBiH npoMHcnoBocTi aKTHBHicTb 3nHTTiB Ta nornHHaHb nornu6nroeTbca b KoHTeKCTi aK нaцioнanbннx, TaK i 3aranbHocBiToBHx npoцeciв кoнconigaцii, nig-TBepg®eHHaM Horo e HagaHa AHTHMoHononbHHM KoMiTeToM yKpai'HH, rany3eBa CTaTHCTHKa 3nHTTiB Ta nornHHaHb (Ta6n. 1).
B 2012 po^ arponpoMHcnoBHH KoMnneKC yKpai'HH yrpHMyBaB go 35% 3aranbHoi' KinbKocTi yKnageHHx yrog 3nHTTiB Ta nornHHaHb, ^o nepeTBo-puno Horo Ha npHBa6nHBy iHBecTH^HHy c$epy.
Ta6nHua 1. CrpyKTypa yKpai'HCbKoro pHHKy M&A, % (3a KinbKic™ yrog)
Pokh
rany3i 2010 2011 2012
npoMHcnoBicTb 20 30 20
b ToMy Hucni Bnpo6H^TBo xapHoBHx
npogyKTiB, anKorontHnx HanoiB Ta tkitkihobhx 4,5 4,2 5,6
Bupo6iB
AnK 36 20 35
BygiBH^TBo - 13 -
OmaHcoBHH ceKTop 10 12 10
CeKTop TeneKoMymKa^H 5 8 5
iHmi 29 17 30
fflpgo xapHoBoi' npoMHcnoBocTi, to b gaHoMy ceKTopi Ha^oHanbHoi' eKoHoMiKH b 2012 poцi 6yno 3apeecTpoBaHo 5,6% yrog 3nHTTiB Ta nornHHaHb go 3aranbHoi' i'x KinbKocTi 3a gaHHH nepiog.
B yMoBax 6paKy BHyTpimHix pecypciB gna oHoBneHHa i мogepнiзaцii внpo6ннцтвa xapHoBHx npogyKTiB, He3HaHHoro gep®aBHoro iHBecTyBaHHa rany3i Ta icHyBaHHa npo6neM i3 3anyHeHHaM KpegHTiB 3pocTae 3HaHHMicTb npaMHx iHo3eMHHx iHBecTH^HHHx noToKiB gna noganbmoro po3BHTKy rany3i.
y npaKTHHHoMy acneKTi BenHKy ponb BigirparoTb, nepegyciM, noтeнцiHнi nepcneKTHBH 6ygb-aKoi' Kpai'HH 3anyHaTH ^rnaHcoBi noToKH y neBHHx o6carax i ^opMax, 3a yMoB icHyBaHHa gonycTHMoro piBHa pu3HKy, ^o gae Mo®nHBicTb iHBecTopy 3a6e3neHHTH Hapo^eHHa phhkoboi BapTocTi Horo 6i3Hecy.
^na eKoHoMiKH yKpai'HH, 3oKpeMa gna xapHoBoi' npoMHcnoBocTi, goцinbнicтb BHKopucTaHHa iHo-3eMHHx iнвecтнцiHннx noToKiB 6e3yMoBHa, ocKinbKH pecтpyктypнзaцia aK нaцioнanbнoi eKoHoMiKH b цinoмy, TaK i oKpeMoi' rany3i 3a paxyHoK BnacHHx
g^epen npocTO HeMo^nuBa, mo i noTpe6ye BnpoBag^eHHa cepno3Hux o6cariB iнвeстнmнннx noTOKiB. CaMe TOMy b HauioHanbHy eKOHOMiKy 3anyHaroTbca Kpegrnu aK OKpeMHx gep^aB i npHBaTHHx $ipM, TaK i CBiTOBoro 6aHKy Ta Mi®Ha-
pogHux ^iHaHCOBHx opram3amH, ge b CTpyKTypi Hagxog^eHb npaMux iHO3eMHHx iнвeстнцiнннх noTOKiB xapnoBa npoMucnoBicTb nocigae noMiTHe мicцe (puc. 1, Ta6n. 2).
27,26
32,45
6,54 ^245
1,46 29,84 4 41
I Ycboro
I Ci^bebKe rocnogapcTBo, mhc^hbctbo,
nicoBe rocnogapcTBo I npoMHcnoBicTb
I BMpoSHM^TBo xapMoBMX npogyKTiB, Hano'i'B Ta ttottohobhx Bupo6iB
I BygiBHM^TBo I TpaHcnopT Ta 3b'^3ok I OiHaHcoBa Ta cTpaxoBa giRnbHicTb I iHmi rany3i eKoHoMiKM
100,00
Puc. 1. CTpyKTypa Hagxog^eHb npaMux rno3eMHux iнвecтнцiнннх noTOKiB, Ha 31.12.12, %
TaK, craHoM Ha 31 rpygHa 2012 poKy 3Hanrn o6caru iHo3eMHux iHBecmmH 3ocepeg®eHo Ha nignpueMCTBax npoMucnoBocri - 31,5% 3aranbHoro o6cary npaMux iHBecmmH b yKpaiHi, y t.h. nepepo6Hoi - 25,9%.
Cepeg rany3eH nepepo6Hoi npoMucnoBocT cyrreBi o6caru iHBecmmH yHeceHo y nignpueMCTBa MeranyprinHoro внpo6ннцrвa Ta 3 BHpo6HH^rea roToBux MeraneBux Bupo6iB (11,3%), BHpo6HH^rea xapnoBHx npogyKTiB, HanoiB i totmhobhx Bupo6iB (4,4%), xiMinHoi Ta Ha^TOxiMinHoi npoMucnoBocT (2,4%), MamHHo6ygyBaHHa (2,1%), BHpo6HH^rea iHmoi HeMeraneBoi MiHepanbHoi npogyKuii (1,9%). y $iHaHcoBi ycTaHoBH yHeceHo 29,6%, b opram3ami, mo 3gincHMMTb onepauii 3 HepyxoMHM ManHoM, opeHgy, iH^HHipHHr Ta HagaHHa nocnyr nignpueM-uaM, - 16,6%, y nignpueMCTBa TopriBni, peMoHTy aBTOMo6iniB, no6yToBux Bupo6iB Ta npegMeTiB oCo6uCToro B^HTKy - 11,0%.
Cepeg rany3eH nepepo6Hoi npoMucnoBocT cyrreBi o6caru iHBecmmH yHeceHo y nignpueMCTBa MeranyprinHoro внpo6ннцrвa Ta 3 BHpo6HH^rea roToBux MeraneBux Bupo6iB (11,3%), BHpo6HH^rea xapnoBHx npogyKTiB, HanoiB i totmhobhx Bupo6iB (4,4%), xiMinHoi Ta Ha^TOxiMinHoi npoMucnoBocT (2,4%), MamHHo6ygyBaHHa (2,1%), BHpo6HH^rea iHmoi HeMeraneBoi MiHepanbHoi npogyKuii (1,9%). y $iHaHcoBi ycTaHoBH yHeceHo 29,6%, b opram3ami, mo 3giftcHMMTb onepami 3 HepyxoMHM ManHoM, opeHgy, iH^HHipuHr Ta HagaHHa nocnyr nignpueMuaM, - 16,6%, y mgnpueMCTBa TopriBni, peMoHTy aBTOMo6imB, no6yTOBux Bupo6iB Ta npegMeTiB oco6ucToro B^urey - 11,0%.
He Mo^Ha He BigMiTuTu Te, mo b yKpaiHi b nepiog 3anonaTKyBaHHH ni6epani3ami 3oBHimHbo-eKoHoMinHoi gianbHocri ogrnero 3 nepmux rany3eH, b aKy iHo3eMHi iHBecTopu 3opieHTyBanu cboi ^rnahcobi noToKu, 6yna caMe xapnoBa npoMucnoBicTb, Ha aKy b 2003 pom npuxogunoca 6inbme TpeTuHu o6cary Bcix npaMux iHo3eMHux iнвecrнцiнннx noToKiB, cnpa-MoBaHux y npoMucnoBuH ceKTop, Ta MaH^e mocTa nacTKa rakux BKnageHb b eKoHoMiKy KpaiHu. 06car iHo3eMHux iнвecrнцiнннx noToKiB 3 nacoM 3pocTaB, mo cnpunuHano noBinbHe cKoponeHHa ix goni b xapnoBiH npoMucnoBocri b 3aranbHoMy o6ca3i Hagxog^eHb rno3emhux iнвecrнцiнннx noToKiB b eKoHoMiKy KpaiHu 3 ogHonacHuM 3pocTaHHaM ix a6conroraoro Bupa3y. Pa3oM 3 uum, cTaHoM Ha 31 rpygHa 2012 poKy, b cTpyKTypi rno3emhux iнвecrнцiнннx noToKiB, cnpaMoBaHux y npoMucno-BicTb, nacTKa rany3i cKnagae nume 14,8%.
3 2006 poKy cnocrepiraeTbca cnag iHBecmmHHoi aKTuBHocTi KpaiHu, noB'a3aHun 3 HecrinKoro noniTuKo-eKoHoMinHoro cmyamero. npoTe, b 2012 poui TeHgeHuia go cKoponeHHa HaCTKu npaMux iHo3eMHux iнвecrнцiнннx noToKiB, cnpaMoBaHux y xapnoBy npoMucnoBicTb, nocTynoBo nonuHae Bigpog^yBaTu cboi TeMnu, mo noacHroeTbca, b nepmy nepry, nparHeHHaM iHo3eMHux ToBapoBu-po6HuKiB npogoBonbnux Bupo6iB b yMoBax 3poc-TaHHa b yKpaiHcbKoro HaceneHHa ynogo6aHb go BiTHu3HaHoi npogyKuii Ta 3Hu®eHHa e^eKTuBHocTi Big iMnopTy npogyKuii b yKpaiHy 3MiuHuTu cboi puHKoBi no3uuii Ha npuBa6nuBoMy yKpaiHcbKoMy puHKy.
Таблиця 2.Прям1 шоземт швестицшш потоки в харчову промисловютъ Украши, 2001 - 20012
(млн.дол.США)
Роки
2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Усього 5471,8 6794,4 9047,0 16890,0 21186,0 29542,7 35616,4 40053,0 44806,0 50333,9
Промисловють 2821,5 3394,1 3867,1 5169,2 6003,5 12421,2 12469,7 13212,2 13747,7 15019,1
виробництво
харчових
продукта, напо1в та 8620,0 1006,4 1127,6 1171,6 1274,6 1561,2 1685,9 1924,3 1990,2 2221,9
тютюнових
вироб1в
Частка в
загальних 15,8 14,8 12,5 6,9 6,0 5,3 4,7 4,8 4,4 4,4
швестищях, %
Частка в
швестищях в промисловють, % 30,6 29,7 29,2 22,7 21,2 12,6 13,5 14,6 14,5 14,8
Глобалiзацiя на piBHi галузi, як вважае С. I. Соколенко, визначаеться тим, насшльки конку-рентоспроможнiсть окремо! компани всередиш галузi в данiй кра!ш взаемопов'язана з рiвнем й! конкурентоспроможностi в шшш кра!ш. «Чим бiльше глобалiзована галузь промисловостi - пи-ше вiн, - тим бiльше переваг одержуе компанiя вiд внесено! технологи, виробничого процесу, фаб-рично! марки. Глобалiзованi галузi промисловостi мають тенденцш домiнувати на кожному ринку одним i тим самим набором глобальних компанш, як1 координують сво! стратепчш ди в усiх кра!нах свое! активносп» [2].
До основних показнишв глобалiзацil харчово! галузi е нарощування концентраци капiталу, що призводить до динамiчного розвитку мiжнацiо-нальних виробничих комплексiв - транснацю-нальних, яш активно розвиваються в сферi вироб-ництва продуктiв харчування.
Ряд компанш з цього перелшу активно працюють на украшському ринку. Так, Cargill здiйснюе в Укра!т довгострокову швестицшну програму загальною вартiстю у 50 млн. дол. США, яка передбачае будiвництво у Донецьку заводу з переробки соняшнику. Найбiльша в свт за розмiром надходжень вiд реалiзацil харчових продуктiв швейцарська компанiя Nestle швестуе Львiвську кондитерську фабрику «Свггоч». Компанiя Kraft General Food International придбала близько 90% акцiй Тростянецько! шоколадно! фабрики «Украша». Coca-Cola з 1994 року при-сутня на ринку безалкогольних напо!в Украши, виробляючи продукцiю на пiдприемствах у Львовi та у Броварському районi Кшвсько! областi. PepsiCo розмiстила сво! виробничi потужностi у восьми мiстах Украши (Киевi, Донецьку, £впа-тори, Запорiжжi, Миргородi, Сiмферополi, Чершв-цях, Черкасах) й зайняла майже п'яту частку вгт-чизняного ринку безалкогольних напо!в. Philip Morris вклала понад 50 млн дол. США у розвиток тютюново! промисловосп Украши [3]. Мiжнарод-
на компанiя Unilever, розпочавши в Украш свою дiяльнiсть у 1993 рощ, у 1998 зареестровала спшьне з Украшою ТОВ "Юншвер Украша" з центральним офiсом у Micri Киевi, яке сьогоднi представляе в нашш краïнi таю вiдомi бренди в категори продукпв харчування, як: Lipton, Brooke Bond, Беciда, Knorr, Calve, Rama, Crème Bonjour. В Украш також працюють i бшьш др!бш ТНК у cферi виробництва харчових продукпв [4].
Всупереч активiзацiï в аграрному cекторi економiки Украши процеав M&A cпоcтерiгaетьcя загальна тенденщя скорочення притоку обсягу прямих шоземних iнвеcтицiйних потоков в ciльcьке господарство Украши (рис. 2)
За даними рисунку 2 тковим перюдом надходження в економiку Укрaïни обсягу шоземних швестицш був перiод з 2006 по 2008 роки. Проте, через нестабшьшсть полiтичноï си-туaцiï краши, пов'язаний з перiодом очiкувaнь змш регуляторного законодавства, з 2008 року приплив iноземних iнвеcтицiй помино змен-шуеться.
Кризовим перюдом для сшьського госпо-дарства, для яко1' характерним е вщпк iноземних iнвеcтицiй з Украши, був 2010 рш, а для харчово1' промисловосп - 2006 рш. Не вiдзнaчивcя по-мггаою актившстю й 2011 рщ для якого характерним е прирют прямих шоземних швестицш становив лише 15 % в!д рекордного за обсягами приросту шоземних швестицш 2009 року.
Найбшьш помггними перюдами притоку обсягу шоземних швестицш в сшьське господарство був 2009 рш, в харчову промисловють -2008 рш, коли прирют прямих шоземних швестицш становив 4,5% в!д вартосп необо-ротних актив!в на к1нець року, та 1,8% в!д вартосп актив!в харчово!' промисловосп (рис. 3).
500
400
300
1 200
I
i 100
0
-100
-200
124,7 142,5
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
i ripwpicT np^MMX ¡Ho3eMHMX iHBecTWLYM b cinbcbKe rocnoflapcTBo, MnH. gon i ripwpicT np^MMX iHo3eMHMX iHBecTWLYM b xapHQBy npoMMcnoBicTt, MnH. gon
PucyHoK 2. npupicT npaMux mo3eMHux iнвecrнцiнннx noToKiB b cinbcbKe rocnogapcTBo Ta xapnoBy
npoMucnoBicTb, MnH. gon. CfflA
160 140 12*00 100 80 60 40 20 0
2008 2009
PoKU
- TeMn npupicTy npflMux iHo3eMHUx iHBecTn^M B cinbcbKe rocnogapcTBo, %
- TeMn npupicTy npflMux iHo3eMHUx iHBecTn^M B xapnoBy npoMMcnoBicTb, %
PucyHoK. 3. TeMn npupocTy npaMux mo3eMHux iнвecrнцiнннx noToKiB y cinbcbKe rocnogapcTBo Ta xapnoBy
npoMucnoBicTb, MnH. gon. CfflA
289,4
100,4
61,2
-7
PoKU
145,90
2010
2011
2012
B uinoMy b 2012 poui nacTKa npaMux mo3eMHux iнвecrнцiнннx noToKiB b xapnoBiH npoMucnoBocT yKpaiHu noMiTHo 3pocTae i CTaHoBuTb 20% Big cyMu aKTuBiB xapnoBoi npoMucnoBocri yKpaiHu.
^Kmo cna6Ky iHBecTuuinHy aKTuBHicTb b cinbcbKoMy rocnogapcTBi yKpaiHu Mo®Ha noB'a3ara 3 HegocKoHanicTro icHyronoro npaBoBoro nona, a caMe HecTa6inbHicTro gep®aBHux rapaHTin y Burnagi gorauiH nig^uM^ BiTHroHaHux Bupo6HuKiB Ta BigcyTHicTro rapaHTin npaB BnacHocri Ha 3eMnro aK ^yHgaMeHTanbHoro cinbcbKorocnogapcbKoro aKTu-By, To Hu3bKi noToKu iHo3eMHoro iHBecTyBaHHa B xapnoBy npoMucnoBicTb noacHroroTbca BaroMoro nepeouiHeHicTro puHKoBoi BapTocTi KoMnaHin, icHy-BaHHaM onirononicmHHoro puHKy y HaH6inbm npuHagHux Bugax внpo6ннцrв, BigHocHo He3HaH-HoMy cTyneHro nnaTOcnpoMo®Hocri yKpaiHcbKoro HaceneHHa, mo BcTaHoBnroe cTpyKTypy Bupo6HuuTBa npogyKuii, Ta BigHocHo o6Me®eHiH MicTKocTi BHyT-pimHboro puHKy BigHocHo 3 anbTepHaTuBHuM puH-kom iHgii, niBgeHHoi A^puKu, KuTaro, Pocii, Epa3unii Tomo.
npo gocTaTHicTb o6cary npaMux mo3eMHux iнвecrнцiнннx noToKiB gna po3BuTKy xapnoBoi npoMucnoBocri Mo®Ha cygmu H no cniBBigHo-meHHro Mi® o6caraMu ix npupocTy Ta BapTicTro Heo6opoTHux aKTuBiB, aKe Ha nonaTOK 2012 poKy cTaHoBuno 0,5% BapTocTi Heo6opoTHux aKTuBiB
xapnoBoi npoMucnoBocri, a6o 0,2% Big BapTocri ix aKTuBiB. B KprooBuH 2009 piK 3a3HaneHe cniB-BigHomeHHa craHoBuno BignoBigHo 3,2% Ta 1,4%.
TaKuM huhom, npoBegeHun aHani3 KinbKicHux o6cariB 3anyneHux npaMux mo3eMHux iHBecmuiH noToKiB aK b cinbcbKe rocnogapcTBo, TaK i b xapnoBy npoMucnoBicTb yKpaiHu, gae Mo®nuBiCTb зpo6нrн HacTynHi buchobku:
no-nepme, Kopnopauii cinbcbKorocnogapcbKoro Ta xapnoBoro HanpaMKy gianbHocTi poзвнвarorbca nepeBa®Ho Ha ocHoBi 3anyneHHa nepeBa®Ho Hauio-HanbHux g®epen ^rnaHcyBaHHa, npo mo cBignaTb HegooTpuMaHi o6caru iHo3eMHux iHBecTuuinHux noToKiB 3a gaHuMu rany3aMu eKoHoMiKu, mo ranbMye ix TexHonorinHuH po3butok.
no-gpyre, icHyrona MeTogonoria po3paxyHKy o6cary iHo3eMHux iHBecTuuinHux noToKiB e He-gocKoHanoro, ocKinbKu npegcTaBnae o6car aK iHBecToBaHux noToKiB, TaK i no3uKoBux KomTiB, aK KaniTanbHux, TaK i nopT^enbHux iHBecmuiH, mo He go3Bonae ouiHuTu cTpyKTypy iHBecmuiH 3a uinboBuM npu3HaneHHaM. TaK, b cTaTTro «npaMi iHBecmuii» BKnroHaroTbca «BHecKu Hepe3ugeHTiB go cTaTyTHoro KaniTany Ta o6caru npaB BnacHocTi Hepe3ugeHTiB Ha npug6aHi ManHo, ManHoBi KoMnneKcu a6o Ha aKuii, o6nirauii Ta iHmi urnm nanepu (mo cKnagaroTb He MeHme 10% BapTocTi cTaTyTHoro KaniTany pe3ugeHTa), a toko® iHBecm-
^i', ^o oTpuMaHi b pe3ynbTaTi yKnageHHa кoнцeciHннx goroBopiB Ta goroBopiB npo cninbHy iHBecTH^HHy gianbHicTb, KpegHTH Ta no3HKH, ^o HagiHmnu Big npaMHx iHBecTopiB» [8].
no-TpeTe, npocie®yeTbca HecTiHKa aKTHBHicTb Hagxog®eHb iHo3eMHHx iнвecтнцiHннx noToKiB b cinbCbKorocnogapcbKy Ta xapHoBy rany3b yKpai'HH, ^o CBigHHTb npo BigcyTHicTb nnaHoMipHoro Ta цнкniннoгo xapaKTepy noniTHKH iHo3eMHoro iHBecTyBaHHa Ta BHrnagae aK pe3ynbTaT gecTpyK-THBHoi' gii' 3oBHimHboro oioHeHHa Ha нaцioнanbнy eKoHoMiHHy noniTHKy.
npo HeKoHKpeTHicTb 3anyHeHHa iHo3eMHHx iнвecтнцiHннx noToKiB b eKoHoMiKy yKpai'HH nigTBepg®yroTb He TinbKH BanoBi o6caru i'x oцiнкн, ane i'x reorpa^iHHe noxog®eHHa. 3rigHo gaHHx ^,ep®aBHoi cny®6u CTaTHCTHKH yKpai'HH, 3 2003 no 2012 poKH HarnagHo npocTe®yeTbca KonHBaHHa reorpa^iHHoi' crpyKrypH iHo3eMHHx iHBecTH^HHux noToKiB b eKoHoMiKy yKpai'HH. B 2003 po^ noHag HeTBepTb HacTHHH o6cary iнвecтнцiHннx noToKiB, cnpaMoBaHHx y BiTHH3HaHy xapHoBy npoMHcnoBicTb, HagiHmna 3 HigepnaHgiB, a caMe - 30,74%. OgHoHacHo i3 CfflA oipuMaHo - 16,77%, a 3 CnonyHeHoro KoponiBCTBa BenHKoi' BpuTaHii' - 10,9 6% Big 3aranbHoro o6cary oTpHMaHHx iHBecTH-^Hhhx noToKiB (Ta6n. 4.3). Ha npoia3i gocnigHoro nepiogy nepeBara BiggaBanaca Kpai'HaM, ^o xapaKreproyroTbca npo3oporo cucreMoro 3axucTy npaB BnacHocTi Ta 6inbm CTa6inbHHM noniTHHHHKo-eKoHoMiHHHM po3bhtkom, a caMe: HigepnaHgaM, CfflA Ta Kinpy.
EBonro^HHuH po3bhtok reorpa^iHHoi' crpyKrypH npaMHx iHBecTH^HHHx noToKiB Big Kpai'H-iHBecropiB npocTe®yeTbca b BeKTopi 3pociaHHa pyxy o$-mopHHx 3oh. TaK, go 2006 poKy 6yno go3BoneHo cnucyBaTH Ha BHTpaTH pe3ugeHTa, ^o Mae o$mop-hhH CTaTyc, nume 85% BapTocTi HagaHHx ToBapiB, po6iT Ta nocnyr Hepe3HgeHTa, Togi aK, nicna BHKnroHeHHa b nroioMy 2006 poKy i3 cnucKy o$mop-hhx 3oh Kinpy, 6yna npegcTaBneHa Mo®nHBicTb Ha cnucaHHa Bciei' BapTocTi 3a3HaHeHHx ToBapiB, po6iT i nocnyr. ^k HacnigoK, noHHHaroHH 3 2007 poKy, npaMi iнвecтнцiHнi noioKH b xapHoBy npoMucno-BicTb 3 Kinpy 36inbmunuca Ha 33%. TaKo® cnig BigMiTHTH, ^o nigBH^eHHa poni Kinpy, aK ronoBHoro nocepegHHKa npu peaniзaцii npogy^ii' Ha eKcnopT Ta b iHBecm^HHiH gianbHocii, 3yMoBneHa HaaBHicTro goroBopy npo BigcyTHicTb nogBiHHoro onogaTKyBaHHa, npu ^oMy craBKH nogaTKy Ha gHBigeHgu, npo^HTH Ta poanTi Ha Kinpi CTaHoBnaTb 0%.
Pa3oM 3 цнм, He Mo®Ha He Big3HaHHTH npo Te, ^o He 3Ba®aroHH Ha HecTa6inbHicTb noniTUHHoro ycTporo yKpai'HH Ta He36anaHcoBaHicTb i'i' eKoHo-MiHHoro po3BHTKy, Ha npoTa3i 3 2003-2012 poKH MaH®e Bci Kpai'HH-iHBecTopH, KpiM HiMeHHHHH, npu6inbmunu CBoi' BKnageHHa b rany3b.
B yMoBax nornu6neHHa iнтeгpaцiHннx npoцeciв yKpai'HH b xapHoBiH npoMucnoBocTi ^e ogHHM
no3HTHBHHM iHgHKaTopoM oцiнкн aKocTi iHBecTH-
цiHннx noToKiB e gHHaMiKa npaMHx iнвecтнцiH 3 yKpai'HH b xapHoBy npoMHcnoBicTb Kpai'H CBiTy. 3rigHo gaHHx gep®aBHoi' cny®6u CTaTHCTHKH yKpai'HH, 2004 piK BHCTynae noHaTKoM BigToKy KaniTany 3 Kpai'HH y $opMi npaMHx 3aKopgoHHHx iнвecтнцiHннx noToKiB b PociHcbKy ®egepa^ro. noHHHaroHH 3 2006 poKy, go кpaiн-peцнnieнтiв npuegHanaca .HuTBa, ^o cTano nomToBxoM go 36anaHcyBaHHa nocTpa-gaHcbKHx Ta eBponeHcbKHx BeKTopiB pyxy iHBecTH-цiHннx noToKiB yKpai'HH.
noHHHaroHH 3 2004 poKy i go noHaTKy 2007, o6car pyxy 3aKopgoHHHx iнвecтнцiHннx noToKiB xapHoBoi' npoMucnoBocTi 36inbmHBca npaKTHHHo b 50 pa3iB. He Mo®Ha He BigMiTHTH H npoTe, ^o goBoni CTanuH i guHaMiHHuH npoцec Hapo^yBaHHa eKoHoMiHHoro noтeнцiany xapHoBoi' npoMucnoBocTi Ta 36inbmeHHa pyxy o6cariB iHo3eMHHx iHBecTH-цiHннx noToKiB Big6ynuca 3a paxyHoK npaMoMy BHxogy Ha Ha^oHanbHuH phhok hh3kh KpynHHx KoMnaHiH rnmux Kpai'H, aKi 3aBgaKH 3nHTTa Ta nornHHaHb gpi6HHx nignpueMCTB imeHCH^iKyBanH KoH^ffipa^ro внpo6ннцтвa xapHoBoi' rany3i. To6to aK CBiioBiH, TaK i нaцioнanbнiH xapHoBiH npoMucno-BocTi cborogHi BnacTHBa gHHaMiKa yKpynHeHHa 6i3Hecy, ge CborogHi KoH^mpa^a внpo6ннцтвa npocTe®yeTbca b ycix rany3ax xapHoBoi' npoMucnoBocTi, npoie ^oHaH6inbme 3nHTTiB Ta nornuHaHb noMiHeHo b TroTroHoBiH, KoHguiepcbKiH Ta nHBo-BaprnH npoMHcnoBocTax. nopag 3 цнм, ^ npoцecн MaroTb тeнgeнцiro go aKTHBi3a^i' H y внpo6ннцтвi 6e3anKoronbHHx Hanoi'B, b nnogooBoHeKoHcepBHiH Ta MonoHHiH rany3ax.
^,ocnig®eHHa guHaMiKH po3BHTKy reorpa^iHHoi' crpyKrypH iHo3eMHHx iнвecтнцiHннx noToKiB gae Mo®nHBicTb KoHCTaiyBaTH HaciynHe:
— nepeBa®Ha HacTHHa o6cary iHo3eMHHx iHBecTH-цiHннx noToKiB pyxaeTbca Big KoMnaHiH, aKi ^yHK^oHyroTb y 6naronpueMHoMy nogaTKoBoMy KniMaii noxogaTb a6o Big o^mopHHx KoMnaHiH, ^o gae npaBo npunycTHTH, ^o ^ ynpaBnaroHi KoMnaHii', aKi BigHocaTbca go KoHKpeTHHx yKpa-i'HCbKHx BnacHHKiB nepepo6HHx aKTHBiB;
— b xapHoBiH npoMucnoBocTi yKpai'HH Ha npoia3i nepiogy 3 2003-2011 poKH icroTHux 3MiH nepe®una reorpa^ia iHo3eMHoro iHBeciyBaHHa, ^o CBigHHTb npo aктнвiзaцiro po3BHTKy Ha^o-HanbHoro iнвecтнцiHнoгo KniMaiy.
TaKHM hhhom, Ha 3MiHy o6cariB Ta BeKTopiB pyxy iHo3eMHHx iнвecтнцiHннx noToKiB y 3aranbHoMy BHnagKy BnnuBaroTb:
— CTa6inbHuH po3bhtok CBiioBoi' BanroTHoi' cHcTeMH;
— gHHaMiKa po3BHTKy Mi®HapogHHx ^aKropHHx H iнвecтнцiHннx pHHKiB Ta CBiioBoi' eKoHoMiKu;
— po3bhtok CBiToBoi' iнтeгpaцiHнoi iH^pacipyK-Typu to^o.
Taблиця 3. Прямi iнозeмнi iнвeстицiï окрeмих крaïн в сiльськe господaрство y^airn, нa почaток року, %
Роки
2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Усього, млн.дол . США 862,0 0 1006,4 0 1127,6 0 1171,6 0 1272,0 0 1561,2 0 1685,9 0 1828,4 0 1858,7 0 2221, 9
чaсткa, % 100,0 0 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 100,0
Hiдeрлaнди 30,74 27,56 26,68 26,08 26,78 28,42 28,79 31,10 31,91 28,33
Кiпр 8,02 7,47 8,03 9,34 12,41 12,91 10,69 13,68 16,6 19,83
Швeцiя 4,62 6,06 6,17 6,10 6,04 9,01 12,47 12,16 11,39 9,94
Сполyчeнe Королiвство 10,90 10,49 6,64 5,66 8,64 8,95 8,83 8,01 6,61 1,78
Фрaнцiя 0,78 1,62 2,40 2,49 2,70 4,09 4,49 4,10 3,84 3,05
Hiмeччинa 6,62 6,62 9,81 8,77 4,48 3,84 3,48 3,37 3,65 2,87
США 16,77 15,72 13,84 14,99 11,91 9,31 8,33 5,03 3,44 2,52
Росись^ Фeдeрaцiя 0,61 1,06 2,40 2,53 2,81 2,47 2,53 2,69 2,82 1,88
Польщa 0,61 0,56 0,50 0,65 0,64 0,79 1,33 1,01 1,20 1,10
В yмовaх глобaлiзaцiï iнозeмнi iнвeстицiйнi потоки пeрeбyвaють пiд дieю взaeмопов'язaних продав рeгiонaльноï eкономiчноï iнтeгрaцiï тa трaнснaцiонaлiзaцiï eкономiки. З одного 6оку, вплив глобaльних eкономiчних aгeнтiв розкривae вщмшносп мiж рiзними крaïнaми, тодi як з шшого продукуе простiр для мaсштaбноï дiяльностi тa iнститyтiв iнвeстyвaння тa мiжнaродних сyб'eктiв.
Paзом з цим, сьогодш прiоритeтними фaкто-рaми зaлyчeння iнозeмних iнвeстицiйних потоков в y^arny е мiцний eкспортний потeнцiaл галу-зeвого виробництвa тa можливють отримaння високояк1сно1' сировини тa (табл. 4).
Оск1льки хaрчовa промисловiсть е високо-iнтeгровaною галуззю виробництвa з сшьським господaрством, то вонa природно зaлeжить вiд нeврожaïв, кон'юнктурних коливaнь цiн нa мaтeрiaли тa сировину, що призводить до коливaння попиту й пропозицп нa пeвнi види продукцп.
Ta, зa дaними тaблицi 4, зa вeсь пeрiод дослiджeння нaйбiльшe збiльшeння обсягу eкспортy aгрaрноï тa хaрчовоï продукцп про-мисловосп дeмонстрye продyкцiя рослинного походжeння, дe нa зeрновi тa нaсiння олшних культур приходиться мaйжe 90 % eкспортy. Сaмe виробництво вистyпae основним гапрямком iнозeмного iнвeстyвaння, покaзники по якому прeдстaвляють собою провiдний eлeмeнт видiв дiяльностi.
Про мaсштaби обсяпв eкспортy олп з Укрaïни сввдчить той фaкт, що нa протязi 2005-2012 рок1в зростaння обсягу eкспортy жирiв склaло 7,2 рaзи, a сaмe з 587,2 млн. дол. США в 2005 рощ до 4211,5 млн. дол. США у 2012 рощ зрю у 4,5 рaзи при тому, що обсяг eкспортy готових хaрчових продукпв в 2005 рощ сгановив 1290,8 млн. дол. США, a в 2012 рощ - 3493,9 млн. дол. США.
Oтжe, зaгaльноeкономiчнi, рeсyрсно-eконо-мiчнi тa полiтико-eкономiчнi фaктори визнaчaють вeктори тa обсяги руху iнозeмних iнвeстицiйних потоков в eкономiкy Укрaïни. Протe, поряд iз
позитивними фaкторaми юнуе ряд нeгaтивних, дeстрyктивнa дiя яких нa iнвeстицiйний клiмaт продукуе ряд пeрeшкод щодо зaлyчeння iнозeмних iнвeсторiв в yкрaïнськy хaрчовy промисловiсть (рис. 4), що i пояснюе нeстaбiльнiсть iнвeстицiйноï aктивностi гaлyзi.
Ha свгговому ринку зростaння обсягу попиту га соняшникову олiю призвeло до формyвaння в дaнiй гaлyзi вiдповiдноï структури влaсностi. Taк iз 17 мaсштaбних пiдприeмств свiтy ПАТ «Зaпорiзький олiя жиркомб^т» нaлeжить оф-шорним комгашям Блiзy, Бритaнським Biр-гiнським островaм тa Кiпрy; ПрАТ Днiпропeтровський ОЕЗ, який е одним iз гайпотужшших виробник1в олп в Укрaïнi, нaлeжить aмeрикaнськiй aгропромисловiй корпорaцiï Bunge Limited; ТОВ «Кeрнeл Кaпiтaл», що нaлeжить Kernel Holding SA (Люксeмбyрг) -ПАТ «Кiровогрaдолiя»; ТОВ «Кeрнeл-Tрeйд», що нaлeжить Kernel Holding SA (Люксeмбyрг) ПрАТ «Приколотнянський олiйноeкстрaкцiйний зaвод» Фон 3aœ АГ (Швeйцaрiя) - ПАТ «Полопвський олiйноeкстрaкцiйний комбiнaт»; Донeцький ОЕЗ тa ОЕЗ в м. ^ховга - Kernel Holding SA (Люксeмбyрг); ПрАТ Полтaвський ОЕЗ - Cargill (США), тощо.
Хaрчовa yкрaïнськa промисловiсть тeж дeмонстрye нaрощeння обсягiв eкспортy, зростaння який в 2012 рощ порiвняно з 2005 роком склaло в 2 рaзи, дe нaйбiльшe зростaння погазуе продyкцiя борошномeльно-крyпяноï про-мисловостi (в 2,6 рaзи). Протe тeмпи тaкого нaрощeння eкспортy продукцп хaрчовоï про-мисловостi дeщо постугаються тeмпaм нaрощeння eкспортy продукцп aгрaрноï гaлyзi, дe нaрощeння обсягу продукцп рослинництвa зa дослiдний пeрiод зрiс в 2,3 рaзи, a eкспорт нaсiння олшних культур - у 8 рaз. Сyмaрно в 2012 рощ обсяг eкспортy готовоï хaрчовоï продукцп склaдae 13,5% вщ обсягу виробництвa хaрчовоï продукцп, a обсяг eкспортy продукцп рослинного тa
TBapuHHoro noxog®eHHa, a TaKo® onii' roioBoi' xapHoBoi' - 71,5% Big o6cary внpo6ннцтвa cinbCbKorocnogapcbKoi' npogyKqii'. TaKHM hhhom, xapHoBa npoMHcnoBicTb cborogHi e onirono-nicTHHHoro rany33ro, ge 70% o6cariB Bupo6neHoi' coHamHHKoBoi' onii' Hane®HTb iHo3eMHoMy BnacHHKy Ta b TaKoMy ® o6ca3i eKcnopiyeTbca 3a KopgoH.
3a6e3neHeHHa iHBecTH^HHoi' npHBa6nHBocTi xapHoBoi' npoMHcnoBocTi Kpai'HH He Mo®nHBe 6e3 ygocKoHaneHHa icHyroHoro MexaHi3My 3anyHeHHa iHo3eMHHx iHBecTH^HHHx noioKiB, aKuH noBHHeH
rpyHTyBaTHca Ha cyKynHocii eKoHoMiHHHx, noniTHKo-npaBoBHx, opгaнiзaцiHннx, phhkobhx Ta iH^opMa^HHHx eneMeHTax, opraHiHHa B3aeMogia aKux cnpuaTHMe Hapo^eHHro Macmia6iB pyxy iHo3eMHHx iнвecтнцiHннx noioKiB, Heo6xigHHx gna nigBH^eHHa KoHKypeHTocnpoMo®Hocri xapHoBoi' npogy^ii' Ta Hapo^eHHa eKoHoMiHHoro noтeнцiany rany3i b ^noMy.
Ta6nuua 4. EKcnopT arpapHoi' Ta npogyKqii' xapHoBoi' npoMHcnoBocTi, MnH. gon. CfflA
Pokh
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Bcboro 34228,4 38368 49296,1 66967,3 39695,7 51405,2 68394,2 68809,8
®HBi rBapHHH, npogyKTH TBapHHHoro noxog®eHHa 732 396,5 747,2 796,3 596 771,4 936,6 961,3
M'aco ra M'aconpogyKru 154,4 33,2 105,2 74,8 79,1 90,2 197,9 315,9
MonoKo ra MonoHHi npogyKru, anua, Meg 553,6 340,4 622,7 690,3 476,4 648,8 703,8 612,4
npogyKTH pocnuHHoro noxog®eHHa 1694,8 1950,5 1726,5 5577,4 5034,9 3976,2 5532,0 9213,9
3epHoBi Kyntrypn 1383,1 1353,7 763,7 3703,8 3556,2 2467,1 3617,1 6999,9
npogyKqia 6opomHoMenbHo-Kpyn'aHoi npoMucnoBocri 29,1 36,3 73,7 180,3 89,7 80,8 111,2 105,6
HaciHHa i nnogu oninHnx Kyntryp 135,4 314,3 666,8 1426,2 1040,4 1085,7 1434,8 1754,0
®upn ra onii TBapuHHoro ra pocnuHHoro noxog®eHHa 587,2 971,4 1718 1945,7 1796 2617,3 3396,4 4211,5
roroBi xapHoBi npogyKru 1290,8 1394,2 2095,3 2518,2 2088 2571,1 2939,1 3493,9
цyкop i KoHgBHpo6H 3 uyKpy 110,2 113,5 155,7 164,4 165,2 206,5 241,9 341,2
KaKao ra npogyKru 3 Hboro 239,3 259,9 353,1 503,1 448,6 591,6 675,7 662,3
npogyKTH 3 3epHoBux Kyntryp 97,7 114,8 166,7 245,8 204,9 254,3 339,0 377,5
npogyKTH nepepo6KH oBoHiB, nnogiB 119 135 250,6 194,5 148,3 210,4 228,3 323,5
anKorontHi i 6e3anKorontm Hanoi, oцer 419,2 417,2 536,4 560 458,6 443,7 383,0 385,0
TpyHToBHHMH B3aeMogonoBHroroHHMH Ta B3a-eMonoB'a3aHHMH eneMeHTaMH MexaHi3My 3anyHeHHa iнвecтнцiHннx noioKiB noBHHHi 6yTH 6naro-npueMHuH iнвecтнцiHннH KniMaT, puHKoBi iHcrpy-MeHTH ^ogo opraHi3a^i' pyxy iHo3eMHHx iHBecTH-цiHннx noioKiB Ta gep®aBHa noniTHKa, norpe6a cTBopeHHa aKHx o6yMoBneHa Heo6xigHicTro:
— 3agoBoneHHa norpe6 rany3i b iнвecтнцiHннx pecypcax mnaxoM 3anyHeHHa gociaTHboro o6cary iHo3eMHHx iHBecm^HHHx noioKiB, ^o ogHoHacHo Bupimye H pag coцianbннx npo6neM, a caMe CTBopeHHa gogaTKoBHx po6oHHx мicцb i3 piBHeM onnaTH npaцi BH^e 3a cepegmH;
— HacHHeHHa BHyrpimHboro pHHKy yKpai'HCbKHMH xapHoBHMH ToBapaMH, ^o 6ygyTb 3HaHHo gemeBHMH Ta aKicHimHMH, a TaKo® 6inbm mHpoKHM cepBicHHM o6cnyroByBaHHaM;
— мogepнiзaцia Ta oHoBneHHa rany3i mnaxoM 3anyHeHHa HoBiTHboi' TexHiKH i TexHonoriH, ^o cnpuaTHMe nigBH^eHHro i'i' KoHKypeHTo-cnpoMo®HocTi Ta iHgycrpiani3a^i'.
Ha BigMiHy Big iнвecтнцiHннx npo^ciB gep®aBHoro piBHa, iнвecтнцiHннм npoцecaм Mi®-HapogHoro xapaKTepy npHTaMaHHa 6inbm cKnagHa reorpa^iHHa Ta MoTHBa^HHo-^yHKqioHanbHa
CTpyKTypu. BignoBigHo apeHa, Ha aKiH Big6yBaeTbca nepepo3nogin Mi®HapogHHx iнвecтнцiHннx noioKiB, e 6inbm cKnagHoro, ocKinbKH B HiH TicHo B3aeMogiroTb i nepenniTaroTbca gep®aBHi Ta Mi®-HapogHi iHBecTH^Hm pecypcu. CaMe ToMy npuHHaTTa Heo6xigHHx pimeHb iнвecтнцiHнoгo HanpaMKy Mae onHpaTHca Ha 3acTocyBaHHa go-CKoHanoro MexaHi3My 3anyHeHHa iHo3eMHHx iHBe-cтнцiHннx noioKiB, aKuH 3a6e3neHHTb BHKoHaHHa MoTHBiB eKoHoMiHHoro Ta npHMycoBoro xapaKTepy Ta ^opMyBaHHa i3 BigoKpeMneHHx HacTHH, aKi CKna-garoTb nigrpyHTa MexaHi3My 3anyHeHHa iHo3eMHHx iHBecTH^HHHx noioKiB, egHHoro 3narog®eHoro цinoгo, mnaxoM B3aeMogii' cyKynHocii eKoHoMiHHHx Ta opram3a^HHHx BigHocHH, CTHMyniB, iHCTpy-MeHTiB, Ba®eniB Ta HopMaTHBHo-npaBoBoro nona (puc. 5).
^,ocnig®yroHH eneMeHTH npegciaBneHoro MexaHi3My, BapTo BHoKpeMHTH cHcTeMy MHTHHx i nogaTKoBHx ninbr, go cKnagy aKHx BigHocaTbca: B pa3i iHBecTyBaHHa y neBHi rany3i Ta perioHH, a6o peiHBecTyBaHHa oTpHMaHoro npH6yTKy 3anpoBagHTH 3HH®eHHa nogaTKoBHx cTaBoK; BHKopHcTaHHa «nogaTKoBHx KaHiKyn»; 3MeHmeHHa BanroTHHx BHTpaT a6o i'x noKpurra 3a paxyHoK eKcnopiy
продукцп власного виробництва; звiльнення вiд митних 36opiB на iMnopT усучасненого обладнання та машин, технологш, ноу-хау, а також захист Big подвшного оподаткування.
Благоприемний швестицшний клiмат галузi -це сукупшсть економiчних, правових, полiтичних та сощальних умов, що покликанi забезпечити розвиток швестицшно! дiяльностi укра!нських та шоземних iнвесторiв, сприяючи !х подальшому сшвробгтництву шляхом забезпечення захисту iнвестора вщ дестабiлiзацiйного впливу швести-цiйних ризишв. Одночасно iнвестицiйний клiмат харчово! галузi для закордонного iнвестора визначаеться переважно дiею таких агентiв, як економiчна, полiтична та правова нестабiльнiсть. Саме тому шоземт iнвестори розглядають економшу Укра!ну, зокрема харчову промис-
ловють, як зону дп пiдвищеного ризику для функцюнування масштабних iнвестицiйних потоков. Обережнiсть та нерiшучiсть потенцшних iнвесторiв у прийняттi фiнальних ршень в подiбнiй обставинi - закономiрний факт. Для заохочення та змщнення руху iноземних iнвестицiйних потоков в прюритетш галузi економiки держави, зокрема в харчову промисловють, скерований Закон Укра!ни «Про державну програму заохочення шоземних швестицш в Укра!ш», що передбачае надання рiзного роду страхових гарантiй, особливо по найбiльш важливим iнвестицiйним програмам i проектам, розвитку iнфраструктури мiжнародного бiзнесу, покращення правового регулювання iноземного iнвестування [9].
Позитивт фактори
—► Природно - географiчнi фактори
Випдне географiчне положення
Наявнiсть дешево! сировинно!
Близьк1сть до кра!н Центрально! та Захiдно! £вропи
—► Економiчнi фактори
Поглиблення глобалiзацiйних та штегрцшних процесiв
Наявнiсть вiльних економiчних
Низький рiвень конкуренцi! мiж укра!нськими товаровиробниками
—► Значний обсяг внутршнього ринку та перспектива його
Полiтико-nравовi фактори
Наявшсть сприятливого правового поля для шоземних iнвесторiв
Демократичнiсть нацiонально! полiтики щодо залучення
Негативт фактори
EKOHOMiHHi фактори
Вщсутшсть прямих зв'язк1в з кра!нами £С та шшими кранами
Надмiрний податковий тиск на шоземних iнвесторiв
Вiдсутнiсть надшних гарантiй захисту iноземного капiталу
Недосконалий розвиток швестицшно! структури
Неплатоспроможнiсть переважно! кiлькостi вичизняних пiдприемств
Низька купiвельна спроможнiсть переважно! шлькосп укра!нського
Полiтико-правовi фактори
Политична нестабiльнiсть та недосконала правова системи захисту iноземних швестицш
Корумповашсть органiв влади та сильш бюрократичнi традицi!
Рисунок 4. Фактори впливу на рух шоземних швестицшних потоков в харчову промисловiсть Укра!ни
Iнвестицiйному клiмату вiдведено вирiшальне мюце у прийняттi iноземними iнвесторами необхщних рiшень. Вiдкритiсть економiки та рiвноправнiсть мiж iноземними та вiтчизняними швесторами у конкурентному оточеннi стимулюе рух шоземних швестицшних потоков. Чехiя, Словешя, Угорщина та Польща за оцшкою iнвестицiйного ризику вiдносяться, до складу якого входять комерцiйнi, полiтичнi, макро-економiчнi й зовнiшнi ризики, увшшла до кра!н,
яким притаманний низький iнвестицiйним ризик, а Укра!на до високоризикованих кра!н. £ вiдомим той факт, що свгтова фiнансова криза не наклала свш руйнiвний вщбиток на привабливiсть шве-стицiйного ктмату кра!н Центрально! i Сходно! £вропи, Угорщина й Чехiя увiйшли в 25 кра!н з високою привабливютю iнвестицiйного клiмату, а Польща за швестицшними можливостями зайняла 8 мюце.
CmeopeHHn 6nazonpueMHOzo iнeecmицiüнoгo KMMamy
- cTBopeHHa BinbHHx eKoHoMiHHHx 3oh;
- cTBopeHHa gogaTKoBHx TepHTopiH npiopHTeTHoro po3BHTKy;
- 3acTocyBaHHa ^rnaHcoBoro
MexaHi3My;
- noM'aKmeHHa nogaTKoBoro THcKy mnaxoM 3anpoBag®eHHa onogaTKyBaHHa ;
- 3a6e3neHHTH npaBa Ta rapaHTii' iHo3eMHHx iHBecTopiB;
- gorpHMaHHa BHMor ochobhhx eKoHoMiHHHx 3aKoHiB;
- 3a6e3neHHTH e^eKTHBHy B3aeMogiro HayKH Ta TexHiKH.
<u T
- cTBopeHHa aBToMaTH3oBaHoi' rn^opMa^HHoi' 6a3H gna iHBecTopiB;
- niKBiga^a mhthhx 6ap'epiB;
- BHKopHcTaHHa cHcTeMH cTpaxyBaHHa;
- cTBopeHHa 6aHKy gaHHx npo o6'eKTH iHo3eMHoro iHBecTyBaHHa Ta peecTp iHo3eMHHx iHBecTopiB;
- BigHoBnroBaTH paцioнanbнi HayKoBo-Bupo6HHHi Ta Mi®HapogHi rocnogapcbKi
3B'a3KH;
- Hapo^eHHa eKoHoMiHHoro noтeнцiany rany3i.
OopMyeanHH cne^ianbHux ^nmpie no nadannw допомоги 3UKopdonHUM meecmopaM
PHC. 5. MexaHi3M 3anyHeHHa iHo3eMHHx iнвecтнцiHннx noioKiB
iH^opMa^HHe 3a6e3neHeHHa Ta цeнтpн B yKpai'Hi po3bhtok iHCTHTy^oHanbHoi' iH^pa-CTpyKTypu rpyHTyeTbca Ha 3a6e3neHeHHi ogHaKoBHx eKoHoMiHHHx nepcneKTHB gna BiTHH3HaHHx i iHo3eMHHx iHBecTopiB, ^yHKqioHyBaHHi 3aKoHo-gaBHoi' i HopMaTHBHoi' 6a3H Ta cneцianbннx opraHiB, ^o 3aHManuca 6 кoopgннaцiero Pagu He3ane®HHx eKcnepiiB 3 nuiaHb iHo3eMHHx iнвecтнцiH, KoHcynbTaTHBHoi' pagu iHo3eMHHx iHBecm^H, AreHTCTBa iнвecтнцiHнoro cnpuaHHa Ha perio-
HanbHoMy Ta Mi®gep®aBHoMy piBHax. ,3,ianbHicTb 3a3HaHeHHx opraHiB 3o6oB'a3aHa nigcunuTH npuBa6nHBicTb gep®aBHoi' eKoHoMiKH gna 3aKopgoHHHx iHBecTopiB Ta npHmBHgmHTH peani-зaцiro iHBecTH^HHHx npoeKTiB.
Цeнтpн gonoMoru Ta 6a3H iH^opMa^HHoro 3a6e3neHeHHa noBHHHi noBigoMnaTH iHBecropiB npo yMoBH 3giHcHeHHa pi3HHx npoeKTiB 3a KopgoHoM, agMiHicTpaTHBHo-npaBoBi npoцegypн, CHCTeMy onogaTKyBaHHa to^o.
Вважаемо, що прiоритетними напрямками правового мехашзму залучення iноземних iнвестицiйних потоков в харчову промисловють е:
— захист вщ постiйних змiн законодавства;
— окреслення «закритих» територiй для здшснення дiяльностi iноземними iнвесто-рами;
— надання компенсацiй iноземним iнвесторам та вщшкодування понесених ними збитк1в, включаючи моральну шкоду та втрачену фiнансову вигоду (прибуток);
— гарантування використання отриманих до-ходiв вiд швестицшно1 дiяльностi;
— гарантування трансферту та шших швести-цiйних прибутк1в;
— пшьгове заохочення iноземних iнвестицiйних потоков у галузц
— гарантування вiд незаконних дш урядових осiб та державних оргашв, а також приму-сових вилучень;
— гарантування на випадок припинення здшснення швестицшно1 дiяльностi.
Висновки
Таким чином, незважаючи на недолiки, що пов'язаш з економiчними перетвореннями дер-жави, використання розглянутого нами механiзму залучення шоземних iнвестицiйних потоков у
харчову промисловють краши мае сильнiше приваблювати ефективних iноземних iнвесторiв шляхом aктивiзaцii мiжнародних iнвестицiйних процесiв Украши, поширення доступу закор-донних iнвесторiв до шформацп про укра1нський iнвестицiйний ринок та забезпечення однакових економiчних перспектив для шоземних та вичизняних iнвесторiв. Одночасно зростаюча вiдкритiсть нацюнально].' економiки та глоба-лiзацiйнi процеси вщкривають новi можливостi для масштабного залучення ресурав, де одним з провщних зaсобiв штеграцп у свiтове госпо-дарство харчово! промисловостi виступае шоземне iнвестувaння. Актуально й те, що саме так поряд iз переведенням кaпiтaлу забезпе-чуеться впровадження шновацш, упрaвлiнського досвiду й навичок, передача технологш, тобто низка позитивних екстерналш, як1 пiдтримують як розвиток галуз^ так i просування на мiжнaроднi ринки украгнсько! продукцп
Список л^ератури:
1. Iнвестицiйнa дiяльнiсть - Майорова Т.В. / [Електронний каталог] - Режим доступу з: http://pidruchniki.ws/11200611/investuvannya/politika_derzhavi_zaluchennya_inozemnih_ investisiy
2. Соколенко С.1. Глобaлiзaцiя i економiкa Укра1ни / Соколенко С. I. - К. : Логос, 1999. - 568
3. Сичевський М.П. Удосконалення оргaнiзaцiйно-економiчного мехaнiзму розвитку харчово1 промисловостi Укра1ни: моногрaфiя / Сичевський М.П.; за ред. С.1. Дорогунцова. - К. : Науковий Свгг, 2004. - 374 с.
4. Купчак П.М. Харчова промисловють Украши в умовах aктивiзaцii штеграцшних та глобaлiзaцiйних процесiв: моногрaфiя / за ред. доктора економiчних наук, професора Л.В. Дейнеко. - К. : Рада по вивч. прод. сил Украши НАН Украши, 2009. - 152 с.
5. Статистичний збiрник «1нвестицп зовнiшньоекономiчноi дiяльностi у 1995-2006 роках» / [за ред. В. А. Головка]. - К. : Держ. ком. статистики Украши, 2007. - 106 с.
6. Гришова 1.Ю. Державна тдтримка як невщ'емний мехашзм економiчного зростання. 1нституцшш чинники розвитку пiдприемницьких структур. Колективна моногрaфiя / Пiд ред. д.е.н., професора О.О. Непочатенко. - Умань СПД Сочшський, 2013 - С.36-44.
7. Статистичний збiрник «Iнвестицii зовнiшньоекономiчноi дiяльностi у 1995 - 2006 роках» / [за ред. Л.А. Овденко]. - К.: Держ. ком. статистики Украши, 2013. - 70 с.
8. Марченко В.М.Сучасш прюритети шоземного швестування в Украш / [Електронний ресурс]: - Режим доступу : http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:AFFMlMG aEjkJ: archive.nbuv.gov.ua /e-joumals/pspe/2012_2/Marchenko_212.htm+&cd=1&Ы=ru&ct=clnk &gl=ua&client=opera
9. Прокопенко О.В. Мехашзм залучення шоземних швестицш в економшу Укрaiни / О.В. Прокопенко, О.В. Клименко // Мехашзм регулювання економ^. - 2009. - № 4. - Т. 2. - с. 233-239.
10. Федоренко В.Г. 1нвестознавство: шдручник ; 2-ге вид., перероб. / В.Г. Федоренко. - К.: МАУП. - 2002. - С. 347 - 366.
11. Шпикуляк О.Г. Бiзнес-системa управлшня iнновaцiйними ресурсами в агропромисловому виробництвi Укрaiни / О.Г. Шпикуляк, С.О. Тивончук, С.В. Тивончук, А.О. Сiгaйов // Економша АПК. - 2012. - № 4. - С. 123-127.
12. Гришова 1.Ю. Проблемы формування шновацшно! системи кра1ни / 1.Ю. Гришова, Т.М. Гнатьева // Тнновацшна економжа № 12 - 2012 - С.54-62.
Надано до редакцп 01.21.2013
Непочатенко Валентина Олександр1вна / Valentina O. Nepochatenko
nepochatenko@te. net. u
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Трансформащя твестицшних nomoKie в KOHmeKcmi конкуренmоспроможносmi харчовоi npoMucnoeocmi Украши [Електронний ресурс] /В.О. Непочатенко //EKOHOMirn: реалп часу. Науковий журнал. — 2013. — № 5 (10). — С. 131142. — Режим доступу до журн.: http://www.economics.opu.ua/files/archive/2013/n5.html
