CC BY
100
УДК 330.338
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КАТЕГОРИ
1НВЕСТИЦ1ЙНИЙ КЛ1МАТ
1.М. Новак, к.е.н, доцент
Уманський нацгональний унгверситет садгвництва, Умань, Украта
Новак 1.М. Теоретико-методологгчт засади фор-мування категори iнвестицтний клгмат.
У стати теоретично обгрунтовано категорш «шве-стидiйний ктмат» за таким иоалдовним логiчним принципом: тeорiя катталу, тeорiя швестицш, шве-стицшний клiмат. Систематизовано тeрмiнологiчнi виз-начення категори «швестицшний ктмат».
Ключовi слова: каттал, швестицп, швести-цiйний ктмат, iнвeстицiйна привабливiсть
Новак И.Н. Теоретические основы формирования категории инвестиционный климат.
В статье теоретически обоснована категория «инвестиционный климат» по таким последовательным логическим принципом: теория капитала, теория инвестиций, инвестиционный климат. Систематизированы терминологические определения категории «инвестиционный климат».
Ключевые слова: капитал, инвестиции, инвестиционный климат, инвестиционная привлекательность
Novak I.M. The theoretical and methodological basis of forming the category of investment climate.
In the article is investigated the theoretically category of the "investment climate" for a consistent logical principle: the theory of capital, the theory of investments, and the investment climate. The terminological definition of the "investment climate" is systematized on the paper.
Keywords: capital, investments, investment climate, investment attractiveness
Ниш суспшьству притаманна штернацюна-лiзацiя господарського життя, вшьне пе-ремщення катталу, що е головними рисами глобалiзацil. 1нвестицп обумо-влюють зростання виробництва, розпод^, спо-живання нацюнального продукту, адже вони е основою суспшьного вщтворення. При цьому еконо-мiчний ефект вiдчуваеться на рiвнi свiтового гос-подарства.
Капiтал, що е одним iз головних факторiв виробництва мае iнтeрнацiональну природу, тобто пeрeмiщуеться iз краши в крашу i зосереджуеться там, де створен сприятливi умови для отримання вищих рiвнiв прибутку. Особливiстю сьогодення е те, що уряди краш зашкавлеш в отриманнi шо-земного катталу, а тому згодн вносити змши до законодавчо! бази створюючи сприятливий шве-стицiйний клiмат для iнвeсторiв.
Постановка проблеми
Формування категори швестицшного клiмату вимагае дослiджeння зародження процесу перемь щення капiталу у свт, аналiзу багатьох питань та проблем, що з цим пов'язано. Це визначило ак-туальтсть даного дослщження. Аналiз останшх дослiджень та публжацш
Iнвeстицiйна сфера eкономiки завжди перебу-вала в цeнтрi уваги вщомих вiтчизняних вчених -Бланка 1.О., Гаврилюка О.В, Гайдуцького А.П., Гаркуши О.М., Гончарова А.Б., Ермакова О.Ю., 1ваненко-Свинцицько! I.G., Карпiнського Б.А, Но-сово! О.В., Пересади А.А., Тотхи В.1. та iнших. Власний погляд на розвиток сучасно! швести-цшно1 теорп внесли Х. Армстронг, Дж. Кейнс, Д. Тейлор, Д. Тобин та iншi науковцi.
Вчен сходяться у думцi, що катeгорiя швести-цiй е базовою одиницею господарсько1 дiяльностi суб'ектiв ринку та процесу eкономiчного зростання держав свггу. Значення iнвeстицiй першочерго-во ототожнюеться з латинським "investire", що оз-начае «вкладати», або з англшським "investments", що у переклащ - «капiтальнi вкладення» [14]. В найширшому трактуваннi швестицп це вкладення катталу з метою одержання майбутшх вигод. I. Бланк розглядае швестицп як вкладення кат-талу з метою його наступного збшьшення [8]. На думку У. Шарпа, Г. Александера, Дж. Бейли тер-мш «швестувати» означае «позбутися» грошей
cborogHi gna Toro, ^06 OTpHMaTH i'x 6inbmy cyMy y ManöyTHbOMy [32].
BHgi^eHHH iiciMipiiiiciiiix paiiiinc nacTHM 3ara^bHOi npo6.TOMH
IcTopHHHO ^opMyßaHHH KaTeropii' «iHBecTH^i'» Big6yBanoca y noHi 3aranbHoi' Teopii' KaniTany. ToMy, Meroro gocnig®eHHa e TeopeTHHHe o6rpymyBaHHa KaTeropii' «iHBecTH^HHHH KniMaT» 3a TaKHM nocni-goBHHM norinHHM npннцнnoм: Teopia KaniTany, Teopia iHBecTH^n, iHBecm^HHHH KniMaT.
BHK^ag 0CM0BM0r0 MaTepia^y
Han6inbm paHHi bhtokh nigxogiB go KaTeropii' «Kaniran» Mo®Ha bhhbhth b npauax I6h CiHa (ABi-цeннн 980-1037). BiH c^opMynMBaB geB'aTb $aKTo-piB ®HTTa: 3eMna, noBirpa, BoroHb, HepBH, cokh ®ht-Ta, nneHH Tina, gyma, cuna, po3yMoBa gianbHicTb. Hhm nepenneTeHi i eKoHoMinm, i $i3HHHi, i ncuxo-noriHHi, i MopanbHi xapaKTepucTHKH. CTapogaBHi BneHi He gaBanu HayKoBHx Knacu^iKa^n, ane ni3Hi-me 3 ^opMyBaHHHM noniTeKoHoMii', aK HayKH Ko®Ha mKona BBa®ana cboim o6oB'a3KoM npoBecTH HayKo-Bo-o6rpyHToBaHy cucreMaTroa^ro KaTeropin i npu-pogHo, ^o KaniTan 3anMaB цeнтpanbнe Mi^e y i'x gocnig®eHHax.
IcHyroni nigxogu go Teopii' KaniTany Mo®Ha Kna-cu^iKyBaTH, aK: npegMerao-^yHKqioHanbHHn nigxig, co^anbHo-eKoHoMiHHHH nigxig, MoHeTapHa ko-нцenцia, KoH^n^a HacoBoi' цiннocтi.
3a npegMerao-^yH^ioHanbHoro nigxogy KaniTan oToTo^HMeTbca 3 HarpoMag®eHHaM MaTepianbHux ^HHocren npu3HaneHHx gna noganbmoro Bupo6-ннцтвa a6o ogep®aHHa goxogy. TaKHn nigxig craoproe yMoBH gna aHani3y KaniTany aK ^aKTopa внpo6ннцтвa, npu цb0мy BH3HanaeTbca noro oco6-nuBe 3HaneHHa 3yMoBneHe noro bhcokom mo-6inbHicTM. npegMerao-^yHK^oHanbHun 3MicT KaniTany po3KpuTo y po6oTax A. CMiTa, A. PiKapgo,
KeHe, A®C. Minna [20, 24, 27].
3a co^anbHo-eKoHoMiHHoro nigxogy KaniTan oToTo^HMeTbca 3 HaKonuneHHM rocnogapcbKHM npogyKToM, ^o npuHMae ynacrb y npoцeci BigTBo-peHHa BapTocTi, mnaxoM B3aeMHoi' KoHBepTa^i' pi3-HoMaHiTHHx noro $opM. Ha gaHe BH3HaneHHa KaniTany aK KaTeropii' co^anbHoro xapaKTepy cnu-paeTbca K. MapKc [22], r. KnHMKo, B. HecrepeHKo [22] Ta iHmi eKoHoMicm.
MoHeTapHa кoнцenцia po3rnagae KaniTan aK 3aci6 nnaTe®y a6o ® aK KpegHTHun pecypc, aKHn BHKopucToByeTbca BnacHHKoM 3apagu oTpuMaHHa goxogy y Burnagi BigcoTKa. Po3bhtok MoHeTapHoi' KoH^n^i' npupogu KaniTany 3HanmoB Bigo6pa®eH-Ha y po6oTax T. MaHa, H. fflyMneTepa [22] Ta iH.
3a KoH^n^i' nacoBoi' цiннocтi KaniTan po3rna-gaeTbca aK eKoHoMiHHHn pecypc, aKHn gae 3Mory oTpuMaTH goxig y Man6yTHboMy b pa3i BigMoBH Big 3agoBoneHHa mtohhhx noTpe6. AaHHn nigxig go-3Bonae MeToguHHo o6rpyHTyBaTH anbTepHaTHBy bh-KopucTaHHa KaniTany y Haci, a caMe - cno®HBaHHaM hh 3ao^ag®eHHaM KaniTany. Ha Bu6ip pimeHHa BnnuBae - oniKyBaHa npu6yTKoBocTi KaniTany Ta no-ToHHi npu6yTKH. AaHa KoH^n^a rpyHTyeTbca Ha
Teopii' yTpuMaHHa H. CeHiopa Ta Teopii' npoцeнтa I. ®imepa [22].
BuxogaHH i3 BH^e po3rnaHyTux TeopeTHHHux ni-gxogiB go KoH^n^i' KaniTany c^opMyBanuca cy-HacHi nornagu Ha BH3HaneHHa KaTeropii' «iHBe-cth^i».
HanpuKnag, A®. KenHc TpaKTyBaB iHBecTH^i' aK «noToHHHH npupicT ^HHocren KaniTanbHoro ManHa BHacnigoK BHpo6HHHoi' gianbHocri gaHoro nepiogy». Цe «... Ta HacTHHa goxogy 3a gaHHH nepiog, aKa He 6yna BHKopucTaHa gna cno®HBaHHa>> [16]. AaHe BH3HaneHHa BuaBnae nogBiÖHy npupogy iнвecтнцiн, a caMe aK aKyMynboBaHHH goxig gna HaKonuneHHa pecypciB, to6to noтeнцiнннн iнвecтнцiнннн nonuT Ta aK $opMa BHTpaT, aKi BH3HanaMTb 3pocTaHHa BapTocTi KaniTanbHoro Mafea.
AeHuceHKo M.n. BKa3ye, ^o «iHBecTH^i' - цe Te, ^o BigKnagaeTbca Ha 3aBTpa». HagnumoK KaniTany aKiä He BHKopucToByeTbca b noToHHoMy nepiogi gna 36inbmeHHa 3anaciB, a HanpaBnaeTbca Ha po3mu-peHHa внpo6ннцтвa» [11].
BneHi riTMaH HopeHc Ta a®ohk MaÖKn bh3-HanaMTb iнвecтнцil aK cnoci6 po3Mi^eHHa KaniTany, aKHH noBHHeH 3a6e3neHHTH 36epe®eHHa a6o 3po-cTaHHa BapTocTi KaniTany i (a6o) npuHecTu gogaTHy BenuHHHy goxogy [10]. OT®e, nig iнвecтнцieм bohh po3rnagaMTb 6ygb-aKHH cnoci6 po3Mi^eHHa rpomen hh 6ygb-aKHH o6'eKT gna ^oro y cnogiBaHHi Ha 36e-pe®eHHa a6o 36inbmeHHa i'xHboi BapTocTi. Ha gyMKy aBTopiB, 3ge6inbmoro iнвecтнцil HecyTb xapaKTep 3axucTy BnacHHKa KaniTany Big iH$na^i'.
HuHi xapaKTepHHM gna 3aranbHoi eKoHoMiHHoi' Teopii' e BH3HaneHHa iHBecTH^H aK BKnageHHa KaniTany 3 MeTow noganbmoro noro 36inbmeHHa. AaHoi' gyMKH goTpuMywTbca BHeHi: KHum M.I., nepeKa-tob B.A., TwTiKoB M.n.. Bohh 3a3HanaroTb, ^o npu-picT BKnageHoro KaniTany noBHHeH 6yTH gocraTHiM gna Toro, ^o6 KoMneHcyBaTH iHBecropy BigMoBy Big BHKopucTaHHa HaaBHHx y Hboro KomTiB Ha cno®u-BaHHa b noToHHoMy nepiogi, BHHaropoguTH noro 3a pu3HK, BigmKogyBaTH BTpaTH Big iH$na^i' y Man6yTHboMy [29].
3 nornagy mBegcbKoro eKoHoMicTa K. EKnyHga KpiM BHTpaT Ha po3mupeHHa a6o мogepнiзaцiro bh-po6HHHoro anapaTy cycninbcTBa go iнвecтнцiн cnig BigHocHTH BHTpaTH Ha ocBiTy n HayKoBi gocnig-®eHHa, a TaKo® oxopoHy 3gopoB'a, to6to cyKynHi iнвecтнцil b nrogcbKHH KaniTan, ^o TaKo® 36inbmye BHpo6HHHHH noтeнцian eKoHoMiKH [33,].
3rigHo go 3aKoHy yKpai'HH «npo iнвecтнцiннy gianbHicTb» [1] «... iHBecm^aMH e Bci BHgu Mafeo-bhx i iHTeneKTyanbHHx цiннocтeн, BKnageHi b o6'eK-th nignpнeмннцbкol h iHmux BHgiB gianbHocTi, y pe3ynbTaTi aKoi' cTBopweTbca npu6yToK a6o go-caraeTbca coцianbннн e$eKT. TaKHMH ^hhocmmh Mo®yTb 6yTH: KomTH, цinb0вi 6aHKiBcbKi BKnagu, nai', aKqii h iHmi ^HHi nanepu; pyxoMe h HepyxoMe ManHo (6ygHHKH, cnopygu, ycTaTKyBaHHa h iHmi MaTepianbHi цiннocтi); ManHoBi npaBa, ^o BHnnu-BaMTb 3 aBTopcbKoro npaBa, gocBig i iHmi ime-neKTyanbHi цiннocтi; cyKynHicTb TexHiHHHx, TexHo-noriHHHx, кoмepцiнннx i iHmux 3HaHb, o^opMneHHx
у виглядi техшчно1 документацп, навичок i виро-бничого досвiду, нeобхiдних для оргашзацп того чи iншого виробництва, але не запатентованих («ноу-хау»); права користування землею, водою, ресурсами, спорудами, устаткуванням, а також iншi майновi права; iншi цiнностi».
Таким чином, природа швестицш розкри-ваеться процесом розширеного вiдтворeння, а са-ме через використання частини нацiонального доходу для збшьшення внутрiшнього валового продукту.
Ввдштимо, що поняття «швестици» е занадто всeбiчним, щоб дати йому едине та вичерпне ви-значення. Тому, аналiзуючи тлумачення поняття «iнвeстицiй» у рiзних авторiв, нeобхiдно звернути увагу на макро- та мiкроeкономiчний аспект шве-стицшно1 дiяльностi.
Макроeкономiка розглядае «швестици» як час-тину витрат, як1 включають в себе витрати на K®i засоби виробництва, будiвництва житла i прирiст товарних запасiв, тобто швестици - це частина ВВП, яка не була спожита в поточному перюда, а забе-зпечила прщист капiталу в eкономiцi [14].
На мiкрорiвнi швестици у розвиток eкономiч-но! власностi - це витрати на заробину плату, вдо-сконалення процесу цiноутворeння, на управлiння власшстю, на випуск акцiй, виплату дивiдeндiв то-що. З погляду мiкроeкономiки швестици - «про-цес утворення нового капiталу (включаючи як засоби виробництва, так i людський капiтал)» [14].
Дослiджуючи природу швестування, як на мш-ро- так i на макрорiвнi, узагальнимо, що швестици забезпечують вiдновлeння eлeмeнтiв господа-рсько1 системи та еднiсть кругообиу капiталу в eкономiцi. Для eкономiчного розвитку нашо1 де-ржави обсяг внутршшх фiнансових рeсурсiв е не-достатнiм. У зв'язку з чим привабливими стають кошти iнозeмних iнвeсторiв, а тому, створення сприятливих швестицшних умов в кра1ш е голов-ним завданням.
Сорос Дж. у rami «Вiдритe суспiльство. Ре-формуючи глобальний капiталiзм» зазначае, що, привертаючи прямi iнозeмнi швестици, краша-рецитент дiстае можливiсть:
— збiльшити накопичення капiталу як за рахунок самих шоземних вкладень, так i супутшх !м вiтчизняних iнвeстицiй;
— тдвищити зайнятiсть, створивши новi робочi мюця;
— розширити експорт;
— придбати новi технологи та управлшський до-свiд;
— тдвищити ефектившсть дiяльностi мiсцeвих фiрм, вимушених конкурувати з iнозeмцями;
— налагодити канали постачання сировиною, вуз-лами i компонентами виробництва через вну-трiшньофiрмовi постачання;
— виростити клас вiтчизняних шдприемшв [26]. Пiд iнвeстицiйним клiматом (Investment
climate) в загальному розумiннi називають си-туацiю, що склалася в репош, з точки зору вичи-
зняних та зарубiжних iнвесторiв, яш вкладають свiй капiтал у розвиток його економiки. Структурно його можна визначити як сукупнiсть швести-цiйного потенцiалу та iнвестицiйного ризику.
1нвестицшний потенцiал (краши, галузi) характеризуешься макроекономiчними показниками. Ри-зик вказуе на невизначешсть прогнозу, щодо одер-жання прибутку вiд швестицш i включае в себе значну к1льк1сть факторiв, що складаються тд впливом зовнiшнiх та внутрiшнiх умов, ситуацш та перспектив розвитку.
Наприклад, у Великобритани фiнансовi аналь тики використовують десять показнишв, що хара-ктеризують iнвестицiйний ктмат: економiчну ефективнiсть, полiтичний ризик, рiвень заборго-ваностi, доступнiсть банк1вського кредиту, досту-пнiсть короткострокового фiнансування, доступ-нiсть довгострокового фiнансування, ймовiрнiсть форс-мажорних обставин, кредитоздатшсть, неви-конання зобов'язань з виплати боргу та ште-гральний показник надiйностi регiону.
Мшмальними вимогами при формуваннi пока-зника сприятливий iнвестицiйний клiмат можна визначити: стабшьну загальноекономiчну i полiти-чну ситуацiю; бездоганну законодавчу базу; наяв-нiсть розвинуто! фiнансовоl iнфраструктури.
На основi узагальнення наукових пiдходiв до аналiзу поняття «iнвестицiйний клiмат держави» проведемо систематизацiю основних наукових по-глядiв (табл. 1.).
Дослiдивши думки та погляди вчених, сфор-мулюемо сукупне визначення на дефiнiцiю шве-стицiйний клiмат держави - це сукупшсть полi-тичних, правових, економiчних та соцiальних умов, що зумовлюють привабливiсть держави для iнвестора та сприяють його двостороннiм вiд-носинам з рецитентом iнвестицiй.
Iнвестицiйний ктмат безпосередньо впливае на основнi показники соцiально-економiчного розвитку кра!ни. Позитивний швестицшний клiмат сприяе вирiшенню сощальних проблем, за-безпечуе високий рiвень зайнятостi населення, до-зволяе оновлювати виробництво, проводити мо-дернiзацiю й нарощування основних фондiв пiд-приемств, впроваджувати новiтнi технологil тощо.
Для реалiзацil економiчного потенцiалу кра!ни, органи влади повиннi удосконалювати та реалiзо-вувати комплекс заходiв щодо створення сприят-ливого iнвестицiйного клiмату в кра!ш. Особливо актуальним нинi для забезпечення сприятливого iнвестицiйного середовища й формування умов для збереження та тдвищення конкуренто-спроможностi вiтчизняноl економiки е удоско-налення правово1 та оргашзацшно1 бази.
Нинi в Укрш'ш створене правове поле для шве-стування та розвитку державно-приватного партнерства:
— На територil краши до iноземних iнвесторiв за-стосовуеться нацюнальний режим iнвести-цiйноl дiяльностi, тобто надано рiвнi умови дiяльностi з вiтчизняними iнвесторами. 1нозе-
MHi MBec™^! b yKpai'Hi He nignaraMTb Ha^oHa-ni3a^i'.
— y BHnagKy npnnnHeHHa iHBecTH^HHoi' gianbHo-cTi iHo3eMHoMy iHBecTopy rapamyeTbca noBep-HeHHa noro MBec™^! b HaTypanbHin $opMi a6o y BanwTi iHBecTyBaHHa 6e3 cnnaTH MHTa, a TaKo®
— Ana nigBH^eHHa 3axncry iHo3eMHHx mBed'H^n 3aKoHoM yKpai'HH Big 16.03.2000 № 1547 paTH-^iKoBaHa BamnHiroHcbKa Koнвeнцia 1965 poKy npo nopagoK BupimeHHa iнвecтнцiнннx cnopiB Mi® gep®aBaMH Ta iHo3eMHHMH oco6aMH. nig-nucaHo Ta para^iKoBaHo BepxoBHow Pagoro yKpai'HH Mi®ypagoBi yrogn npo cnpnaHHa Ta B3aeMHHn 3axncT mBed'H^n 3 6inbme Hi® 70 Kpai'HaMH cBiry [2].
— 3 MeTow cnpnaHHa 3anyHeHHW n e^eKTHBHoMy BHKopucTaHHW BiTHH3HaHnx Ta iHo3eMHHx iHBec-TH^n gna 3a6e3neneHHa po3BHTKy eKoHoMiKn
goxogiB Big iHBecTH^n y rpomoBin a6o TOBapmn $opMi. Aep®aBa rapaHTye 6e3nepemKogHnn i He-ranHHn nepeKa3 3a KopgoH npH6yTKiB i iHmHx KomTiB b iHo3eMHin BanwTi, ogep®aHnx Ha 3aKo-HHHx nigcTaBax yHacnigoK 3gincHeHHa iHo3eMHHx iнвecтнцiн.
yKpai'HH, npucKopeHHa i'l ime^a^! b eBpo-nencbKy i cBiToBy eKoHoMiHHi cncreMH, 3a6e3ne-HeHHa npaBa npHBaTHoi' BnacHocTi i npaBa Ha nignpнeмннцbкy gianbHicTb yTBopeHo Pagy
BiTHH3HaHHx Ta iHo3eMHHx iHBecTopiB npn npe-
3ugeHToBi yKpai'HH. — 3 1 ciHHa 2012 poKy Ha6paB hhhhocT 3aKoH yKpai'HH № 2623 «npo nigroToBKy Ta peani3a^ro iнвecтнцiнннx npoeKTiB 3a npннцнnoм «egnHoro BiKHa». ^n 3aKoH BH3HaHae npaBoBi Ta opraHi-зaцiннi 3acagu BigHocnH, noB'a3aHnx 3 nigro-
Ta6nuua 1. nigxogn go BH3HaHeHHa KaTeropii' iHBecm^HHHH KniMaT gep®aBH
ABTop Bu3HaHeHHa ge^imrnii
rnaroneB n. Benoryp C. [7] HHBecTnunoHH^in KnuMaT этo o6o6^eHHaa xapaKTepncTHKa coBoKynHocTH экoнoмннecкнx, coi^nantHtix, nonuTHHecKHx n rocygapcTBeHHo-npaBoBtix yoioBnft, co3garomun onpegeneH-hhh ypoBeHb npuBneKaTentHocTH ^HHaHcoBtix Bno®eHHH.
ToHHapoB A.B. [9] Iнвecтнцiнннн KniMaT cyKynmcTL noniTHHHnx, npaBoBnx, eKoHoMiHHnx i co^an^H^ yMoB, ^o 3a6e3nenywTt i cnpnaroTt iHBecTH^nmn giantHocTi BiTHTOHirnnx Ta 3apy6i®Hnx iHBecTopiB.
3aropogHin A. r., Bo3HWK r.^. [30] IHBecTH^HHHn KniMaT - cyKynmcTL noniTHHHnx, co^an^H^ Ta eKoHoMiHHnx HHHHHKiB, aKi 6epe go yBarn Hy®o3eMHnn iHBecTop, npnftMaroHn pimeHHa npo 3gincHeHHa imed'H^ft.
IBaHeHKo-CBHHUHUBKa I.G. [13] Iнвecтнцiнннн KniMaT ^opMyeTbca nig bhthbom eKoHoMiHHnx, noniTHHHnx, TexHiHHnx Ta coi^ianLHHx HHHHHKiB, HanBaroMimy pom cepeg aKnx BigirparoTb eKoHoMiHHi napaMeTpn npnHMaroHoi KpaiHH.
KapniHctKHM B.A. [8] Iнвecтнцiнннн KniMaT - KoMnneKc noniTHHHHx, co^an^H^, iннoвaцiнннx, mi^pacTpyKTyp-hhx eneMeHTiB, aKi HaaBHi Ha neBHin TepuTopii Ta garoTb y cBoeMy cyMapHoMy npoaBi cHHep-reTHHHHH e^eKT.
MoHepHHH C.B. [12] Iнвecтнцiнннн KniMaT - cyKynmcTL o6'eKTHBHHx Ta cy6'eKTHBHHx yMoB, aKi cnpnaroTb (ranLMyroTb) пpoцecy iHBecTyBaHHa HapogHoro rocnogapcTBa ( Ha MaKpopiBHi) Ta oKpeMnx nignpueMcTB, KoMnamn, rany3en (Ha MiKpopiBHi).
HocoBa O.B. [21] nig iHBecTHnjnHHM KniMaToM po3yMieTbca cTymm cnpnaTnnBocri croya^i, ^o cKnagaeTbca b Tin hh iHmin KpaiHi (rany3i, perioHi, nignpueMcTBi), ctocobho iнвecтнцiн, ^o Mornu 6 6yTH 3po6neHi b KpaiHy (rany3b, perioH, nignpueMcTBo).
nepecaga A.A. [23] Iнвecтнцiнннн KniMaT gep®aBH - ^ cyKynHicTb noniTHHHHx, npaBoBHx, eKoHoMiHHHx Ta coцiantннx yMoB, ^o 3a6e3neHywTb Ta cnpuaroTb iнвecтнцiннiн gianbHocTi BiTHH3HaHHx Ta 3aKopgoHHHx iHBecTopiB.
Caзoнeц I, OegopoBa B. [25] Iнвecтнцiнннн KniMaT - HaaBHicTb TaKHx yMoB iHBecTyBaHHa, ^o BnnHBaroTB Ha nepeBaru iHBecTopa y BH6opi neBHoro o6'eKTa iHBecTyBaHHa. Ha MaKpopiBHi ^ noHaTTa MicTHTb noKa-3HHKH noniTHHHoro (BKnroHaroHH 3aKoHogaBcTBo), eKoHoMiHHoro Ta coцianвнoro cepego-BH^a gna iнвecтнцiн. Ha MiKpopiBHi - BHaBnae ce6e Hepe3 gBocTopoHHi BigHocHHH iHBecTopa (npHBaTHoi hh ropuguHHoi oco6u) i KoHKpeTHHx gep®aBHHn opraHiB, rocnogapcbKHx cy6'eKTiB-nocTaHanbHHKiB, KnieHTiB, 6aHKiB, He6aHKiBcBKHx ^iHaHcoBHx cTpyKTyp, a TaKo® npo^cninoK Ta TpygoBHx KoneKTHBiB gep®aBH (perioHy) - pennnieHTa iнвecтнцiн.
CyxHHoBa C.E. [28] Iнвecтнцiнннн KniMaT L[e y3aranbHeHa xapaKTepucTHKa cyKynHocTi coi^ianBHHx, eKoHo-MiHHHx, opraHi3aninHHx, npaBoBHx, noniTHHHHx, coцioкy]Iвтypннx nepegyMoB, ^o 3yMo-Bnroe npHBa6nHBicTb Ta goцinвнicтв iHBecTyBaHHa b Ty a6o iHmy rocnogapcbKy cucTeMy (eKoHoMiKy gep®aBH, perioHy, кopпopaцii).
OonoMteB A. PeBa3oB B. [31] HHBecTHUHoHHLin KnHMaT - o6o6^eHHaa xapaKTepucTHKa coBoKynHocTH connanBH^ix, экo-HoMHHecKHx, opraнnзanнoнн^Ix, npaBoBtix, nonuTHHecKux, conнoкy]IBтypн^Ix npegno-ch^ok, npegonpegenaromnx npuBneKaTenbHocTL n nenecoo6paзнocтв HHBecTnpoBaHna b Ty nnn nHyw xo3ancTBeHHyw cncTeMy (экoнoмnкy cTpaH^i, pernoHa, oTgenbHoro npeg-npnaTna).
OinineHKo A.C. [29] Iнвecтnniннnн KniMaT - cyKynmcTk o6'eKTHBHnx i cy6'eKTHBHnx yMoB, ^o xapaктepnзywтв пpnвa6nnвicтв gaHoro eKoHoMiHHoro cepegoBn^a gna BiTHH3HaHnx Ta 3apy6i®Hnx iHBecTopiB.
товкою та реалiзащею iнвестицiйних проектiв за принципом «единого вiкна» [3].
— Верховною Радою Украши прийнято Закон Укра1ни ввд 24.05.2012 № 4835-VI «Про внесения змш до деяких законодавчих акпв Укра1ни щодо державно1 реестрацп iноземних iнвестицiй» стосовно здiйснения державное' реестрацп iноземних iнвестицiй органами де-ржавно1 реестрацп та И спрощення шляхом збiльшения термiну подання швестором до-кументiв для державно1 реестрацп шоземних iнвестицiй пiсля !х фактичного внесения, за-провадження механiзму перереестрацп шозе-мно! швестицп у раз^ якщо швестор-нерези-дент продав або будь-яким чином передав ко-рпоративш права укра1нського пiдприемства iншiй юридичнш або фiзичнiй особi - нерезиденту, встановлення порядку анулювання дер-жавно1 реестрацп iноземноl швестицп у ви-падку вилучення (репатрiацil) шоземних шве-стицiй, а також установления семиденного те-рмiну, протягом якого органами державно1 реестрацп здiйснюеться така реестращя [4].
— У червш 2012 року Верховною Радою Украши прийнято Закон Украши «Про iндустрiальнi парки», яким передбачено стимулюючi заходи щодо створення та функцiонувания iндус-трiальних парков, що можуть утворюватися на землях державно1, комунально1 та приватно1 власностi [5].
— З 1 ачня 2013 року набрав чинносп Закон Укра1ни вiд 06.09.2012 № 5205 «Про стимулювання швестицшно1 дiяльностi у прюри-тетних галузях економiки з метою створення нових робочих мюць», який визначае основи
державно! политики в iнвестицiйнiй сферi протягом 2013-2032 рр., щодо стимулювання залу-чення iнвестицiй у прюритетш галузi еконо-мiки та спрямований на створення умов для aKraBi3ami швестицшно! дiяльностi шляхом концентрацп ресурсiв держави на прiоритетних напрямах розвитку економiки з метою створення нових робочих мюць, розвитку репошв [6].
— Цi та iншi удосконалення правово! та оргашза-цшно! бази, покликанi створити сприятливi умови для iнвестування у державi та збiльшити обсяги залучення шоземних кошпв та кат-тальних швестицш в ii економiку.
Висновки
Отже, одшею з передумов стабiльного еконо-мiчного розвитку кра!ни та !! регiонiв е формуван-ня та тдтримання сприятливого iнвестицiйного середовища для потенцшних iнвесторiв. З цiею метою потрiбно передбачити ряд заходiв: забезпе-чити подальше реформування законодавчо! бази та податково! системи, що сприятиме лiбералiзацil дшово! активностi в цш сферi; пiдвищити шве-стицiйну привабливосп об'ектiв приватизацп шляхом !х реструктуризацп; удосконалити та модер-шзувати транспортну iнфраструктуру; змiцнити фiнансову систему Украши; стимулювати залучення швестицш у наукову, науково-техшчну та шновацшну дiяльнiсть. Збiльшення обсягу швестицш в економiку Укра!ни забезпечить пришви-дшення соцiально-економiчного розвитку регiонiв та прюритетних галузей виробництва.
Список л^ератури:
1. Закон Укра!ни «Про швестицшну дiяльнiсть» вiд 18 вересня 1991 р. № 1560 - XII // Вщомосп Верховно! Ради (ВВР), 1991, № 47, ст. 646.
2. Закон Укра!ни «Про ратифшацш Конвенцп про порядок виршення швестицшних спорiв мiж державами та шоземними особами» вiд 16.03.2000 р. № 1547 // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни (ВВР), 2000, № 21, ст.161.
3. Закон Укра!ни № 2623 «Про тдготовку та реалiзацiю iнвестицiйних проектiв за принципом «единого в^а» вiд 21.10.2010 р. №2623 - 17 // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни (ВВР), 2011, N 11, ст.70.
4. Закон Укра!ни вiд 24.05.2012 № 4835-VI «Про внесення змiн до деяких законодавчих акпв Укра!ни щодо державно! реестрацп шоземних швестицш» ввд 24.05.2012 р. №4835-17 // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни (ВВР), 2013, N 15, ст.112.
5. Закон Укра!ни «Про iндустрiальнi парки» вiд 11.08.2013 р. №5018-17 // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни (ВВР), 2013, N 22, ст.212.
6. Закон Укра!ни ввд 06.09.2012 № 5205 «Про стимулювання швестицшно! дiяльностi у прiоритетних галузях економiки з метою створення нових робочих мюць» вiд 06.09.2012 р. №5205-17 // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни (ВВР), 2013, N 32, ст.410.
7. Белогур С. Инвестиционные просторы России // Российский инвестиционный вестник. 1997. - №3. С. - 15.
8. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент: учений курс для вузов / И. А. Бланк. - Киев : Эльга, 2006. - 552 с.
9. Гончаров А.Б. 1нвестування = Investment: Навч. поаб. [для студ. вищ. навч. закл.] / А.Б. Гончаров; Харк. держ. екон. ун-т. - Х.: ЩЖЕК, 2004. - 239 с.
10. Гитман Л.Дж., Джонк М.Д. Основы инвестирования. Пер. с англ.- М.: Дело, 1999. - 1008 с.
11. Денисенко М.П. Основы инвестиционной деятельности : Учебник для студентов высших начальных заведений. / М.П. Денисенко. - К.: Алерта, 2003.
12. Економiчна енциклопедiя [Текст] : у 3 т. Т.3 / редкол. : С.В. Мочерний (вщп. ред.) [та ш.]. -К.: Видавничий центр «Академiя», 2000. - 864 с.
13. 1ваненко-Свинцицька I.G. 1нвестицшний ктмат в Укра!ш: його формування, ключовi моменти та характеристики // Формування ринкових ввдносин Укра!ни. - 2002. - №9/ - С.63 - 65.
14. 1нвестування / [В. Гриньова, В. Коюда, Т. Лепейко, О. Коюда]. - К. : Знання, 2008. - 452 с.
15. Картнський Б.А. 1нвестицшний ктмат Укра!ни / Б.А. Картнський // Фiнанси Укра!ни. -2001. - №7 - С. 139-148.
16. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег / Дж.М. Кейнс; [пер.с англ.]; общ. ред. Л.П. Куракова. - М. : Гелиос АРВ, 1999. - 352 с.
17. Кендрик Дж. Совокупний каттал США и его формирование / Дж. Кендрик ;[пер. с англ.]; общ. ред. и предисл.А.И. Антишкина. - М.: Прогресс, 1978. - 278с.: граф.
18. Ковтун Н.В. Статистичне дослщження швестицшного процесу та iнвестицiйно! дiяльностi: теорiя, методологiя, практика. - Ки!в: 2005. - 441с.
19. Мертенс А.В. Инвестиции: Курс лекций по современной финансовой теории. - К.: Киевское инвестиционное агентство, 1997. - VI, 416 с.
20. Миль Дж.С. Основы политической экономии с некоторыми приложеними ксоциалной филисофии. / Дж.С. Миль ; [пер. с англ.; биограф. очерк М.И. Туган-Барановского]. - М.: Эксмо, 2007. - 1040 с.
21. Носова О.В. 1нвестицшний ктмат в Укра!ш: основш напрями полшшення // Стратепчш прiоритети: науково-аналiтичний щоквартальний збiрник, Нацiональний iнститут стратегiчних спостережень 2008. - № 1(6). - С. 59- 65.
22. Основи економiчноi теорп: полiтекономiчний аспект / Г.Н. Климко, В.П. Нестеренко, Л.О. Канщенко та [iн.] ; [2-ге вид.]. - К. : Вища школа, Знання, 1997.
23. Пересада А.А. Управлшня швестицшним процесом. - К.: Лiбра, 2002. - 472 с.
24. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения. Избранное / Д.Рикардо ; [пер. с англ.; предисл. П.Н. Клюкина]. - М.: Эксмо, 2007. - 690 с.
25. Сазонець 1.Л. 1нвестування [Текст] : тдручник / 1.Л. Сазонець, В.А. Федорова. - К.: Центр учбово! лiтератури, 2011. - 312 с.
26. Сорос Дж. Вщрите суспшьство. Реформуючи глобальний капiталiзм Пер. с англ. - М.: ИНФРА-М 200. - 859с.
27. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит;[пер. с англ.; предисл. В.С. Афанасьева]. - М.: Эксмо, 2007. - 960 с.
28. Сухинова С.Е. Региональная специфика инвестиционного климата: Изд-во ВолГУ, 2004. -82с.
29. Фшпенко А.С. М1жиародш економiчнi вщносини: iсторiя : пiдруч. / А.С. Фшпенко. - К. : Либщь, 2006. - 392 с.
30. Фiнансово-економiчний словник / А.Г. Загороднш, Г.Л. Вознюк. - К.: Знання, 2007. - 1072 с.
31. Фоломьев А., Ревазов В. Инвестиционный климат регионов России и пути его улучшения // Вопросы экономики. 1998. - №9. - С. 63.
32. Шарп У. Александер Г. Бейли Дж. Инвестиции: Пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 1998. - XII, -1028 с.
33. Эклунд К. Эффективная экономика: Шведская модель: Экономика для начинающих и не только для них: [Пер. со швед.] / К. Эклунд. - М.: Экономика, 1991. - 347 с.
Надано до редакцп 09.01.2014
Новак 1нна Микола!вна / Inna M.Novak
inna-novak@mail ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Теоретико-методологiчнi засади формування категорН швестицшний KniMam [Електронний ресурс] / 1.М. Новак // EKOHOMiKa: реалН часу. Науковий журнал. — 2014. — № 1 (11). — С. 113-118. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2014/n1. html
