CC BY
279
УДК 330.322
1НОЗЕМН1 ШВЕСТИЦП: АНАЛ1З ТА ВПЛИВ НА ЕКОНОМ1ЧНИЙ РОЗВИТОК
УКРА1НИ
В.А. Сааджан
Т.О. Скорик
Одеський нацюнальний полгтехтчний унгверситет, Одеса, Украта
Сааджан В.А., Скорик Т.О. тоземт iнвестицИ: анализ та вплив на економ1чний розвиток Украши.
У статп проаналiзовано обсяги та тенденцп залучення прямих iноземних iнвестицiй в економшу Укра1ни та визначено 1х вплив на економiчний розвиток 11 реального сектору.
Ключовi слова: прямi шоземш швестицп, аналiз, фiнанси, розвиток
Сааджан В.А., Скорик Т.А. Иностранные инвестиции: анализ и влияние на экономическое развитие Украины.
В статье проанализированы объемы и тенденции привлечения прямых иностранных инвестиций в экономику Украины и определены их влияние на экономическое развитие ее реального сектора.
Ключевые слова: прямые иностранные инвестиции, анализ, финансы, развитие
Saadzhan V.A., Skorik T.O. Foreign investment: analysis and impact on the economic development of Ukraine.
The paper analyzes the levels and trends of foreign direct investment in Ukraine and to assess their impact on economic development of its real sector.
Keywords: foreign direct investment, analyze, finance, and development
На сучасному етат становлення вичизня-но1 економiки ввд ефективносп i мас-штабiв залучення шоземних швестицш залежать стан нацюнального виробниц-тва, рiвень технолопчного розвитку, структурна перебудова народного господарства.
Величезна шльшсть регуляторних процедур з боку державних оргашв по вщношенню до бiзне-су, високий стутнь корупцп, непрозорiсть, склад-нiсть i непередбачуванiсть оподаткування, не-дружнiй дшовий та iнвестицiйний клiмат, перю-дична реприватизацiйна полiтика з боку украшсь-ко! влади призвели до того, що серйознi iноземнi iнвестори, як i ранiше волiють iгнорувати Украшу.
Змiни в господарському механiзмi Украши, зумовленi переходом до ринково! економiки, потребують шдвищено1 уваги до виршення питань швестицшно1 дiяльностi. Як найважливь ший напрям модершзацп виробничих потужнос-тей iнвестицiйна дiяльнiсть на основi шновацш-них пiдходiв дозволяе регулювати розвиток еконо-мiки, iстотно тдвищувати 11 ефективнiсть. Особ-ливу роль в активiзащl швестицшно1 дiяльностi в Укра!ш мае вiдiграти залучення на взаемовипдних умовах прямих iноземних швестицш, перш за все з метою реалiзацil спшьних проектiв для виршен-ня завдань структурно1 трансформацп економiки, впровадження у виробництво новiтнiх технологш та пiдвищення конкурентоспроможностi украшсь-ких товарiв.
Аналiз дослiджень та публжацш останнiх рокчв
Дослiдження проблем залучення шоземних швестицш е особливо актуальним на □ ол. □□ ор-ньому етат розвитку економiки Укра1ни, як з теоретично].', так i з практично1 точки зору. Значний внесок у цьому напрямку внесли так вiтчизнянi вченi як: 1.Р. Бондар [1], А. Бутняров [2], В.Г. Фе-доренко [6], В.А. Худавердiева [7] та Пол Однак окремi питання ще1 проблематики потребують детального наукового дослщження i практичного виршення. На сучасному етапi вплив шоземних швестицш на економшу кра1ни дослщжуеться у працях В. Борщевського, Н. Вознесенсько1, Б. Губського, С. Захарша, Д. Лук'яненка, Ю. Макогона, А. Омельченка, А. Пересади, О. Федорен-ка, А. Шакша та багато шших.
Видшення iieiuipiiiieniix panirne часток загальноТ проблеми
Незважаючи на появу велико! к!льк!сть дослщ-жень, присвячених проблем! залучення !ноземних !нвестиц!й продовжують !снувати питання, по-в'язан! з неоднозначною роллю !ноземного катта-лу в розвитку кра!ни-рецип!ента.
Формування цiлi стати
Метою статп е проведения анал!зу надходжень прямих !ноземних !нвестиц!й в нацюнальну економ!ку, виявлення тенденц!й !х зм!ни, а також систематизац!я основних напрямк!в впливу прямих !ноземних швестицш (дал! - П11) на економшу Укра!ни.
Виклад основного мaтepiaлу дослвдження
Для Укра!ни, як держави з трансформацшною економ!кою необх!дно розглядати залучення шо-земних !нвестиц!й у контекст! структурних та еко-ном!чного змш Пр!оритетними завданнями, як! необх!дно вир!шувати за участю прямих шозем-них швестицш, е: структурна перебудова економь ки, технолог!чне оновлення виробництва, подо-лання залежност! кра!ни в!д !мпорту.
Кр!м того, додатковим бар'ером для залучення шоземних !нвестиц!й в першому п!вр!чч! 2010 року стало прийняття зм!н до Закону Укра!ни «Про режим шоземного швестування» [3] вщповщно до положення Закону Укра!ни № 1533 вщ 24.11.2009 р. «Про внесення зм!н до деяких закошв Укра!ни з метою подолання негативних насладив ф!нансово! кризи». Зазначен! в закон! змши не узгоджувалися з чинним порядком реестрацп !ноземних швестицш та вимагали прийняття Нацюнальним банком Укра!ни окремого порядку державно! реестрацп шоземних швестицш у вигляд! валютних ц!нностей. В!дсутн!сть в першому квартал! 2010 року порядку державно! реестрацп шоземних швестицш у вигляд! валютних цшностей виключало внесення прямих шоземних швестицш в економшу Укра!ни в грошовш форм! [5].
1нвестицп в ринкових умовах е виршальною умовою i важливим чинником планування розвитку виробничо!, комерцiйно! та iнновацiйно! д!яль-ностi. Сформована в Укра!нi економiчна ситуацiя значно ускладнюе iнвестицiйну д!яльшсть: потр!б-
но розробка адекватного ринковим вщносинам iнвестицiйного механiзму, що оргашчно поеднуе форми приватного i державного швестування, оптимiзацi! взаемозв'язк!в р!зних суб'екпв швес-тиц!йно! д!яльност!, розробки вщповщно! законо-давчо-нормативно! бази та шш! заходи, що регламентують !нвестиц!йний процес, як на р!вн! окремо! ф!рми, компан!! або галуз!, так i на р!вн! нац!онально! економ!ки в цшому [8, 9].
Зг!дно з даними Держкомстату Укра!ни у 2011 р. чистий приток прямих шоземних швестицш в економшу Укра!ни склав 49362,3 млн. дол. США, що на 26% бшьше шж у 2010 р та на 51% бшьше в пор!внянн! з 2009р. [4]. Але велика частина швестицш в Укра!ну - це не зовам швестицп, це кошти наших укра!нських !нвестор!в, т!льки завезено за кордону. За офщшними даними, швестицп в Укра!ну завжди були меншими, н!ж швестицп з Укра!ни. В Укра!н! е зручн! мехашзми, куди можна було б вкласти грош!, особливо для середнього класу, але поки закордонн! !нвестори не квапляться вкладати в п!дприемства Укра!ни. Приблизно 30% усього обсягу швестицш - це справжш заруб!жн! швестицш.
Спостерпаеться тенденц!я не лише збшьшення загального обсягу ПП1 в Укра!ну в 2009-2011 рр., але i тенденц!я вкладення кошт!в у шш! кра!ни укра!нськими !нвесторами (табл. 1). Це свщчить про те, що з кожним наступним роком, на думку укра!нських !нвестор!в, вкладання кап!талу за кордоном е бшьш прибутковим, а також це скорш за все пов'язано з вшхиленням в!д оподаткування.
Обсяги прямих шоземних швестицш з США зменшились на 266 млн. дол. США (табл. 2).
Значна частка П11 надходить з Юпру та В!р-пнських остров!в, котр! фактично е укра!нськими офшорними !нвестиц!ями, як! працюють бшьше на сво!х власник!в-укра!нц!в, н!ж на штереси економ!ки та бюджету Укра!ни у ц!лому. Так, з 2010 р. по 2011 р. тшькн щ 2 кра!ни зб!льшили свш кап!тал в Укра!н! майже на 3904,5 млн. дол. США. Найбшьша частка П11 припадае на фшансов! установи (33,1% загального обсягу та промислов!сть (30,9%) [4]. Анал!з обсяпв П11 в Укра!ну по секторам надано у табл. 3.
Таблиця 1. Надходження прямих !ноземних !нвестиц!й у 2009-2011 рр., млн. дол. США [4]
Р!к Прям! !ноземт швестицп Прям! !ноземт швестицп Прям! !ноземт швестицп
В Украшу Темп росту (%) З Украши Темп росту (%) Чистий приток Темп росту (%)
2009 35616,4 - 6203,1 - 29413,3 -
2010 40053 112,46 6226,3 100,37 33826,7 115,00
2011 49362,3 138,59 6898 111,20 42464,3 144,37
Ta6^Hua 2. AH&m3 npaMHx iH03eMHHx iHBecmmH (aKqioHepHHH KaniTag) B yKpaiHy[4]
Kpama O6carn npaMHX iHBecTnriiH Ha 31.12.2010 (MrfH. gon. OmA) y % go nigcyMKy O6carn npaMHX iHBecTHum Ha 31.12.2011 (MrfH. goji. OmA) y % go nigcyMKy TeMn pocTy (%)
Kinp 9005,3 22,5 12645,5 25,6 140,4
HiMenHHHa 6601,9 16,5 7386,4 15,0 111,9
HigepnaHgu 3954,5 9,9 4822,8 9,8 122,0
PociftctKa Oegepa^a 2566,4 6,4 3594,5 7,3 140,1
ABCTpia 2605,2 6,5 3423,1 6,9 131,4
Be^HKa BpHTama 2307,5 3,4 2508,2 5,1 108,7
Opa^ifl 1630,8 4,1 2230,7 4,5 136,8
mBe^a 1275,8 3,2 1744,0 3,5 136,7
BipriHCtKi OcTpoBH (BpHT.) 1342,7 3,4 1607,0 3,3 119,7
omA 1309,1 3,3 1043,1 2,1 79,7
iTania 982,0 2,5 965,9 2,0 98,4
mBeft^pia 796,4 2,0 960,3 1,9 120,6
nojit^a 866,7 2,2 875,5 1,8 101,0
iHmi KpaiHH 4808,7 12,0 5555,3 11,2 115,5
Yctoro 40053 100 49362,3 100 -
Ta6^Hua 3. O6caru npaMHx iHo3eMHHx iHBecmmH b 3ane®H0cri Big ceKTopiB eKOHOMiKH [4]
OeKTop eKoHoMiKH 2009p. nHToMa 2010p. nHToMa 2011p. nHToMa TeMn TeMn
Bara (%) Bara (%) Bara (%) pocTy (%) 2010 p. pocTy (%) 2011p.
OmtctKe 813,3 793 1,98 813,4 1,65 97,50 100,01
rocnogapcTBo, 2,28
mhcjihbctbo, mcoBe
rocnogapcTBo
Pu6antcTBo, 5,6 0,02 5,6 0,01 14,1 0,03 100,00 251,79
ph6h^tbo
npoMHcjioBicTt 12469,7 35,01 13276,4 33,15 15238,6 30,87 106,47 122,21
go6yBHa 1071,2 3,01 1050,1 2,62 1492,4 3,02 98,03 139,32
npoMHcnoBicTt
nepepo6Ha 11916,5 33,46 11128,1 27,78 13056,8 26,45 93,38 109,57
npoMHcnoBicTt
внpo6ннцтвo Ta 270,4 0,76 309,8 0,77 689,5 1,40 114,57 254,99
po3nogmeHHA
eneKTpoeHepni, ra3y Ta
BogH
Bygiвннцтвo 1936,6 5,44 2206 5,51 2992,7 6,06 113,91 154,53
TopriB^a; peMoHT aBToMo6irfiB, 3708,5 10,41 4316,6 10,78 5193,5 10,52 116,40 140,04
no6yToBHX BHpo6iB Ta npegMeTiB oco6HcToro
BMTKy
fliantHicTt roTernB Ta 413,5 1,16 444,8 1,11 463,7 0,94 107,57 112,14
pecTopaHiB
fliantHicTt TpaHcnopTy 1567,6 4,40 1626,5 4,06 1855 3,76 103,76 118,33
Ta 3B'a3Ky
OiHaHcoBa giMtmcTt 10496,1 29,47 12431 31,04 16318,5 33,06 118,43 155,47
npodoeweHHM ma6n.3
Onepauii 3 HepyxoMHM 3613,8 10,15 4268,5 10,66 5721,5 11,59 118,12 158,32
MaHHoM, opeHga,
iH®HHipHHr ra HagaHHa
nocnyr nignpneMuaM
Aep®aBHe ynpaBniHHa 0,5 0,01 0,5 0,001 0 0 100,00 0
OcBiTa 13,4 0,04% 14,1 0,04 9,1 0,02 105,22 67,91
OxopoHa 3gopoB'a Ta 0,35 121 0,30 134,4 0,27 97,98 108,83
HagaHHa couiantHoi
gonoMorn
HagaHHa KoMyHanbHHx 454,3 1,28 549 1,37 607,8 1,23 120,85 133,79
Ta iHgHBigyanbHHx
nocnyr; gianLHicTL y
c^epi KynbTypn Ta
cnopTy
Ycboro 35616,4 100 40053 100 49362,3 100 112,46 138,59
CnocTepiraeMo: y ^rnaHcoBHx ycTaHOBax aKyMy-nboBaHo 16318,5 MnH. gon. CMA (33,06% 3aranb-Horo o6cary) npaMHx iHBecrHuin, b opraHi3auiax, ^o 3gincHraraTb onepauii 3 HepyxoMHM MaHHoM, opeHgy, iH®HHipHHr Ta HagaHHa nocnyr nignpneMuaM, -
57321.5 MnH. gon. CMA (11,59%), y nignpneMcTBax TopriBni, peMoHTy aBToMo6iniB, no6yroBHx Bnpo6iB Ta npegMeTiB oco6ncToro B®HTKy - 5193,5 MnH. gon. CmA (10,52%).
Ha nignpHeMCTBax npoMHcnoBocTi 3ocepeg®eHo
15238.6 MnH. gon. CMA (30,87%), y t.h. nepepo6Hoi
- 13056,8 MnH. gon. CMA (85,68%), Ta go6yBHoi -1492,4 MnH. gon. CMA (9,8). Cepeg rany3en nepepoÖHoi npoMHcnoBocri y MeTanypriHHe bhpo6hhutbo Ta BHpoÖHHUTBo roToBHx MeTaneBHx Bnpo6iB BHece-ho 6114,9 MnH. gon. CMA (46,8%) npaMHx iHBec-THuin, y BnpoÖHHUTBo xapnoBHx npogyKTiB, HanoiB i tmtmhobhx BHpoöiB - 2896,1 MnH. gon. CMA (22,18%), xiMiHHy Ta Ha^ToxiMiHHy npoMncnoBicrb
- 1269,8 MnH. gon. CMA (9,7%), MamHHo6ygyBaHHa
- 1129,3 MnH. gon. CMA (8,65%), bhpo6hhutbo mmol HeMeTaneBoi MiHepanbHoi npogyKuii - 993,1 MnH. gon. CMA (7,6%).
3 rany3eBHx npiopnTeTiB iHBecryBaHHa b eKoHo-MiKy yKpaiHH b 2011 p., BunnHBae, ^o ocHoBHi npegcTaBHHKH npHBaTHoro ceKTopy iHo3eMHnx gep-®aB gorpHMyMTbca egHHoi iHBecTHuiHHoi crpaTerii ^ogo yKpaiHH, npn uboMy ochobhhh iHTepec BHKnn-Kae ^rnaHcoBHH ceKTop i ceKTop npoMHcnoBocTi. 3a nporHo3aMH eKcnepTiB, Han6nH®HHM HacoM 3pocra-THMe KaniTanoBKnageHHa b MeTanyprira, xiMiHHy rany3b i AnK.
y nepmoMy niBpinni 2012 p. b eKoHoMiKy yKpaiHH iHo3eMHHMH iHBecTopaMH BKnageHo 52426,7 MnH. gon. CMA npaMHx iHBecmuiH (aKuioHepHoro Kani-Tany), ^o Ha 4,7% 6inbme o6cariB iHBecmuiH Ha nonaToK 2012p., Ta b po3paxyHKy Ha ogHy oco6y HaceneHHa CKnagae 1151,6 gon. CMA. 3 KpaiH £C BHeceHo 41336,4 MnH. gon. CMA iHBecmuiH (78,8% 3aranbHoro o6cary aKuioHepHoro KaniTany), i3 KpaiH CHA - 4122,7 MnH. gon. CMA (7,9%), 3 iHmHX KpaiH CBiTy - 6967,6 MnH. gon. CMA (13,3%).
3a noKa3HHKoM Hncroro npHToKy npaMHx iHo3eM-hhx iHBecmuiH 3a ocTaHHe gecaTHnirra, yKpaiHa e ganeKo He caMora ycnimHora KpaiHora, i 3HaHHo npo-
rpae cboim npaMHM KoHKypeHTaM, 3oKpeMa KpaiHaM ^rnpanbHoi Ta CxigHoi GBponH, P® i TypeHHHHH.
Ay®e He3HanHa b nopiBHaHHi 3 iHmHMH KpaiHaMH ponb 6rag®eTy b KaniTanbHoMy iHBecTyBaHHi. Цe BH3HanaeTbca 6e3nepepBHora hh3kom BHÖopiB b yKpaiHi, aKa npH3BogHTb go npHHHarra «6rag®eTiB npoigaHHa» 3a gna BHpimeHHa cyro nonynicrcbKHx nepegBHÖopnHx 3aBgaHb.
HeraTHBHHM MoMeHroM e h Te, ^o ocHoBHa Hacr-Ka KaniTanbHHx iHBecmuiH npHnagae nHme Ha KinbKa o6nacreH KpaiHH. Цe cBigHHTb npo HepiBHo-MipHicTb eKoHoMiHHoro po3BHTKy perioHiB.
HanöinbmHH oöcar KaniTanbHHx iHBecmuiH 6yno ocBoeHo b KHeBi (13 Mnpg. 611,5 MnH. rpH.), a TaKo® y AoHeubKiH (4 Mnpg. 650,6 MnH. rpH.) i AHinponeT-poBcbKiH (4 Mnpg. 352,2 MnH. rpH.) oönacrax. y 12 perioHax yKpaiHH nHToMa Bara npaMHx iHo3eMHHx iHBecmuiH He nepeBH^ye 1% Big 3aranbHoyKpaiHcb-Koro noKa3HHKa. Цe nepeBa®Ho perioHH 3 noTeHuin-hhmh (ane He BHKopHcToByBaHHMH) Mo®nHBocraMH po3BHTKy cinbcbKoro rocnogapcTBa i 3aHenagoM npoMHcnoBocTi, HH3bKHM piBHeM po3BHTKy ceKTopa nocnyr.
TaKo® icHyMTb npoöneMH, noB'a3aHi 3 pi3HHuera b oniKyBaHHax ^oHgiB i BiTHH3HaHHx nignpHeMcTB, ^o nparHyTb go 3anyHeHHa KomTiB 33oBHi, HaHHacri-me nopog®yMTb B3aeMHe po3HapyBaHHa i HeBgoBo-neHHa. HepigKo Big KepiBHHKiB yKpaiHcbKHx nignpHeMcTB Mo®Ha noHyrn HapiKaHHa Ha HecraHy KomTiB gna po3BHTKy 6i3Hecy. y toh ®e Hac, KepiBHHKH 3aKopgoHHHx iHBecmuiHHHx ^oHgiB Ta iHmi iHBec-TopH HaronomyMTb, ^o b yKpaiHi HeMae ageKBaTHHx yMoB gna BKnageHHa KomTiB [1].
npoBegeHi gocnig®eHHa npo Mo®nHBi HeraTHBHi 3MiHH, aKi BigöynHca b ocraHHiH Hac, b iHBecmuiH-HoMy noni yKpaiHH goBenH: 17% onHTaHHx Ha3BanH thck Ha 6i3Hec 3 6oKy BnagH, 13% nocKap®Hnnca Ha ^icKanbHy noniTHKy Ta onogaTKyBaHHa, npn HoMy oco6nHBo npo6neMHHMH goci 3annmaMTbca nnTaHHa BigmKogyBaHHa nAB Ta nepeHeceHHa 36htk1b MHHy-
nnx nepiogiB, 16% BigMiTHnn Henepeg6aHyBaHicrb perynaTopHoi noniTHKH, iHmi - 3aranbHy HecTa6inb-HicTb, KoH^niKT 3 ono3HuieM Ta He3po3yMinHH BeK-Top 3oBHimHboi noniTHKH yKpaiHH.
Коментуючи позитивнi змши в iнвестицiйному клiматi за останш 3 мiсяцi, практично три чверп опитаних (73%) зауважують вiдсутнiсть таких зрушень; 10% iнвесторiв зазначили позитивною змшою проведения £ВР0-2012, а саме будування iнфраструктурних об'eктiв, iнформування ]шж-народно! спiльноти про Украшу, устшне прийняття туристiв; 7% вважають позитивними змшами те, що тривае спрощення певних митних
процедур; 6% ввдшчають позитивнi змiни в певних галузях: нефтегазовидобувнiй сферi (3%) та 1Т бiзнесi (3%). 3% швест^в, як i ранiше вважають позитивним утримання стабiльного курсу нацю-нально! валюти. На подальше спрощення податко-вих процедур вказують 2% експерпв ринку[11].
1ндекс швестицшно! привабливостi Укра!ни показано на рис.1.
ЕВА Investment Attractiveness Index Рис. 1. 1ндекс швестицшно! привабливостi 2008-2012 рр.[11]
Протягом 2010 року iндекс швестицшно! привабливостi залишався вiдносно стабiльним. Починаючи 3 другого пiврiччя 2011 року показник рiзко впав до 2,19, що сввдчить про несприятливий iнвестицiйний клiмат в Украшг Така тенденцiя продовжуеться i в першому пiврiччi 2012 року.
Основними перешкодами на шляху полшшен-ня iнвестицiйного клiмату в Укра!ш, на думку керiвникiв провiдних компанш, являються коруп-цiя, судова система, адмшстративш бар'ери i була податкова система. Укра!нська податкова система - одна iз найгiрших в свт (181 мiсце з 183 розгля-нутих держав).
За перюд 2010-2012 рок1в в Укра!ш було прийнято низку нормативно-правових актiв, як1 мають позитивний вплив на швестицшний клiмат Укра!ни. Так, зпдно з чинним законодавством станом на 1 липня 2012р. в Укра!ш утворено 11 спецiальних (вшьних) економiчних зон (С(В)ЕЗ) та 72 територп прiоритетного розвитку (ТПР) iз спецiальним режимом швестицшно! дiяльностi в 12 областях Укра!ни та Автономно! Республщ Крим.
За даними статистичного обстеження, станом на 1 липня 2012 р. у 7 С(В)ЕЗ та на 23 ТПР реаль зуються 137 проектiв. Цими проектами передбаче-но надходження iнвестицiй в обсязi 2048,7 млн. дол. США, з них у С(В)ЕЗ - 534,0 млн. дол. США (26,1% загального обсягу), на ТПР - 1514,7 млн. дол. США (73,9%). За ^естицшними проектами, що реалiзуються, фактично надшшло всього 1500,2 млн. дол. США швестицш, що становить 73,2% передбачених обсяпв, з них 623,7 млн. дол.
США (41,6% обсягу надходжень) - у С(В)ЕЗ, 876,5 млн. дол. США (58,4%) - на ТПР. Украшсь-кими швесторами фактично вкладено 993,2 млн. дол. США швестицш (66,2% загального обсягу), шоземними - 507,0 млн. дол. США (33,8%). У ачньчервш 2012 р. - вщповщно 18,0 млн. дол. США (87,6%) та 2,5 млн. дол. США (12,4%). У реалiзацi! швестицшних проекпв беруть участь швестори з 31 краши свггу та окремi мiжнароднi фiнансовi оргашзаци.
Найбiльшi обсяги iнвестицiй з початку реалiза-ци проектiв надшшли з:
— Нiмеччини - 236,0 млн. дол. США (46,5% загального обсягу шоземних швестицш);
— Кшру - 51,0 млн. дол. США (10,1%);
— Японп - 44,9 млн. дол. США (8,9%);
— США - 23,7 млн. дол. США (4,7%);
— Ггалп - 22,7 млн. дол. США (4,5%);
— Ново! Зеландп - 18,8 млн. дол. США (3,7%);
— Польщi - 16,3 млн. дол. США (3,2%);
— Угорщини - 8,8 млн. дол. (1,7%);
— Дани -6,3 млн. дол. США (1,2%);
— Швейцарп - 5,7 млн. дол. США (1,1%).
Мiж тим, попри сутт^ зусилля у формуванш вщповщних органiзацiйно-економiчних та право-вих засад змщнення швестицшного ктмату, ввд-буваеться зниження iнвестицiйноl привабливосп Украши. Так, за результатами щорiчного рейтингового дослiдження Мiжиародно! фшансово! корпорацп, група Свiтового банку «Ведения бiзне-су - 2012» Украша погiршила сво! позицп з 149 на 152 мюце, за рахунок зменшення рейтингiв у
KaTeropiax: «peecrpauia BnacHocri», «orpnMaHHa go3BoniB Ha 6ygiBHHuTBo», «gocryn go KpegnriB», «Mi®HapogHa TopriBna», «3axncT npaB iHBecTopiB». BogHoHac Big6ynoca 36inbmeHHa penTHHry 3a TaKH-MH KaTeropiaMH: «peecTpauia nignpHeMcTB», «oTpH-MaHHa go3BoniB Ha 6ygiBHHuTBo» [12].
npiopHTeTHHMH HanpaMKaMH gna 3anyHeHHa i nigTpHMKH crpaTeriHHHx iHBecTopiB Mo®yTb 6yTH BH3HaHeHi Ti, ge yKpaiHa Mae rpagHuinm Bnpo6-HHuTBa, Bonogie Heo6xigHHM pecypcHHM noTeHuia-noM i ^opMye 3HaHHy noTpe6y pnHKy y BignoBigrnn npogyKuii, a caMe: bhpo6hhutbo nerKoBHx i Bama®-hhx aBToMo6iniB; TpaKTopo- i KoM6anHo6ygyBaHHi; aBia- i paKeTo6ygyBaHHi , cygHo6ygyBaHHi; 3aMKHy-thh uHKn Bnpo6HHuTBa nanHBa gna AEC; po3bhtok eHeproreHepyMHHx noTy®HocTen; Ha$Tora3oBHgo-6yToKy, 3oKpeMa Ha ^opHoMopcbKoMy menb^i; ynpoBag®eHHa pecypco- Ta eHepro36epiraMHux Tex-Honorin; nepepo6KH cinbrocnnpogyKuii; rpaHcnopT-hoi iH^pacTpyKTypn.
Be3 BHcoKoTexHonoriHHoro yKnagy b yKpaiHu He 6yge rigHoro Man6yTHboro, ocKinbKH cyHacHa icro-pia po3BHTKy uHBini3auin HaoHHo noKa3ana, ^o 3a ocTaHHi KinbKa gecaTKiB poKiB BHgaTHoro nporpecy gocarnn KpaiHH opieHToBaHi He Ha cnpoBHHHi pecyp-ch i HH3bKy nepepo6Ky, a po3BHHeHi b TexHonoriH-HoMy BigHomeHHi gep®aBH.
CaMe opieHTauia Ha HayKoBo-TexHiHHHH nporpec, TexHonoriHHHH po3bhtok, nopag 3 uinecnpaMoBaHoM i nocnigoBHoM gianbHicrM ypagiB, npauboBHTHM i ocBiHeHHM HaceneHHaM, go3BonHno TaKHM KpaiHaM aK _3norna, niBgeHHa Kopea, a b ocTaHHi poKH Kararo bhhth y BH^y iHBecTHuinHy niry i aKTHBHo po3BHBaTH rany3b HaHoTexHonorin, npo aKHx B yKpaiHi 6inbmoM MipoM TinbKH roBopaTb. Pa3oM 3 thm yKpaiHa ^e Mae maHc 3annmHTHca KoHKypeHTHoM B aBiauinHin npoMHcnoBocTi, 6paTH yHacTb y KocMiHHHx po3po6Kax, oKpeMHx cerMeHTax MamHHo6ygyBaHHa i BnK, ^apMaueBTHui Ta 6ioTex-Honoriax, ane gna uboro Heo6xigHi a6o gy®e cepno3Hi gep®aBHi iHBecTHuii, a6o pecypcH Big Mi®-HapogHHx ^rnaHcoBnx opram3auin i gep®aB-goHopiB Ha piBHi goBrocTpoKoBHx Mi®ypagoBHx yrog.
3a ouiHoHHHM nporHo3oM MB® yKpaiHcbKa eKo-HoMiKa 3Mo®e BHnTH Ha cBin go KpH3oBHn piBeHb He paHime 2015 poKy. noBepHeHHa go cBoro go Kpn3o-Boro piBHa nHme Hepe3 n'aTb poKiB npH3Bege go Toro, ^o 3anMana b go kph3obhh nepiog 46 no3nuiM yKpaiHH, BigKoTHTbca B®e TinbKH B mocTHn gecaToK cepeg Han6inbmHx eKoHoMiK cBiTy.
Biiciumk'ii
AHani3 Ta gocnig®eHHa iHo3eMHHx iHBecTHuin B eKoHoMiKy yKpaiHH HagaB Mo®nHBicTb 3po6HTH cnigyMHH BHcHoBKH:
— hhcthh npHToK npaMHx iHo3eMHHx iHBecTHuin b eKoHoMiKy yKpaiHH cKnaB 49362,3 MnH. gon. CMA, ue Ha 26% 6inbme Hi® y 2010 p Ta Ha 51% 6inbme B nopiBHaHHi 3 2009 p.;
— 30% ycboro o6cary iHBecTHuin - ue cnpaB®Hi 3apy6i®Hi iHBecTHuin 3HaHHa HacTKa nil Hagxo-gHTb 3 Kinpy Ta BipriHcbKHx ocTpoBiB, KoTpi ^aKTHHHo e yKpaiHcbKHMH o^mopHHMH iHBecTH-
uiaMH, aKi npauMMTb 6inbme Ha cBoix BnacHH-KiB-yKpaiHuiB, Hi® Ha iHTepecH eKoHoMiKH Ta 6Mg®eTy yKpaiHH y uinoMy;
— cnocTepiraeTbca TeHgeHuia He nHme 36inbmeHHa 3aranbHoro o6cary nni B yKpaiHy, ane i TeHgeH-uia BKnageHHa KomTiB y iHmi KpaiHn yKpaiHcbKHMH iHBecropaMH, ^o b 6inbmocTi BHnagKiB cKopim 3a Bce noB'a3aHo 3 BigxnneHHaM Big onogaTKyBaHHa pagy yKpaiHcbKHx nignpHeMcTB;
— Han6inbma HacTKa I II II npnnagae Ha ^rnaHcoBi ycTaHoBH (33,1% 3aranbHoro o6cary) Ta npoMnc-noBicTb (30,9%);
— Ha nignpHeMcTBax npoMHcnoBocTi 3ocepeg®eHo 15238,6 MnH. gon. CMA (30,9%), y t.h. nepepo6-hoi - 13056,8 MnH. gon. CMA (85,7%), Ta go6yB-hoi - 1492,4 MnH. gon. CMA (9,8%). Cepeg rany-3en nepepo6Hoi npoMHcnoBocTi nepeBara Big-gaeTbca nepeBa®Ho y MeTanyprinHe BHpo6HHu-TBo Ta BHpo6HHuTBo roToBHx MeTaneBHx BHpo6iB - 6114,9 MnH. gon. CMA ue 46,8% npaMHx iHBecTHuin, y BHpo6HHuTBo xapHoBHx npogyKTiB, HanoiB i tmtmhobhx Bnpo6iB - 2896,1 MnH. gon. CMA (22,18%), xiMiHHy Ta Ha^ToxiMiHHy npoMHcnoBicTb - 1269,8 MnH. gon. CMA (9,7%), MamHHo6ygyBaHHa - 1129,3 MnH. gon. CMA (8,65%), BHpo6HHuTBo iHmoi HeMeTaneBoi MiHe-panbHoi npogyKuii - 993,1 MnH. gon. CMA (7,6%), iHmi - 5,1%;
— Han6inbmHn o6car KaniTanbHHx iHBecTHuin 6yno ocBoeHo b KneBi (1701,4 MnH. gon. CMA), a TaKo® y AoHeubKin (581,3 MnH. gon. CMA.) i AHinponeTpoBcbKin (544 MnH. gon. CMA.) o6nacTax, y 12 perioHax yKpaiHH nHToMa Bara npaMHx iHo3eMHHx iHBecTHuin He nepeBH^ye 1%;
— noHHHaMHH 3 gpyroro niBpiHHa 2011 poKy iHgeKc iHBecTHuinHoi npHBa6nHBocTi pi3Ko BnaB go 2,19, ^o cBigHHTb npo HecnpuaTnHBHH iHBecTHuinHHH KniMaT B yKpaiHi, ua TeHgeHuia npogoB®yeTbca i y 2012 poui;
— y 2012 p. yKpaiHa noripmnna cboi no3nuii 3 149 Ha 152 Micue, 3a paxyHoK 3MeHmeHHa penTHHriB y KaTeropiax: «peecTpauia BnacHocTi», «oTpH-MaHHa go3BoniB Ha 6ygiBHHuTBo», «gocTyn go KpegHTiB», «Mi®HapogHa TopriBna», «3axHcT npaB iHBecTopiB». BogHoHac Big6ynoca 36inb-meHHa penTHHry 3a TaKHMH KaTeropiaMH: «peecT-pauia nignpHeMcTB», «oTpHMaHHa go3BoniB Ha 6ygiBHHuTBo».
HeraTHBHHM BnnHBoM Ha iHBecTHuinHHH KniMaT b
yKpaiHi e:
— ^icKanbHa noniTHKa Ta onogaTKyBaHHa (npo6-neMHHMH goci 3anHmaMTbca nHTaHHa BigmKogy-BaHHa IAB Ta nepeHeceHHa 36htk1b MHHynnx nepiogiB);
— Henepeg6aHyBaHicTb perynaTopHoi noniTHKH Ta 3aranbHa HecTa6inbHicTb;
— He3po3yMinHn BeKTop 3oBHimHboi noniTHKH yKpaiHH.
Cepeg ocHoBHHx nepeBar iHo3eMHoro iHBecTy-
BaHHa gna eKoHoMiKH npHnMaMHoi KpaiHH Mo®Ha
BHginHTH HacrynHi:
— надходження сучасних технологiй, техшки та обладнання;
— надходження додаткових фшансових pecypciB;
— створення нових робочих мiсць;
— посилення внyтрiшньоï конкyренцiï;
— зростання податкових надходжень до бюджету;
— посилення процеав iнтернацiоналiзацiï та глобалiзацiï.
Для полiпшення iнвестицiйного ктмату за для забезпечення розвитку економiки Украïни необ-хiдно:
— забезпечення стабшьносп та прозоростi у правово1' i судово1' сферах;
— подолання корупцп на всiх рiвнях влади;
— лiбералiзацiя тдприемницько! дiяльностi шляхом суттевого зменшення рiвня бюрократп та спрощення регуляторного середовища;
— стимулювання внутрiшнього попиту на украшську продукцiю;
— зниження фiскального тиску на бiзнес i зменшення податк1в;
— активний i комплексний розвиток украшського ринку цшних паперiв., створення умов для розвитку сучасних фондових шструменпв, бiржо-во! i депозитарно! iнфраструктури. Реалiзацiя даних заходiв дозволить забезпечи-
ти сприятливий iнвестицiйний клiмат для шозем-них iнвестицiй в умовах нестачi внутрiшнiх фшан-сових ресурсiв та надасть змогу економiчного розвитку кра!ни..
Список лiтератури:
1. Бондар 1.Р. Проблеми залучення шоземних iнвестицiй в Украïнy на сучасному етапi / 1.Р. Бондар // Репональна економiка. - 2009. - № 4. - С. 62-71.
2. Бутняров А. Сприятливий швестицшний ктмат краши - запорука залучення шоземних швестицш / А. Бутняров // Ринок цшних паперiв Украши. - 2008. - № 3-4. - C. 29-32.
3. Про режим шоземного швестування: Закон Украши, 19.03.1996 р. // Вщомосп Верховноï Ради Украïни. - 1996. - № 19. - С. 80.
4. Офщшний сайт Державного комитету статистики Украши: [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/ (Дата звернення: 26.10.2012).
5. Офщшний сайт Мшстерства економiки Украши. 1нвестицшний ктмат в Украïнi [Електронний ресурс] // Режим доступу:
http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/category/main?cat_id=36525
6. Федоренко В.Г. 1ноземне iнвестyвання економiки Украши: Навч. поаб. - К.: МАУП, 2004. -272 с.: ш.
7. Хyдaвердieвa В.А. Стратегiя залучення шоземних швестицш у економшу Украши / В.А. Хyдaвердieвa // Фшанси Украши. - 2010. - № 6 - С. 62-71.
8. Величко В. Тенденцп в нагромадженш катталу i зростання iнвестицiйноï активносп [Текст] / В. Величко, А. Величко // Економша Укрaïни. - 1999. - № 1. - С. 20-26.
9. Про швестицшну дiяльнiсть: Закон Украши, 18.09.1991 р. // Вщомосп Верховно1 Ради Украши. - 1991. - № 47. - С. 646.
10. Штель Н.Я. Проблеми Формування швестицшного ктмату Украши [Електронний ресурс] / Н.Я. Отель // Бiзнес-нaвiгaтор. - 2010. - № 3. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Biznes/2010_3/2010/03/100315.pdf
11. European Business Association [Електронний 6i3rn^ // Режим доступу: http://eba.com.ua/
12. 1ндекс iнвестицiйноï привабливосп Украши. Свропейська Бiзнес Асошашя [Електронний б1знес] // Режим доступу: http://eba.com.ua/ua/news/2012/7/6/1140
13. Ведения бiзнесy 2012. Мiжнaродний банк реконстрyкцiï та розвитку / Свгтовий банк. -Режим доступу : http://russian. doingbusiness.org/data/exploreeconomies/ukraine/
Надано до редакцп 14.11.2012
Сааджан Валентина ApaMiBHa / Valentina A. Saadjan
Pusya54@mail. ru
Скорик Тетяна Олексaндрiвнa /Tetyana O. Skorik
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
¡ноземт твестицп: anaRi3 та вплыв на eKonoMiHnuü розвиток Украши [Електронний ресурс] / В.А. Сааджан, Т.О. Скорик // Економiка: реалП часу. Науковий журнал. — 2012. — № 3-4 (4-5). — С. 129-135. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2012/n4-5. html
