CC BY
41
УДК 65.011.2:338.432
ПЕРЕДУМОВИ АКТИВ1ЗАЦП ЗОВН1ШНЬОЕКОНОМ1ЧНИХ ЗВ'ЯЗК1В
РЕГ1ОН1В УКРА1НИ
I.A. Циналевська
1нститут проблем ринку та економ1ко-еколог1чних досл1джень НАН Украти, Одеса, Украша
Циналевська 1.А. Передумови актив1зацП зов-нiшньоекономiчних зв 'язюв регiонiв Украши.
В статп дослщжено основш чинники, що визначають стутнь розвитку зовшшньоекономiч-них зв'язк1в репошв Укра1ни. Не заглиблюючись у аналiз рiвню впливу кожного окремого фактору на процес розвитку зовнiшньоекономiчних зв'яз-к1в в регiонi, в данш статтi увага зосереджено на обгрунтуванш вибору факторiв, що формують передумови активiзацil зовнiшньоекономiчних зв'язк1в регiонiв, та 1х впорядкуваннi вiдповiдно до рiвнiв формування, зокрема: загально-нацiонального або репонального.
Ключовi слова: зовнiшньоекономiчнi зв'язки, швестицп, експорт, iмпорт
Цыналевская И.А. Предпосылки активизации внешнеэкономических связей регионов Украины.
В статье исследованы основные факторы, определяющие степень развития внешнеэкономических связей регионов Украины. Не углубляясь в анализ уровня влияния каждого отдельного фактора на процесс развития внешнеэкономических связей в регионе, в данной статье внимание сосредоточено на обосновании выбора факторов, формирующих предпосылки активизации внешнеэкономических связей регионов, и их упорядочении в соответствии с уровнями формирования, в частности: общенациональном или региональном.
Ключевые слова: внешнеэкономические связи, инвестиции, экспорт, импорт
Tsynalievska I.A. Background of enhancing foreign relations of the regions of Ukraine.
The article investigates the key factors that determine the development degree of Ukraine's regions foreign economic relations. Without going into the analysis of the level of influence of each factor on the formation of the foreign economic relations in the region, this article focuses on the rationale for selecting factors that form the background activation of foreign economic relations of the region and arrange them by levels of formation, including national or regional.
Keywords: foreign economic relations, investments, export, import
Сучасш умови функцюнування нацюналь-но1 eKOHOMiKn, що визначаються значною адмшстративною та фокальною центра-лiзацieю, передбачають значну залеж-шсть процеав активiзацii зовнiшньоекономiчних зв'язкiв на мезорiвнi ввд впливу факторiв макро-рiвня. Вiдтак, процес розвитку зовшшньоеконо-мiчних зв'язкiв регiонiв Украши е нерозривно пов'язаним i взаемообумовленим вихщними загальнонацiональними iнституцiйними, сошаль-но-економiчними та оргашзацшними чинниками, що обумовлюють можливють виконання репона-ми делегованих державою функцш iз забезпе-чення зовнiшньоекономiчноi дiяльностi. Необхщ-нiсть визначення передумов розвитку зовшшньо-економiчних зв'язкiв репошв Украши в умовах ринкових перетворень актуалiзуе питания вияв-лення та врахування факторiв, що здiйснюють без-посереднiй або опосередкований вплив на процес розвитку зовнiшньоекономiчних зв'язкiв.
Анaлiз останшх дослiджень та публiкацiй
Дослщженням передумов розвитку зовшшньо-економiчних зв'язшв як на державному, так i на регiональному рiвнi присвяченi роботи таких зарубiжиих вчених, як: Б. Баласса, Р. Вернон, П Кругман, С. Купер, Д. Шпглщ, М. Портер, Д. Норт. Серед вичизняних дослщнишв, окремим аспектам розвитку зовнiшньоекономiчних зв'язшв на рiвнi регiонiв присвячеш роботи таких вичиз-няних науковшв, як: Т.П. Вахненко [1], Б.Т. Клгя-ненко [2], М.А. Козорiз [3], A.I. Кредiсов, Ю.Г. Козак, Ю.В. Макогон, В.В.Третяк [4] та in Окремоi уваги заслуговують дослщження, що вiдображенi в науковому доробку А.С. Гальчинсь-кого [5] та £.В. Чубунова [6], де широко проана-лiзованi окремi чинники залучення iноземних iнвестицiй в економiку Украши. Беручи до уваги численнi напрацювання вiтчизияних та зарубiж-них науковшв, що займалися розробкою дано)! проблематики варто зазначити, що окремi аспекти стосовно систематизацп факторiв за рiвнями виникнення е перспективними з точки зору подальших наукових дослiджень.
Метою статп е iдентифiкацiя та системати-зацiя факторiв, що формують передумови розвитку зовнiшньоекономiчних зв'язкiв репошв для по-дальшо! розробки механiзмiв активiзацii зовнiшньоекономiчноi дiяльностi на територп регiонiв Укра!ни.
Виклад основного MaTepi&^y
Основн1 передумови актив1зац11 зовшшньо-економ1чних зв'язк1в та конкретш умови здшснен-ня зовн1шньоеконом1чно! д1яльност1 на репональ-ному р1вн1 залежать вщ комплексу фактор1в, що постають на р1зних р1внях соц1ально-економ1чного середовища !х провадження. Зважаючи на це, чинники актив1зацп зовн1шньоеконом1чних зв'яз-к1в репошв Укра!ни умовно можна подшити на
фактори макро- та мезо- р1вшв. Умовшсть под1лу визначаеться можлив1стю вщнесення вах наве-дених в таблиц фактор1в до загальнонацюнальних умов, разом 1з тим, роздшення фактор1в викликане необхщшстю пошуку саме репональних 1нстру-менпв розвитку зовн1шньоеконом1чних зв'язк1в, вщтак, систематизашя чинник1в е первинним етапом для подальшого коригування репонально! зовнiшньоекономiчноí полiтики (рис. 1).
Фактори, що впливають на рiвень поточного та перспективного розвитку зовнiшньоекономiчниx зв'язк1в регiонiв Украши
л Я щ .9 о а и CS SS Макро- економiчнi фактори - обсяги внутршнього споживання; - курс нацюнально! валюти щодо iноземниx валют, його коливання; - темпи шфляцп нацюнально! економiки; - ставка за кредитами комерцшних банков в краíнi; - обсяги iмпорту - обсяги внутршнього виробництва; - валовi внутрiшнi швестицп.
Умови бiзнес-середовища - рiвень розвитку iнституцiйного середовища бiзнесу; - рiвень корумпованостi економiки та рiвень бюрократизацп адмiнiстративниx процедур (час, що витрачаеться на проходження процедур реестрацп, лiцензування, звiтування тощо); - рiвень захисту майна, майнових прав та штелектуально! власностi, дшово! репутацп.
Правовi фактори - законодавство у сферi захисту пiдприемництва, ЗЕД та зайнятосп населения; - законодавчi норми щодо отримання та розподiлу прибутку, оподаткування дивiдендiв та аспектiв iнвестицiйноí дiяльностi; - частота законодавчих змiн.
Геополiтичнi фактори - належшсть до митних союзiв, членство в СОТ; - рiвень вщкритосп нацюнально! економiки; - полiтична стабшьшсть в державi.
л я и .9 о о м и SS Терш^ально- географiчнi фактори - близьк1сть до джерел сировини та ринк1в збуту; - прикордонне розмiщення, виxiд до мiжнародниx рiчковиx магiстралей та басейну свiтового океану; - географiчна близьюсть до краш-риншв збуту експортниx/iмпортниx товарiв - транзитний потенцiал мiсцевостi - наявшсть об'ектiв транспортно! та лопстично! iнфраструктури;
Природньо- сировиннi ресурси - мiнерально-сировиннi ресурси репону; - туристично-рекреацiйнi ресурси; - земельш, воднi, лiсовi ресурси; - енергетичш ресурси;
Сошально-економiчнi фактори - купiвельна спроможнiсть населення; - рiвень зайнятостi населення та тграцшт потоки; - наявнiсть значно! кiлькостi квалiфiкованиx трудових ресурсiв; - середнш рiвень оплати робочо! сили репону; - вщсутшсть тиску з боку профспшкових органiзацiй;
Виробничо- теxнологiчнi фактори - галузева спецiалiзацiя господарського комплексу регiону; - наявшсть об'екпв виробничо! iнфраструктури (наявшсть виробничих кластерiв, технопарков); - енергетична забезпеченiсть територп; - наявнiсть вшьних (незадiяниx) виробничих потужностей (теxнiчна забезпечешсть територп); - теxнологiчна забезпеченiсть шдприемств регiону
Науково- теxнiчнi фактори - наявнiсть освiтнix заклащв та наукових центрiв на територп регiону; - iнновацiйний потенцiал репону - наявшсть шновацшних кластерiв, технопарков на територп регiонiв.
Репональна iнфраструктура бiзнес середовища - дiевiсть меxанiзму забезпечення репонально! зовнiшньоекономiчноí политики; - наявнiсть розвинуто! репонально! бiзнес-iнфраструктури - можливiсть надання гарантiй щодо захисту прав iнвесторiв; - можливють надання преференцiй та пiльг для iнвесторiв.
Рис. 1. Фактори розвитку зовнiшньоекономiчниx зв'язк1в репошв Укра!ни на макро- та мезо- рiвняx
3aranoM, go $aKTopiB 3aranbHogep®aBHoro piBHa (MaKpopiBHa), ^o BnnuBaMTb Ha piBeHb noTOHHoro Ta nepcneKTHBHoro po3BHTKy 3oBHimHboeKoHoMiH-hhx 3B'a3KiB perioHiB yKpaiHu Hane®aTb: reono-niTHHHi, MaKpoeKoHoMiHHi, npaBoBi ^aKropH, a TaKo® yMoBH 6i3Hec-cepegoBH^a KpaiHH.
Peanii eKoHoMiHHoi' rno6ani3a^i, b yMoBax aKoi Big6yBaeTbca nornu6neHHa iHrerpa^i Ta 3arocrpeH-Ha Mi®HapogHoi KoHKypeH^i Mi® gep®aBaMH CBiTy nigcunMMTb reononiTHHHHH ^aKTop. 3a gaHHx yMoB, Hane®HicTb Kpai'HH go mhthhx coM3iB Ta HneHcTBo b COT BH3HanaroTb noTeH^Hm Mo®nHBocri ^ogo eKcnopTy Ta iMnopTy npogy^ii, aKi He 3aB®gu BH3HanaroTbca KoHKypeHTHHMH nepeBaraMH npogyK-^i. PiBeHb BigKpHTocTi Ha^oHanbHoi eKoHoMiKH Ta nomTHHHa cra6inbHicTb b gep®aBi e cyTTeBHMH HHHHHKaMH gna BH3HaneHHa noTeH^HHHx pH3HKiB gna iHo3eMHHx iHBecTopiB.
Cepeg ^aKTopiB MaKpopiBHa, Ba®nHBHMH 3 tohkh 3opy nporHo3yBaHHa MaH6yTHboro goxogy e noKa3-hhkh co^anbHo-eKoHoMiHHoro po3BHTKy, a caMe:
— o6caru BH^TpimHboro cno®HBaHHa. Po3Mip BHyT-pimHboro pHHKy BH3HaHaMTb o6caru nporHo-3oBaHoro кiнцeвoгo cno®HBaHHa thx ToBapiB Ta nocnyr, aKi nnaHye Bupo6naTH (a6o bbo3hth) iHo3eMHHH iHBecTop Ha внpo6ннцтвi b KpalHi po3Mi^eHHa iнвecтнцiH (a6o iMnopTep aHano-riHHoi npogyKqil);
— Kypc Ha^oHa^bHol BanMTH ^ogo iHo3eMHHx BanMT. Me®i Ta Hacrora KonuBaHb Kypcy Ha^o-HanbHoi BanMTH e $aKTopaMH, aKi BpaxoByMTbca npu кoнвepтaцii Hagxog®eHb y mo3eMmH BanMTi;
— TeMnH iH^na^i Ha^oHanbHoi eKoHoMiKH [1] BH3HanaMTb po3Mip nporHo3oBaHoro Big iHBecTH-цiH npu6yToK, BignoBigHo, hhm 6inbme iH^na^a, thm MeHmHH npu6yTOK nporHo3yeTbca, i HaB-naKH, hhm cra6inbHima eKoHoMiKa KpaiHH, go aKoi HagxogaTb iнвecтнцii, thm 6inbmuH goxig oTpHMae iHBecTop y nepcneKTHBi;
— CTaBKH 3a KpegHTaMH кoмepцiHннх 6aHKiB B KpalHi. [6] Ochobhom npuHHHoM nepeMi^eHHa Kanirany 3 ogHiei KpaiHH go iHmoi e pi3HHua Mi® cTaBKaMH KpeguriB KoMep^HHHx 6aHKiB, npu HoMy, gaHe cTBepg®eHHa e cnpaBegnuBHM, aK i gna nopT^enbHHx iнвecтнцiH, TaK i gna npaMHx iHo3eMHHx iнвecтнцiH;
— o6caru iMnopTy. B cyHacHHx yMoBax gna TpaH-cHa^oHanbHHx KoMnaHiH (THK) e gBa anbTepHa-THBHi mnaxH BHxogy Ha hobhh 3aKopgoHHHx phhok - eKcnopT (^o gna KpaiHH, Ha phhok aKoi npeTeHgye BHxogHTH THK, o3HaHae iMnopT пpogyкцii), a6o iHBecrH^i y cTBopeHHa Bupo6-ннцтвa npogyKqii BignoBigHHx ToproBenbHHx MapoK, ^o Hane®aTb THK;
— o6caru BH^TpimHboro BHpo6HH^rBa. nepeHacu-HeHicTb BH^TpimHboro puHKy e BuxigHoM yMo-bom gna nomyKy nepcneKTHB eKcnopTHoi gianb-HocTi gna BiTHH3HaHHx nignpueMcTB. KpiM Toro, cniBBigHomeHHa o6cariB BHyTpimHboro Bupo6-ннцтвa go o6cariB BHyTpimHboro cno®HBaHHa
BignoBigHoi npogyKqii e cBigHaTb npo «3aH-HaTicTb» phhkoboi' Himi gna THK, ^o myKae Mo®nHBocTi BHxogy Ha HoBi phhkh 36yTy, a6o aK iMnopTep npogy^ii, a6o aK пoтeнцiHннH iHBecTop, ^o Mae HaMipu ^ogo BigKpurra noKanbHHx bhpo6hhhhx noTy®HocTeH b KpalHi, ge giMTb ToproBenbHi 6ap'epu ^ogo iMnopTy BignoBigHoi пpogyкцii;
— BanoBi BHyTpimHi iнвecтнцii. PiBeHb BHyrpim-Hboro iHBecTyBaHHa cnyrye iHgHKaTHBHHM noKa3-hhkom ginoBoi aKTHBHocTi b KpalHi B3arani, Ta iнвecтнцiHнoi npuBa6nuBocTi oKpeMHx BugiB eKoHoMiHHoi gianbHocTi 3oKpeMa, ag®e, aK^o, b yMoBax o6Me®eHocTi iHBecTH^HHHx pecypciB b cepegHHi KpaiHH, BHyTpimHi iHBecropH BHKa3y-MTb nepcneKTHBHi oHiKyBaHHa ^ogo oTpuMaHHa npu6yTKiB Big iHBecTyBaHHa y neBHi rany3i nepeBa®Ho 3a yMoB MiHiManbHHx pu3HKiB. Cepeg rpynu ^aKropiB, ^o BunnuBae Ha yMoBH
6i3Hec-cepegoBH^a Ha MaKpopiBHi, BH3HaHanbHHMH e HacTynHi:
— piBeHb po3BHTKy iнcтнтyцiHнoгo cepegoBH^a 6i3Hecy, ^o aBnae co6om Ha6ip iHcTHTyTiB, ^o BH3HaHaMTb piBeHb po3BHTKy BigHocuH b 3oBHimHboeKoHoMiHHiH gianbHocTi (3EA) (Ta пigпpнeмннцbкiH gianbHocTi rocnogapcbKHx cy6'eKTiB, cTaTyTHHH $oHg aKHx 6yno c^opMo-BaHo 3a yHacTi KaniTaniB iHo3eMHux iHBecTopiB), a TaKo® cyKynHicTb He^opManbHHx iнcтнтyцiH, to6to npaBun B3aeMogii cy6'eKTiB 3EA, iHo3eM-hhx iHBecTopiB 3 iHmHMH cy6'eKTaMH rocnoga-pMBaHHa Ta opraHaMH gep®aBHoi Bnagu. Ao ochobhhx iHcTHTyTiB 3a6e3neHeHHa 3oBHimHbo-eKoHoMiHHoi gianbHocTi Ha 3aranbHogep®aBHoMy piBHi Hane®aTb ToproBo-npoMucnoBa nanaTa yKpalHu, rany3eBi coM3H Ta cninKH, acoцiaцii Ta iHmi o6'egHaHHa mgnpueMCTB Ta пigпpнeмцiв, 3rypToBaHHx Ha ocHoBi egHocTi iHTepeciB b nu-TaHHax 3axucTy npaB Ha BegeHHa rocnogapcbKoi (b ToMy Hucni 3oBHimHboeKoHoMiHHoi) gianbHocTi Ta no6iMBaHHa BnacHHx iHTepeciB;
— piBeHb KopyMnoBaHocTi eKoHoMiKH, piBeHb 6m-poкpaтнзaцii agMiHicTpaTHBHux npo^gyp (Hac, ^o BHTpaHaeTbca Ha npoxog®eHHa пpoцegyp peecтpaцii, niцeнзyвaннa, 3BiTyBaHHa to^o) e ^aKTopaMH, ^o BnnuBaMTb Ha MoTHBa^M 3apy-6i®HHx iHBecTopiB ^ogo BKnagaHHa KomTiB, oco6nHBo Ha noHaTKy пpoцecy iHBecTyBaHHa;
— piBeHb 3axHcry MaHHa, MaHHoBux npaB Ta iHTeneKTyanbHoi BnacHocTi, ginoBoi peпyтaцii cy6'eKTiB mgnpueMHH^Koi Ta iнвecтнцiHнoi gianbHocTi. ^,aHHH hhhhhk BH3HaHae 6e3neKy BKnagaHHa KomTiB, BegeHHa rocnogapcbKoi gianbHocTi a TaKo®, 3a Heo6xigHocTi, Mo®nHBicTb 3axucTy MaHHoBHx Ta rocnogapcbKHx iHTepeciB cy6'eKTiB 3E^.
Ao npaBoBHx ^aKTopiB, ^o BH3HaHaMTb nepcneK-THBHicTb perioH^ 3 tohkh 3opy BegeHHa 3oBHimHbo-eKoHoMiHHoi gianbHocTi BigHocaTbca: 3aKoHogaBcTBo y c$epi 3axucTy пigпpнeмннцтвa, 3oBHimHboeKoHo-MiHHoi gianbHocTi Ta 3aHHaTocri HaceneHHa; 3aKoHo-
давчi норми щодо отримания та розподiлу при-бутку та оподаткувания дивiдендiв та роялтц а також частота законодавчих змш Сукупнiсть нормативно правового забезпечення зовшшньо-економiчноi дiяльностi представлена Конститу-цiею Украши, Господарським кодексом Украши, Цивiльним кодексом Украiни, Законами Украши («Про тдприемництво», «Про зовшшньоеконо-мiчну дiяльнiсть», «Про режим iноземного швестувания», «Про iнвестицiйну дiяльнiсть», «Про спещальний режим iнвестицiйноi та шновацшно1' дiяльностi технологiчних парков», «Про стимулю-вания iнвестицiйноi дiяльностi у прюритетних галузях економiки з метою створення нових робо-чих мiсць», «Про загальш засади створення i функцюнувания спецiальних (вiльних) економiч-
них зон», «Про угоди про розподш продукцп» тощо), постановами та наказами Кабшету Мшс-трiв Украши («Про встановлення розмiру збору за видачу експортних ^мпортних) лiцензiй», «Про порядок лщензувания експорту товарiв на вщпо-вщний рт» «Про затвердження перелiку товарiв, експорт та iмпорт яких тдлягае лiцензуванню, та квот на вщповщний рт» та iншi), наказами та положениями Мшстерства фiнансiв Украши щодо регулювання курсiв iноземних валют, наказами та положениями Мшстерства економiчного розвитку та торгiвлi та указами Президента. Впорядкування окремих нормативно-правових акпв щодо забезпечения здшснения зовшшньо-економiчноi дiяльностi вiдповiдно до сфер регу-лювання наведено в табл. 1
Таблиця 1. Законодавчi та нормативнi акти, що регулюють зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть в Украíнi
Сфера регулювання Законодавчi та нормативнi акти за сферами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi
Будь-яка ЗЕД Закон Украши «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть» вщ 16.04.1991р. №959-XII
Контроль за експортними та iмпортними операщями Закон Украiни «Про порядок здшснения розрахуншв в шоземнш валютi» вiд 23.09.1994р. №185/94-ВР
1нструкщя про порядок здiйснения контролю за експортними, iмпортними операцiями, затверджена постановою Правлшия НБУ вiд 24 березия 1999р. №136
Постанова Кабiнету Мшс^в Украíни вiд 29.12.2007p. № 1409 «Про затверджения Порядку продовжения строив розрахуншв за зовнiшньоекономiчними операцiями»
Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украiни вiд 5 грудня 2007р. № 1392 «Про затвердження Порядку визначення строку та умов завершения iмпортноi операцп без увезення товару на територш Украши».
Положения про порядок видачi висновшв щодо продовжения строив розрахуншв за зовнiшньоекономiчними операщями, затверджене наказом Мшштерства економiки Украши вiд 18.01.2008p. № 15.
Валютний контроль Декрет КМУ Про систему валютного регулювання i валютного контролю вщ 19.02.1993р. №15-93
Положения про валютний контроль, затверджене постановою Правлшия НБУ вщ 08.02.2000р.№49
Положения про порядок проведения вшзних, невиiзних (камеральних) перевiрок щодо дотримания банками, шшими фiнансовими установами, нацiональним оператором поштового зв'язку вимог валютного законодавства Украши та перевiрок пунктiв обмiну iноземноi валюти на територ^' Украiни, затверджене постановою Правлшия НБУ ввд 21.09.2007 №338
Контроль за iнвестицiйною дiяльнiстю Закон Украши «Про режим шоземного швестувания» вiд 19.03.1996 р. №93/96-ВР
Закон Украiни «Про швестицшну дiяльнiсть» вiд 18.09.1991 року № 1560-XII
Положения про порядок шоземного швестувания в Украшу, затверджене постановою Правлшия НБУ вщ 10.08.2005 № 280
Постанова Правлшия НБУ «Про затверджения класифшатора шоземних валют» вщ 04.02.1998р. №34:
Положения Правлшия НБУ «Про порядок видачi резидентам iндивiдуальних лщензш Нацiонального банку Украíни на переказувания iноземноi валюти за межi Украíни з метою оплати валютних цiнностей» вiд 29.01.2003р. №36
Постанова КМУ «Про затверджения положения про порядок державноi реестраци iноземних швестицш» вiд 07.08.1996р. №928.
Положения про порядок державноi реестрацii Нацiональним банком Украши шоземних швестицш, затверджене постановою Правлшия НБУ вщ 23.12.2009 № 762
Постанова Правлшия НБУ «Про затверджения шструкци про порядок видачi iндивiдуальних лщензш на здшснения швестицш за кордон» вщ 16.03.1999 року №122
Використания iиоземноi валюти в страховш дальносп Закон Украши "Про страхувания" вщ 07.03.1996р. №85/96-ВР (iз змшами згiдно ЗУ вiд 16.10.2012р. №5459-VI)
Постанова Правлiння НБУ «Про застосувания iноземноi валюти в страховiй дiяльностi» вiд 11 квiтня 2000 р. №135
Лист Нацюнального банку Украши вщ 14.08.2000 р. N 13-111/2826-5452 «Про кушвлю iноземноi валюти страховиками - повними членами МТСБУ»
До факторiв мезорiвня, що визначають рiвень поточного та перспективного розвитку зовшшньо-економiчних зв'язк1в регiонiв Укра!ни належать: територiально-географiчнi, соцiально-економiчнi, виробничо-технологiчнi, науково-технiчнi факто-ри, природно-сировиннi ресурси та фактори бiзнес середовища.
Серед територiально-географiчних факторiв критичними з точки зору розвитку зовшшньо-економiчноl дiяльностi на територп репону е так1 фактори, як: близьшсть до джерел сировини (що е визначними щодо мiсця розташування добувно! та переробно! промисловостi); прикордонне розмь щення, вихiд до мiжнародних рiчкових мапстра-лей та басейну светового океану (враховуеться при транспортування експортнихЛмпортних товарiв та при виборi мюця розташування iнвестицiйного виробничого об'екту, продукцш якого передбача-еться експортувати); географiчна близьк1сть до краш-риншв збуту експортнихЛмпортних товарiв (враховуеться при транспортування експорт-них/iмпортних товарiв та при виборi мiсця розташування iнвестицiйного виробничого об'екту, продукцш якого передбачаеться експортувати); транзитний потенщал мюцевосп (враховуеться при будiвництвi об'екту транспортно-лопстич-но! iнфраструктури); а також наявшсть об'ектiв транспортно! та лопстично! iнфраструктури (що визначае поточнi можливосп щодо експорту та iмпорту товарiв, та перспективи можливостi iнвестування у вщповщт об'екти за умов !х недостатнього розвитку).
До групи чиннишв, що характеризуються при-родно-сировинними ресурсами належать мше-рально-сировиннi (що е визначними щодо мюця розташування добувно! та переробно! промисло-востi), туристично-рекреацшш (з позицi! роз-мiщення об'екпв туристично! та оздоровчо! iнфраструктури), земельш (особливо, з позицi! вибору мюця iнвестування у об'ект АПК), водш, лiсовi, а також енергетичнi ресурси репону.
Соцiально-економiчнi фактори, до яких, зокрема, належать: купiвельна спроможнiсть насе-лення, рiвень зайнятостi населення та мирацшт потоки, наявнiсть значно! шлькосп квалiфiкова-них трудових ресурсiв, середнш рiвень оплати робочо! сили репону та вщсутшсть тиску з боку профспшкових органiзацiй, визначають умови швестування, здебiльшого, у виробничi об'екти.
До виробничо-технолопчних факторiв, що визначають поточш умови здiйснення зовшшньо-економiчно! дiяльностi та перспективи !! здш-снення слiд вiднести наступнi:
— галузева спецiалiзацiя господарського комплексу репону, що визначае iснуючi можливосп щодо здiйснення зовнiшньоекономiчно! дiяльностi;
— наявшсть об'екпв виробничо! iнфраструктури (наявшсть виробничих кластерiв, технопарков);
— енергетична забезпеченiсть територi!, що для iнвесторiв розкривае перспективнi можливостi будiвництва об'екпв виробничо! iнфра-структури;
— наявнiсть вшьних (незадiяних) виробничих по-тужностей (техшчна забезпеченiсть) визначае для iнвестора перспективи швестування для модершзацп та навантаження наявних виробничих потужностей виробничого об'екту;
— технолопчна забезпеченiсть шдприемств реп-ону впливае на обсяги перспективного розмiру капiталовкладень для купiвлi новiтнiх техно-логiй для виробничого об'екту швестування. Науково-техшчш фактори розвитку зовшшньо-
економiчно! дiяльностi, а саме: наявшсть осветшх закладiв та наукових цеш^в на територi! регiону, шновацшний потенцiал регiону, присутнiсть на територп регiону iнновацiйних кластерiв, технопарков, визначають можливосп iнвестування у шновацшш об'екти.
До групи факторiв, що характеризують регiо-нальну iнфраструктуру бiзнес-середовища, належать: дiевiсть механiзму репонально! зовнiшньо-економiчно! полiтики, наявнiсть розвинуто! бiз-нес-iнфраструктури, можливiсть надання гарантш щодо захисту прав iнвесторiв, можливють надання преференцiй та пiльг для iнвесторiв, визначае можливостi суб'ектiв зовнiшньоекономiчно! дiяль-ностi щодо налагодження конструктивного дiало-гу з представниками оргашв влади в регiонi, а також забезпеченш взаемодi! з iншими господа-рюючими суб'ектами. Дана група фага^в, в рамках поточного дослщження засл^говуе на особ-ливу увагу, адже вiтчизняна практика господарю-вання та iнвестицiйно! дiяльностi свiдчить про те, що без суттево! шдтримки на мiсцях навiть найкращi загальнодержавш iнiцiативи залишають-ся формалiзованими та рамковими умовами без належного практичного втшення.
Дiевiсть механiзму забезпечення репонально! зовнiшньоекономiчно! полiтики визначаеться можливiстю отримання ефективних, з точки зору активiзацi! зовнiшньоекономiчно! дiяльностi в регiонi, результапв впливу конкретних iнструмен-тiв в конкретних питаниях експортно!, iмпортно! та швестицшно! дiяльностi. Слiд зазначити, що переважна бiльшiсть iнструментiв зовнiшньо-економiчно! полiтики, зокрема так1 !! складов^ як зовнiшньоторговельна полiтика (iнструментами яко! е: встановлення митних тарифiв на експорт та iмпорт товарiв; встановлення лiцензiй, квот, «добровiльних» обмежень на iмпорт та експорт товарiв; встановлення техшчних бар'ерiв для ввезення шоземних товарiв; надання дотацiй, субсидiй, державних замовлень нацюнальним товаровиробникам тощо), валютна полiтика (адмi-нiстративними iнструменти яко! виступають: визначення порядку та контролю за проведенням окремих валютних операцп та використанням iноземно! валюти) та швестицшна полiтика (встановлення нацiональних та особливих режи-мiв iнвестицiйно! дiяльностi, визначення норма-тивно-правових умови закршлення прав iнвесто-рiв тощо), зосереджуеться на загальнодержавному рiвнi. 1нструментами забезпечення репонально! зовнiшньоекономiчно! полiтики е:
— можливють видшення земельних дiлянок пiд будiвництво iнвестицiйниx об'ектiв;
— можливiсть надання будiвель та споруд, що е об'ектами комунально! власностi для подаль-шо! реконструкцп та модершзацп з цшлю пiдвищення ефективностi !х використання;
— лiцензування експорту та iмпорту товарiв, вартiсть контрактiв на кутвлю/продаж яких не перевищуе 300 тис. дол. США за рж (вщпо-вiдно до визначеного перелiку товарiв, експорт та iмпорт яких тдлягають лiцензуванню);
— забезпечення пiдтримки шститупв розвитку локального бiзнес-середовища (репонально! торгово-промислово! палати вщповщно! облас-тi, репональних бiзнес-асоцiацiй, агентств регiонального розвитку тощо).
Висновки
Обмежешсть кола iнструментiв зовшшньо-економiчно! полiтики на рiвнi регiонiв Укра!ни спонукае до необxiдностi пiдвищения ефектив-ностi функцiонувания меxанiзму забезпечення репонально! зовнiшньоекономiчно! полiтики.
Вiдтак, перспективними щодо напрямшв по-кращення ефективностi репонально! зовшшньо-економiчно! дiяльностi е на ступш два напрямки:
— розробка шституцшного забезпечення можли-востi надання репональних гарантш для прю-ритетних для репону iнвестицiйниx проектiв некомунального сектору економiки, що включае як зм^ нормативно-правово! бази (змiни до Бюджетного кодексу Укра!ни, Закону Укра!ни «Про стимулювання швестицшно! дiяльностi у прюритетних галузях економiки з метою створення нових робочих мюць» тощо), так i встановлення альтернативних джерел фшансування вiдповiдниx проектiв;
— спрощення процедури отримання дозвiльниx процедур та реестрацп iнвестицiйниx проектiв, що здшснюеться саме на регiональному рiвнi (для чого необхщне введення персонiфiкованоí вщповщальносп за порушення порядку та строив проведения адшшстративних процедур).
Список литературы:
1. Вахненко Т.П. Теоретичш засади регулювання мiждержавного ринку капiталiв / Т.П. Вахненко // Економжа Украши. - 2001. - № 8. - С. 12-21.
2. Клiяненко Б.Т. Оргашзацшш та економiко-правовi умови розвитку зовнiшньоекономiчниx зв'язк1в регiонiв / Б.Т. Клiяненко [та iн.] - Донецьк: 1ЕПД НАН Укра!ни, 2001. - 323 с.
3. Козорiз М. Фiнансовi ресурси регiону: проблеми оцiнки i ефективностi !х використання / М. Козорiз // Соцiально-економiчнi проблеми сучасного перiоду Укра!ни. Фшансовий ринок Укра!ни: стабiлiзацiя та евроштегращя (Збiрник наукових праць) / НАН Укра!ни. 1н-т регiональниx дослiджень; редкол.: вiдп. ред. £. I. Бойко. - Львiв, 2010. - Вип. 1(81). - С. 3239.
4. Третяк В.В. Розвиток репональних зовнiшньоекономiчниx зв'язюв: питання теор^! та практики [Текст] : моногр. / В.В. Третяк ; НАН Укра!ни. 1н-т екон.-прав. дослiдж. Сxiдноукр. нац. ун-т iм. В. Даля. - Донецьк : Юго-Восток, 2005. - 330 с.
5. Гальчинский А. Иностранные инвестиции: проблемы и перспективы / А. Гальчинский // 1нвестицп: практика та досвщ. - 2005. - №18. - С. 12-15.
6. Чубунов £.В. Прямi шоземш iнвестицi! та чинники iнвестицiйного процесу: статистичний аналiз взаемозв'язк1в в умовах перехщно! економiки Укра!ни [Електронний ресурс] / £.В. Чубунов // Проблеми системного тдходу в економiцi. - 2007. - № 1. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2007-1/Chubunov_107.htm
Надано до редакцп 12.04.2013
Циналевська 1рина Антошвна / Iryna A. Tsynalievska
tsynalevskaya_i@inbox. ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Передумови aKmmi3a^i30BmmHbceK0H0Mi4Hux зв 'язюв регiонiв Украгни [Електронний ресурс] /I.A. Циналевська// EKOHOMiKa: реали часу. Науковий журнал. — 2013. — № 2 (7). — С. 195-200. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2013/n2. html
