CC BY
33
УДК 332.025.12
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВН1ШНЬОЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ НАЦЮНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА НА МЕЗОР1ВН1
М.М. Кочевой, к.е.н.
Одеський нацюнальний економ1чний утверситет, Одеса, Украта
Економ1чна, зокрема зовшшньоекономь чна, безпека нацюнального господарства Украши визначаеться р1внем розвитку ïï територш (на мезор1вн1) i ефектившстю д1яльност1 суб'ектiв господарювання на макpopiвнi.
У сучаснiй Украш спoстepiгаеться високий pi-вень асимeтpiï peгioнальнoгo розвитку, як по соць альнo-eкoнoмiчним характеристикам ^вень зов-нiшньoeкoнoмiчнoï дiяльнoстi, галузева специ-фiка, piвeнь розвитку тpанспopтнoï шфраструк-тури), так i геополггичним умовам розвитку (площа тepитopiï i ïï заселешсть, природно-клiматичнi умови, близьшсть до кордону, iн.), яш визначають дифepeнцiацiю пpiopитeтних загроз зoвнiшньoeкoнoмiчнiй бeзпeцi на мeзopiвнi.
Висока залежшсть Укpаïни вiд зовшшньоеко-нoмiчнoгo ринку та зoвнiшньoeкoнoмiчнoï дiяль-нoстi, поява нових загроз загострюе проблеми регулювання зoвнiшньoeкoнoмiчнoï безпеки суб'ектiв зoвнiшньoeкoнoмiчнoï дiяльнoстi на свiтoвoму ринку i ïï захисту на внутршньому ринку.
Регулювання зoвнiшньoeкoнoмiчнoï безпеки певною мipoю залежить вщ держави, оск1льки саме держава через вщповщт opганi, у тому чи^ i закoнoдавчoï меж1, в яких безпечне середовище на мeзopiвнi формуеться, функцioнуе i розвива-еться. У цьому контексп важливiсть нормативно-правового регулювання зoвнiшньoeкoнoмiчнoï безпеки нацioнальнoгo господарства на мeзopiвнi важко пepeoцiнити.
Анaлiз останшх дослiджень та публiкацiй
Проблеми eкoнoмiчнoï, зокрема зовшшньоеко-нoмiчнoï, безпеки дослщжували вiтчизнянi та iнoзeмнi вчеш, серед яких О.Г. Бiлopус, З.С. Вар-налiй, В.Н. Геець, Я.А. Жалшо, О.А. Кipичeнкo, С. Глазьев, В. Сенчагов.
Вир1шеммя мевир1шеми\ рашше частин загальноТ проблеми
В умовах посилення динамiчних змiн у глобальному eкoнoмiчнoму пpoстopi та збшьшення ступеня вiдкpитoстi нацioнальнoï eкoнoмiки Украши правотворчий процес у сфepi регюшв потребуе стабiльнoгo i динамiчнoгo правового регулювання. Результативна та ефективна perio-нальна политика потребуе комплексного законода-вчого регулювання, дотримання пpинципiв i вимог евpoпeйськoï peгioнальнoï пoлiтики та мiж-
Кочевой М.М. Правове регулювання зовнШньоеко-номгчно'г безпеки нацюнального господарства на мезорЬвт.
В умовах посилення штеграци економжи Украши у св^ову економiчну систему особливого значення набувае регулювання нормативно-правового середовища зовнш-ньоекономiчноl безпеки нацiонального господарства на мезорiвнi. Цiннiсть отриманих результатiв полягае у системному тзнанш нормативно-правового регулювання зовнiшньоекономiчноl безпеки нацiонального господарства на мезорiвнi в площинi принципiв, змюту, сутностi, поня-тiйно-категорiального апарату, функцш, механiзму забез-печення. Практична сфера роботи спрямована на форму-вання нових компетенцш в сферi зовнiшньоекономiчноl безпеки в правозастосовувачiв.
Ключовi слова: нормативно-правове регулювання, зовнiшньоекономiчна безпека, iмплементацiя угоди, оптимiзацiя
Кочевой М.М. Правовое регулирование внешнеэкономической безопасности национального хозяйства на мезоуровне.
В условиях усиления интеграции экономики Украины в мировую экономическую систему особое значение приобретает регулирование нормативно-правовой среды внешнеэкономической безопасности национального хозяйства на мезоуровне. Ценность полученных результатов заключается в системном познании нормативно-правового регулирования внешнеэкономической безопасности национального хозяйства на мезоуровне в плоскости принципов, содержания, сущности, понятийно-категориального аппарата, функций, механизма обеспечения. Практическая сфера работы направлена на формирование новых компетенций в сфере внешнеэкономической безопасности у правоприменителей.
Ключевые слова: нормативно-правовое регулирование, внешнеэкономическая безопасность, имплементация соглашения, оптимизация
Kochevoy M. Legal regulation of foreign security of the national economy at the meso level.
In terms of strengthening integration of Ukraine into the world economic system, special importance is regulation of legal protection of foreign security of the national economy at the meso level, which should provide a legal framework for foreign economic activities according to national interests. The value of these results lies in the knowledge of the system of legal regulation of external economic security of the national economy at the meso level in the plane of the principles, content, nature, conceptual-categorical apparatus, functions, mechanism of security. The practical scope of work focuses on the development of new competencies in the field of foreign security among law enforcers.
Keywords: laws and regulations, external security, implementation of the agreement, optimization
народного сшвробггаицтва, яш становляться рушiйною силою. Воно повинно змiнюватися з випередженням, дозволяючи планомiрно i щiлеспрямовано розвивати законодавство у сферi зовнiшньоекономiчноí безпеки. Натомiсть змши правово! сфери, в тому чи^ зовнiшньоекономiч-но! безпеки, не упорядковаш, позбавленi системного зв'язку i потребують приведения нащiонального законодавства у вщповщшсть iз загально признаними принципами i нормами мiжиародного i европейського права [19]. У зв'язку з цим в робоп дослiджуеться нормативно-правове регулювання зовнiшньоекономiчноí безпеки на макро- та мезорiвнях i шляхи його оптимiзащií.
Метою статтi е визначення достатностi рiвия нормативно-правового регулювання зовшшньо-економiчноl безпеки нащiонального господарства на мезорiвнi, встановлення можливих основних напрямiв оптишзаци зазначеного нормативно-правового поля.
Виклад основного матерiалу дослiдження
Правове регулювання у загальний теорп права в юридичний наущi Укра1ни почало ретельно дослщжуватись на початку 60-х рок1в ХХ столитя. Сучасна теорiя права Укра1ни зазначае, що правове регулювання е лише одшею iз форм впливу права на суспшьш вiдносини, це вплив за допомогою спещифiчних правових засобiв - норм права, правовшносин, актiв реатзаци [1].
На думку сучасного вiтчизияного науковщя О.М. Мельника, правове регулювання - це здшснення усiею системою юридичних засобiв державно-владного впливу на суспiльнi вiдносини з метою !х порядкування, охорони та розвитку [2].
Отже, для багатьох науковцiв характерно ши-роке розумшня правового регулювання, нама-гання охопити зазначеним поняттям всi форми i засоби впливу права на суспшьш вшносини.
Спещифiка зазначеного поняття у правовому регулюванш зовнiшньоекономiчноí безпеки до-зволяе автору визначити в межах дослщження поняття «правове регулювання зовшшньоеконо-мiчноl безпеки» таким чином: правове регулювання зовнiшньоекономiчноl безпеки е частиною ди права, яка характеризуе за допомогою правових засобiв (норм права, правовiдносин, актiв реалiзацil та застосування) i iнших правових явищ (правових принщипiв, правотворчо1 дiяльностi) державно-правовий вплив на зовнiшньоекономi-чну безпеку.
Розробка законодавства та забезпечення його виконання, тобто правове регулювання - одна за найважливших функцш держави, що, власне i визначае роль держави в ринково1 економiцi [19].
Метою правового регулювання зовшшньо-економiчноl безпеки нацiонального господарства на мезорiвнi в Украíнi е формування законодав-чого середовища безпеки зовнiшньоекономiчноí дiяльностi регiону для створення сприятливих умов розвитку нащональнох економiки та вщповь
дностi зовнiшньоекономiчноí дiяльностi регiону нацiональним iнтересам держави.
У сферi зовнiшньоекономiчноí дiяльностi у Концепцп державноí регiональноí полiтики передбачено так завдания:
— змiцнення економiчноí штеграцп регiонiв iз використанням переваг територiального розподiлу працi;
— налагодження мiжнародного спiвробiтництва у сферi регiональноí политики, наближення нацiонального законодавства з цього питання до норм i стандарпв Свропейського Союзу, а також розвитку транскордонного сшвробггаик-цтва як дiевого засобу;
— змiцнення мiждержавних вщносин та вирiшення регiональних проблем;
— поетапне зменшення рiвня територiальноí диференщацп економiчного розвитку регiонiв та сощального забезпечення громадян;
— здiйснення на iнновацiйноí основi структурно1 перебудови економiки регiонiв з урахуванням особливостi !х потенцiалу [3].
Регiональна полiтика, яка мае за основу принцип «вирiвнювання» з метою подолання економiчноí вщсталосп деяких територiальних утворень, породжуе пасившсть, укорiнення утриманськоí позицií регiонiв, незащкавлешсть у пошуках власних шляхiв розвитку, а розраховуе лише на тдтримку нацюнальних урядiв та мiжиародних оргашзацш. В умовах, коли регiони становляться самостшними учасниками конкурентних переваг, виникае необхщшсть пошуку нових iнструментiв до безпеки розвитку репошв - за рахунок не субсидiй i державноí допомоги, а створення сприятливого законодавчого бiзнес-середовища, утворения кластерiв,тощо.
Шдписання Угоди про асоцiацiю (полiтичноí частини) мiж Украíною i Свропейським Союзом е, безперечно, важливою подiею як для внутршньополи'ичного розвитку, так i у вiдносинах з £С.
У аналггачний записцi Н1СД чiтко визначеш першочерговi завдання на шляху процесу iмплементацií Угоди, серед яких головними е: визначити нацюнальний механiзм iмплементацií Угоди, включаючи створення ефективно^' системи координацп процесу европейсько^' iнтеграцií Украши на державному рiвнi; посилити контроль та прискорити затвердження Нацiональноí програми iмплементацií Угоди, який мае передбачити детальний перелж заходiв покроково! реалiзацií положень Угоди та строк1в !х виконання, наполегливо та послiдовно вщстоювати свою позицiю щодо надання Свропейським Союзом Украíнi перспективи членства та юридичного й' оформления протягом найближчого часу [4].
Нормативно-правова база регулювання еконо-мiчноí безпеки взагалi i зовнiшньоекономiчноí безпеки зокрема, на сьогодш в цiлому створена з шлькох рiвнiв правових актiв: м1жиародних зако-нодавчих актiв, Конституцií Украши [5], базового
3aKOHy YKpaÏHH «npo ochobh Ha^OHanbHOÏ 6e3neKH YKpaÏHH» Big 19 nepBHa 2003 p. [6], craTyTHHx i rany3eBHx 3aKOHiB, nig3aKOHHHx HopMaTHBHHx aKTiB, a TaKO® geaKux noniTHKO-npaBOBHx goKyMemÎB geKnapaTHBHoro xapaKTepy. npoTe, BignoBigHe 3aKOHogaBCTBO He craHOBHTb egHHy CHCTeMy aK 3a noBHOTOM HopMaTHBHO-npaBOBOÏ 6a3H, TaK i 3a B3aeMHOM y3rog®eHicTM HopM. MuHHa HopMaTHBHO-npaBOBa 6a3a cynepennuBa, HeogHO3HanHa 3a 3MicTOM. Heo6xigHa onTHMi3a^a HopMaTHBHO-npaBOBOÏ 6a3H, ocKinbKH nporanHHH b 3aKOHogaBCTBi Ta ïx HecBoenacHa po3po6Ka crawTb g®epenaMH pH3HKÎB Ta 3arpo3 3OBHimHboeKOHOMiHHOÏ 6eзпeцi.
Y 3aKOHi YKpaÏHH «npo ochobh Ha^OHanbHOÏ 6e3neKH YKpaÏHH» Big 19 nepBHa 2003 p. y nepeniKy 3arpo3 Ha^OHaïïbHiH 6e3ne^ YKpaÏHH, y eKOHO-MinmH c$epi 3OKpeMa, OKpecnem, cepeg rnmux, y HopMaTHBHO-npaBOBOMy 3a6e3neneHHi: ocna6neHHa gep^aBHoro perynMBaHHa i KomponM y C$epi eKOHOMiKH; Hecra6iïïbHicrb y npaBOBOMy perynM-BaHHi BigHOCHH y c$epi eKOHOMiKH, b TOMy nucni ^rnaHCOBOÏ noniTHKH gep®aBH, BigcyTHicTb e^eKTHBHOÏ nporpaMH 3ano6iraHHa ^rnaHCOBHM Kpu3aM, nepeBa^eHHa y gianbHOcri ynpaBniHCbKHx CTpyKTyp oco6hcthx, KopnopaTHBHHx, perioHanbHHx iHTepeciB Hag 3aranbHOHa^OHanbHHMH [6].
HaTOMicTb 3aKOH «npo ochobh Ha^OHanbHOÏ 6e3neKH YKpaÏHH» e HagMipHO geKnapaTHBHHM, He MicTHTb b gaHiH pegaKqiï KOHKpeTHHx npaBOBHx HopM, ^o BH3HanaroTb npaBa i o6oB'a3KH cy6'eKTiB Ha^OHanbHOÏ 6e3neKH.
TonoBHOM MeTogonorinHOM i npaKTHHHOM 6a3OM perynMBaHHa eKOHOMiHHOÏ 6e3neKH e KoHCTHTy^a YKpaÏHH, ma yKa3ye, ^o ÏÏ HopMH e HopMaMH npaMOÏ giÏ: nono®eHHa ct. 17 Кoнстнтyцiï YKpaÏHH, 3rigHO 3 aKHMH ^yH^iï 3a6e3neneHHa eKOHOMinHOÏ 6e3neKH YKpaÏHH 6e3nocepegHbO BH3HanaMTbca aK ogHa 3 HaHBa®nHBimux ^yHKqiï gep^aBH, ct. 13 Кoнстнтyцiï YKpaÏHH rapamye piBHicTb ycix cy6'eKTiB npaBa BnacHOCTi nepeg 3aKOHOM i 3a6e3nenye 3axucT npaB cy6'eKTiB npaBa BnacHOcri i rocnogapMBaHHa, ct. 42 3a6e3nenye 3axHCT кoнкypeнцiï y пigпpнeмннцbкoï gianbHOcri, o6Me®ye MOHono^bHy gianbHicTb [5].
КoнстнтyцiHнi 3acagu 3giHcHeHHa 3OBHimHbO-eKOHOMinHOÏ gianbHOcri 3HaHmnu CBiH po3bhtok y 3aKOHi YKpaÏHH «npo 3acagu BHyTpimHbOï i 3OBHimHbOÏ noniTHKH» [7].
Y ct. 2 n. 3 3a3HaneHoro 3aKOHy YKpaÏHH go Kona пpннцнпiв 3OBHimHboeKOHOMinHOÏ noniTHKH BigHeceHO, 3OKpeMa, B3aeMOBHrigHe cniBpo-6iTHH^rBO Mi® gep^aBaMH, cyMniHHe BHKOHaHHa B3aTHx Ha ce6e Mi®HapogHHx 3o6oB'a3aHb, npiopuTeT 3ara^bHOBH3HaHHx HopM i пpннцнпiв Mi®HapogHoro npaBa nepeg HopMaMH i пpннцнпaмн Ha^OHanbHoro npaBa, CBoenacmcrb Ta ageKBaTHicTb 3axogiB 3axucTy Ha^OHanbHHx iHTepeciB peanbHHM i пoтeнцiHннм 3arpo3aM YKpaÏHi, ïï rpoMagaHaM i MpugHHHHM oco6aM.
Cepeg ochobhhx 3acag 3OBHimHboeKOHOMiHHOÏ noniTHKH Hamoï gep®aBH y цbOмy 3aKOHi MO®Ha BuginuTH, 3OKpeMa, TaKi, aKi TopKaMTbca c^epu 3a6e3neneHHa 3OBHimHboeKOHOMinHOÏ 6e3neKH
YKpaÏHH, a caMe: 3a6e3neneHHa Ha^OHanbHHx iHTepeciB i 6e3neKH YKpaÏHH, BHKopHCTaHHa Mi®HapogHoro noTeH^any gna yraepg^eHHa i po3BHTKy YKpaÏHH aK cyBepeHHOÏ, He3ane®HOÏ, geMOKpaTHHHOÏ, co^anbHOÏ Ta npaBOBOÏ gep®aBH, ïï cranoro eKOHOMinHoro po3BHTKy, nigTpuMKa po3BHTKy TopriBenbHO-eKOHOMinHoro, HayKOBO-TexHinHoro Ta iнвeстнцiHнoro спiвpo6iтннцтвa YKpaÏHH 3 iHO3eMHHMH gep®aBaMH, iнтerpaцia eKOHOMiKH YKpaÏHH y CBiTOBy eKOHOMiHHy CHCTeMy, po3mupeHHa Mi®HapogHoro спiвpo6iтннцтвa 3 MeTOM 3anyneHHa iHO3eMHHx iHBecm^H, HOBiTHix TexHonoriH Ta ynpaBniHCbKoro gocBigy b Ha^OHanbHy eKOHOMiKy i b iHTepecax ïï pe^opMyBaHHa, мogepнiзaцiï Ta iHHOBa^HHoro pO3BHTKy, TO^O [7].
BegyHH MOBy npo HopMaTHBHO-npaBOBe perynMBaHHa 3OBHimHboeKOHOMinHOÏ 6e3neKH Ha^OHanbHoro rocnogapcTBa Ha Me3opiBHi, Heo6xigHO 3'acyBaTH nHTaHHa npo cyTHicTb Ta cniBBigHomeHHa TaKux noHaTb, aK «eKOHOMiHHa 6e3neKa», «3OBHimHboeKOHOMiHHa 6e3neKa» Ta «3OBHimHboeKOHOMinHa 6e3neKa Ha^OHanbHoro rocnogapcTBa Ha Me3opiBHi».
B MpugHHHiH Ta eKOHOMinmH nirepaTypi HeMae egHHoro BH3HaneHHa 3a3HaneHHx noHaTb.
CKa®iMO, KopucTiH O.G. eKOHOMiHHy 6e3neKy po3rnagae aK «CHCTeMy 3a6e3neneHHa CTiHKOCTi Ha^OHanbHOï eKOHOMiKH, ^o 36epirae cbom ^nicHicrb i 3gaTHicTb go caMopo3BHTKy, He3Ba®aMHH Ha HecnpuaTnuBi 3OBHimHi Ta BHyTpimHi 3arpo3H» [8], a 3OBHimHboeKOHOMinHy 6e3neKy - aK «cnpoMO®HicTb gep®aBH npoTHCToaTH BnnHBy eK3oreHHHx HeraTHBHux ^aKTopiB i MiHiMi3yBaTH 3anogiaHi hhmh 36htkh, aKTHBHO BHKopHCTOByBaTH ynacTb y CBiTOBOMy po3nogini пpaцi gna CTBopeHHa cnpuaTnuBux yMOB po3BHTKy нaцioнanbнoï eKOHOMiKH» [8].
BapHaniH 3.C. BH3Hanae eKOHOMiHHy 6e3neKy aK «CTaH нaцioнanbнoï eKOHOMiKH, 3a aKoro 36epi-raeTbca eKOHOMiHHa CTiHKÎCTb go BHyTpimHix i 3OBHimHix 3arpo3 i 3agoBonbHaMTbca noTpe6u oco6h, cycninbCTBa, gep®aBH» [9], a 3OBHimHbO-eKOHOMinHa 6e3neKa «nonarae y MirnMi3a^ï 36htkîb gep®aBH Big giï HeraTHBHux 3OBHimHix eKOHOMinHux hhhhhkîb, CTBopeHHi cnpuaTnuBHx yMOB gna po3BHTKy eKOHOMiKH mnaxoM ïï aKTHBHOÏ ynacTi y CBiTOBOMy nogini пpaцi, BignoBigHOCTi 3OBHimHbO-eKOHOMinHOÏ gianbHOCTi нaцioнanbннм
eKOHOMinHHM iHTepecaM» [9].
BiTHH3HaHHH нayкoвeцb B.M. Гeeцb BH3Hanae, ^o «eKOHOMinHa 6e3neKa gep®aBH BH3HanaeTbca aK CTaH eKOHOMiKH Ta iHCTHTyTiB Bnagu, 3a aKoro 3a6e3nenyeTbca rapaHTOBaHHH 3axHCT нaцioнanbннx iHTepeciB, сoцianbнa cnpaMOBaHicTb noniTHKH, gocTaTHiH o6opoHHHH пoтeнцian HaBiTb 3a HecnpuaTnHBHx yMOB po3BHTKy BHyTpimHix Ta 3OBHimHix пpoцeсiв» [10].
^anino ^.A. TpaKTye eKOHOMinHy 6e3neKy aK «CKnagHy 6araTO$aKTopHy KaTeropiM, aKa xapaKTe-pu3ye 3gaTHicTb нaцioнanbнoï eKOHOMiKH go po3mu-peHoro caMOBigTBopeHHa 3 MeTOM 36anaHCOBaHoro 3agoBoneHHa noTpe6 BnacHoro HaceneHHa gep®aBH
на якомусь визначеному рiвнi, з метою протистояння дестабiлiзуючiй ди рiзноманiтних чиннишв, внутрiшнiх та зовнiшнiх, а також для забезпечення конкурентоспроможиостi нацюнально! економiки у свiтовiй системi господа-рювания» [11].
Специфiка зазначеного поняття у правовому регулюваннi зовнiшньоекономiчноí безпеки, як складово! економiчноí безпеки, дозволяе автору визначити в межах дослщження поняття «правове регулювания зовнiшньоекономiчноí безпеки нацюнального господарства на мезорiвнi» таким чином: правове регулювания зовшшньо-економiчноí безпеки нацiонального господарства на мезорiвнi е частиною ди права, яка характеризуе за допомогою правових засобiв (норм права, правовiдносин, актiв реалiзацií та застосувания) i iнших правових явищ (правових принципiв, правотворчо! дiяльностi) державно-правовий вплив на зовнiшньоекономiчну безпеку нацiонального господарства на мезорiвнi [19].
Здiйснивши огляд низки наукових пiдходiв до визначения поиять «економiчна безпека», «зовнiшньоекономiчна безпека», «зовшшньо-економiчна безпека нацiонального господарства на мезорiвнi» та ! змiсту, перейдемо до аналiзу законодавчого регулювания в зазначенш сферi.
У статтi 17 Конституци Украши визначено, що захист суверенитету i територiальноí цiлiсностi Украши, забезпечення и економiчних та шформацшно! безпеки е одним з найважливших функцш держави. Отже, Конституцiею Украши функщя забезпечення економiчноí безпеки Украши безпосередньо визначаеться як одна з найважливших функцш держави [5].
Регулювания зовнiшньоекономiчноí дiяльностi в Украíнi здiйснюеться зпдно з Законом «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть»:
— Украиною як державою в особi !! органiв в межах !х компетенци;
— недержавними органами управлшня економiкою (товарними, фондовими, валютними бiржами, торговельними палатами, асоцiацiями, спшками та iншими органiзацiями координацiйного типу), що дшть на пiдставi !х статутних документiв;
— самими суб'ектами зовнiшньоекономiчноí дiяльностi на пiдставi вщповщних координа-цiйних угод, що укладаються мiж ними [12]. Економiчну безпеку суб'екпв зовшшньоеко-
номiчноí дiяльностi забезпечують також кодекси Украши (Цивiльний, Господарський, Податковий, Кримiнальний, Повiтряний, Морський, Про працю), укази Президента Украши, постанови Верховно! Ради Украши, нормативнi акти мюцевих органiв влади та тдприемств[19].
Економiчну дiяльнiсть суб'ектiв
зовнiшньоекономiчноí дiяльностi регiону регулюють таки основнi документи:
1) На державному рiвнi: укази Президента; Закони Украши («Про зовнiшньоекономiчну дiя-льнiсть», «Про мiсцеве самоврядування в Украш», «Про мiсцевi державш адмiнiстращi!»,
«Про стимулювания розвитку регюшв»; постанови Кабiнету мiнiстрiв Украши; постанови Верховно! Ради Украши, ратифшоваш правовi iнструменти Ради Свропи, державнi стратеги i програми економiчного i соцiального розвитку Украши, державш концепци i стратеги регiональ-но! полiтики (Концепцiя державно! регiональноl полпики, Державна стратепя регiонального розвитку економiки на перiод до 2015 р.);
2) На репональному рiвнi: репональш стратегií розвитку, регiональнi програми економiчного i соцiального розвитку, регiональнi програми в сферi зовнiшньоекономiчноí дiяльностi;
3) На субрепональному рiвнi: (Стратегií та Програми розвитку мют, районiв, сел.; Стратеги та Програми розвитку субрепошв.
У Закош Укра!ни «Про основи нацюнально! безпеки Укра!ни» нацюнальна безпека визначаеться як захищенiсть життево важливих iнтересiв людини i громадянина, суспiльства i держави, за якою забезпечуються сталий розвиток суспiльства, своечасне виявлення, запобiгания i нейтралiзацiя реальних та потенцшних загроз нацiональним iнтересам [13]. Законом також визначено прюритети нацюнальних iнтересiв, серед яких створення конкурентоспроможио!, соцiально орiентованоí ринково! економiки та забезпечення постшного зростания рiвия життя i добробуту населения, iнтеграцiя Украши в европейський полiтичний, економiчний, правовий простiр; розвиток рiвноправних взаемовигiдних вщносин з iншими державами свiту в штересах Укра!ни (ст.6), загрози нацюнальним iнтересам i нацiональнiй безпецi Украши (ст. 7) та основш напрями державно! полiтики з питань нацюнально! безпеки в економiчноí сферi [13].
У Стратеги Нацюнально! безпеки Украши визначено принципи, прюритетш цiлi, завдання та механiзми забезпечення життево важливих штереав особи, суспiльства i держави вщ зовнiшнiх i внутрiшнiх загроз [14].
Конституцшш засади зовнiшньоекономiчноí дiяльностi розвиваються у Законi «Про засади внутршньо! i зовнiшньоí полiтики» i у Законi «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть».
У Законi Укра!ни «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть» [12] у краíнi головними суб'ектами зовнiшньоекономiчноí дiяльностi визначено держава в особi !! оргашв (Верховна Рада, Кабiнет Мiнiстрiв Украши, Нацюнальний банк, Держав-ний митний компет), пiдприемства i об'еднания вах видiв, а також органiзацií, як1 дiють на пiдставi сво!х статутних докуменпв, та фiзичнi особи. Владш структури регiонiв вiдповiдно до ст. 10 цього закону дшть як суб'екти зовшшньоеко-номiчноí дiяльностi лише через комерцшш органi-зацií - юридичш особи Укра!ни. Повноважения в сферi зовнiшньоекономiчних зв'язк1в мiсцевих оргашв влади вщповщно до Закону Украши «Про мiсцевi ради народних депутапв та мiсцеве i регiональне самоврядування» вщ 26.03.1992 р. зводяться переважно до координацií органiв
управлшня 30BHmHb0eK0H0Mi4H0i дiяльностi та видачi експортно^мпортних лiцензiй на деяк1 групи TOBapiB. Сьогоднi державотворення потребуе законодавчого формування ново! парадигми регiонального управлiння в цшому та зовнiшньоекономiчно! дiяльностi зокрема. Бачення регiонального управлiння тiльки як перерозпод^ повноважень мiж мiсцевими органами мюцевого самоврядування органами виконавчо! влади та органами мiсцевого самоврядування в рамках адшшстративно-територiально! одиницi не вшповшае сошально-економiчним та полггачним реалiям Укра!ни [15]. Отже чинне законодавство Укра!ни фактично обмежуе функцп регiонiв у сферi зовшшньо-економiчно! дiяльностi. Як вказують О.А. Ермакова i Ю.Г. Козак: «Суттевим недолiком державного регулювання регiонального сошально-еконо-мiчного розвитку е вiдсутнiсть необхшного узгодження репонально! полiтики з шшими аспектами державно! полiтики: макроеконо-мiчним, промисловим, соцiальним, зовшшньо-економiчним та шшим. Крiм того, пiд час розгляду зазначених полiтик регiональний аспект як правило, не розробляеться» [15].
Аналiз iснуючо! практики укра!нськими досль дниками свiдчить, що законодавство Укра!ни щодо транскордонного спiвробiтництва як чин-ника реалiзацi! евроiнтеграцiйних прагнень, характеризуемся наявнiстю прорахунк1в та певних неузгодженостей з ратифiкованими мiжнародними нормативними актами та стандартами £вропейського Союзу. Так, Закон Укра!ни «Про транскордонне спiвробiтництво» мае низку сутте-вих недолiкiв: положення закону не визначають конкретних механiзмiв здiйснення транскордонного сшвробггаицтва та розпод^ компетенцш мiж органами влади, а також фшансування проек-тiв транскордонного сшвробггаицтва; вiдсутнi конкретнi положення, як1 б регламентували спець альний статус дво- та багатостороншх органiв транскордонного сшвробггаицтва (еврорегiонiв, асоцiацiй, iнше); утворення територiальними громадами, механiзм !х створення та функцiонування у разi, якщо вони будуть розташованi на територп Укра!ни. Передбачено, що органi транскордонного сшвробггаицтва можуть утворюватися як юриди-чш особи, а в окремих випадках !хш функцп можуть покладатися на вшповшш виконавчi органи мюцевого самоврядування та структурш пщроздши мюцевих органiв виконавчо! влади. Натомiсть, у Закош Укра!ни «Про мiсцевi державш адшшстраци» вшсутш прямГ положення, яш б регламентували компетенцiю адмiнiстрацi! в частиш транскордонного спiвробiтництва, взагал1 норми мають непрямий декларативний характер [16]. Тобто, простежуеться централiзацiя розпод^ повноважень у сферi транскордонного сшвробггаицтва в Укра!нi.
Серед основних недолЫв нормативно-правового поля, що негативно вшбуваеться на функцю-нуваннi зовнiшньоекономiчно! безпеки регiону, можна назвати суперечливють, неоднозначнiсть та
нестабiльнiсть норм чинно! нормативно-правово! бази, значна к1льк1сть нормативних акпв, вимоги яких не просто суперечать нормативно-правовим актам вищого рiвня, а нерiдко спотворюють положення останшх:
— нормативно-правове регулювання як економiчно! безпеки в цшому, так i зовнiшньоекономiчно! зокрема, е неповним та недостатшм практично на вах рiвнях, значнi прогалини та розпорошешсть нормативно-правово! бази у значнш кiлькостi законiв, постанов, концепцш, як1 регулюють лише окремi питання зовнiшньоекономiчно! безпеки регiону.
— дублювання повноважень, конкурування органiв мюцевого самоврядування та мiсцевих державних адшшстрацш в сферi зовнiшньоекономiчно! дiяльностi, що призводить до вiдсутностi чiтких меж вшповшальносп посадових осiб означених оргашв за виконання прийнятих рiшень [17].
— вшсутшсть нормативно-правово! бази щодо запровадження нових механiзмiв стиму-лювання зовнiшньоекономiчно! дiяльностi;
— вiдсутнiсть законодавче прийнято! концепцп кластерно! полiтики. Це безумовно гальмуе процес кластерiзацi! нацюнально! економiки i стримуе процес розбудови середовища для забезпечення безпеки сталого економiчного розвитку регiонiв;
— вшсутшсть законодавчого визначення поняття «кластер», його видiв, комплексу заходiв щодо формування кластерiв в Украíнi;
— вшсутшсть координуючого органу в сферi кластерно! политики регiону, вiдсутнiсть конкретного мехашзму формування кластерiв, недостатне iнформацiйне забезпечення кластерно! дiяльностi, неузгодженiсть;
— низький рiвень взаемодi! центральних i репональних органiв урядування у сферi управлшня зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю;
— вiдсутнiсть вшповшно! нацiонально! законо-давчо! бази щодо механiзмiв реалiзацi! стратегiчних планiв розвитку субрепошв;
— бiльшiсть органiв репонального управлiння проявляе iнертнiсть у системнш реалiзацi! стратегi! сталого розвитку шляхом створення нових науково-техшчних та виробничих структур в регiонах, розробки репональних програм;
Проведений аналiз нормативно-правових актiв Укра!ни свiдчить про вiдсутнiсть у правовому полi забезпеченого пiдгрунтя для врегулювання потреб iз вирiшення завдань зовнiшньоекономiчно! безпеки, що можуть виникнути у майбутньому вiдповiдно до змiн в безпечному середовищг Як свiдчить практика, так акти ледве встигають узаконити вже юнуючи процеси та розв'язати певш проблемнi питання. Об'ективно це можна пояснити тим, що ринкове середовище змiнюеться швидше, нiж на них може реагувати держава
(3aKoHogaBni aKTH). ^,0 Toro x 3aKoHogaBna po6oTa BegeTbca i3 3ani3HeHHaM i He 3aBxgu aKicHo.
B yKpaiHi c$0pM0BaHa gocHTb po3BHHyTa Hop-MaTHBHO-npaBOBa 6a3a y c$epi eKOHOMinHOi 6e3neKH Ha MaKpo- Ta Me3opiBHax. HaTOMicTb HopMaTHBHo-npaBOBe perynMBaHHa aK eKOHOMinHOi 6e3neKH b ^noMy, Ta 30BHimHb0eK0H0MiHH0i 30KpeMa, e Heno-bhhm Ta HegocraTHiM npaKTHHHo Ha Bcix piBHax, 3Hanrn nporanHHH Ta po3nopomeHicTb HopMaTHBHo-npaBoBoi 6a3H y 3Hanrnft KinbKocii 3aKoHiB, nocTaHoB, KoH^n^ft, aKi perynMMTb iume oKpeMi nHTaHHa 3oBHimHboeKoHoMiHHoi 6e3neKH perioHy.
^k noKa3ano gocnigxeHHa, ochobhhm HanpaMoM onTHMi3a^i' HopMaTHBHo-npaBoBoro perynMBaHHa eKoHoMiHHoi', 3oKpeMa 3oBHimHboeKoHoMiHHoi 6e3-neKH, 3'aBnaeTbca aктнвiзaцia gianbHocri BignoBig-hhx gepxaBHHx CTpyKTyp 3 KoHBepreH^i npaBa, to6to 36nuxeHHi npaBoBoi cucTeMH yKpaiHH 3 npa-bobom CHCTeMoM GC [19] Ta MixHapogHHM npaBoM. 36nuxeHHa npu цb0мy npoBogHTbca 3a paxyHoK aKocTi npaBoTBopnocri i npaBo peani3oBaHHx aKTiB.
Кoнцeпцia KnacrepHoi noniTHKH b yKpaiHi Mae gaTH 3Mory BpaxyBaTH oco6nHBocri koxhoto i3 peri-oHiB yKpaiHH. C^opMyBaTH cHcreMHHft nigxig go ^opMyBaHHa HopMaTHBHo-npaBoBoro nona b koh-TeKCTi egHocTi crpaTerii co^anbHo-eKoHoMMHoro po3BHTKy yKpaiHH b ^noMy Ta ii perioHiB 3oKpeMa; peani3yBaTH KnacrepHy noniTHKy BignoBigHo go po3po6neHHx Ta 3aTBepgxeHHx HopM 3 eKoHoMiHHoi, 3oKpeMa 3oBHimHboeKoHoMiHHoi gianbHocri.
Pe3ynbTaTHBHa Ta e^eKTHBHa perioHanbHa noniTHKa, b ToMy nucni 3oBHimHboeKoHoMiHHa 6e3neKa, norpe6ye KoMnneKcHoro HopMaTHBHo-npaBoBoro perynMBaHHa, ^o Mae cnHpaTHca Ha пpннцнпн eBponencbKoi perioHanbHoi noniTHKH i BignoBigaTH нaцioнanbннм imepecaM yKpaiHH [18].
PaTH^iKa^i yrogH GBponeftcbKHM com3om Ta ftoro gepxaBaMH-nneHaMH, ii nocnigoBHa Ta e^eKTHBHa iмпneмeнтaцia Moxe craTH gieBHM MexaHi3MoM noganbmoro cianoro eKoHoMMHoro po3BHTKy Ta мogepнiзaцii Hamoi gepxaBH, oHoBneHoM crpaTeriero pe^opMyBaHHa ycix KnMnoBHx c$ep i BnpoBagxeHHa eBponeftcbKHx craHgapiiB 3 Meroro giftcHoro nigBH^eHHa piBHa xHTTa HaceneHHa yKpaiHH Ta peani3a^i Hamoi CTpaTerinHoi MeTH - Ha6yTTa noBHonpaBHoro nneHCTBa b GBponeftcbKoMy CoM3i.
,3,na e^eKTHBHoro perynMBaHHa gepxaBHHM eKoHoMinHHM po3bhtkom perioHiB icHye HeraftHa Heo6xigHicTb nepexogy Ha hobhh piBeHb ynpaBniHHa 3oBHimHboeKoHoMinHoi gianbHic™ perioHiB. Peani3a^a gepxaBHoi perioHanbHoi noniTHKH Mae nepeg6anaTH:
— paTH^iKa^ro yrogu npo aco^a^ro Mix yKpaiHoM Ta GBponeftcbKHM com3om Ta noro gepxaBaMH-nneHaMH, ii nocnigoBHa Ta e^eKTHBHa iмпneмeнтaцia Moxe craTH gieBHM MexaHi3MoM noganbmoro cianoro eKoHoMMHoro po3BHTKy Ta мogepнiзaцii Hamoi gepxaBH, oHoBneHoM crpaTeriero pe^opMyBaHHa ycix KnronoBHx c$ep i BnpoBagxeHHa eBponeftcbKHx craHgapiiB 3 Meroro giftcHoro nigBH^eHHa piBHa xHTTa HaceneHHa yKpaiHH Ta peani3a^i Hamoi
CTpaTerinHoi MeTH - Ha6yrra noBHonpaBHoro nneHCTBa b GBponeftcbKoMy CoM3i;
— BH3HanHTH Ha^oHanbHHft MexaHi3M iMnne-мeнтaцii yrogu npo aco^a^ro Mix yKpaiHoro Ta GBponeftcbKHM com3om;
— po3po6HTH Ta 3aTBepgHTH нaцioнanbнy nporpaMy iмпneмeнтaцii yrogu npo aco^a^ro Mix yKpaiHoM Ta GBponeftcbKHM com3om.
— BHecTH BignoBigHi 3MiHH go 3aKoHiB yKpaiHH «npo 3oBHimHboeKoHoMinHy gianbHicrb», «npo cTHMynMBaHHa po3BHTKy perioHiB», «npo TpaHcKopgoHHe cпiвpo6iтннцтвo», «npo мicцeвi gepxaBHi agMiHicrpa^i», «npo мicцeвe caMoBpagyBaHHa» Ha npegMeT ix y3rogxeHocri 3 paTH^iKoBaHHMH 3aKoHogaBHHMH Ta HopMaTHBHo-npaBoBHMH aKTaMH;
— po3po6HTH Ta npuftHaTH 3aKoH «npo 3acagu gepxaBHoi perioHanbHoi noniTHKH B yKpaiHi», 3aKoH «npo KnaciepHy noniTHKy b yKpaiHi»
— 3MeHmHTH acHMerpiro po3BHTKy perioHiB, aKTHByBaTH perioHanbHHft po3bhtok 3a 3acagax 3anpoBagxeHHa BignoBigHHx ginoBHx MexaHi3MiB mnaxoM nepeg6aneHHa npu poзpo6цi Ta ^opMyBaHHi hobo' noniTHKH eBpo perioHanbHoro Ta TpaHcKopgoHHoro cпiвpo6iтннцтвa;
— 3aBepmeHHa ^opMyBaHHa 3aKoHogaBnoro Ta HopMaTHBHo-npaBoBoro cepegoBH^a npHftHarraM 3aKoHiB, TaKHx aK «npo 3acagH gepxaBHoi perioHanbHoi noniTHKH B yKpaiHi», «npo KnacTepHy noniTHKy B yKpaiHi», «npo gepxaBHHft $oHg perioHanbHoro po3BHTKy».
06 'eKTHBHHft пpoцec aктнвiзaцii 3oBHimHboeKo-HoMinHoi gianbHocri perioHy, MixperioHanbHoro Ta MixMyH^HnanbHoro cпiвpo6iтннцтвa, 3arpo3H 6eзпeцi noipe6ye 3aBepmeHHa ^opMyBaHHa HopMa-THBHo-npaBoBoi 6a3H 3 nuraHb 3oBHimHboeKoHoM№ Hoi gianbHocTi perioHiB y BHrnagi egHHoro 3aKoHy «npo eKoHoMinHy 6e3neKy», aKHft 6h perynMBaB cepeg iHmux c$ep 3axogu ^ogo 3a6e3neneHHa 3oBHimHboeKoHoMinHoi 6e3neKH perioHy, ^o cnpuaTHMe npo^cy iнтeгpaцii perioHiB yKpaiHH b cBiroBe rocnogapcTBo Ta 3a6e3nenHTb BignoBigHicTb 3oBHimHboeKoHoMinHoi gianbHocii нaцioнanbннм eKoHoMinHHM iHTepecaM yKpaiHH.
3anponoHoBaHi peкoмeнgaцii ^ogo oптнмiзaцii 3aKoHogaBnoro Ta HopMaTHBHo-npaBoBoro cepego-BH^a 3oBHimHboeKoHoMinHoi 6e3neKH нaцio-HanbHoro rocnogapcTBa Ha Me3opiBHi B KoHTeKcTi npaBoBoi кoнвepгeнцii yKpaiHH Ta GC MicraTb пoтeнцian ciHMynMBaHHa coцianbнo-eкoнoмiннoгo po3BHTKy perioHiB, nornu6neHHa Ta gHBepcu^iKa^ro 3oBHimHboeKoHoMinHHx 3B'a3KiB i3 perioHaMH cycigHix gepxaB GBponu, MexaHi3M ycyHeHHa acHMeipii po3BHTKy Ta geцeнтpaniзaцii po3noginy noBHoBaxeHb Ta кoмпeтeнцift Mix opraHaMH Bnagu y цift c$epi.
Biiciumk'ii
HopMaTHBHo-npaBoBe perynMBaHHa 3oBHimHbo-eKoHoMinHoi 6e3neKH нaцioнanbнoгo rocnogapcTBa Ha Me3opiBHi e HenoBHHM Ta HegociaTHiM npaKTHHHo Ha Bcix piBHax. Ochobhhm HanpaMoM onTHMi3a^i HopMaTHBHo-npaBoBoro perynMBaHHa eKoHoMinHoi,
та Ii складово! 30BHmHb0eK0H0Mi4H0i безпеки, з'являеться завершения законодавчого та нормативно-правового формувания середовища безпеки шляхом переходу на новий рiвень управлшня зовнiшньоекономiчною безпекою регiонiв. Нага-льною необхiднiстю е визначення нацюнального
механiзму iмплементацi! Угоди про асощацш мiж Укра!ною та ЕС та и програми, створения фундаментального единого закону «Про економiчну безпеку», який регулював би серед шших сфер зовнiшньоекономiчну безпеку регiону в системi нацiонально! економiчно! безпеки Укра!ни.
Список лiтератури:
1. Скакун О.Ф. Теорiя держави i права [Текст] / О.Ф. Скакун: тдручник. - Харшв: Консум, 2001 -656 с.
2. Мельник О.М. Правове регулювання та шляхи тдвищення його ефективностi: автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01. «Теорiя та iсторiя держави i права; iсторiя полiтичних i правових учень» / О.М. Мельник. - К.: 1Д1П НАНУ, 2004, - 19 с.
3. Концепщя державно! регюнально! полiтики. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/341/2001.
4. Шдписання угоди про асощацш мiж Укра!ною та ЕС: наслiдки, завдания та перспективи. Аналпична записка Нацiонального шституту стратегiчних дослiджень. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/asocyacya-8775f.pdf.
5. Конститущя Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zak;on4. rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.
6. Про основи нацюнально! безпеки Укра!ни: Закон Укра!ни вiд 19 червия 2003 р. № 964 - IV // Ввдомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 2003. - № 39. - С. 351.
7. Про засади внутршньо! i зовшшньо! политики: Закон Укра!ни вiд 1 липня 2010 № 2411-17 // Ввдомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 2010. - №40, ст.527. (iз змшами. Внесеними згiдно iз Законом № 1170-УП (1170-18) вiд 27. 03. 2014).
8. Економiчна безпека: навч. поаб. / О.£. Користiн, О.1. Барановський, Л.В. Герасименко та ш..; за ред. О.М. Джужт - К.: Алерта; КНТ; Центр учбово! лiтератури, 2010. - 368 с.
9. Економiчна безпека: навч. поаб. / за ред.. З.С. Варналiя. - К.: Знания, 2009. - 647 с.
10. Моделювання економiчно! безпеки: держава, регюн, пiдприемство: монографiя / [В.М. Геець, М.О. Кизим, Т.С. Клебанова, О.1. Черияк]; [за ред. В.М. Гееця]. - Х.: Вид-во «1НЖЕК», 2006. -240 с.
11. Жалшо Я.А. Економiчна стратегiя держави: теорiя, методологiя, практика: [монографiя] / Я. А. Жалшо. - К.: Вид-во Н1СД, 2003. - 368 с.
12. Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть: Закон Укра!ни вiд 16 квпня 1991 р. № 959 -Х11 // Вiдомостi Верховно! Ради УРСР. - 1991. - № 29. - С. 377.
13. Про основи нацюнально! безпеки Укра!ни: Закон Укра!ни ввд 19 червия 2003 р. № 964 - IV // Вшомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 2003. - № 39. - С. 351.
14. Стратепя нацюнально! безпеки Укра!ни: указ Президента Укра!ни ввд 12 лютого 2007 р. № 105/2007// Офщйний вюник Укра!ни. - 2007. - № 11. - С. 389.
15. Ермакова О.А. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть регюну: навчальний посiбник / О.А. Ермакова, Ю.Г. Козак. - Одеса, Фешкс, 2013. - 332 с.
16. Мiжнародна сшвпраия регiонiв в контексп зближения Укра!ни та ЕС: зовнiшньоекономiчнi, iнвестицiйнi та управлiнськi аспекти. Аналпична записка Нацiонального iнституту стратегiчних дослщжень. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1554/.
17. Регюни Укра!ни у тсля кризовий перiод: ризики та перспективи розвитку: аналпична доповщь. - К.: Н1СД. 2011. - 38 с.
18. Формувания полпики регюнального розвитку: досвщ кра!н Центрально! та Схщно! Европи в контекстi вступу до ЕС. - канадське агентство з мiжнародного розвитку, 2006. - 142 с.
19. Кочевой М.М. Нормативно-правове регулювання зовнiшньоекономiчно! безпеки Укра!ни / М.М. Кочевой // Науковий журнал <^знес 1нформ». - № 10 (441). - Харшв: Видавничий дiм «1нжек^>. 2014. - С. 38-41.
Надано до редакцй 10.09.2015
Кочевой Максим Миколайович / Maxim N. Kochevoy
Maxk2000@ukr. net
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Правове регулювання 30BHimHb0eK0H0MiHH0i безпеки на^онального господарства на Me3opiBHi [Електронний ресурс] / М. М. Кочевой // Економiка: реали часу. Науковий журнал. — 2015. — № 5 (21). — С. 24-30. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2015/n5. html
