CC BY
23
УДК 338.242.2
ДОМ1НАНТНА РОЛЬ ОЦ1НЮВАННЯ ЕКОЛОГО- ЕКОНОМ1ЧНИХ ЗБИТК1В НАЦЮНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ В УМОВАХ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕСТРУКТИВНИХ ВПЛИВ1В ГОСПОДАРСЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
О.П. Крайник, д.е.н., професор
Лbвiвсbкийрегюналъний тститут державного управлтня Нацюналъног академи державного управлтня
при Президентовi Украгни, Лbвiв, Украгна
Крайник О.П. Домтантна роль оцтювання еколого-економгчних збитюв нацюналъног економти в умовах регулювання деструктивных впливгв господарсъког д1ялъност1.
3 метою розвитку основних теоретичних засад регулювання нацюнальною економжою, а також удосконалення елеменпв стратепчного, фшансово-економ1чного, програмно-цшьового планування, обгрунтовано важливють еконсишчного оцшювання юнуючого обсягу втрат чи збитюв i необхщшсть i'x врахування в процесл регулювання наслщюв господарсько1 д1яльност1 людини.
Ключовг слова: втрати, збитки, оцшювання, анаппзування, регулювання, нащональна економжа
Крайнык О.П. Доминантная роль оценки эколого-экон омического ущерба национальной экономики в условиях регулирования деструктивного влияния хозяйственной деятельности.
С целью развития основных теоретических основ регулирования национальной экономикой, а также совершенствования элементов стратегического, финансово-экономического, программно-целевого планирования, обоснована важность экономической оценки существующего объема потерь или ущерба и необходимость их учета в процессе регулирования последствий хозяйственной деятельности человека.
Ключевые слова: потери, убытки, оценка, анализ, регулирование, национальная экономика
Kraynyk О. P. Dominant role of evaluating environmental and economic damages of the national economy in terms of regulation destructive impacts of economic activity.
In order to develop the basic theoretical fundamentals of regulation of national economies, as well as improving the elements of the strategic, economic and financial, program-oriented planning, it proved the importance of the economic evaluation of the existing level of loss or damage and the need for accountability in the management of the impacts of human activities.
Keywords: the losses, damage, evaluation, analysis, regulation, National economy
Cьoгoднi вплив деpжaви на гoспoдapськy дiяльнiсть пщ^иемств здшснюеться y дек^ль^х на^ямах: фopмyвaння с^ият-ливoгo нopмaтивнo-пpaвoвoш, фшанш-вoгo та iнвестицiйнo-iннoвaцiйнoгo сеpедoвищa для poзвиткy гoспoдapськoï дiяльнoстi, а та^ж деpжaвне pегyлювaння наслщками гoспoдapськoil дiяльнoстi y нацюнальнш е^том^, включаючи мшгшзацгю, лжвщування збитюв вщ нег У зв'ЯЗКУ iз iмплементaцieю УШДИ ^o а^щювання У^аши в GC, зpoсли вимoги дo я^от тoвapiв i шслуг, ïx вщговщгоси мiжнapoдним нopмaм, а тaкoж пoтpебa у зpoстaннi сoцiaльнoгo piвня життя населення, щo безпoсеpедньo визначаеться яюстю нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo сеpедoвищa тoщo. Вишкий piвень зaбpyднення дoвкiлля веде дo зpoстaння випaдкiв зaxвopювaнь та смеpтнoстi сеpед aктивнoгo населення У^аши, щo зyмoвлюe piст витpaт на oплaтy листкiв пo непpaцездaтнoстi, пенсiйниx виплат з iнвaлiднoстi тoщo. Oцiнкa втpaт i збиткiв на piвнi нaцioнaльнoï екoнoмiки, щo виникають в pезyльтaтi неoбxiднoстi вpaxyвaння вказаних дестpyктивниx впливiв гoспoдapськoï дiяльнoстi людини, а та^ж ïx aнaлiз е актуальними завданнями для нaцioнaльнoil екoнoмiки Укpaïни.
Aналiз ocTaHHix дoслiджeнь та публiкацiй
Пpoблемi деpжaвнoгo pегyлювaння гoспoдap-ськoï дiяльнoстi пpисвятили свoï пpaцi yкpaïнськi нау^в^: А. Aмoшa, G. Бoйкo, З. Bapнaлiй, А. Гальчинський, В. Геець, Б. Данилишин, Я. Дячен^, В. ^авченго, I. Луюгов, О. Рудчен^, I. Чугугов, А. Чухто, М. Чумачен^, а тaкoж зapyбiжнi вченк Джеймс Д. ^oprai, Piчapд Л. ttpay^ M. Лендьел, Дж. Ханесен, Д. Юлл, Е. Блеклц П. Фoк, Р. rprn, Г. Xaммеp. Однак в сyчaснiй нayкoвiй лiтеpaтypi недoстaтньo пpидiляeться уваги теopетичним та метoдoлoгiчним аспектам дoслiдження меxaнiзмiв деpжaвнoгo pегyлювaння екoнoмiчнoгo poзвиткy нaцioнaльнoгo гoспoдapствa в кoнтекстi вpaxy-вання дестpyктивнoгo впливу гoспoдapськoil дiяльнoстi на навтлишне пpиpoдне сеpедoвище та сyспiльствo, визначення poлi екoнoмiчнoгo oцiнювaння екoлoгiчниx збитюв у нaцioнaльнoмy гoспoдapствi, спpичинениx техтогенним наванта-женням.
Метою cmammi e вивчення теоретичних основ регулювання нацюнальним господарством, а також розробка системи механiзмiв регулювання наслiдкiв господарсько! дiяльностi людини та обгрунтування важливостi економiчного ощню-вання iснуючого обсягу втрат чи збитшв, спричинених техногенними наслщками господарсько! дiяльностi.
Виклад основного MaTepi&^y дослiдження
Сьогоднi роль держави в умовах ринково! економiки полягае як у формуваннi сприятливого середовища для розвитку господарсько! дiяльно-сп, так i в здiйсненнi цшеспрямованого впливу на не! з метою И регулювання (рис. 1).
Рис. 1 Роль держави у розвитку тдприемницько! дiяльностi [1]
Розглянемо детально види регулювань господарсько! дiяльностi щдприемств, якi повинна здiйснювати держава впродовж трьох наступних етапiв:
Етап 1. Створення пiдприемства.
Етап 2. Функцiонування пiдприемства.
Етап 3. Лжидацш пiдприемства.
Як було обгрунтовано у нашiй попереднiй робот [1], до перелiку заходiв регулювального характеру входять: на етапi 1 - лщензування видiв економiчно! дiяльностi, комплект документiв про створення тдприемства i список осiб, що позбав-ленi права здiйснювати даний вид господарсько! дiяльностi; на етапi 2 - законодавче забезпечення вiльно! конкурентно! боротьби, вчасне виявлення рис монополiзму та !х призупинення, контролювання за дотриманням iснуючих норм та правил щодо формування цiни на товари i послуги, регулювання у сферi фшансово-кредитно! та податково! политик, контролювання за вiдповiднiстю продукцi!' встановленим державним стандартам, за дотриманням саштарно-ешдемшопчних, екологiчних норм та нормативiв, а також за дотриманням визначених норм та умов пращ, !! оплати й безпеки; на етат 3 - визначення або умов санацп пiдприемства, або пакету докуменпв, як1 встановлюють факт призупинення функщонування певного пiдприемства, як наслiдок, встановлення процедури та умов розрахунку лшвщованого пiдприемства з його кредиторами.
Слад зазначити, що в Укра!нi дiе iнститут лще-нзування, через який законодавчо реалiзуються обмеження на здшснення деяких видiв економiч-но! дiяльностi. Такими видами економiчно! дiяльностi е пошук та експлуатацiя родовищ корисних копалин, виготовлення та реалiзацiя медикаменпв та хiмiчних речовин, ремонт збро!, зокрема мисливсько! та спортивно! та ш. Здiйснення господарсько! дiяльностi за вказаними видами економiчно! дiяльностi вимагае отримання лiцензiй, що е рiзновидом спецiальних дозволiв. Окрiм лiцензування в Укра!ш дiють заборони на
здшснення певних видiв економiчно! дiяльностi, серед яких: виготовлення та реалiзування наркотичних засобiв, збро!, вибухових речовин, виготовлення щнних паперiв та грошових знаков. На вказанi види економiчно! дiяльностi дозволи надаються лише державним шдприемствам.
За даними Державно! служби статистики Укра!ни у 2013 р. найбшьша кiлькiсть суб'ектiв господарювання встановлена у таких видах економiчно! дiяльностi (табл. 1): оптова та роздрiбна торпвля, ремонт автотранспортних засобiв i мотоциктв - 890658 од. та промисловють
- 121244 од., при чому, серед фiзичних осiб -тдприемщв найвищi показники виявлено у тому ж видi економiчно! дiяльностi - оптова та роздрiбна торгiвля, ремонт автотранспортних засобiв i мотоциклiв - 780244 од., що становить 58,7% вщ загально! кiлькостi пiдприемств, а серед тдприемств цей показник становить 110414 од., що складае 28,1% ввд загально! кiлькостi. 1з таблиц 1 видно, що найпоширенiшими видами економiчно! дiяльностi е перероблення та реалiзацiя сшьськогосподарсько! продукцп -12,7 %; промислове виробництво товарiв - 12,5 %; проведения будiвельних робгт - 9,2 %; надання послуг iз здiйснення операцi! з нерухомим майном
- 8,9%, а також здшснення професшно!, науково! та техшчно! дiяльностi - 8,6% тощо.
Важливим е той факт, що сьогодш зростае важливiсть дотримання екологiчних норм та нормативiв, забезпечення охорони пращ, за якими слвдкують вiдповiднi органи, серед яких Державна екологiчна шспекщя, Державна санiтарно-епiдемiлогiчна iнспекцiя та !х пiдроздiли на мiсцях. Так, загальна сума екологiчних платежiв, пред'явлених пiдприемствам, органiзацiям, установам за забруднення навколишнього природного середовища у 2013 р. становить 3094974,3 тис грн. з яких штрафних санкцш за порушення природоохоронного законодавства пред'явлено на суму 44417,1 тис грн. що становить 1,44% [2].
Тa6nнцa 1. KinbKicTb cy6'eKTiB rocnogapMBaHHa 3a BHgaMH eKOHOMÎHHOÏ gianbHocTi y 2013 po^ [2]
Bng eкoнoмiннoï gianbHocTi Yctoro, ogHHHHL y тoмy HHcni
nignpнeмcтвa $i3HHHi oco6н-nignpнeмцi
ogHHH^ y % go 3arajitHoï KintKocTi og^HH^ y % go 3aranbHoï KinbKocTi
Yctoro, y t.h. 1722070 393327 100,0 1328743 100,0
cintctKe, nicoBe Ta pn6He rocnogapcTBo 71058 49848 12,7 21210 1,6
npoмнcnoвicтt 121244 49130 12,5 72114 5,4
6ygiвннцтвo 52983 36185 9,2 16798 1,3
onToBa Ta po3gpi6Ha TopriBna; peмoнт aBToTpaHcnopTHHx 3aco6iB i мoтoцнкniв 890658 110414 28,1 780244 58,7
TpaHcnopT, cKnagctKe rocnogapcTBo, nomToBa Ta Kyp'epctKa giantHicTt 92366 16810 4,3 75556 5,7
тнмнacoвe poзмi^yвaннa h opгaнiзaцia xapnyBaHHa 52077 10096 2,6 41981 3,2
iн^opмaцia Ta тeneкoмyнiкaцiï 86377 14885 3,8 71492 5,4
^rnaHcoBa Ta cTpaxoBa gianbHicTb 11069 4996 1,3 6073 0,4
onepaцiï 3 нepyxoмнм мaннoм 92013 35076 8,9 56937 4,3
npo^eciftHa, HayKoBa Ta TexHiHHa giantmcTt 97052 33946 8,6 63106 4,7
gianbmcTL y c^epi agмiнicтpaтнвнoгo Ta goпoмi®нoгo o6cnyroByBaHHa 40191 17478 4,4 22713 1,7
ocBiTa 8467 2367 0,6 6100 0,5
oxopoHa 3gopoB'a Ta HagaHHa coцiantнoï gonoмoгн 18048 4914 1,2 13134 1,0
мнcтeцтвo, cnopT, po3Barn Ta BignonnHoK 11620 2341 0,6 9279 0,7
HagaHHa iHmHx BHgiB nocnyr 76847 4841 1,2 72006 5,4
Ao cKnagy ochobhhx ^yH^iï gep®aBHoro perynMBaHHa rocnogapcbKoï gianbHocTi, m 6yno B®e o6roBopeHo y nonepegmn Hamin пpaцi [3], BxogaTb: 1) cnpHaHHa po3mHpeHHM HaaBHHx, CTBopeHHM Ta 3anyneHHM hobhx cy6'eKTiB rocnogapMBaHHa; 2) nigrpHMKa Ta po3bhtok кoнкypeнцiï, aHTHMoHono^bHe perynMBaHHa; 3) 3axHCT npaB aK mgnpнeмцiв, TaK i cno®HBaniB ïx npogy^iï; 4) 3a6e3neneHHa e^eKTHBHoro ^yHKqioHyBaHHa mgnpнeмннцbкнx CTpyKTyp; 5) 3a6e3neneHHa BignoBigHHx Hagxog®eHb go Bcix piBHiB 6Mg®eTiB Big gianbHocTi пigпpнeмннцтвa. Iнcтнтyцiннy cKnagoBy gep®aBHoro perynMBaHHa CK^agaroTb:
1. Ha^oHanbrn Ta мicцeвi opraHH BHKoHaBnoï BnagH Ta мicцeвoгo caмoвpagyвaннa, po6oTa aKHx cпpaмoвaнa Ha peani3yBaHHa gep®aBHoï noniTHKH ^ogo po3BHTKy пigпpнeмннцтвa, a TaKo® noro пigтpнмкн i perynMBaHHa. Aep®aBHa perynaTopHa cny®6a yKpaïHH e гonoвннм opгaнoм BnagH, ge $opмyмтbca ocHoBHi 3acagu perynaTopHoï noniTHKH gep®aBH.
2. MiHicTepcTBo eкoнoмiннoгo po3BHTKy i TopriBni yKpaïHH, po6oTa aKoro nonarae b KoopguH^BaHHi gep®aBHoï noniTHKH y c$epi po3BHTKy Ta ^yHKqioHyBaHHa пigпpнeмcтв.
3. Антнмoнononbннн кoмiтeт 3gincHMe KoHTponb 3a goтpнмaннaм aнтнмoнononbнoгo 3aKoHogaBCTBa Ta зaxнcтoм cy6'eKTiB rocnogapMBaHHa Big He3gopoBoï KoHKypeH^ï
4. Haцioнanbннн 6aHK yKpaïHH BH3Hanae ochobh KpeguTHoï noniTHKH yKpaïHH Ta iH.
Ba®nHBoM yмoвoм npu o^HMBaHHi e^eKTHBHo-CTi po6oTH perynaTopHux opraHiB gep®aBHoï BnagH
Ta мicцeвoгo caмoвpagyвaннa e 3a6e3neneHHa noc-TiÖHo 3pocTaronoro ®HTTeBoro piBHa HaceneHHa 3a paxyHoK 3pocTaHHa e^eKTHBHocri BHKopucTaHHa $iнaнcoвo-eкoнoмiнннx, мaтepianbннx, npHpogHHx Ta iHmHx pecypciB. B toh ®e nac cнcтeмa perynaTopHHx мexaнiзмiв Ha piBHi нaцioнanbнoï eкoнoмiкн noBHHHa BKnMnaTH gep®aBHe perynM-BaHHa po3BHTKy npoмнcnoвнx BHgiB eкoнoмiннoï gianbHocTi, cпpaмoвaнe Ha gieBe ïx ^yHKqioHy-BaHHa, aKTHBi3yBaHHa iнвecтнцiннoï gianbHocTi, HanoBHeHHa gep®aBHoro 6Mg®eTy Ta cipaTeriHHe nnaHyBaHHa po3BHTKy нaцioнanbнoгo rocnogapcTBa nepe3 BHpimeHHa пpo6neм 36anaHcoBaHocTi iHTepeciB BnagH, 6i3Hecy h cycninbcTBa BignoBigHo go KoH^n^ï cTanoro po3BHTKy 3 вpaxyвaннaм eKo-norinHoï cKnagoBoï. Cnig Big3HanHTH, ^o y po6oTi MHKHTeHKo B.B. [4] no6ygoBaHo cipyKTypHo-norinHy cxeмy пpoцecнo-зaмкнeнoгo THny Ha ocHoBi eneмeнтiв cнcтeмн gep®aBHoro perynMBaHHa eкoнoмiкoм, cпpaмoвaнy Ha BnpoBa-g®eHHa igeï eкoнoмiннoгo o^HMBaHHa пoтeнцiany cTanoro po3BHTKy. Ao cKnagy cнcтeмн aBTop BKnMnae icHyMni gep®aBHi cTpyKTypH 3 ynpaBniHHa Ta perynMBaHHa Ha^oHanbHoM eкoнoмiкoм: Ka6iHeT MiHicTpiB yKpaïHH i BignoBigHi MiHicTepcTBa Ta вigoмcтвa, мexaнiзм $opмyвaннa Ta peaniзaцiï cTanoro po3BHTKy, gep®aBHe perynMBaHHa Ta o6'eKTHo-^nboBe ynpaBniHHa npiopmeT-ннмн пoтeнцianaмн po3BHTKy нaцioнanbнoгo rocnogapcTBa, a TaKo® пigcнcтeмн ynpaBniHHa poзвнткoм цнx noTeH^aniB. y toh ®e nac Ba®nHBo nigKpecnHTH, ^o go cKnagy kjmhobhx noтeнцianiв aBTop [4] BKnMnae: npHpogo-pecypcHHH, пpoмнcnoвнн, iннoвaцiнннн Ta iн$opмaцiнннн
потенщали, а також потенцiали структурних змш, eK0H0Mi4H0i безпеки та енергоефективностi. Взаемозв'язки i взаемозалежносп мiж цими структурними елементами Микитенко В.В. у роботi [4] реалiзуе через iнституцiональнi засоби та стратепчний iнструментарiй розв'язання проблем системно-комплексного ощнювання потенцiалу сталого розвитку з врахуванням впливу на навколишне середовище.
Проблема управлшня сталим розвитком економiки не може бути виршена без побудови ввдповщно! системи державного регулювання економшою, елементи б яко! сприяли зменшенню
деструктивного впливу господарського комплексу на три основнi складовi сталого розвитку: економiчна, природна та сощальна системи. Для вирiшення тако! складно! проблеми i прийняття ефективного ршення державного масштабу необхiдно провести аналiз проблеми та зробити економiчну оцшку обсягiв шкоди, спричинено! господарською дiяльнiстю. Домiнантна роль аналiзу у дослвдженш економiчних процесiв вiдома i не викликае жодних заперечень, оск1льки за його допомогою встановлюють тенденци розвитку соцiально-економiчних явищ (рис. 2).
Збiр даних про екоиомiчиi процеси на тдприемстт Ан^з отриманих даних, !х узагальиеиия Прийняття оптимальних управлiиськиx ршень
Рис. 2. Домшантна роль аналiзу у процей прийняття управлiнського рiшення [5]
Важливим елементом аналiзу е шльшсна оцiнка факторiв, що впливають на щ дослiджуванi явища, яку забезпечують в результатi економiчноl оцiнки вщповвдних показник1в. Тiльки в результатiв узагальнення значень показник1в та !х змш, як1 впливають i на господарську дiяльнiсть, i на основнi макроекономiчнi показники, прийняте управлiнське рiшення буде оптимальним i ефективним. Отже, можна зробити висновок, що економiчнiй оцшщ складних явищ та процесiв теж ввдведена провiдна роль при прийнятл рiшень. Над проведениям економiчно! оцшки працюють багато вчених як Укра!ш, так i закордоном. Вiдомими е результата львiвсько! науково! школи з економiчного оцiнювання сощально-економiчниx явищ та процеав пiд керiвництвом проф. Кузьмша О.£. [6]. У робот [6] розкрито сутнiсть процесно-структурованого тдходу до управлiння пвдприемствами, де управлшня ризиками видiлено як функцш менеджменту. Ключову роль в управлiннi ризиками, що виникають як на мжро-, так i на макро- рiвняx, у роботi [6] вiдводиться ощнюванню економiчниx показник1в.
У наших попередшх роботах, частково пред-ставлених у [7, 8], удосконалено елементи страте-пчного, фiнансово-економiчного, програмно-цiльового планування в системi державного регулювання на регюнальному рiвнi. Проте i сьогодш iснуе необxiднiсть обгрунтування змiн у регуляторнш полiтицi на загальнонацiональному рiвнi. Основною метою вдосконалення регулятор-но! полiтики е забезпечення оптимального рiвня впливу органiв державного управлiння та мюцевого самоврядування на дiяльнiсть суб'еклв пiдприемництва, вибiр таких меxанiзмiв регулювання, як б сприяли як розвитку тдприемницьких структур, так i зменшенню еколого-економiчниx збитк1в, спричинених ними. Глибокий i рiзностороннiй розрахунок еколого-економiчниx збитк1в на основi оцiнювання
основних показнишв !х виникнення проведено у робот [9], де автор узагальнюе !х у понятп «техногенш збитки».
Розвиток системи iндикаторiв виникнення тех-ногенних збитк1в дозволив автору монографи [9] Бублик М.1. видiлити основш засади державного регулювання техногенних збитшв та обгрунтувати включення до складу дослщжувано! системи таких структурних елеменпв як теxносолiтони, як сформованi на засадах симбюзу економiчниx структур з мшмальним техногенним навантажен-ням. Щкавим е модель формування «зелено!» национально! логiстично! системи з метою регулювання техногенних збитшв, що складае основу концепци державного регулювання техногенних збитшв в нацюнальному господарствi. В основу згадано! концепцi! автор [9] поклала аналiз факторiв формування техногенних збитшв у наць ональному господарств^ який базуеться на сучасних економжо-математичних методах, серед яких кореляцiйно-регресiйнi модел^ нечигсо-логiчнi експертнi системи та нечггш методи кластеризування. Це дае змогу прийти до висновку про домшантну роль економiчного оц1нювання при прийнятл управлiнськиx рiшень на рiвнi держави. Розвиток типологi! техногенних збитшв та факторiв !х формування, а також методологи !х економiчного оцiнювания служить достатнiм аргументом, що шдтверджуе правильнiсть даного висновку.
До складу шструменпв меxаиiзму державного регулювання техногенних збитшв Бублик М.1. у робот [9] також запропонувала включити державно-приватне партнерство, соцiальну вiдповiдальнiсть бiзнесу та техногенну рефлексiю, що обгрунтувала через природу техногенних збитк1в, як1 виникають у нацюнальному господарсга. Не з уйма твердженнями автора вказано! монографи можна погодитися, осшльки основним завданням вдосконалення регуляторно! полiтики е усунення правових, адмiнiстративниx
та економiчних перешкод у розвитку нацiонального господарства.
Одним з найважливших прiоритетiв сучасно! державно! економiчноí пол1тики мае бути тдтримка господарсько! дiяльностi, сприяння усуненню деструктивних наслiдкiв, зумовлених техногенним навантаженням. Однак, ключовим фактором, який визначае рiвень економiчного розвитку кра!ни, як це вщомо кожному економiсту, е розвиток тдприемництва, особливо малого та середнього. Сьогодт на сприяння розвитку юнуючих та формуванню нових бiзнесових структур мае бути спрямована державна регуляторна полiтика в Украíнi. Розширенню iснуючих та залученню нових суб'екгш господарсько! дiяльностi зобов'язанi сприяти державт органи влади всiх рiвнiв вщ мiсцевого до нацiонального. Адже пвдтримувати, стимулювати та заохочувати розвиток тдприемництва е важливим завданням держави.
Визначальною функцiею економiчного розвитку держави е забезпечення ефективно! роботи тдприемництва шляхом як розширення наявних, так i залучення нових пiдприемств, оскшьки тдприемницьш структури е основою економiчного розвитку кра!ни. Використання низки засобiв розширення сфери тдприемницько! дiяльностi е дiевим механiзмом забезпечення економiчного розвитку. Однак на цьому шляху юнуе суттева перешкода. Глибокою проблемою для нацюнально! економiки Укра!ни е ввдсутшсть в достатнiй мiрi iнвестицiйних ресурав. Пошук шляхiв стимулювання iнвестицiйних надходжень, як1 б забезпечили розвиток тдприемницько! дiяльностi до необхвдного рiвня, е ключовим завданням держави. Вщомо, що покращити умови швестицшно! дiяльностi можна шляхом вибору ефективних форм державного регулювання у цiй сферi. Встановлено у [10], що такими формами регулювання з боку оргашв державно! влади е регулювання у сферi податшв, ввдрахувань до амортизацiйних фондiв, умов надання кредитiв; система експертизи, контролю та нагляду за iнвестицiями, умови приватизаци державно! власностi, антимонопольне регулювання тощо.
Покращення якостi регулювання дозволить реалiзувати потенцiйнi можливостi суб'ектiв економiчноí дiяльностi, спрямованих на одержання прибутку ввд свое! дiяльностi, а отже, наповнення бюджету та створення робочих мюць. У роботi [11] визначено залежтсть зростання обсягiв промислового виробництва ввд обсягiв зростання iнвестицiй. Особлива увага придметься проблемi зовнiшнього швестування iнновацiйно-iнвестицiйних проектiв. Прискорення темпiв реформування економiки, створення чи розширення шдприемницьких структур вимагае залучення все б№шо! кiлькостi iнвестицiйних ресурсiв. Вагомим джерелом фiнансування iнвестицiйних проектiв може бути зовтшне iнвестування, яке мае низку переваг. В умовах недостатностi внутрштх фiнансових ресурсiв зовнiшнi швестицп означають можливiсть
використання акумульованих за кордоном кошпв у краш для розвитку певного шдприемства, що сприятиме економiчному розвитку держави.
Найбiльше державноï тдтримки та iнвестицiй потребують проекти i3 впровадження природоо-хоронних заходiв та технологш, спрямованi на зменшення виквдв, скидiв та вiдходiв.
Державна тдтримка таких «зелених» проектiв може здшснюватись у формах, як1 пройшли випробування часом при стимулюваннi розвитку малого та середнього тдприемництва. Основш форми регулювання малого та середнього бiзнесу визначено у нашш попереднiй робоп [11], яш рекомендуемо застосувати до розвитку i тдтримки «зелених» проекпв, що можна сформувати наступним чином:
— передача державного майна, земельних дшянок для реалiзування «зелених» проекпв;
— сприяння органiзацiï матерiально-технiчного забезпечення та шформацшного обслуговування, пiдготовки та переподготовки кадрiв;
— облаштування неосвоених територш об'ектами виробничо! та соцiальноï iнфраструктури;
— стимулювання за допомогою економiчних важелiв (цiльових субсидiй, податкових тльг) впровадження у виробництво безвщходних i ресурсозберiгаючих технологи, проведення «зелено!» шновацшно! дiяльностi, освоения нових еколопчно безпечних видiв товарiв та послуг;
— надання цшьових кредитiв.
Окремим напрямом можна видiлити розвиток оргаиiчного виробництва та еколопчного пiдприемництва. Тут державт програми пiдтримки еколопчного пiдприемництва повинт вiдповiдати ввдомим у класичнiй теорп регiонально! економiки критерiям i спрямовуватися на реалiзацiю заходiв, суть i змют який обговорено в робоп [11] з регiоналiстики. Керуючись викладеним вище, рекомендуемо до складу таких основних заходiв у сферi оргатчного виробництва та екологiчного пiдприемництва включити наступнi.
1. Удосконалення нормативно-правово! бази з питань розвитку та тдтримки оргатчного виробництва та еколопчного п!дприемництва.
2. Фшансово-кредитна п;дтримка оргаиiчного виробництва та еколопчного тдприемництва.
3. Створення бiзнес-iнкубаторiв, бiзнес-центрiв, консультацiйних та шформацшних систем тощо.
4. Удосконалення системи падготовки, перепадготовки i тдвищення квалiфiкацiï кадрiв для розвитку оргатчного виробництва та еколопчного тдприемництва.
5. Створення умов для залучення до дiяльностi у сферi органiчного виробництва та еколопчного тдприемництва сотально незахи-щених категорiй населення - швалщв, жiнок, молодi, звiльнених у запас вшськовослужбовтв, безробiтних тощо.
6. Сприяння в отримаинi суб'ектами тдприемництва, що здiйснюють оргаиiчне та еколопчно дружне виробництво, примщень. обладнання, необхвдних для ведення такого виду господарсько! дiяльностi.
7. Залучення суб'ектiв тдприемництва, що працюють у сферi оргашчного виробництва та екологiчного пiдприемництва до виконання науково-теxнiчниx i соцiально-економiчниx програм для державних потреб.
8. Фшансове забезпечення програм тдтри-мки оргаиiчного виробництва та екологiчного тдприемництва за рахунок коштiв державного та мюцевих бюджетiв, одержаних ввд приватизацп державного майна, та iншиx джерел фiнаисування.
Обсяг щорiчниx асигнувань на державну тдт-римку органiчного виробництва та еколопчного пiдприемництва сьогоднi е мiзерним i не визнача-еться у видатковш частинi Державного бюджету Укра!ни та Державнiй програмi приватизацп. Роз-порядником цих коштiв е Державна регуляторна служба Укра1ни. Державна падтримка оргаиiчного виробництва та еколопчного тдприемництва повинна здшснюватися Державною регуляторною службою Укра1ни, iншими центральними та мюцевими органами виконавчо! влади, органами мюцевого самоврядування тощо.
Важливим моментом реалiзацi! стратегi! пвдт-римки оргашчного виробництва та еколопчного тдприемництва е прийняття розроблених та затверджених обласними державними адмшстра-цiями Регiональниx програми сприяння розвитку органiчного виробництва та еколопчного тдприемництва у областях на перюд бшьше 3-ох рок1в. До сьогодш проблеми розвитку оргаиiчного виробництва та еколопчного п1дприемництва в Укра!ш розглядаються тiльки як окремий пункт у склащ Нацiонально! програми сприяння розвитку малого п1дприемництва в. Укра!ш Проте пробле-
мам органiчного виробництва у свт придiлено набагато б№ше уваги. Для сприяння його розвитку розробляються нацiональнi i регiональнi програми. Структурно так програми мають складатися з трьох роздiлiв:
1. Аналiз розвитку оргаиiчного виробництва та еколопчного тдприемництва та принципи його державно! тдтримки.
2. Основнi заходи щодо тдтримки та розвитку оргашчного виробництва та еколопчного тдприемництва.
3. Прюритетш напрямки розвитку оргатчного виробництва та еколопчного тдприемництва у сферi виробництва товарiв та послуг.
Головною метою таких програми е створення сприятливих правових та соцiально-економiчниx умов для сталого розвитку та падтримки оргашчного виробництва та еколопчного тдприемництва i забезпечення його дiяльностi як неввд'емного, об'ективного, необхвдного сектора ринково! економши.
Висновки
Отже, в роботi окреслено окремi пiдxоди до регулювання нацюнальною економiкою з враxуваииям iснуючо! потреби в побудовi системи регулювання збитшв, завданих техногенним навантажениям господарсько! дiяльностi людини. Обгрунтування важливостi економiчного ощнюванщя iснуючого обсягу втрат чи збитшв. спричинених техногенними наслiдками господарсько! дiяльностi дозволило виокремити напрями державно! тдтримки та спрямування iнвестицiй на проекти iз впровадження природоохоронних заxодiв та теxнологiй, спрямоваиi на зменшення викидiв, скидiв та вiдxодiв. Сформовано заходи iз державно! падтримки «зелених» проектiв, серед яких регiональнi програми розвитку оргашчного та еколопчного тдприемництва.
Список лггератури:
1. Крайник О.П. Державне сприяння розвитку тдприемництва / Крайник О.П., Яхно Т.П. // Менеджмент та тдприемництво в Укра!т: етапи становлення i проблеми розвитку : [збiрник наукових праць] / ввдповвдальний редактор О.£. Кузьмiн. - Львiв : Видавництво Нацiональого ушверситету «Львiвська полiтехнiка», 2000. - № 405. - С . 51-58. - (Вюник / Нацюнального ушверситету «Львiвська полiтехнiка»).
2. Державна служба статистики Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
3. Крайник О.П. Вплив громадських оргашзацш на формування державно! регуляторно! полiтики у сферi пiдприемництва / Крайник О.П. // Науковi записки Укра!нсько! академп друкарства . - 2011. - № 4 (37). - С. 22-31.
4. Микитенко В.В. Свггоглядш трансформацп процесiв еволюцiйно! iнтеграцi!: макроекономiчна модель формування потенцiалу сталого розвитку / Микитенко В.В. // Економша природокористування i охорони довк1лля [зб. наук. праць; Державна установа «1нститут економши природокористування та сталого розвитку Нацюнально! академi! наук Укра!ни» ]. - К.: ДУ 1ЕПСР НАН Укра!ни. - 2014. - С.116-122.
5. Крайник О.П. Особливостi сучасних mдходiв до управлiння регiональним економiчним розвитком / Крайник О.П. // Ефектившсть державного управлiння: Збiрник наукових праць Львiвського регiонального iнституту державного управлшня Нацiонально! академi! державного управлшня при Президеш^ Укра!ни . - Львiв: ЛР1ДУ НАДУ, 2014. - Вип. 39. -С. 413-419.
6. Процесно-структурований менеджмент: методолопя та iнструментарiй: [монографiя] / [O.G. Кузьмш, 1.В. Алексеев, О.Г. Мельник, Н.Я. Петришин та iн.]; за ред. д.е.н., проф. O.G. Кузьмша. - Львiв: Видавництво «Растр-7», 2013. - 428 с.
7. Крайник О.П. Напрями формування регiонального економiчного розвитку на iнновацiйнiй основi / Крайник О.П. // Збiрник наукових праць Хмельницького кооперативного торговельно-економiчного шституту. - Серiя «Економiчнi науки».- Хмельницький, 2014.-№8 С. 203-212.
8. Крайник О.П. Бюджетно-фшансова децентралiзацiя в системi управлiння регiонами / Крайник О.П. // Соцiально-економiчнi проблеми сучасного перюду Украши. Регiональна полiтика в Украш :сучасний стан та шляхи активiзацil [зб. наук. праць / НАН Украши. 1н-т регiональних дослщжень]. - Львiв, 2014. - Вип.3 (107). - С. 293-301.
9. Бублик М.1. Техногеннi збитки у нацюнальному господарствi: економiчне оцiнювання та засади державного регулювання: монографiя / М.1.Бублик. - Львiв: Видавництво Львiвськоl полiтехнiки, 2015. - 426 с.
10. Методичш рекомендацп для слухачiв до дистанцiйного модуля «Актуальш проблеми розвитку репону/галузЬ). Oсновнi завдання регулювання швестицшними процесами в регiонi [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://cpk.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=164.
11. Крайник О.П. Економiчний розвиток репону: Монографiя./ за редакцiею акад. М.1. Долiшнього. - Львiв: Лта-Прес, 2002. - 294 с.
Надано до редакцшно! колегп 30.03.2015
Крайник Ольга neTpiBHa / Olha P. Kraynyk
okraynyk@gmail. com
Посилання на статтю / Reference a Journal Article:
Домтантна роль оцтювання еколого-eKOHOMiHmx збитюв нацюнально! eKOHOMiKU в умовахрегулювання деструктивних ennueie господарськоi dimbmcmi [Електронний ресурс] / О .П. Крайник //Економжа: реалп часу. Науковий журнал. - 2015. - № 3 (19). - С. 206-212. - Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2015/n3. html
