CC BY
68
ЕКОНОМ1КА ПРОМИСЛОВОСТ1 ТА ОРГАН1ЗАЦ1Я ВИРОБНИЦТВА
INDUSTRIAL ECONOMICS AND ORGANIZATION OF PRODUCTION
УДК 338.45.
1НФРАСТРУКТУРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ХАРЧОВИХ
п1дприемств
О.Г. Чирва, к.е.н., доцент
Уманський державний педагоггчний утверситет шет Павла Тичини, Умань, Украша
Необхщну умову забезпечення конкуренто-здатностi регiональних економiчних систем держави складае наявнiсть адекватного шфраструктурного забезпечення iнновацiйного розвитку, яке зараз розвиваеться повшьно i нерiвномiрно. Неефективне шфраструк-турне забезпечення не сприяе досягненню конку-рентоздатносп регiональних економiчних систем держави, не надае можливiсть формувати сприят-ливий швестицшний клiмат для приватних катта-льних вкладень у розвиток шфраструктурного за-безпечення.
Необхшну умову забезпечення конкуренто-здатностi регiональних економiчних систем держави складае наявшсть адекватного шфраструктурного забезпечення шновацшного розвитку, яке зараз розвиваеться повшьно i нерiвномiрно. Неефективне iнфраструктурне забезпечення не сприяе досягненню конкурентоздатносп репона-льних економiчних систем держави, не надае мож-ливiсть формувати сприятливий iнвестицiйний ктмат для приватних капiтальних вкладень у розвиток шфраструктурного забезпечення.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй
Проблеми шфраструктурного забезпечення сталого розвитку харчових тдприемств дослш-жували так1 науковщ, як В.М. Гейця, А.С. Гальчи-нський, Л.1. Федулова, М.1. Дотшнш, А.К. К1нах, В.П. Семиноженко та ш
У сучаснiй науцi питанням iнфраструктурного забезпечення сталого розвитку харчових тдприемств придшена значна увага, однак деяш з них вимагають окремого опрацювання.
Метою cmammi е розробка теоретичних по-ложень i практичних рекомендацiй щодо шфра-структурного забезпечення сталого розвитку хар-чових пiдприемств.
Чирва О.Г. 1нфраструктурне забезпечення сталого розвитку харчових тдприемств.
В статт запропоновано диференцшований тдхвд до формування iнфраструктурного забезпечення розвитку харчових тдприемств на шновацштй оснж в залежностi вiд рiвня 11 iнновацiйного потенцiалу.
Ключовi слова: конкурентоспроможтсть, шфрастру-ктурне забезпечення харчових тдприемств, репональна соцiально-економiчна система, iнвестицiйне забезпечен-ня
Чирва О.Г. Инфраструктурное обеспечение устойчивого развития пищевых предприятий.
В статье предложен дифференцированный подход к формированию инфраструктурного обеспечения развития пищевых предприятий на инновационной основе в зависимости от уровня ее инновационного потенциала.
Ключевые слова: конкурентоспособность, инфраструктурное обеспечение пищевых предприятий, региональная социально-экономическая система, инвестиционное обеспечение
Chyrva O.G. Infrastructural providing of sustainable development of food enterprises.
The paper suggests a differentiated approach to the formation of infrastructure for the development of food enterprises on innovative basis depending on the level of the innovational potential.
Keywords: competitiveness, infrastructure support of food enterprises, regional socio-economic system, investment provision
Виклад основного матерiалу
Сучасне iнфраструктурного забезпечення шновацшного розвитку регiональних сощально-еко-номiчних систем держави характеризуеться:
1) Вiдсутнiсть у багатьох випадках оргашза-цiйних структур для управлшня iнновацiйними процесами на рiвнi регiональних сощально-еконо-мiчних систем кра!ни.
2) 1нфраструктурне забезпечення шнова-цшно! дiяльностi мае низьку пропускну здатнiсть, надае послуги низького рiвня якостi, виконуе нес-пецифiчнi види дiяльностi або не працюе взагал^
3) Поглиблюеться нерiвномiрнiсть розпод^ наявних об'екпв iнфраструктурного забезпечення тдприемницько! шновацшно! дiяльностi за ре-гiонами Укра!ни. Так, в Одеськ1й областi дшть 9 одиниць бiзнес-iнкубаторiв, а в м. Киевi та Ки1вськ1й областi - 12 одиниць. Водночас у Днш-ропетровсьшй та Житомирськ1й областях взагал1 ввдсутт бiзнес-iнкубатори, в 18 з 22 iнших ре-гiональних соцiально-економiчних систем кра!ни дiють лише по одному-два бiзнес-iнкубатори. Всi дiючi на сьогоднi венчурнi фонди, переважна бь льшiсть технопарков (6 з 8) та шновацшних фондiв (175 з 255) дшть у м. Киев^ притому, що у рядi регiональних соцiально-економiчних систем так1 структури вiдсутнi взагалi [1].
4) Низький рiвень розвитку шфраструктур-ного забезпечення фшансового ринку.
5) Недосконалiсть шститупв захисту ште-лектуально! власностi.
6) Не виршеш питання щодо залучення до-даткових iнвестицiй для модершзаци на шнова-цiйнiй основi експортно-орiентованих та струк-туро формуючих видiв економiчно! дiяльностi у регiональних соцiально-економiчних системах.
7) Вiдсутнiсть у репональних сощально-еко-номiчних системах держави постшно доступно! систематизовано! шформацп про завершеш роз-робки новiтнiх технологiй.
Отже, виршення зазначених проблем вимагае удосконалення iнфраструктурного забезпечення iнновацiйного розвитку репональних сощально-економiчних систем держави, ключовим орiен-тиром для цього мае стати створення рiвних мож-ливостей для кожно! з них враховуючи потреби та потенцiал. Маеться на увазi формування конку-рентоспроможно! моделi розвитку економiки регiональних соцiально-економiчних систем держави, про визначення прюритетних галузей, як1 володiють потенцiалом тдвищення рiвня кон-курентоспроможностi, про формування адекватного шфраструктурного забезпечення шнова-цiйного розвитку регiональних сощально-еконо-мiчних систем, виявлення тих елементiв, як впли-вають на рiвень !х конкурентоспроможностi.
При цьому, диференцiацiя рiвнiв iнновацiйного потенщалу i конкурентоспроможностi репональних економiчних систем держави обумовлюють потребу специфiчного пiдходу до формування шфраструктурного забезпечення шновацшного розвитку. Важливють визначення основних нап-рямк1в розвитку шфраструктурного забезпечення
шновацшного розвитку обумовлюеться тим, що тривалий перiод держава застосовувала норматив-нi акти в бшьшосп випадк1в вiдомчого призна-чення, як1 фактично не узгоджувалися з репональ-ними проблемами i не були вщповщними потребам територп. Через це варто сформувати таке шфраструктурне забезпечення розвитку ре-понально! господарсько! системи на iнновацiйнiй основ^ яка б вiдображала специфiчнi особливосп кожно! регiонально! соцiально-економiчно! системи держави та дозволила б забезпечити !м на-лежний рiвень конкурентоспроможносп.
Проте, в залежностi вiд того, що вкладаеться в змiст поняття «шфраструктурне забезпечення розвитку регiонально! господарсько! системи на шновацшнш основЬ>, залежать подальшi шляхи щодо !! формування. Не зважаючи на те, що iнфраструктура, як економiчна категорiя являе собою важливу складову частину загально! структурно! побудови економiки, до цього часу не юнуе однозначного тлумачення сутi даного поняття та !! складових. 1нфраструктурне забезпечення як елемент шновацшного бiзнесу привер-тало увагу значно! кiлькостi вiтчизняних та закор-донних вчених. Проблеми розвитку i функцюну-вання його окремих складових неодноразово вис-вiтлювалися в сучасних наукових виданнях [2].
Поняття «инфраструктура» було введено у еко-номiчну лiтературу американським вченим П. Ро-зенштейн-Роданом у 1955 рощ, яким визначено шфраструктуру як комплекс загальних умов, яш забезпечують розвиток приватного тдприем-ництва у основних галузях економiки та задо-вольняють потреби всього населення. Потреба у застосуваннi поняття «инфраструктура» виникла через необхiднiсть визначення вiдмiнностей особливого виду дiяльностi, в певнш мiрi зовнiшнiй та допомiжнiй дiяльностi, що обслуговуе основне виробництво i соцiальнi потреби населення [3].
Iншi провiднi економiсти, так1 як Хейман С.А., Носова С.С., Блохш Ю.В., Жамiн В.А., Красо-вський В.П., Шаршов А.Ю. умовно вiддiлили двi групи пiдходiв стосовно трактування поняття «инфраструктура» [3].
Одна група економюпв (С.А. Хейман, С.С. Носова, Ю.В. Блохiн та iн.) визначали шфраструктуру як комплекссну систему загальних умов, яш е необхщними для розвитку структуроформуючих галузей народного господарства.
Друга група економюпв (В.А. Жамiн, В.П. Красовський, А.Ю. Шарiпов та iн.) дають визначення iнфраструктури як комплексу галузей, основна функцiя яких полягае у наданш рiзного роду послуг, як1 забезпечують розвиток профi-льних галузей.
Вщповщно до Закону Укра!ни «Про шнова-цiйну дiяльнiсть» iнновацiйна iнфраструктура являе собою сукупшсть пiдприемств, оргашзацш, установ, !х об'еднань, асоцiацiй будь-яко! форми власностi, що надають послуги iз забезпечення iнновацiйно! дiяльностi (фшансов^ консалтинговi, маркетинговi, iнформацiйно-комунiкативнi, юри-дичш, освiтнi тощо) [4].
OT®e, nig m^pacipyKTypHHM 3a6e3neneHHaM po-3BHTKy perioHanbHoï roCnogapCbKoï CHCTeMH Ha iHHOBamHHm 0CH0Bi 6ygeMo po3yMiTH CyKynmCTb opram3amHHo-npaBoBHx iHCTHTyTiB i Ïx B3aeMo3B'a-30K, aK ^opMyroTb yMOBH i BHKOHyroTb ^yHKqiï mogo ynpaBniHHa iHHoBamftHHM po3bhtkom perioHanbHoï coma^bHO-eKOHOMinHOÏ CHCTeMH gna nigBH-meHHa ÏÏ KOHKypeHTOcnpoMO^HOCTi.
BapTO BigMiTHTH, Ha gep^aBHOMy piBHi He c$o-pMOBaHO Hhrcy nporpaMy gin mogo iH^paCTpyK-TypHoro 3a6e3neneHHa iHHoBamnHoro po3BHTKy perioHanbHHx ComanbHo-eKoHoMiHHHx CHCTeM gep®a-bh. TaK, Ha CborogHi Ha piBHi gep®aBH ^yHKmoHye ^.ep^aBHe areHTCTBo yKpaÏHH 3 iHBecmmH Ta îhho-Bamn, aKe noBHHHe 3giftCHMBaTH KoopgHHamro i KoHTponb iHHoBamftHoï gianbHoCTi perioHanbHHx ComanbHo-eKoHoMiHHHx CHCTeM KpaÏHH. Ctocobho perioHanbHHx ComanbHo-eKoHoMiHHHx CHCTeM gep-®aBH, to go HegaBHboro naCy nume b geaKHx 3 hhx 6ynu CTBopeHi perioHanbHi ^mpu iHHoBamn, aK ^opMyMTb Ïx iHHoBamHHe iH^paCTpyKTypHe 3a6e-3neneHHa. npu ^oMy, bohh CTBopeHi 3a iнiцiaтнвн mîc^bhx opraHiB ynpaBniHHa i 3giHCHMMTb pi3Hi 3a xapaKTepoM ^yHKqiï, He 3Ba®aronH Ha perioHanbHi oCo6nuBoCTi. TaK, 3oKpeMa, b BonHHCbKin o6naCTi 3a immaTHBH o6naCHoï pagu Ta $oHgy nigTpuMKH nig-пpнeмннцтвa 6yno C^opMoBaHo BonuHCbKHH îhho-BamftHHH цeнтp nepegani hobîthîx TexHonorin, y XapKÎBCbKÎH o6naCTi - ^rnp TpaHC^epy TexHonorin, y ,3,oHe^KiH o6naCTi - ,3,oHe^KHH iHHoBamftHHH ^rnp.
BignoBigHo go po3nopag®eHHa Ka6iHeTy Mîhîc-TpiB yKpaÏHH Big 3 TpaBHa 2007 poKy №255-p «nu-TaHHa yTBopeHHa perioHanbHHx цeнтpiв iHHoBa-mftHoro po3BHTKy» 6yna npuHHaTo npono3umro ,3,e-p®iHBeCTHmft mogo CTBopeHHa perioHanbHHx ^h-TpiB iHHoBamftHoro po3BHTKy aK 6rog®eTHHx yara-hob 3 nignopagKyBaHHaM Ïx AreHTCTBy.
Ha CborogHi ,3,ep®aBHHM areHTCTBoM yKpaÏHH 3 iHBeCTHmft Ta iHHoBamn CTBopeHo geB'aTb perioHanbHHx ^mpiB iHHoBamnHoro po3BHTKy, 3oKpeMa: KHÏBCbKHH ^rnp iHHoBamnHoro po3BHTKy (m. khïb, ^HTOMupCbKa, KuÏBCbKa, ^epKaCbKa Ta ^eprnriBCbKa o6naCTi), KapnaTCbKHH perioHanbHHH цeнтp iHHoBa-mÔHoro po3BHTKy (3aKapnaTCbKa Ta feaHo-®paH-KiBCbKa o6naCTi), ^HinponeTpoBCbKHH perioHanbHHH цeнтp iHHoBamftHoro po3BHTKy (^HinponeTpoBCbKa Ta 3anopi3bKa o6naCTi), CxigHHH perioHanbHHH HTp iHHoBamftHoro po3BHTKy (,3,oHe^Ka Ta .Hyra-HCbKa o6naCTi), niBgeHHo-3axigHHH perioHanbHHH цeнтp iHHoBamftHoro po3BHTKy (Biнннцbкa, XMe-nbннцbкa Ta ^eprnriBCbKa o6naCTi), niBHiHHo-Cxig-hhh perioHanbHHH ^Hip iHHoBamnHoro po3BHTKy (nonTaBCbKa, CyMCbKa Ta XapKiBCbKa o6naCTi), ^op-HoMopCbKHH perioHanbHHH цeнтp iHHoBamnHoro po-3BHTKy (KipoBorpagCbKa, MuKonaÏBCbKa Ta OgeCbKa o6naCTi), TaBpiHCbKHH perioHanbHHH цeнтp iHHoBa-mÔHoro po3BHTKy (AP KpuM, XepCoHCbKa o6naCTb Ta m. CeBaCTononb).
Memom gianbHoCTi perioHanbHHx цeнтpiв îhho-BamnHoro po3BHTKy e iH^opMamHHo-aHaniTHHHe, MeToguHHe, opram3amHHe 3a6e3neneHHa Ta iHma
nigTpuMKa iHHoBamnHoro po3BHTKy perioHanbHHx ComanbHo-eKoHoMiHHHx CHCTeM gep^aBH.
Ochobhî 3aBgaHHa цнx perioHanbHHx цeнтpiв îh-HoBamnHoro po3BHTKy nonaraTHMyTb y 3ginCHeHHi aHani3y iHHoBamnHoro пoтeнцiany i 3a6e3neneHHa HayKoBoÏ Ta iHmoÏ nigTpuMKH peani3amï nporpaM h npoeKTiB po3BHTKy perioHanbHoÏ roCnogapCbKoÏ CH-CTeMH Ha iHHoBamHHift oCHoBi, b ToMy HHCni 3 bhko-puCTaHHaM MexaHi3My пpoгpaмнo-цinbOвoгo $rnaH-CyBaHHa BignoBigHo go hhhhoto 3aKoHogaBCTBa Ha oCHoBi KoHKypCHoro Big6opy HayKoBo-TexmnHux nporpaM Ta oKpeMHx po3po6oK, mo CnpaMoBaHi Ha peani3amro npiopureTHux HanpaMiB po3BHTKy HayKH Ta TexHiKH. HoBoCTBopeHi yaraHoBH 3a6e3nenyBa-THMyTb po3bhtok m^opMamftHo-KoHCanTHHroBoro o6CnyroByBaHHa iHHoBamftHoï gianbHoCTi, Haga-BaTHMyTb nigTpuMKy npo^Cy ^opMyBaHHa Ta po3-mupeHHa perioHanbHoro iннoвaцiннoгo iH^paCTpyK-TypHoro 3a6e3neneHHa, a TaKo® peaniзaцiï BignoBigHo go 3aKoHogaBCTBa yKpaÏHu npiopuTeTHHx HanpaMiB iHHoBamÔHoÏ gianbHoCTi. KpiM Toro, ^mp BignoBigaTHMe 3a Hanarog®eHHa B3aeMogiÏ HayKoBo-goCnigHHx, iннoвaцiнннx xapnoBHx nignpueMCTB, yCTaHoB Ta opгaнiзaцiн, opraHiB gep®aBHoÏ Bnagu mogo po3BHTKy perioHanbHoÏ roCnogapCbKoÏ CHCTe-mh Ha iннoвaцiннiн oCHoBi b xapnoBin npoMHC-noBoCTi.
OT®e, Ha gep®aBHoMy piBHi Cnig HagaTH goCKo-Hanoro Burnagy MexaHi3My ^opMyBaHHa iH^paCTpy-KTypHoro 3a6e3neneHHa iннoвaцiннoгo po3BHTKy perioHanbHHx ComanbHo-eKoHoMiHHHx CHCTeM gep®a-BH Ha oCHoBi BpaxyBaHHa pi3HHx piBHiB Ïx po3BHTKy.
BapTo 3ayBa®HTH, mo b npoTaroM oCTaHHix pokîb Han6inbm e^eKTHBHHMH Ta nonynapHHMH MexaHi3-MaMH ctocobho BupimeHHa цieï npo6neMH CTanu цe-HTpu CnpuaHHa TpaHC^epy i кoмepцianiзaцiï' 3HaHb y $opMi TexHonapKÎB, 6i3HeC-iHKy6aTopiB Ta iHmux Mogu^iKamn napKo BugHoro Tuny. 3BHHaÔHo, nep-CneKTHBHiCTb CTBopeHHa b perioHanbHHx ComanbHo-eKoHoMinHHx CHCTeMax KpaïHu CTpyKTyp iHHoBa-цiннoгo Tuny: TexHonapKÎB, HayKoBHx iHKy6aTopiB, TexHononiCiB 6e3CyMHiBHe i 3a6e3nenye ïM peanbHi mo^^hboctî цinecпpaмoвaнoгo BnnuBy Ha po3bhtok npoBigHHx rany3en eKoHoMiKH, 3oKpeMa xapnoBoï npoMHCnoBoCTi, 3anpoBag®eHHa bhcokhx TexHo-norin, внpo6ннцтвo пpogyкцiï bhcoko KoHKypeH-THoro piBHa, CTHMynMMne BnnuBaTH Ha immaTHBH мicцeвнx i opraHiB Bnagu perioHanbHoro piBHa mogo peaniзaцiï perioHanbHHx iHHoBamftHHx nporpaM, mo 3HanHo BnnHHe Ha piBeHb ïx KoHKypeHTo3gaTHoCTi.
npoTe, BapTo hîtko ctbophth CKoopgHHoBaHy i y3rog®eHy CHCTeMy B3aeMogiï bcîx eneMemÎB iH^pa-CTpyKTypHoro 3a6e3neneHHa iннoвaцiннoгo po3BHT-Ky Ha piBHi perioHy, aKe 6 BignoBigano 3aranbHogep-®aBHHM iHTepeCaM.
Ochobhî BHMoru, aKHM Mae BignoBigaTH po3po-6neHe iH^paCTpyKTypHe 3a6e3neneHHa iннoвaцiн-Horo po3BHTKy, MaroTb CTaTH:
— 3a6e3neneHHa нaцioнanbннx imepetiB;
— BapiaHTHiCTb HanpaMKiB iннoвaцiннoгo po3BHTKy
Ha ochobî po3po6KH mo^^hbhx C^HapiÏB 3ane®-
ho Big noCTaBneHHx mneft, piBHa iннoвaцiннoгo
пoтeнцiany Ta KoHKypeHToCnpoMo®HoCTi pe-
гюнально! соцiально-економiчно! системи (ре-гiону);
— гнучшсть та вчаснiсть внесения коректив у на-прямки iнновацiйних змш в залежностi вiд прояву непередбачуваних змiн;
— всебiчне врахування наслщшв дi! iнновацiйних процесiв на рiзнi види економiчно! дiяльностi i, зокрема, на рiвень конкурентоспроможностi регiонально! соцiально-економiчно! системи (регiону);
— прiоритет репонально! вигiдностi iнновацiйних проектiв. Цей принцип потребуе в процесi виз-начення прiоритетних напрямiв iнновацiйно! дiяльностi й обгрунтуванш доцiльностi реаль зацi! шновацшних проектiв зважати в першу чергу на штереси регiонально! сощально-еко-номiчно! системи.
Прiоритет напрямк1в iнновацiйно! дiяльностi в регiонi зумовлюеться: рiвнем розвитку його еко-номiки; наявним шновацшним потенцiалом; проблемами структурно! трансформацп економiки ре-гiональних господарських систем; рiвнем штеле-ктуальним потенцiалом; виршенням питань еко-номiчно! безпеки тощо.
Прiоритет напрямк1в iнновацiйно! дiяльностi в регюш зумовлюеться: рiвнем розвитку його еко-номiки; наявним iнновацiйним потенщалом; проблемами структурно! трансформацi! економiки ре-гiональних господарських систем; рiвнем ште-лектуальним потенцiалом; вирiшенням питань економiчно! безпеки тощо.
Регiональний шновацшний центр повинен ви-конувати наступи функцi!:
— проводити оцiнку рiвня iнновацiйного потен-цiалу регiонально! соцiально-економiчно! системи i порiвнювати !! з рiвнем конкуренто-спроможностi, виявляти проблеми у його ефек-тивнш реалiзацi!;
— розробляти стратегiю розвитку репонально! господарсько! системи на шновацшнш основi, враховуючи рiвень використання шновацшно-го потенцiалу;
— розробляти прогнози рiвня розвитку шнова-цiйного потенщалу регiонально! сощально-економiчно! системи;
— здшснювати оцiнку можливостей залучения вь тчизняних та iноземних iнвесторiв до розвитку шновацшних процеав на рiвнi регiону;
— координувати iнновацiйну дiяльнiсть рiзних господарських суб'ектiв;
— проводити рекламу шновацшно! продукцi!, яку виробляють у регiональних сощально-еконо-мiчних системах, для !! широкого використання на внутршшх i зовнiшнiх ринках;
— здшснювати захист штелектуально! власносп винахiдникiв, рацiоналiзаторiв пiд час вирь шения конфлiктних ситуацiй;
— здшснювати експертизу реалiзацi! шнова-цiйних продукпв i вiдбирати тi, як1 спроможш забезпечити i пiдвищити конкурентоспромож-шсть регiонально! соцiально-економiчно! системи (регюну);
— визначати стратегiчнi зони можливого прориву економiки регiональних господарських систем у напрямку iнновацiйного розвитку i забезпе-чения !х конкурентоспроможиостi;
— формувати i реалiзовувати програму тдтримки студентiв-вiдмiнникiв, молодих вчених, тала-новитих фахiвцiв i сприяти !х працевлашту-ванню в наукоемних галузях економiки ре-гiональних господарських систем.
Будь-яка регюнальна соцiально-економiчна система не спроможна забезпечити iнновацiйнiсть розвитку в уах гал^зях економiки. Разом з тим ко-жна з них набувае конкурентних переваг перед шшими. Тому, до функцш регiонального iннова-цiйного центру мае входити аналiз i оцшка мож-ливих конкурентних переваг економiки регiона-льних господарських систем у результат здiйс-нення iнновацiйно! дiяльностi суб'ектами господа-рювання. Така шформащя мае важливе значення для служб обладмшстрацш, що здiйснюють упра-влшня iнновацiйною дiяльнiстю на рiвнi регюну. На основi одержаних даних мають бути розро-бленi програми та плани реструктуризацп проми-слово-господарсько! системи репонально! со-цiально-економiчно! системи в напрямах набуття конкурентних переваг на основi надання прiори-тету розвитку наукоемних та високотехнолопчних галузей у даних сферах.
У залежносп вiд рiвия розвитку регiонально! господарсько! системи, !! конкурентоспроможно-сп мае бути застосовано диференцiйований шдхщ до формування iнфраструктурного забезпечення шновацшного розвитку.
Для регiональних соцiально-економiчних систем iз низьким рiвнем шновацшного потенщалу мае бути сформовано шфраструктурне забезпече-ння, спрямоване на створення iнновацiйного по-тенцiал^ регiонально! соцiально-економiчно! системи, що забезпечить можливють вiдповiдно набути конкурентних переваг. Формування рiвия iнновацiйного потенцiал^ репонально! сощально-економiчно! системи можна досягти за використання таких первинних елеменпв iнфраструктур-ного забезпечення як навчальш заклади, проектно-конструкторськ1 i науково-дослiднi органiзацi!, науково-виробничi комплекси. Саме таш струк-тури забезпечують формування штелектуального i наукового потенцiалiв репонально! сощально-економiчно! системи, як1 в майбутньому сприяти-муть розвитку i нарощуванню iнновацiйного по-тенцiал^ ^ вiдповiдно, забезпечити конкуренто-здатнiсть.
Для регюнальних соцiально-економiчних систем iз середнiм рiвнем iнновацiйного потенцiалу харчових тдприемств доцiльно сформувати iнфраструктурне забезпечення, спрямоване на роз-виток шновацшного потенщалу, що забезпечить належний рiвень конкурентоспроможиостi. Реалi-зуючи iнтелектуальнi здiбностi спецiалiстiв, як1 були набутi в межах освггшх навчальних закладiв, проектно-конструкторських i наукових органiза-цiях, вони формують базу i основу для розвитку
шновацшного потенщалу регiонально! сощально-економiчно! системи.
Регiони, що мають високий рiвень шнова-цiйного потенцiалу харчових тдприемств потре-бують формувания шфраструктурного забезпе-чения, спрямованого на тдвищения рiвия шно-вацiйного потенщалу шляхом розвитку венчурних фiрм та кластерiв. Це структурнi формувания ви-щого класу, як1 е можливiсть створити лише у ви-сокорозвинених репональних сощально-економь чних системах, так як !х функцiонувания пов'яза-на iз певним рiвнем ризику.
При цьому, варто зауважити, що кожне насту-пне шфраструктурне забезпечения розвитку ре-гiонально! господарсько! системи на iнновацiйнiй основi буде доповнене структурними елементами вже попередньо сформованого шфраструктурного забезпечення.
Регюнальний iнновацiйний центр залежно вiд рiвия розвитку шновацшного потенщалу ре-гiонально! соцiально-економiчно! системи мае за-безпечувати i координувати дiяльнiсть, яка спря-мована на формувания, розвиток i пiдвищения рь вия iнновацiйного потенщалу регiонально! со-цiально-економiчно! системи, що сприятиме фор-муванню конкурентних переваг, а згодом забезпе-чити пiдвищення конкурентоспроможиостi.
Варто вщмггити, що бiльша частина нав-чальних закладiв лише частково реалiзуе свiй по-тенцiал. Неефективно використовуються робочi площi, обладнания тощо. Так, Якубовським М. та Щук1ним В. запропоновано на основi матерiально-техшчно!, iнформацiйно! та кадрово! бази заклащв вiдкрити комерцiйнi навчальнi центри для тдго-товки фахiвцiв з вищою освггою вiдповiдного га-лузевого профшю знань [5]. Комерцiйна основа навчання поряд з вiдповiдною державною тд-тримкою започаткуе фiнансове джерело створення та функцiонувания даних навчально-дослiдних це-нтрiв. Поеднания цих двох складових шнова-цiйного процесу дае тдстави сподiватися на ютот-не полшшения ситуацi! як у науковiй сфер^ так i в освiтнiй через набуття таких переваг:
— збережешсть дослiдницьких кадрiв провiдних наукових шшл молодi;
— приплив молодих дослщнишв покращить вшо-ву структуру наукових ка^в та активiзуе тво-рчу вiддачу академiвсько! та вузiвсько! науки. При цьому в межах функцюнування репональних шновацшних систем провщна роль мае належати унiверситетам як центрам навчально-наукових iнновацiйних комплекав [6]. Формувания таких цеит^в забезпечить можливiсть акти-вiзувати в репональних соцiально-економiчних системах наукову, освггаю, проектну i виробничу дiяльнiсть. Поступове вщновлення унiверситетам органiчно! едностi навчального процесу з науково-дослiдною роботою сприятиме: тдвищенню рiвия та якосп пiдготовки фахiвцiв для прiоритетних сфер i галузей дiяльностi; розвитку науково-до-слiдно! бази регiонально! соцiально-економiчно! системи; активiзацi! iнновацiйних процесiв у виро-бничих галузях, у сферi послуг, розвитку малого,
середнього i великого тдприемництва у науково-технологiчний сферi регiонально! сощально-еко-номiчно! системи [6].
Навчальш заклади мають пiдтримувати зв'язок з виробничими пiдприемствами для апробацп до-сягнень науки та техшки безпосередньо на ви-робництвi. При цьому тдприемства можуть здiй-снювати фiнансувания наукових проектiв i осви'-нiх послуг рiзного напрямку, що дозволить тдви-щити фiнансовий потенщал навчальних закладiв i зацiкавленiсть наукових пращвнишв до працi.
У зв'язку iз недостатнiм рiвнем фiнансуваниям розвитку освгга i науки спостерiгаеться зниження рiвия матерiально-технiчного забезпечения навчальних заклащв, низький рiвень оплати пращ ви-кладачiв та зменшения чисельносп високо квалi-фiкованих викладачiв, так як значна шльшсть !х м^уе за кордон з метою бшьш високооплачу-вано! працi. Все це зумовлюе зниження рiвия яко-сп навчания молодого поколiния, i як наслщок -знижения рiвия шновацшного потенщалу i конку-рентоздатностi.
У зв'язку з цим варто надати досконалого виг-ляду системi фшансового забезпечения розвитку освiти та науки шляхом надання можливостi отри-мання пiльгових кредитiв для навчания i розвиток матерiально-технiчно! бази навчальних заклащв.
За умов посиления конкурентно! боротьби мiж регiонами вирiшальнi умови для прискорення нау-ково-технiчного прогресу i застосувания нових те-хнологiй у виробницга продукцi! з високим рiв-нем конкурентоздатностi мають проектно-кон-структорсьш i науковi установи, виробничi ком-плекси. Цi структури забезпечують створення по-тужиих науково-дослiдних центрiв, що здш-снюють дослiджения загальнодержавного i свiто-вого значения та забезпечують виршальний вне-сок у розробку новишх технологiй, новiтнiх видiв продукцп, та забезпечують розвиток iнновацiйно-го потенщалу регюнально! соцiально-економiчно! системи, забезпечити !й конкурентоздатнiсть. На цiй основi в майбутньому можиа формувати кла-стернi об'еднания i досягати лщерства в за-безпеченнi й нарощуванш конкурентоспромож-ностi.
Варто вiдмiтити, що у колишньому Радянсько-му Союзi свого часу були створенi науковi мiста в Дубнi, Обнiнську, Арзамаа, якими виконувалися науковi дослiджения свишого рiвия переважио для потреб вшськово-промислового комплексу [1]. Прикладом високо! концентрацп науки та виробництва в Укра!т може бути цiла низка поту-жиих науково-виробничих комплексiв, яш також забезпечують iнновацiйний розвиток вшськово-промислового комплексу, зокрема Дшпропетро-вський машинобудiвний завод, який виробляв вь домi ракетнi комплекси, Харк1вський тракторний завод по виробництву военно! техшки, цший ряд науково-виробничих комплексiв Киева в галузях електронiки, приладобудувания та iншi [1]. На сьогоднi даними виробничими комплексами втра-чено значения, що суттево позначилось на рiвнi !х iнновацiйного потенцiал^.
Варто вiдмiтити, що особливого занепокоення викликае тенденцiя скорочення у регiональних со-цiально-економiчних системах краши кадрового потенцiалу наукових оргашзацш, який безпосе-редньо забезпечуе здшснення наукових досль джень i розробок [6]. Науковий кадровий потен-щал протягом багатьох рок1в обумовлював мюце Украши серед провiдних европейських держав: науковщв - майже 0,54% вщ кiлькостi економiчно активного населения (в тому чи^ дослiдникiв -0,41%). Насичешсть науковими кадрами в Укрш'ш i тепер вiдповiдае рiвню таких краш як Iспанiя, Польща, Чехiя, Угорщина, проте е удвiчi меншою за середне значення даного показника в крашах £С (1,2%) та майже в чотири рази меншою, шж у найбiльш забезпеченiй науковими кадрами серед европейських краш Фшляндп (2,0%) [6].
За деякими науковими напрямами стосовно кадрового потенцiалу держава е одшею з най-сильшших. Так, маючи унiкальний кадровий по-тенцiал у галузi iнформацiйних технологш, Украша в цьому напрямi може бути конкуренто-здатною, однак даний потенщал не використо-вуеться аш в галузi програмування, а т для ште-грування держави до свггового iнформацiйного простору, тодi як захщш краши формують умови для залучення молодих фахiвцiв саме цього на-пряму, що чинить негативний вплив на формуван-ня iнновацiйного потенцiалу як репональних со-цiально-економiчних систем краши, так i краши в цшому.
Технопарки - практично единi на сьогодш ефе-ктивно дiючi шновацшш структурнi утворення, як1 забезпечують зв'язок науки з виробництвом i надають комплекс iнфраструктурних послуг за ра-хунок спецiального режиму реалiзацi! шновацш-них проектiв.
Варто зазначити, що процес створення технопарков, не зважаючи на доволi потужний науковий i промисловий потенцiал, перспективнiсть i мож-ливостi розвитку у багатьох репональних со-цiально-економiчних системах Украши, перебувае на початковш стадп. Вiдсутнiсть державно! довго-строково! програми розвитку. Так, !хня к1льк1сть аж нiяк не е вщповщною умовам iнновацiйно! стратеги розвитку економiки. Чотири з восьми зареестрованих в Украш технопарков реально працюють, а вiддачу дають лише два: технопарк «1нститут електрозварювання iменi £.О. Патона» (Ки1в) i технопарк «1нститут монокристалiв» (Харкав). Решта практично або розпочинають роботу, або здшснюють значно обмежену iнновацiйну дiяльнiсть [7].
Через це iнновацiйна стратепя розвитку ре-поюльно! господарсько! системи харчових тд-приемств повинна мати на меп розвиток технопарков, збалансовашсть поеднання високотехно-лопчно! промисловосп, науки i особливостей ре-понально! соцiально-економiчно! системи.
Варто зазначити, що в процеа формування технополiсiв доцшьно, перш за все, визначити найважливiшi потреби регiональних сощально-економiчних систем держави у високотехно-
логiчних видах дiяльностi, визначити прiоритетнi напрями сощального i економiчного розвитку да-них репональних соцiально-економiчних систем зважаючи на можливосп, як! вiдкриваються перед ними за умов створення на !х базi технополiсiв, та спроможносп забезпечити 1м належний рiвень ко-нкурентоздатносп.
БГзнес-шкубатори, можуть бути як у склад! технопарков i технополгав, так i самостшними оргашзащями, перш за все, забезпечують розвиток незалежних суб'екпв господарювання. Як свщ-чить закордонний досвщ за нормальних умов су-б'екти господарювання в шкубаторГ перебувають вгд 2-х до 3-х рошв, що обумовлюеться тривалютю циклу освоення ново! техшки або продукту.
Важливе значення для створення та розвитку бГзнес-шкубаторГв в Укра!т мала Програма розвитку бГзнес-шкубаторГв в Укра!ш (ПРБ1), яка реалГзовувалась протягом 1997-2001 рр. за фша-нсово! тдтримки Агентства з мГжнародного розвитку США (USAID).
Як бачимо, розвиток шновацшного потенщалу репональних сощально-економГчних систем держави потребуе розвитку новгтшх форм оргашзацп науково-дослщно! дГяльносп i реалГзацп !х ре-зультапв, в тому числГ технопарки, технополюи, бГзнес-шкубатори.
Вщомо, що реалГзащя будь-яких шновацш, як правило, пов'язане з певним рГвнем ризикова-ностг Ризиковашсть ускладнюе шдприемцю-но-ватору можливють одержати фшансовГ ресурси, як1 е необхщними для реалГзацп шновацшного проекту. Проте вщмовитись вгд новацш через ризиковашсть - це шлях до ще бшьшого рГвня фша-нсових втрат. Венчурний бГзнес виконуе важливу роль у здшсненш шновацшно! дГяльносп, з одного боку, сприяе запровадженню у виробництво най новгтшх досягнень науково-техшчного прог-ресу, а з шшого - мшмГзуючи фшансовГ ризики окремих швесторГв.
Розширення в Укра!ш сфери функцюнування венчурних фГрм може зумовити позитивний вплив на розвиток шновацшно! дГяльносп, сприяти по-силенню конкуренцп мГж швесторами на ринках фшансових ресурав, нарощувати рГвень шнова-цшний потенщал репональних сощально-еконо-мГчних систем держави i рГвень !х конкуренто-спроможносп.
При цьому важливого значення для нарощу-вання шновацшного потенщалу i конкурентоспро-можносп репональних економГчних систем дер-жави набувають кластери, тобто мережа незалеж-них виробничо-сервюних фГрм, технологш i «ноу-хау». Ще М. Портером у пращ «Конкурентш переваги нацш» розглянуто кластери як шструмент для створення нацюнально! шновацшно! системи з врахуванням кластерно1 природи конкуренто-здатних виробництв.
Як свщчить свГтова практика, устх у розвиток економГчних систем, високий рГвень конкуренто-спроможнГсть та стабшьне економГчне зростання забезпечують фактори, яш здГйснюють стиму-лювання поширення новГтнГх технологГй i Гнно-
вацш Зважаючи на ту обставину, що сучаснi кон-курентнi переваги практично цшком зумов-люються перевагами у шновацшних технологiях виробництва, управлшия i органiзацi! просувания товарiв, устшний розвиток конкурентоздатностi економiчно! системи можливий за умов комплексного застосування теорiй кластерного механiзму [8].
Бшьшють кластер них утворень належать до типу «генераторiв нових технологiй», так як !х дiяльнiсть визначаеться радикальними шнова-цiйними процесами, тобто формуванням свiтових iнновацiй. Кластеризацiя прискорюе процес в окремих галузях, активiзуе шновацшну дiяльнiсть i формуе конкурентнi переваги на световому ринку. Безпосередньо, саме розвиток шформацшних технологiй, бiоiнженерiя, виробництво новiтнiх матерiалiв, як1 покладено в основу кластерiв фор-мують умови для новацiй та змш майже в кожиiй галузi.
Кластеризащя органiзацi! iнновацiйно! д!яль-ностi обумовлюе формувания особливо! форми iнновацiй - сукупного шновацшного продукту. Дана шноващя являе собою продукт дiяльностi де-к1лькох компанiй чи дослiдних установ, що за-безпечуе прискорення !х поширення через мережу взаемозв'язшв в загально регiональному просторi. Об'еднания в кластер на основi вертикально! штеграцп створюе систему поширения нових знань та технологш. При цьому важливою умову ефектив-но! трансформацi! винаходiв у iнновацi!, а шно-вацп - у конкурентнi переваги являють собою формувания мереж1 стшких зв'язк1в мiж всiма учас-никами кластера [6].
Об'еднания в кластери наукових, науково-тех-нiчних установ, промислових пiдприемств рiзно! форми власностi, яш в процесi створения шновацшного продукту е взаемопов'язаними, набу-вають можливостi збiльшения обсягiв залучения швестицшних ресурсiв, збiльшения масштабiв iнновацiйно! дiяльностi, збiльшения обсягу шно-вацiйно! продукцп [9].
У регiональних соцiально-економiчних системах Укра!ш iснують всi належш умови для формувания i розвитку кластерiв, в першу чергу, в харчовш галузi.
Як було зазначено вище, кожна структурна складова взаемодiе з iнформацiйно-фiнансовими i аналетичними службами. Зокрема ними отри-мують iнформацiю щодо стану iнновацiйного се-редовища, користуються юридичними послугами i фiнансово-кредитними ресурсами; страхують опе-рацп вiд непередбачуваних ризик1в i користуються послугами служби контролiнгу, яка шформуе про поведiнку тих чи шших суб'ектiв господарювания, прогнозуе господарсько-комерцiйну ситуацш на ринку iнновацiйних ресурсiв.
Висновки
Шдбиваючи пiдсумки, можиа зробити виснов-ки стосовно того, що iнновацiйна дiяльнiсть ха-
рчових пiдприемств в бшьшш мiрi нiж будь-яка iнша потребуе сприяния з боку держави. Тому юнуе потреба у вдосконаленнi мехашзму державного регулювания процесу розвитку шновацшних структур, координуванш зусиль вах орга-нiв державно! влади для пiдтримки формувания в Укра!ш регiональних та технологiчних мереж утворень шновацшного типу, для сприяния про-цесам штеграцп !х до европейсько! та свiтово! iнновацiйно! мереж1.
До напрямшв вдосконаления системи стиму-лювання розвитку регiонально! господарсько! системи на шновацшнш основi можиа вщнести нас-тупнi:
— стимулюючи вплив на шновацшну дiяльнiсть мае здшснюватися на всiх рiвиях: пiдприемств, регюнально! соцiально-економiчно! системи, держави;
— сприяния створения на рiвнi регiону веичурних фондiв, де мають обов'язково бути присутш кошти вiтчизияних та iноземних фшансових структур, бюджетiв мiсцевого рiвия;
— надання пiльг веичурним фiрмам, зокрема таких як безкоштовна оренда, вщсутшсть опо-даткувания оренди, обов'язкове залучения вен-чурних фiрм до процеав реaлiзaцi! великих iнновaцiйних проекпв i т.д.;
— кредитувания шновацшних проекпв на пiльго-вих умовах i звiльнения вiд сплати податшв на прибуток, одержаний в результат фiнaнсу-вания iнновaцiйних проектiв;
— поглиблення процеав штеграцп наукових i ос-вiтнiх установ, стимулюючий вплив на створения «aкaдемiчного шновацшного поясу» до-вкола НАНУ та !! регiонaльних центрiв, який формують пiдприемствa, що впроваджують нaуковi розробки у виробництво;
— створения регюнально! мереж! цеит^в з об-м^ технологiями, що спростить процес пе-редaчi знань i iнформaцi! щодо нових технологш вщ науково-дослщного сектору до мiсце-вих господарських суб'ектiв;
— коригувания деяких законодавчих акпв Укра!-ни, яким регламентуеться швестицшна та !нно-вaцiйну д!яльшсть; прийияття зaконiв про ринки та 6!рж1 iнновaцiйнi, про трансфер технологш, про основш засади формувания i регулювания ринку венчурного катталу в Укрa!нi, про штелектуальну влaснiсть.
Отже, створення i розвиток iнфрaструктурного забезпечения iнновaцiйного розвитку харчових тдприемств у регiонaльних соцiaльно-економiч-них систем держави забезпечить можливють формувания належиого конкурентного середовища м!ж р!зними елементами структурно! побудови, сприятливого iнвестицiйного клiмaту для кат-тальних вкладень i забезпечити конкурентозда-тн!сть в ц!лому.
Список л^ератури:
1. Геець В.М. Украша у вимГрГ економГки знань = Ukraine in the knowledge-based economy / Валерш Михайлович Геець ; [за ред. акад. НАН Украши В.М. Гейця] . - К.: Основа, 2006. -592 с.
2. 1нновацшна стратепя укра1нських реформ : [монографГя] / А.С. Гальчинський, В.М. Геець, А.К. Кшах, В.П. Семиноженко - К.: Знання Укра1ни, 2004. - 338с.
3. Региональные проблемы переходной экономики: вопросы теории и практики / Владислав Германович Алиев / [под ред. В.Г. Алиева]. - М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2002. - 646 с.
4. Закон Укра1ни N 40-IV «Про шновацшну дГяльшсть» : станом на 4 липня 2002 року / Верховна Рада Украши. - К.: ВВРУ, 2002. - №36.
5. Федулова Л.1. 1нновацшна економша: [навч.видання] / Любов 1вашвна Федулова - К.: «Либщь», 2006. - 477 с.
6. Гуменюк О.1. Кластери як оргашзацшна структура шновацшно-швестицшно! моделГ розвитку промисловосп / Олег 1ванович Гуменюк // Актуальш проблеми економГки : статп / Олег 1ванович Гуменюк. - Ки1в, 2007. - №2 (68). - С.9-19.
7. Гуменюк О.1. Кластери як оргашзацшна структура шновацшно-швестицшно! моделГ розвитку промисловосп / Олег 1ванович Гуменюк // Актуальш проблеми економГки : статп / Олег 1ванович Гуменюк. - Ки!в, 2007. - №2 (68). - С.9-19.
8. Якубовський М. 1нфраструктура - фактор прискорення розвитку промисловосп / М. Якубовський // Економша Укра!ни: статп / М. Якубовський, В. Шукш . - 2007. - №2 (543). - С.27-38.
Надано до редакцп 09.01.2014 Чирва Ольга Григорiвна / Olga G. Chyrva
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
1нфраструктурне забезпечення сталого розвитку харчових тдприемств [Електронний ресурс] / О.Г. Чирва // EKOHOMiKa: реалН часу. Науковий журнал. — 2014. — № 1 (11). — С. 16-23. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2014/n1. html
