CC BY
13
На основе зарубежного опыта подчеркнута необходимость создания системы кон-тролинга как на уровне структурных подразделений, так и на уровни предприятия в общем. Акцентировано внимание на важности создания системы показателей и особенная роль бюджетирования в эффективном управлении финансами предприятий. Определено, какие управленческие задания необходимо решить для повышения конкурентоспособности и инвестиционной привлекательности предприятий машиностроительной отрасли.
Ключевые слова: система финансового планирования, центры расходов, центры прибыли, запас финансовой прочности, контролинг.
Sych O.A., Dzoba V.B. Forming of modern mechanisms of financial planning on machine-building enterprises
The basic aspects of financial planning system for engineering enterprises, outlined the current state of engineering and the need for the introduction of financial planning, specific features of the financial problems of mechanical engineering. The stages of responsibility centers - cost centers and profit centers, building enterprises and the mechanism of their functioning. Based on international experience indicated the need for a system of controlling, at the level of structural units or enterprises in general. The attention to the importance of creating a system of indicators and the special role of budgeting for effective financial management of enterprises. Determined that the management tasks to be addressed to improve the competitiveness and investment attractiveness of enterprises allocated.
Keywords: system of the financial planning, centers of charges, centers of income, supply financial durability, controlling.
УДК 330.1 Ст. викл. Л.П. Стещв - Укратська акад^я друкарства
СТРАТЕГИ АКТИБ1ЗАЦП ШНОВАЦШНОГО РОЗВИТКУ РЕГ1ОНУ
Розглянуто основш стратепчш тдходи до формування шновацшного розвитку регюну. Запропоновано модель репонально! пол^ики забезпечення конкурентоспро-можност регюну. Встановлено, що оскшьки в найближчi роки газорозподшьш орга-шзацп будуть виводити застарш та вводити новi потужносп, то необхщно розроби-ти динамiчну модель цшоутворення, що враховуе процес значно! реконструкцп галу-з^ з урахуванням моменту введення потужностей в експлуатащю i термшв !х окуп-ност (з розрахунку сукупно! ринково'1 та бюджетно! ефективносп).
Ключов1 слова: шновацшний розвиток, конкурентоспроможшсть, стратеги, конкуренты переваги, шновацшний потенщал.
На сьогодш визначально важливим напрямом розвитку регюшв е ш-новацшний. Чинниками регюнашзацп шновацшного розвитку е особливост науково-техшчного \ виробничого потенщашв регюшв, кадрове забезпечення; сощальт й еколопчш проблеми шновацш формування шновацшно! ш-фраструктури; переважно регюнальний характер малого шновацшного шд-приемництва; сощально-правов1 питання регулювання шновацшно! активности захист штелектуально! власностц вплив зовшшньоеконом1чних зв'язюв на шновацшну актившсть; кшьюсний \ яюсний склад зайнятост тощо. Змь щення акценлв шновацшного розвитку на регюнальний р1вень е кроком на шляху подолання юторично! спещал1заци регюшв, яка не завжди сприяе стшкому його розвитку, оскшьки таю економжи значною м1рою схильш до ризику внаслщок змши кон'юнктури або в умовах кризи.
Зростання рол1 регюшв у стабшзаци в1тчизняно! економжи, шдви-щенш И конкурентоспроможност потребуе формування адекватних шнова-
цiйних механiзмiв активiзацп конкурентних переваг регiону. Ниш в регюнах формуються прiоритети 1х розвитку, розробляються iнвестицiйнi програми та проекти, як забезпечують реалiзацiю шновацшного потенцiалу.
Дiевiсть та ефективнiсть обрано! стратеги буде залежати вiд чггко! конкретизаци дiй, необхiдних для досягнення поставлених цшеИ управлiння на основi обраних критерив (показникiв) та ефективного розподшу ресурсiв; напрямiв розвитку притаманних репону конкурентних переваг, виявлення та активiзацiю стратегiчних факторiв !х використання з метою задоволення еко-номiчних, соцiальних, екологiчних, територiальних iнтересiв репону та вщ-творення потенцiалу територи [1].
У сучасних кризових умовах наявшсть стратеги забезпечуе такi мож-ливостi, як: координацiя розвитку району на виршення головних проблем, зокрема збереження шдприемницького потенцiалу регiону, що безумовно зменшить актуальнiсть соцiальних питань; шдвищення керованостi сощаль-но-економiчних процеЫв та швидкiсть реакци на змши, новi можливостi, заг-розливi тенденци; оцiнювання альтернативних варiантiв використання швес-тицiйних ресурсiв у стратегiчно обгрунтоваш iнновацiйнi проекти; стабшза-цiя внутршнього середовища, протидiя виникненню негативних тенденцш; концентрацiя управлiнського потенцiалу на виршенш прiоритетних цiлей розвитку (рис.).
Основш принципи формування регiональноl iнновацiйноl стратеги по-виннi визначатися на загальних принципах державно1 iнновацiйноl полiтики i вiдображати:
• узгоджетсть репональноl lнновацlиноl пол1тики з державною, при цьому прюритети можуть не зб1гатися;
• всеб1чне врахування фактор1в 1 проблем, яю впливають на економ1чниИ 1 со-щальний розвиток репону;
• випереджаючий вплив на формування 1нновац1Ино-1нвестиц1Ино1 пол1тики;
• правове забезпечення рег1онально1 1нновац1Ино1 пол1тики;
• збалансоватсть розвитку науки, осв1ти 1 виробничого потенциалу репону [4].
Основш положення регюнально1 шновацшно1 полiтики доцiльно сфо-рмулювати у виглядi концепци, в якiИ мають бути узагальненi цiлi, завдання, принципи, напрями И iншi питання державного регулювання iнновацiИноl дь яльностi в регюш. II практичнi функци варто конкретизувати стосовно окре-мих положень: прюршелв, стимулiв, функцiИ регiональних оргашв управ-лiння, галузевих i технолопчних орiентирiв тощо.
Як свiдчить досвщ розвинених краш, ринкова економiка сама собою не створюе достатнi умови швидкого технологiчного зростання. Значною мiрою для цього необхiдниИ сприятливиИ шновацшниИ клiмат, створення якого -прерогатива держави шляхом активно: участ в регулюванш економiчного розвитку. Саме держава встановлюе визначальнi умови функцюнування суб'екпв господарювання, а також, використовуючи прямi та непрямi методи здшснен-ня науково-технiчноl та промисловох пол^ики, орiентуе учасникiв ринку.
Останнiм часом спостер^аеться зростання iнновацiИноl активностi шдприемств, якi дiють у реальному секторi економiки. Однак на цю тенденцш, на жаль, негативно впливае низькиИ платоспроможниИ попит на науко-
мютку продукщю як з боку держави, так i недержавного сектору економiки. За умов вщсутносл достатнiх фiнансових засобiв пiдприемства скорочують передусiм обсяги виробництва науком^^ продукци, часто замiнюючи и технiчно простiшою та дешевшою. Тому необхiдно вибрати таку стратегiю реашзаци iнновацiИного потенцiалу регiону, яка сприяла би створенню ефек-тивного мехашзму пiдвищення мотиваци п^^темни^^' активностi у сферi iнновацiИноl дiяльностi.
Регюнальна псиптика забезпечення конкурентоепроможност1 репону
Фактори, як1 визначають конкурента! переваги
Наявшеть певннх вид ¿в природних 1 виробничих ресурс! в I ]аявна економ1чна спец1атзацЬа ! структура економжи репону Наявне розм1щсння виробництва1 населения на територп региону, транскордон н1сть Цотенцшш можли-восп виробництва 1 реал1заци продукцЙ
т
I
I
Обумовлення напрям1в реагпзацн конкурентних переваг
Система оргашзацшно-еконогшчних заход1в репональних оргажв в управлшня
Вивчення особлнвостей, специфжи та проблем нау-ково-техшчного потенщалу репону вщповщно до обраних прюритетав Розвиток науково-техжч-ного потенщалу репону вщповщно до обраних прюритспв Розвиток наукомютких ¡мпортозамшних та експортоор1ентованих виробництв
Стимулювання
га л узе й 1 виробництв, що
ВОЛОД1ЮТЬ
конкурснтними перевагами
Мехашзм прийняття ршень
Фшансове забезпечення ¡нновацшно! д1яльност1
Орган ¡зацшне забезпечення 1нновацшно1 Д1ялыюст1
Матер1ально-техшчне забезпечення ¡нновацшно! д1яльност1
Кадрове забезпечення шновацшно? д1яльност1
Довготсрм!-новий характер
1нвесторт
Науки
1
Реалгзащя наукових дослщжень га зростання наукового потенцдалу
Отриманий ефект вщ реал!зацн конкурентних переваг
Ефективнс викорнстання наявного в репош природио-ресурсного 1 виробничого ноте ища л у Розвиток конкурентного с ер ело в ища, конкурентоспро можних виробництв Прискорення структурно*! перебудови екоиом1ки репошв 1 краши Розвиток штеграцн, иалагоджения м1жрепональ-них \ зовшшньо-еконошчних зв'язкш
Забезпечення добробуту
Населения
ШДПрИСМЩВ
Забезпечення стабшьност!
розвитку \ можливостей розширення бгзнесу
Рис. Модельреалiзацu органiзацiйно-економiчних механiзмiврегюнальног полтики забезпечення конкурентоспроможностiрегюну
В Укршш практика регулювання iнновацiйноï дiяльностi базуеться на двох основних принципах:
1) шновацшна активтсть обумовлена непередбаченими проривами у сфер1 наукових знань;
2) змша економiчноï кон'юнктури спричиняе вщповщт змши шновацiйноï активност [3]. Внаслщок створюеться ситуацiя, коли iнновацiйнiй дiяль-ност вiдводиться переважно пасивна роль; спостер^аеться очiкування часу використання потенщалу загальних i спецiальних знань на практищ або ж слiдування за вимогами попиту, що формуеться залежно вiд стану соцiально-економiчноï ситуацiï.
Варто мати на уваз^ що постiндустрiальнi стадiï розвитку розвинених краïн характеризуються високими темпами змш в економщ, якi обумовленi циклiчними та структурними зрушеннями. З урахуванням цього виникае потреба розроблення нових теоретичних i методичних пiдходiв до управлшня ш-новацiйною активнiстю, бiльше адаптованих до потреб сусшльства. Сучасна шновацшна стратепя повинна мати статус генератора попиту й одночасно активно впливати на пропозищю, бути спрямованою на формування сприят-ливих факторiв для розвитку шновацшного потенщалу регюну.
Досвщ регюшв i тенденци нарощення шновацшного потенщалу шд-приемств дають змогу нам^ити деякi пiдходи та критери регiональноï шнова-цiйноï стратегiï. Суть ïï в тому, щоби значною кшьюстю заходiв сприяти шд-приемствам як у виршенш локальних шновацшних проблем, так i в здшснен-нi iнновацiйноï дiяльностi, яка вщображае iнтереси групи пiдприемств i галу-зей, активно пiдтримувати створення та розвиток шновацшно1" шфраструкту-ри, ефективно1' взаемодiï науки, виробництва та фшансово-кредитно1" сфери, зокрема у сферi експорту ново1' продукцiï та нових технолопчних процесiв.
Ефективна реалiзацiя iнновацiйного потенщалу регюну можлива лише за умови комплексного забезпечення шновацшних процешв у регюш: наяв-ностi фiнансового забезпечення шновацшно1" дiяльностi, механiзму стимулю-вання шновацшно1" дiяльностi, органiзацiйного, матерiально-технiчного та кадрового забезпечення [2].
Особливе значення мають енергоощадш технологи, як можуть бути пiднятi на рiвень iнновацiйноï полiтики i вщповщальносл регiональноï влади, тому шщшвання та сприяння iнновацiйному напряму в енергозбереженш е одне з прюритетних i масштабних завдань iнновацiйноï политики регiону. Останне повинно ставитися не лише щодо виршення проблем збереження енерги, яка витрачаеться на виробнищш, а передусiм стосовно здiйснення послщовно1" полiтики зниження енергомiсткостi виробу та його експлуатаци. Проiлюструемо це на прикладi iнфраструктурних пiдприемств (природних монополш) сектору ЖКГ, модернiзацiя якого становить одне з прюритетних завдань регюну.
Вважаемо, що сьогодш мережевi шфраструктурш шдприемства сектору ЖКГ будь-якого регюну, що перебувають в передкатастрофiчному сташ, мають серйознiше завдання, шж розвиток конкуренцiï для створення ринку -шдвищення ix технологiчного рiвня. Дуже вдалий приклад вирiшення такого завдання - скуповування урядом М. Тетчер акцш англшських залiзниць, що
мало ч^ку мету шдвищення ïx теxнологiчного рiвня пiд жорстким держав-ним контролем. 1дея вiдновлення монополiй грунтуеться на тому факл, що на кожному еташ еволюцiйного економiчного розвитку е конкуренщя з приводу чергового i найбшьш ефективного конкретного параметра.
Тодi плани з реформування комунально1' сфери, в яких проголошують першочерговим завданням не шдвищення технолопчного рiвня, а створення ринюв (газу, електроенерги, комунального господарства) через активiзацiю конкурентних умов i лише по^м модернiзацiю, повинш враховувати стадп життевого циклу технологш, на яких заснованi iнфраструктурнi шд-приемства. У цьому сенсi цiкавi приклади впливу на регульованi державою сектори ринку для активiзацiï ринкових суб'ек^в, якi мають чiтко виражений адаптивний характер, яю можна спостер^ати в комунальнiй сферi, наприклад у США i Швеци. Iнституцiональним ресурсним обмеженням е цшоутворення на постачання газу, яке передбачае постшний тариф на термш до 5 роюв. Це змушуе комунальнi служби в умовах обмеженост фiнансового ресурсу зап-роваджувати енергоощаднi технологи. Крiм того, за рахунок цшового тиску на шфраструктурш пiдприемства вiдбуваеться ïx формування у вертикально (або горизонтально) штегроваш жорстко оргашзоваш единi системи: вщ си-ровини до збуту юнцевому споживачу (хоча це i суперечить неокласичним догматам, оскiльки на першому етапi веде до мiнiмiзацiï посередниюв).
У термiнаx розглянутого еволюцiйного шдходу до змiни управлшсь-ких стратегш це означае, що для поточноï стади життя нацiональноï шфрас-труктури адекватним шститутом е збiльшення i монополiзацiя з регулюван-ням державою цшових параметрiв на ринках газу, електроенерги, комуналь-них послуг за максимальноï прозоростi компанiй-монополiстiв у частиш цi-ноутворення. Це i буде створення шституцшних умов для "консервативних" пiдприемцiв, "якi реагують пiд тиском обмеженоï цiни" (тобто пiд тиском встановленоï державою цiни на газ, електроенергш, комунальнi послуги) [5].
В Укра1ш на сьогоднi пол^ика цiноутворення в галузях житлово-ко-мунального господарства та низцi галузей природних монополш (газо-, водо-, тепло- та електропостачання) спираеться на витратний меxанiзм (за витрата-ми минулого року). Проте тепер головна проблема полягае в тому, що бшь-шють газорозподшьних мереж перебувае за межами нормативних термшв експлуатац^, що потребуе великих i довготермшових кашталовкладень, а коротка лiквiднiсть бан^сь^ сфери не дае такоï можливость Адже тариф зат-верджено на рш, а проекти реально окуповуються не менше нiж за 5 роюв. Саме щ очевиднi вузью мiсця доведеться "розшивати" бюджетними швести-цiями або через "банк розвитку". У цьому випадку йдеться не так про комер-цшну привабливють подiбниx проектiв, як про ïx галузеву чи макроекономiч-ну стратепчну ефективнiсть. У регульованих державою умовах формування тарифiв мае здiйснюватися з урахуванням зносу та модершзаци обладнання.
Оскшьки в найближчi роки газорозподшьш органiзацiï будуть виводи-ти застарш та вводити новi потужностi, необхщно розробити динамiчну модель цшоутворення, що враховуе процес значноï реконструкцп галузi, з урахуванням моменту введення потужностей в експлуатацш i термшв ïx окуп-ностi (з розрахунку сукупноï ринковоï та бюджетноï ефективностi).
1з запропонованого шдходу випливае, зокрема, практична i теоретична конструкщя комунальноï реформи: для забезпечення сталого розвитку Ук-раши загалом може бути привабливим синтез концепцш конкуренци та державного регулювання природних монополш. Мають на увазi не створення конкуренци взагалi в iнфраструктурниx секторах, а адекватна вибiркова мета державного регулювання: цшовий тиск на природнi монополи для активiзацiï конкуренци з приводу запровадження потужних технологш в шфраструктур-нi комунальнi системи регiонiв.
Очевидно, що на цьому еташ необхщно стимулювати внутрiшню мо-нополiзацiю як основу стшкосп нацiональноï економiки, забезпечуючи при цьому зовшшньополгтичш умови для конкуренци "внутршньоГ монополи на св^овому ринку з найбiльшими свiтовими компашями як джерело розвитку. У зворотному випадку, розчленування, наприклад, радянського "Аероф-лоту" (пiсля приватизаци була створена конкуренщя на ринку авiаперевезень: 200 компанiй) призвело до втрати шфраструктури авiаперевезень i авiабуду-вання. (аргумент щодо того, що створення конкуренци приведе до декорупщ-алiзацiï, можна не враховувати, оскшьки не можна вести боротьбу з коруп-щею усередиш iнфраструктури за допомогою розчленування i знищення са-моï iнфраструктури). Для цього iснують шш^ менш руйнiвнi способи, що приводять до прозорост найбiльшиx компанiй, зокрема "шдвищення рiвня компетентностi керiвникiв вищоï ланки". Однак у цих обставинах особливого значення набувають нагляду, перевiрку та оцшювання ефективностi функць онування. Крiм того, для соцiального захисту пращвниюв, якi звiльняються через запровадження винаxодiв, необxiдний комплекс iнституцiйниx заxодiв для переквалiфiкацiï кадрiв i створення нових робочих мюць.
Зростаючi в регюнах процеси iнтеграцiï наукових, фшансових i вироб-ничих пiдприемств у велию структури рiзниx органiзацiйно-правовиx форм на базi горизонтальноï чи вертикальноï корпорац^, поряд з iншими позитив-ними результатами, можуть стати факторами формування власноï стiйкоï на-уково-теxнiчноï та фiнансовоï основи пiднесення iнновацiйноï дiяльностi. Ве-ликi iнновацiйнi проекти шдприемств, якi значно впливають на економжу ре-гiону, можуть мати особливий кластер форм i методiв ïx шдтримки держав-ними органами влади вщповщно до регiональноï iнновацiйноï полiтики.
Головне завдання останньоï полягае у створенш сприятливих умов для зростаючого залучення капiталу рiзниx структур господарювання в шно-вацiйну дiяльнiсть регiонального значення. Необxiдно спрямувати зусилля та ресурси регюнальних органiв управлшня на виконання початкових стадш великих шновацшних проек^в, вiдкриття перспектив для прикладання капiта-лу рiзниx господарських структур.
Лiтература
1. Гальчинський А. 1нновац1йна стратег1я укра1нських реформ / А. Гальчинський, В. Геець, А. Кшах, В. Семиноженко. - К. : Вид-во "Знання Украши", 2002. - 336 с.
2. Гринчель Б.М. Важнейшие факторы повышения конкурентоспособности регионов (краткая версия) / Б.М. Гринчель, Н.Е. Костылева. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.2003.regiofoorum.ru.
3. 1вченко В. Становления та розвиток иащоиальио'1 шиовацшио'1 системи Украши як передумова побудови коикуреитоспроможио'1 екоиомiки держави / В. 1вченко // 1ителектуаль-иа власшсть. - 2007. - № 6. - С. 8-13.
4. Камаев В.А. Аиализ ситуации в региоие и управлеиие развитием с помощью когии-тивиого моделироваиия / В.А. Камаев, И.А. Полякова, А.В. Тихоиии, М.А. Заболотский. [Електроииий ресурс]. - Доступиий з http://www.e-joe.ru/aknit/itse2005/3_l l.pdf.
5. Томпсон А.А. Стратегический меиеджмеит. Искусство разработки и реализации стратегии : учебиик [для ВУЗов] / А. А. Томпсои, А.Дж. Стриклеид // Баики и биржи. ЮНИ-ТИ. - 1998. - 176 с.
Стецив Л.П. Стратегии активизации инновационного развития региона
Рассмотреиы осиовиые стратегические подходы к формироваиию иииовациои-иого развития региоиа. Предложеиа модель региоиальиой политики обеспечеиия коикуреитоспособиости региоиа. Устаиовлеио, что поскольку в ближайшие годы га-зораспределительиая оргаиизация будет выводить обветшалые и вводить иовую мощиость, то иеобходимо разработать дииамическую модель цеиообразоваиия, которое учитывает процесс зиачительиой рекоиструкции отрасли, с учетом момеита введеиия мощиости в эксплуатацию и сроков их окупаемости (из расчета совокуп-иой рыиочиой и бюджетиой эффективиости).
Ключевые слова: иииовациоииое развитие, коикуреитоспособиость, коикуреи-тиые преимущества, иииовациоииый потеициал.
Steciv L.P. Strategies of activation of innovative development of region
In the article the basic strategic approaches to region innovative development are investigated. The model of regional policy of provision of competitiveness of region is proposed. Described that as in the nearest years gas-distributing organizations will destroy ramshackle and enter new powers, then it is necessary to develop the dynamic model of pricing which takes into account the process of considerable reconstruction of industry, taking into account the moment of introduction of powers in exploitation and terms of their recoupment (from the calculation of the combined market and budgetary efficiency).
Keywords: innovative development, competitiveness, strategies, competitive advantages, innovative potential. _
УДК 338.532 (477) Здобувач О.Л. Холонюк - 1нститут РД НАН Украти
ОСОБЛИВОСТ1 ДИНАМ1КИ М1ЖРЕГЮНАЛЬНО1 ДИФЕРЕНЦ1АЦ11 СПОЖИВЧИХ Ц1Н ТА IX ВПЛИВ НА 1НТЕГРОВАН1СТЬ ВНУТР1ШНЬОГО РИНКУ УКРА1НИ
Розглянуто способи ощнювання мiжреriональноi штеграцп на 0CH0Bi щнових показниюв. Наведено результати дослщжень щново'1 диференщацп на внутршньому споживчому ринку Украши. Акцентовано увагу на важливост штеграцп споживчого ринку держави. Встановлено, що загалом на внутршньому ринку держави протягом перших шести роюв незалежносп мiжрегiональна цшова конвергенщя вщбувалась досить мляво. Проте стр1мко зростали щни в напрямку до св^ових, особливо це бу-ло пом^но у 1996 р. Тобто юнувала значна цшова конвергенщя стосовно мiжнарод-ного рiвня. При цьому рiвень доходiв громадян значно не змшився.
КлWHoei слова: Економiчна iнтеграцiя, цiнова конвергенщя, цшова диференцiацiя.
Стр1мк1 глобашзацшш процеси у свт потребують функцюнування у держав! високорозвиненоi економiчноi системи, стшко1" до вплив1в зовтшшх фактор1в. А це, своею чергою, передбачае тюну внутрiшню кооперацiю та ви-сокий рiвень мiжрегiональноi iнтеграцii; за таких умов нацюнальна госпо-
