CC BY
17
Науковий iticiiiik- НЛТУ УкраТии. - 2011. - Вип. 21.7
3. Турило А.М. Теоретико-методолопчш засади визначення сутносп i оцiнки категорп мекономiчний стан тдприемства" / А.М. Турило, А.В. Агапова // Актуальт проблеми еконо-мiки. - 2010. - № 2 (104). - С. 156-159.
4. Кабаченко Д.В. Використання системного тдходу пiд час формування комплексно! ощнки фiнансового стану пiдприeмства / Д.В. Кабаченко // Держава та регюни. - 2010. - № 3.
- С. 56-61.
5. Нестерова С.В. Методолопчт основи факторного анашзу у процес ощнки фшансо-вого стану тдприемства / С.В. Нестерова, С.Ю. Делеган // Науковий вюник Ужгородського ушверситету : зб. наук. праць. - Сер.: Економша. - 2010. - Вип. 29(ч.1). - 242-244.
6. Сафронська 1.М. Методичт пiдходи до комплексно! ощнки фшансового стану тд-приемства / 1.М. Сафронська, Г.С. Белай // Економша та держава. - 2009. - № 11. - С. 104-105.
7. Загородна О. Диагностика фшансового стану i стiйкостi функщонування пщприем-ства / О. Загородна, В. Серединська // Економiчний анашз. - 2010. - № 7. - С. 262-264.
8. Павленко О.1. Вдосконалення механiзму оцiнки фшансового стану тдприемства / О.1. Павленко // Бiзнес-навiгатор. - 2010. - № 2(19). - С. 72-78.
9. Черниш С.С. Диагностика фшансового стану тдприемства / С.С. Черниш // Шноващйна економiка. - 2010. - № 3. - С. 111-113.
10. Никитина Н. Методы исследования финансового состояния промышленного предприятия / Н. Никитина, В. Филатова // Проблемы теории и практики управления : Междунар. журнал. - 2008. - № 4. - С. 25-31.
11. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности : учебн. пособ. / Г.В. Савицкая.
- М. : Изд-во "ИНФРА-М". - 2003. - 344 с.
Киндрат О.В. Сущность и содержание понятия "финансовое состояние предприятия"
Рассмотрены сущность и содержание экономической категории "финансовое состояние предприятия" в контексте современной рыночной экономики. Раскрыты засадные принципы и концептуальные подходы к формированию комплексной характеристики финансового состояния предприятия. Очерчены отдельные аспекты развития методологических принципов оценки финансового состояния.
Ключевые слова: финансовое состояние предприятия, оценка, характеристика финансового состояния, показатели, индикаторы, ликвидность, платежеспособность.
Kindrat O.V. Financial state of enterprise: essence and maintenance of concept
Essence and maintenance of economic category is examined "financial consisting of enterprise" of context of modern market economy. Ambush principles and conceptual approaches are exposed to forming of complex description of the financial state of enterprise. Outlined separate aspects of development of methodological principles of evaluation of the financial state.
Keywords: financial state of enterprise, estimation, description of the financial state, indexes, indicators, liquidity, solvency._
УДК 332.12+330.322:001.8 Доц. О.В. Килин, канд. екон. наук - RbsiscbKa КА
ОСНОВИ РЕГИОНАЛЬНО! СТРАТЕГИ 1ННОВАЦ1ЙНО-1НВЕСТИЩЙНО1 ПОЛ1ТИКИ РЕГ1ОНУ
Розглянуто регюн як середовище формування шноващйно!' пол^ики та його вплив на регюнальний розвиток. Висв^лено завдання та прюритетш напрями шно-ващйного розвитку регюшв для покращення його швестищйного ^мату.
Ключов1 слова: шновацп, шноващйна регюнальна пол^ика, шноващйний розвиток, шноващйна спроможшсть регюну, шноващйний потенщал.
Вступ. Актуальшсть проблеми формування ефективно! шновацшно! полггики розвитку регюшв зумовлюеться насамперед тим, що саме цей вид
полiтики покликаний сприяти людському розвитку в регюнах, активному формуванню сощально! сфери як у регюнах, так i в державi загалом.
Рiвноправна економiчна сшвпраця Укра!ни з iншими кра!нами свггу, и реальна незалежнiсть можливi лише за умови активного розвитку в регюнах кра!ни в^чизняного науково-технологiчного потенщалу та використання його для продукування i впровадження iнновацiй. Реалiзацiя в УкраАт ефек-тивно! шновацшно! пол^ики, шдгрунтям яко! мають стати новi знання та ефективне !х використання, мае стати одним iз прюритетних нацiональних та регiональних iнтересiв держави.
Аналiз останнiх дослiджень та публжацш. 1нновацп в економiчнiй системi регюну дослiджувало багато сучасних вiтчизняних та зарубiжних економiстiв. Так, серед укра!нських учених, що зробили вагомий внесок у розвиток регюнально! економiки та шновацшно! дiяльностi, варто вiдзначити пращ А. Алимова, М. Долшнього, Ю. Бажала, О. Галушко, М. Туган-Бара-новського, Л. Чернюк, В. Чижово!, М. Чумаченка, I. Ястремського та ш. Зас-луговують на увагу й пращ зарубiжних авторiв, а саме: С. Валдайцева, Р. Гар-рода, П. Друкера, П. Завлша, А. Казанцева, М. Калецкi, В. Лiвшица, Ф. Мах-лупа, Л. Мшдел^ Д. Неймана, Б. Санто, Р. Сел^ Р. Солоу, Д. Опглера, Д. Стiглiца, С. Фшера, I. Шумпетера та iн.
Виклад основного матерiалу. Регiон у будь-якш державi е непростою територiальною суспiльною системою, яка складаеться з низки систем нижчого порядку, тдсистем i елементiв, якi можуть безпосередньо здшсню-вати iнновацiйно -iнвестицiйну полггику.
Перед тим, як говорити про шновацшну полiтику розвитку регiону не-обхiдно окреслити регiон з позици дискретностi його сощально-економiчно-го простору та формування тако! полiтики, з одного боку, в межах регюну, з шшого боку, на мiжрегiональному i нацiональному рiвнях. Першу класичну регiональну теорiю, автором яко! вважають Йоганна фон Тюнена (17831850), було обгрунтовано внаслiдок глибокого вивчення ним сшьського гос-подарства i викладено у працi "1зольована держава в И ставленш до сшьського господарства i нащонально! економй" (Берлiн, 1836). Саме у названiй ро-ботi вiн вперше використав метод регюнальне моделювання.
1снують ще й iншi пiдходи до дослщження сутностi поняття регiон, якi науковщ видiляють залежно вiд специфiки i напрямку сво!х економiчних дослiджень. Наприклад, 1.Р. Михасюк, Я.О. Побурко та В.В. Яцура наголо-шують лише на економiко-географiчному та вiдтворювальному шдходах. На !х думку, економiко-географiчний шдхщ базуеться на визначеннi поняття ре-гiон через такi атрибути, як: певна територiя з природно-географiчною своерщшстю; функцiонування на цiй територп цшсно! економiчноl системи з певною спещалiзащею у загальному ланцюгу нацiонального виробництва; наявшсть економiчних зв,язкiв у виглядi доцiльного обмiну товарами [3].
Таким чином, регюн одночасно е складовою частиною кра!ни (шдсис-темою) iз внутрiшнiми та зовнiшнiми зв'язками i системою з внутрiшнiм ме-хашзмом вiдтворення, яка мае, крiм системних властивостей (територш, гос-подарську едшсть, цiлiснiсть, зв'язок з державним комплексом), ще й специ-фiчнi риси: власш регiональнi умови вiдтворення валового суспшьного продукту, основних фондiв, робочо! сили та розподiлу регюнальних трудових
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2011. - Вип. 21.7
ресурс1в, формування доходiв населення та ïx товарного забезпечення, дже-рела капiталовкладень та витрат на утримання невиробничоï сфери з тшьки ш притаманними виробничо-господарчими та юторично-культурними тради-цiями [2].
Все це забезпечуе виконання регюнами iнституцiональниx, економ1ч-них, соцiальниx, еколопчних функцiй, якi в сукупностi спрямоваш на формування економiчниx вщносин у регiонi та середовища життед1яльност1 його населення, рiвнем яких визначаться регюнальний розвиток, що залежить вщ грамотноï регiональноï полiтики. Кожна територiя мае iндивiдуальну специ-фiку щодо науково-теxнiчного та виробничого потенцiалiв, кадрового забезпечення, iнновацiйноï iнфраструктури, економiчниx, соцiальниx, екологiчниx проблем, характеру шновацшного пiдприемництва в його межах. Ïï вираже-нiсть по-рiзному вiдображае привабливють регiону для iнновацiй, яка прояв-ляеться в можливостi впровадження у регюнальш процеси результатiв науко-вих та науково-техшчних розробок, ефективностi впровадження та сприйнят-тя населенням регюну шновацшних iнструментiв розвитку, рiвнi фшансового й органiзацiйного забезпечення iнновацiйноï дiяльностi, розвитку регюналь-но1' iнновацiйноï шфраструктури.
А тому для забезпечення результативност розвитку регiонiв, пiд яким найчастше розумiють структурно виражену модифiкацiю ix виробничо1' та со-цiальноï функцiй у процесах територiального подiлу пращ на ринкових принципах з метою полшшення якост життя населення з обов'язковим врахуван-ням та поеднанням геопол1тичних, макроекономiчниx, загальнонацiональниx, галузево-функцюнальних та регiональниx iнтересiв, ця полггика мае здшсню-ватись як з позици впровадження шновацш i стимулювання iнновацiйноï дь яльностi, так i з позици застосування шновацшних пiдxодiв та використання швестицшних ресурсiв до виршення проблеми розвитку регiонiв.
При цьому зарубiжний досвiд показуе, що шновацшний розвиток регь онiв е одним iз найбiльш активних детермшанлв соцiально-економiчного зростання, оскiльки стiйкий розвиток виробництва й шдтримка його конку-рентоспроможностi в довготермiновiй перспективi залежить не так вщ ресур-сних можливостей регiону, як вiд шновацшносл. Адже саме цим визна-чаеться здатшсть до самовiдновлення, адаптаци до змш i генерування науко-во-техшчного прогресу. Саме з цих причин протягом останнього десятирiччя розвиток регюшв набув дещо концептуально нових орiентирiв, якi форму-ються пiд впливом активiзацiï iнновацiй. Тобто акцент у розвитку регюшв ставиться на знання; iз залученням науково-теxнiчного й освгтнього потенщ-алу регiону.
Серед стратепчних завдань регiонального iнновацiйно - швестицшно-го розвитку можна видiлити таю:
• реконструкцию економжи промислових регютв i великих мюьких агломераций через конверсш оборонних та цившьних галузей, модернiзацiю шфрас-труктури, оздоровления еколопчно! ситуаци, роздержавлення i приватизацию;
• подолання депресивного стану аграрно-промислових регiоиiв, вiдроджеиия сiл i малих мiст, прискорене вiдиовлеиия втрачего1 життед1яльност1 в сшьсь-кш мiсцевостi, розвиток мюцево1 виробничо1 та сощально1 шфраструктур, тд-вищення ефективносп використання сшьськогосподарських та iишиx угiдь;
• стабшзацш соцiально-економiчного становища в регiонах з екстремальними природними умовами i переважно сировинною спецiалiзацiе:ю;
• продовження формування промислових вузлiв i центрiв з прюритетним роз-витком виробництв, пов'язаних iз комплексним використанням видобувно! сировини установлених екологiчних стандартов;
• стимулювання розвитку експертних та iмпортнозамiнюючих виробництв у районах, що мають для цього найбiльш сприятливi умови;
• формування регюнальних економiчних риншв, вшьних економiчних зон, а також технополiсiв як регiональних центрiв впровадження досягнень вггчиз-няно! i св^ово! науки, прискорення економiчного та социального прогресу;
• розвиток мiжрегiональних та регюнальних шфраструктурних систем (транспорту, зв'язку, iнформатики), яю забезпечували б i стимулювали структурнi зрушення та ефективтсть регюнально! економiки.
• подолання надмiрного розриву в рiвнях i якост життя населення окремих областей [3].
Як бачимо, у загальнш систем! економ1чних вщносин шновацшнш дь яльност выводиться ключове мюце, оскшьки !! кшцевими результатами е шдвищення ефективност виробництва, зрют обсяпв наукомютко! продукци тощо. А цим { визначаеться економ1чний стан регюшв, як завдяки виваженш шновацшнш пол1тищ регюнального розвитку, що базуеться на шновацшнш модел1 розвитку 1з формуванням сприятливого шновацшного середовища, створенням регюнально! шновацшно! шфраструктури, регюнальних центр1в шновацшного розвитку { т. ш., стануть "точками шновацшного зростання" укра!нсько1 економжи.
Однак на ефективний перебш шновацшних процеЫв у регюнах вливае низка фактор1в, як можна згрупувати за економ1чними, технолопчними, ор-гашзацшно-управлшськими, правовими ознаками, а також професшна шдго-товка кадр1в. Шдсилити або послабити !хнш вплив можна лише внаслщок спшьних зусиль держави та регюнальних оргашв влади шляхом формування шновацшно! полггики розвитку регюшв.
Шд шновацшною полггикою розвитку регюну варто розумгги, з одного боку, чггко опрацьовану в законодавчому аспект! систему економ1чних, правових, адмшютративно-оргашзацшних, науково-техшчних, виробничих, управлшських, фшансово-побутових та шших заход1в для створення шновацшного кшмату в регюш, а з шшого, - полггику, здшснювану на баз1 загаль-нодержавного законодавства самими регюнами для досягнення тих чи шших регюнальних { мюцевих цшей та завдань шляхом використання шновацшного потенщалу регюну. Така пол1тика сво!ми основними завданнями поеднуе науку, техшку, економжу, шдприемництво й управлшня та е ор1ентованою на використання штелектуальних ресурЫв регюну, розвиток високотехноло-пчних виробництв та прюритет1в економжи.
1нновацшний потенщал регюну можна трактувати як весь комплекс економ1чних, оргашзацшних { сощальних фактор1в, котр1 забезпечуватимуть умови { формуватимуть ресурси (матер1альш, штелектуальш, шформацшш) в регюш для здшснення шновацшно! д1яльносл, а саме: створення нововве-день та готовност !х сприйняти для наступного ефективного використання на р1вш, що вщповщае свгговому. Вш складаеться 1з системи таких потенщ-
Науковий iticiiiiK НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.7
ашв: виробничо-технолопчного; кадрового потенщалу; шформацшного; фь нансового; науково-техшчного; оргашзацшного; управлшського; шнова-цшно1" культури; споживчого сегмента потенщалу [2].
Перш1 чотири шдсистем потенщашв вщносять до блоку ресурЫв шновацшного потенщалу, вщ ïx кшьюсного i яюсного складу залежить функщ-онування системи iнновацiйного потенцiалу. Так, виробничо-технолопчний потенцiал охоплюе: застосовуванi технологи та 1'хнш тип; стан основних ви-робничих фондiв; теxнологiчне обслуговування; комп'ютерш системи; устат-ковання й матерiали; систему якостi. Кадровий потенщал характеризуе забез-печенiсть iнновацiйного процесу людськими ресурсами, квалiфiкацiйну й вь кову структуру персоналу, задiяного у створенш й поширеннi iнновацiй. 1н-формацiйний потенцiал оцiнюеться наявнiстю нормативно-правово1' бази для здiйснення iнновацiйноï дiяльностi.
Активацiя iнновацiйноï дiяльностi в регюш сприятиме забезпеченню якiсно iншого рiвня реалiзацiï регiональниx науково-теxнiчниx програм унас-лiдок включення ïx у програми соцiально-економiчного розвитку областi й бюджетного фшансування етапу освоення наукомiсткиx розробок, а також створення або модершзащя матерiально-теxнiчноï бази центрiв трансферу технологш i теxнологiчниx паркiв. Стимулювання з боку держави цих "шновацшних шструменлв" на еташ 1'хнього становлення дасть змогу у перспек-тивi дiстати значний прибуток за рахунок продажу штелектуально1" власностi, укладено1' в наукових розробленнях, на ринках держави й за ïï межами.
Серед меxанiзмiв держави у формуванш шновацшного кшмату в еко-номiцi видшяють: створення спецiальниx фiнансовиx меxанiзмiв державно1' пiдтримки iнновацiйноï дiяльностi; фiнансування через систему державних науково-техшчних програм рiзного рiвня i через спецiально створеш фонди; формування iнновацiйноï iнфраструктури; непрямi методи регулювання [1].
Висновки. Таким чином, можна говорити про те, що вщ того, як ш-тенсивно впроваджуватимуться шноваци у господарську дiяльнiсть, залежа-тиме економiчний розвиток краши та ïï регiонiв, оскшьки вiн залежить вiд ïx науково-техшчного й шновацшного потенщалу, що визначаеться рiвнем ма-терiально-теxнiчниx, трудових, шформацшних i фiнансовиx ресурсiв. Крiм того, можливють й здатнiсть створювати й використовувати новi технолог^ також вносить корективи у розвиток регюшв. Активне ïx впровадження мае забезпечуватись шновацшною пол^икою розвитку регюшв, розробленою вщповщно до ïx виробничих та шновацшних можливостей з орiентацiею на наявш регiональнi ресурси та ринковi потреби, а також застосування шновацшних управлшських ршень регiональною владою, яю вимагають високого рiвня квалiфiкацiï та органiзованоï роботи щодо забезпечення розвитку реп-ошв та Украши.
Лггература
1. Доктрина економ1ки знань (проект). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. 8ешупо8епко.пе1/иГу/Г11ес/ее_2пап.ёос.
2. Манид1ч М.1. Трансформац1я рег1онального економ1чного механ1зму : монограф1я / М.1. Манил1ч. - Чершвщ : Вид-во "Книги-XXI", 2004. - 164 с.
3. Стеченко Д.М. Управдiиия регiоиальиим розвитком : навч. пос1бн. / Д.М. Стеченко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2000. - С. 9-10.
4. Шляхто И.В. Оценка инновационного потенциала региона / И.В. Шляхто. [Електрон-ний ресурс]. - Доступний з http://www.bаli.ostu.ru/nmс/агhiv/2007/1/Sh1iуhtо.dос.
Килин О.В. Основы региональной стратегии инновационно-инвестиционной политики региона
Показан регион как среда формирования инновационной политики и его влияние на региональное развитие. Освещены задачи и приоритетные направления инновационного развития регионов для улучшения его инвестиционного климата.
Ключевые слова: инновации, инновационная региональная политика, инновационное развитие, инновационная способность региона, инновационный потенциал.
Kylyn O.V. Basics of the regional strategy of innovation and investment policies in the region
The article shows the region as an environment of innovation policy and its impact on regional development. Highlights objectives and priorities of innovation development of the regions to improve its investment climate.
Keywords: innovation, innovative regional policy, innovative development, innovative capacity of the region, innovative potential._
УДК 339.54.658.14 Студ. М.Р. Матула;
доц. О.€. Шайда, канд. екон. наук - Львiвська КА
СУЧАСН1 УКРА1НСЬКО-КИТАЙСЬК1 ЗОВШШНЬОТОРГОВЕЛЬШ В1ДНОСИНИ
Проаналiзовано основш передумови й особливосп розвитку зовшшньоторго-вельних вщносин мiж Укра!ною та Китаем у глобальному економiчному простора Розглянуто мехашзм реалiзацii' мiжнародних торгових вщносин мiж двома державами та видшено прюритетш перспективы напрями подальшого розвитку зовшшньоторго-вельних вщносин мiж КНР i Укра!ною в умовах глобалiзацii св^ово! економши.
Ключов1 слова: мiжнародна торпвля, взаемнi торговi вiдносини, глобальний економiчний простiр, ефективнiсть мiжнародноi торпвля
Вступ. На сучасному етат економша Китаю розвиваеться надзви-чайно швидкими темпами, що мае безпосереднш вплив на свггову економжу через зростаюч1 обсяги експорту. Враховуючи важливе значення Китаю у зовшшнш торпвл1 Укра!ни, його ютотний вплив на розвиток вггчизняно! еко-номжи можна стверджувати про актуальшсть теми дослщження.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Варто зазначити, що досль дженню обсяпв зовшшньо! торпвл1 м1ж Укра!ною та Китаем присвячено низку статей таких вггчизняних економ1ст1в, як: Ю. Курнишово! [1], I. По-горелово![4], Н. Фом1чево!, А. Фшпенка, Ю. Макогона. Також цю проблему дослщжували китайськ вчеш Ван Пен [3], Чжоу Л1 [2].
Мета дослiдження. Анашз двостороншх вщносин м1ж КНР \ Украиною у перюд глобашзаци, а саме - опис \ анашз основних складових частин торговельних вщносин, визначення перспектив подальшого сшвробггництва.
Виклад основного матерiалу. Китай е одним 1з головних зовшшньо-торговельних партнер1в Укра!ни. За пщсумками 2010 р. Китай пос1в 10 мюце за обсягами експортних поставок \ трете м1сце за обсягами 1мпортних поставок до Укра!ни шсля Росп та Шмеччини.
У свою чергу, КНР розглядае Украшу як авторитетну державу в Свро-т { на простор! СНД. Серед кра!н СНД Укра!на посщае 3 мюце за обсягом двосторонньо! торпвл1 з Китаем.
