Механізми управління інноваційним розвитком лісового сектора економіки Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК330.341:630.6 Доц. М.Е. Матвеев, канд. екон. наук -

НЛТУ Украти, м. iïbeie

МЕХАН1ЗМИ УПРАВЛ1ННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИМ РОЗВИТКОМ Л1СОВОГО СЕКТОРА ЕКОНОМ1КИ

Розглянуто теоретичш та методичнi положення щодо управлшня iнновацiйною дiяльнiстю, сформовано концептуальну модель шновацшного розвитку, сформульо-вано низку висновюв та запропоновано рекомендацп з удосконалення управлшня ш-новацiйним розвитком люового сектора економiки. Встановлено, що завдання ефек-тивного розподiлу дефщитних лiсових ресурсiв полягае у максимальному рiвнi вико-ристання розрахунковоï люоаки, чiткiй координацп внутрiшньо кластерного розпо-дiлу запасiв деревини (включаючи транспортну й складську лопстику), розвиток ш-новацiйних схем фiнансово-iнвестицiйного та соцiально-економiчного партнерства в лiсовому секторi економши.

Ключов1 слова: iнновацiйний розвиток, люовий сектор, механiзм управлiння.

Assoc. prof. M.E. Matveyev - NUFWT of Ukraine, L 'viv Mechanisms of innovative development management in forest sector

Theoretical and methodical background for innovative activity management is considered; the conceptual model of innovative development is formed; the conclusions are formulated and recommendations are offered concerning the improvement of innovative development management in forest sector. It is set that the task of effective allocation of scarce forest resources consists in the maximal level of the use of calculation cutting area, clear co-ordination inwardly of the cluster distributing of supplies of wood (including transport and ware-house logistic), development of innovative charts of financially investment and socio-economic partnership in the forest sector of economy.

Keywords: innovative development, forest sector, management mechanism.

Актуальшсть дослщжеммя. Глобальш економ1чш виклики ХХ1 ст. стосуються вЫх краш i сектор1в економжи та життево важливих штереЫв людей. У цих умовах особливо актуальним е розроблення ефективних управ-лшських ршень, як протиддать загрозам та викликам, сприяють стшкосл галузей економiки до фiнансово-економiчноï кризи.

Лiсовий сектор також потребуе удосконалення iснуючих iнструментiв та методiв господарювання й розроблення нових механiзмiв управлiння для адекватноï поведiнки цього багатогалузевого комплексу в умовах нестабильность Причому вирiшення цiеï проблеми буде особливо складне для люоде-фщитних регiонiв краïни, де переважають захиснi, рекреацiйно-оздоровчi ль си, люи природоохоронного, наукового, iсторико-культурного призначення, в яких можуть здшснюватись доглядовi рубання, саштарш рубання, рубання реконструкцiï, експлуатацшш лiси розмiщенi точково. Лiсопромислова дiяль-нiсть в цих регiонах малоприбуткова або й збиткова [2].

Потрiбно шукати та впроваджувати внутрiшнi економiчнi ресурси, максимально освоювати лiсосировинний потенщал для пiдвищення ефектив-ностi люозаго^вель, лiсопиляння та деревообробляння, що е можливим за ра-хунок створення малих форм господарювання, пiдвищення результативност управлiнських рiшень для бiльш повного використання обмежених ресурЫв заготiвлi та переробляння деревини [3].

Розроблення шструменлв та методiв управлiння малим та середшм пiдприемництвом на основi створення територiально-виробничих лiсових

кластерiв з врахуванням рацюнального використання природо-ресурсно! бази люового господарства е новим напрямом дослщжень впровадження шнова-цiйних ршень у лiсовому секторi економiки [4].

Це питання набувае актуальност у зв'язку з кардинальними змiнами у сферi лiсових вiдносин, що спричинено численними змшами лiсового законо-давства, як стимулюють комерцiйнi структури люового сектора до бiльш глибокого переробляння деревинно! та недеревно! сировини, запровадження шновацшних технологiй у сферi альтернативного використання деревини, виробництва бюпалива, ефектившшого використання рекреацiйного та за-хисного люокористування.

Науковi дослiдження, якi здшснюють у багатьох галузях лiсового сектора, здебшьшого базуються на загальноприйнятих положеннях механiзму управлiння дiяльнiстю господарюючих суб,ектiв, водночас iнновацiйна д1яль-шсть е процесом забезпечення сталого розвитку люового сектора штегра-цiйного типу, коли горизонтально-штегроваш структури доповнюються вер-тикально-iнтегрованими зi залученням вiдособлених товаровиробниюв у межах лiсового кластерного регюну [1].

Метою дослiдження е розроблення теоретичних та методичних поло-жень управлшня iнновацiйною дiяльнiстю шдприемств лiсового сектора еко-номiки й рекомендаци з управлiння iнновацiйною поведшкою малих та се-реднiх шдприемств, бiзнес-структур в умовах гнучких та динамiчних цшьо-вих установок, що передбачае виршення таких завдань: сформулювати суть i змiст шновацшно! дiяльностi пiдприемств лiсового сектора; запропонувати концепщю управлiння iнновацiйною дiяльнiстю цих шдприемств, що ба-зуеться на науково-теоретичних положеннях функцюнування та розвитку шдприемств люового сектора; розробити методологiю управлшня шнова-цiйною дiяльнiстю пiдприемств люового сектора в умовах динамiчних змш цiльових установок.

Результати дослiдження. Концепщя iнновацiйного розвитку лiсового сектора люодефщитних регiонiв Укра!ни повинна бути спрямована на реаль зацiю стратегiчних нацюнальних прiоритетiв та програм - шдвищення добро-буту населення, соцiально-економiчного розвитку регюшв, розвитку науки й освгги, забезпечення економ1чно! та еколопчно! безпеки кра!ни.

Генеральною метою iнновацiйного розвитку люового сектора еконо-мiки е стшке та стабiльне забезпечення населення й шдприемницьких структур деревиною та недеревною сировиною, захисними та рекреацшними пос-лугами, екологiчна рiвновага та збереження бюрозмаггтя. З метою подолання люосировинно! залежностi й скорочення ввезення деревини з шших регюшв, забезпечення стабшьного економiчного зростання потрiбно:

• залучати у господарську дiяльнiсть науков1 досл1дження, прикладт розроблення, штелектуальну власнiсть;

а • • о

• впроваджувати результати iнновацiи, конкурентоспроможних на внут-рiшньому та зовнiшньому ринках лшопродукци;

• освоювати випуск люопродукци глибокого перероблення iз високою дода-ною вартiстю.

Для досягнення поставлено! мети потр1бно виршити головне завдан-ня - сформувати на регюнальному р1вш самодостатню, цшсну шновацшну

систему, здатну до розширеного вiдтворення та саморозвитку на принципах збалансованость Генеральним принципом шновацшного розвитку лiсового сектора украшсько1 економiки е формування мехашзму, збалансованого у нероз-ривнiй системi використання та вiдтворення багатогранних люових ресурсiв, який забезпечуе взаемоузгоджений рух вщповщно до головних стратегiчних напрямiв.

Структура цiлiсноï системи iнновацiйного розвитку люового сектора охоплюе такi елементи та шдсистеми:

• тдсистему нормативно-правового забезпечення шновацшного розвитку ль сового сектора;

• тдсистему обгрунтування та вщбору прюритетних напрям1в, формування та реал1зацп 1нновацшних проекпв регюнального та державного значения;

д * ' и _

• тдсистему довгострокового прогнозування, стратепчного планування й управлшня швестищйним розвитком люового сектора;

• шноващйну шфраструктуру у склад1 шжитрингових та консалтингових ф1рм, швестицшно-фшансових та венчурних структур, б1знес-шкубатори та технопарки;

• регюнальт центри шформацшно-анал1тично1 д1яльност1 й маркетингових досл1джень кон'юнктури внутршнього та зовтштх ринк1в лшопродукцп;

• шноващйний науково-освггтй центр на баз1 Национального люотехтчного утверситету й стратепчного партнерства наукових, осв1ттх, проектних та дослвдницьких оргатзацш, заклад1в тдготовки та перетдготовки спещалш-т1в з шноващйного розвитку лшового сектора економ1ки Украши.

Потрiбно враховувати специфiку лiсодефiцитиих регюшв, оскшьки обмежеиiсть лiсових ресурсiв орiентуе в напрямi комплексного використання вЫх видiв деревинноï та не деревноï сировини, рекреацiйного та захисного люокористування.

У цiй ситуацiï лiсовий сектор економжи мае лише один шлях шновацшного розвитку - диверсифжащю випуску люопродукци для промисловостi та споживання, розширення пропозицiй на ринку еколопчних послуг лiсу. 1н-новацшний розвиток лiсозаготiвлi та переробноï промисловост лiсового сектора передбачае три прюритетних напрями iнновацiйноï лiсовоï полггики:

• розвиток ефективно функщонуючо1 регюнально1 шфраструктури люового сектора шноващйного типу;

• тдтримка й регулювання сталого розвитку шновацшно1 д1яльност1 всх су-б'екив лшових ввдносин у сектор1 люового б1знесу;

• сталий розвиток сощально-економ1чних параметр1в життя населення, б1знес-процешв у люовому сектор1 на баз1 прискореного розвитку й високо! концентраций науково-техтчного, освггнього та шноващйного потенщал1в.

Для розвитку регюнально1" iнфраструктури лiсового сектора економiки на шновацшт основi потрiбно:

• забезпечити тдвищення частки високотехнолопчно1 продукцп та послуг з високою доданою вартштю у загальному обсяз1 продукцп (послуг), яю виго-товляе (надае) лшовий сектор;

• сформувати велик1 компанп-штегратори матер1альних, фшансових та кадро-вих ресуршв для реал1зацп прюритетних напрям1в шноващйно1 пол1тики;

• пришвидшити диверсифшащю люового сектора економ1ки, зокрема за раху-нок малого й середнього шновацшного тдприемництва;

• здшснити перехщ у науково-технiчнiй та виробничо-технолопчних сферах вiд галузевого до функционального принципу бюджетно1' пiдтримки та сти-мулювання iнновацiйноï дiяльностi;

• створювати та розвивати механiзми фiнансування iнновацiй, здiйснити пере-хвд вiд субсидування на реалiзац,iю iнновацiйних проекпв до залучення поза-бюджетних та недержавних кошт!в залежно вiд просування технологш, роз-робок та послуг до ïх ринково1 реалiзацiï;

• штенсивно розвивати шноващйну iнфраструктуру за рахунок визначення пе-релiку об'екпв, яю створюються за пiдтримки мшцево1" влади.

Шдтримка та регулювання збалансованого сталого розвитку шнова-цшно1 д1яльност1 вЫх суб'еклв люових вщносин й б1знесу люового сектора економжи полягае у виршенш таких завдань:

а • • о

• законодавчо створити умови для пришвидшеного розвитку шноващино-ак-тивних економiчних зон лiсового сектора;

• сформувати середньостроковi регiональнi програми сталого сощально-еко-номiчного розвитку iнновацiИно-активних економiчних зон;

• здшснювати мотторинг стану iнноващйно-активних економiчних зон;

• забезпечити баланс загальнодержавних та регiональних iнтересiв у iннова-цiИнiИ сферi лiсового сектора.

Сталий розвиток сощально-економ1чних параметр1в життя населення И б1знес-процес1в у люовому сектор1 на баз1 пришвидшеного розвитку И висо-ко1 концентрацп науково-техшчного, освггнього И шновацшного потенщал1в потребуе виршення таких завдань:

• забезпечити закршлення та гармотзащю зв'язюв м1ж науково-дослiдними ш-ститутами, проектними И дослвдницько-конструкторськими оргатзащями, навчальними закладами И бiзнес-структурами з метою створення iннова-щйно1" системи регiонального масштабу;

• забезпечити розвиток тдприемницько1' iнiцiативи у шноващйнш сферi за рахунок тдвищення ™естицшно1' привабливостi iнновацiИних програм i проекпв у люовому секторi економiки;

• стимулювати тдвищення якост продукцiï лiсового сектора, зниження ресур-сомiсткостi виробництва И дотримання державних та мiжнародних стандартов, формування та регулювання ринку науково-техтчно1" продукцiï, науко-вих та осв^шх послуг;

• забезпечити п1дтримку фундаментальних та пошукових дослiджень И розвитку системи освгги для нагромадження нових знань И вiдтворення кадрiв для iнновацiИноï сфери лiсового сектора;

• формування едино1' iнформацiИноï мережi регiональних центрiв аналiзу шно-вацшно1" дiяльностi;

• створення баз даних iнновацiИних проекпв та нових технологш.

Концепщя шновацшного розвитку люового сектора спираеться на ме-тодолопчну базу формування мехашзму регулювання сталого розвитку у склада

• методичних шструменпв створення лiсового кластера на регюнальному рiвнi;

• створених органiзацiИно-економiчних форм И передумов для функщонуван-ня регiонального ринку екологiчних послуг (рекреащйннх И захисних послуг лiсу, квот на шкiдливi викиди в атмосферу тощо);

• створено1' системи мотторингу збалансованого сталого розвитку лiсового сектора iнновацiйного типу.

Базов1 елементи викладених позицш представляе така концептуальна модель (рис.).

У-X

Глобальна мета:

сталс забезпечення ринкових потреб населения рспону та шдприемниць-ких структур деревиною та недеревною сировиною, захиеннми та рекреа-шйними послугами, еколопчна р1вновага та збереження бюрозмаптя

Еколопчш 111.11:

забезпечення потреб у збе-реженш й покращенш природного серсдовиша, бюрозмаитя

Сошалып ni.ii:

забезпечення стапого зростан-ня жиггевого р1вня населення, збереження рекреацшних л1с)в, зелених зон, пам'яток поноодп

Економмчш цЫ:

забезпечення потреб населення й промисло-вост! у люосировит та послугах люу

Системннй пщхш до формування проблем шновацшного розвитку люового сектора

Проблеми шновашйного розвитку лнювого сектора економжн

- потреба вщтворення, охорони та захисту вах компонент люового бюгеоценозу

- погреба шдвшцення продукта вноси л1с1в

- шдвищення ефективност! л1согосподарського внробннцтва на баз! удосконалення /Псового кодексу та природоохоронного законодавства

- прнмноження бюлопчшн р1зноманггносп л1сових екосистем

- залучення ¡нвестицш та ефективного маркетингу в люопромисловому внробництв! ^шдвищення ефективносгп менеджменту й тдготовки кадр ¡в для люового сектора

Орган1защйно-економ1чний мехашзм вир1шення проблем та реалIзацГ]' цшей стапого розвитку регюшв

Метод и

та ¡нетру-менти

Структура, фу-нкцн, фшансовс забезпечення

Зворотний зв'язок: облж 1 контроль, мониторинг ринко-вого середовища

Оперативне управлшня — внесения ко-рсктив, координация, прийняття р!шень

Розроблення мехашзму регулювання шновацшного розвитку люового сектора еконо\пки

Оргашзацшно-економ1чш й ме-тодичш ¡нструменти формування рспонального ринку еколоп-чних, рекреацшних та захисних послуг

Система мошторингу сталого розвитку лково-го сектора, швестишйно'1 приваблнвость конкуре нтоспроможност1

Формування регюнального люового кластера, прюрите-т1в лгсовоТ пол1тики

Рис. Концептуальна модель шновацшного розвитку л^ового сектора економши

Здшснене дослщження дае змогу зробити таю висновки. 1. В умовах свггово! фшансово! кризи й нових проблем та загроз для нацюнально! економжи Укра!ни потр1бно здшснювати пошук галузевих но-

вацш, як сприяють шновацшному розвитку люового сектора економжи, що вимагае ч1тко побудовано1 концептуально1 модели розвитку галузей люового сектора та сум^жних галузей, яка визначае головний вектор руху.

2. У сфер1 практично-адмшютративного менеджменту доцшьно врахо-вувати рекомендаци такого характеру:

• тд час розроблення концептуально:' моделi iнновацiИного розвитку лiсового сектора економш потрiбно дотримуватись балансу штерешв населения, 61з-несу И еколопчних прiоритетiв конкретного регiоиу, що И визначае генераль-ну мету концепци;

• для регiонiв особливо актуальним буде формування мiжгалузевих кластерiв, у яких об'еднуються iнтеграцiИно-взаемодiючi пiдприемства, яю взаемно до-повнюють одне одного;

• видшяти у межах люового кластера пiдприемства-лiдери, як можуть стати локомотивом люового сектора регiоиу И сприяти залученню в господарський о61г лiсодефiцитних регiонiв так матерiальнi активи, як екологiчнi, рекре-ацiИнi та захисш послуги лiсу, недеревна продукция лiсу, а також сприяти-муть росту iнвестицiИноï привабливост лiсових та люопереробних тд-приемств, ïх конкурентоспроможност! Це, водночас, додасть новий iмпульс iнновацiИнiИ дiяльностi в умовах динамiчних цiльових установок для галузей лшового сектора.

3. У сфер1 науково-освггньо1 И сощально-сусшльно1 д1яльност1 корис-ними можуть бути таю рекомендаций

• враховуючи глобальнi фiнансово-економiчнi процеси, хвд розвитку свiтовоï економiки протягом остантх 30 рошв, науково-освiтнi установи та оргатза-цiï повиннi закладати у базу освггшх програм вищоï освгги та тслядиплом-ноï перепiдготовки iдеï безвiдходного, екологiчно безпечного виробництва лшопродукци;

• в умовах дефiцитних за природно-географiчним чинником лiсових ресурсiв, економiчно недоступних або екологiчно обмежених ресуршв, а також виве-дених з експлуатацл природоохоронним законодавством лiсових ресуршв (захист гiрських схилiв та земель вщ ерози) маловiдходне виробництво за комплексного використання всiеï бiомаси лшових екосистем можливе у висо-^нноващйному середовищi. При цьому iнновацiИними продуктами можуть стати виготовлеш за новими технологiями корми для тваринництва, добрива та рослинний субстрат, бiопаливо та паливш брикети для ЖКГ, принципово новi пакувальнi матерiали;

• методичт рекомендации сусп1льних органiзацiи та освггш програми дощльно також доповнити мiркуваниями про те, що час суто ринкових в1дносин до61-гае кшця, потрiбен перехiд на модель ресурсно-розподiльчоï економiки за дотримання об'ективних економiчних законiв.

У такш ситуаци завдання ефективного розподшу дефщитних люових ресурсов полягае у максимальному р^вш використання розрахунково1 л1сос1-ки, чггкш координаци внутршньокластерного розподшу запасов деревини (включаючи транспортну И складську лопстику), розвиток шновацшних схем фшансово-швестицшного та сощально-економ^чного партнерства в люовому сектора економжи.

Лiтература

1. Антонюк Л.Л. 1нноваци: теория, механизм розробки та комерщашзаци : монография / Л.Л. Антонюк, А.М. Поручник, В.С. Савчук. - К. : Вид-во "КНЕУ", 2003. - 326 с.

2. Дейнека А.М. Люове господарство: еколого-економiчнi засади розвитку : монографЫ. - К. : Вид-во "Знання", 2009. - 422 с.

3. Пинягина Н.Б. Стратегическое планирование в лесном секторе экономики : монография. - М. : Изд-во МГУЛеса, 2009. - 262 с.

4. Хашир Б.О. Инновационные технологии эффективного регионального развития малого предпринимательства лесного комплекса : монография / Б.О. Хашир, P.P. Апсалямов, М.Р. Пшидаток, О.З. Хуажев // КубГТУ|^раснодар^008. - 326 с.

УДК 336.71 Проф. С.В. Васильчак, д-р екон. наук;

магктрант В. О. Тренич - Львiвський ДУВС

БАНК1ВСЬК1 ПОСЛУГИ, ÏXHH СУТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Розглянуто основш аспекти використання електронних банювських послуг. Визначено ризики плапжних систем та запропоновано шляхи ïx зниження. Встанов-лено, що перевищення обсягу вкладень над обсягом ресурав (що стае можливим в умовах розвинено'' банювсько'' системи внаслщок виконання банками емсшно'' фун-кцп) призводить до "перекредитування" нащонально'' економши, порушення товар-но-грошових вiдносин.

Prof. S. V. Vasylchak; undergraduate V.O. Trenych -L 'viv state university of internal affairs

Bank services, their essence and prospects of development

The basic aspects of the use of electronic bank services are examined in the article. Certainly risks of the pay systems and the ways of their decline are offered. It is set that exceeding of volume of investments above the volume of resources (that becomes possible in the conditions of the developed banking system as a result of implementation of emission function jars) results in "perekredituvannya" of national economy, violation of commodity-money relations.

Вступ: У закош "Про банки i банювську д1яльшсть" банк характеризуется як кредитна оргашзащя, защкавлена в одержанш прибутку вщ свое'' операцiйноï дiяльностi. I шчого не сказано про кшентську базу, без яко'' не-можливе виконання будь-яких операцш. Тим часом, киент банку - не той, хто просто користуеться його послугами, а особа, що укладае з ним контракт на вщкриття рахунку, а по^м користуеться його послугами. I для формування вщносин з банком важливий етап, коли банк приймае пропозицш кшента.

Дослщжували рiзноманiтнi аспекти банювських електронних послуг, пла^жних систем та 'хш ризики вггчизняш вчеш: Б. Адамик, М. Гуцалюк, Н. Срьомша, М. Макарова, В. Ющенко, Г. Юрчук та зарубiжнi науковщ: С. Афонша, I. Балабанов, Ю. Коробов, М. Грачова, О. Рудакова, Б. Дж.Сам-мерс, Ю. Пiнгiтцер та iн. Проте, особливо'' уваги заслуговують питання деда-лi зростаючо'' ролi та впливу сучасних реалш на використання пла^жних систем у мережi 1нтернет, що зумовило мету цiеï публжаци.

Метою е дослiдження та узагальнення основних аспектiв використання електронних банювських систем в Укра'ш.

Виклад основного матерiалу. Одним iз важливих питань, що належать до вщносин мiж банками i кшентами, е поiнформованiсть клiента про сво'' права й обов'язки, що виникають пiд час укладання контракту. Не вс