CC BY
56
5. Литвин М.И. Налоговая нагрузка и экономические интересы предприятий / М.И. Литвин // Финансы, 1998. - № 5. - С. 29.
6. Соколовська А.М. Теоретичш засади визначення податкового навантаження та рiвня оподаткування економжи // Економжа Укра1ни. - 2006. - № 7. - С. 4-12.
Новосельская Л.И. Методы оценки уровня налоговой нагрузки на предприятия
Определение налоговой нагрузки на предприятия - это качественная характеристика системы налогообложения. Рассмотрены разные методы налоговой нагрузки. Представлена сравнительная характеристика методов налоговой нагрузки. Усовершенствованы методы оценки уровня налоговой нагрузки на предприятия.
Ключевые слова: налоговая нагрузка, налоговый пресс, налоговая отдача, налоговый коэффициент, методы налоговой нагрузки.
Novosel'ska L.I. Assessment methods level of tax burden enterprises
Determining the tax burden on businesses is a qualitative characteristic of the system. The article discusses the various methods for determining the tax burden. Served Comparative analysis of methods of the tax burden. The author of improved methods for assessing the level of tax burden on businesses.
Keywords: tax burden, tax burden, tax returns, tax rate, tax burden methods.
УДК 338:658 Ст. викл. В.В. Овчарук, канд. екон. наук -
НУ "Львiвська полiтехнiка "
ШЛЯХИ П1ДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 РЕГ1ОНУ НА ОСНОВ1 РОЗВИТКУ Л1СОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
Дослщжено структуру та сучасний стан розвитку люогосподарського виробниц-тва Хмельницько! облает^ уточнено його вплив на конкурентоспроможшсть регюну. Визначено напрями и тдвищення та сформовано заходи щодо збшьшення прибутко-вост дiяльностi шдприемств люогосподарського виробництва регюну.
Ключовг слова: конкурентоспроможшсть регюну, люогосподарське виробництво, Хмельницька область.
Постановка проблеми та и зв'язок 1з важливими науковими та практич-ними завданнями. Як вщомо, конкурентоспроможшсть регюну визначаеться р1внем конкурентоспроможносп найбшьш ефективних вид1в економ1чно! д1яль-носп та активащею нових економ1чних можливостей з метою збалансованого використання юнуючих та потенцшних конкурентних переваг регюну, його адаптацп до зовшшшх 1 внутршшх виклиюв 1 загроз, тдвищення рол1 та мюця регюну в економ1чному простор1 краши [1, 2]. З одного боку, вона формуеться тд впливом економ1чних, пол1тичних, структурних та шших чинниюв 1 е генератором економ1чних можливостей регюну. З шшого боку, тдвищення конкурентоспроможносп регюну неможливе без збалансованого зростання прюри-тетних сфер, сектор1в економжи, чи вид1в економ1чно! д1яльносп, серед яких перебувае люогосподарське виробництво.
Люогосподарське виробництво як особлива галузь нацюнально! економь ки мае так! особливосп: потреба у великих виробничих площах; зв'язок процесу пращ з бюлопчними процесами росту 1 розвитку деревних рослин; р1зномашт-нють люово! продукцп; сезоншсть тощо [3]. Кр1м того, продукщя люогоспо-дарського виробництва як тдлягае концевому споживанню, так 1 використо-вуеться у шших виробництвах. Л1сопромислове виробництво охоплюе так! види
промислово! дiяльностi: деревообробну, целюлозно-паперову, лiсохiмiчну [4]. Таким чином, воно належить до одного iз провiдних економiчних секторiв, за-безпечуе сировиною рiзноманiтнi виробничi структури та виконуе iншi завдання.
Ддприемства лiсогосподарського виробництва Хмельницько! областi представлен обласним управлiнням лiсового i мисливського господарства (ОУЛМГ). Йому пiдпорядкованi дев'ять державних люогосподарських тд-приемств (59 люництв та 258 дiльниць майстрiв). Вони мають найкращий по-казник випуску продукцп перероблення 1 м3 деревини - 627 грн, що на 34 % бiльше вщ середньогалузевого показника. Фiнансово-економiчний стан тд-приемств, який оцiнений за допомогою обсягу збуту, прибутку, рентабельности свщчить про те, що дiяльнiсть бшьшосп пiдприемств лiсогосподарського сектору у 2010-2011рр. е прибутковою [5].
Загалом проведений аналiз дiяльностi люогосподарських пiдприемств Хмельницько! областi довiв, що вони займають в Укра!ш одш з лiдируючих по-зицiй за обсягами люозагопвл^ здiйсненням зовнiшньоекономiчноl дiяльностi, показниками лiсовiдновлення та охорони лiсiв тощо. Це сприяе пiдвищенню статусу регюну за рiвнем конкурентоспроможностi як на внутршньому, так i на зовшшньому ринках. Поряд iз цим, дослщження дiяльностi державних тд-приемств люового господарства Хмельницько! областi свщчать також про знач-нi можливосп нарощування потенцiалу лiсогосподарського виробництва та тд-вищення конкурентоспроможностi регiону, для чого потрiбно розробити заходи вщповщно до прiоритетних напрямiв розвитку люового господарства.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш, у яких започатковано вирь шення щеТ проблеми. Згiдно з Державною цшьовою програмою "Лiси Укра-!ни" та галузевою цiльовою програмою " Дiброва", подальший розвиток люогос-подарського виробництва повинен забезпечити оптимiзацiю лiсокористування, застосування екологiчно безпечних технологш ведення лiсового господарства, розширене вщтворення, захист та рацiональне використання люових ресурсiв [6]. Вiдповiдно, прiоритетними напрямами розвитку люового господарства Хмельницько! област визнано:
1. Збшьшення л1систост1 територп до науково обгрунтованого оптимального р!вня (19 %).
2. Нарощування природоохоронного потенщалу л1мв [ збереження бюлопч-ного р1зномашття л1сових екосистем.
3. Пщвищення стшкост л1сових екосистем до негативних чинниюв навко-лишнього середовища - змши ктмату, зростаючого антропогенного наван-таження, л1сових пожеж, хвороб [ шкщниюв л1су.
4. Розширення робгг 1з захисного л1сорозведення [ агрол1сомелюрацп.
До основних завдань люогосподарського виробництва на сучасному ета-т розвитку економiки Укра!ни, який характеризуеться посиленням економiч-них i еколопчних суперечностей, вiднесено нарощування обсягiв люопродукцп за рахунок комплексного та ефектившшого використання лiсового фонду i ре-сурсiв деревини (без зростання обсяпв лiсозаготiвель).
Мета роботи. Вiдповiдно до поставлено! проблеми, потрiбно визначити напрями пщвищення конкурентоспроможностi Хмельницько! областi через розвиток люопромислового виробництва та розробити коректш заходи з !х реалiзацil.
Виклад основного матер1алу досл1дження 1з повним обГрунтуванням отриманих наукових результат1в. На основi узагальнення лiтературних дже-рел [1-6] можна стверджувати, що для тдвищення конкурентоспроможностi Хмельницько! областi потрiбно внести змши i доповнення до цшьово! галузево! програми "Дiброва" стосовно врахування чинниюв, якi формують конкурентнi переваги регюну на основi розвитку люогосподарського виробництва. Усi реко-мендацп запропоновано виокремити за вщповщними напрямами: розвиток тех-нологiй ведення лiсового господарства, розвиток дiяльностi суб'eктiв люогоспо-дарського виробництва, розвиток науки та освгги у галузi лiсового господарства регюну, захист екосистем та вдосконалення оргашзацшно! структури управлш-ня. Таким чином, мехашзм реалiзацil конкурентних переваг регюну пропо-нуемо вдосконалити шляхом розроблення та впровадження системи програм-них заходiв щодо лобiювання конкурентних переваг люогосподарського виробництва регiону, оргашзацшного забезпечення !х виконання; запровадження критерпв оцiнювання стiйкостi сформованих конкурентних переваг та ефектив-ностi !х реалiзацil в регiонi.
Щодо першого напряму - пiдвищення конкурентоспроможностi регiону через розвиток технологш ведення лiсового господарства - для Хмельницько! област актуальною е розроблення заходiв iз впровадження плантацшного люо-розведення, вирощування насаджень iз швидкорослих деревних порiд, переход на вибiркову систему рубок. Це, своею чергою, забезпечить: безперервне люоко-ристування, збiльшення лiсистостi (створювати плантацшш насадження можна на землях, непридатних для сiльського виробництва), дотримання принцитв не-виснажливостi, безперервностi та обгрунтовано! достатностi пiд час використан-ня люових ресурсiв. Важливим у цьому напрямi е те, що проведення таких роби вiдповiдатиме мiжнародному досвщу лiсовiдновлення та лiсорозведення, який створюе додатковi можливостi для мiжрегiональноl ^жнародно!) спiвпрацi.
Важливе значення для покращення конкурентоспроможностi регiону мае використання "недеревних" ресурсiв лiсу, до яких належать тваринш та рослин-нi ресурси бюлопчного походження, якi, проте, не е деревиною. До них вщно-сять: другорядш лiсовi матерiали: загопвля живицi, пнiв, лубу, кори, деревно! зелеш, деревних сокiв; побiчнi лiсовi користування: заготiвля сiна, випасання худоби, розмiщення пасiк, заготiвля дикорослих плодiв, горiхiв, грибiв, ягiд, ль карських рослин тощо. З недеревних люових ресурив виробляють медичнi, ветеринары препарати, харчовi продукти, напо!, косметичш та парфумернi виро-би, дубильш речовини, iнсектициди, фарби.
Використання недеревно! сировини сприяе насамперед тдтриманню еколопчного балансу лiсу. I! застосовують також для ж та у медичних цшях. Однак, як свiдчить свгговий досвiд, вiд використання зазначених ресуршв у перспективi можна отримувати значно бшьший дохiд, за сприятливих умов практично ствставний з доходами вщ лiсового господарства. Для досягнення тако! мети необхщно насамперед розробити дiевi органiзацiйно-економiчнi ме-ханiзми використання i охорони цих ресурсiв. Результативне управлшня та не-виснажливе використання сировинних ресуршв лiсу дасть змогу розширити ме-жi та посилити контроль за мiжнародною торгiвлею "недеревними" ресурсами,
адже сьогодн бшьша частина недеревно! продукцп неконтрольовано заготов-люегься пiдприeмствами для експорту, внаслщок чого значних поступлень не доотримують як бюджет, гак i домогосподарсгва i мiсцевi громади.
Недостатшм, проте дуже перспективним, е використання корисних влас-тивостей лiсiв для культурно-оздоровчих, рекреацiйних, спортивних, туристич-них i освiтньо-виховних цiлей.
Серед головних на сьогодш проблем розвитку люогосподарського ви-робництва, на наш погляд, е нестача коштiв для оновлення i модершзацп облад-нання деревообробних тдприемств, впровадження технологiй використання вiдходiв деревооброблення та лiсозаготiвель, створення нових потужностей для виготовлення шновацшно! конкурентоспроможно! продукцп. Одним iз шляхiв виршення ще! складно! проблеми, на нашу думку, е запровадження у регюнах з вщповщною спецiалiзацiею кластерно! моделi розвитку лiсогосподарського ви-робництва, яка здатна поеднати виробничий досвщ тдприемств, науковий по-тенцiал освiтнiх установ та тдтримку органiв влади.
Результатом створення кластерних об'еднань, як показуе европейський досвщ, е покращення умов пращ на тдприемствах лiсогосподарського вироб-ництва, пiдвищення рiвня мотивацп ^ як наслiдок, отримання соцiального ефек-ту. Дедалi частiше на впчизняних пiдприемствах - суб'ектах люогосподарсько-го виробництва - впроваджуеться польська концепщя менеджменту лiсових кластерiв, орiентована на покращення сощального захисту працiвникiв та тд-вищення рiвня мотивацп !х працi. Такий досвiд напрацьовано, зокрема, на тдприемствах Рiвненського ОУЛМГ, внаслiдок чого середньомiсячна заробiтна плата пращвниюв становить понад 5 тис. грн.
Система заходiв з тдвищення конкурентоспроможностi люогосподарсь-кого виробництва регюну передбачае освоення потенцiалу пiдприемств шляхом комплексного використання вiдходiв деревооброблення та люозагопвель. Нап-риклад, як сировину для целюлозно-паперово! промисловостi пропонуеться ви-користовувати не лише макулатуру i масу з люогосподарсько! деревини, але й вториннi ресурси сiльського та комунального господарств (зокрема деревину, заготовлену пiд час догляду за парками, садами, поодинокими деревами тощо). Вщповщно, серед заходiв щодо реалiзацil цього напряму повиннi бути такi: впровадження нових ресурсозбершаючих i маловiдходних технологш та проце-сiв, здатних забезпечити зниження втрат деревини; залучення до процешв люо-перероблення усiх можливих вiдходiв лiсогосподарського виробництва. При цьому варто звернути увагу на необхщнють пiдвищення ефективностi вщтво-рення захисних смуг уздовж транспортних шляхiв, яю не тiльки виконують за-хисн функцп, але е джерелом кондицшно! деревини.
Конкурентоспроможнiсть лiсогосподарського виробництва регюну знач-ною мiрою залежить вщ вирiшення проблеми захисту лiсових екосистем. Прь оритетними цiлями щодо реалiзацil цього напряму е: охорона люових ресурсiв, зменшення випадкiв незаконних рубок лiсiв, пiдтримання екологiчного балансу люу через збереження природних комплексiв, захист об'екпв рослинного та тваринного свиу тощо. До заходiв, необхiдних для досягнення зазначених щ-лей, можна вщнести: впровадження системи монiторингу люових насаджень; використання електронного облжу деревини; люову сертифiкацiю.
Проведення сертифжацп лiсогосподaрськими пiдприeмствaми регiонy необхiдне для визначення вщповщноси рiвня ведення люового господарства сyчaсним мiжнaродним вимогам щодо сталого лiсокористyвaння, збалансовано-го i зваженого виршення екологiчних, соцiaльних i економiчних питань.
Сyчaснi вимоги краш-члешв €С щодо сталого лiсокористyвaння перед-бачають збiльшення кiлькостi та площ зaповiдних територiй. Для дотримання цього напряму пiдвищення конкyрентоспроможностi регiонy потрiбно забезпе-чити висвiтлення питань охорони природи y засобах мaсовоï шформацп (y пре-сi, на радю та телебaченнi, в Iнтернет-просторi), залучати до розроблення захо-дiв природоохоронш та громaдськi оргaнiзaцiï.
Розвиток трaнспортноï iнфрaстрyктyри насамперед потребye бyдiвниц-тва люових дорiг, якi необхiднi для забезпечення рацюнального використання ресyрсного потенцiaлy лiсy, виконання природоохоронних зaходiв та розвитку лiсового господарства загалом. В останш роки очевидними e позитивш зрушен-ня y цьому нaпрямi - y регiонi активно ведеться бyдiвництво дорiг люогоспо-дарського призначення. Проте ïхнi обсяги свiдчaть про значне вщставання вiд крaïн €С. Формyвaння комплексy дорiг лiсогосподaрського призначення e не-обхiдною умовою та першим кроком iз створення iнфрaстрyктyри зaготiвлi та трaнспортyвaння деревини (вона також передбaчae застосуванням пневматич-них систем, канатних дор^ тощо).
Шдвищення резyльтaтивностi дiяльностi пiдприeмств люогосподарсько-го виробництва не може вщбутись без генерацп наукових iдей та впровадження ïх у виробництво. З ^eKi метою нayковi установи та освггш заклади потрiбно залучати до розробки вщповщних тем НДР (щодо модершзацп люогосподарсь-кого обладнання, впровадження еколопчних систем лiсозaготiвлi тощо), а нав-чaльнi процеси у спецiaлiзовaних закладах освгга та за профiльними спещаль-ностями здiйснювaти вiдповiдно до сучасних вимог ведення люового господарства. Розвиток науково-освинього напряму розвитку люового господарства ре-гiонy потрiбно спрямувати на пiдвищення квaлiфiкaцiï прaцiвникiв, формуван-ня у населення культури люогосподарсь^ дiяльностi та дотримання правил ко-ристування лiсовими ресурсами. Для цього доцшьно створювати шкiльнi лiс-ництва, залучати мюцевих жителiв до учасп у лiсоекологiчних заходах. Дiяль-нють остaннiх варто скоординувати вiдповiдно до нaпрямiв пiдвищення конку-рентоспроможностi люогосподарського виробництва.
Удосконалення оргaнiзaцiйноï структури управлшня лiсовим господар-ством повинно опиратись на свгговий досвiд лiсоyпрaвлiння. При цьому першо-черговими цiлями реоргашзацп структури yпрaвлiння e узгодження штереив пiдприeмств-сyб'eктiв лiсогосподaрського виробництва та шших зaцiкaвлених сторiн (споживaчiв, оргaнiв влади, фшансових установ тощо), формування ре-зyльтaтивноï системи координaцiï лiсового господарства та контролю за вико-ристанням i збереженням люових ресyрсiв, для чого потрiбно вдосконалювати iнформaцiйне забезпечення цього процесу.
Важливим зaлишaeться питання фшансування зaходiв, що сприяють тд-вищенню конкyрентоспроможностi лiсогосподaрського виробництва регюну. Фiнaнсове забезпечення реaлiзaцiï розроблених зaходiв здiйснювaтиметься за
кошти державного та мюцевого бюджетiв, власнi кошти пiдприемств люогоспо-дарського виробництва та шших джерел. Орiентовний розподiл мiж джерелами фiнансового забезпечення складений таким чином: кошти державного бюджету становитимуть до 10 % (виходячи iз кошпв, закладених на виконання програми "Лiси Укра!ни"), кошти мiсцевого бюджету покриють близько 30 %, решта - ш-вестицп, спонсорська допомога та власш кошти пiдприемств ОУЛМГ.
Результатом реалiзацп запропонованих заходiв щодо пiдвищення конку-рентоспроможностi лiсогосподарського виробництва Хмельницько! обласп бу-дуть економiчний, соцiальний, органiзацiйний та екологiчний ефекти.
В економiчнiй сферi передбачаються ютотне покращення економiчних показникiв дiяльностi тдприемств лiсогосподарського виробництва (за рахунок впровадження в люогосподарському виробництвi сучасно! техшки, комплексного використання деревини, створення на тдприемствах безвiдходних техно-логш тощо), збiльшення асортименту продукцп тдприемств люогосподарсько-го виробництва, пiдвищення !! якосп, додатковi грошовi надходження для тдприемств люогосподарського виробництва внаслщок використання недеревно! продукцп лiсу та !! перероблення.
В оргатзацшному аспект оч^еться пiдвищення результативностi орга-тзацшно! структури управлiння пiдприемствами лiсогосподарського виробництва шляхом: координацп i мониторингу виконання державних та регiональних галузевих програм розвитку лiсогосподарського виробництва; удосконалення шформацшного забезпечення дiяльностi пiдприемств люогосподарського виробництва регюну; впровадження шновацшних механiзмiв управлiння в люово-му секторi.
У соцiальному планi передбачаеться працевлаштування населення, покращення умов пращ на тдприемствах люопромислового комплексу, тдвищен-ня мотивацп працiвникiв люового сектору, !х освiти та квалiфiкацп, формуван-ня еколопчно! свiдомостi громадян завдяки проведенню спiльних iз люогоспо-дарськими пiдприемствами заходiв та робот екологiчних центрiв.
Природоохоронний ефект передбачае: рацюнальтше використання люо-вих та недеревних ресуршв, впровадження екологiчних методiв лiсозаготiвлi та транспортування продукцп люозагопвель, комплексне використання лiсових ресурсiв, зменшення кшькосп вiдходiв, розширення мережi природно-заповщ-ного фонду, збереження та примноження люового бiорiзноманiтгя.
Висновки 1 перспективи подальших досл1джень за проблемою. Люо-господарське виробництво мае значний вплив на тдвищення конкурентоспро-можностi Хмельницько! область Для досягнення цшей оптимiзацil люокористу-вання, розширеного вiдтворення, захисту та рацюнального використання люо-вих ресуршв пiдприемствам лiсогосподарського виробництва потрiбно зосере-джувати свою дiяльнiсть у п'яти головних напрямах: розвитку люового госпо-дарства; вдосконалення технологш його ведення; розвитку науки та освпи у га-лузi; захисту екосистем; удосконалення оргатзацшно! структури управлiння ль совим господарством регiону. Це дасть змогу досягнути економiчного, сощаль-ного, оргатзацшного ефекту тощо.
У подальших дослщженнях за проблемою варто придшити увагу клас-тернiй моделi розвитку люогосподарського виробництва.
Л1тература
1. Стасюк О.М. 1нтегральна оцiнка конкурентоспроможносп репошв Укра!ни / О.М. Ста-сюк, 1.А. Бевз // Економжа i прогнозування : наук.-аналiт. журнал. - 2012. - № 1 - С. 75-86.
2. Должанський 1.З. Конкурентоспроможшсть шдприемства : навч. поабн. / 1.З. Должансь-кий, Т.О. Загорна. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2006. - 384 с.
3. Врублевська О.В. Конспект лекцш з економжи природокористування / О.В. Врублевсь-ка. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ, 2003. - 210 с.
4. Дребот 1.О. Тeopeтикo-мeтoдoлoгiчнi основи функцioнування люогосподарського комплексу / 1.О. Дребот // Агроеколопчний журнал. - 2001. - № 3. - С. 12-17.
5. Бюлетень аналiзу ринку люопродукцп. - К. : ДП "Украшський шформацшно-координа-цiйний центр анашзу ринку люопродукщ!", 2011. - № 1. - 34 с.
6. Постанова Кабшету мiнiстpiв Укра!ни "Про затвердження державно! цшьово! програми "Люи Укра!ни" на 2010-2015 pp." вiд 16.09.2009 р., № 977.
Овчарук В.В. Пути повышения конкурентоспособности региона на основе развития лесохозяйственного производства
Исследованы структура и современное состояние развития лесохозяйственного производства Хмельницкой области, уточнено его влияние на конкурентоспособность региона. Определены направления ее повышения и сформированы меры по увеличению прибыльности деятельности предприятий лесохозяйственного производства региона.
Ключевые слова: конкурентоспособность региона, лесохозяйственное производство, Хмельницкая область.
Ovcharuk V.V. Ways of increasing the region's competitiveness through the development of forestry production
The structure and current status of forest production Khmelnitsky region have been investigated. Its influence on the region's competitiveness has been specified. The ways of its increasing and the measures of profitability of the business of forestry production in the region have been determined.
Keywords: competitiveness of the region, forest production, Khmelnitsky region.
УДК 338.71 Ст. викл. О.Б. О^дач - Льв1вська державна фтансова академiя
ЕВОЛЮЦШШСТЬ УПРАВЛ1ННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОЮ Д1ЯЛЬН1СТЮ -ЗАС1Б ЗБЕРЕЖЕННЯ Ц1Л1СНОСТ1 НАЦЮНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ В КРИЗОВИХ УМОВАХ
Висв^лено теоретичш засади еволюцшност управлшня як щлюного шдходу до аналiзу екож^чних систем, зокрема, нацюнально! економжи в сучасних умовах роз-витку глобалiзацiйних процеав. Запропоновано низку напрямiв розвитку нащонально! економжи в кризових умовах у рамках еволюцшного шдходу.
Ключовг слова: економiчна система, цтсний шдхщ, еволюцiйнiсть управлiння, адитившсть, нацiональна економiка, кризовi умови.
Постановка проблеми. Нацюнальна економжа становить складну орга-шчну систему. За сво!ми структурними, оргашзацшними 1 функцюнальними параметрами означена система складаеться з взаемопов'язаних ! взаемозалеж-них частин, яю, своею чергою, виконують функцп 1з забезпечення !! життездат-носп та ефективного функцюнування. окр1м того, будь-яка нацюнальна еконо-мiка володiе специф!чними рисами i характеристиками, що визначаються юто-ричними, нацiонально-культурними традицiями, соцюкультурними, полиико-культурними та шшими особливостями.
