Еколого-економічна оцінка інвестицій у лісогосподарське виробництво Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

де: Ai - вагомють i-го параметра конкурентоспроможносл у зaгaльнiй струк-турi (%); Ci - бальна оцiнкa i-го параметра конкурентоспроможносл в оцiнцi споживaчiв вaгомостi цього показника для прийняття ршення щодо купiвлi товару певно1' групи; ^C - сума бально1' оцiнки всiх пaрaметрiв, що станов-лять систему конкурентоспроможностi товару певно1' групи.

Розрахунок вaгомостi критерив конкурентоспроможностi для товaрiв пов-сякденного попиту, довготермiнового користування та послуг наведено в табл. 4.

В^^вки дocлiджeння тa пeрcпeктиви пoдaльшoгo aнaлiзy дaнoï прoблeми. Отже, ми пропонуемо завершену модель доцiльних чинниюв конку-рентоспроможностi та методики ïx оцшки для застосування пiдприeмствaми, що служитиме для них бенчмарюнговим орieнтиром. Авторськ дослiдження тд-твердили дieвiсть та справедливють цього пiдxоду. Одночасно для великих тд-приемств запропонована модель також е корисною з огляду не стiльки на юльюс-m показники, скшьки на якiснi тенденци прiоритетностi цих показниюв, що дае змогу 1'м конкретизувати свою маркетингову даяльшсть у нaпрямi ситуaцiйниx дослщжень i заощадити кошти на галузевих дослiдженняx споживчих настро1'в.

Лiтeрaтyрa

1. Пaхoмoв С.Б. Международный маркетинг, опыт работы зарубежных фирм. - М.: Изд. центр "Анкил", 2GG3.

2. Эвaнc Дж. Р., Бeрмaн Б. Маркетинг: Пер. с англ. - Ростов-на-Дону: Сирин, 2GGG. - 308 с.

3. Энджeл Дж.Ф. Поведение потребителей. - СПб.: Питер Ком, 1999. - 768 с.

4. Burke W. Organization Development in the XXI// Journal of Management. - 2003, № 1З. -Р. 303-327.

5. Бeнчмaркiнг як шструмент пщвищення конкурентоспроможносл компанп// Управление компанией. - 2003, № 1-2. - С. 21-29._

УДК 630*330.322.003.1 Асист. О.В. Дячишин -НЛТУ Украти, м. Львiв

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНА ОЦ1НКА ШВЕСТИЦШ У Л1СОГОСПОДАРСЬКЕ ВИРОБНИЦТВО

На прикладi пiдприeмств Львiвського обласного управлiння лiсового господар-ства обгрунтовано еколого-економiчнi критерй для визначення ефективносп вiдтво-рення i використання люових pecypciB. На основi проведених розрахункiв отримано eкономeтpичнi модeлi eколого-eкономiчноi оцiнки iнвecтицiй у лicогоcподаpcькe ви-робництво. Здiйcнeно апpобацiю економетричних моделей eколого-eкономiчноi оцiнки iнвecтицiй у люогосподарське виробництво на пpикладi дiлянок тдприемств Львiвcького обласного yпpавлiння лicового господарства.

Ключов1 слова: eколого-eкономiчна оцiнка, швестицп, eкономeтpичнi модeлi.

Post-graduate O.V. Dyachyshyn - NUFWT of Ukraine, L'viv Ecologic and economic evaluation of investments in forest production

On the example of enterprises of the Lviv regional management of forestry it reveals and substantiates the ecologic and economic criteria for determination of efficiency of recreation and use of forest resources. On the basis of the conducted calculations there are the got econometric models of ecologic and economic evaluation of investments in forest production. Realizable approbation of econometric models of ecologic and economic evaluation of investments in forest production on the example of areas of enterprises of the Lviv regional management of forestry.

Keywords: ecologic and economic evaluation, investments, econometric models.

Дослщження показують, що на сьогоднi немае чiтко сформованого пщ-ходу до еколого-економiчно! оцiнки iнвестицiй у люогосподарське виробниц-тво. Отже, вибiр критерш оцiнки е актуальним. На основi цього критерiю пла-нуеться визначати, чи досягаються на окремих видшах необхiднi результати, тобто, чи задекларований обсяг iнвестицiй дае необхiдну кшьюсть продукцп. Найчастiше для аналiзу ведення люового господарства використовують показ-ник продуктивност лiсу (деревини) з одинищ площi, м /га. За критерш опти-мальностi приймають максимальну сумарну продуктивнiсть. Окрiм деревних, лю е джерелом недеревних та рекреацшних ресурсiв. Тому потрiбно здшсню-вати комплексну оцшку лiсового господарства, яка б враховувала всi складовi ефекту вщ iнвестицiй i визначалася у грошовому вираз^ формула (1):

ЕЕ = , (1)

г=1

де: ЕЕ - еколого-економiчна оцiнка iнвестицiй у лiсогосподарське виробництво; Ег - еколого-економiчна оцiнка iнвестицiй у тсогосподарське виробництво вiд I-го компоненту.

Економетрична модель для еколого-економiчно! оцiнки iнвестицiй у л1со-господарське виробництво у загальному вигляд можна представити за допомо-гою формули (2):

ЕЕ = Ед + Ен+ Еек, (2)

де: Ед - економiчна оцiнка вартост деревного запасу, грн./га; Ен - економiчна оцiнка вартостi недеревних ресурсiв люу, грн./га; Еек - оцiнка еколопчних фун-кцiй лiсу, грн./га.

Економiчну оцiнку вартостi деревного запасу можна визначити за формулою (3):

Ед = Еа+ Елгр+ Епр, (3)

де: Еа - економiчна оцiнка вартост деревного запасу вiд головного користу-вання, грн./га; Елгр - економiчна оцiнка вартостi лiквiдного деревного запасу вщ лiсогосподарських рубань за люом, грн./га; Епр - економiчна оцшка вартос-тi деревного запасу вщ поступових рубань в букових насадженнях, грн./га.

Економiчнi оцiнки деревних ресуршв визначаються за формулами (4)-(6):

т я

еа = Е й-Еф, • Ту, (4)

1=1 у=1

т I я

Елгр= Е Е • Е Фу • Ту , (5)

г=1 е=1 г у=1

т W я

Епр = ее ву-Ефу■ Ту, (6)

и у=1 г у=1

де: О, - обсяг деревини ¿-то! породи вщ головного користування, м3; Юу-час-тка ¿-то! породи у-го гатунку, Оу/О; Т- - таксова вартють деревини ¿-то! породи у-го гатунку, грн.; - обсяг деревини ¿-то! породи вщ е-тих лiсогос-подарських рубань, м ; - обсяг деревини ¿-то! породи вщ у-их поступових

рубань, м3; I = (1, т) - кшьюсть порiд на дшянцц 7=(1, £) - кшьюсть гатунюв деревини; е = (1, ?) - кiлькiсть прийомiв лiсогосподарських рубань; у=(1, w) -кшьюсть прийомiв поступових рубань.

Для об'ективного вiдображення економiчноl оцшки вартостi деревно-го запасу вщ головного користування ЕА i частки швестицш в 11 структурi, не-обхiдно вивести емпiричнi моделi у виглядi формули (7):

Еа = /(Ф, А, Н, Б, у, 1, е). (7)

Економiчна оцiнка вартостi лiквiдного деревного запасу вщ люогоспо-дарських рубань за люом Елгр та економiчна оцiнка вартостi деревного запасу вщ поступових рубань у букових насадженнях Епр визначаються згiдно вста-новлених правилами рубань нормативiв [1].

Оцшка недеревних ресурсiв Ен визначаеться за даними тдприемства. Запорукою об,ективностi оцшки Ен е використання реальних даних, проте обов'язковий облiк таких ресурЫв не встановлено, тому в умовах "Славсько-го лiсового господарства" даш про недеревнi ресурси лiсу вщсутш.

Оцiнку екологiчних функцiй лiсу Еек можна визначити за формулою (8):

I

Еек = Ед £ ки ' (8)

и =1

де: ки - коефiцiент ощнювання и-1 екологiчно функцп и = (1,1) - кшьюсть еколо-пчних функцiй.

Критерп ефективностi люогосподарського виробництва дослiджували професор Я.В. Коваль та ш. На ефективнiсть люогосподарського виробництва впливае велика кшьюсть чинниюв, в тому числi випадкового характеру, що значно ускладнюе вибiр як самого критерiю, так i оцiнку впливу на нього вхщних чинникiв.

Екологiчний ефект, котрий утворюеться вiд ведення лiсового господарства як невщ'емно! частини функцiй люу пропонуемо визначати, спира-ючись на дослщження професора Я.В. Коваля [2]. Зпдно з ними, екологiчнi ефекти можна визначати вщносно таксово! вартост насадження за такими коефiцiентами для економiчних оцiнок:

• водорегулювальт функци - к = 0.075;

• водоочисна функщя - к2 = 0.077;

• газоочисна функщя - к3 = 0.158;

• рекреацшна - к4 = 0.039;

• грунтозахисна функщя родючост грунтгв - к5 = 0.005.

Оскiльки наведет вище данi стосуються району Полюся, то вважаемо допустимим використати 1х i для умов Карпатських лiсiв. Проте функцiя за-хисту грунлв вiд зсувiв i стокiв принципово збшьшуеться, пропонуемо цю функцiю визначати для прських районiв за формулою (9) або (10):

К6 = 0,4(Бт(3ф - 90) + 1), (9)

або для радiанного виразу ф:

п

Кб = 0,4(вт(3ф - -) + 1), (10)

де ф - кут нахилу схилу, градуси.

Графiчно коефщент К6 функци захисту грунпв вiд зсувiв i стокiв для прських районiв представлений на рис. 1.

Використовувати коефщент К6 можна для значень прських схилiв ф < 60°.

0,08

0,07

0,06

(О а 0,05

н

X

'Ет 0,04

о 0,03

а

0,02

0,01

значення коефщ1енту к6

кут нахилу,

град.

10

20

30

40

50

60

Рис. 1. Графiчне зображення коеф^ента К6 функци захисту tрунтiв вiд зсувiв i стошв для г1рських райошв

Для побудови та анашзу економетричних моделей розглядаються таю вхiднi чинники зпдно з даними лiсництв Державного тдприемства "Славське ль сове господарство":

1) географ1чн1 (експозищя; кут схилу ф; рельеф);

2) таксацшт характеристики (порода; типи люорослинних умов; вш А, ро-юв; кшьюсть яруив; боттет; середня висота насаджень Н, м; середнш д1аметр стовбура Б, см; повнота, у.

3) економ1чт умови (вихщ дтово! деревини е, %; швестици на люовщновлен-ня, грн/м3).

Вiдбiр даних здiйснювався у ДП "Славське ЛГ", розташованому у Ско-лiвських Бескидах. У цьому шдприемсга спочатку розглядалися видiли в ушх лiсництвах i кварталах. З них до вибiрки включено насадження вшом бiльше 60 роюв. Такий вибiр виконувався з мiркувань: у перюд пiсля 60 рокiв, здебшь-шого, припиняються основнi лiсогосподарськi заходи, яю вимагають вкладання кошт^в, i е можливiсть визначити результат iнвестицiй, тобто зробити 1х оцiнку.

На основi даних ДП "Славське ЛГ" формуемо вибiрки з такими умова-ми: кут нахилу схилу 5° < ф < 40°; рельеф - прський, насадження 10Ял; тип ль сорослинних умов - С3, вiк А 70-80 рокiв, одноярусш насадження. Одна з ви-бiрок - визначаеться запасом на 1 га; друга - за повнотою насадження. Для аналiзу приймаемо 5 рiвнiв експозици: Пн-Сх, Пд.-Сх, Пд, Зх, Пн-Зх, шфор-мацiя про яю трапляеться у базi даних дослщжуваного пiдприемства.

Для прийнятого рiвня значущостi ц = 5% вплив експозици вважаеться незначущим i вилучаеться з моделi як змiнний чинник. Чинник ярусност е сталим, через те, що кiлькiсть ярусiв рiвна одиницi, i вилучаеться з модель Боштет визначаеться висотою i вжом насадження, а, отже, е у прямо кореля-цiйно залежним вщ цих показникiв, тому показник боштету вилучаеться з

0

моделi. Вихщ дiловоï деревини ми враховуемо при визначенш запасу у гро-шовш формi, то ж цей чинник нами упускаеться в модель

Для переведення яюсних показниюв (породного складу насадження) у вартiснi, пропонуемо розробити декшька математичних моделей - для кожноï породи чи ïx комбiнацiï. Аналогiчно чинимо з впливом чиннику родючостi та воло-госп Грунтов.

Одержану на основi даних пiдприемства вибiрку необxiдно розподши-ти на пiдвибiрки i згрупувати дат:

• на основi критерш родючостi та вологост Грунпв на двi групи для

• умов Д3 i С3;

• вибрати дшянки з смеречниками та буковими насадженнями.

У результатi отримуемо чотири пiдвибiрки за такими якiсними характеристиками: порода бук, умови Д3; порода бук, умови С3; порода смерека, умови Д3; порода смерека, умови С3.

Для визначення економетричних моделей визначаемо рiвняння регресiï. У результат отримуемо чотири пiдвибiрки за такими яюсними характеристиками:

• порода бук, умови Д3;

• порода бук, умови С3;

• порода смерека, умови Д3;

• порода смерека, умови С3;

На основi аналiзу отримуемо регресiйнi моделi економiчноï оцiнки де-ревних ресурсiв ЕА наведенi у формулах (11-14):

Для букових насаджень: умови Д3: Еа = -33,63 + 33,167/ф + 1,09Н + 0,27yl + 1,46s; (11)

умови С3: Еа = -25,67 - 10,38/ф + 0,65Н + 0,37yl + 7,96s. (12)

Для смерекових насаджень: умови Д3: Еа = -13,83 + 0,02ф + 0,3Н + 0,21yl + 5,96s; (13)

умови С3: Еа = -12,20 + 0,03ф + 0,26Н + 0, 19yl + 5,92s. (14)

На основi цих моделей побудували графiчнi залежностi економiчниx оцiнок запасу деревини вiд кута нахилу (рис. 2).

Як видно iз рис. 2, для букових насаджень вплив кута ф не е прямо пропорцшний, тому доцшьно розглянути графiчну залежнiсть економiчноï оцшки вартост деревного запасу вiд головного користування (ЕА) вiд кута нахилу ф i на основi графiку проаналiзувати цей вплив. 1з зростанням кута нахилу ф оцшка вартосл деревного запасу вщ головного користування (ЕА) для бу-кових насаджень в умовах С3 зростае, а для букових насаджень в умовах Д3 -спадае. Для насаджень смереки оцшка вартост деревного запасу вщ головного користування плавно зростае в умовах С3 та Д3.

Виходячи з рiвнянь регресiï стверджувати, що функцiя вiдгуку е прямо пропорцшною чинникам - Н, yl, s (при ix зростаннi ЕА збiльшуеться.) Ця залежнiсть характерна для насаджень бука i смереки в умовах В3 С3.

На рис. 2. наведено залежноси економiчниx оцшок запасу деревини вiд кута нахилу.

Науковий тсиик, 2GG6, вип. 1б.б

t

2

кут схилу

10 15 20 25 33)

Рис. 2. Графiчнi залeжностi eKOHOMÍ4Hux ощнок запасу деревини eid нута нахилу

Ha шдстaвi грaфiкa зaлежнoстей (рис. 2) мoжнa стверджyвaти, щo кут шхилу негaтивнo впливae Ha екoнoмiчнy o^HKy зaпaсy деревини тiльки для бу^вих нaсaджень в yмoвaх Д3.

Врaхoвyючи екoлoгiчнi ефекти 3a ^еф^ем^ми к (i = 1,6), визш-чaeмo екoнoметричнi мoделi для екoлoгo-екoнoмiчнoï o^Hra iнвестицiй у ль сoгoспoдaрське вирoбництвo, предстaвленi у фoрмyлaх (15-1S). Для бугавих нaсaджень:

• yмoви Д3:

ЕЕ = (-32,00+33,67/^+1,09H+0,27y/+1,46s+^A)(1,354+0,04(sin(3^-90)+1)); (15)

• yмoви С3:

ЕЕ = (-24,04-10,3S/^+0,65H+0,37y/+7,96s+^A)(1,354+0,04(sin(3^-90)+1)). (16)

Для смерекoвих нaсaджень:

• yмoви Д3:

ЕЕ = (-13,12+0,02ф+0,3Н +0,21 у / +5,96s)(1,354+0,04(sin(3<?-90)+1)), (17)

• yмoви С3:

ЕЕ = (-11,49+0,03^+0,26H+0,19y/+5,92s)(1,354+0,04(sin(3^-90)+1)), (1S)

де: ф - кут схилу; H - середня висoтa нaсaджень, м; у - в^шст пoвнoтa Ha-сaдження; / - швестици Ha лiсoвiднoвлення, грн/м3; s - вихiд дiлoвoï деревини, %; А - вш нaсaдження, рoкiв; уА = 0, якшр А < 100; уА = 3,45, якщo 100 < А < 120; уА = 3,45, якщo 120 < А.

Екoлoгo-екoнoмiчнy o^HKy iнвестицiй у лiсoгoспoдaрське вирoбниц-твo зaлежнo вiд вжу нaсaдження предстaвленo Ha рис. 3.

6

5

4

3

1

30-

EE=f(A), ухил 5 град, 1=51,25 грн/м куб

Рис. 3. Еколого-eHOHOMÎ4Ha оцшка

швестицш у лкогосподарське

виробництво залежно eid eiKy насадження

в^, ромв

"60 80 100 120 140

Як видно з рис. 3, еколого-економiчного оцшка iнвестицiй зростае iз вiком приблизно до 120 роюв для букових насаджень i до 100 рокiв - для смерекових. Шсля досягнення даного вшу оцшка зменшуеться, з бiльшими темпами - для букових насаджень в умовах С3.

Лггература

1. Постанова КМ Украши вщ 16 травня 1996 р. N 535 " Про затвердження Правил рубок, пов'язаних з веденням люового господарства, та шших рубок"// www.gov.ua.

2. Воспроизводство лесных ресурсов: эколого-экономические проблемы/ Коваль Я.В., Мишенин Е.В., ЦаренкоА. М., Литвиненко О. А., Антоненко И.Я. - К.: СОПС Украины НАН Украины, 2002. - 314 с. _

УДК339.9.339.94 Доц. 1.Ф. Коломкць, канд. екон. наук -

НУ "Львiвська полiтeхнiка"

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖШСТЬ У СИСТЕМ1 ЧИННИК1В ШТЕРНАЦЮНАЛВАЦП Д1ЯЛЬНОСТ1 П1ДПРИСМСТВ

Визначення рiвня конкурентоспроможностi тдприемства - динамiчноï й статич-hoï - е одним Ï3 вихщних пунктiв формування програми пiдвищення конкурентоспро-можностi пiдприемства в контекстi його ^ернацюнашзацп. Розглядаючи конкурентос-проможнiсть тдприемства як економiчну категорiю, важливо не тшьки визначити ïï мюце i роль в функцiонуваннi пiдприемства на ринку, але й вияснити мехашзм пщви-щення конкурентоспроможностi. Такий мехашзм повинен базуватись на засадах поеднання ринкового саморегулювання з державною штервенщею в економiчнi проце-си i формування середовища господарювання, що в практиц означае двоякий вплив на пщприемство - з одного боку, тдвищувати конкурентоспроможнiсть пiдприемство зму-шуе ринок, з iншого - макроекономiчнi умови господарювання, сформованi державою.

Ключов1 слова: конкурентоспроможнiсть, iнтернацiоналiзацiя дiяльностi тд-приемств, мiжнароднi ринки, економiчний мехашзм.

Assist. prof. I.F. Kolomiyets' - NU "L'vivs'ka Politekhnika" Competitiveness in the system of enterprises activity internationalization factors

Defining of the level of enterprise dynamic and static competitiveness is one of the basic elements of formation of the enterprise competitiveness increasing program. While