Научная статья на тему 'Механизм инновационно ориентирован ного экономического развития регионов в контексте про блемы рационального функционирования'

Механизм инновационно ориентирован ного экономического развития регионов в контексте про блемы рационального функционирования Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
54
31
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
МЕХАНіЗМ / іННОВАЦіЯ / ЕКОНОМіКА / РОЗВИТОК / РЕГіОН / МЕХАНИЗМ / ИННОВАЦИЯ / ЭКОНОМИКА / РАЗВИТИЕ / РЕГИОН / REGION / MECHANISM / INNOVATION / ECONOMY / DEVELOPMENT

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Кучерук Т.Г.

Обоснованы цели инновационного развития регионов, исследованы принципы рационального функционирования механизма инновационно ориентированного экономического развития регионов, формирующиеся в структуре глобального экономического пространства.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The mechanism of innovation oriented economic development of regions in the context of rational function problem

The goals of innovative development of regions are grounded, the principles of rational functioning of mechanism of innovation oriented economic development of regions are investigated in the frame of global economic environment structure formation.

Текст научной работы на тему «Механизм инновационно ориентирован ного экономического развития регионов в контексте про блемы рационального функционирования»

Т.Г. Кучерук

канд. екон. наук, м. Кшв

МЕХАН1ЗМ ШНОВАЦШНО-ОРШНГОВАНОГО ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГ1ОН1В З ПРОБЛЕМИ РАЦЮНАЛЬНОСГ! ФУНКЦ1ОНУВАННЯ

Вступ. Динамiка сощальних та природних процесiв нашого часу спонукае до осмислення новiтнiх стандарт наукового знання, зiнiцiйованих екологiчними проблемами, зокрема 1х причетностi до концептуальних побу-дов механiзму iнновацiйно-орiентованого економiчно-го розвитку регiонiв та його складових. Передусiм йдеть-ся про усвщомлення недостатньо'1 ефективностi шнова-щйно! системи регiону.

Всупереч програмам комплексного сощально-еконо-мiчного розвитку, шновацшш процеси продовжують за-лишатися достатньо рiзностороннiми та не сприяють штегруванню в едину систему багаточисельних суб'екпв регюнально! економiки. Стратегiчний план репонально-го розвитку фактично перетворюеться у набiр внутрш-ньо регiональних заходiв, де розвиток одних територiй здшснюеться в шкоду iншим та веде до руйнування рег-

юнально! економiчно! системи, сприяе посиленню дис-пропорцiй територiального розвитку, зниженню зайня-тостi населення i рiзкому спаду виробництва в малих та середнiх мiстах. 1ншими словами, у так званому единому репональному просторi практично не забезпечуються штереси населення рiзних типiв територiальних утворень.

Крiм того, асиметричний розвиток окремих струк-турних складових репонально! економiчно! системи не-минуче породжуе ефект емерджентноста, що мае прояв у неможливост зводити властивостi системи до адитивно! суми властивостей складових и пiдсистем, ускладнюе поведiнку адекватно! оцiнки !! розвитку та призводить до прийняття неефективних управлшських рiшень.

Багато впчизняних робiт, зокрема працi В. Алексан-дрово!, Л. Антонюк, Ю. Бажала, О. Бiлоруса, М. Война-ренко, О. Волкова, В. Гееця, М. Долшнього, Я. Жалiло, Б. Кияка, О. Кузьмша, Д. Лук'яненка, Б. Малщького, А. Поручника, В. Семиноженка, С. Соколенко, Л. Феду-лово!, Д. Черваньова, О. Чмир та ш. присвячено проблемам, в яких дослщжуються змiст, фактори, напрями, стратеги iнновацiйно орiентованого економiчного розвитку регiонiв, визначено !х вплив на розвиток держави та репошв, окремих галузей i тдприемств. Особливе значення мае проблема удосконалення методологи шно-вацiйного розвитку репону, яка полягае у необхiдностi забезпечення системоутворюючо! дiяльностi репональ-них економiчних суб'ектiв.

Постановка задачi. Метою стати е аналiз цшшсно! обГрунтованостi цшей iнновацiйного розвитку регiонiв, якi формуються у структурi глобального економiчного простору, дослщження принципiв рацiонального функ-цюнування механiзму iнновацiйно-орiентованого еконо-мiчного розвитку репошв.

Результати. У сучасну епоху глобалiзацi! виникла не-обхiднiсть використовувати приватний iноземний капiтал для фшансування мережевих галузей, що мають ознаки природних монополш: магiстральних трубопроводiв, морських та повiтряних портiв, систем постачання водою, газом, теплом, електроенерпею. Мiра розвитку таких галузей впливае на iнвестицiйну привабливiсть регiонiв та конкурентоспроможнють кра!ни на свiтовому ринку.

В той же час на зовншньому ринку нацюнальш держави, як суб'ект економiчно! дипломат!! та важли-вий елемент державно-приватного партнерства, волод-шть та користуються iнструментами стратепчного уп-равлiння, як i ранше виступаючи ключовими гравця-ми, але при цьому !х роль змшюеться. Глобалiзацiя змiщуе центр тяжшня господарсько! влади вщ уряд1в до приватного сектору [1]. В даний час приватизация за участю iноземних швестицш починае торкатися i мере-жевних галузей, всупереч протекцюшстським втянням (одше! з форм «економiчного патрютизму») — реакц!! на процеси глобалiзацi!. Пдтримка держави сприяе акти-вiзацi! дтяльност бiзнесу за кордоном [2]. Все бшьше усвiдомлюеться потреба переходу в!д окремих нацюналь-них ринк1в до репональних, що об'еднують капiтали з р1зних кра!н. Прям1 iноземнi швестиц!! з новим типом державно-приватного партнерства повсюдно отримують доступ у сфери, яю сусп1льство звикло бачити у влас-ност1 або п1д управлшням держави. Перемiщення центру тяжшня прямих iноземних iнвестицiй з промисло-вост1 у мережевi галузi можна вважати сталою св1товою

72

тенденщею, у формуваннi яко! пом1тний вклад внесли ТНК [3, с. 968; 4, с. 81].

В умовах фшансово! кризи, центральною ланкою яко! е значне подорожчання матерiальних ресуршв, особливого значення набувають нов1 форми i методи управлiння нематерiальними ресурсами. Проте розвиток iнновацiйних процешв у сусп1льств1, своечасне оновлення, економiчних ресуршв та задоволення потреб споживачiв забезпечуються шляхом вiдтворення потенщалу iнтелектуальних ресуршв, заснованого на досягненнях науки, осв1ти та шфор-мацiйних технологиях [5]. Негативнi тенденци, що склали-ся в шновацшнш сферi, потребують гнучких п!дход1в до формування регiонально! iнновацiйно! пол1тики та забезпечення правового регулювання шновацш.

Враховуючи нерiвномiрнiсть науково-технiчного потенцiалу репошв кра!ни, регiональнi iнновацiйнi системи е надзвичайно ефективним шструментом терито-рiального розвитку. Л. Городянська зазначае, що нема-терiальнi об'екти — це лише одна сторона вщтворюва-них економiчних ресурав, а шша — можлив1сть i здатнiсть ефективно !х реалiзовувати завдяки наявному штелектуальному потенцiалу трудових ресурав. Узагалi, вщтворюваш iнтелектуальнi ресурси тотожн1 нематерь альним активам i взаемозалежнi в1д штелектуального потенцiалу та капiталу пiдприемства [6, с. 113]. Адже важливим мае бути саме стимулювання шновацшно! активносп суб'ектiв господарювання регiонiв кра!ни, створення режиму найбшьшого сприяння виконанню робп; спрямованих на реалiзацiю в1дпов!дних прюритет-них напрямiв iнтеграцiйного iнновацiйного розвитку, концентраций на них фiнансово-економiчних та штелек-туальних ресурав певно! територiальноl системи.

Т. Давiла, М. Дж. Епштейн, Р. Шелтон переконли-во довели, що:

1. 1нноващя не потребуе революци в середиш ком-пани;

2. 1нноващя — це не алхiмiя з мютичними перебу-довами;

3. Iнновацiя не зводиться лише до творчосп i створення «креативно! культури»;

4. 1нновашя не обмежуеться лише процесами i iнструментами системи стадiй i п1дход1в;

5. Iнновацiя не зосереджуеться виключно на нових технологiях;

1нноващя не е тим, чого кожна компашя потребуе в найбiльшiй м1р1 [7].

М. Менш i А. Кляйнкнехт стверджують, що попршен-ня стану ф1рми породжуе потужний стимул до шновацш. М. Менш пояснюе, що кшець процветания старих галузей збшьшуе схильн1сть власникiв капiталу до швестування у нову продукц1ю. Не зважаючи на те, що прибуток у фазi депрес!! малий, власники бачать в швестищях в шноваци менше ризику, нгж в iнвестицiях у стару продукц1ю i тех-нолог1ю чи 6оргов1 зобов'язання [8, с. 27].

К. Павлов стверджуе, що кр1м соцiально-економiч-но! оцшки ефективностi iнвестицiй та iнновацiй необидно здшснювати розрахунки наслiдкiв впровадження iнвестицiй та iнновацiй з точки зору !х впливу на поси-лення процешв штенсифшац!! сусп1льного вщтворення. У зв'язку з цим пропонуеться видшяти iнвестицi! та шно-ваци iнтенсивного та екстенсивного тип1в в залежност в1д того, сприяють результати !х впровадження вщповщ-

В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ ^

но штенсифшаци або, навпаки, процесу екстенсифшаци. Важливо також у загальнiй структурi iнвестицiй та шно-вацiй видшяти частку кожно! з цих двох груп [9, с. 43].

Украша належить до держав з високим науковим по-тенцiалом, 11 наукой школи вiдомi унiкальними досягнен-нями в розробленнi нових матерiалiв, дослщженнями в га-лузi фiзики низьких температур, електрозварювання, шфор-матики i багатьох iнших. 1з 22 базових технологiй ракето-космiчноl галузi Украша володiе 17. Витрати на фундамен-тальнi дослщження i сприяння науково-техшчному прогре-су е самостiйною групою видатыв державного бюджету. Бюджетнi кошти спрямовуються на виконання робiт з най-важливiших перспективних теоретичних дослщжень i на реалiзацiю загальнодержавних цтьових програм [10].

Але пiдвищення дiевостi бюджетних iнвестицiй повинно базуватися не стiльки на зростаннi кнього обсягу, скшьки на опташзацй структури iнвестицiйних видатыв i вдосконаленнi мехашзму фiнансування бюджетних швес-тицiй. Для перетворення !х у дiевий шструмент змiцнення конкурентоспроможностi економiки необидно здшснюва-ти формування iнвестицiйних видатыв на основi науково обГрунтованих критерив доцшьност кожно! форми бюджетних швестицш iз врахуванням необхiдностi забезпечен-ня узгодження програм регiонального сощально-економ-iчного розвитку та бюджетно! полiтики держави, яи фор-муються у структурi глобального економiчного простору.

Розкриваючи природу шновацшно орiентованого еко-номiчного розвитку регюшв, слщ вщзначити причини, що гальмують формування його рацiональноl основи, а саме:

— невизначешсть майбутнього розмiру прибутку в!д використання нематерiальних ресурсiв [11, с. 33];

— вщсутшсть визначення iнтелектуальних ресурсiв у системi облiку та методичних рекомендацш щодо про-

ведення оцiнювання репонального рiвня !х вiдтворення [12, с. 67];

— штучне заниження реально'].' вартосп iнтелекту-альних ресурсiв, швестицшно1 привабливостi вiтчизня-них пiдприемств та регюшв Украши;

— вiдсутнiсть звггно1 фiнансовоl iнформацil щодо ринково1 вартосп iнтелектуальних ресурсiв кожного пiдприемства;

— загострення проблем податкового поповнення бюджету та залучення зовнiшнього iнвестування.

Проте слщ вiдзначити, що механiзм шновацшно орiентованого економiчного розвитку регiонiв визна-чаеться послiдовнiстю iнновацiйного процесу i його стадiй, етапiв, вiдповiдних процедур та шструментав, що супроводжують надання фшансових послуг при форму-ванш заходiв iнновацiйноl полiтики розвитку регюшв. У цьому зв'язку пропонуеться систематизащя принципiв рацiонального функцiонування механiзму шновацшно орiентованого економiчного розвитку регiонiв (рис. 1).

Саме тому розробка системи заходiв, спрямованих на стимулювання шновацшно орiентованого економiч-ного розвитку регюшв повинна передбачати оцшку аль-тернативних витрат для кожного регюну. Зважаючи на це, надання бюджетних ресуршв для швестицшних цiлей у позиковш формi найб1льш придатне для стимулювання швестицшно1 дiяльностi суб'ектiв пiдприемницькоl дiяльностi недержавних форм власностi.

Прiоритетом для дiяльностi органiв державно1 влади сьогодш мае стати створення умов, що забезпечують не лише збiльшення цього потенщалу, а насамперед його максимальну реалiзацiю в iнтересах сусп1льства. Для цього держава мае стати безпосередшм провщником iнновац-iйно-орiентованого економiчного розвитку регюшв, за-

Рис. 1. Принципы рацюнального функцюнування мехашзму mmвацшm-орieнтованого економiчного розвитку регюшв

2011/№1

73

мовником й оргашзатором дослщжень i розробок на най-сучaснiшиx нaпpямкax нaуково-теxнiчного розвитку.

Для налагодження деpжaвно-pегiонaльного шнова-цiйно-iнвестицiйного партнерства слiд:

— переглянути чинну систему резервування коштав комерцшнж бaнкiв та знизити норми резервування;

— створити регюнальш спецiaлiзовaнi банки рекон-струкцй' i iнновaцiйного розвитку;

— запровадити систему державно! компенсацп' вщсотюв за кредитами пiд стратепчш швестицшно-iнновaцiйнi проекти;

— знизити адмшктративш бap'epи та спростити процедуру вжоду на ринок мaлиx i сеpеднix емiтентiв, якi стимулюватимуть приплив катталу в iнновaцiйну сферу, сприятимуть стpуктуpнiй пеpебудовi економiки;

— запровадити ефективну систему зажсту корпоративна прав iнвестоpiв пiдпpиeмств, насамперед за paxунок пiдвищення iнфоpмaцiйноï

пpозоpостi ринку, недопущення дискpимiнaцiï шве-стоpiв за будь-якими ознаками та жорсткого державного нагляду за дотриманням норм та правил [13, с. 23];

— розробити меxaнiзм сплати податтв за швести-цшними кредитами лише шсля ïx pеaлiзaцiï;

— створити передумови для залучення ресурав домогосподарств на ринок облтацш, що сприятиме aктивiзaцiï ощaдниx пpоцесiв на мaкpоpiвнi та зростан-ню вкладень у реальний сектор економiки pегiону.

Висновки. Paцiонaльнiсть функцiонувaння меxaнiзму iнновaцiйно оpieнтовaного економiчного розвитку pегiонiв виявляe виникнення проблеми вилучення вже зaйнятиx ресуршв з альтернативного використання. Завдяки цьому формуються можливостi одержання новиx теxнологiчниx щей i ïx вт1лень, включаючи одержання позитивного си-нергетичного ефекту шновацшного оpieнтовaного еконо-мiчного розвитку репошв. Це робить необxiдним спряму-вати зусилля на пошук альтернативно!' ощнки шновацш-но оpieнтовaного економiчного розвитку pегiонiв за умов формування глобального економiчного простору.

Лiтерaтурa

1. Bayne N. The New Economic Diplomacy: Decision-Making and Negotiation in International Economic Relations Aldershot I N. Bayne, S. Woolcock, Burlington, 2003. — P. 86.

2. Чернова О. Системообразующие принципы формирования стратегии инновационного развития региона / О. Чернова // Вестник Оренбургского государственного университета. — 2009. — № 10 (104). — С. 46-51.

3. Roger E. A. Farmer Economic Growth in an Interdependent World Economy / Roger E. A. Farmer and Amartya Lahiri // The Economic Journal. — 2006. — Vol.116 No 514. — P. 969-990.

4. Клинова М. Глобализация и инфраструктура: новые тенденции во взаимоотношениях государства и бизнеса / М. Клинова // Вопросы экономики. — 2008. — № 8. — С. 78-90.

5. Aghion P. Capital, innovation, and growth accounting / P. Aghion, P. Howitt // Oxford Review of Economic Policy. — 2007. — Vol. 23. — No.1. — P 79-94.

6. Городянська Л. Факторно-крш^альна модель вщтво-рення штелектуальних ресуршв у системi обл^ / Л. Городянська // Фшанси Украши. — 2009. — № 5. — С. 112-119.

7. Давила Т. Работающая инновация: как управлять ею, измерять ее и извлекать из нее вигоду / Т. Давила, М. Дж. Эпштейн, Р. Шелтон ; пер. с англ. ; под ред.. Т. Ф. Козицкой. — Днепропетровск : Баланс Бiзнес Букс, 2007. — 320 с.

8. 1нновацшна модель економши; правовi та методо-лопчш засади проведення експертизи шновацшних проекпв : монография // За заг. ред. Ю. П. Доцента. — К. : «МП Леся», 2006. — 196 с.

9. Павлов К. Инновации интенсивного и экстенсивного типа / К. Павлов // Экономист. — 2009. — № 7. — С. 43-48.

10. Москаленко Н. Соцiально-економiчне i полггичне значення фшансового мониторингу / Н. Москаленко // Актуальш проблеми економши. — 2010. — № 6. — С. 235238.

11. Мортшов В. Альтернативш витрати: теоргя i проблеми 11 застосування / В. Мортшов // Економша Украши. — 2010. — № 1. — С. 29-36.

12. Уманщв Ю. Конкурентна поливка на ринку банк-iвських послуг у контекст глобалiзацii / Ю. Уманцев // Бантвська справа. — 2008. — № 5. — С. 55-71.

13. Пщвисоцький Р. 1нвестици у виробництво — запо-рука розвитку та структурно! модершзаци економши / Р. Пщвисоцький // Вюник Нацюнального банку Укра1-ни. — 2010. — № 6. — С. 20-23.

74

В!ОТИК EKОHОMIЧHОÏ HAУKИ У^АШИ ^

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.