CC BY
34
УДК 330.341.1:69
РЕГУЛЮВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ БУДIВЕЛЬНОÏ СФЕРИ
А.П. Дука, к.е.н., доцент
Кшвський нащональний унгверситет 1мет Тараса Шевченка, Кшв, Украша
Дука А.П. Регулювання шновацшного розвитку буЫеельнся сфери
У стати розглянуто запропоноваш заходи органiзацiйно економiчного забезпечення iнновацiйного розвитку будiвельноï сфери нацюнальжй економiки. Визначенi принципи, методи, функцiï та iнструменти державного регулювання шновацшного розвитку будiвництва.
Ключовi слова: iнновацiйний розвиток, будiвельна сфера, державне регулювання, оргашзацшно-екожмчний механiзм
Дука А.П. Регулирование инновационного развития строительной сферы
В статье предложены меры организационно экономического обеспечения инновационного развития строительной сферы национальной экономики. Определены принципы, методы, функции и инструменты государственного регулирования инновационного развития строительства. Ключевые слова: инновационное развитие, строительная сфера, государственное регулирование, организационно-экономический механизм
Duka A.P. Regulation of innovative development the building sector
This paper proposes the organizational and economic measures to ensure the innovative development of building sector of the national economy. Defined principles, methods, functions and instruments of state regulation the innovative development of building.
Keywords: innovation development, construction industry, government regulation, organizational and economic mechanism
Враховуючи сучасш тенденцп розвитку краш свиу, що супроводжуеться активним впливом шновацш на соцiально-економiчне середовище, спос-тертаеться новггаш етап еволюцп, який характеризуеться перевагами iнновацiйних факторiв i виражаеться в як1сних перетвореннях будiвельноl сфери, яка створюе передумови для життедiяльностi населения та економiчного зростання всiх сфер нацюнально1 економiки. При цьому ефектившсть шдприемницько1 дiяльностi у будiвельнiй сферi нацюнально1 економiки обмежуеться такими чинниками, як невщповщшсть методiв державного регулювання законам ринково! економiки, обмеженiстю фiнансових ресурсiв для шновацшно! та швестицшно1 дiяльностi, недостатшм розвитком системи нормування i стандартизацп будiвництва, вiдсталiстю законодавчо1 та нормативное' бази, проблемною органiзацiею бюджетно1 та податково1 систем, вiдсутнiстю чiтких нацюнальних прiоритетiв шновацшно1 дiяльностi тощо. Наявшсть ризик1в фiнансових втрат та невизначешсть майбутньо1 ринково1 ситуацп висувае на перший план задачу найефектившшого використання органiзацiйно-економiчних шстру-ментiв стимулювання шновацшного розвитку будiвництва, що неможливо без застосування адекватних важелiв державного регулювання. Прюритетним напрямком при вичерпаностi економiчних ресурсiв е органiзацiйне за без-печення спiвпрацi пiдприемств будiвельноl сфери у напрямку iнновацiйного розвитку. Але недостатнш рiвень наукового обгрунтування регулювання шновацшного розвитку будiвництва дозволяе визначити власне уявлення щодо необхiдностi та напрямшв державного впливу на зазначеш процеси i обгрунтовуе вибiр теми дослщження.
Аналiз останнiх дослiджень та публшацш
Наявна ситуацiя в шновацшнш сферi нацюнально1 будiвельноl сфери обумовлена, насамперед, вщсутшстю основно1 стратеги та фрагментаршстю застосування важелiв регулювання шновацшного розвитку, а саме вони е основою сучасного державного управлшня. Проблема ролi держави в регулювання економiки розглядаеться в наукових працях економюпв, починаючи з XVII столiття. 1сторично, погляди економiстiв на роль держави в економщ роздiлилися на два напрямки: фритредерiв i
протекцюшспв. Серед прихильнишв першого напряму можна видшити працi представник1в класично! та неокласично! школи А. Смiта, А. Маршалла, Чиказько! школи - М. Фрщмана,
A. Шварц, представник1в напряму «Теорп рацiональних очшувань» - Дж. Мута, Р. Лукаса, М. Уоллеса, представнишв неолiбералiзму -Ф. Хайека, Л. фон Мiзеса. Серед прихильник1в другого напрямку необхiдно згадати працi представнишв кейнаанства i неокейнсiанства Дж. М. Кейнса, Е. Хансена, Д. Хшса, представ-вникав iнституцiоналiзму - Т. Веблена, У. Мичелла, Дж. Гелбрейта, Представнишв шведсько! школи - Г. Мюрдаля, Б. Улiна. Концепцiю «змшано!» економiки як якийсь синтез двох напрямшв економiчно! думки запропонував у сво!х працях П. Самуельсон. Серед праць економiстiв, як1 розробляли принципи i пiдходи до здiйснення економiчно! политики можна видiлити працi В. Ойкена, Я. Тшбергена, Дж. Б'юкенена, Г. Таллока. Сучасними продовжувачами !хшх теорш стали вiтчизнянi вченi-економiсти В. Геець, Я. Жалiло,
B. Савченко, А. Сухоруков, Б. Малщький, В. Семенов та багао шших.
У науковш лiтературi велика увага придiляeться об'ективним закономiрностям посилення державного регулювання нацю-нального господарства, еволюцп економiчних функцш держави, розкриваються конкретнi методи, функцп та iнструменти державного регулювання в ринковш економiцi. Вибiр теоретично обгрунтованих i ефективних пiдходiв до регулювання шновацшного розвитку будiвельно! сфери, що забезпечить прийнятну формалiзацiю та адекватнее розв'язання задач, як1 виникають тд час управлiння iнновацiйним розвитком е вкрай важливим.
Мета статтi
Регулювання шновацшного розвитку здшснюеться на дешлькох рiвнях: рiвнi держави, рiвнi репону або галузi та рiвнi конкретного тдприемства. Сьогоднi головною метою реалiзацi! шновацшно! полiтики на рiвнi держави е сприяння прояву iнновацiйних шщатив, змiцнення iнновацiйного розвитку i створення передумов для швидкого та ефективного впровадження прогресивних технологiй i ново! техшки на рiвнi пiдприемств. На рiвнi будiвельно! сфери Укра!ни шновацшна дiяльнiсть проводиться стихiйно, без належного наукового обгрунтування. Саме тому, метою представлено! роботи е моделювання шновацшного регулювання будiвельно! сфери нацюнально! економiки.
Виклад основного матерiалу
За роки юнування будiвельно! сфери Укра!ни, як самостшного сектору нацюнально! економiки, будiвлi та споруди, як цивiльного, так i промислового призначення заносилися бшьше нiж на половину, а будiвельна сфера занепала. У цьому зв'язку перед державою виникае складна проблема вщновлення i розвитку !! в найкоротшi
термiни для зростання житлового фонду, а також кiлькостi та якосп промислових будiвель i споруд. Слад зазначити, що в даний час будiвельна сфера розвиваеться не планомiрно, житловий фонд не задовольняе потреби населення, а будiвель шфраструктурного цивiльного призначення вкрай бракуе, не вщбуваеться належного вiдновлення та будiвництва промислових будiвель i споруд, що негативним чином позначаеться на розвитку вае1 нацюнально1 економiки. Для цього державою повинний бути зроблений комплекс заходiв регулювання органiзацiйно-економiчного характеру з вщродження та розвитку будiвельноï сфери.
В умовах обмеженостi фiнансових ресурiв, матерiально-сировинноï бази, фахового люд-ськоно катталу та економiчних проблемах дедалi зростае необхiднiсть у науковому пошуку новiтнiх ресурсо- та енергоефективних будiвельних матерiалiв, технологiях, проектуваннi тощо. Таю процеси не можуть вiдбуватись стихшно, i тому потребують застосування державою певних механiзмiв регулювання. Шд регулюванням iнновацiйного розвитку будiвельноï сфери в данш роботi маемо на увазi комплекс заходiв, дiй, застосовуваних державою для корекцш i встановлення iнновацiйних процесiв у будiвництвi, що адекватно вщображае функць ональнi зв'язки м1ж iнновацiйним розвитком, економiчними результатами будьвельних пiдприемств та зростанням добробуту населення. При цьому як в теоретичному аспекп, так i в реальнш практищ видiляють i розглядають в державному регулюваннi окремi його складов^ органiзацiйну, економiчну, фiнансову, бюджетну, соцiальну, адмiнiстративну, iнституцiйну, суспiльно-полiтичну та шш^ кожна з яких здатна здшснювати певний вплив на будiвельну сферу [1]. Як правило, в практичнш дiяльностi використовуються всi перераховаш системнi складовi загального механiзму державного управлшня, причому в рiзних поеднаннях, пропорцiях i спiввiдношеннях.
Оск1льки в одному науковому дослщженш неможливо детально розглянути всi системнi складовi цього мехашзму, зосередимося на розкриттi рiзноманiтних аспектiв оргашзацшно-економiчного складовоï, яка за своею всеосяжнютю i ключовою значущiстю заслуговуе вивчення як цшком самостiйного великого, центрального, а по суп справи, головного механiзму у системi державного управлiння розвитком будiвельноï сфери. Саме оргашзацшно-економiчний мехашзм державного регулювання iнновацiйного розвитку будiвництва переважною мiрою впливае на хвд домiнуючих процесiв у соцiальному житп суспiльства i господарському розвитку будiвельноï сфери, виконаннi завдань i досягненш цiлей ïï iнновацiйного розвитку. До того ж органiзацiйно-економiчний механiзм регулювання шновацшного розвитку будiвельноï сфери в сучасних умовах суспiльного розвитку залишаеться недостатньо вивченим.
В даний час юнуе спрощене уявлення про цей важливий механiзм. Вважаеться, що регулювання iнновацiйного розвитку будiвництва включае наступш базовi елементи: ресурси; суб'ект регулювання; технологи регулювання [2]. Проте набагато повшше i змiстовнiше бачиться ця специфiчна наукова категорiя. Не претендуючи на безспiрнiсть, завершенiсть, однозначнiсть, остаточшсть, спробуемо сконструювати модель дослiджуваного мехашзму.
За нашим визначенням, оргашзацшно-економiчний механiзм регулювання iнновацiйного розвитку будiвництва являе собою складну сукупнiсть шструменпв i процесiв прямого i непрямого впливу на сощальт та ринковi умови функцiонування будiвельноí сфери, що забезпечують пiдвищення ефективностi шновацшного розвитку будiвництва та зростання якосп життя населення. Концептуальну модель органiзацiйно-економiчного механiзму регулювання iнновацiйного розвитку будiвельноí сфери вводять в дш органи регiонального управлiння, як1 керуються конкретно свою регюнальною полiтикою розробленою вщповщно до загальнодержавно1 iнновацiйноí политики з рiзнобiчним урахуванням факторiв зовшшнього нацiонального та внутрiшньо регiонального середовища [3].
Разом з тим, органiзацiйно-економiчний механiзм регулювання iнновацiйного розвитку будiвельноl сфери формуеться на основi специфiчних принципiв державного регулювання, властивих йому функцш, спецiальних структур, наявних ресурав, традицiйних та нових методiв i сучасних технологiй управлiння.
В авторському розумшш основними принципами органiзацiйно-економiчного впливу на шновацшний розвиток будiвельноí сфери повинш стати загальнi принципи: науковють, комплекснiсть, варiантнiсть, цiлеспрямованiсть, адекватнiсть, ефектившсть; i спецiалiзованi: оптимiзацiя припливу швестицш в сферу нововведень, динамiчнiсть, адаптившсть.
Функци регулювання державою iнновацiйного розвитку будiвельноl сфери полягають у сприянш розвитку наукових дослiджень (фундаментальних, пошукових, прикладних), насамперед у перспективних напрямах; кадровому забезпеченнi iнновацiйноl дiяльностi у будiвництвi; розробцi рiзноманiтних програм (нацюнальних,
регiональних, галузевих), спрямованих на тдвищення iнновацiйноl активностi будiвельних пiдприемств; формуванш державних замовлень у виглядi контракпв на проведення iнновацiйних розробок, що забезпечують початковий попит, яш попм знаходять поширення на ринку; застосуванш iнструментiв державного регулювання iнновацiйного розвитку будiвельноl сфери; участi держави в ролi посередника в оргашзаци ефективно1 взаемоди рiзних секторiв науки i стимулюваннi коопераци в галузi шновацшних розробок мiж будiвельними пiдприемствами та вищими навчальними
закладами; координаци шновацшно1 дiяльностi будiвельноl сфери в репонах; створеннi правово1 бази iнновацiйного розвитку будiвельноl сфери; регулюваннi мiжнародних зв'язшв в галузi iнновацiйних процесiв. Останш два напрямки е важливими з точки зору ступеня участi держави у регулювання шновацшного розвитку будiвельноl сфери, адже правове регулювання шновацшних процеав е виключною прерогативою держави.
Методи регулювання шновацшного розвитку будiвельноl сфери в обласп iнновацiй можна пiдроздiлити на прямi i непряма Спiввiдношення 1'х визначаеться економiчною ситуащею в краíнi й обрано1 в зв'язку з цим концепщею державного регулювання. Прямi методи державного регулювання шновацшного розвитку будiвництва здiйснюються переважно в двох формах:
— Адшшстративно-вщомча форма виявляеться у виглядi прямого фшансування, здiйснюваного у вiдповiдностi зi спецiальними законами, прийнятими з метою безпосереднього сприяння iнновацiям.
— Програмно-цшьова форма державного регулювання шновацш припускае контрактне фiнансування останнiх за допомогою державних цшьових програм тдтримки нововведень, у тому числi в малих будiвельних пiдприемствах. Створюеться система державних контракпв на придбання тих чи iнших нововведень (товарiв, технологiчних процесiв, послуг), та фiрмам надаються кредитнi пiльги для здшснення нововведень. Контрактне фiнансування являе собою один з елеменпв розповсюдженоí в даний час системи контрактних вщносин - договорiв мiж замовниками та тдрядниками.
Непрямi методи регулювання шновацшного розвитку будiвельноí сфери, використовуванi в реалiзацií державноí iнновацiйноí полiтики, нацшеш, з одного боку, на стимулювання iнновацiйних процесiв, а з шшого - на створення сприятливого (сощального, економiчного, психологiчного) клiмату для iнновацiйноí дiяльностi. До непрямих методiв слщ вiднести податковi пiльги i знижки, кредитнi пiльги. Податковi пiльги i знижки знаходять прояв: в звшьненш вiд оподаткування тiеí частини прибутку пiдприемств i органiзацiй, яка спрямовуеться на проведення перспективних шновацшних розробок, створення науково-технiчного доробку; виняток валютних коштiв наукових оргашзацш та вузiв з числа оподатковуваних доходiв, отриманих вiд реалiзацií iнновацiйноí продукцil i спрямованих на придбання спещального обладнання i унiкальних прилащв; зниженням ставок податку на додану вартiсть, майно i землю для науково-техшчних органiзацiй; зменшенням протягом певного перюду оподатковуваного прибутку, одержуваноí тдприемствами вiд використання винаходiв та шших нововведень. Ефективними при певних умовах можуть бути так1 непрямi заходи державного регулювання шновацш, як кредитш
ni^ra, a caMe HagaHHa KpegnTÎB 6ygÎBenbHHM nignpncMcTBaM, ïx o6'egHaHHaM Ta noTeH^HHHM cno^HBaHaM pe3ynbTaTÎB ÎHHoBa^HHHx po3po6oK y 6ygiBenbHÎH c$epi.
po3bhtok ÎHHoBa^HHoï gianbHocri, m Ha pÎBHÎ oKpeMoro 6ygÎBenbHoro mgnpHEMCTBa, TaK i Ha pÎBHÎ ÎHTerpoBaHHx CTpyKTyp i gep®aBH b ^noMy, nepeg6anae craopeHHa cTpyHKoï i go6pe o6rpyHToBaHoï cncTeMH ^ÎHaHcyBaHHH. BnxigHHMH пpннцнпaмн, Ha ochobî i 3 ypaxyBaHHaM aKnx noBHHHa 6ygyBaTnca cucTeMa ^rnaHcyBaHHa ÎHHoBa^n, noBHHHi BHCTynaTH: HÎTKa ^nboBa opiema^a Ha CTHMynroBaHHa npiopHTeTHHx HanpaMKÎB cynacHHx HayKoBo-TexHÎHHnx gocaraeHb; noriHHicrb, o6rpyHToBaHicTb i ropngHHHa 3axH^eHicTb BHKopncToByBaHHx npnHoMÎB i MexaHi3MiB; MHo^HHHÎcrb g®epen ^rnaHcyBaHHa; mnpoTa i KoMn^eKCHicTb cncTeMH, a caMe Mo^^HBicTb oxonneHHa MaKcnManbHo mnpoKoro Kona TexHinHHx i TexHonoriHHnx hobhhok i HanpaMÎB ïxHboro npaKTHHHoro BHKopncraHHa; aganTHBHicTb i rHyHKicTb, ^o npnnycKaroTb nocrÎHHe Hanarog^eHHa aK ycieï cncreMH ^iHaHcyBaHHH, TaK i ïï oKpeMnx eneMemÎB Ha gnHaMÎHHo MÎHnnBÎ yMoBH 3oBHimHboro cepegoBH^a. B gaHHH nac b aKocri ochobhhx g®epen KomTiB, ^o BHKopHcroByroTbca gna ^iHaHcyBaHHH ÎHHoBa^HHoï gianbHocri b 6ygiBenbHÎH c$epi, BncrynaroTb: KomTH nignpneMcTB 6ygÎBenbHoï c^epn, iHo3eMHi iнвecтнцiï npoMncnoBHx i KoMep^HHnx $ipM i KoMnamn, 6rog®eTHÎ acnrHyBaHHa, KomTH cne^anbHHx no3a6rog®eTHnx ^oHgÎB, ^rnaHcoBÎ pecypcn pi3HHx TnniB KoMep^HHnx cTpyKTyp (iHBecm^HHHx KoMnaHin, KoMep^HHnx 6aHKiB, cTpaxoBHx ToBapncTB, ^rnaHcoBo-npoMHcnoBHx rpyn i t. n.), KpegnTHi pecypcn 6aHKiB npnBaTHÎ HaKonHHeHHa $î3hhhhx oci6. OgHaK ^rnaHcyBaHHa ffiroBa^ftHoro po3BHTKy 6ygÎBHH^TBa 3HaHHo BÎgcrae BÎg cepegHboeBponeftcbKnx noKa3HHKÎB [4].
OT®e cyTb gep^aBHoro perynMBaHHa ffiroBa^ftHoro po3BHTKy 6ygÎBenbHoï c^epn nonarae y BH3HaHHi gep^aBoro ÎHHoBa^HHoï gianbHocri, aK ronoBHoro BH3HananbHoro $aKTopy eKoHoMÎHHoro 3pocraHHa 6ygÎBHH^rBa. flep®aBa noBHHHa B3aTH Ha ce6e aKTHBHy ponb b opгaнiзaцiï Ta ^rnaHcyBaHHi 6araTbox Ba®nHBnx nporpaM i npoeKTiB, 3gincHeHHa aKHx BHocnTb BaroMHH BKnag y po3bhtok Ha^oHanbHoï eKoHoMÎKH. flna 3gincHeHHa 3a3HaneHHx пpoцeciв BnnnBy opraHi3a^HHo-eKoHoMinHHH MexaHi3M pe^nroBaHRa ^^Ba^n^ro po3BHTKy 6ygÎBenbHoï c^epn noBHHHHH 6yTH HagineHHH neBHHM iHcTpyMeHTapieM, to6to apceHanoM Ba®enÎB, KinbKicTb, noegHaHHa i cryniHb BHKopncTaHHa aKnx Mo®e Ha6yBaTH pi3Hnx 3HaneHb b 3ane®Hocri BÎg KoHKpeTHnx 3aBgaHb, pimeHb, cmya^ft. iHcTpyMeHTapin pe^nroBaHRa îhho-Ba^HHoro po3BHTKy 6ygÎBenbHoï c^epn згpyпyeмo HacTynHHM hhhom:
1 група. CTBopeHHa opraHi3a^HHHx cTpyKTyp cnpnaHHa ^^Ba^n^ro po3BHTKy (TexHonapKH, Knacrepn, 6i3Hec-iHKy6aTopn);
2 група. flep®aBHÎ 3aMoBneHHa, iнвecтнцiï no3HKH, goTa^ï, cy6cngiï Ta кoмпeнcaцiï;
3 група. nogaTKoBi craBKH Ta ninbra, mhthî nomnHHu;
4 група. O6niKoBa cTaBKa, pe3epBHa cTaBKa, KpegnTHi ninbra, BanroTHÎ iнтepвeнцiï;
5 група. KoMnneKcHi cтpaтeгiï, пpoгpaмн, cTaHgapTH, HopMaTHBH, Tapn^n;
6 група. .H^eroyBaHHa, aHTHMoHononbHÎ o6Me®eHHa, KBoTyBaHHa, yHopMyBaHHa BHKopncTaHHa пpaцi po6îthhkîb Ta onnaTH ïx пpaцi;
7 група. nporao3H Ta iHgnKaTHBHi HopMaTHBH.
Ba^^HBo Big3HanHTH, ^o Ko^eH iHcrpyMeHT
Mo^e cTaHoBHTH neBHHH KoMnneKc geKinbKox 6inbm gpi6HHx, geTanbHHx pi3HoBHgiB opraHi3a^HHo-eKoHoMinHHx iHcTpyMeHTiB peгynмвaннн
iннoвaцiннoгo po3BHTKy 6ygiBenbHoï c$epH. npn^oMy oKpeMi cKnagoBi yKpynHeHHx iHcTpyMeHTiB BnnHBy, aK npaBHno, nepenniTaroTbca b pi3HHx вapiaцiax 3 neBHHMH eneMeHTaMH iHmHx iHcTpyMeHTanbHHx 3aco6iB. HanpHKnag, TaKHH цiнннн iHcTpyMeHT cynacHoro po3BHTKy 6ygiвннцтвa, aK po3po6Ka cTpaTeriï, BK^Mnae b ce6e цinнн pag aHaniTHHHHx, oцiнoнннx, цineпonaгaro^ix, npoeKTHHx, eKcnepTHHx, opгaнiзaцiнннx h iHmHx MeTognnHHx iHcTpyMeHTiB, a TaKo® tîcho noB'a3aHHH i3 3aKoHogaBnoï HopMoTBopnicTM, пpoгнoзyвaннaм, nnaHyBaHHaM i nporpaMyBaHHaM po3BHTKy, ^opMyBaHHaM
iннoвaцiннoï aKTHBHocri, мapкeтннгoм, 3anyneHHaM мi®гanyзeвoгo cniBToBapHcTBa Ta îh. Анanoгiннo i iHmi ÎHcrpyMeHTH i cKnagoBÎ ïx eneMeHTH B3aeMogÎMTb mî® co6om b thx hh ÎHmHx noegHaHHax i B3aeMogonoBHMMTb ognH ogнoгo, ^o Bege go agнтнвнoгo e^eKTy. ToMy 3aB®gn Tpe6a BpaxoByBaTH neBHy KoMnneKcHÎcTb BnnnBy pÎ3Hnx ÎHcTpyMeHTÎB, b cyKynHocTÎ cKnagoBnx cнcтeмнoгo iHcrpyMeHTapiro opгaнiзaцiннo-eкoнoмiннoгo Mexa-HÎ3My peгynмвaннa ^^Ba^n^ro po3BHTKy 6ygÎBenbHoï c^epn. TaKo® Ba®nnBo nigKpecnnTH, ^o nepenÎK KoHKpeTHnx ÎHcTpyMeHTÎB BnnnBy 3a3Hae 3MÎH y 3B'a3Ky 3i 3MÎHaMH 3oBHÎmHÎx i BHyTpimHÎx ^aKTopÎB, noaBow hobhx ÎHcTpyMeHTÎB, BgocKoHaneHHaM ochobhhx eneMeHTÎB cncTeMH peгynмвaннa (opraHÎB ynpaBnÎHHa, cTpyKTyp, pecypcÎB, тexнonoгiн Ta îh.), ^o npegcTaB^ae co6ow o6 ' gkthbhhh пpoцec oHoBneHHa.
TaKHM hhhom, Mo®Ha aKqeHTyBaTH, ^o opram3a^HHo-eKoHoMiHHe peгynмвaннa ÎHHoBa-цiннoгo po3BHTKy 6ygÎBenbHoï c^epn - цe 6aгaтoacпeктнa, 6aгaтoгpaннa cncTeMa ÎHcTpyMeHTÎB i npo^ciB BnnnBy, aKi b peanbHÎH npaKTH^ BHKopncToByroTbca gna oTpnMaHHa нane®нoгo iHHoBa^HHoro po3BHTKy 6ygÎBenbHoï c^epn. TinbKH Ha ochobî HayKoBo o6rpyнтoвaнoгo, B3aeMonoB'-a3aHoro, взaeмogoпoвнммнoгo BHKopn-cTaHHa pÎ3HoMaHÎTHHx 3a 3mîctom, cnpaMoBaHÎcTM i cnni ÎHcTpyMeHTÎB BnnnBy Mo®nnBe 3a6e3neneHHa Heo6xigHoï «naнцмгoвoï peaKqiï» y Bnraagi noegHaHHa hobîthîx 6ygÎBenbHnx MaTepianÎB, KoHcTpyKqin, npoeKTÎB, o6'ektîb, aKi craHyTb nigrpyHTaM Ta cTBopaTb Heo6xigHÎ yMoBH gna iннoвaцiннoгo po3BHTKy npoMncnoBocri, ocbîth,
медицини, для комфортного проживання, спшкування та спiвпрацi громадян.
Сьогоднi в Украш спостерiгаеться стiйка позитивна тенденщя, обумовлена ростом кiлькостi новостворених малих i середнiх будiвельних пiдприемств. Однак, досвщ провiдних краш свiту доводить, що тiльки одними малими будiвельними пiдприемствами проблем iнновацiйного розвитку будiвельноí сфери i вiдновлення на його основi будiвель iнфраструктури, промисловостi, житла i соцiальноí сфери вирiшити практично неможливо. 1ншими словами, в державi явно позначается проблема, пов'язана з необхщшстю створення великих будiвельних тдприемств та 1'хшх об'еднань, здатних взяти на себе тдтримку iнновацiйного розвитку будiвництва. Крiм того в системi методiв державного регулювання iнновацiйного розвитку будiвельноí сфери важливе мiсце займають заходи, що стимулюють кооперацiю ушверситепв з будiвельними пiдприемствами.
Тому функцюнування оргашзацшно-економiчного механiзму iнновацiйного розвитку будiвельноí сфери вважаемо за можливе за умов державноí пiдтримки створення органiзацiйних структур, що сприяють i поширюють шновацп. У свiтовiй практиц найефективнiшими у розповсюдженнi iнновацiй визнаш технопарки. 1хньою метою е створення системи науково-навчально-iнновацiйних комплексiв, що забезпечують адаптивну пiдготовку
висококвалiфiкованих пращвнишв та iнженерно-технiчних кадрiв для будiвельноí сфери певного регiону або територп, виконання науково-дослiдних та дослщно-конструкторських робiт i 1'х комерцiалiзацiю на основi розвитку унiверситетiв шновацшного типу.
Завданнями будiвельного технопарку е об'еднання у единий комплекс науки, освгга i будiвельного виробництва, кадрове забезпечення, проведення крупномасштабних дослiджень у рамках створених кластерiв спiльних iз зарубiжиими партнерами, ефективна реалiзацiя наукового потенщалу навчальних закладiв регiонiв, що спецiалiзуються на технологiчний модершзацп будiвельноí сфери, сприяння розвитку нових та дшчих пiдприемств, створення центрiв зростання iнновацiйного та малого пiдприемництва в будiвельнiй сферi, комер-цiалiзацiя потенщалу науково-техшчного i освiтянського комплексу регюну, що функцiонуе у сферi будiвництва та житлово-комунального господарства, виведення на мiжнародний ринок вiтчизняних iнновацiйних продукпв, створення умов взаемовигiдноí спiвпрацi з крупними шоземними будiвельними компанiями, науковими оргашзащями та установами, як1 працюють у напрямку розвитку iнновацiйного середовища. Зонування будiвельного технопарку повинно включати iнновацiйно-виробничу зону, яка призначена для розташування сучасних iнновацiйних тдприемств будiвельноí сфери, що
займаються питаннями дослiдного виробництва будiвельних матерiалiв, конструкцш i виробiв з використанням новггаього обладнання; навчально-виробничу i навчальну зону, дослщно-експериментальну зону або зону реконструкций виставкову зону, зону соцiальноí iнфраструктури, бiзнес-зону (бiзнес-iнкубатор та офюно-готельний комплекс), зону гуртожитк1в та житлово-комунальних об'еднань, науково-
експериментальний полпон малоповерхового домобудування, наукову та спортивну зони. Створення будiвельного технопарку вщповщае прiоритетам державноí iнновацiйноí полiтики переходу до iнновацiйноí моделi розвитку.
Зрозумшо, що основним стимулюючим i одночасно стримуючим iнструментом створення будiвельного технопарку у рамках функцюнування органiзацiйно-економiчного мехашзму iнновацiйного розвитку будiвельноí сфери стануть джерела фiнансування. Проте державою повинш бути використанi всi можливi засоби, так1 як кошти державного та мюцевих бюджетiв, цiльовi кошти учаснишв технопарку та зацiкавлених органiзацiй та тдприемств, кошти репональних структур, заткавлених у iнновацiйному розвитку регiону, будiвельноí сфери, конкретних напрямк1в дослiджень тощо.
Висновки
Наукова значущiсть створеннi будiвельного технопарку, як iнструменту регулювання шновацшного розвитку будiвельноí сфери полягае у виникненш унiкальноí i единоí в нацюнальнш економiцi платформи для концентрацп iнтелектуальних, матерiальних та iнформацiйних ресурав будiвельноí сфери, можливостi використання потужно! дослiдницькоí i матерiально-технiчноí бази для створення високотехнологiчноí продукцií. Крiм того передбачаеться отримання значного соцiального ефекту у виглядi створення значноí шлькосп нових робочих мiсць, пiдвищення якосп освiти та зростання доходiв прашвнишв технопарку, зростання якостi соцiально-дiловоí шфра-структури европейського рiвня. Найголовнiшим ефектом зазначених шструменпв органiзацil державного регулювання стане тдвищення рiвня iнновацiйного розвитку будiвельноí сфери, рентабельностi дiяльностi и учасник1в, а також збiльшення надходжень податк1в до бюджетiв всiх рiвнiв. Подальшими розвiдками у напрямку даного дослщження стане монiторинг розвитку будiвельноí сфери за регiонами держави з метою обрання найбiльш сприятливого для створення оргашзацшних структур просування новгтшх технологiй, визначення комплексу та алгоритму мiроприемств, необхiдних ресурсiв, встановлення строив та виконавшв, що сприятиме упорядкування i конкретизацií перспектив будiвельноí сфери у найближчу перспективу.
Список л^ератури:
1. Геець В.М. Сустльство, держава, економжа: феноменологiя взаeмодiï та розвитку [Текст] : монографiя / В. М. Геець. - К. : НАН Украши; 1н-т екон. та прогнозув. НАН Украïни, 2009. - 864 с.
2. 1нновацшш концептуальш та формально-аналiтичнi iнструменти обгрунтування, тдготовки та впровадження будiвельних iнвестицiйних проекпв [Текст] : монографiя / [С.А. Ушацький, В.О. Поколенко, О.А. Тугай та ш.]; за ред. В.О. Поколенка. - К. : Вид-во £вроп. ун-ту, 2008. - 208 с.
3. Семенов В.Ф. 1нновацшна стратепя ефективного використання економiчного потенщалу регiону // Формування ринковоï економiки: зб.наук. праць. - Спец. Вип. Репональний розвиток Украïни: проблеми та перспективи: у 2-х ч. Ч. I, - К. : КНЕУ, 2011 - С. 46-55.
4. Чекулаева О.Д. Аналiз iнновацiйноï дiяльностi у будiвництвi / О.Д. Чекулаева, М.О. Шимбарьов - // Матерiали IX мiжнародноï науково-практично1' конференцiï [Сучасш тенденцiï соцiально-економiчного розвитку: виклики посткризового перюду], (м. Львiв, 1314 квггня 2012 р.). - Львiв у 2-х частинах. «Львiвська економiчна фундащя», 2012. - 4.II. -С. 70-72.
Надано до редакцп 04.03.2014
Дука Анастасiя Петрiвна/ Anastasiya P. Duka
apd@online. ua
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Регулювання iнновацiйного розвитку будiвельноi сфери [Електронний ресурс] /А.П. Дука //EKOHOMiKa: реалп часу. Науковий журнал. — 2014. — № 3 (13). — С. 203-208. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2014/n3. html
